-
1 tropicalize
v1) підготовляти до дій у тропіках2) надавати стійкості в тропічних умовах* * *v; спец.готувати до дій в тропіках; додавати стійкість в тропічних умовах -
2 rosewood
n1) деревина червоних тропічних порід2) червонувато-жовтий колір3) брунатний колір з червонувато-сірим відтінком4) палісандрове дерево; деревина троянди* * *n2) червонясто-жовтий колір; коричневий колір з червонясто-сірим відтінком3) aмep.; cл. кийок поліцейського -
3 tropicalization
n; спец.тропікалізация, підготовка ( устаткування) до роботи в тропічних умовах -
4 tropicalization
n; спец.тропікалізация, підготовка ( устаткування) до роботи в тропічних умовах -
5 tropicalize
v; спец.готувати до дій в тропіках; додавати стійкість в тропічних умовах -
6 hurricoon
[heri'kuːn]n -
7 kino
n бот.кіно; камедь (тропічних дерев)* * *n; бот.; кіно; кіно(сік з кори кiнo- лікарський, дубильний засіб) -
8 rain
1. n1) дощdrizzling rain — мряка, мжичка
pouring (pelting, driving, torrential) rain — злива
radio-active rain — радіоактивний дощ, радіоактивні опади
it looks like rain — схоже, буде дощ
rain or shine — а) за будь-якої погоди; б) за будь-яких обставин; що б там не було
2) (the rains) період тропічних дощів3) потік; струмок4) кін. подряпини на зношених фільмахrain check — а) корінець квитка на стадіон, що дає право бути на грі, перенесеній через дощ; б) обіцянка (прохання) прийняти запрошення іншим разом
rain crop — с.г. незрошувана культура
right as rain — абсолютно здоровий; у повному порядку
2. vit rains, it is raining — іде дощ
3) гірн. крапатиrain down — військ., розм. висаджувати парашутний десант
it rains cats and dogs; амер. it rains pitchforks (darning-needles, chicken coops) — дощ ллє як з відра
* * *I [rein] n1) дощdrizzling rain — мжичка, мряка
pouring /pelting, driving, torrential/ rain — злива
2) sing потік, потоки, злива, водоспад (звуків, стріл)3) кiнo "дощ", подряпини на зношених фільмахII [rein] v1) іти, литися ( про дощ)2) ( часто rain down) сипати, обсипати; лити; сипатися ( градом); литися ( потоками); падати дощем3) плакатися, скаржитися4) гipн. капати -
9 rainy
adj1) дощовитий, дощовийthe rainy season — період (тропічних) дощів
2) дощовий (про хмару)3) повні сліз (про очі)4) кін. зношений (про фільм)* * *['reini]a1) дощовий ( про погоду)3) повний сліз ( про очі) -
10 hurricoon
[heri'kuːn]n -
11 rosewood
n2) червонясто-жовтий колір; коричневий колір з червонясто-сірим відтінком3) aмep.; cл. кийок поліцейського -
12 пьянящий
п'янкий, п'янкуватий, п'янючий. [Серед п'янкого духу тропічних квітів (Єфр.). Цвіли акації - ніжні, білі - й розливали в повітрю п'янкуватий пах (Черкасенко)].* * *в знач. прил.п'янки́й, п'янли́вий, п'яню́чий -
13 kino
['kiːnəu]nкаме́дь ( тропічних дерев) -
14 rain
[reɪn] 1. n1) дощ2) ( the rains) пері́од тропі́чних дощі́в3) пото́ки; струмки́ ( сліз); град ( ударів тощо)••2. vright as rain — цілко́м здоро́вий
1) ( у безособових зворотах)it rains, it is raining — іде́ дощ
2) си́пати(ся); ли́тисяblows rained upon him — уда́ри си́палися на ньо́го гра́дом
••it rains cats and dogs — дощ ллє як із відра́
-
15 tropicalize
['trɒpɪkəlaɪz]vпристосо́вувати до життя́ (дій) в тропі́чних умо́вах -
16 міф
МІФ (грецьк. μύσος - переказ) - 1) Оповіді про богів, духів, героїв, про надприродні сили, предків і першолюдей, які брали участь у створенні Землі і Всесвіту, взагалі їхніх як природних, так і людських складників. 