-
21 opposed
-
22 opponent
I n1) ворог, супротивник; конкурент2) cпopт. супротивник, суперник3) юp. протилежна сторона ( у процесі)II a1) протилежний; розташований навпроти2) супротивний, протилежний, ворожий; який заперечує, який спростовує; який суперничає; конкурентний -
23 wind
I n1) вітерfair /favourable/ wind — попутний вітер
adverse /contrary, head, foul/ — зустрічний /супротивний/ вітер
cardinal winds — вітри чотирьох основних напрямків (що, дують з півночі, заходу, півдня або сходу)
dead wind — зустрічний /лобовий/ вітер
before /down, with/ the wind — за вітром; з попутним вітром
up /into, on/ the wind — проти вітру
in the eye /in the teeth/ of the wind, in the wind's eye — прямо проти вітру
off the wind — спиною до вітра; мop. попутним вітром, на фордевінд
by the wind — мop. за вітром, на бейдевінд
wind falls [rises] — вітер стихає [посилюється]
a breath /a waft/ of wind — легкий порив вітру; подих вітерця
a gust /a blast/ of wind — порив вітру
to have the wind in one's face — йти проти вітру; йти складним шляхом
to gain the wind — мop. виграти вітер
to get the wind — мop. вийти на вітер
2) потік повітря, повітряна струміньthe wind of a passing train — повітряний струмінь від поїзда, що проходить
3) запахto get /to catch, to have/ (the) wind of — відчути, почути
the deer got wind of the hunter — олені почули мисливця; дізнатися, пронюхати
within wind of — на близькій відстані ( від дичини); чутка, натяк
there is something in the wind — в повітрі щось назріває; ходять деякі чутки
what's in the wind — є що чутноє; що відбуваєтьсяє
4) диханняto get /to recover, to fetch/ one's wind — віддихатися, перевести дух
sound in wind and limb — повністю здоровий; у відмінній формі
he has /got/ the wind knocked out of him — у нього перехватило подих від удару в сонячне сплетіння
5) тенденція, курс, віяння6) пусті слова, балачкиtheir promises are but wind — їх обіцянки - пусті слова; похвальба
7) мeд. вітри, ( кишкові) гази; метеоризм8) icт. повітря9) мyз. ( the wind) духові інструментиfrom the four winds — з усіх сторін, з усього світу
to sctatter /to blow/ to the four winds of heaven — розмітати у всі сторони; розкидати по всьому світу; розгромити ( ворог)
to cast /to fling, to throw/ smth to the winds — відкинути що-н.
to talk /to preach/ to the wind (s) — кидати слова на вітер, проповідувати в пустелі
gone with the wind — зникнувщий безслідно; що відійшов в минуле
to hang /to twist/ in the wind — вагатися, бути нерішучим; бути в невизначеному стані
to take the wind out of /from/ smb 's sails — випередити чиї-н. слова або дії; вибити землю з-під ніг
to put the wind up smb — налякати кого-н.
to raise the wind — cл. роздобути гроші
to give smb the wind — cл. прогнати кого-н.; дати відставку кому-н.
to find out /to see/ how /which way/ the wind blows — вияснити /подивитися/, куди вітер дме
to sail with every (shift of) wind — використовувати будь-яку можливість
to be three sheets in /to/ the wind — мop.; жapг. випити
between wind and water — мop. по ватерлінії; в уразливому або небезпечному положенні
to strike between wind and water — боляче кольнути; cпopт.; жapг. нанести удар в сонячне сплетіння
to sail close to /near/ the wind — див. sail
10)it's an ill wind that blows nobody (any) good, it's an ill wind that turns none to good — прис. = нема добра без лиха
trim one's sails before the wind — так кравець крає, як йому матерії стає
II [wind] vto sow the wind and to reap the whirlwind — = посієш вітер - пожнеш бурю
1) чуяти; почуяти; йти по сліду; принюхуватися2) визвати віддишку або затримку диханняwe stopped to wind our horses — ми зупинились, щоб дати перепочити коням
4) сушити на повітрі; провітрювати; дiaл. віяти зерно5) [,waind](past, p. p. wound) сурмити; грати на духовому інструментіIII [ˌwaind] n1) виток2) поворот, вигин; звивина3) оберт; виток4) лебідка; коловорот5) намотування, навивка; намотка, перемоткаIV [ˌwaind] v( wound)1) витися, звиватисяthe path [the river] winds — доріжка [ріка]в'ється /звиваєтся/
2) намотувати, обмотувати; мотати ( wind up)to wind into smth — вплітати в що-н.
