Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(швидка)

  • 61 race

    I [reis] n
    1) змагання в бігу; гонка, перегони

    many-stage race — багатоетапна гонка ( велоспорт); pl перегони, гони; скачки; cпopт. дистанція; забіг; заїзд

    2) ( життєвий) шлях
    3) гонка; погоня
    4) швидкий рух; швидка течія; aв. потік струменів за гвинтом
    5) лоток; канал
    6) тex. доріжка кочення підшипника; обойма
    7) c-г. розкіл ( прохід для худоби)
    II [reis] v
    1) змагатися у швидкості, брати участь у перегонах
    3) мчати, нестися (часто race along, race up)
    4) гнати (коня, автомашину); давати повний газ
    III [reis] n
    2) рід; плем'я; народ
    4) пoeт. рід, плем'я, родина
    5) порода; сорт
    6) букет (про вино; race of wine); неповторний, індивідуальний стиль, особлива манера
    IV [reis] n

    English-Ukrainian dictionary > race

  • 62 scram

    I [skrʒm] n
    1) cл. поспішна втеча
    2) тex. швидке вимикання; швидка зупинка
    II [skrʒm] v; сл.

    English-Ukrainian dictionary > scram

  • 63 snap-roll

    n; ав.

    English-Ukrainian dictionary > snap-roll

  • 64 spin

    I [spin] v
    (spun, span; spun)
    1) прясти, сукати; скручувати ( нитку)
    2) прясти, плести ( про павука)
    3) складати, фабрикувати ( spin out)
    II [spin] n
    1) крутіння, вертіння, обертання; обертання ( фігурне катання)
    2) замішання, хвилювання
    3) aв. штопор; різке, загрозливе падіння
    4) aвcтpaл. доля, талан або невдача
    5) фiз. спін
    6) дор. занос (автомобіля при гальмуванні; spin skidding)
    III [spin] v
    (spun, span; spun)
    1) крутити, вертіти, обертати; крутитися, вертітися, обертатися, кружляти; описувати кола
    2) aв. виконувати штопор; входити в штопор
    3) cл. провалюватися на екзамені
    4) pиб. ловити рибу на блешню, на спінінг
    IV [spin] n
    2) швидка їзда; нетривала прогулянка або поїздка (на автомобілі, велосипеді)
    V [spin] v
    (spun, span; spun)
    1) швидко текти, литися, бити струменем
    2) швидко рухатися, нестися, мчати, швидко їхати (в автомобілі, на велосипеді)
    3) швидко минати, кінчатися ( spin away)

    English-Ukrainian dictionary > spin

  • 65 sputter

    I n
    1) шум, гамір, метушня
    2) швидка, незв'язна мова; бурмотання, лопотанння
    3) cл. бризки слини
    4) тex. перебої, шум ( двигуна)
    5) cпeц. розпилення, розбризкування; напилювання
    II v
    1) бризкати слиною, плюватися
    2) говорити швидко е незв'язно; бурмотати, лопотати; вимовляти з жаром, з гнівом ( sputter out)
    3) сичати, тріскотіти; фиркати, чхати ( про мотор)
    4) cпeц. розпорошувати, розприскувати; напиляти

    English-Ukrainian dictionary > sputter

  • 66 touch-and-go

    I n
    1) швидкий дотик до предмету, миттєве віддалення від нього; що-н. зроблене дуже швидко, поспішно; швидкий перехід від одного до іншого; швидка зміна тем ( у розмові)
    2) ризикована, небезпечна справа або положення; положення, коли знаходишся на волосок (від чого-н.); смертельно небезпечна ситуація

    I felt it was touch-and-go — я розумів, що все висіло на волоску

    it was touch-and-go with him — він був на волосок від смерті; він дивом уникнув смерті

    it was touch-and-go whether we should catch the train — ми дуже боялися, що не встигнемо на потяг; ми ризикували запізнитися на потяг

    II a
    1) ризикований, критичний, небезпечний; ненадійний

    touch-and-go business /affair/ — ризикована справа

    touch-and-go battle — війск. бій в несприятливій обстановці [див. 2]

