-
61 rueful
adj1) сумний, смутний, пригнічений2) жалісний, жалібний; тужливий3) покаянний, покутний* * *a1) сумний, пригнічений2) жалюгідний, жалібний3) покаянний, сповнений каяття -
62 sombre
1. adj1) темний, похмурий2) понурий, сумний, безрадісний3) темний (колір)2. v1) затьмарювати2) хмурніти; темніти* * *a1) темний, похмурий2) похмурий, сумний, безрадісний -
63 sorry
adj1) pred. засмучений; що шкодує (жалкує)(I am) sorry! — вибачте!, перепрошую!
I am sorry to say he is ill — він, на жаль, хворий
to be sorry about smth. — шкодувати про щось
2) жалюгідний; нещасний, мізерний, поганийsorry excuse — непереконлива відмовка; невдале виправдання
3) похмурий, сумний* * *a1) predic засмучений; співчуваючий, шкодуючий; ( I'm) sorry!, ( I'm) so sorry! вибачте!, перепрошую!2) жалюгідний; нещасний; сумний, похмурий -
64 tearful
adj1) що плаче; слізливий2) повний сліз; готовий розплакатися3) сумний* * *a1) плачучий; повний зліз2) сумний -
65 tragic
1. n (the tragic) трагічне2. adj1) трагічний, трагедійнийtragic actor — трагічний актор, трагік
2) розм. жахливий, катастрофічний3) сумний, прикрий* * *['trʒdʒɜːik]a1) трагічний, трагедійний2) жахливий, катастрофічнийtragic event /occurrence/ — трагічна подія
tragic death — трагічна загибель; трагічний ( про голос)
don't be so tragic about it — не розігруй трагедію; не роби з цього трагедії; = нічого так убиватися; нічого страшного не трапилося; сумний
tragic tale /story/ [scene] — сумна розповідь [-а сцена]
3) в гpaм.; знaч. імен. (the tragic) трагічне -
66 tristful
-
67 uncheerful
adjбезрадісний, смутний; похмурий; сумний* * *aбезрадісний, сумовитий; похмурий, сумний; - person похмура людина -
68 wailful
adj поет.сумний, смутний; журливий; тоскний, тужливий; жалібний* * *a; поет.1) сумний, такий, що сумує; тужливий2) той, що плаче, стогне -
69 wailsome
adj1) жалібний; тужний, тужливий2) плачевний; сумний; журливий* * *a1) тужливий2) плачевний; що викликає смуток, сумний -
70 woebegone
adj1) пригнічений, засмучений, сумний, тужний; скорботний2) невтішний, знесилений горем3) що перебуває у тяжкому становищі; що бідує* * *a1) пригнічений, сумний, скорботний ( про вигляд людини)2) безутішний, пригнічений горем -
71 woeful
adj1) скорботний, сумний; тужливий2) пригнічений; нещасний3) жалюгідний; жахливий; прикрий* * *n1) скорботний, печальний, сумнийwoeful eyes — сумні очі; пригнічений; нещасливий
2) жалюгідний; жахливий -
72 dismal
I n( the dismals) pl похмурий настрій, зневіраII a1) гнітючий, який давить; лиховісний; похмурий, темний, сумний2) сумний; похмурий, пригнічений3) катастрофічний, тяжкий -
73 dull
I [del] a1) тупий, безглуздий, тупоумний2) неповороткий, важкий, повільний; млявий3) пригнічений; сумний, хмурий, невеселий4) сумний; який навіває зневіру, тугу; безрадісний; хмурий, похмурий ( про погоду)5) нудний, який навіває нудьгу; монотонний; несмачний, прісний6) тупий, невигострений; тex. засмальцьований ( про шліфувальний круг)7) тьмяний, неяскравий; бляклий; матовий; притуплений, приглушений; неясний; тупий ( про біль)8) слабкий, поганий, неяснийdull sight — слабкий зір; безживний, застиглий ( про погляд); байдужий (до болю, горя)
9) в'ялий ( про торгівлю); бездіяльний10) який не має попиту, неходовий ( про товар)11) гipн. який погано провітрюється ( про рудник)II [del] v1) робити тупим, млявим; стомлювати2) затуплювати, робити тупим ( ніж)3) притупляти; зменшувати (біль, почуття)4) робити неясним; робити тьмяним, бляклим; наводити мат, робити матовим, матувати; тьмяніти; ставати матовим5) хмаритися -
