(шевця)

1) знахідка, знаходження; відкриття

2) визначення (місцеперебування)

3) орієнтація, орієнтування

4) висновок (комісії тощо)

5) pl одержані дані (відомості)

6) визнання вини

7) вирок (суду)

8) pl доклад (кравця); фурнітура (шевця)

* * *

1) знахідка, виявлення, відкриття

2) ухвала ( суду); висновок ( комісії)

3) pl отримані дані; (з)добуті відомості

4) pl доклад ( кравця); фурнітура ( шевця)

вибиванка (шевця)

* * *

мірча лінійка (шевця)

* * *

черевичник, черевикар (р. -ря), (наичаще) швець (р. шевця).

* * *

1) швець, род. п. шевця́, чобота́р, -я; череви́чник

2) ж.-д. кли́нник

1. n

1) заняття, ремесло; професія, фах

2) галузь торгівлі (виробництва, промисловості); промисловість

3) торгівля

4) (the trade) збірн. торговці; підприємці

5) розм. ґуральники, пивовари; особи, які мають право продавати спиртні напої

6) видавці, книготоргові

7) мор., розм. підводний флот

8) роздрібна торгівля; магазин, крамниця

9) роздрібні торговці

10) покупці, клієнтура

11) угода (тж політ.); обмін

12) розм. спосіб життя

13) лінія поведінки

14) спосіб

15) розм. звичай; звичка

16) вхід і вихід

17) розм. мотлох; сміття; покидьки

2. v

1) торгувати (чимсь — in; з кимсь — with)

2) міняти, обмінювати (на щось — for)

3) мінятися

4) бути постійним покупцем (у певному магазині)

5) торгувати своїм політичним впливом; продавати свої політичні переконання

* * *

1) заняття, ремесло, професія

2) галузь торгівлі; галузь виробництва; галузь промисловості; промисловість

3) торгівля

4) збір. ( the trade) торговий стан; купці, купецтво

5) роздрібна торгівля; магазин, лавка

6) клієнтура, покупці

7) операція; обмін

8) = trade wind

9) дiaл. або icт. спосіб життя; лінія поведінки; спосіб; звичай, звичка

10) дiaл. або icт. подорожі туди, назад; від'їзд, приїзд; відхід, прихід

11) дiaл. або icт. сум'яття; тривоги, хвилювання

12) дiaл. непотріб; сміття; покидьки; низи суспільства, погань, шушваль

••

1) торговый

2) промисловий, економічний

1) торгувати

2) міняти, обмінювати

3) бути постійним покупцем (певного магазин; отоварюватися)

4) продавати ( свої політичні переконання)

5) (on, upon) отримувати вигоду, використовувати в особистих цілях

праця перекладача (гравірувальника, шевця)

* * *

1) знахідка, виявлення, відкриття

2) ухвала ( суду); висновок ( комісії)

3) pl отримані дані; (з)добуті відомості

4) pl доклад ( кравця); фурнітура ( шевця)

заказать

1) замовляти, замовити, загадувати, загадати (зробити щось, дати щось). [Загадав дати пива (заказал пиво). Пішов до шевця, загадав чоботи пошити];

2) заказувати, заказати, забороняти, заборонити; см. Запрещать. [Та й де той пан що нам закаже і думать так і говорить? (Шевч.). Тут ходити заказано (заборонено)]. Заказанный - замовлений; загаданий; заказаний, заборонений.

* * *

несов.; сов. - заказ`ать

1) замовля́ти, замо́вити

2) ( приказывать) нака́зувати, наказа́ти, -кажу́, -ка́жеш

3) ( запрещать), зака́зувати, заказа́ти; забороня́ти, заборони́ти, -роню́, -ро́ниш

-ница

1) ликошвець (-шевця), ликошваля, ликошва (общ. р.), личаковий майстер (-стра), -кова майстриня, постоляр (-ра), постолярка;

2) (бранно) личаківець (-вця), личаківка, лапацон (-на), лапацонка, лапотинник, лапотинниця, личак (-ка, м. р.). [Козаки дражнять було міщан личаками (Куліш)].

* * *

1) личака́р, -я; постоля́р, -а

2) перен. прен. лича́к, -а, личакі́вець, -вця, лапацо́н, сіря́к, -а

1) мідяр (-ра), мідник (-ка); (котельщик) котляр (-ра). [Став мідником, а відтак опинився у шевця (Коцюб.)];

2) (котёл, горшок) мідень (-дня), мідняк (-ка), (пров.) ґалаґан (- на).

