Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(тяжёлым)

  • 1 тяжёлый

    важки́й; (преим.: тяжкий) тяжки́й; ( затруднительный) скрутни́й; ( трудный) тру́дний

    тяжёлая артилле́рия — прям., перен. шутл. важка́ артиле́рія

    тяжёлая боле́знь — тяжка́ хворо́ба

    тяжёлая голова́ у кого́ — важка́ голова́ в ко́го

    тяжёлая индустри́я — важка́ індустрі́я

    тяжёлая промы́шленность — важка́ промисло́вість

    тяжёлая рука́ у кого́ — важка́ рука́ в ко́го

    \тяжёлый (тяжёл) на́ руку — важку́ ру́ку ма́є

    тяжёлое го́ре — тяжке́ го́ре

    тяжёлые фигу́ры — шахм. важкі́ фігу́ри

    \тяжёлый вес, тяжёлые весовы́е катего́рии — спорт. вели́ка вага́, важкі́ вагові катего́рії

    \тяжёлый во́здух — важке́ пові́тря

    \тяжёлый — день тяжки́й день

    \тяжёлый стиль — важки́й стиль

    \тяжёлый хара́ктер — важка́ вда́ча

    очути́ться в тяжёлом положе́нии — опини́тися в скрутно́му стано́вищі

    с тяжёлым се́рдцем — перен. з важки́м се́рцем

    Русско-украинский словарь > тяжёлый

  • 2 пробивать

    пробить
    1) пробивати, пробити; (тяжёлым ударом) провалювати, провалити. [Голову йому пробито (провалено). Вода пробила греблю]. -бить стену ядром - пробити (провалити) мур набоєм. -бить себе что-л. (наткнувшись на острие) - пробити собі що, пробитися на що. [Бугай погнався за собакою та й пробився на кілок (Мирн.)]. -бить дорогу - прокласти, пробити, проломити, дорогу, стежку;
    2) вибити, продзвонити. Часы -били семь - годинник вибив (продзвонив) сьому годину, дзиґарі вибили сьому годину. -били зорю - вибили зорю. -бил последний час чей - останній час прийшов на кого, на що. [Ударив грім великої світової війни, і на українство прийшов, здавалося, останній час (Єфр.)]. -бил мой (его) час - прийшло моє до мене (його до його). -бить заклад - програти заклад. Пробитый - пробитий; (тяжёлым ударом) провалений.
    * * *
    несов.; сов. - проб`ить
    1) пробива́ти, проби́ти и попробива́ти; (прокладывать дорогу, тропу) проклада́ти, прокла́сти, торува́ти, проторува́ти; ( проламывать) проло́млювати и прола́мувати, проломи́ти; ( тяжёлым ударом) провалювати, провали́ти
    2) (несов.: о бое часов, сигнале тревоги) проби́ти; ( о часах) ви́бити, уда́рити

    час про́би́л — перен. час наста́в

    3) ( проконопачивать) спец. проконопа́чувати, проконопа́тити

    Русско-украинский словарь > пробивать

  • 3 Зараба[о]тывать

    заработать заробляти, заробити, (много назаробляти), запрацьовувати, запрацювати, (о мн.) позароблювати, позапрацьовувати, (с оттен. прирабатывать) приробляти и прироблювати, приробити; (тяжёлым трудом) загорьовувати, загорювати, замозолювати, замозолити що, сльозами дороблятися, доробитися чого; (лёгким трудом) заробляти, заробити легкобитом, легкий хліб мати, легкий хліб кому; (жатьём) заробляти, заробити серпом, (зажать) зажинати, зажати, (косьбой) заробляти, заробити косою (закосить) закошувати, закосити, (молотьбой) заробляти, заробити ціпом, замолочувати, замолотити и т. д. [Тиждень козак заробляє, за один день пропиває (Макс.). За перший місяць я заробила дев'ять рублів (Кониськ.). Ми запрацювали собі на харч (Н.-Лев.). Все, думаю, що-небудь запрацюю собі; роботи не боюсь (М. Вовч.). Тепер будете сльозами хліба дороблятись (Руданськ.). Два годи ходив по Дону, приробив трохи грошей (Г. Барв.). Загорювала свиту - і тую вкрали (Звин.)]. -вать хлеб в поте чела - кривавим потом заробляти хліб. Заработанный - зароблений, запрацьований, заробітний, (тяжёлым трудом) загорьований, потовий, замозольований, замозолений, мозольований, (оффиц. службой) службовий. -ные деньги - зароблені гроші, заробіток, заробленина; см. Заработок 1. Зарабатывающий - а) прич. що заробляє, запрацьовує и т. д.; б) сущ. - см. Заработчик. Не могущий -ть - незарібний, незароблящий.