74 gloomy
a1) похмурий; темний2) похмурий; сумний; хмурий; сумний, гнітючий -
75 lamentable
-
76 melancholy
I nзневіра, пригніченість; смуток, сум; туга, меланхоліяII a1) сумний, пригнічений2) сумний; який викликає сум, зневіру -
77 sorrowful
a1) сумний, смутний, скорботний2) сумний, плачевний -
78 sullen
a1) похмурий; відлюдний; сердитий2) сумний, похмурий; гнітючий; лиховісний3) похмурий, неяскравий ( про колір)5) впертий, непокірливий ( про тварин)6) пoeт. який повільно тече ( про воду) -
79 вид
1) (образ, подобие, наружность) вигляд, образ, подоба, постать, постава, стать, (к)шталт, визір (р. -зору), врода. [Мати веселий (гордий, сумний, нужденний) вигляд. Дух святий прийняв подобу (постать) голуба. Постава свята, а сумління злодійське]. В таком виде - в такому вигляді, в такій постаті. В наилучшем виде - в найкращому вигляді, в найкращому світлі, як-найкраще. В п'яном виде, в трезвом виде - по-п'яному, п'яним бувши, по-тверезому, тверезим бувши. Внешний (наружный) вид - зверхній (надвірній) вигляд, врода. На вид, с виду - на вигляд, на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з погляду, з виду, з лиця. [Пшениця гарна на взір]. Странный на вид - дивний з погляду, дивного вигляду, дивно виглядаючи. При виде - бачучи, побачивши. Под видом кого, чего - наче-б то хто, що, ніби-то хто, що, в вигляді кого, чого, в образі кого, чого, під позором кого, чого. В виде наказания ему решено… - за кару йому визначено… В виде опыта, милости - як спроба[у], як ласка, за ласку. Иметь вид кого, чего, представляться в виде кого, чего - мати подобу, вигляд кого, чого, виглядати, показуватися, видаватися, як (немов) хто, як що и ким, чим. [Гарне хлоп'я, шкода тільки, що паненям визирає. Виглядає немов винний]. Делать, сделать вид - удавати, удати кого, чинитися ким, виставляти себе як, що. [Удавати невинного, удавати ображеного. Удавав, немов спить. Старе виставляє себе, що не скоро їсть]. Принимать, принять какой-л. вид - набирати, -ся, якого вигляду, перейматися видом, брати (узяти) на себе лице (лик). Подавать, показывать вид - давати в знаки, давати ознаку, вдавати ніби. Не показывать и вида, что… - і навзнаки не давати, що…;.2) (матем.: форма, фигура) стать, подоба, форма, вигляд;3) (ландшафт, пейзаж) крайовид, вигляд, вид. [Чудовий гірський крайовид. Ой, що за чудові вигляди тут у вас і на річку й за річку (Н.-Лев.). Вид навкруги був сумний];4) (видимость, возможность быть видимым): На виду - на оці, на видноті. Быть на виду у кого-л. - бути в оці, в очу, перед очима, перед віччю в кого. [Перед очима в хижої татарви]. Иметь в виду кого, что (рассчитывать на кого, на что) - мати на увазі (на оці) кого, що, важити на кого, на що. [Письменник, що важить і на сільського читача…]; (принимать во внимание, сообразоваться) - оглядатися, уважати на кого, на що, мати кого (що) на думці, на оці, в очу, на увазі, думати на кого. [Народоправство централістичне раз-у-раз оглядатиметься на потреби центральних людей більш, ніж на наші (Єфр.). Передовики лядської політики мали в очу саме панство (Куліш). На кого ви думаєте? = кого вы имеете в виду?]