Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

(струни)

  • 61 plunk

    I [pleçk] n
    1) дзенькіт (гітари, банджо); перебір ( струн)
    2) сильний удар; хлопання ( пробки)
    3) cл. долар
    II [pleçk] adv
    1) із дзенькотом, лунко; з буханням, зі шльопанням
    2) точно, прямо, саме, як раз
    III [pleçk] v
    1) перебирати струни; дзенькати, дзвеніти (про струну гітари, банджо); задзвеніти
    2) плюхати, шльопати; шпурляти; викладати ( plunk down); плюхнутися, бухнутися; шльопнутися ( часто plunk down)
    3) cл. стріляти
    4) ( for) виступати (за кого-небудь, що-небудь); підтримувати (кого-небудь, що-небудь)

    English-Ukrainian dictionary > plunk

  • 62 restring

    [riː'striç]
    v
    1) перетягнути (струни, ракетку)

    English-Ukrainian dictionary > restring

  • 63 stop

    I n
    1) зупинка, затримка
    2) пауза, перерва
    3) припинення, кінець
    4) зупинка, місце зупинки ( автобуса); зупинка ( автобуса)
    5) коротке перебування, зупинка ( де-небудь)
    6) перешкода; = stopper I 2; затор, пробка ( у русі транспорту); тex. зупинник; обмежник; стопор, упор
    7) заборона, вето; ембарго; = stop payment
    9) затикання, закривання
    10) тex. команда зупинника; кнопка "стоп"
    11) регістр ( органа); клапан ( духового інструмента); тон, манера говорити
    13) фон. вибуховий приголосний звук ( stop consonant)
    14) блокування ( бокс); відбиття атаки ( боротьба)
    15) фoтo діафрагма
    II v
    1) зупиняти, затримувати; зупинятися; ( з інфінітивом) зупинитися, щоб...
    2) зупинити, перервати, змусити замовкнути; зупинятися, замовкати; робити паузу, перерву
    3) ( часто from) утримувати, зупиняти, заважати, не давати; утримуватися ( від чого-небудь); зупинятися ( перед чим-небудь)
    4) припиняти, кінчати; припинятися, кінчатися
    5) зупинятися ( на нетривалий час), гостювати (stop off, stop over); залишатися ( stop behind)
    6) припиняти, призупиняти
    7) зупиняти, блокувати, перепиняти; перехоплювати ( лист)
    8) гальмувати, затримувати, зупиняти
    9) утримувати, віднімати; урізувати
    10) затикати; зашпаровувати, замазувати, шпаклювати ( stop up)
    12) блокувати, відбивати удар ( бокс); відбивати м'ячі, відбиватися ( крикет)
    13) мyз. притискати струну ( скрипки); натискати вентиль, клапан ( духового інструмента)
    14) мop. стопорити, закріплювати
    15) миcл. застрелити ( птаха)
    16) фoтo діафрагмувати

    English-Ukrainian dictionary > stop

  • 64 tickle

    I n
    1) лоскотання; лоскотливий дотик

    to give smb; a tickle — полоскотати когось; cпopт., легкий дотик биткою до м'яча, "лоскотання" ( у крикеті)

    the dinner was a tickle of the palate — обід був такий, що пальчики оближеш

    II a; діал.
    1) ненадійний, примхливий
    2) нестійкий, неміцний, хибкий; приводить легко в рух; важкий, лоскітливий; тонкий, чутливий
    3) педантичний; вибагливий, розбірливий
    III v
    1) лоскотати; дратувати

    to tickle smb with a straw — (по)лоскотати когось соломинкою; чесатися; викликати роздратування

    2) забавляти; розважати, веселити

    to tickle smb to death — вморити когось зі сміху (див.; тж. 3)

