(сумління)

СУМЛІННЯ (добросовісність) - поняття етики, що відображає ставлення індивіда до праці, до виконання своїх обов'язків перед суспільством (середовищем, релігією, професією, сім'єю); моральна настанова індивіда на виконання своїх емпіричних зобов'язань у відповідності до шкали стандартів певної сфери діяльності.

სინდისი

сумленьне

vicdan, insaf

сумління

- conscience clause

1. n

1) дзвін у вухах

2) поколювання; пощипування; колька

3) дрож, тремтіння

4) свербіж

2. v

1) відчувати дзвін (шум) у вухах; відчувати кольки (у затерплих частинах тіла); відчувати біль (свербіж)

2) спричинювати шум (дзвін) у вухах; спричинювати поколювання (пощипування, свербіж, біль)

3) щипати, свербіти

4) горіти, пашіти (від сорому, обурення — with)

5) дрижати, тремтіти (від чогось — with)

6) роздратовувати; збуджувати

7) дзвонити

8) дзвеніти

* * *

1) пощипування

2) трепет, тремтіння

3) мeд. свербіння; дзвін у вухах

1) υl. відчувати дзвін, шум ( у вухах); відчувати поколювання (у занімілих частинах тіл; відчувати свербіння, біль)

2) горіти (від сорому, обурення)

3) тремтіти, тріпотіти

4) дратувати; збуджувати

5) дзвонити

1) пощипування

2) трепет, тремтіння

3) мeд. свербіння; дзвін у вухах

1) υl. відчувати дзвін, шум ( у вухах); відчувати поколювання (у занімілих частинах тіл; відчувати свербіння, біль)

2) горіти (від сорому, обурення)

3) тремтіти, тріпотіти

4) дратувати; збуджувати

5) дзвонити

1) муки (докори) сумління; розкаяння, каяття

2) жаль, жалість

зазреть

1) (заглядывать) зазирати, зазирнути, зазріти;

2) см. Порицать, Хулить, Осуждать;

3) (о совести: проснуться, заговорить) прокидатися, прокинутися, озиватися, озватися. Зазрила совесть - прокинулося, озвалося сумління. Бери, коли совесть не зазрит - бери, коли (як) сумління не боронить. Меня совесть зазрит - мені сумління дорікає.

1. n

1) черв'як

2) гусінь, гусениця; личинка

3) глист, гельмінт

4) жалюгідна (нікчемна) істота

5) тех. черв'ячний гвинт; шнек

6) змія; гад; плазун; змій, дракон

2. v

1) повзти; пробиратися поповзом; уповзати (тж to worm one's way)

2) перен. проникати, пробиратися; примазуватися; втиратися

3) очищати від черв'яків

4) гнати глистів

5) копати черв'яків

* * *

1) зooл. хробак ( Lumbricus); глист, гельмінт; гусінь, личинка

2) жалюгідне створіння, нікчемна людина

3) тex. черв'як, черв'ячний ґвинт; шнек; = worm pipe

4) icт. змія; змій; дракон

••

1) повзти; пробиратися поповзом; вповзати

2) очищувати від черв'яків ( клумбу); гнати глистів

3) збирати хробаків

4) мop. тренцювати ( трос)

Немирич, Юрій (1612, Київ - 1659) - київський підкоморій, за гетьманів Хмельницького та Виговського козацький полковник, видатний дипломат, мислитель раціоналістичного спрямування, який цікавився переважно проблемами держави і права. Н. розпочав свій освітній шлях у Краківській академії, де його вчителями були відомий математик Стегман та фахівець з проблем етики Мартин Руар, який підтримував дружні зв'язки з Гроцієм і дав рекомендаційні листи до нього своєму учневі. Н. відвідував лекції в Лейденському й Амстердамському ун-тах, а також в ун-тах Парижа, Базеля, Падуї; здійснив освітню подорож до Англії. Найсильніше враження на нього справили державний устрій Голландії і Швейцарії. Відтоді Н. стає послідовним прихильником республіканської форми правління і федеративного устрою держави як союзу республік. Навчаючись у Сорбонні, Н. пише і видає в Парижі твір "Роздуми про війну з московитами" (1632), який, імовірно, був першим трактатом укр. автора з воєнно-політичних проблем. Н. негативно ставився до самодержавно-монархічного державного правління, котре може, як це було за Івана Грозного, перерости в тиранію. Коли воля володаря ставиться понад закон, піддані перетворюються на рабів, втрачають громадянські свободи, в тому числі й свободу сумління В. иклад цих поглядів було продовжено в написаному Н. "Маніфесті до володарів Європи" (1658), в якому він виступає як ідеолог уряду гетьмана Виговського. В цьому документі Н. пояснює європейським політикам підстави денонсації Козацькою державою Переяславських угод, які вбачає в порушенні цих угод Московією, нищенні автономії України, прав і свобод її люду. Ідеї, викладені Н., виявилися згодом близькими до поглядів, що проголошувалися в "Маніфесті до європейських народів", написаному через півсторіччя Орликом. Подальший виклад державницьких уявлень Н. знаходимо в складених ним умовах Гадяцького договору 1658 р. Виговського з Польщею. Готуючи його, Н. сподівався, що на його основі буде утворена нова держава - федерація або радше конфедерація, яка складатиметься з Польщі, Великого князівства Литовського і Великого князівства Руського. За проектом договору Україна поєднувалася з Польщею і Литвою на правах самобутньої держави під назвою "Велике князівство Руське", що повинно було мати свій верховний трибунал і судочинство, вищих урядовців, гетьмана і канцлера, свою державну скарбницю, власну монету, своє військо та адміністративно територіальний поділ. У цьому князівстві проектувалося заснування двох академій з університетськими правами (в Києві та іншому місці, де буде зручно), великої кількості шкіл з вільним викладанням та цілком вільного книгодрукування. Передбачалося законодавче впровадження свободи сумління, а насильно нав'язана укр. народові унія скасовувалася. Державницькі погляди Н. були закономірною ланкою в розвитку державно-правових ідей в Україні від Оріховського, Могили до Мазепи й Орлика.