-
1 шкандиба
-и шкандиба́йло, -ахромо́й, хромоно́гий; хроме́ц -
2 stumble along
шкандиба́ти; іти́ спотика́ючись -
3 ковылять
1) (прихрамывать) шкандибати, шку[а]тильгати, шкатульгати, кульгати, накульгувати, канделяти, дибати, кривуляти, (провинц.) качуляти, кабуляти, кабутати, коливати. [В одній свитині іде Катря, шкандибає (Шевч.). Як подумаю шкатильгать, дак аж у душі холодіє (Борзенщ.)];2) перебиватися, перемагатися, кала(н)тати; срвн. Перебиваться 2. Ковыляющий - прич. той, що шкандибає и т. п.; сущ. шкандиба, кульга (общ. р.), петельгузий (-зого).* * *несов.; сов. - ковыльн`утьшкандиба́ти, шкандибну́ти, шкутильга́ти, шкутильгну́ти; кульга́ти, кульгну́ти -
4 hobble
['hɒb(ə)l] 1. v1) кульга́ти, шкандиба́ти2) запина́тися, затина́тися3) трино́жити ( коня)2. n1) кульга́ння, шкандиба́ння2) скрутне́ стано́вище3) пу́та4) attr.hobble skirt — вузька́ спідни́ця
-
5 toddle
['tɒdl(ə)] 1. v1) шкандиба́ти; вчи́тися ходи́ти2) розм. прогу́люватися, броди́ти3) розм. іти́ геть2. n1) шкандиба́ння2) розм. дити́на, яка́ почина́є ходи́ти (тж. toddler)3) розм. прогу́лянка -
6 lame
1. n1) (the lame) збірн. кульгаві2) тонка металева пластинка2. adj1) кривий (на ногу); кульгавийto be lame of (in) one leg — кульгати на одну ногу
2) пошкоджений, покалічений (про ногу)3) який кульгає (шкандибає)4) невдалий, незадовільний; непереконливий; недостатній (про докази тощо)5) неправильний6) паралізований; калічний; кволий, слабкийlame under the hat — дурний, нетямущий
lame duck — а) невдаха, банкрут; б) амер. непереобраний член конгресу тощо; в) ав., розм. пошкоджений літак; г) гульвіса, шалапут
3. vнівечити, калічити* * *I [leim] a1) кульгавий; ушкоджений, покалічений (звич. про ногу); який спотикається, який накульгує2) невдалий, незадовільний; непереконливий; необґрунтований; неправильний (про вірш, розмір)3) icт. покалічений, слабкий, паралізований; тex. який вийшов з ладу4) aмep. простакуватий; відсталий5) iм. ( the lame) кульгаві; "сірість", убогість ( про людину); міщанинII [leim] vкалічити, покалічитиIII [leim] n -
7 деревяшка
1) деревинка [Витягни деревинку з каші]; (для обтяжной пуговицы) дерев'янка;2) (костыль или приделанная нога) милиця, дерев'янка, куля. [Коло пустки на милиці москаль шкандибає (Шевч.). Оттак, як бач, на дерев'янці шкандибаю (Гліб.). Він на кулі ходить].* * *1) ( кусок дерева) дереви́нка2) ( искусственная нога) дерев'я́нка -
8 ковыляние
шкандибання, шку[а]тильгання, шкатульгання, кульгання, накульгування, канделяння, дибання, кривуляння, (провинц.) качуляння, кабуляння, кабутання, коливання.* * *шкандиба́ння, шкутильга́ння; кульга́ння -
9 колченогий
кульгавий, кулявий, клишоногий, (сущ.) шкандиба, кульга, кутельнога.* * *кульга́вий; клишоно́гий -
10 костылять
-
11 мурлыкать
мурлыкивать, мурлыкнуть1) воркота[і]ти, воркотнути, воркнути, муркота[і ]ти, муркотнути, муркати, муркнути, мурникати, мурникнути. [Ой, став котик воркотати, а дитина буде спати (Пісня). А ти, сірий, воркни! (Мил.). Бач, як кіт муркотить (Сл. Гр.). Кіт лащиться та муркає (Звин.). Кіт з ними мурникав (Квітка)];2) (тихо напевать) мугикати (- каю и -чу), курникати, тирликати, кургикати. [Арію якусь мугикав стиха (Шевч.). Пісеньки під ніс собі мугиче (Квітка). Сліпий волох шкандибає, курникає (Шевч.). Та сидячи люльок курили і кургикали пісеньок (Котл.)].* * *1) муркота́ти, муркоті́ти, воркота́ти, воркоті́ти, вуркота́ти, вуркоті́ти2) ( напевать) муги́кати, курни́кати -