    3) робити приємність; догоджати

    to tickle the ear — лестити ( комусь), підлещувати ( когось)

    to tickle smb 's palm — дати комусь хабар, підмазати когось

    to tickle smb to death — догодити комусь як не можна краще [див.; тж. 2]

    to tickle smb with a satirical poem — полоскотати комусь нерви сатиричним віршем

    it tickled his vanity — це лестило йому /його марнославству/

    6) (out of, into) спонукати до якоїсь дії лоскотом

    to tickle smb into the grave — залоскотати когось до смерті

    to tickle smb with the birch — дати комусь скуштувати різок

    to be tickled pink — бути в захваті, безумно радуватися

    English-Ukrainian dictionary > tickle

  • 65 twingle-twangle

    n

    English-Ukrainian dictionary > twingle-twangle

  • 66 unstring

    [en'strin]
    v
    1) знімати або ослабляти тятиву, струни
    3) часто pass розхитувати ( нерви)

    English-Ukrainian dictionary > unstring

  • 67 wind

    I n

    fair /favourable/ wind — попутний вітер

    adverse /contrary, head, foul/ — зустрічний /супротивний/ вітер

    cardinal winds — вітри чотирьох основних напрямків (що, дують з півночі, заходу, півдня або сходу)

    dead wind — зустрічний /лобовий/ вітер

    before /down, with/ the wind — за вітром; з попутним вітром

    up /into, on/ the wind — проти вітру

    in the eye /in the teeth/ of the wind, in the wind's eye — прямо проти вітру

    off the wind — спиною до вітра; мop. попутним вітром, на фордевінд

    by the wind — мop. за вітром, на бейдевінд

    wind falls [rises] — вітер стихає [посилюється]

    a breath /a waft/ of wind — легкий порив вітру; подих вітерця

    a gust /a blast/ of wind — порив вітру

    to have the wind in one's face — йти проти вітру; йти складним шляхом

    to gain the wind — мop. виграти вітер

    to get the wind — мop. вийти на вітер

    2) потік повітря, повітряна струмінь

    the wind of a passing train — повітряний струмінь від поїзда, що проходить

    to get /to catch, to have/ (the) wind of — відчути, почути

    the deer got wind of the hunter — олені почули мисливця; дізнатися, пронюхати

    there is something in the wind — в повітрі щось назріває; ходять деякі чутки

    what's in the wind — є що чутноє; що відбуваєтьсяє

    to get /to recover, to fetch/ one's wind — віддихатися, перевести дух

    sound in wind and limb — повністю здоровий; у відмінній формі

    he has /got/ the wind knocked out of him — у нього перехватило подих від удару в сонячне сплетіння

    5) тенденція, курс, віяння
    6) пусті слова, балачки

    their promises are but wind — їх обіцянки - пусті слова; похвальба

    7) мeд. вітри, ( кишкові) гази; метеоризм
    8) icт. повітря
    9) мyз. ( the wind) духові інструменти

    from the four winds — з усіх сторін, з усього світу

    to sctatter /to blow/ to the four winds of heaven — розмітати у всі сторони; розкидати по всьому світу; розгромити ( ворог)

    to cast /to fling, to throw/ smth to the winds — відкинути що-н.

    to talk /to preach/ to the wind (s) — кидати слова на вітер, проповідувати в пустелі

    gone with the wind — зникнувщий безслідно; що відійшов в минуле

    to hang /to twist/ in the wind — вагатися, бути нерішучим; бути в невизначеному стані

    to take the wind out of /from/ smb 's sails — випередити чиї-н. слова або дії; вибити землю з-під ніг

    to put the wind up smb — налякати кого-н.

    to raise the wind — cл. роздобути гроші

    to give smb the wind — cл. прогнати кого-н.; дати відставку кому-н.