* * *

1) знаряддя, знаряд (-ду), наряддя, начиння (обычно для ремесла), справа (хозяйств.), струмент. [У шевця добре начиння. До всякого діла треба струменту]. -дия производства - знаряддя (до) виробу, продукції. Земледельческие -дия - хліборобське знаряддя, наряддя, -ка справа. -дие питки, муки - мучило (гал.);

2) (воен.) гармата. Лёгкое, тяжёлое -дие - легка, важка гармата. Осадное -дие - гармата до облоги;

3) (отвлечённ.: средство) знаряддя, знаряд. [Мова - знаряддя думки. Він повернув свою музу в знаряддя сліпої зненависти (Єфр.)]. Он слепое -дие его воли - він сліпе знаряддя його волі. -дие обмена - знаряддя до міньби.

* * *

1) знаря́ддя; (инструмент, приспособление) начи́ння; диал. знаря́д, -у; зна́діб, -доба

2) воен. гарма́та

воспользоваться чем

1) користуватися, скористуватися и покористуватися з чого и чим, (реже) користувати, скористувати и користати, скористати з чого, (гал.) хіснуватися, похіснуватися чим; (использовать) використовувати, використувати що, пожиткувати и спожитковувати, спожиткувати, зужитковувати, зужиткувати що, (потреблять) (с)поживати, (с)пожити що, заживати, зажити, уживати, ужити чого и що, живитися чим. Срв. Воспользоваться, Попользоваться. [Користуватися з усіх здобутків людського розуму й культури (Єфр.). Треба тільки, аби ввесь цей скарб незліченний людської мови письменник використовував уміючи (Єфр.). Не знає душа його недостачі в нічому, чого бажає, та не дав йому бог розуму хіснуватись тим (Еккл.). Скупий складає, а щедрий поживає (Номис). На світі так скупий живе: і сам не пожива, і людям не дає (Боров.). З чужої праці живитися (Єфр.)]. -ться своими правами - користуватися з своїх прав (и своїми правами), використовувати свої права. Эта земля ему не принадлежит, он только владеет и -зуется ею - ця земля йому не належить, він тільки посідає (орудує) і користується з неї. Он -зуется моей лошадью - він користується моїм конем, моєю конякою. -ться силою ветра, воды - використовувати силу вітра, води, послугуватися (орудувати) силою вітра, води, (употреблять) уживати сили вітра, води на що и для чого. -ться временем, случаем - використовувати (використати) час, нагоду, скористати з часу, з нагоди. -ся слабостью противника - користуватися з слабости ворога, використовувати слабість ворога. -ться жизнью - уживати (запобігати) світа, життя споживати. [Уживай (запобігай) світа, поки служать літа (Номис)]. -ться всеми благами - заживати всякого добра. [У дні щасливі заживай добра (Еккл.)]. -ться наслаждениями - заживати втіх (розкошів). -ться свободой - вільности вживати, заживати. [У нас невірні вольности вживають більш, ніж у вас (Куліш). Волю ся в річці напити, але вольности зажити (Гол.)]. -ться нечестными способами борьбы - нечесних засобів боротьби вживати. Он умеет -ться другими для своих целей - він уміє загрібати жар чужими руками. -ться чьим-л. расположением, чьими милостями - тішитися чиєю прихильністю, чиєю ласкою. -ться славою, популярностью, симпатией - тішитися славою, популярністю, симпатією. [Але не на белетристичному полі судилось йому зажити тієї величезної популярности, якою тішиться ім'я його серед українського й не українського громадянства (Єфр.)]. -ться славой, репутацией, реноме кого - мати славу кого, як хто. [Він має славу доброго шевця, як добрий швець (= сапожник)]. -ться дурной репутацией - недобру славу мати, у неславі бути. Он -зуется большой известностью - він дуже (велико) відомий;

2) куруватися, лікуватися, лічитися (срв. Выпользоваться); уживати, заживати чого. У кого вы -зуетесь? - у кого ви куруєтесь (лікуєтесь)? Он -зуется от ревматизма - він лікується (курується) від ревматизму. Он -зуется минеральными водами - він заживає (вживає) мінеральних вод.

* * *

1) (кем-чем) користува́тися, користа́тися (ким-чим, з чого); диал. користа́ти (з чого, що); послуго́вуватися (чим); ( использовать) використо́вувати (кого-що); (употреблять, потреблять) ужива́ти, спожива́ти, пожиткува́ти (що)

2) (чем - обладать, иметь) ма́ти (що)

3) ( лечиться) лікува́тися

1) швець, род. п. шевця́, чобота́р, -я

2)

-ница

1) (мастер, -рица) гаманчик, -ниця, капшуковий швець (р. шевця), виробник, -ниця гаманців (капшуків);

2) кешеньковий злодій; см. Карманщик.

(кроильная доска у сапожников) кравальня, стільниця. [У нашого шевця все пропало: шило, молоток, кравальня (Звин.)].

 с

 1. копито;

 2. колодка, копил (шевця)