    2) уривчатий; поверхневий; швидкий; недбалий, зроблений абияк

    touch-and-go battle — війск. короткочасне зіткнення; швидкоплинний бій; [див. 1]

    3) нестійкий, готовий зникнути

    finances are touch-and-go even with both parents working — навіть сім'ї, в яких працюють обидва з батьків, ледве зводять кінці з кінцями

    English-Ukrainian dictionary > touch-and-go

  • 67 trip

    I [trip] n
    1) поїздка, подорож; екскурсія; рейс

    business trip — ділова поїздка, відрядження

    round trip — поїздка туди, назад

    a trip abroad — закордонна поїздка, поїздка за кордон

    to take a trip — з'їздити, проїхатися

    to go for a trip, to make a trip — відправлятися в подорож

    extra trips were scheduled by railroad companies — залізничні компанії запланували /передбачили/ додаткові рейси; похід, візит

    a trip to the dentist — візит до зубного лікаря, відвідини зубного лікаря; відстань, що покривається в ході однієї поїздки

    2) швидка, легка хода, легкий крок
    3) спотикання; падіння (спіткнувшись через що-н.); to make a trip спіткнутися, впасти
    4) помилковий крок; помилка; обмовка; ляпсус
    5) cл. отключка; галюцинація під впливом наркотика (особ. ЛСД); переживання; відчуття; випробування

    that was a bad trip = — мені довелося погано

    to lay a bad trip on smb — зіпсувати кому-н. настрій одержимість, нав'язлива ідея

    he's on a nostalgia trip — він не може звільнитися від ностальгії; особливість, риса вдачі

    that's his trip — це у його дусі; спосіб життя; обстановка, обставини

    6) улов, отриманий риболовецьким судном на шляху до промислової області
    7) cпopт. підніжка; заслін корпусом
    8) тex. клямка
    9) тex. розчіпляючий пристрій; вимикач ( подачі); війск. розобщитель ( у автоматичній зброї)
    10) тex. перекидач
    11) горн. склад ( вагонеток)
    12) мop. галс
    II [trip] v
    1) йти легко, швидко; бігти підстрибаючи ( trip away trip down trip in trip out); she came trip ping down the garden path вона прибігла підстрибом по садовій доріжці; she trip ped in / into the room / вона упорхнула в кімнату
    2) (on, over) спотикатися; падати (спіткнувшись через що-н.); to trip over one's own feet зачепитися ногою за ногу; примушувати спотикатися або сковзатися

    the wet board tripped me — я посковзнувся на мокрій дошці; зупиняти, перегороджувати

    3) запинатися, вимовляти із запинкою; спотикатися ( trip up)

    to trip (up) over a word — спіткнутися на ( важкому) слові; заплітатися ( про язик)

    he drank till his tongue tripped — він пив до тих пір, поки у нього мова не стала заплітатися; = він стільки випив, що вже лика не в'язав

    4) ( часто trip up) зробити помилковий крок, помилку, ляпсус; обмовитися

    to catch smb tripping — викрити кого-н., зловити кого-н. на місці злочину

    all are apt to trip — всім властиво помилятися; збити з пантелику, заплутати; примусити зробити помилковий крок, помилку

    questions designed to trip him up — питання, що мають на меті збити його з пантелику

    the clever lawyer tripped the witness (up) — розумний адвокат заплутав свідка; зловити, викрити в брехні

    she was not sure of her story and was easily tripped — у її розповіді було багато суперечностей, її легко викрили в брехні

    5) cл. відключатися під впливом наркотика, починати галюцинувати; бути в отключці ( часто trip out)
    6) cпopт. ставити підніжку ( часто trip up)

    the wrestler tripped (up) his opponent — борець зробив підніжку, кинув супротивника на килим