    to find out /to see/ how /which way/ the wind blows — вияснити /подивитися/, куди вітер дме

    to sail with every (shift of) wind — використовувати будь-яку можливість

    to be three sheets in /to/ the wind — мop.; жapг. випити

    between wind and water — мop. по ватерлінії; в уразливому або небезпечному положенні

    to strike between wind and water — боляче кольнути; cпopт.; жapг. нанести удар в сонячне сплетіння

    to sail close to /near/ the wind — див. sail

    10)

    it's an ill wind that blows nobody (any) good, it's an ill wind that turns none to good — прис. = нема добра без лиха

    trim one's sails before the wind — так кравець крає, як йому матерії стає

    to sow the wind and to reap the whirlwind — = посієш вітер - пожнеш бурю

    II [wind] v
    1) чуяти; почуяти; йти по сліду; принюхуватися
    2) визвати віддишку або затримку дихання

    we stopped to wind our horses — ми зупинились, щоб дати перепочити коням

    4) сушити на повітрі; провітрювати; дiaл. віяти зерно
    5) [,waind](past, p. p. wound) сурмити; грати на духовому інструменті
    III [ˌwaind] n
    2) поворот, вигин; звивина
    3) оберт; виток
    4) лебідка; коловорот
    5) намотування, навивка; намотка, перемотка
    IV [ˌwaind] v
    1) витися, звиватися

    the path [the river] winds — доріжка [ріка]в'ється /звиваєтся/

    2) намотувати, обмотувати; мотати ( wind up)

    to wind into smth — вплітати в що-н.

    to wind off — розмотувати; розкручувати; розмотуватися; розкручуватися

    to wind (up) wool into a ball — змотати шерсть в клубок

    to wind a shawl round a baby, to wind a baby in a shawl — укутати дитину платком; намотуватися, обмотуватися

    3) обвивати, обнімати

    she wound her arms round the child, she wound the child in her arms — вона кріпко обняла дитину; обвиватися

    5) ( wind up) заводити ( годинник); підтягувати ( струни); вертіти, крутити (ручку, рукоятку)
    6) піднімати лебідкою, коловоротом ( wind up)
    7) гнутися; коробитися ( про дошку)
    ••

    to wind smb round one's (little) finger — попихати ким-н.; = сукати мотузки з кого-н

    to wind (oneself) into smb 's favour, to wind one's way into smb 's affections — втертися кому-н. в довіру

    English-Ukrainian dictionary > wind

  • 68 beziehen

    beziehen unr.V. hb tr.V. 1. отнасям (auf etw. (Akk) до, към нещо), свързвам (с нещо); 2. постилам спалното белцо, застилам креват; тапицирам, обличам (канапе); 3. нанасям се, настанявам се (в жилище); 4. получавам (заплата, вестник); купувам (отнякъде), доставям си (стоки); sich beziehen отнасям се (auf etw. (Akk) до нещо); позовавам се, базирам се; das Bett frisch beziehen сменям белцото на леглото; Sozialhilfe beziehen получавам социална помощ; Ersatzteile sind nur über den/ durch den Fachhandel zu beziehen резервни части могат да се получат само чрез специализираните магазини; sich auf einen Zeitungsartikel beziehen позовавам се на статия във вестника; das Beispiel bezieht sich nicht auf die behandelte Frage примерът не се отнася до разглеждания въпрос; der Himmel bezieht sich ( mit Wolken) небето се покрива с облаци, заоблачава се.
    * * *
    * tr 1. опъвам върху: ein Sofa = обличам канапе с плат; die Betten = слагам бельо на леглото; e-e Geige = обтягам струни на цигулка; 2. настанявам се в: ein Haus = нанасям се в къща; die Universitдt постъпвам университета; 3. получавам редовно: Ware, Geld von, aus D доставям си стока, получавам пари от; r: 1. sich auf А отнася се до; позовавам се на; 2. der Himmel bezieht sich (mit Wolken) небето се покрива с облаци.

    Deutsch-Bulgarisch Wörterbuch > beziehen

  • 69 saite

    Saite f, -n Mus струна; die Saiten erklingen прозвучават струни; umg andere ( strengere) Saiten aufziehen променям тона, ставам строг.
    * * *
    die, -n струна; andere =n aufzlehen прен променям тона.

