-
1 contradictor
n1) опонент, супротивник2) суперечник, сперечальник* * *n2) опонент, супротивник3) сперечальник -
2 controversialist
nполеміст; сперечальник* * *nполеміст, суперечник -
3 polemic
1. n1) полеміка; дискусія; суперечка2) полеміст; суперечник2. adjполемічний, спірний* * *I n1) полеміка, суперечка; дискусія2) полеміст, сперечальникII aполемічний, спірний -
4 polemist
nполеміст, суперечник* * *nполеміст, сперечальник -
5 pugilist
-
6 quarreller
nсперечальник, суперечник; сварлива людина* * *n2) сварлива людина; сперечальник -
7 sea-lawyer
n мор., розм.1) причепа, критикан; суперечник2) акула* * *n; мор.; сл.1) причепа, критикан; сперечальник2) акула -
8 controversialist
nполеміст, суперечник
См. также в других словарях:
суперечник — а, ч. Той, хто сперечається, любить сперечатися; сперечальник … Український тлумачний словник
суперечник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
суперечниця — і. Жін. до суперечник … Український тлумачний словник