. Имелось в виду - була думка. Имея в виду, что… - маючи на увазі (на оці), що…, уважаючи на те, що… В виду того, что… - з огляду[ом] на те, що… В виду (чего) - через що, уважаючи на що, з оглядом[у] на що, тим що… В виду ранней весны - уважаючи (з огляду[ом]) на ранню весну. Ставить кому на вид - виносити кому перед око, звертати чию увагу, подавати кому на увагу, виставляти (завважати) кому. Скрыться из виду - загубитися, щезнути з очей. Выпустить из виду - спустити з уваги, з очей, забутися. Итти за кем, не выпуская из виду - іти за ким назирцем (назирці), наглядом (наглядці). Для виду - про (людське) око, для [ради] годиться, на визір, для призору. [Аби був на визір]. Ни под каким видом - жадним способом, ні в якому разі. Видом не видать - зазором не видати, і зазору немає;5) (разновидность) відміна, порідок, відрід (р. -роду), вид. [А це дерево вже иншого порідку];6) (биол.) відміна, вид. [Численні відміни звірів];7) пашпорт, посвідка, картка (на перебування, на проживання десь);8) (грам.) вид, форма. [Вид недоконаний, доконаний, одноразовий];9) виды, -ов, мн. - думка, гадка, намір, мета, сподіванки. Из корыстных видов - за-для корисної мети. В видах чего - за-для чого, маючи на увазі щось, за-для якихсь виглядів. В служебных видах - за-для виглядів (в в-ах) службових. Иметь виды на кого, на что - бити (цілити, важити) на кого, на що, накидати оком на кого, на що. [Не дуже б'є на кріпацьких парубків (Мирн.)]. Виды на урожай, на будущее - сподіванки (вигляди) на врожай, на майбутнє. Видать виды - бувати (бути) в бувальцях, у Буваличах. Видавший виды - обметаний, бувалий.* * *I1) ( внешность) ви́гляд, -у; ( облик человека) о́браз, подо́ба, по́стать, поста́ва; ( состояние) стан, -у2) (перспектива, открывающаяся взору) вид, ви́гляд; ( пейзаж) краєви́д, -у, крутови́д, -у3)ви́ды — (мн.: планы, расчёты) ви́ди, -дів, пла́ни, -нів; ( перспективы) перспекти́ви, -ти́в; ( намерения) на́міри, -рів
4) ( паспорт) вид; по́свідка\вид на жи́тельство — по́свідка на прожива́ння
быть на виду́ у всех — бути на виду́ (на оча́х, перед очи́ма) в усіх
в ви́де чего́ — у ви́гляді чо́го; (в качестве чего-л.) як що
вида́вший ви́ды — бува́лий, яки́й (що) бува́в у бува́льцях, сущ. бува́лець, -льця
де́лать, сде́лать \вид — удава́ти, уда́ти
для ви́да — для (задля) годи́ться; про лю́дське́ о́ко
из ви́ду (из ви́да) скры́ться — зни́кнути (ще́знути, пропа́сти) з оче́й
име́ть в виду́ — ( предполагать) ма́ти на ува́зі; ( иметь намерение) ма́ти на́мір, збира́тися
име́ть в виду́ кого́-что — ма́ти на ува́зі (на меті́, на ду́мці) кого що
на виду́ — на видноті́
II биол., лингв.на \вид ду́ у всех — на оча́х (пе́ред очи́ма, на виду́) у всіх; ( публично) прилю́дно
и пр. вид, -у\вид расте́ний — вид росли́н
ви́ды обуче́ния — ви́ди навча́ння
-
80 мочь
сщ.I. сила, міць (р. моци), (реже) міч (р. мочи); срв. Могота, Мощь, Сила. [Як мала у тебе сила, то з гуртом єднайся ти (Грінч.)]. Сколько, что есть -чи, во всю мочь - з усієї сили (моци), що-сили, чим-дуж, на всю витягу. Работать, сколько есть -чи, изо всей -чи - робити з усієї снаги, працювати з усієї сили (моци). Бежать изо всей -чи - бігти в усієї сили (мочи), чим-дуж, на всю витягу, що-духу (в тілі). [Он чоловік біжить з усеї мочи (Грінч.). На всю витягу - в ярок (Житом.). Біжу що-духу в тілі (М. Вовч.). А ну, коню! що- духу! (Стар.)]. Грести изо всей -чи - гребти що-сили, з усієї сили (моци). Кричать что есть -чи, изо всей -чи - що-сили, з усієї сили (моци) кричати; срв.II. Мат 5. Нет -чи - не сила, нема(є) сили, нема(є) снаги. [З тобою жить не довелось, без тебе жить не сила (Франко). Нема сили такі дурниці слухати (Київщ.). Робив-би, дак немає снаги (Козелеч.)]