2) Ідеологічний продукт давніх уявлень про довколишній світ, особливе похідне від духовних зусиль первісних людських колективів пояснити його генезу, структуру і подальшу долю. М. - система узагальнень первісного людського досвіду в його намаганнях виявити основоположності світобудови, людського і природного начал у ній, узагальнень, які, на відміну від пізніших наукових абстракцій, мають підкреслено конкретно-чуттєвий, антропоморфний характер. Ці узагальнення на перших стадіях людської культури постають як обов'язкові для всіх членів первісного колективу; їхня нормативність здійснюється через прийняту в тому колективі обрядовість, суму певних ритуалів. Первісний світ породжував і зберігав узагальнення такого типу у вигляді певних живих істот, що у них суто людські характеристики, біологічні та інтелектуальні, поєднуються з природними силами і стихіями. Міфічні образи мають тривку структуру, канонічну для колективу, що їх він витворив, чіткий набір певних ознак і рис, які впродовж тисячоліть зберігаються-поновлюються у відповідній колективній пам'яті. Надзвичайна тривкість усіх міфологічних структур - від постійних сюжетів до постійних тропів у наративному відтворенні цих сюжетів - зумовлена їхньою високою інформаційною функцією у первісних колективах, адже у них уся сума людського досвіду зосереджувалася саме в М., які відповідно і визначали поведінку та мислення архаїчної людини у повному їх обсязі. Саме міфологічні уявлення-узагальнення, накладені всією своєю нормативно-інформаційною масою на архаїчну свідомість, і визначали її орієнтацію у світі. Архаїка витворила величезну суму різноструктурних, але надзвичайно розвинутих міфологічних систем різних етносів і регіонів. З подальшим розвитком людської культури із первісної синкретичної міфологічної маси поступово виокремлюються релігія, мистецтво, література, наука і т.д. Емансипуючись від М., ці галузі культури на всіх стадіях свого становлення зберігають певні міфологічні релікти - аж до наших днів. Релігія у своєму розгортанні від давнього політеїзму до всіх версій пізнішого монотеїзму постає як особливе перетворення М., як його світоглядна та інституційна адаптація до пізніших стадій людської історії. Мистецтва словесні та пластичні так само зберігають виразний та очевидний генетичний зв'язок зі стихією міфологічного мислення, їхній головний будівельний засіб - художній образ - за багатьма своїми структурно-комунікативними засобами уявляється, по суті, сучасним інобуттям М. Не випадково певні течії і напрями у мистецтві Нового часу, від романтизму до символізму й авангарду, одверто тяжіють у тій чи тій художній формі до естетичного поновлення М. Попри ту обставину, що сучасна наука, здавалося б, давно дистанціювалася від М., вона на певних своїх ділянках, як гуманітарних, так і природничих, незрідка впадає у своєрідну міфологізацію своїх проблем і предметів. Щонайчастіше фізика, скажімо, виказує інтерес до деяких архаїчних сюжетів давньої космології, а ціла шерега видатних філософів, істориків і соціологів, від Маркса і Ніцше до Тойнбі і Гайдеггера, свої зовні об'єктивні наукові побудови парадоксально поєднують з міфотворчістю різної інтенсивності Н. овітня цивілізація, яка змобілізувала величезні людські маси в індустріальні та політичні колективи, тим самим поновила й міфологічні інтенції різних штибів. Зокрема, виникають М. політичні (див. Сорель), М. масової культури, ритуалізації яких вельми сприяють технічні засоби масової комунікації.В. Скуратівський -
17 риторика
РИТОРИКА (гр. ρητορική τέχνη - ораторське мистецтво, наука красномовства; лат. ars rhetorica - мистецтво говоріння). Сьогодні термін "риторика" вживають у різних значеннях: 1) наука красномовства, ораторське мистецтво; 2) навчальний предмет, в якому викладена теорія красномовства, ораторського мистецтва; 3) підручник з цього предмета; 4) позірне, зовнішньо красиве, але позбавлене змісту красномовство; 5) назва молодшого класу у навчальних закладах України XVI - XVin ст. Р. займала важливе місце в системі освіти Античності, в середньовічній Європі, а особливо в епоху Відродження. У цей час вона разом з теологією, філологією, граматикою становила основу комплексу знань, які здобувала молодь у навчальних закладах. У добу Відродження Р. відігравала роль методології замість філософії, що в епоху Середньовіччя обслуговувала насамперед потреби теології. Найранішою пам'яткою риторичного мистецтва