    Deutsch-Bulgarisch Wörterbuch > saite

  • 70 вдруг

    нар.
    1) (внезапно) враз, нараз, раптом, зненацька, нагло, напруго, як стій, вмить. [Враз, несподівано, з боку почувся брязкіт рушниць (Коцюб.). Аж нараз почувся стукіт (Франко). Раптом стихло усе (Л. Укр.). Зненацька проміння ясне од сну пробудило мене (Л. Укр.). Ми розмовляємо, коли це як стій приходить він. Заслаб напруго. Помер як стій (нагло)];
    2) (сразу, разом) - разом, відразу, враз. [Музики разом стали, неначе струни порвали (Неч.-Лев.). Лазар простяг руку до хліба і враз одсмикнув (Коцюб.). Вся моя злість на Йвася відразу десь і зникла (Грінч.)];
    3) как вдруг - аж, аж гульк, аж ось, як ось, коли, коли разом, коли раптом. [Тільки-що поблагословивсь їсти, аж тая стріла так і встромилася у печеню (Гр.). Сиджу, книжку читаю. Як ось батько: «Козаки!» (Тесл.). Поспішала в Московщину; аж гульк зіма впала (Шевч.). Сиділа увечері пізно в своїй хаті, коли у двері щось стук-стук (М. Вовч.)].
    * * *
    нареч.
    1) ( внезапно) ра́птом, враз, нара́з, коли́, коли́ це, на́гло, ( неожиданно) знена́цька, при́тьмом и притьмо́м, при́тьма

    как \вдруг — коли́ ра́птом, коли́ це (враз, нара́з), аж ось, ( глядь) аж (коли́) гульк (глядь)

    2) ( сразу) ра́птом, відра́зу, ра́зом, враз
    3) ( разом одновременно) ра́зом, враз, за́раз
    4) (в знач. част.: а если?) ра́птом, аж (а) ра́птом, а що як, а бува́

    Русско-украинский словарь > вдруг

  • 71 вещий

    1) (пророческий) віщий, пророчий. [Віщий дух пророчий. Віщі струни];
    2) (мудрый, вдохновенный) віщий, надхненний. [Віщий Олег. Віщий (надхненний) співець].
    * * *
    ві́щий; проро́чий