    Русско-украинский словарь > Зараба[о]тывать

  • 4 бить

    1) (поражать, наносить побои) бити, убивати, товкти, товкмачити, банити, тузати, лупити, лупцювати; (плетью, кнутом, розгою) батожити, пужити, лупцювати, шмагати, тяти, затинати, сікти, пірити, піжити, періщити, оперізувати, шпарити, чухрати, чесати, хвоїти, хворостити; (палкою, дубинкою) дубасити, дубцювати, гріти, окладати, молотити; (чем-л. тяжёлым) гатити, гнітити, садити, мостити, бити на олію, гніздити (в одно место); (коленом) колінчити; (по физиономии, по роже) бити по лицю, бити по пиці, давати в лице, давати ляпаса, (ирон.) давати ляща по пиці; (немилосердно, нещадно) катувати, на забій бити; (о лошади: лягать) брикати, -ся, хвицяти, хвицати, -ся; (лбом, рогами) буц(к)ати, битися рогами;
    2) (убивать скотину, домашнюю птицу) різати, колоти. [Різана птиця - битая птица]; (диких животных и зверей) бити, убивати;
    3) (раздроблять, разрушать) бити, розбивати, трощити;
    4) (вбивать) забивати;
    5) (давать посредством боя условный знак, ударять) бити, вибивати. Бить тревогу - збивати тривогу. Б. в набат - бити на ґвалт, на сполох. Б. в ладоши - плескати, вибивати в долоні. Б. челом - чолом давати, прохати милости. Б. поклоны - бити [гріти] поклони. Бить себя в грудь - битися в груди;
    6) бить масло - колотити масло; (из семян) бити, забивати олію. Б. баклуши - см. Баклуша;
    7) (о болезни, сильном чувстве) тіпати, трясти. [Злість тіпала обома. Пропасниця трясе];
    8) (стремительно течь, вырываться) бити, бухати. [Піна била йому з рота. Кров бухає до голови]. В голове точно молотом бьёт - в голові наче ковалі кують.
    * * *
    1) би́ти; ( ударять) гамсе́лити, гати́ти, побива́ти; ( раздроблять) товкти; ( о часах) вибива́ти, ударя́ти; ( в игре в лапту свинку) ги́лити
    2) (наносить побои, избивать) би́ти, гати́ти, гамсе́лити, товкти́, пері́щити, голо́мшити, товкма́чити, пі́жити, репі́жити, ги́лити, чухра́ти, побива́ти
    3) (птицу, скот) би́ти, рі́зати; ( свиней) коло́ти
    4) ( коровье масло) збива́ти, колоти́ти, розколо́чувати; ( растительное масло) би́ти

    Русско-украинский словарь > бить

  • 5 добывать

    -ся, добыть, -ся добувати, -ся, добути, -ся, здобувати, -ся, здобути, -ся, видобувати, -ся, видобути, -ся, а специальнее - діставати, сов. дістати, (приобресть) придбати, розідбати, (наконец достичь) доскочити чого, засягати чого, сов. засягти, запобігати, запобігти чого, дороблятися, сов. доробитися чого, сов. розстаратися про що. [Або добути, або вдома не бути (прик.). Чи се-ж не та земля, що здобували для нас батьки своєю кров'ю й потом? (Л. Укр.). Здобувся чоловік лиха. А хто-ж тобі гетьманськую булаву дістане? (Рудан.). Кривавим потом дороблятися хліба насущного. Ні за які гроші не доскочиш (Куліш). Роботою засягне собі щастя (Мирн.). Запобігай світа, поки служать літа (Ном.). Треба розстаратися про гроші]. Добыть (заработать) с трудом, с горем пополам - розгорити, загорювати що, розгорюватися на що. [Тяжко загорьований хліб їмо. Як-небудь розгорюємось на скотинку (Мирн.)]. Трудно (бывает) добывать что - трудно (сутужно) на що. [На сіль було трудно (Куліш)]. Добываемый - добуваний. [Власник землі брав собі по копійці з пуда добуваного вугілля]. Добытый - здобутий. Добывающий - добувальний, видобутний; сировинний. [Добувальна та обробна промисловість. Сировинна промисловість]. Добытое тяжёлым трудом - кривавиця. [За чужую кривавицю купив у церкву плащаницю (Ном.)]. Добыть работой - приробити. [Збутися не довго, а спробуй приробити]. Добыть пением - виспівати. [Виспівав собі дівчину любу та гарну (М. Вовч.)]. Добыть нищенством - вижебрати; обманом - видурити; борьбой - вибороти и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - доб`ыть
    1) (что) добува́ти, добу́ти и мног. подобува́ти, здобува́ти, здобу́ти (що); ( с трудом приобретать) добува́тися, добу́тися, здобува́тися, здобу́тися, роздобува́тися, роздобу́тися (чого)
    2) горн. добува́ти, добути, видобува́ти, ви́добути