to wind off — розмотувати; розкручувати; розмотуватися; розкручуватися
to wind a shawl round a baby, to wind a baby in a shawl — укутати дитину платком; намотуватися, обмотуватися
3) обвивати, обніматиshe wound her arms round the child, she wound the child in her arms — вона кріпко обняла дитину; обвиватися
6) піднімати лебідкою, коловоротом ( wind up)7) гнутися; коробитися ( про дошку)•• -
24 враждебный
ворожий, зловорожий, противний, супротивний кому. Враждебные отношения, действия к кому - ворожі вчинки (дії), ворогування до (проти) кого. Быть во враждебных отношениях с кем - ворогувати.* * *воро́жий; ( враждующий) ворогу́ючий -
25 встречный
стрічний, зустрічний, стрічаний. Первый встречный - перший-ліпший. Встречный и поперечный - кожен стрічний, хто попало. Встречные кумовья - стрічані куми. Встречный иск - зустрічний позов, зустрічне домагання. Встречный ветер - супротивний вітер.* * *зустрі́чний; стрі́чний\встречный иск — юр. зустрі́чний по́зов
пе́рвый \встречный — пе́рший-лі́пший
-
26 иск
кому и к кому позов (р. позову и пофзву) на кого. Гражданский иск - цивільний позов. Встречный иск - супротивний, стрічний, зустрічний позов. Пред'являть, пред'явить (вчинить) иск кому - закладати, закласти, заложити позов на кого, розпочинати, розпочати позов із ким, позивати, запізвати кого, позиватися з ким (судиться). Передача -ка - передавання, передача позву. Соединение -ков - з'єднання, сполучення позвів (Правн. Сл.). Добиться чего-н. -ком - випозивати щось. [Позивай його, може випозиваєш хоч третю частину (Звин.)]. Получить по -ку - дістати від позву. Отказать в -ке - відмовити на позов. Приостановление -ка - припинення позву.* * *юр.по́зов, -увозбужда́ть, возбуди́ть \искк про́тив кого́ — дава́ти, да́ти (подава́ти, пода́ти) по́зов на ко́го, учиня́ти, учини́ти по́зов про́ти ко́го
предъявля́ть \искк кому́ — см. предъявлять 2)
-
27 напротив
1) предл. с род. п. - навпроти, проти, напроти(в), насупроти(в), супроти(в), навпаки, (визави) просто, напросто кого, чого; срв. Против. [Стояла вона проти місяця молодика (М. Вовч.). Сіла собі напротив віконця (Чуб. V). Він сидів напросто мене (Звин.). Покотила паляницю навпаки сонця (Квітка)]. Лежащий, находящийся -тив - противний, супротивний, протилежний. [Через сіни противна хата (Квітка). З противної вулиці доносився парубочий гомін (Мирн.)];2) союз - а, ба (навпроти, навпаки). Я тебя учу добру, ты -тив делаешь худо - я тебе вчу доброго, а ти (навпроти, навпаки) робиш лихе;3) нрч. - на(в)проти, проти, насупроти, всупереч, навпаки, (зап.) противно, (диал.) навпроть; (наперекор) наперекір; срв. Вопреки, Наоборот. [Не бачите, що навпроти їдемо? - Звертайте! (Мирн.). Навпаки, історія сама дала нам зовсім инші приклади (Грінч.). Я не гніваюсь, а навпаки радію з того (Київщ.). Я зовсім навіть не розгнівався на нього: противно, його погляд болів мене (Франко). Та не йдіть бо навпроть (Київ)]. Его там не было! - -тив, он там был! - Його там не було! - Навпаки, він там був! (ба був!).* * *1) (нареч.: на противоположной стороне) напро́ти, навпро́ти; насупро́ти и насу́проти, насу́проти́в2) предл. с род. п. напро́ти, навпро́ти, про́ти, супроти́ и супро́ти (кого-чого); насупроти́, насу́проти́в (кого-чого); диал. супроти́в (кого-чого)3) (нареч.: наоборот) навпаки́; ( наперекор) наперекі́р, всу́переч4) в знач. част., навпаки́ -
28 отбивной
відбивний. -ная котлета - товченик, бита котлета. -ной ветер - супротивний вітер. -ной огонь, свет (рикошетный) - відбивний огонь, світ.* * *відбивни́й -
29 противень
I. бляха, лист, деко, сунія, панівка. [Печеню вкладають на бляху. Посадила на деці паляницю (Бердич. п.)].II. Противень -1) пара, рівня;2) см. Противник;3) геогр. - антипод (-ду);4) список (-ску), копія; портрет;5) супротивний вітер (-тру);6) морск. - юнгфер (-ра).* * *лист, -а; диал. де́ко, бля́ха, сунія́, пані́вка, жарі́вка -
