-
1 известность
1) (состояние известного) звісність (-ности);2) слава. [Повсюдну світову славу і гучний розголос дали Хейямові не його цінні математичні арабські писання (Крим.)]. Приобрести -ность - слави придбати (зажити), визначитися, в мову ввійти. [Зажила вона собі ще того щасливого часу слави доброї панночки (Г. Барв.). Антосьо все в мову входив між товариством і в городі (Свидн.)]. Он приобрёл большую -ность - він великої слави здобув (зажив, придбав) собі, (здобувся); він велику славу має. Это доставило ему большую -ность - це дало йому велику славу. Дело это получило громкую -ность - справа ця мала широкий розголос (набула широкого розголосу). Пользоваться -ностью - мати славу, тішитися славою. [Тішаться славою і неповні антологічні гарні переспіви фон-Боденштедта (Крим.)]. Пользующийся громкой (широкой) -ностью - голосний, широкославний, славнозвісний. [Я хочу бути великим чоловіком і славним, голосним на ввесь край (Франко). Котляревський з високих постаментів поспускав на долівку широкославних героїв (Куліш)]. Ставить, поставить в -ность кого о чём - доводити, довести до відома кому про що, повідомляти, повідомити кого про що, виявляти, виявити кому що. [Про це вже доведено до відома його батькові (М. Грінч.). Ферідун зараз виявив синам, що треба їм поїхати до царя Єменського (Крим.)]. Привести в -ность - з'ясувати, вияснити, визначити що, (подсчитать) підрахувати що. [Утрати від пожежі ще не з'ясовано (не вияснено) (М. Грінч.)]. Не все древне-русские рукописи приведены в -ность - не про всі староруські рукописи позбирано звістки. -ность (знание случившейся беды) всё же лучше мучительной неизвестности - і злая вість не така мука, як безвість; ліпше вже знати про лихо, ніж не знати та думками мучитися;3) славнозвісність; см. Знаменитость.* * *1) відо́мість, -мості; (слава, популярность) сла́ва, популя́рність, -ності, славнозві́сністьполучи́ть (приобрести́) \известностьть — ста́ти відо́мим, набу́ти сла́ви (популя́рності, відо́мості)
приводи́ть, привести́ в \известностьть — з'ясо́вувати, -со́вую, -со́вуєш, з'ясува́ти
ста́вить, поста́вить в \известностьть — дово́дити, дове́сти до ві́дома; ( уведомлять) повідомля́ти, повідо́мити, -млю, -миш; ( извещать) сповіща́ти, сповісти́ти, -віщу́, -вісти́ш
2) (перен.: известный человек) відо́ма осо́ба (люди́на); ( знаменитость) знамени́тість, -тості -
2 экземпляр
-
3 экземпляр
-
4 примірник
техн. экземпля́р (о рукописи, печатном издании) -
5 copyreader
n; амер.1) помічник редактора, молодший редактор3) видавничий рецензент, що відбирає рукописи ( для публікації) -
6 source material
першоджерела (рукописи, документи, щоденники) -
7 copyreader
n; амер.1) помічник редактора, молодший редактор3) видавничий рецензент, що відбирає рукописи ( для публікації) -
8 source material
першоджерела (рукописи, документи, щоденники) -
9 дополнять
-ся, дополнить, -ся доповняти, -ся, доповнювати, -ся, доповнити, -ся; додбати; докладати; (возмещать) надолужувати, надолужити, приповняти, -ся. [Ніхто його не додбає, ані розруйнує (Шевч.). До книжок докладав він своє розумне слово. Хай вам бог приповня (Ном.)]. Дополнять сыпучим телом - досипати, досипати. -ять водой - доливати, долити, долляти, (кипяток, борщ, водку) досипати, досипати. Дополненный - доповнений, долитий, доллятий, (сып. телом) - досипаний; (о книге, рукописи) з додатками, доповнений. [Нове видання, з додатками].* * *несов.; сов. - доп`олнитьдопо́внювати и доповня́ти, доповнитидополня́ть друг дру́га — допо́внювати (доповня́ти) оди́н о́дного (одна́ о́дну, одно́ о́дне)
