(у+певному+стані)

1) положення, місцезнаходження, розташування; місце

2) положення, поза; тex. положення; "off" position "вимкнено"; "on" position "ввімкнено"

3) посада, місце; тк. sing (високе) суспільне положення

4) положення, стан

5) позиція, точка зору; відношення, ставлення

6) мyз. позиція, положення лівої руки на грифі ( при грі на струнних смичкових інструментах); положення, розташування ( акорду)

7) гpaм. положення, позиція

8) cл.; eк. ( термінова) позиція, терміновий контракт; угода на термін (контракт, що минає в певному місяці); залишок, сальдо; запас; наявність матеріалів

9) cпopт. положення, позиція; поза; стойка

10) cпopт. місце, зайняте в змаганні

11) мop. позиція (час, протягом якого судно може прибути під навантаження)

1) ставити, поміщати, розміщувати

2) визначати місцезнаходження; локалізувати

3) cпopт. займати місце; вибирати позицію ( по ходу гри)

4) випускати або рекламувати товар, призначений для певної категорії покупців

1) ста́вити, кла́сти; поміща́ти; розставля́ти; устано́влювати; розташо́вувати, розмі́щувати

2) приво́дити в пе́вний стан, надава́ти пе́вного ста́ну

3) встано́влювати, нала́годжувати

4) приганя́ти; вправля́ти; припасо́вувати

5) вставля́ти в ра́му (опра́ву)

6) вправля́ти ( кістку)

7) саджа́ти ( рослину)

8) посади́ти ( курку на яйця), підси́пати ( квочку)

9) встромля́ти

10) точи́ти, розво́дити ( пилку)

11) ру́хатися ( в певному напрямку); ма́ти на́хил

12) поверну́ти, спрямува́ти

13) підно́сити, приставля́ти, наближа́ти

14) приклада́ти ( печатку)

15) зці́плювати ( зуби)

16) признача́ти, устано́влювати (ціну, час тощо)

17) задава́ти (роботу, завдання)

18) подава́ти ( приклад)

19) сіда́ти, захо́дити (про сонце, місяць, тж. перен.)

20) сиді́ти ( про одяг)

21) покла́сти на му́зику (тж. to set to music)

22) роби́ти тверди́м (густи́м, міцни́м)

23) тве́рднути, застига́ти

24) сформува́тися; скла́стися

25) зав'я́зуватися ( про плід)

26) жоло́битися

27) роби́ти сті́йку ( про собаку)

28) виготовля́ти ( опудало)

29) мор. пеленгува́ти

30) мор. тягти́ ( такелаж)

31) друк. набира́ти

32) буд. роби́ти кла́дку

•

- set about

1) нерухо́мий, засти́глий (погляд, усмішка)

2) обду́маний, обмірко́ваний ( про рішення)

3) ви́значений, встано́влений, призна́чений ( про строк)

4) заздалегі́дь скла́дений (про доповідь, промову)

5) розм. що пра́гне (бажа́є) ( зробити щось)

6) що встанови́вся ( про погоду)

7) скипі́лий ( про молоко)

8) затверді́лий ( про цемент)

1) набі́р, компле́кт; се́рія

2) гру́па, компа́нія; ко́ло ( осіб)

3) театр. декора́ція

4) спорт. сет

5) тех. при́лад, апара́т; устано́вка; агрега́т

6) радіоприйма́ч

7) на́прям ( вітру)

8) на́хил, тенде́нція; настано́ва

9) конфігура́ція; о́брис; будо́ва

10) крій

11) ви́кривлення; згин; зсув

12) поет. за́хі́д ( сонця)

13) са́джанець

14) молоди́й па́гонець ( рослини); за́в'язь

15) сті́йка ( собаки)

16) гірн. кріпи́льна ра́ма

17) військ. мі́нна ра́ма

18) тех. ширина́ розво́ду ( пилки)

19) буд. осіда́ння

20) тех. обтиска́ч

НАРОДНИЦТВО - суспільно-політична течія, політична філософія та ідеологія В. иникло у 60-ті рр. XIX ст. в Росії й існувало, зазнаючи періодично внутрішніх трансформацій, до часів революції 1917 р. та громадянської війни в Росії. Н. належить до широко розгалуженої сім'ї ідеологічних течій, які являли собою реакцію на капіталістичну модернізацію традиційних аграрних суспільств. У витоків рос. Н. стояли Герцен і Чернишевський. Н. не утворювало цілісної течії у філософському відношенні, але назагал репрезентувало ідеалістичний, суб'єктивістський (почасти навіть волюнтаристський) погляд на історичний процес. Важливими постатями в ідейному Н. були Лавров (започаткував пропагандистський напрям у Н.), Бакунін (бунтарський напрям), Ткачов (змовницький напрям). Вагому роль у становленні народницької соціологічної думки відіграли Берві-Флеровський (автор дослідження "Становище робітничого класу в Росії") і Михайловський (основоположник "суб'єктивного методу" в соціології). Політичні орієнтири Н. охоплювали широкий спектр - від радикального революціонаризму (обґрунтування можливості і необхідності селянської революції, створення доктрини індивідуального терору) до цілком ліберальних позицій (вимоги щодо конституційних реформ, свободи слова, друку тощо). Головним носієм і соціальним стрижнем Н. була різночинна інтелігенція, яка виробила специфічний етос служіння народові (з метою віддати йому "історичний борг" за століття поневірянь, страждань і знущань з боку "освічених станів"). Теоретики Н. вбачали у селянській общині запоруку можливого некапіталістичного шляху розвитку, соціальну перепону пролетаризації і зубожінню селянства, яке становило переважну більшість населення Росії. Доктринальну основу соціальної філософії Н. складав демократизм і народоцентризм. Саме народ був першопочатковою і кінцевою соціально-культурною категорією для теоретиків Н. Творчий доробок визначних селянознавців XX ст. (дослідження Чаянова, Кондратьєва та ін.) переконливо довів, що трудове селянське господарство може виступати життєспроможною клітиною нормального суспільного розвитку (що і підтвердив розвиток багатьох країн). Згідно з "теорією диференціальних оптимумів" Чаянова, дрібне селянське господарство у багатьох відношеннях є більш оптимальним і життєспроможним у порівнянні з великим. Критики Н. (зокрема, марксисти) спрощено тлумачили пролетаризацію селянства як позитивний процес, вбачаючи в ньому тенденцію до визрівання соціальної бази соціалістичної революції. Вони не брали до уваги того, що прискорена пролетаризація за часів пореформеної Росії була тотожною маргіналізації і люмпенізації; правота Н. підтвердилася драматичним досвідом історії. Доктринальним схемам Н. був також притаманний волюнтаризм, уявлення про можливість вирішального впливу історичних осіб на хід історичного процесу. Укр. Н. мало низку специфічних особливостей; насамперед, це культ козацтва та укр. слов'янофільство, що згодом трансформувалося в укр. народолюбство (укр. різновид Н.). Укр. Н. вирізняло також поєднання народної (народоцентризм) і національної ідей, прискіплива увага до національно-культурних завдань. Ідейні провідники укр. Н. - Драгоманов, Подолинський, Антонович - розглядали перспективи втілення соціалістичних ідеалів з позицій еволюціонізму і поступовості. Укр. народолюбці сповідували повне неприйняття будь-якого терору. Н. не є суто рос. або укр. феноменом. У певному аспекті його можна вважати інваріантним ідеологічним явищем консервативного типу, спрямованим на збереження селянського стану як основи історично конкретної національної ідентичності, на створення перепон модернізаторським руйнаціям, що супроводжують капіталістичний поступ.