Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(у+мышей)

  • 1 мышей

    бот.
    миші́й, -шію́

    Русско-украинский словарь > мышей

  • 2 изводить

    извести или известь
    1) (откуда) виводити, вивести кого звідки. [Виводь коня із кінниці (Пісня)];
    2) (издерживать) витрачати, витратити, потрачати, потратити марно, переводити, перевести, зводити, звести, занапащати, занапастити, збавляти, збавити, (о мн.) повитрачати, позводити, попереводити, позбавляти що. [Стільки грошей на його науку витрачено марно, бо пуття з його не вийшло ніякого (Харківщ.). Не переводь багато паперу (Харківщ.). Звели ліс батьківський і признаки немає, де ріс (Харківщ.). Стільки часу занапащаємо марно (М. Грінч.). Скільки пашні збавили на той самогон! (Звин.)];
    3) кого (морить) - в'ялити, зв'ялити, морити, зморити, сушити, зсушити кого, життя збавляти, збавити кому, (образно) виварювати воду з кого. [Сушать мене, в'ялять мене мої недостатки (Пісня). Казала, що підеш за мене, то не мори мене; нехай я пришлю людей, поберімося вже собі (Квітка). Був у Шевченка другий учитель маляр, що замість науки виварював тільки воду з хлопця тяжкою роботою (Єфр.)]. Он меня -дит - він мені жити не дає, він життя моє збавляє, він мій вік занапащає;
    4) -ть со света - зганяти, зігнати зо світу, зводити, звести, згладити зо світу, (сов.) стеряти, стратити, згубити, (многих) позводити (зо світу), потратити. [Замучать мене, із світу зженуть вороги мої (Васильч.). Надумався звести її з світу (Київщ.). Захотіла вона свого чоловіка стеряти (Липовеч.). Хіба цього гада зовсім із світу згладити? (Ор. Левиц.). А тепер уже он бачиш доходить до чого? що я стратить наміряюсь Максима святого (Шевч.)]. -ти со всем потомством до последнего колена - вигубити до накорінку (Крим.). -ть, -ти мышей, мух, блох и т. п. - вибавляти, вибавити, вигублювати, вигубити, винищувати, винищити, повибавляти, повигублювати, повинищувати (миші, мухи, блохи и мишей, мух, бліх). [Ніяк не можна вибавити тих мух (Борзенщ.)]. Изведенный - виведений; витрачений, потрачений, з[пере]ведений; зв'ялений, зсушений; вибавлені, вигублені.
    * * *
    несов.; сов. - извест`и
    1) (тратить, расходовать) перево́дити, перевести́, стра́чувати, стра́тити (стра́чу, стра́тиш); тра́тити и витрача́ти ма́рно, ви́тратити ма́рно
    2) (лишать жизни, губить) зво́дити, зве́сти и мног. позво́дити, занапаща́ти, занапасти́ти, -пащу́, -пасти́ш; (уничтожать, истреблять) ни́щити и вини́щувати, ви́нищити и мног. пони́щити и повини́щувати, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, вибавля́ти, ви́бавити

    \изводить ть, \изводить ти́ тарака́нов — зво́дити, звести́ (ни́щити и вини́щувати, ви́нищити и пони́щити, вигу́блювати и вигубля́ти, ви́губити, вибавля́ти, ви́бавити) таргані́в

    3) (мучить, терзать) му́чити, зму́чити, заму́чувати, заму́чити; ( раздражать) дратува́ти и роздрато́вувати, -то́вую, -то́вуєш, роздратува́ти
    4) (повреждать, калечить) калі́чити, покалі́чити
    5) (выводить откуда-л.) виво́дити, ви́вести, -веду, -ведеш

    Русско-украинский словарь > изводить

  • 3 ловить

    лавливать
    1) ловити, уловлювати, (хватать) хапати, лапати, (захватывать) запопадати, (перенимать) переймати кого, що; срв. Поймать. [Ловили, ловили та й піймали сома (Номис). Нитяна сітка, що нею ловлять перепели (Яворн.)]. -вить вора с поличным - ловити злодія з лицем (з краденим, з крадіжкою). -вить воздух - ловити, хапати повітря. -вить на лету - з льоту ловити; з двох слів розуміти. -вить взгляд - переймати (ловити) погляд. -вить рыбу - ловити рибу, (удой) (в)удити, надити рибу; срв. Удить. [Ходив на річку рибу надити (Грінч.)]. -вить рыбу сачком, на блесну, на перемёт, на кукольван - ловити рибу сачком, на блешню, на перемет, на кукільван, сачити, блешнювати, переймати, кукільванити рибу. -вить рыбу, делая прорубь во льду - на духи ловити рибу. -вить раков в норах - печерувати раки. [З Демком Павло вже печерують раки (Грінч.)]. Двух зайцев -вить, ни одного не поймать - двох зайців ловиш, ні одного не вловиш. -вит волк, -вят и волка - носить вовк, понесуть і вовка. Эта кошка хорошо -вит мышей - цей кіт добре ловить миші, це ловний кіт. -вить ухом (внимательно слушать) - ловити вухом. [У глибокім мовчанню сю річ вухом ловлять гебреї (Франко)]. -вить ворон (переносно) - ловити ґави (вітри, випорожні, виторопні, витрішки), їсти (продавати) витрішки; срв. Глазеть, Ротозейничать;
    2) -вить в чём, на чём; см. Уличать. -вить в проступке - ловити (підловлювати) в (на) провині. -вить на месте преступления - ловити (лапати) на гарячому (вчинкові). -вить на слове - ловити на (в) слові (в мові), брати за слово. [Олександра він бере за слово (Франко)];
    3) (искать, улучать) шукати, вигадувати. -вить случай, момент, время - шукати, вичікувати нагоди (випадку, часини). -вить глазами - шукати очима;
    4) см. Красть. Ловленный - ловлений, хапаний; срв. Пойманный.
    * * *
    лови́ти; диал. лапа́ти, ганя́тися (за ким); ( уличать) викрива́ти