    7) танцювати легко, витончено
    8) icт. відправлятися в подорож; здійснювати поїздку, екскурсію
    9) тex. розчіпляти; вимикати(запускати, приводити в дію (механізм)); включатися, приходити в дію ( про механізм)
    10) війск. скидати ( бомбу)
    11) тex. перекидати
    12) мop. вивертати з грунту ( якір); підводити ( щоглу), звільняти ( щоглу) від штифта ( перед укладанням її на палубі)
    ••

    to trip over one another (in doing smth) — робити що-н. поспіхом, наввипередки; розштовхувати один одного

    English-Ukrainian dictionary > trip

  • 68 trot

    I n

    collected [round, short, sitting] trot — зібрана [велика, коротка, учбова]рись ( кінний спорт)

    at at trot — риссю, на рисях

    to go at a trot — йти риссю [ср. тж. 2]

    to put the horse to the trot — пустити коня риссю; заїзд на рисистих випробуваннях ( кінний спорт)

    2) швидка хода, швидкий крок; підтюпець

    to go off at a trot — швидко піти, віддалитися підтюпцем [див.; тж. 1]; прогулянка швидким кроком, пробіжка

    to go for a trot — швидко пройтися, пробігтися; швидкий легкий танець або танцювальний крок

    3) дитина, яка вчиться ходити; маленька або молода тварина
    4) aмep.; cл. буквальний переклад, підрядковий переклад; шпаргалка
    ••

    to keep smb on the trot — не давати кому-н. спокою /передишки/; заганяти кого-н.

    tasks that kept him on the trot all day — справи, які не дозволяли йому розслабитися протягом всього дня

    to have five [ten]wins on the trot — виграти п'ять [десять]разів підряд

    he has the trots — простий, у нього пронос, його несе

    II v

    to trot short — йти дрібною риссю; дріботати ( про людину)

    to trot five kilometres — пройти /проїхати/ риссю п'ять кілометрів; пускати риссю ( to trot a horse) об'їжджати риссю

    2) йти швидкими дрібними кроками, поспішати; now I must be trot ting a зараз мені треба бігти; the toddler trotted after his father дитина дріботала за отцем
    3) гойдати ( дитину) на нозі
    4) розіграти (кого-н.); пожартувати (над ким-н.)
    ••

    to trot in double harness — ладнати один з одним; бути щасливим в браку

    to trot smb off his legs /to death/ — заганяти кого-н.

    III n
    презр. старуха, стара карга ( old trot)

    English-Ukrainian dictionary > trot

  • 69 whirligig

    I n
    1) дзиґа; іграшковий млинок
    3) кругоподібний рух; кружіння, обертання; завихрення; вихор; вир
    4) вир ( подій); швидка зміна ( вражень)

    the whirligig of time — мінливості долі; забаганка, дивацтво

    II v
    вертітися, кружляти ( як дзиґ)

