-
1 hood
n1) капюшон2) капор3) чепчик; очіпок4) клобук (ченця)5) шолом (лицаря)6) амер. капот7) тех. кожух, чохол8) витяжна шафа9) ковпачок10) складаний верх (автомобіля)2. v1) накривати капюшоном (ковпаком тощо)2) закривати, приховувати; прикривати; замазувати* * *I [hud] n1) каптур; капор; чепець; чепчик; клобук ( ченця); cл. каптур (надівається поверх мантії, колір залежить від ученого степеня); icт. шолом ( лицаря); шапка ( хмар або піни)2) aвт. складаний верх ( автомобіля); капот3) тex. кожух, чохол; тex. зонт ( димаря); дефлектор; витяжна шафа; ковпачокII [hud] vзакривати каптуром, ковпачком; закривати, приховувати, прикривати, замазуватиIII [hud] скор. від hoodlum -
2 bald
adj1) лисий, плішивий, голомозийbald pate — знев. тонзура, лисина
2) голий, оголений (без рослинності, без вовни, пір'я тощо)3) неприкритий, неприхований4) неприкрашений, прямий, простий5) пустий, беззмістовний6) убогий, злиденний; безбарвний7) з білою плямою на голові (про тварину)8) тех. без бортуas bald as a coot (an egg) — абсолютно лисий; лисий, як коліно
* * *[bxːld]a1) лисий, плішивийbald pate — лисина, плішина; тонзура ( католицького ченця)
bald patch — плішинка, невеличка лисина
bald ringworm — мeд. стригучий лишай
2) оголений; позбавлений покриву (рослинності, пір'я, вовни)3) неприкритий, відвертий4) неприкрашений, прямий, простий5) порожній, беззмістовний6) убогий; безбарвний8) тex. без фланця, без борта -
3 Fra
літ.фра, брат ( про ченця) -
4 friar
n1) іст. чернецьfriar's hood — відлога, каптур (ченця)
2) pl іст. територія чоловічого монастиря3) друк. блідо надруковане місце на сторінціfriar's balsam — фарм. настойка смирни
friar's cap — бот. аконіт
friar's cowl — бот. плямистий кліщинець (арум)
* * *n1) icт. чернець ( жебручого ордена); ( Friar) брат, фра (викор. з іменем)2) pl; icт. територія чоловічого монастиря; назва частини міста, де розташований монастир -
5 professed
adj1) відвертий, явний2) удаваний, несправжній3) професіональний4) церк. пострижений; що дав обітницю* * *a1) відкритий, явний, відкрито заявлений; відвертий2) мнимий3) професійний4) цepк. який прийняв постриг ( про ченця); який дав обітницю -
6 scapular
1. n1) плічко, наплічник2) мед. перев'язка для лопатки2. adj анат.лопатковий* * *I n1) наплічник, нарамник ( частина одіяння ченця)2) мeд. перев'язка для лопаткиII a; анат. -
7 shaveling
n1) юнак2) голений (прізвисько католицьких ченців)* * *n1) icт. парубок2) през. бритоголовий ( про католицького священика або ченця) -
8 stability
n1) стійкість; стабільність; сталість; стан рівноваги2) постійність; непохитність; твердість (характеру тощо)3) тех. міцність; жорсткість4) ав., мор. остійність5) церк. обітниця, що зобов'язує ченця все життя залишатися в певному монастирі* * *n1) стійкість, стабільність; стан рівноваги2) сталість, непохитність, твердість (характеру, переконань)3) тex. міцність; твердість4) aв., мop. остійність, стійкість -
9 bald
[bxːld]a1) лисий, плішивийbald pate — лисина, плішина; тонзура ( католицького ченця)
bald patch — плішинка, невеличка лисина
bald ringworm — мeд. стригучий лишай
2) оголений; позбавлений покриву (рослинності, пір'я, вовни)3) неприкритий, відвертий4) неприкрашений, прямий, простий5) порожній, беззмістовний6) убогий; безбарвний8) тex. без фланця, без борта -
10 Fra
літ.фра, брат ( про ченця) -
11 hood
I [hud] n1) каптур; капор; чепець; чепчик; клобук ( ченця); cл. каптур (надівається поверх мантії, колір залежить від ученого степеня); icт. шолом ( лицаря); шапка ( хмар або піни)2) aвт. складаний верх ( автомобіля); капот3) тex. кожух, чохол; тex. зонт ( димаря); дефлектор; витяжна шафа; ковпачокII [hud] vзакривати каптуром, ковпачком; закривати, приховувати, прикривати, замазуватиIII [hud] скор. від hoodlum -
12 professed
a1) відкритий, явний, відкрито заявлений; відвертий2) мнимий3) професійний4) цepк. який прийняв постриг ( про ченця); який дав обітницю -
13 scapular
-
14 shaveling
-
15 professed
[prə'fest]adj1) відве́ртий, відкри́то зая́влений2) уда́ваний, неспра́вжній3) що дав обі́тницю ( про ченця)
См. также в других словарях:
чернець — ченця/, діал. черця/; мн. ченці/, діал. черці/. Член релігійної громади, який прийняв постриг і дав обітницю вести аскетичне життя відповідно до монастирського статуту; монах. || перен., розм. Про людину (перев. чоловіка), яка живе самітно,… … Український тлумачний словник
чернець-пустельник — ченця/ пусте/льника, ч. Чернець відлюдник, що прийняв чорну схиму і подвижничає у пості та молитвах серед лісових нетрів, у пустелі, печері, замурованій келії тощо … Український тлумачний словник
оточенец — ченця, ч. Пр. Військовослужбовець, який перебував в оточенні ворожих військ … Словник лемківскої говірки
Украинская литература — Устная народная поэзия. Библиография. У. л. до конца XVIII в. Библиография. У. л. первой половины XIX ст. У. л. 60 90 х гг. У. л. конца XIX и начала XX ст. Библиография. Укр. советская литература. Устная народная поэзия. &nbs … Литературная энциклопедия
келія — ї, ж. Житло ченця або черниці (окрема кімната в монастирі чи будиночок). || перен., жарт. Невелика кімната самітної людини … Український тлумачний словник
патерство — а, с. Перебування у сані католицького священика, ченця … Український тлумачний словник
послух — I у, ч. 1) Слухняне виконання чиїх небудь наказів, розпоряджень, побажань, підкорення чиїйсь волі; покора. 2) церк. Певні обов язки, покладені на кожного ченця або на монастирського прислужника, що готується стати ченцем, а також період виконання … Український тлумачний словник
схима — и, ж., церк. 1) Найвищий чернечий ступінь у православній церкві, що вимагає від посвяченого дотримання суворішого аскетизму, ніж від звичайного ченця. || Найвищий ступінь чернечого аскетизму в православній церкві. || Урочиста клятва православних… … Український тлумачний словник
фра — I невідм., ч. Скорочення від латинського слова frater (брат), що приєднується до імені католицького ченця. II невідм., ч. Контракт між банком і фірмою, який гарантує незмінну процентну ставку стосовно певної суми протягом певного періоду … Український тлумачний словник
чернецтво — а, с. 1) Спосіб життя ченця, черниці; перебування в ченцях, черницях. 2) збірн. Ченці … Український тлумачний словник
чернечий — а, е. Прикм. до чернець. || Належний ченцеві, черниці, такий, як у ченця, черниці. || Наданий монастирю, ченцям. || перен. Власт. ченцю, черниці; який свідчить про аскетичну стриманість … Український тлумачний словник
