-
1 практика церковних судів
Українсько-англійський юридичний словник > практика церковних судів
-
2 юрисдикція церковних судів
Українсько-англійський юридичний словник > юрисдикція церковних судів
-
3 hymnody
n1) виконання церковних гімнів2) вивчення церковних гімнів3) збірник церковних гімнів* * *n -
4 hymnal
1. nзбірник церковних гімнів, псалтир2. adjщо стосується церковних гімнів* * *I nзбірник церковних гімнів, псалтирII a -
5 hymnody
-
6 ecclesiastical jurisdiction
юрисдикція церковних судів; практика церковних судівEnglish-Ukrainian law dictionary > ecclesiastical jurisdiction
-
7 cross-bearer
-
8 delegate
I1. n1) делегат, представник, посланець2) амер. член палиф ; депутатів (у США)3) член королівської комісії з розгляду скарг церковних судів4) член постійного комітету (в Оксфордському університеті)2. adjделегованийIIv1) делегувати, посилати (представником)2) уповноважувати, передавати повноваження; доручати3) юр. передавати (кредиторові) свої боргові вимоги до третьої особи для покриття боргу* * *I n1) делегат, представник, посланник2) aмep. депутат від території в конгресі ( з правом дорадчого голосу); член палати депутатів ( у деяких штатах США)II aapx. делегованийIII v1) делегувати, посилати2) делегувати, передавати ( повноваження)3) юp. передавати ( кредиторові) свої боргові вимоги на покриття боргу -
9 gradual
1. n1) церковний гімн2) збірка церковних гімнів і псалмів (у католиків)2. adjпоступовий; послідовний* * *I aпоступовий; послідовнийII n2) збірник церковних гімнів, псалмів ( у католиків) -
10 impropriation
n1) передача церковних володінь світським особам2) церковні володіння, передані світським особам* * *n -
11 hymnal
I nзбірник церковних гімнів, псалтирII a -
12 знать
I. сущ.1) (знатные люди) значне панство, велике панство, вельможне панство, старшина, вельможество (Куліш);2) (знатность) значність, вельможність (-ности).II. гл.1) знати, (ведать) відати що, про що, (буд. в смысле н. вр.) зазнати (-наю, наєш) (с оттен. помнить, ведать) кого, чого. [Хто-ж в світі знає, що Бог гадає (Номис). Секретар нічого не відав про цю справу (Кониськ.). Я батька й матери не зазнаю (Квітка)]. Не знаю, на что решиться - не знаю, на що зважитися. Если бы знать - якби знати, якби знаття. [Якби знаття, що в неділю буде година (Васильч.)]. По чём знать, как знать - хто теє знає! хто зна! Бог знает - бог зна(є), бог вість, святий зна(є). [Але святий теє знає, чи багато в нас таких найдеться (Руданськ.)]. Чорт знает что, откуда - ка-зна, кат-зна, чорт-віть, морока зна(є) що, звідки. Не знаю - не знаю, не скажу, (я не сведом) я не вістен про що, в чому. [А за який мій гріх - того не скажу (Кониськ.). Я про те не вістен (Кониськ.)]. Не знаю что делать - не знаю що робити, не дам собі ради, не знаю на яку ступити. Не зная - не знаючи чого, про що, несвідомо. Знать не знать (ведать не ведать) - сном і духом не знати. Знайте же - так знайте; щоб (аби) ви знали. [Аби ви знали, я вже й сам про це подбав (Крим.)]. Как дам тебе, будешь знать - як дам тобі, (то) будеш знати, буде про що розказувати. Знай наших - отакі наші! Знать в лицо (в глаза), по имени - знати на обличчя, на йм'я кого. Дать знать кому - дати знати, (известить) сповістити, подати звістку кому. [Як мене не буде, то я пришлю свого товариша дати тобі знати, що мене нема (Чуб.)]. Дать знать о себе - об'явитися, оповіститися, дати (подати) звістку про себе. Дать себя знать - датися (дати себе) в знаки, датися знати, датися в тямки кому. [Ще життя не далося в знаки (Мирн.). Дамся-ж я їм у знаки (Стор.). Чи ще-ж тобі не далася тяжкая неволя знати (Дума)];2) (уметь, понимать что) знати що, тямити що, чого, вміти чого, знатися на чому, могти чого. [Вона уміла єдину забавку - плести вінки (Л. Укр.). Як паскудно наша молода генерація вміє рідної мови (Кониськ.). Він докладно тямив церковних служб і кохався в церковних співах (Черк.). А цієї пісні можете? (Звин.)]