-
10 древний
стародавній, давній, старовіцький, старосвітський, давнєколишній, старий; старожитний, (устар.) древній, стародревній. [Стародавні рукописи. Стародавні філософи. Стародавні мови. Стара жидівська мова]. Очень древний - прадавній, прастарий, вікодавній, предковічний, предковіцький, предковіковий; (фамильярно) давнезний, старенезний, давненезний. Древний возрастом - старезний, староденний, древній, старенезний. [У нашому селі був священиком старушок древній дуже (М. Вовч.)]. Древний материк - старосуша (р. -ші). Древний сланец - пралупак.* * *1) старода́вній, да́вній, прада́вній, дре́вній; ( старинный) старови́нний, старожи́тній, предкові́чний, старе́зний; пра́старий и прастари́й; вікода́вній; днеда́вній; диал. діди́зний2) (очень старый, дряхлый) старе́зний, старе́нний -
11 извлечение
1) (действие) - см. Извлекание;2) -ние из книги рукописи, доклада и т. п. - витяг (-гу), випис (-су), виписка, виїмка з книги, з рукопису, з доповіди то-що. [Виписи (виписки) з старих літописів (Київ). Подано й виїмки з обох частин цієї рукописної збірки (Крим.). Видрукувано витяг з досліду київської жандармерії (Доман.)];3) матем. -ние корней - добування коренів.* * *1) ( действие) витяга́ння, витя́гування, ви́тягнення; видобува́ння, добува́ння; вийма́ння; добува́ння, здобува́ння, здобуття́; вибира́ння, витяга́ння, витя́гування, ви́тягнення; дістава́ння, здобува́ння, здобуття́; виклика́ння; добува́ння\извлечение ние ко́рня — мат. добува́ння ко́реня
2) (выдержка, выписка) ви́тяг, -у, ви́писка -
12 исправление
1) дейст. а) (выпрямление) виправляння, випростовування, оконч. виправлення, випростування чого; б) (лажение) направляння, справляння, лагодження, оконч. направлення, справлення, на[по]лагодження чого; направа, полагода. [Раз якось треба було обом громадам порадитися про полагодження шляху (Кон.). Громадянам довелось піклуватися про споруду нових церков і направу поруйнованих (Куліш)]. -ние дорог, мостов - полагодження (неок. лагодження шляхів, мостів; в) виправляння, на[по]правляння чого, оконч. виправлення, на[по]правляння чого (помилок, тексту); виправа, направа, поправа чого. [Календарна реформа, як проста поправа астрономічного часу, не мала-б нічого лихого (Н. Рада)]. -ние нравов, недостатков - по[на]правляння норовів (звичаїв), хиб; г) кого -на[по]правляння кого; д) -ние должности, обязанностей - справляння, справування якої служби, яких обов'язків, (исполнение) виконування якої служби, яких обов'язків. -ние должности, обязанностей за кого - справування, урядування за кого, справування служби, уряду, обов'язків за кого, чиїх, заступання кого;2) сост. (в духовн. отн.) поправа, направа (на добре). [Люди шукали собі науки, помочі і поправи найбільш у письмі святому (Куліш)]. -ние преступника - поправа злочинця. Время -ния - час направи. В поведении его заметно большое -ние - в його поводженні помітно велику поправу. Дом для -ния - дім для поправи кого;3) (в рукописи, тексте и т. д.) виправка, поправка, виправлення; см. Поправка 2. [Поробив виправки в рукопису (М. Грінч.)].* * *1) ла́годження, пола́годження, ладна́ння; попра́влення, (неоконч. д.) поправля́ння; ви́правлення, попра́влення, (неоконч. д.) виправля́ння, поправля́ння; попра́ва; пра́влення; викона́ння, (неоконч. д.) вико́нування, викона́ння2) ( поправка) по́правка, ви́правлення -