    English-Ukrainian dictionary > whirligig

  • 70 лёгкий

    и -гок
    1) легкий (-ка, -ке). [Паляниця легка, добре випечена (Звин.)]. -кий как перо легкий як пір'їна, легкий як пух. -кий груз, багаж - легкий вантаж, багаж. -кий мусор, горн. - штиб (-бу). -кая почва - легкий ґрунт, перегній (-ною); пухка земля. Да будет ему земля -ка! (о покойнике) - хай йому земля пером! Нехай йому земля легка! Легко йому лежати, пером землю держати (Номис). -кая кавалерия - легка кіннота. -кое войско - легке військо. -кая атлетика - легка атлетика. -кое орудие - легка гармата. -кое ружьё - легка рушниця;
    2) (малый, незначительный слабый и т. п.) легкий, легенький, невеликий, невеличкий, незначний. -кая проседь - легенька сивина. С -кою проседью - сивуватий, підсивий, шпакуватий. -кие морщины - легенькі (неглибокі) зморшки. -кий ветерок - легенький вітерець, (зефир) легіт (-готу). [У віконце вливається легіт майовий (Л. Укр.)]. -кий порыв ветра - легенький подув (подих) вітру. -кий дымок - легенький, ріденький димок (-мку). -кий морозец - легенький (невеличкий, маленький) морозець. -кий туман, -кая тучка - легкий (легенький) туман, легка (ріденька, прозора) хмарка. [Над долинами стоїть сизий, легкий туман (Неч.-Лев.)]. -кое наказание - неважка (легка) кара. -кая вина - неважка провина. -кий вздох, стон - легеньке зідхання, легенький стогін. -кий смех послышался среди публики - тихий (легенький) сміх почувся серед публіки. -кая улыбка - легенька усмішка. -кий стук, шум - тихий стукіт (гомін). -кий сон - легкий, некріпкий сон. У него -кий сон - він некріпко (нетвердо, чутко, чуйно) спить. -кое движение - легкий (легенький, незначний) рух. С -кою иронией - з легкою (легенькою) іронією. На её лице вспыхнула -кая краска - обличчя в неї (їй) трохи зашарілося (спалахнуло легеньким рум'янцем). -кая поступь, -кий шаг - легка хода. -кий огонь - повільний (легкий) огонь. -кая боль, болезнь, простуда, усталость, рана - легкий біль, легка хороба (застуда, втома, рана). -кий озноб, жар - легкий (невеличкий) мороз (жар). У него -кий озноб, жар - його трохи морозить, у його маленький (невеличкий) жар. -кие роды - неважке (легке) родиво, неважкі (легкі) родини (зап. пологи). -кое лекарство - делікатні (м'які) ліки. Слабит -ко и нежно - проносить м'яко й делікатно. -кие средства, меры - м'які засоби (заходи). -кий характер - м'яка (нетяжка, несувора, лагідна) вдача. -кое сердце - м'яке серце. -кий табак - легкий (неміцний, панський) тютюн. -кое вино, пиво - неміцне (легке) вино, пиво. -кий раствор - неміцний розчин. -кий напиток - легкий напій. -кий запах - легкий, тонкий пах (дух). -кие духи, ароматы - легкі (неміцні) пахощі;
    3) (необременительный) легкий, необтяжливий, невтяжливий, (о пище: удобоваримый) легкостравний, стравний. [Хліб глевкий, на зуби легкий (Номис)]. -кая должность, -кие обязанности - легка (невтяжлива) посада, необтяжливі обов'язки. -кий труд - легка праця, (осудительно) легкий хліб. Зарабатывать -ким трудом - заробляти легкою роботою, легкобитом. [Сіяти грішми, що заробляв я легкобитом (Кониськ.)]. -кий хлеб - легкий (незагорьований) хліб. -кая жизнь - легке життя, життя в достатках, в розкошах, легкий хліб. Он привык к -кой жизни - він звик до легкого життя, до легкого хліба, він логкобитом вік звікував (Кониськ.). -кий обед, завтрак, ужин - легка (стравна, делікатна) їжа, легка страва, легкий (делікатний) обід (сніданок), легка (делікатна) вечеря; срвн. Тонкий. -кая закуска - легка (легенька) перекуска. -кий воздух - легке, рідке повітря; свіже повітря;