    Русско-украинский словарь > ловить

  • 4 орех

    1) горіх (-ха), (ум. горішок, горішенько), оріх; (волошский, грецкий) волоський горіх, (редко) кістяк; (деревянные -хи, русские, с лещинника) ліскові горіхи; (мушкатный) мушкатна галка; (пустой) свистун, дутель (-теля), мокляк; (вылущившийся) лузан, лущик, лусканець (-нця), вилущок (-щка); (из зимних запасов мышей и белок) мишоїд. Калёные -хи - горіхи смажені, пражені. Щёлкать -хи - горіхи лускати. Дать кому на -хи - дати и завдати кому чосу, дати пам'яткового. Досталось кому на -хи - дістав (хто) пам'яткового. Разделать кого под орех - збештати;
    2) -хи болотные или водяные (Trapa natans) - болотяні, водяні горіхи;
    3) земляные -хи (раст. Equisetum pratense) - земляні горіхи.
    * * *
    1) горі́х, редко орі́х

    земляно́й (кита́йский) \орех — земляни́й горі́х, ара́хіс, -у

    2) ( дерево) горі́х, горі́шина; ( лещина) ліщи́на

    Русско-украинский словарь > орех

  • 5 охотиться

    1) охотитися, поохочуватися на що, в що, мати хіть (охоту, бажання) до чого. [Не охотилася йти за Василя (Г. Барв.)]. -тся кто - хіть (охота, бажання) бере кого, охотиться (поохочується) хто;
    2) полювати на кого, на що, ходити на лови (влови), стрільцювати, стрільчити (гал.). -ться на мышей - мишкувати.
    * * *
    I
    полюва́ти
    II
    (желать, стремиться) ма́ти охо́ту

    Русско-украинский словарь > охотиться

  • 6 Говно

    гівно, кало, а теснее: (птичье) послід, (домашн. скота) кізяк, кирпич, (лошадей) коняк, кінський кізяк, (куриное) куряк, (мышей) мишаки.

    Русско-украинский словарь > Говно

См. также в других словарях:

  • мышей не ловит — мышей не топчет, на работе не переломится, тяжелый на подъем, мух не ловит, нерадивый, тяжел на подъем, престарелый, старый, лень вперед него родилась, бездельничает, дряхлый, древний, празднолюбивый, ленивый, ветхий Словарь русских синонимов.… …   Словарь синонимов

  • мышей не топчет — прил., кол во синонимов: 6 • ветхий (44) • древний (74) • дряхлый (30) • …   Словарь синонимов

  • Мышей инбредные линии — * мышэй інбрэдныя лініі * mouse inbred lines лабораторные линии мышей, полученные путем скрещиваний «брат Ч сестра» в течение многих поколений и вследствие этого высоко гомозиготные и генетически однородные. В нескольких линиях инбридинг (см.)… …   Генетика. Энциклопедический словарь

  • Мышей не ловит — МЫШЬ, и, мн. и, ей, ж. Небольшой грызун с острой мордочкой, усиками и длинным хвостом. Домашняя м. Полевая м. Белая м. Как м. на крупу надулся кто н. (недоволен, обижен; разг. шутл.). Под каждой крышей свои мыши (посл.). Как церковная м. беден… …   Толковый словарь Ожегова

  • МЫШЕЙ — название нек рых сорных растений сем. злаков из родов полевичка (Eragrostis) и щетинник. .(Источник: «Биологический энциклопедический словарь.» Гл. ред. М. С. Гиляров; Редкол.: А. А. Бабаев, Г. Г. Винберг, Г. А. Заварзин и др. 2 е изд., исправл.… …   Биологический энциклопедический словарь

  • мышей — сущ., кол во синонимов: 2 • растение (4422) • сорняк (83) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Мышей L-клетки — * мышэй L клеткі * mouse L cells линия клеток фибробластов, поддерживаемых в культуре, in vitro (см.). Это клетки подкожной и соединительной ткани, выделенные у самцов C3H линии …   Генетика. Энциклопедический словарь

  • Мышей сателлитная ДНК — * мышэй сатэлітная ДНК * mouse satellite DNA сателлитная ДНК (см.), составляющая 10% генома мыши дикого типа. М. с. ДНК состоит примерно из 106 копий на геном, длиной в 400 пар нуклеотидов. Эксперименты по гибридизации in situ показали, что… …   Генетика. Энциклопедический словарь

  • МЫШЕЙ СИЗЫЙ — щетинник, однолетний сорняк 10 60 см выс. Стебель топкий, одиночный или пучком; семена по размерам близки к семенам проса, от к рого поэтому и трудно отделяются. Цветет в июне июле. Размножается семенами. Растет почти повсеместно среди всех… …   Сельскохозяйственный словарь-справочник

  • Мышей — Ловить твои планы хороши; белых прочное супружество; пискмышей хотят тебя обворовать; много мышей тяжелые времена …   Сонник

  • Мышей — м. Сорняк семейства злаков, колоски которого окружены щетинками рыжеватого или зеленоватого цвета. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»