-
61 Cistercian
-
62 coenobite
nчернець, що живе в обителі; інок -
63 conventual
-
64 Cordelier
n; іст.2) pl Кордильєри ( клуб епохи Французької буржуазної революції) -
65 cowl
-
66 Dominican
-
67 Franciscan
I n II a -
68 frate
nіт. (pl -ti) чернець -
69 friar
n1) icт. чернець ( жебручого ордена); ( Friar) брат, фра (викор. з іменем)2) pl; icт. територія чоловічого монастиря; назва частини міста, де розташований монастир -
70 frock
I n2) ряса; чернече одіяння; чернець3) = frockcoat4) тільник, тільняшка5) халат, робоча блуза frock of mail кольчугаII v1) надягати ( на кого-небудь) плаття, рясу -
71 grey friar
-
72 hospitaller
n; іст.1) ( Hospitaller) госпітальєр2) готельник (чернець, який відає монастирським готелем)3) icт. капелан при лікарні -
73 Jacobin
I n2) icт. якобінець; крайній радикал, "якобінець"II a2) = Jacobinic (al) -
74 limiter
n2) тex. обмежувач; фiз. лімітер ( плазми)3) icт. чернець, якому дозволялося збирати милостиню в якій-небудь обмеженій місцевості -
75 mendicant
I n1) жебрак2) icт. чернець жебрущого орденаII aжебрущий, який злидарюєMendicant order — peл.; icт. жебрущий орден
-
76 monastic
I n II aмонастирський; чернечий -
77 monk
-
78 obedientiary
n; церк. -
79 predicant
I n; церк.1) предикант, проповідник2) = predikantII aякий проповідує; який любить читати проповіді -
80 sable
I n1) зooл. соболь; соболеве хутро; pl манто,II aсоболиний, соболевийIII n; поет.1) чорний колір; гepaльд. чернець2) pl жалоба, жалобний одяг
См. также в других словарях:
чернець — (член релігійної громади, який прийняв постриг), ченчик, че[и]рчик, каптурник, чорноризець, чорноризник, чорнорясник; брат (член релігійного братства); затво[і]рник (той, хто не лишає своєї келії, не спілкується з людьми); схимник (той, хто… … Словник синонімів української мови
чернець-пустельник — ченця/ пусте/льника, ч. Чернець відлюдник, що прийняв чорну схиму і подвижничає у пості та молитвах серед лісових нетрів, у пустелі, печері, замурованій келії тощо … Український тлумачний словник
чернець — ченця/, діал. черця/; мн. ченці/, діал. черці/. Член релігійної громади, який прийняв постриг і дав обітницю вести аскетичне життя відповідно до монастирського статуту; монах. || перен., розм. Про людину (перев. чоловіка), яка живе самітно,… … Український тлумачний словник
чернець — [чеирне/ц ] чеин ц а/, ор. чеинце/м, м. (на) чеинце/в і/чеин ц у/, мн. чеин ц і/, чеин ц і/ў … Орфоепічний словник української мови
чернець — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
інок — чернець, монах … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
келар — чернець, який відає монастирське господарство … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
Гинзбург, Михаил Давыдович — Эта статья предлагается к удалению. Пояснение причин и соответствующее обсуждение вы можете найти на странице Википедия:К удалению/11 октября 2012. Пока процесс обсужден … Википедия
искати — Искать искати (3) 1. Добиваться, домогаться, стараясь получить что л., достигнуть чего л.: И рече ему (Игорю) Буи Туръ Всеволодъ: ...а мои ти Куряни свѣдоми къмети: ...сами скачють, акы сѣрыи влъци въ полѣ, ищучи себе чти, а князю славѣ. 7 8.… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
а — (а13000) союз. 1.В соедин. знач. И, притом: г҃и помози рабоу [с]воемоу михаилъ а міръскы бѣ[л]ына Мин 1097 (ноябрь), 89 об. (запись); аще ли ка˫а обида ведѣте м˫а къ кн˫азю вашемоу а къ братоу моѥмоу и г҃ноу СкБГ XII, 14а; кончаны быша книгы си˫а … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
датисѧ — ДА|ТИСѦ (141), МЬСѦ, СТЬСѦ гл. 1. Страд. к дати в 1 знач.: златьникъ ѥдинъ да дастьсѩ реченымъ старьцьмь на всѩкѹ не(д). УСт ХІI/ХІІІ, 243 об. 2. Быть отданным, переданным: дастьсѩ наслѣдье братѹ его. (δώσετε) КР 1284, 258б; и цѣна ихъ да дастьсѩ … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)