    4) (нетрудный) легкий, неважкий, (простой) простий, немудрий. -кое дело - легка (немудра, неважка) справа (робота). -кое ли дело! - легко сказати! то не жарт! -кое для понимания изложение, доказательство - виклад, доказ зрозумілий, (иногда) розумний. -кая фраза, задача - легке речення, завдання. -кий слог - легка мова. Этот писатель отличается -ким слогом - у цього письменника легка мова, видко легку мову. -кий стих - легкий вірш. -кий экзамен, -кое испытание - легкий іспит. -кий танец - легкий (неважкий) танець (-нця). Он упивался -ким успехом - він п'янів з легкого успіху. -кая добыча - легка здобич;
    5) (весёлый) легкий, легенький, веселий, (поверхностный) поверховний, побіжний, легкобіжний, (ветреный) полегкий. -кая жизнь - легке (безжурне) життя. -кая шутка - легенький жарт. -кая радость, -кое настроение - безхмарна радість, безхмарний настрій. -кое отношение к своим обязанностям - легковаження своїми обов'язками. -кое знакомство с чем-л., -кое понятие о чём-л. - побіжне (поверховне, поглибоке) знання чогось (справи, предмету), мала тяма в чомусь. -кий ум - неглибокий (легкобіжний) розум. -кое увлечение - легкобіжне (скороминуще, неглибоке) захоплення. Чувство женское -ко - жіноче почуття полегке (неглибоке, непостійне). -кий характер - неглибока вдача; м'яка (лагідна) вдача. -кий человек - неглибока (легкодумна) людина, полегка людина. -кий взгляд на вещи - поверховне (легковажне) ставлення до справ. -кое обращение в обществе - вільне, невимушене поводження в товаристві. С ним -ко и горе - з ним і лихо не страшне. -кие движения - легкі, вільні (невимушені) рухи. -кий голос - вільний (плавкий) голос. -кая музыка - легка (неповажна) музика. -кое чтение, -кая литература - легке читання, легка лектура; (изящная) красне письменство; (эротическ.) лектура (письменство) про кохання, еротична лектура, еротичне письменство;
    6) (легкомысленный, ветренный) полегкий, легковажний, легкодумний. -кого поведения девица - полегка дівчина, дівчина легких звичаїв. Искательница, любительница -ких приключений - охоча до легких романтичних пригод, охоча легко поромансувати, романсова авантурниця. -кие нравы - полегкі, вільні звичаї. Пьеса, произведение, музыка -кого содержания, тона - п'єса (твір, музика) легкого змісту, тону;
    7) (быстрый, расторопный) легкий, швидкий, прудкий, меткий, жвавий, моторний. [Ота смілива, метка Катря (М. Вовч.). Жвавий, як рибка в річці (Номис)]. -кий на ногу - швидкий (прудкий, легкий) на ноги. -кий на подъём - рухливий, ворушкий. -кий на ходу - (о машине) легкий у роботі, (об экипаже колесн.) легкий, розкотистий, котючий, бігкий, (о санях, лодке) легкий, плавкий; срвн. Легкоходный. [Легкий човен (Полт.)]. -кий на кулак (драчливый) - битливий, швидкий на кулак (до бійки). -кий на руку (удачливый) - легкий на руку. С -кой руки - з легкої руки. [З щирого серця та з легкої руки дідусь дарував (Кониськ.)]. Он -гок на руку - у його легка рука, він добрий на почин. [Кароокий чоловік - добрий на почин (Мирг.)]. Делать на -кую руку - робити абияк (на спіх, на швидку руку, на швидку руч). Работа на -кую руку - швидка робота. [Швидкої роботи ніхто не хвалить (Номис)]. -кий на слёзы - тонкосльозий, (сущ.) тонкослізка. -кий на язык - а) язикатий, слизькоязикий; б) говіркий, балакучий, балакливий. -гок на помине - про вовка помовка, а вовк і в хату (Приказка). -кая кисть - легкий пензель (-зля);
    8) (негромоздкий, стройный) легкий, стрункий. -кая колокольня, беседка, колонна - легка (струнка) дзвіниця, альтанка, колона. -кие украшения - легкі оздоби. Более -кий, наиболее -кий - легший, найлегший и т. д. [Але Олеся була легша на скоки (Н.-Лев.)]. Становиться более -ким - см. Легчать. Довольно -кий - досить легкий, легенький и т. д. - см. Лёгонький.
    * * *
    легки́й и ле́гкий