    Русско-украинский словарь > добывать

  • 6 зарабатывать

    несов.; сов. - зараб`отать
    1) заробля́ти, зароби́ти, -роблю́, -ро́биш, запрацьо́вувати, -цьо́вую, -цьо́вуєш, запрацюва́ти, -цю́ю, -цю́єш; (сов.: тяжёлым трудом) загорюва́ти, -рю́ю, -рю́єш
    2) (сов.: начать работать) запрацюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, поча́ти працюва́ти

    Русско-украинский словарь > зарабатывать

  • 7 заработанный

    заро́блений, запрацьо́ваний; ( тяжёлым трудом) загорьо́ваний, потови́й

    Русско-украинский словарь > заработанный

  • 8 наваливать

    навалить
    1) что, чего на что, куда - навалювати, навалити, навертати, навернути, накочувати, накотити, (о мног.) понавалювати, понавертати, понакочувати що и чого на що, куди; (набрасывать) накидати и накидувати, накидати, нагортати и нагортувати, нагорнути, (о мног.) понакидати, понагортати чого на що; срв. Приваливать 1. [Зима намети навертає (Мирн.). Було мене притопити й камінь навернути (Грінч. III). Он, понавертало цілі копи жовтої глини (Мирн.)]. -лить камень на что - навалити (навернути) камінь на що. -лить кучу соломы - навернути купу соломи. -лить сору - накидати (навернути, нагорнути) сміття. -вай больше земли - навертай (нагортай) більше землі. Снегу -лило в колено - снігу навалило (навернуло, накидало, навергало) в коліно;
    2) (накладывать тяжесть, громоздкую вещь, нагружать) навалювати, навалити, накладати, накласти и (реже) наложити, накидати, накинути, навантажувати, навантажити, (о мног.) понавалювати, понакладати, понакидати, нонавантажувати що на кого, на що, (вульг.) наричити, накрякати що. [Хоч як було наватажиш віз снопами (Куліш). Було батько як наричать гарбу, що яка-хоч пара коней не потягне, хіба воли (Бердянщ.). Такий віз наричив, що ледве воли довезли (Сл. Гр.). Там-же й віз накрякав! ледве кобила проти гори вивезла (Харк.)]. -вать вюк на мула - навалювати (накладати, накидати) в'юк на мула. -лили на меня поручения - накинули на мене (мені) доручення. На меня -лили слишком много работы - на мене накинуто (навалено) занадто багато праці (роботи);
    3) нахиляти, нахилити, (о мног.) понахиляти що на кого, на що. -вали шкап на себя - нахили шахву на себе. -вали столб больше вправо - нахили стовп(а) правіше;
    4) (сходиться во множестве) насувати, насунути, плавом напливати, напливти, навалувати, настягатися. [Ті миші, що в степу багато, не тут наплодились; вони відкільсь навалували (Новомоск.)]. Народу пропасть -лило, народ -лил на площадь - людей (народу) насунуло сила, народ насунув на майдан;
    5) (нанести течением) навалити, нагнати. Течением -лило барку на мост - берлину навалило (нагнало) точією на міст. Судно -лило на другое - судно навалило (нагнало, напли(в)ло) на инше;
    6) (в карт. игре) навалювати, навалити. [Бий і навалюй (Сл. Ум.)];
    7) охотн. - налягати, налягти. Гончие -лили на зверя - гончаки налягли на звіра. Наваленный -
    1) навалений, навернений, накочений, накиданий, нагорнений, понавалюваний, понавертаний, понакочуваний, понакиданий и понакидуваний, понагортаний и понагортуваний. [Прийшов - аж там змій каменем навернений (Гудч.). Нагорнений смітник (Крим.)];
    2) навалений, накладений и (реже) наложений, накиданий, навантажений, понавалюваний, понакладаний, понакиданий, понавантажуваний;
    3) нахилений, понахиляний.
    * * *
    I несов.; сов. - нав`алить
    1) нава́лювати, -люю, -люєш, навали́ти, -валю́, -ва́лиш и мног. понава́лювати; ( набрасывать) накидати, наки́дати и мног. понакидати, навертати, наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш и мног. понаверта́ти; (чем-л. тяжёлым сверху) приверта́ти, привернути