. Он -ет дело - він знає, тямить справу, діло. Делайте, как -ете - робіть, як знаєте, як тямите; чиніть (поступайте), як знаєте. Знать грамоте - вміти читати, вміти письма. Знать по немецки - знати німецької мови, могти по-німецькому. Знать толк в чём (смыслить) - знатися на чому, знати до чого, розумітися на чому, смак знати в чому. [Знався за пасіці добре (Сим.). Він знає до худоби (Берд. п.). Він на тому розуміється (Сл. Гр.)]. Знать совесть, стыд - мати сумління, сором (лице). Знай, нрч. - см. Знай.III. нрч.1) (видно, заметно) знати, видн[к]о, значно, слідно. [З ким стояла, говорила - підківоньки знати (Чуб. III). Та знать на вітерець збиралось (Свидн.). Значно, що господар (Федьк.). Красот твоїх (природо) у мене ані слідно (Крим.)];2) (вероятно) мабуть, десь, десь-то, відай; см. Вероятно.* * *I(что) глаг. зна́ти (що); ( ведать) ві́дати (що); (смыслить в чём-л.) зна́тися (на чому); (сказку, песню) умі́тиII вводн. сл. жарг.зна́ти, знать; ( вероятно) ма́буть и мабу́ть; ( должно быть) пе́вно, пе́вне; ( видно) ви́дноIII сущ.зна́ть, -ті; ист. вельмо́жне (вели́ке) па́нство, вельмо́жество -
13 реформація
РЕФОРМАЦІЯ ( від лат. reformatio - перетворення, поліпшення) - широкий антикатолицький і соціально-політичний рух, який охопив у XVI ст. майже всі країни Європи. За своєю антифеодальною, передбуржуазною сутністю Р. тотожна Відродженню, але їхній розвиток проходив у різних формах. Зміст поняття Р. включає такі елементи: 1) Р. - масовий антифеодальний рух; 2) разом з тим рух передбуржуазний; 3) Р. спрямована проти панівної церковної ієрархії та кліру; 4) здійснює свої секуляризаційні завдання під гаслом боротьби за істинну віру; 5) ідеалізує й намагається відродити первісне християнство; 6) підносить індивідуально-духовне начало в людині; 7) пов'язана з формуванням націй, національної самосвідомості і культури; 8) веде до розколу народу за віросповідним принципом. Ідеологи Р. заперечували верховенство Римського Папи, чернецтво, культ святих, ікони; вимагали створення національних церков, проведення церковних відправ рідною мовою. Національний характер нової релігії відповідав становленню націй. Джерелом віровчення реформатори вважали лише "Священне Письмо" (Біблію) і, на відміну від католицизму, заперечували "священні перекази" (рішення церковних соборів, міркування Пап, церковну традицію). Р. демократизувала церкву, надала нормам моралі божественної санкції. Реформаційний рух згодом розколовся на різні течії: лютеранство, кальвінізм, анабаптизм, социніанство та ін. Представники останнього виступали, зокрема, за соціальну рівність, спільність майна. Найвидатнішими представниками західноєвропейського реформаційного руху були Ян Гус, Лютер, Меланхтон, Кальвін, Цвінглі Социн. Р. спочатку у формі гусизму, а згодом і лютеранства, кальвінізму та антитринітаризму поширилася на укр. землях. Ці ідеї були засвоєні, переосмислені й асимільовані на укр. ґрунті та надали значного поштовху розвитку вітчизняних реформаційних рухів. На формуванні укр. версії реформаційної ідеології позначився цілий ряд соціокультурних чинників С. еред них вирішальними були: початок розкладу економічної системи феодалізму, становлення самосвідомості укр. народу, особливості еволюції християнства в його православній формі. Створений в Україні комплекс реформаційних ідей достатньою мірою адекватно відобразив їхню конкретно-історичну сутність і виявив себе в оновленні релігійного вчення на основі заперечення авторитету церковної ієрархії, демократизації церкви, формуванні ідеї порятунку особистою вірою, свободи совісті, включно з вимогою гарантій останньої, що означало появу висловленої у теологічній формі ранньобуржуазної правової ідеї. Прихильність до реформаційних ідей в Україні виявляли Оріховський, Суразький, Острозький, Г. Смотрицький, Христофор Філалет, Вишенський, Княгиницький, С. і Л. Зизанії, Немирич, Петро Могила.В. Литвинов -
14 secular arm
світська влада; світська влада, що виконувала вироки церковних судів -