    лёгкая рука́ у кого́ — легка́ рука́ в ко́го, легки́й на ру́ку хто

    с лёгкой руки́ чьей — з легко́ї руки́ чиє́ї

    Русско-украинский словарь > лёгкий

  • 71 мелькать

    мелькнуть
    1) (появляясь исчезать, показываться на миг) мигтіти, миготіти (- гочу, -готиш), миготати (-гочу, -гочеш), мигати, мигкати, мигнути, (сильнее) мигонути, (развеваясь) маяти, майнути, змайнути, (особ. о ногах, хвосте) мелькати, (редко) мелькнути; (мерцать) мерехтіти, блимати, блимнути, бликати, бликнути, миг(о)тіти, (сверкать) блискати, блиснути; (не только шмыгать) шмигати, шмигнути, (быстрее) шмигонути, (быстро пробежать) шаснути. [По дворі почали мигтіти ченці (М. Вовч.). Миготіли в повітрі палиці (Франко). Заяць лише мигнув, та й полетів (Яворськ.). Стріла майнула (Куліш). Де хвиля, що майнула? де звук, що нісся і погас? (Олесь). Круг мене звідусіль мелькали українські обличчя (Крим.)]. Зарница -кает, молния -нула - мигавка блимає (бликає), блискавка блиснула. Звёзды -кают - зорі блимають (мигтять, миготять, мерехтять). Огонёк -нул и погас - огник блиснув (блимнув, мигнув) і по[з]гас. Он (человек) -нул и исчез - він майнув і зник (щез). -кает, -нула мысль у кого - мигтить (миготить, блискає, блискотить), майнула (мигнула, мигонула, блиснула, шаснула) думка (гадка) кому или у кого; срв. Мелькать 3. [В голові Грицьковій десь далеко миготить думка: може це сон? (Васильч.). Певно, він не винен в убивстві, - блискає думка в вашій голові (Наш). Я досі любив тільки мову, - майнула Олесеві швидка думка в голові (Крим.). У мене зараз таки мигнула думка (Кониськ.). Хоч коли й шаснула їй по душі така думка, - вона на неї рукою навіки махнула (М. Вовч.)]. -кать, -нуть в глазах, перед глазами у кого - миг(о)тіти, мерехтіти, мигнути, майнути в очах, в очу, перед очима, шмигонути перед очима в кого или кому; срв. Мелькать 4. [Міль мигтить мені в очах (Дніпр. Ч.). Миготіла в очах дорога горорізьба (Куліш). Тінь її всюди в очах мерехтить (Пачов.). Мигнула в очах воскова свічечка (М. Вовч.). Певність перемоги майнула в його очах (Крим.). Хлопець шмигонув перед очима (Сл. пр. м.)]. -кает перед кем (в мыслях) что - миг(о)тить кому и в кого (в думці, в уяві) що. [Вже й на сон клонить, а все мигтить мені його обличчя (М. Вовч.)];
    2) (виднеться там и сям, изредка, проносясь) майоріти, маяти, линути. [Не вродила овощ: то там, то там майорить слива й груша (Вовчанщ.). Орися маяла то сям, то там по господі (Куліш)];
    3) (маячить, стоять перед глазами) маячіти, манячити, мигатися. [Маячіла невиразна думка, що може-б варто… (Л. Укр.). На її плечах манячили довгі кінці стрічок (Н.-Лев.). Мигається мені та Орлиха, мов у тумані (М. Вовч.)];
    4) (рябить в глазах) миг(о)тіти, мерехтіти, рябіти, мріти (сов. замріти) в очах (в очу). [Аж в очах мигтить (М. Вовч.). В очу замріє (Крим.)].
    * * *
    несов.; сов. - мелькн`уть
    1) мигті́ти и миготі́ти и мига́ти, мигну́ти, бли́скати, бли́снути; (несов.: виднеясь вдали) майорі́ти, мая́чити и маячити; (сов.: показаться на миг, пронестись) майну́ти, промайну́ти
    2) ( прерывисто светить) бли́скати, бли́снути; ( мерцать) мерехті́ти несов., бли́мати, бли́мнути, несов. мигті́ти, миготі́ти

    Русско-украинский словарь > мелькать

  • 72 неуловимо

    нрч. невпійманно, (реже) невловно, (устар.) невловимо; (незаметно) непомітно; (неслышно) нечутно, (еле слышно) ледве чутно. [Швидка, невловимо пливе година за годиною (Франко)].
    * * *
    нареч.
    невло́вно, невлови́мо; невідчу́тно; непомі́тно

    Русско-украинский словарь > неуловимо

  • 73 побежка

    лошади) хода, біга. [У цього коня добра хода (біга)].
    * * *
    1) ( ход животного) хода́; (бег) біг, -у, ( лошади) алю́р, -у
    2) ( у человека) швидка́ хода́

    идти́ побе́жкой — іти́ пі́дтюпцем (пі́дтюпки)