в Україні можна вважати перекладений і творчо перероблений трактат візантійського автора Георгія Хуровска "О образьхь", уміщений в "Ізборнику Святослава 1073 р.". Там розглядаються 27 "творьчестиихь образовь", тобто риторико-поетичних фігур і тропів, вживаних античними і візантійськими письменниками для прикрашання мови. Це найраніша пам'ятка не тільки поетики, риторики, семантики, а й естетичної думки України Княжої доби, яка протягом багатьох віків була єдиним риторико-естетичним посібником У країни-Руси. По ньому вчилися прикрашати мову і робити її переконливішою та емоційнішою багато ораторів аж до ХУП ст., коли почали з'являтися підручники Р. західноєвропейського походження, а незабаром - і риторичні трактати, написані вихованцями КМА латинською мовою. Майже всі вони мають ренесансно-гуманістичну спрямованість і виконують обов'язки методолога серед академічних дисциплін, а тому в кінці риторичних трактатів часто подаються додатки у вигляді скорочених курсів філософії, переважно логічного змісту. В цілому, в них домінує тип Р., який орієнтується на класичні зразки і вирізняється "пристойністю" (decorum) як провідним принципом, - це особливо характерне для Прокоповича. Вітчизняні ритори, як і їхні попередники (передусім Аристотель, Ціцерон. Квінти ліан), великого значення надавали тропам і фігурам, вважаючи їх не тільки засобом прикрашання мови, а й збудження певних афектів у слухачів. Серед тропів перевага надавалася алегорії, що засвідчують майже всі заголовки тодішніх риторичних курсів. Ритори прагнули здивувати слухача незвичайними словами і дивовижними словосполученнями і в такий спосіб показати свою ерудицію, уміння варіювати і розвивати знайомі теми й мотиви. Це є додатковим свідченням поширення в Україні барокового стилю, який спричинився до появи в риторичних курсах елементів "дотепності". Ораторською майстерністю добре володіли не тільки професори КМА, а й усі укр. полемісти, починаючи від Оріховського, якого у свій час називали "українським Демостеном". Не останнє місце серед інших дисциплін займала Р. й пізніше в нових духовних і світських навчальних закладах України XIX ст. За комуністичного режиму Р. була упосліджена і не фігурувала серед обов'язкових дисциплін в освітніх інституціях України. Нині викладання Р. поступово відновлюється.В. Литвинов -
18 мистецтво для мистецтва
"МИСТЕЦТВО ДЛЯ МИСТЕЦТВА" - свого роду троп, що, починаючи з доби пізнього романтизму (передовсім франц.), означає граничну ізоляцію художньої діяльності від довколишньої дійсності, герметизацію художнього твору від цієї дійсності і як необхідний наслідок такого статусу мистецької діяльності - мистецьке зосередження на її суто формальних, технічних, підкреслено іманентних проблемах. Історично "М.д.м." виникає як естетичний епілог європейського романтизму з його радикальною емансипацією від жорсткого прагматизму тогочасної цивілізації. Відповідним чином назва "М.д. м." за своїм походженням спочатку означала певну суму суто літературних явищ - франц., а потім рос. красного письменства. Естетичного розголосу у той період набула суто теоретична рефлексія на саму можливість радикальної артистичної ізоляції, її конкретних художніх наслідків. Така рефлексія, поряд з полемічними надуживаннями прихильників "М.д.м.", мала важливе значення для розуміння подальших мистецьких маршрутів Європи. Суперечки довкола "М.д.м." необхідним чином повертали мистецьку зіницю всіх її орієнтацій і вподобань до проблеми самої онтології художнього твору і відповідно наближали мистецькі революції поч. XX ст. Дедалі нові й новітні художні напрями, від імпресіонізму до авангарду й постмодернізму, містять у собі той чи той відгомін пізньоромантичного пафосу "М.д.м.", своєрідно перетворений у практиці цих напрямів, у самій субстанції їхньої образності. Певне значення постулати "М.д.