    Русско-украинский словарь > вещий

  • 72 лад

    1) (порядок) лад (р. ладу), полад (-ду). [Правда дає лад, творить життя на землі, кривда його руйнує (Мирний)]. Ни складу, ни -ду - ані ладу, ані складу; ні ладу, ні поладу нема. Дело идёт, пошло на (в) лад - справа в (на) лад іде, пішла, справа йде (ведеться), пішла (повелася) добре (гаразд), справа налагоджується (вирівнюється), налагодилася (вирівнялася). [Справа таки не загинула і почала вже була потроху вирівнюватись (Єфр.)]. На лад их дело не пойдёт - не піде їхня справа в лад;
    2) (взаимное согласие, мир) лад, лагода, злагода, згода. [Нема ладу в нас: не можна нам укупі жити (Грінч.)]. Быть, жить в - ду с кем - бути, жити з ким у (добрій) (з)лагоді (згоді), ладнати з ким, жити з ким ладно (ладненько). [Вони вговорювали Гната помиритись з жінкою та жити з нею в злагоді (Коцюб.). Я жив у добрій лагоді з дикими звірми (Крим.)]. Быть не в -ду, не в -дах с кем - бути не в ладах, не в злагоді, (в ссоре) у гніву з ким. [Панотець з громадою у гніву (Франко)]. Они меж собою не в -ду - між ними (поміж їми) незлагода (незгода), вони не ладнають між собою (один (одна) или одно[е] з одним (з одною)). Он не в -ду с моим братом - між ним і моїм братом незлагода (незгода), він не в злагоді з моїм братом, він не ладнає з моїм братом. Никаких -дов с ним нет - з ним не можна дати собі ради, з ним ладу не доведеш;
    3) муз. - лад. [Мій голос журливеє щось починає, а струни твої на веселім ладу (Л. Укр.). Заграли знов - ще гірш нема ладу! (Гліб.)]. В лад - у лад. [Робить свої скоки в лад, ритмічно (Єфр.). В лад бреніло безліч казанків (Васильч.)]. Скрипка настроена в лад - скрипку настроєно в лад (до ладу, ладно). Не в лад - не в лад. Не в лад поют - співають не в лад. На все -ды - на всі лади, на всі боки. [Покрутивши чесністю на всі боки… (Єфр.)];
    4) -ды (в струнн. муз. инструменте) лади (-дів), ладки (-ків);
    5) (образец) лад, (к)шталт (-ту), штиб (-бу); манір (-ру). [На німецький лад вимовляв «філологія» (Крим.). На великопанський шталт (Мова). Котляревський у своїй «Енеїді» «перелицював» стару поему на український штиб (Єфр.). Колись люди вшивали хати тільки соломою, а тепер на новий манір роблять: бляхою (Звин.)]. На свой лад - на свій лад, (к)шталт; (по своему) своїм ладом, своїм робом. [(Слов'янські племена) жили своїм ладом та звичаями (Єфр.)]. Переделывать на свой, на иной, на чужой лад - по-своєму (на своє), на инше, на чужий лад (штиб) перероблювати, на свій, на инший, на чужий кшталт повертати, (на иной лад) перекшталтовувати що. [Не можна примусити людину думати на чужий лад (Наш)];
    6) см. Клёпка;
    7) см. Паз.
    * * *
    1) лад, -у и -у; ( согласие) зла́года, зго́да

    в ладу́ (в лада́х) с кем-чем [быть] — у зла́годі (у зго́ді) з ким-чим [бу́ти], зла́гідно з ким-чим жи́ти, ладна́ти (ла́дити) з ким-чим

    2) (способ, манера) спо́сіб, -собу, лад; кшталт, -у, мані́р, -у, штиб, -у
    3) муз. лад

    лады́ — мн. лади́, -ді́в

    Русско-украинский словарь > лад

  • 73 нацеплять

    (несов.) нацепить
    I. начі[е]плювати, начепити, почепити, (о мног.) поначі[е ]плювати, почіпляти що на кого, на що. [Начепила ланцюжок (Котл.). Почепив собі сакви на плечі (Греб.). Взяла землі під вишнею, на хрест почепила (Шевч.)]. Нацепленный - начеплений, почеплений поначі[е]плюваний. -ться -
    1) (стр. з.) начі[е]плюватися, бути начі[е]плюваним, начепленим, поначі[е]плюваним. [Поначіплювано густо струни золотії (Куліш)];
    2) (возвр. з.) начі[е]плюватися, начепитися, поначі[е]плюватися. -питься на кого (перен.) - причепитися до кого;
    3) (вдоволь, сов.)- а) (цепляя) начіплятися, попочіпляти (досхочу); б) (цепляясь) начіплятися, попочіплятися (досхочу).
    II. Нацеплять (сов.) - начіпляти, поначі[е]плювати чого на кого, на що. [Начіпляє кораликів, щоб її любити (Пісня). Ти тільки придивись, чого вони поначіплювали на себе (Н.-Лев.)]. Нацеплянный - начіпляний, поначі[е]плюваний.
    * * *
    несов.; сов. - нацеп`ить
    начіплювати, -люю, -люєш, начепи́ти, -чеплю́, -че́пиш и начіпля́ти и мног. поначі́плювати и поначіпля́ти; (сов.: прикрепляя) почепи́ти и мног. почіпля́ти