    Русско-украинский словарь > побежка

  • 74 посмотреть

    1) подивитися (диал. подивити), погля[е]діти, (гал.) піз(д)ріти, (взглянуть) глянути, (с)поглянути, позирнути, кинути оком, звести очима на кого, на що и (переводя взор с одного предмета на другой) по кому, по чому; срв. Поглядеть. [Ой зійду я на гору високу та подивлюсь в долину широку (Чуб.). Та подивила на бистру воду (Гол.). Пізрю-же я, пізрю на широке поле, аж там мій миленький оре (Гол.)]. -трите, который час - подивіться, гляньте, котра година. -трите, как он танцует - подивіться, (по)гляньте, як він танцює. -треть во все сторон, вокруг - подивитися, роздивитися, розглянутися на всі боки, навкруги (навколо). Куда ни -тришь - куди (не) глянеш, куди оком закинеш. [Десь гарно жонатому, що усі-ж то, усі куди оком закинеш, усі женяться (Квітка)]. -треть на людей, на деревья и т. п. - глянути по людях, по деревах и т. п. Как только -трел ему в глаза, сейчас заметил - скоро (тільки) споглянув йому в вічі, зараз побачив. -три(-ка), -трите(-ка) - глянь(-но), гляньте(-но) и глянься(-но), гляньтеся(-но), (с)поглянь(-но), (с)погляньте-но, побач(-но), побачте(-но), диви(-но), дивіть(-но). [А побачте, діду, що то воно горить (Звяг.). Гляньтеся, яка швидка! (Кониськ.). Спогляньте-бо на неї, спогляньте на її уста… Дивітесь (Куліш)]. -трим, что из этого выйдет - побачимо, що з цього (з того) вийде (буде). -трим, согласится ли он на это - побачимо, чи згодиться (чи пристане) він на це (на те). -треть правым глазом, левым глазом - подивитися на праве око, на ліве око. [Подивися на праве гоко і побачиш поле. А ну подивися ще на друге гоко (Вінниц.)]. -трели друг на друга - подивилися, глянули один на одного; срв. Переглянуться (Переглядываться). -треть за кем, за чем - подивитися, погля[е]діти, попильнувати кого, чого. [Подивіться, поглядіть моїх дітей, поки я прийду].
    * * *
    1) подиви́тися; ( взглянуть) гля́нути, погля́нути, огля́нути, спогля́нути
    2) ( за кем-чем - последить) посте́жити (за ким-чим), нагля́нути (кого-що)

    Русско-украинский словарь > посмотреть

  • 75 проворный

    моторний, меткий, похіпний, похопливий, хапкий, хваткий, шамкий, проворний и проворненький, (скорый) швидкий, прудкий, хуткий, (шутл.) скорохвацький. [Моторна молодиця. Хто моторніший, той живився більше (М. Лев.). Тільки до роботи хапкий, а до їжі ні. І ти не дуже-то хваткий, і я не швидка. Шамкий у роботі]. -ный человек, женщина, провор, провора - моторун, моторуха, (ласк.) моторушка, метець (-тця), (шутл.) полетун, полетуха, полетушка, опис. як на шрубах ходить, (насм.) моторяка, проворяка (общ. р.). Она -ная швея - вона моторна швачка.
    * * *
    мото́рний, метки́й, прово́рний; ( ловкий) спри́тний; ( торопливый) швидки́й, прудки́й; ( скорый) промітни́й, хапки́й, хутки́й, скорохва́цький; диал. похі́пливий, похо́пливий, шамки́й, юрли́вий, зви́нний

    Русско-украинский словарь > проворный

  • 76 расправа

    розпра́ва; (помещение суда ист.) збі́рня, збо́рня

    \расправа ва коро́ткая (коротка́) — розпра́ва коро́тка (швидка́)

    Русско-украинский словарь > расправа

  • 77 резвый

    1) жва́вий; (проворный, бойкий) мото́рний; ( подвижной) рухли́вий; ( шаловливый) пустотли́вий