13 копия
копія, відпис (-су), список (-ску). Снять -пию с чего - зробити, списати копію з чого. -пия рукописи - копія з рукопису, відпис, перепис (-су). -пия обвинительного акта - копія обвинувального акту.* * *ко́пія -
14 красный
1) (о цвете) червоний, (поэт., устар.) червений, черлений. [Червона калина. Червоне вино (Гол.)]. Ярко -ный - яскраво-червоний, живо-червоний, прикро-червоний. [Губи живо-червоні (Свидн.). Хустка така прикро-червона, аж очім боляче дивитися на неї (Харківщ.)]. Тёмно -ный - вишневий, буряковий. Кроваво -ный - криваво-червоний, кро[и]вавий. Золотисто -ный - червоно-золотий. Коричнево -ный - (о цвете глиняной посуды) червіньковий (Вас.). Окрашивать, окрасить чем-либо -ным - червонити, почервонити, зачервонити. [Кров червонила пальці і стікала на землю (Коцюб.)]. Окраситься чем-либо -ным - зачервоніти, почервонитися. [Руки почервонилися вишнями (М. Грінч.)]. Окрашенный -ным - почервонений, зачервонений. [Зачервонені твоєю кров'ю (Куліш)]. -ное знамя - червоний прапор. -ный цвет - червоний колір (-льору). -ная площадь - червоний майдан, червона площа. -ная нить (иноск.) - червона нитка. -ный петух - червоний півень. Пустить -ного петуха - пустити червоного півня, підпалити. -ный (хвойный) лес - бір (р. бору), шпильковий ліс. -ная лоза - см. Краснотал. -ное дерево - червоне дерево, магонь (-гоню). -ная строка (в книге, рукописи) - новий рядок, абзац. Начните с -ной строки - почніть з нового рядка. -ное яичко - крашанка, червоне яєчко;2) (о политич. убежден., партиях) червоний. -ная армия, гвардия - червона армія, гвардія;3) (красивый, прекрасный) красний, (кратк. форма) красен (-сна, -сне). [Світе мій ясний, світе мій красний, як на тобі тяжко жити (Пісня). Ой рясна, красна в лузі калина, а ще красніша у Петра дочка (Колядка). Ясен та красен світ мені став, як його покохала (М. Вовч.)]. -ная девица - красна дівчина (дівка, панна), (в песнях и обрядах) красна дівиця. [На городі верба рясна, а в хатині дівка красна (Пісня). Зоря-зоряниця, красная дівиця (Пісня)]. -ный молодец - добрий молодець. [Гей чого, хлопці, добрі молодці, чого смутні-невеселі? (Пісня)]. -ное лето - красне літо. -ное солнышко - ясне (красне) сонечко. -ная горка - проводи (-від и (реже) -дів), провідний тиждень. [Весілля буде на провідному тижні (М. Грінч.)]. -ный поезд - весільний поїзд. -ные дни - ясні (красні) дні, (переносно ещё) розкоші (-шів). Прошли мои -ные дни - минули(ся) мої ясні дні, минули(ся) мої розкоші. Чем твоя жизнь -на? - чим твоє життя красне (гарне)? Не -на моя жизнь - сумне (невеселе) моє життя. -ное словцо - дотеп (-пу), дотепне, прикладне слово. Он так и сыпет -ными словцами - він так і сипле дотепами. Прибавить для -ного словца - докинути, щоб дотепніш було, прибрехати. -ный двор - двір (р. двору). -ная изба - світлиця. -ный угол - покуття (-ття), покуть (-ті). Сидеть в -ном углу - сидіти на покутті; (о женихе с невестой) сидіти на посаді. -ное окно - покутнє вікно. -ное крыльцо - передній ґанок (-нку). -ный зверь - хутряний (смухатий) звір. -ная рыба - безкоста, хрящова риба, білорибиця. -ный товар - панський крам, -ські матерії, мануфактурна крамина. -ный ряд - крамний ряд, торг матеріями, мануфактурні крамниці. Не -на изба углами, -на пирогами - хоч нема, де й сісти, аби було що з'їсти (Приказка). Это -ная цена - це красна ціна (найвища, найбільша ціна). Долг платежём -сен - любиш позичати, люби й віддавати; яке дав, таке взяв (Приказки);4) -ный корень, бот. Anchusa officinalis L. - воловик, воловий язик, медуниця, медуничник, краснокорінь, рум'янка, рум'янчик.* * *1) черво́нийкра́сное кале́ние — червоний жар