    \наваливать ли́ло много сне́гу — безл. навали́ло (наки́дало; наверну́ло) бага́то сні́гу

    2) (безл. перен.: скопляться, появляться во множестве) насува́ти, насу́нути, нава́лювати, навали́ти; (сов.: набиться) нати́снутися

    \наваливать ли́ло много наро́ду — насу́нуло (навали́ло, нати́снулося) бага́то наро́ду (люде́й)

    II несов.; сов. - навал`ять
    1) нава́лювати, -люю, -люєш, наваля́ти; (сов.: накатать) накача́ти; (сов.: налепить) наліпи́ти, -ліплю́, -лі́пиш
    2) (сов.: набросать, повалить) наваля́ти; наверну́ти, -верну́, -ве́рнеш
    3) (сов.: небрежно написать, нарисовать) наля́пати и мног. поналя́пувати, наба́зграти

    Русско-украинский словарь > наваливать

  • 9 подавлять

    подавить
    1) (угнетать) гнітити, пригнічувати, пригнітити, пригноблювати, пригнобити, давити, придавити кого. Меня -вляла мёртвая тишина - мене гнітила (пригнічувала) мертва тиша. Меня -вляет сознание собственной вины - мене пригнічує (гнітить, давить) свідомість власної провини;
    2) (заглушать) давити, задавити, душити, задушити, гамувати, погамувати, тлумити, стлумити и потлумити, притлумляти и притлумлювати, притлумити, бороти, побороти, глушити, зглушити, заглушати и заглушувати, заглушити, гнути, зігнути що, (побивать превосходством) забивати, забити кого, що. [Народня мова починає забивати в письменстві чужу церковщину (Єфр.)]. -ить в себе злость, возмущение, досаду, желание - задавити (задушити, погамувати, потлумити, стлумити и т. д.) в собі злість, обурення, досаду (жаль), бажання. -вить восстание - приборкати, придушити, задушити повстання. Подавленный - пригнічений, задавлений, задушений, погамований, притлумлений и т. д. -ный тяжёлым горем - пригнічений (пригноблений) тяжким горем. -ное настроение - пригнічений настрій. -ный стон, голос - задавлений, задушений стогін, здавлений, здушений голос. Восстание, -ное самыми решительными мерами - повстання, приборкане (придушене, задушене) найрішучішими заходами… -ться -
    1) пригнічуватися, бути пригнічуваним, пригніченим;
    2) задавлюватися, бути задавленим, душитися, бути задушеним, гамуватися, бути погамованим, тлумитися, бути потлумленим, притлумленим и т. д. Срв. Подавиться. Худшее в человеке должно -ляться - гірше в людині треба гамувати (приборкувати).
    * * *
    несов.; сов. - подав`ить
    1) приду́шувати, придуши́ти, дави́ти, подави́ти
    2) ( превосходить в количестве) переви́щувати, переви́щити; ( побивать) побива́ти, поби́ти; ( звуки) заглуша́ти и заглу́шувати, заглуши́ти
    3) ( удручать) гніти́ти (несов.), пригні́чувати, пригніти́ти; ( угнетать) пригно́блювати, пригноби́ти; ( ошеломлять) приголо́мшувати, приголо́мшити, дави́ти, подави́ти; ( пришибать) прибива́ти, приби́ти
    4) (чувства, ощущения) заглуша́ти и заглу́шувати, заглуши́ти, несов. подави́ти; притлу́млювати и притлумля́ти, притлуми́ти, тлуми́ти, стлуми́ти; ( сдерживать) стри́мувати, стрима́ти, затамо́вувати, затамува́ти, притамо́вувати, притамува́ти; ( превозмогать) угамо́вувати, угамува́ти, погамува́ти (несов.), утамо́вувати, утамува́ти, тамува́ти (несов.); (несов.: преодолеть) поборо́ти