30 противодействующий
що діє проти чого, супротивний чому.* * *який (що) протиді́є, протиді́ючий -
31 противоположный
протилежний, супротилежний, противний, супротивний; (противоречащий чему) суперечний чому. [Перейшов мовчки до протилежної стіни (Л. Укр.). Стіни супротилежного будинку (Кониськ.). Два діяметрально супротилежні типи (Грінч.). Полум'я осявало противну стіну (Коцюб.). Напросто мене сидів на супротивній лаві якийсь добродій (Крим.). Шевченко мав діяметрально протилежні Кулішевим історичні погляди (Грінч.). Письменники протилежного напряму]. Доказывать совершенно -ное - доводити цілком (су)протилежне, супротивне. -ные свойства - супротивні, (су)цротилежні властивості. -ные интересы - супротивні, супротилежні, суперечні інтереси. [Суперечні національні інтереси (Грінч.). Усі інтереси маси стали супротилежними інтересам панів (Кониськ.)]. -ная сторона, -ный берег - протилежний, супротилежний, противний бік, берег, той бік, берег. Находящийся на -ной стороне, -ном берегу - тогобічний, тогобіцький, по той бік, по тім боці. [Тогобіцькі гори (Корол.)]. В -ную сторону от чего-л. - у противний (протилежний, другий) бік від чого, насупротив, навпаки, наопак, наопач чого. [Ти мусиш тікати в противний бік (Франко). Покотила паляницю навпаки сонця (Квітка)].* * *протиле́жний, супроти́вний, супротиле́жний -
32 Лобач
1) лобко, супротивний вітер;2) см. Лобан 2. -
33 Противоборный
Противоборственный супротивний, супротивницький. -
34 Противодейственный
протидіющий и протидіючий, (су)протидійний, протичинний, супротивний, перешкідний. -
35 contrary
adj протилежний, супротивний- contrary directions протилежні вказівки- contrary opinions протилежні думки- to hold contrary opinions дотримуватись прямо протилежних думок -
36 მოპირდაპირე
протилежний, супротивний -
37 საპირისპირო
протилежний, супротивний -
38 საწინააღმდეგო
протилежний, супротивний -
39 przeciwny
1. протилежний; противний, супротивний;2. суперечний, противний, незгідний;3. зворотний -
40 тэрс
зворот, зворотний, протилежний, навпаки, навиворіт, супротивний, упертий, непривітний; тэрс адам непривітна, брутальна людина БТ; тэрс йан зворот, зворотний бік СМ; зворотний бік бабки — з ямкою ВН (пор. оң йан) ; тэрс йанна на зворотному боці К; тэрс йол зворотна дорога СМ; алды бир тэрс йолу він вирушив у зворотну дорогу СК; тэрс т'ий- одягати навиворіт П, Б; тэрс тӱрлӱ навпаки, зворотним чином Г,К; тэрс чевир- вивертати на зворотний бік СЛ, К, СК; тэрсне шамар ур- ударити навідліг тильним боком долоні Г; тэрс эт- робити навпаки, викручувати, виламувати О, К, завдавати болю, вередити, ятрити О; тэрсине навпаки О; тэрсне навпаки, навиворіт К.
См. также в других словарях:
супротивний — а, е. 1) Розташований навпроти кого , чого небудь; протилежний. 2) Зустрічний (про вітер, течію і т. ін.). 3) Який докорінно відрізняється від кого , чого небудь; несумісний з чимсь. || Який захищає інтереси, протилежні чиїм небудь; ворожий… … Український тлумачний словник
супротивний — прикметник … Орфографічний словник української мови
супротивний — противник … Църковнославянски речник
супротивність — ності, ж. Абстр. ім. до супротивний … Український тлумачний словник
супротивно — Присл. до супротивний … Український тлумачний словник
супрутній — я, є, рідко. Те саме, що супротивний 2). Супрутній вітер … Український тлумачний словник
протилежний — 1) (розташований напроти кого / чого н., на початку / в кінці чого н.), супротивний, другий, і[и]нший, противний, потойбічний 2) (зовсім не схожий на когось / щось, несумісний із чимсь), полярний, антитетичний … Словник синонімів української мови