м." мали і для становлення мистецтвознавства і літературознавства сучасного типу з їхнім гострим аналітичним інтересом до художньої форми, до її генези, функції, еволюції, а також для художньої критики - для зростання її фахової культури, вивільнення від публіцистичної риторики. Особливу долю спадщина і гасла "М.д.м." мали в Росії та Україні наприк. XIX - на поч. XX ст. - для емансипації місцевого художнього процесу від тотального упокорення поточній суспільній проблематиці, яка віддавна претендувала на панівну роль провідної семантики у тому процесі. Повернення рос. "срібного віку" до "М.д.м.", так само як і навернення до нього генерації часопису "У країнська хата", засвідчують немалий, хай і прихований вплив тієї спадщини і тих гасел у національній культурі поч. XX ст. Характерно, що затим, після утвердження тоталітарного режиму з його брутальною у своїй одвертості орієнтацією на утилітарно-пропагандивне псевдомистецтво, офіційна естетика всі свої побудови розпочинала з ритуальної "полеміки" з "М.д.м." як свого роду світоглядним алгоритмом усіх подальших різновидів артистичного "самостійництва". Ця "полеміка", серед іншого, викреслила із мистецької пам'яті доволі своєрідне явище т. зв. "комуністичного М.д.м." у радянському авангарді 1920-х рр., тобто спробу до інституалізації художницького "самостійництва" у тогочасному радянському суспільстві.В. СкуратівськийФілософський енциклопедичний словник > мистецтво для мистецтва
См. также в других словарях:
тропічний — I а, е. 1) Стос. до тропіка, тропіків; розташований у тропіках. || Власт. тропікам; поширений у тропіках. || Признач. для тропіків. •• Тропі/чна лихома/нка тяжка форма малярії, особливо поширена у тропічних країнах. Тропі/чний рік період між… … Український тлумачний словник
мангри — ів, мн. Лісові зарості (перев. з манглів) на мулистих тропічних морських узбережжях і в гирлах тропічних річок … Український тлумачний словник
саговий — а, е. 1) Прикм. до саго. Сагові крупи. || Пригот. із саго. Саговий пудинг. || Пов язаний з виробництвом саго. Саговий цех. 2) бот. Уживається як складова частина назв деяких тропічних рослин. •• Са/гова па/льма пальма, серцевина якої багата на… … Український тлумачний словник
саговник — у, ч. 1) Тропічне і субтропічне дерево, схоже на пальму. 2) тільки мн. саго/вники, ів. Клас голонасінних тропічних і субтропічних дерев янистих рослин … Український тлумачний словник
червоний — а, е. 1) Який має забарвлення одного з основних кольорів спектра, що йде перед оранжевим; кольору крові та його близьких відтінків. || Який став, зробився темно рожевим від припливу крові. || З рожевими щоками. || у знач. ім. черво/не, ного, с.… … Український тлумачний словник
чорний — а, е. 1) Кольору сажі, вугілля, найтемніший; прот. білий. || В одязі такого кольору. || Який має шерсть, пір я такого кольору. || нар. поет. Уживається як постійний епітет до деяких назв. || у знач. ім. чо/рне, ного, с., розм. Одяг, плаття такого … Український тлумачний словник
морський — а/, е/. 1) Прикм. до море 1), 2). || Який є, буває над морем, біля моря. || Який відбувається, здійснюється на морі, морем. || Який живе або росте в морі. || Уживається як складова частина деяких зоологічних, ботанічних та інших назв. Морська… … Український тлумачний словник
волос — ч. 1) род. а. Те саме, що волосина. 2) род. у, збірн. Те саме, що волосся. 3) род. у, збірн. Шерсть тварин, а також волосини з гриви та хвоста коней; використовується для різних виробів і технічних потреб. 4) род. у, збірн. Волокна деяких… … Український тлумачний словник
мирра — и, ж. 1) тільки одн. Ароматична смола деяких тропічних дерев, що застосовується в медицині та парфумерії. 2) Тропічне дерево, з якого добувають цю смолу … Український тлумачний словник
ехінокактус — а, ч. Рід тропічних багаторічних рослин родини кактусових … Український тлумачний словник
ліана — и, ж. Витка кущова або деревна рослина, поширена перев. в тропічних і субтропічних лісах … Український тлумачний словник