. Нет -чи терпеть, выдержать кому - не сила терпіти кому, не видержка (терпіти) кому. [Не сила терпіти лихої напасти, волю я в широкому полі пропасти (Л. Укр.). Не пересидів панич і двох хвилин, як побачив, що далі йому сидіти не видержка: геть по всій хаті чути було якийсь гнилий сморід (Крим.)]. Не в мочь мне, нам - не сила моя (мені), не наша сила, нам не сила. [Голубчики, каже, не наша сила (ЗОЮР I). Я думаю, що з ним боротись нам не сила (Самійл.)]. Это мне не в мочь - це не на мою силу (не на мою міч). -чи нет, как он мне надоел - не сила моя, як він мені увірився. Задор берёт, да -чи нет - літав-би, та крил нема; якби жабі хвіст, вона-б поле витолочила. Выбиться из -чи - вибитися з сили (з моци, снаги), знемогтися вкрай. [Вибивсь із моци (Звин.)]. Пока была мочь - поки було сили, поки була снага.II. Мочь, глаг. -1) могти (н. вр. можу, -жеш, -жуть, пр. вр. міг, могла), (диал. зап. мочи, могчи); (быть в силах, в состоянии) здужати, здолати, здоліти, змагати, приміти, примогти (що зробити). [Тобі не кажуть учитися, ти собі можеш гуляти (Л. Укр.). Не можу я цього зробити, - сили моєї немає (Київщ.). Де чорт не може, там бабу пішле (Рудан.). Мати стара, сестра мала, - не здужають прати (Чуб.). Давно вже він не робив нічого, - не здолав (М. Вовч.). Міг уже сидіти, але ходити ще не здолав (Ніженщ.). Я або втоплюся, або що! я так жити не здолію (М. Вовч.). Не змагала на найширшім загоні йти порівно з другими (Франко). Очима, примів-би, усіх з'їв (Кониськ.). Зненавидів його так, що примів-би, - в ложці води втопив-би (Грінч.). Приміг-би, - очима з'їв (Номис). Примогла-б, - летіла-б за молодим гусарином (Н.-Лев.)]. Всё, что -гу - усе, що можу. Он всё -жет - він усе може. Не - гу спать - не можу спати. Он не мог сделать этого - він не міг цього зробити. Не -жете ли вы мне сказать? - чи не могли-б ви мені сказати? Не мог ли бы он сюда приехать? - чи не (з)міг-би він сюди приїхати? Желал бы, да не -гу - хотів-би, та не можу. Терпеть его не -гу - терпіти його не можу. Терпеть не -гу, когда… - терпіти не можу, коли…, ненавиджу, коли… [Ненавидю я, коли брешуть в живі очі (Звин.)]. Не -гу знать - не можу (цього) знати. -гу ли я надеяться? - чи можу (смію) я сподіватися? Он не -жет больше защищаться - він не може (не здужа(є), не здолає, не спроможен) більше боронитися. [Полковник наш не здужа боронитись, не вміє він (Грінч.)]. Крепость не -жет более защищаться - фортеця не може (не здолає, не здоліє, не спроможна) більше оборонятися. Он -жет быть небогатым - він може бути небагатим. Не -гу, не -жет (не в силах) - не спроможен. [Не спроможна я встати (Богодух.). Не спроможні ми стільки заплатити (Київ)]. Подайте, сколько -жете - (по)дайте, скільки можете, (по)дайте, що спроможність ваша. Если б я только мог (был бы в силах), убил бы его - примів(-би) (приміг(-би)), - убив-би його. Мог бы, сквозь землю провалился б - примів(-би) (приміг(-би)), крізь землю провалився-б (пішов-би). [Приміг-би, - крізь землю пішов (М. Вовч.)]. Если б только я мог положиться на него - коли-б тільки я міг покластися на його. Это, этого быть не -жет, это не -жет быть - цього бути не може (не може бути), це неможливо. Это -жет быть - це може бути (статися), це можливо. -жет ли (это) быть? - чи може це (так) бути? чи це можливо? Быть -жет да, а быть -жет нет - може так, а може й ні. Не -жет быть, быть не -жет - бути не може, це неможливо. Что -жет быть прекраснее этого подвига? - що може бути краще від цього подвигу? Может быть, быть может, может статься - може, (фамил. мо), може бути, може статися. [А може то мама так тільки казала? може лиха не буде? (Грінч.). Ну що-ж, може се й краще (Коцюб.). Йому-ж так, як і мені, - год тридцять і п'ять, а мо трохи й більше (Грінч.). Да такий здоровий дуб був, що мо-б і втрох не обняв (Драг. Пр.)]