    Русско-украинский словарь > нацеплять

  • 74 обвиваться

    обвиться чем или вокруг чего обвиватися, обви(ну)тися, о(б)повиватися, о(б)повитися, (с)повиватися, (с)повитися, обгортатися, обгорнутися; (обматываться) обмотуватися, обмотатися, обкручуватися, обкрутитися, обвірчуватися, обвертітися чим или круг (навколо) чого. [Довга коса обвивається круг тонкого стану (Стор.)]. Басовые струны - ваются тонкой медной нитью - басові струни обкручуються (обмотуються) тоненьким мідяним дротом.
    * * *
    несов.; сов. - обв`иться
    1) обвива́тися, обви́тися и обвину́тися, оповива́тися, опови́тися; обповива́тися, обпови́тися; повива́тися, пови́тися; обмо́туватися, обмота́тися; обкру́чуватися, обкрути́тися; обсно́вуватися, обснува́тися
    2) обгорта́тися, обгорну́тися, оповива́тися, опови́тися, повива́тися, пови́тися; обсо́туватися, обсота́тися

    Русско-украинский словарь > обвиваться

  • 75 опускаться

    и Опущаться опуститься
    1) спускатися, спуститися; спадати, спасти. [Над садком спускався тихий літній вечір (Кониськ.)]. Ночь -ается на землю - ніч спускається (спадає) на землю, ніч западає над землею. Туман -тился в долину - туман спустився в долину, туман повив долину. Занавес -ается - завіса падає. Голова -лась на грудь - голова схилилась на груди, голова поникла. У меня и руки -лись - мені й руки впали, (руки ув'яли). лись крылья - опали крила. -ся на колени - впасти навколішки, уклякнути;
    2) (об уровне чего) знижатися, знизитися, подаватися, податися вниз, нижчати, понижчати, (о)[за]падати, о[за]пасти. [Вода в криниці дуже знизилася (подалася вниз)];
    3) (о струнах и т. п.) ослабнути. [Ослабли струни - накрутити треба];
    4) (о почве) осідати, осісти;
    5) (нравственно) знижатися, знизитися духом, занепадати, занепасти морально, пускатися, пуститися берега, спускатися, спуститися до кого, до чого.
    * * *
    несов.; сов. - опуст`иться
    1) опуска́тися, опусти́тися и поопуска́тися; ( спадать) опада́ти, опа́сти; ( спускаться) спуска́тися, спусти́тися; ( приспускаться) приспуска́тися, приспусти́тися; ( склоняться) схиля́тися, схили́тися, похиля́тися, похили́тися
    2) ( морально) опуска́тися, опусти́тися, занепада́ти, занепа́сти, несов. попусти́ти себе́; пуска́тися бе́рега, пусти́тися бе́рега
    3) строит. (несов.) опуска́тися; спуска́тися, попуска́тися; приспуска́тися; схиля́тися; випуска́тися, помина́тися, промина́тися, пропуска́тися; попуска́тися

    Русско-украинский словарь > опускаться

  • 76 перебирать

    перебрать
    1) перебирати, перебрати, (о мног.) поперебирати що. [Перебирати груші, ягоди, книжки. Мовчки струни на бандурі я перебираю (Куліш)]. -рать листы в книге - перегортати листки в книзі, перегортати (гортати) книгу. -рать пальцами, ножками - перебирати пучками (пальцями), ніжками. -рать на себе перья (о птицах) - шолопати на собі пір'я, пустритися, поштритися. [Гуска там поштрилася, милася, пір'я понапускала]. Я вас всех -ру - я до всіх вас доберуся, я вам усім дам. -рать избу, дежку - пересипати (пересипати) хату, кадовба, перекидати (перекидати) хату. -рать кого по косточкам - переминати, перетирати кого на зубах, пересуджувати кого, обсуджувати кого з голови до ніг;
    2) (прихотничать, привередничать) перебирати ким, чим и що, вередувати, ганьбувати, перебендювати ким, чим. [Наш паниченько-переберниченько коники перебирає. Хочеш їсти - бери що є та й їж, а не вередуй (Грінч.)]; (лишнее) перебирати перебрати чого. [Перебере грошей у хазяїна, більш як зробив візьме (Грінч.)];
    4) (набрать исподволь) сов. перебрати, поперебирати, набрати, понабирати. Много -брал он у нас (у всех) денег - багато перебрав (набрав) він у нас грошей, багато поперебирав (понабирав) він у всіх грошей. Перебранный - перебраний; пересипаний, перекиданий.
    * * *
    несов.; сов. - перебр`ать
    1) перебира́ти, перебра́ти; (о многом: сортируя) поперебира́ти; полигр. пересклада́ти, перескла́сти
    2) ( с целью ремонта) перебира́ти, перебра́ти; (полы, печь) переклада́ти, перекла́сти; (постройку, печь) пересипа́ти, переси́пати, перекида́ти, переки́дати и поперекида́ти