15 canonical hours
-
16 ecclesiolatry
nсхиляння перед церквою, глибока шана до церковних обрядів і традицій* * *nпреклоніння перед церквою, її обрядами е традиціями -
17 fast
1. n1) засув, засувка, запорwindow fast — віконна засувка, шпінгалет
2) мор. швартов3) геол. перший твердий шар породи4) припай (лід, що примерз до берегів)5) пістto observe the fasts — додержувати (церковних) постів
2. adj1) міцний; твердий; тривкийto take (to have) fast hold of smth. — міцно вхопитися (триматися) за щось
2) міцно закріплений (прикріплений)to make fast — закріпляти, прив'язувати (човна); замикати (двері)
3) нелинючий4) стійкий, вірний5) швидкий; прудкий; скорийfast fission — фіз. швидкий розпад
fast milker — с.г. легкодійна корова
6) пристосований для швидкого руху (швидкої їзди)7) що поспішає (про годинник)8) неточний; що показує більшу вагу (про терези)9) легковажний, фривольнийto pull a fast one — амер. обдурювати, шахраювати
3. adv1) міцно, сильно, туго, твердо2) вірно, віддано3) швидко, скоро, хутко, прудко4) легковажно; безпутноto play fast and loose — бути ненадійним; порушувати обіцянку
stand fast! — військ. стій!
4. v1) постити (ся)2) голодувати, не їсти* * *I n1) запор, засувка2) мop. шварт3) гeoл. перший твердий шар породи4) припайII a1) міцний; твердий2) міцно закріплений або прикріплений; який не линяє, стійкий ( про фарбу)3) стійкий, вірний ( друг)4) icт. який міцно спить; міцний, глибокий ( про сон)III adv1) міцно, твердо2) дуже міцно; дуже щільно3) вірно, відданоIV a1) швидкий2) пристосований для швидкого руху або швидкої їзди3) який поспішає ( про годинник); неточний, який показує більшу вагу ( про ваги)4) легковажний, фривольнийV adv1) швидко2) легковажно; безпутноVI nпіст; голодування ( лікувальне); сувора дієта; голодування ( ув'язненого)VII vпостити; голодувати, не їсти -
18 poppyhead
-
19 proctor
nпроктор; наглядач; інспектор (у Оксфордському і Кембриджському університетах); адвокат, повірений* * *I n1) проктор, наглядач, інспектор ( в Оксфордському е Кембриджському університетах)2) адвокат, повірник (при спеціальних, церковних судах)3) цepк. проктор ( представник нижчого духовенства в конвокації)II vстежити або спостерігати за студентами ( під час іспиту) -
20 rota
n1) розклад чергувань2) черговість3) (R.) найвищий суд римсько-католицької церкви (тж Sacra Romana R.)* * *n1) розклад чергувань; черговість2) ( Rota) Рота, вищий суд римсько-католицької церкви (по церковних, світських справах)
См. также в других словарях:
коло церковних свят великоднє — Сукупність церковних свят, об єднаних навколо свята Великодня; великодній цикл церковних свят; пасхальне коло церковних свят; заст. пасхальний круг … Словник церковно-обрядової термінології
коло церковних свят — Сукупність церковних свят літургійного року; цикл церковних свят … Словник церковно-обрядової термінології
коло церковних свят різдвяне — Сукупність церковних свят, об єднаних навколо свята Різдва Христового; різдвяний цикл церковних свят; заст. різдвяний круг … Словник церковно-обрядової термінології
великоднє коло церковних свят — див. коло церковних свят великоднє … Словник церковно-обрядової термінології
великодній цикл церковних свят — див. цикл церковних свят великодній … Словник церковно-обрядової термінології
коло церковних свят пасхальне — Те саме, що коло церковних свят великоднє … Словник церковно-обрядової термінології
пасхальне коло церковних свят — див. коло церковних свят пасхальне … Словник церковно-обрядової термінології
різдвяне коло церковних свят — див. коло церковних свят різдвяне … Словник церковно-обрядової термінології
різдвяний цикл церковних свят — див. цикл церковних свят різдвяний … Словник церковно-обрядової термінології
цикл церковних свят — Те саме, що коло церковних свят … Словник церковно-обрядової термінології
цикл церковних свят великодній — Те саме, що коло церковних свят великоднє … Словник церковно-обрядової термінології