\красный гриб — бот. красноголо́вець, -вця, підоси́чник
2) (хороший, красивый, почётный, дорогой, светлый) фольк. кра́снийдля (ра́ди) кра́сного словца́ — для (зара́ди, ра́ди) кра́сного слівця́, зара́ди (ра́ди) до́тепу
кра́сная строка́ — нови́й рядо́к; ( абзац) абза́ц
\красный лес — хво́йний (шпилькови́й) ліс; ( бор) бір, род. п. бо́ру
\красный това́р — крам, -у, това́р, -у, мануфакту́ра
3) в знач. сущ. полит. черво́ний, -ого -
15 насобирать
и Насобрать назбирати, поназбирувати, призбирати, попризбирувати, (накопить) нагромадити, накопичити чого. -ться -1) назбиратися, поназбируватися, призбиратися, попризбируватися, (накопиться) нагромадитися, накопичитися; бути назбираним, поназбируваним, призбираним, попризбируваним, нагромадженим, накопиченим; (о людях) назбиратися, настягатися, нагромадитися, нагуртуватися. [Всі мої папери і рукописи, які в мене нагромадилися до 1847 року (Куліш). Як де лучиться весілля, чи празник, чи що, то гостей настягається, що й голці не впасти (Свидн.)];2) (вдоволь) назбиратися и т. п.; срв. Собирать, -ся.* * *назбира́ти, мног. поназбира́ти, поназби́рувати, -рую, -руєш -
16 подлинник
оригінал (-лу), (сочинения) первотвір (-твору), (рукописи, письма) первопис (- пису). -ник контракта - оригінал контракту. -ники писем - автентичні листи. Согласно с - ником - з оригіналом згідно (в згоді). Согласно -ннику - згідно з оригіналом.* * *1) оригіна́л, -у; (преим. о литературном произведении) первотві́р, -тво́ру, першотві́р2) ( образец) жив. взіре́ць, -рця́ -
17 поле
1) (равнина, простор) поле, степ (-пу). [Ой у полі Килиїмському. Ой виїхав наш Ревуха в чистий степ гуляти]. Чистое -ле - чисте поле, чистий степ; широке поле, степ широкий. Выйти в поле, на поле - вийти в поле, на поле, в степ, у степи;2) (девственное, непаханное) цілина. [Там степ заліг цілиною]. Вольное, пустынное -ле - гуляй-поле, дике поле. Открытое -ле - широке, вільне поле;3) (обработанное, пашня) поле, рілля (-лі). [Тепер пішло мужицьке поле. У мене ріллі три десятині]; (нива, участок) нива, лан (-ну), ум. нивка, ланок (-нка). [Орися-ж ти, моя ниво (Шевч.). На городі нивка, кругом материнка. Лани широкополі (Шевч.). Козарський ланок (Конис.)]; (под выпасом) толока; (оставлен, на отдых) переліг (-огу); (вспахан. на отдых) пар (-ру); (заброшенное) обліг (-огу); (у села для скота) вигін (-гону); (давно обрабатываемое, истощённое) старопілля. Смена -ля - рука. [Маю чотири десятини поля, по одній десятині в кожну руку]. Итти в -ле - йти на поле. Ходить по -лям - ходити полями. Быть в -ле - бути на полі. Мои окна выходят в -ле - у мене вікна на поле. Опытное -ле - дослідне поле;4) (место сражения, битвы) бойовище, бойовисько, боїще, бойове поле. -ле для поединка (стар.) - тік (р. току), тічок (-чка);5) (площадь зрения) поле зору;6) (края книги, шляпы) криси (-ів), береги, краї, (только о книге) маргінеси. Читая, делаю пометки на -лях книги - читаючи, роблю зазначки у книзі по краях (на берегах, на маргінесах);7) (фон) поле, тло, земля. [По сірому полю (землі) чорні й сині смужечки];8) (поприще) поле, нива, терен (-ену), ділянка. [Працюють на полі науковому. Вийшов на ниву письменства. На терені політичному він уславився. А це обібрав собі ділянку матеріяльну];9) (охота) полювання. [Як поїхав королевич та на полювання, лишив свою вірну жону та й на хорування].* * *1) по́ле; ( обрабатываемый большой участок) лан, -у2) (пространство, в пределах которого совершается что-л.; поприще) по́ле3) ( фон) по́ле, тло4) (в книге, в рукописи) по́ле, бе́регполя́ — мн. поля́, -лі́в, береги́, -гі́в