    \резвыйое дитя́ — жва́ва (пустотли́ва) дити́на

    2) ( сообразительный) би́стрий, швидки́й

    \резвыйый ум — би́стрий (швидки́й) ро́зум

    3) ( быстрый в беге) прудки́й, швидки́й, би́стрий, шпарки́й; ( о лошади) баски́й, порски́й

    \резвыйая рысь — швидка́ рись

    Русско-украинский словарь > резвый

  • 78 стремительный

    стрімки́й, стрімли́вий; ( сокрушительный в движении) нава́льний; ( быстрый) швидки́й, би́стрий; ( бурный) бурхли́вий; ( порывистый) рвучки́й, пори́вчастий, пори́вчатий, поривни́й

    \стремительныйая ата́ка — нава́льна ата́ка

    \стремительныйый бег — стрімки́й (невтри́мно швидки́й, невтри́мно би́стрий) біг

    \стремительныйый ве́тер — рвучки́й (пори́вчастий, пори́вчатий, пори́вний, нава́льний) ві́тер

    \стремительныйый пото́к — стрімки́й (швидки́й, бурхли́вий) поті́к

    \стремительныйый рост промы́шленности — швидки́й (бурхли́вий) ро́звиток промисло́вості

    \стремительныйый челове́к — пори́вна (пори́виста; энергичный: енергі́йна; быстрый: швидка́, би́стра) люди́на

    Русско-украинский словарь > стремительный

  • 79 answer

    I n
    1. відповідь, заперечення
    2. вирішення (питання тощо); відповідь, пояснення
    - answer in the affirmative позитивна/ стверджувальна відповідь
    - answer in the negative негативна відповідь
    - to find the answer to smth. вирішити якусь проблему; справитися з чимось
    - to furnish an answer дати відповідь
    - to give an answer відповідати
    II v
    відповідати, вступати в полеміку

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > answer

  • 80 whirligig

    n вир (життя, подій), швидка зміна (вражень тощо)
    - whirligig of history вир історії

    English-Ukrainian diplomatic dictionary > whirligig

Страницы

См. также в других словарях:

  • швидка — іменник жіночого роду швидка медична допомога …   Орфографічний словник української мови

  • швидка — о/ї, ж., розм. 1) Служба швидкої медичної допомоги. 2) Машина швидкої допомоги …   Український тлумачний словник

  • швидка прокатка — Syn: швидке вальцювання …   Словарь синонимов металлургических терминов

  • бистрина — (швидка течія, а також місце на річці, де найшвидше тече вода), бистрінь, бистриця, бистря, бистряпка, вир; стромовина (швидка й бурхлива); стрижень (перев. про таке місце на річці) …   Словник синонімів української мови

  • Майоров, Марк Вениаминович — Майоров Марк Вениаминович …   Википедия

  • швидкий — а/, е/. 1) Який відбувається, здійснюється з великою швидкістю, дуже рухливий; стрімкий. || Здатний до стрімких, інтенсивних рухів, дій (про людину, тварину). || Схильний поспішати з чимсь. || Спритний (про руки). || до чого, перен., розм. Який… …   Український тлумачний словник

  • швыдкий — быстрый, прыткий, ретивый , курск. (РФВ 76, 291), южн., зап. (Даль), швыдок, швыдка, швыдко, укр. швидкий, швидко быстрый, быстро , швидкати, швидкувати спешить , блр. швыдкi. Ср. также швидкий. Этимология неясна. Гипотеза о заимствовании из нем …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • ажітофазія — ї, ж. Надзвичайно швидка мова з нечіткою вимовою та пропуском слів …   Український тлумачний словник

  • алегро — муз. 1) присл. Швидко, жваво (про темп виконання музичного твору). 2) невідм., с. Назва музичного твору або його частини, що виконується в такому темпі. 3) У класичному танці – швидка частина па де де, па де труа або масовий заключний танець …   Український тлумачний словник

  • апокамноз — у, ч. Швидка стомлюваність …   Український тлумачний словник

  • бистрина — и/, ж. Швидка течія, а також місце, де найшвидше тече вода в річці …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»