. Может быть и вправду (и в самом деле) - може (мо) й справді. [Може й справді не так сонце сходить, як письменні начитали (Шевч.)]. Может быть, проект ваш удастся - може бути, що проєкт ваш здійсниться, може ваш проєкт здійсниться. Может быть (авось) - може (фам. мо), може чи не, (а)чей, (а)чень. [Розкажу всеньку сторію, може чи не розважу себе (Крим.). Ачей на дні моря позбудусь я горя (М. Ворон.). Ачень лихові таки надокучить з нами бути (М. Грінч.)]. Вот на второй, или, может быть, на третий день - ось другого, чи може (чи там) третього дня. Ось другого, чи там третього дня приходить Миколка сумний-сумний, - і їсти не питає (Тесл.)]. Может быть, и тебе немножко дать? (чего-л.) - може й тобі (хіба й тобі) трошки дати? Могущий, прлг. - спроможний. [Трудова школа зможе підготовити кадри робітників, спроможних виконувати ріжні функції в комуністичному суспільстві (Азб. Ком.)];2) (быть здоровым) бути дужим, здужати. Как живёте -жете? - як ся маєте? як здужаєте? (см. Поживать).* * *I глаг.могти́ (мо́жу, мо́жеш)мо́жет быть, быть мо́жет — вводн. сл. жарг. мо́же, мо́же бу́ти; ( возможно) можли́во; ( вероятно) ма́буть и мабу́ть
II сущ.как живёте-мо́жете? — як ся ма́єте?, як живеться-можеться?
си́ла, міць, род. п. мо́ціво всю мочь, что есть мо́чи, и́зо всей мо́чи — з усіє́ї си́ли, щоси́ли, що є си́ли; ( во весь дух) щоду́ху, що є ду́ху
См. также в других словарях:
сумний — а/, е/. 1) Який сумує, відчуває сум; якого охопив сум; смутний, журний; прот. веселий. || Схильний до суму, журби. || Який виражає сум, журбу; власт. людині, яка сумує. Сумна усмішка. || Пов язаний зі смертю, трауром; скорботний. 2) Сповнений,… … Український тлумачний словник
сумний — [сумни/й] м. (на) но/му/ н і/м, мн. н і/ … Орфоепічний словник української мови
сумний — (який відчуває сум; який виражає / навіває сум), смутний, засмучений, невеселий, сумовитий, журливий, журний, печальний, безрадісний, безвідрадний, нерадісний, зажурений, меланхолійний, скорботний, скорбний, сумливий; посмучений (який став сумним … Словник синонімів української мови
сумний — прикметник … Орфографічний словник української мови
сумний — на, не, Пр. Смутний, журний, якого охопив сум … Словник лемківскої говірки
манколія — сумний настрій, часто без певної причини; маячіння в гарячці [V] … Толковый украинский словарь
маркотний — сумний, невдоволений [V] … Толковый украинский словарь
потускнілий — сумний, зажурений; розжалоблений [I] … Толковый украинский словарь
маркітний — Маркітний: зажурений, сумний [5;7] невеселий, зажурений [14] невеселий, невдоволений [I] невеселий, пригноблений, зажурений [2] ніяковий, невеселий; пригноблений [XIII] сердитий, сумний, невеселий [VI] сумний, зажурений [4;XII] сумний,… … Толковый украинский словарь
похмурий — а, е. 1) Хмурий, з хмарами, дощем, мрякою (про погоду). Похмура погода. || Непогожий, з дощем, туманом або мрякою (про частину доби, пору року). || Закритий, затягнений хмарами. || Який створює враження непривітності, викликає гнітючий настрій… … Український тлумачний словник
пресумний — а/, е/, також у сполуч. зі сл. сумний, розм. Дуже сумний … Український тлумачний словник