5)поля́ — (мн.: в шляпе) поля́, кри́си, -сів
7) юр., ист. по́ле -
18 поправка
1) см. Поправление; (починка) поправа, направа. Что дали за -вку? - що дали за направу?2) (в рукописи, в корректуре) поправка, виправка. [Старі часи авторського права не знали… і кожен переписувач любісінько вносив у твір свою власну редакцію, робив поправки і в змісті творів, і в мові (Єфр.). Я написав, він поробив виправки (Звин.)].* * *1) ( действие) попра́влення, поправля́ння; ла́годження, пола́годження; ви́правлення, виправля́ння; впра́влення, вправля́ння; ви́дужання, оду́жання, виду́жування, оду́жування2) ( изменение) попра́вка; ( исправление) ви́правлення3) см. помощь4) спец. попра́вка -
19 сноска
-
20 экземпляр
екземпля́р; (о рукописи, печатном издании) примі́рник
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Рукописи Лермонтова — РУКОПИСИ Лермонтова, автографы произведений, писем, заметок, надписей и документов, авторизованные копии, а также др. рукописные материалы, в основе к рых подлинный текст Л., неоценимый источник знаний о худож. мире писателя, документально… … Лермонтовская энциклопедия
Рукописи не возвращаются — Жанр: роман Автор: А. Арканов (Штейнбок) Язык оригинала: русский Публикация: 1986 Рукописи не возвращаются сатирический … Википедия
РУКОПИСИ МЕРТВОГО МОРЯ — см. Мертвого моря рукописи … Большой Энциклопедический словарь
Рукописи Мёртвого моря — название манускриптов, обнаруженных (начиная с 1947 г.) в пещерах Кумрана (десятки тысяч рукописей и фрагментов) и в ряде других мест Иудейской пустыни и в Масаде (территория современного Израиля). Первые рукописи были обнаружены случайно… … Исторический словарь
Рукописи не горят — Из романа (гл. 24 «Извлечение мастера») «Мастер и Маргарита» (1928 1940) Михаила Афанасьевича Булгакова (1891 1940). Воланд заинтересовался романом о Понтии Пилате: «Дайте ка посмотреть, Воланд протянул руку ладонью кверху. Я, к сожалению, не… … Словарь крылатых слов и выражений
РУКОПИСИ МЁРТВОГО МОРЯ — древние рукописи, найденные в 1947 65 в пещерах хранилищах вдоль западного побережья Мертвого м. (в Иордании и Израиле). Рукописи, написанные на евр., арамейском, набатейском, греч., лат., сиропалестинском и арабском языках, отличаются по своему… … Советская историческая энциклопедия
Рукописи мертвого моря — древ. рукописи, най денные в 1947 1965 в пещерах хранилищах вдоль зап. побережья Мертвого м. (в Иордании и Израиле). Рукописи, напис. на евр., араб. набатейском, греч., лат., сиропалестинском и араб. яз., отличаются по своему содержанию… … Древний мир. Энциклопедический словарь
Рукописи Библии — Библия … Википедия
Рукописи Мертвого моря — Фрагменты свитков Мёртвого моря на экспозиции в Археологическом музее в Аммане Библия … Википедия
Рукописи Мёртвого моря — Фрагменты свитков Мёртвого моря на экспозиции в Археологическом музее в Аммане Библия … Википедия
рукописи Мёртвого моря — см. Мёртвого моря рукописи. * * * РУКОПИСИ МЕРТВОГО МОРЯ РУКОПИСИ МЕРТВОГО МОРЯ, см. Мертвого моря рукописи (см. МЕРТВОГО МОРЯ РУКОПИСИ) … Энциклопедический словарь