    Русско-украинский словарь > подавлять

  • 10 простучать

    простукати, (усиленно) простукотіти (-кочу, -тиш), простугоніти (-ню, -ниш), (чем-л. тяжёлым) прогупати, (ногами) протупотіти (-чу, -тиш), (прогрохотать) протарахкотіти, протурготіти, прогрюкати. [Простукали каблуками повдовж столів (Коцюб.). Простугонить шляхом віз. Хтось возом протарахкотів проз хату (Грінч.)]; (известн. время) простукати, вистукати (якийсь час), [Цілу ніч вистукав коло дверей]; (в колотушку) прокалатати.
    * * *
    1) просту́кати, простукоті́ти; (сильно во что-л.) прогрю́кати
    2) ( стучать в течение определённого времени) сту́кати [ці́лий день], просту́кати

    Русско-украинский словарь > простучать

См. также в других словарях:

  • С ТЯЖЁЛЫМ СЕРДЦЕМ — делать что л. В подавленном настроении, с беспокойством, с предчувствием недоброго. Имеется в виду, что лицо (Х), делая что л. или думая о чём л., испытывает гнетущее чувство тревоги за кого л., за что л. Говорится с неодобрением. реч. стандарт.… …   Фразеологический словарь русского языка

  • Боевая машина с тяжёлым вооружением — У этого термина существуют и другие значения, см. Боевая машина (значения). Боевая машина с тяжёлым вооружением (БМТВ)  класс боевых бронированных машин, предназначенный для борьбы с танками и другими бронированными целями, непосредственной… …   Википедия

  • С тяжёлым сердцем — Экспрес. В мрачном, подавленном состоянии; с чувством тревоги. Знала бы жена, Мария Андреевна, с каким тяжёлым сердцем уезжает он нынче, конечно, пожалела бы (В. Саянов. Лена) …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • бетон с тяжёлым наполнителем — — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом EN heavy aggregate concrete …   Справочник технического переводчика

  • бурение с тяжёлым промывочным раствором — — [http://slovarionline.ru/anglo russkiy slovar neftegazovoy promyishlennosti/] Тематики нефтегазовая промышленность EN heavy weight drilling …   Справочник технического переводчика

  • Консультативный комитет по тяжёлым авариям на АЭС (Великобритания) — — [А.С.Гольдберг. Англо русский энергетический словарь. 2006 г.] Тематики энергетика в целом EN Advisory Committee on Major HazardsACMH …   Справочник технического переводчика

  • нагрузка с тяжёлым пуском — — [Я.Н.Лугинский, М.С.Фези Жилинская, Ю.С.Кабиров. Англо русский словарь по электротехнике и электроэнергетике, Москва, 1999] Тематики электротехника, основные понятия EN hard starting load …   Справочник технического переводчика

  • с тяжёлым режимом (работы) — — [Я.Н.Лугинский, М.С.Фези Жилинская, Ю.С.Кабиров. Англо русский словарь по электротехнике и электроэнергетике, Москва, 1999 г.] Тематики электротехника, основные понятия EN heavy duty …   Справочник технического переводчика

  • тяжёлый — прил., употр. очень часто Морфология: тяжёл, тяжела, тяжело, тяжелы; тяжелее; нар. тяжело 1. Тяжёлым называют объект, который имеет такую большую массу, что вам трудно или невозможно его поднять или перемещать, носить. Тяжёлый камень, сейф. |… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Тяжёлый крейсер — Тяжёлый крейсер  подкласс артиллерийских крейсеров, строительство которых велось с 1916[1] по 1953 год. Термин «тяжёлый крейсер» был официально введён Лондонским морским договором 1930 года для отличия их от менее крупных лёгких крейсеров,… …   Википедия

  • тяжёлый — тяжёлый, тяжёлая, тяжёлое, тяжёлые, тяжёлого, тяжёлой, тяжёлого, тяжёлых, тяжёлому, тяжёлой, тяжёлому, тяжёлым, тяжёлый, тяжёлую, тяжёлое, тяжёлые, тяжёлого, тяжёлую, тяжёлое, тяжёлых, тяжёлым, тяжёлой, тяжёлою, тяжёлым, тяжёлыми, тяжёлом,… …   Формы слов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»