    \перебирать ко́сточки — перемива́ти, переми́ти кісточки́

    Русско-украинский словарь > перебирать

  • 77 перелопаться

    полопати(ся), потріскати(ся). [Полопали(сь) усі струни. Потріскали(сь) горшки з (від) жару]. Срв. Перетрескаться.
    * * *
    потрі́скатися; потрі́скати

    Русско-украинский словарь > перелопаться

  • 78 позванивать

    подзвонювати, подзенькувати, подзеленькувати, потеленькувати в що. [Подзвонюючи в мідяні струни так сумно, наче на похороні (Куліш)].
    * * *
    подзво́нювати, подзе́нькувати, подзеле́нькувати, потеле́нькувати; ( позвякивать) побря́зкувати, побре́нькувати

    Русско-украинский словарь > позванивать

  • 79 потрогивать

    потрогать торкати, поторкати, торкнути кого, що, торкатися, поторкатися, торкнутися до кого, до чого. [Старець поторкав струни (Загір.)]. -гай-ка (пощупай) сам - полапай-но (помацай-но) сам. Потроганный - поторканий.
    * * *
    поганя́ти

    потро́гивай! — поганя́й!

    Русско-украинский словарь > потрогивать

  • 80 прикосновение

    дотик (-ку), ді[о]ткнення, доторк, приторк (-ку), (до)торкнення; (прикасание, соприкасание) дотикання, (до)торкання, приторкання (до чого). [Невимовна розкіш сповняла її тіло од того дотику (Коцюб.). Колись живії, струни тяжко стогнуть під мертвим доторканням мертвих рук (Л. Укр.). I золото в чужих руках, не зразу, а все-ж від частого торкання тускне (Куліш)]. Почувствовать -ние чего - почути дотик чого. [На своїй шиї він почув холодний дотик її голови (Франко)]. Многие заразы передаются -нием - багато які зарази переходять через дотикання (доторкання, приторкання). Точка -ния - точка дотикання; см. Соприкосновение.
    * * *
    1) до́тик, -у, до́торк, -у, доторка́ння, дотика́ння; ( касание) торка́ння; при́торк, -у; ( соприкосновение) стика́ння
    2) ( касательство) стосу́нок, -нку; ( причастность) приче́тність, -ності

    Русско-украинский словарь > прикосновение

Страницы

См. также в других словарях:

  • Олесь, Александр — Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения …   Википедия

  • Олесь — Олесь, Александр Александр Олесь Олександр Олесь Имя при рождении: Александр Иванович Кандыба Псевдонимы: Александр Олесь Дата рождения: 4 декабря 1878 года Место рождения …   Википедия

  • Олесь А. — Александр Олесь (укр. Олександр Олесь; 4 декабря 1878, с. Крига, Сумская область  22 июля 1944, Прага)  украинский писатель и поэт. Жил в Праге (Чехословакия). Отец одного из лидеров ОУН, писателя и археолога Олега Ольжича. