-
41 робоча рідина
рабо́чая жи́дкость -
42 робоча сила
рабо́чая си́ла -
43 робоча швидкість
рабо́чая ско́ростьУкраїнсько-російський політехнічний словник > робоча швидкість
-
44 стійна хвиля
стоя́чая волна́ -
45 горючий
легко горящий) палкий, пальний, запальний, горючий, огнепальний. [Палкий (пальний) газ. Палкий як губка (Кул.). Легко запальний плин - нафта (Франко)]. Горючий песок, ветер и т. д. - пекучий, палючий пісок, вітер, смалький вітер. Горючие слёзы - гіркі, палкі, пекучі, ревні сльози. [Палкі лилися сльози (Л. Укр.)].* * *Iгорю́чий; ( о топливе для двигателей) пальни́й\горючий газ — горю́чий газ
II фольк.горю́чая смесь — пальна́ су́міш
горю́чие слёзы — гіркі́ (ре́вні) сльози
\горючий песо́к (ве́тер) — пеку́чий (палю́чий) пісо́к, ві́тер
-
46 гремучий
гримлячий, гримучий. [Гримлячий газ у шахті вибухнув]. Гремучая змея - гримучник, гадюка-гримучка.* * *гриму́чий, гримки́й\гремучий газ — хим. гриму́чий газ
грему́чая ртуть — хим. гримуча ртуть
-
47 замечать
заметить1) (делать метки на ч.-л. и перен.) закарбовувати, закарбувати що, класти, покласти карб на чім, (сов.) закмітити, (отмечать) нотувати, занотовувати, занотувати що, (помечать) значити, позначити що. [Неписьменні люди закарбовують на палічці хрещиками або карбами, скільки і чого кому продано (Єфр.). Позначив диню, щоб хлопці не зірвали. Закміть у голові собі. Як художник - нотує й записує він, часто несвідомо, всі життьові з'явища «як матеріял» (Єфр.)];2) (примечать, подмечать) помічати, помітити, при[за]мічати, при[за]мітити, прикмічати, прикмітити, кмітувати, кмітити (кметити), покмітити, у(к)мічати, у(к)мітити, (наблюдать) (с)постерегати, (с)постерегти, зауважати, зауважити, уважати, уважити; (видеть) бачити, побачити, убачати, убачити, добачати, добачити, за(в)бачати, за(в)бачити, доглянути, догледітися, (распознать) угадати. [Крадуть з-під носа, а він не помічає (Звин.). Уже давно я мовчки помічаю: захмарює нудьга твоє чоло (Грінч.). Як се він не примітив такої гарної дівчини? (Коцюб.). Люди укмічали, що погане діється в їх у хаті (Н.-Лев.). Я й не вкмітив, як він увійшов (Сл. Гр.). Постерегав він, що в його в серці ворушиться кохання (Коцюб.). І пішов собі, наче він не завважив і не чув слова її благащого (М. Вовч.). Довго сиділа у садку, не вгадала, як і зіроньки поховались (Полтавщ.). Вбачаю - марніє та й марніє Парася моя (М. Вовч.). Доглянули мене собачі діти (жандарі), пустилися навздогін (Франко). Зо мною зустрінуться, мов не добачають (Шевч.)]. -тить за кем что - доглянути що, підзорити, пристрітити кого. [Чи мене коли хто підзорив, що я чуже вкрав? (Бердянськ. п.)]. Дать -тить кому - дати навзнаки кому. [А як звістки ми будем подавати, щоб ворогам не дати навзнаки? (Грінч.)]. И не -чает кто - і не в замітку кому, невмітно, невкміту кому. [Сього невмітно мені, щоб таке було в його рало (Сл. Гр.)]. Сам того не -чая - не в замітку собі. [Отак, не в замітку собі, він дійшов до млина (Звин.)]. И не -чать, и не -тить как - і не зчуватися, і не зчутися, як; і не зогле[я]дітися, як. А сама і не зчувається, як сльози старе її обличчя росять (М. Вовч.)];3) (отмечать) зауважати, зауважити, зазначати, зазначити, запримічати, запримітити що. [Зауважу, що в обох циклах віршів немає нічогісінько автобіографічною (Крим.)]. Следует -тить - треба (или варто) сказати, зауважити, зазначити, запримітити;4) (поставить на вид кому) зауважати, зауважити кому. [Я йому зауважив, що так робити не годиться (Київ)]. Замеченный - закарбований, позначений, помічений, покмічений, постережений, зауважений и т. д. -ный в чём дурном - підзорений, (пров.) пристрічений. Он ни в чём дурном не -чен - за ним нічого негарного не помічено, немає; (пров.) він не пристрічений.* * *несов.; сов. - зам`етить1) ( воспринимать зрением) поміча́ти, помі́тити, -мі́чу, -мі́тиш; ( примечать) приміча́ти, примі́тити, запримі́тити сов., підстеріга́ти, підстерегти́, -режу́, -реже́ш; ( видеть) забача́ти, заба́чити, сов. угляді́ти, -джу, -диш, угле́діти; (сов.: досмотреть) додиви́тися, -дивлю́ся, -ди́вишся; (сов.: о людях со слабым зрением) ви́сліпати; (преим. с отрицанием) добача́ти, доба́чити; (подмечать, наблюдать) спостеріга́ти, спостерегти́, -режу́, -режеш, заува́жувати, -жую, -жуєш, заува́жити, завва́жувати, завва́житидать \замечать тить — да́ти зрозумі́ти; ( намекнуть) натякну́ти
\замечать тьте — в знач. вводн. сл. візьмі́ть до ува́ги, заува́жте
2) ( воспринимать слухом) чу́ти, почу́ти3) ( запоминать) запам'ято́вувати, запам'ята́ти; ( ставить в счёт кому-л) карбува́ти и закарбо́вувати, -бо́вую, -бо́вуєш, закарбува́ти4) ( делать метку) поміча́ти, помі́тити5) (высказываться по поводу чего-л.) заува́жувати, заува́жити, завва́жувати, завва́жити, зазнача́ти, зазначи́ти, -значу́, -значиш и зазна́чити, -зна́чу, -зна́чиш -
48 ива
ум. Ивка, Ивушка, бот. Salix alba біла верба, біла лоза, іва, гива, ум. вербиця, вербичка, вербиченька, івка, гивка. Плакучая ива - плакуча верба.* * *[бі́ла] ве́рба; [бі́ла] лоза́плаку́чая и́ва — плаку́ча ве́рба
-
49 колючий
колючий, колький, кілький, (жалящий) жал(ь)кий, (с колючками) колючкуватий, шпичкуватий, остякуватий, деркий. [Над могилою стара груша-дичка розкинула свої деркі віти (Капельг.)]. -чая боль - колючий (гострий) біль. -чий взгляд - гострий погляд, колючі (прикрі) очі. -чий мороз - колький (жалкий, пекучий) мороз. -чие слова - гострі, пекучі слова.* * *1) колю́чий, ко́лький2) ( колющий) кілки́й3) (перен.: язвительный) колю́чий, кілки́й, ущи́пливий, уї́дливий -
50 немец
німець (-мця), (стар.) німчин, (насмешл.) шваб, (бранно) німчура, німчур (-ра), німцюга, (редко) німчак (-ка), німчай (-чая), (образно) німий язик, (соб.) німота. [І на Січі мудрий німець картопельку садить (Шевч.). З ким я буду сю ніч ночувати? чи з турчином, чи з німчином, ой чи з поляком? (Чуб. V). Ой, дай жінко нагая, проучити німчая (Номис). Така пісня, що вже пан, - німий язик, - та й той плакав (Номис). Було колись шляхетчина, вельможная пані, мірялася з москалями, з німотою (Шевч.). Повелися ледачі звичаї від німоти (Куліш)].* * *ні́мець, -мця\немец мцы — мн. ні́мці, -ців
-
51 писчий
писальний, писемний. -чая бумага - папір до писання, писальний (писемний) папір.* * *писа́льнийпи́счая бума́га — писа́льний (письмо́вий) папі́р, папі́р для писа́ння (для письма́)
-
52 плакучий
плакучий. [Плакуча верба. Берез плакучих нерухомі віти (Л. Укр.)].* * *1) диал. см. плаксивый2) (о деревьях, кустарниках) плаку́чийплаку́чая берёза — плаку́ча бере́за
-
53 ползучий
ползущий повзучий, плазущий, плазовитий. [Червак плазущий]. -чее растение (стелющееся) - стелюх, п'ялун, повзуща рослина.* * *повзу́чий, повзки́йползу́чее расте́ние — повзу́ча росли́на; ползу́чая
а́рка — архит. повзу́ча а́рка
-
54 прочий
инший, опрочий, решта. -чие свидетели - решта свідків. Между -чим - між иншим, (случайно) при нагоді, принагідно. Говоря между -чим - кажучи між иншим, до речи. И -чее - і таке инше. Не в пример -чим - не до инших міряючи, не до инших міра, не в иншого міру. Помимо (всего) -чего - опріч (усього) иншого.* * *і́ншийи про́чее, и пр., и проч. — и про́чая, та і́нше, та ін., і таке і́нше, і т. ін
про́чие свиде́тели — і́нші сві́дки; ( остальные) ре́шта сві́дків
ме́жду про́чим — між і́ншим; ( при случае) принагі́дно
-
55 случай
1) ви́падок, -дку; ( происшествие) поді́я; ( приключение) приго́дав большинстве́ чаев — см. большинство
во вся́ком \случай чае — см. всякий
в кра́йнем \случай чае — см. крайний 1)
в не́которых \случай чаях — у де́яких ви́падках
в проти́вном \случай чае — см. противный I 2)
в \случай чае (на \случай й), е́сли — на ви́падок, коли́; у то́му разі, коли́ (як); якщо́
в \случай чае необходи́мости — якщо́ (коли́) бу́де (є) потре́ба, у ра́зі потре́би
в ху́дшем \случай чае — у найгі́ршому (у гі́ршому) ра́зі
в э́том \случай чае — у цьо́му ви́падку (ра́зі)
на \случай й — а) на ви́падок; б) випадко́во
купи́ть по \случай чаю — купи́ти випадко́во (ви́падком)
на вся́кий \случай й — см. всякий
на пе́рвый \случай й — на пе́рший раз (ви́падок)
несча́стный \случай й — нещасний (нещасли́вий) ви́падок
ни в ко́ем \случай чае — см. кой 2)
от \случай чая к \случай чаю — час від (од) ча́су, від ча́су до ча́су
по \случай чаю чего́ — з наго́ди чого́ ( по поводу чего); з о́гляду на що ( в силу чего); через що (из-за чего)
по \случай чаю боле́зни — через хворо́бу
стра́нный \случай й — чудни́й (ди́вний) ви́падок, чудна́ (ди́вна) поді́я
2) (удобный, подходящий момент) наго́дапри \случай чае — при наго́ді, принагі́дно
при [пе́рвом] удо́бном \случай чае — при [пе́ршій] наго́ді
предста́вился \случай й — тра́пилася (ви́пала) наго́да
3) (милость, фавор) ми́лість, -лості, ла́ска; фаво́р, -у -
56 трескучий
тріску́чий, тріскотли́вийтреску́чая фра́за — тріску́ча фра́за
\трескучий моро́з — лютий (тріску́чий, скрипу́чий) моро́з
-
57 ходячий
ходя́чий; ходя́чаямоне́та — ходя́ча моне́та
ходя́чее выраже́ние — ходя́чий (звича́йний) ви́слів (ви́раз)
-
58 Легкотекучий
1) легкоплинний. -чая жидкость - легкоплинна рідина, легкоплинне течиво;2) бистропливний, бистроплинний, бистрий; см. Быстротечный. -
59 Немтырь
німтур (-ра), німтура (-ри), німчак (-ка), німчай (-чая), безріка. -
60 Падучий
падучий. [Падучий ласт]. -чая болезнь - чорна неміч (-мочи), чорна х(в)орість, чорна х(в)ороба, падуча (-чої); падучка, падачка, падавиця, причина. См. Эпилепсия. [Причина його б'є]. Больной -чей - см. Эпилептик.
См. также в других словарях:
Чая — Чая: Чая река в Бурятии и Иркутской области, правый приток Лены. Чая река в Томской области, левый приток Оби. Чая прежнее название села Желябовка в Крыму … Википедия
ЧАЯ — название рек в Сибири:..1) левый приток Оби, 194 км, с правой составляющей р. Бакчар 542 км, площадь бассейна 27,2 тыс. км². Сплавная. Судоходна2)] Правый приток Лены. 353 км, площадь бассейна 11,4 тыс. км² … Большой Энциклопедический словарь
ЧАЯ — ЧАЯ, название рек в Сибири: 1) левый приток Оби. 194 км, с правой составляющей р. Бакчар 542 км, пл. бассейна 27,2 тыс. км . Сплавная. Судоходна. 2) Правый приток Лены. 353 км, пл. бассейна 11,4 тыс. км2. Источник: Энциклопедия Отечество … Русская история
чая — сущ., кол во синонимов: 1 • река (2073) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
Чая — название рек в России, в Сибири: 1) левый приток Оби. 194 км, с правой составляющей р. Бакчар 542 км, площадь бассейна 27,2 тыс. км2. Сплавная. Судоходна. 2) Правый приток Лены. 353 км, площадь бассейна 11,4 тыс. км2. * * * ЧАЯ ЧАЯ, название рек… … Энциклопедический словарь
Чая (река) — Чая: Чая река в Бурятии и Иркутской области, правый приток Лены. Чая река в Томской области, левый приток Оби … Википедия
Чая (река, приток Оби) — Чая Протекает по территории Чаинского и Колпашевского районов Томской области Исток слияние рек Парбиг и Бакчар Устье Обь Длина … Википедия
Чая (река, приток Оби) — Чая, река в Томской области РСФСР, левый приток Оби. Образуется слиянием рр. Парбиг и Бакчар. Длина 194 км, площадь бассейна 27,2 тыс км2. Питание смешанное, с преобладанием снегового. Половодье с середины апреля по начало июля. Средний расход… … Большая советская энциклопедия
Чая (река, приток р. Лены) — Чая, река в Бурятской АССР и Иркутской области РСФСР, правый приток р. Лены. Длина 353 км, площадь бассейна 11 400 км2. Берёт начало на склонах Верхнеангарского хребта, течёт большей частью по Северо Байкальскому нагорью. Питание преимущественно… … Большая советская энциклопедия
Чая (Крым) — У этого термина существуют и другие значения, см. Чая. Село, ныне не существует Чая † укр. Чая крымскотат. Çaya … Википедия
Чая (приток Лены) — У этого термина существуют и другие значения, см. Чая. Чая Характеристика Длина 353 км Площадь бас … Википедия