12 подглядывать
подглядеть підглядати, підгледжувати, підгля[е]діти, підзирати, підзорити, дозирати, дозорити. [Нехай стара сидить у неділю дома та не шкандибає дозирати, де я Мотрю перестріну (М. Вовч.). От він заховавсь десь і підзирає].* * *несов.; сов. - подгляд`етьпідгляда́ти, підгля́нути и підгле́діти и підгля́діти, піддивля́тися, піддиви́тися; диал. підзира́ти, підзи́рити и підзо́рити -
13 прихрамывание
накульгування, припадання, налягання на ногу.* * *наку́льгування, кульга́ння, шкутильга́ння, шкандиба́ння -
14 прихрамывать
накульгувати, припадати, налягати на ногу; срв. Хромать. [Вона трошки кривенька: на праву ногу накульгує (Черніг.). На ніженьку налягає, топірцем ся підпирає (Гол.). Бігла, налягаючи трохи на ліву ногу (Коцюб.)]. -вая - накульгуючи, припадаючи, налягаючи на ногу.* * *накульгува́ти, [тро́хи] кульга́ти, [тро́хи] шкутильга́ти, [тро́хи] шкандиба́ти; прикульго́вувати, прику́льгувати, пришканди́бувати; диал. [тро́хи] шкандиля́ти -
15 проковылять
прошкутильгати, прошкандибати, продибати.* * *1) прошкандиба́ти, прошкутильга́ти, прокульга́ти; диал. проколива́ти2) ( ковылять в течение определённого времени) шкандиба́ти [ці́лий день], прошкандиба́ти -
16 хромание
кульга́ння, шкутильга́ння, шкандиба́ння -
17 хромать
1) кульга́ти, шкутильга́ти, шкандиба́ти2) перен. кульга́ти -
18 хромой
1) кульга́вий, криви́й, кривоно́гий\хромой челове́к — кульга́ва (крива́) люди́на
хрома́я нога́ — крива́ нога́
2) ( о мебели) криви́й3) в знач. сущ. кульга́вий, -ого, криви́й, -о́го, кривоно́гий; кульга́, шканди́ба, шкандиба́йло -
19 хромоногий
1) кривоно́гий, кульга́вий, криви́й2) ( о мебели) криви́й3) в знач. сущ. кривоно́гий, -ого, кульга́вий, криви́й, -о́го; кульга́, шканди́ба, шкандиба́йло -
20 шкандыбать
диал.шкандиба́ти
- 1
- 2
См. также в других словарях:
шкандиба — и, ч. і ж., розм. Те саме, що шкандибайло … Український тлумачний словник
шкандиба — іменник чоловічого або жіночого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
шкандибайло — іменник чоловічого або середнього роду, істота розм … Орфографічний словник української мови
шкандибання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
шкандибати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
шкандыба — хромой человек , шкандыбать хромать , южн. (Даль), укр. шкандибати хромать, ходить прихрамывая . Возм., семинаристское преобразование лат. scandō восхожу ? •• [Неверно. По видимому, здесь мы имеем образование с приставкой ка , осложненной… … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
петельгузий — а, е. Який шкандибає, шкутильгає … Український тлумачний словник
кривий — 1) прикм. (розміщений, спрямований не по прямій лінії), нерівний, непрямий, вигнутий, косий; викривлений (який став нерівним); перекошений, кривобокий (асиметричний); покручений, покарлючений (скривлений у багатьох місцях) 2) прикм. (який має… … Словник синонімів української мови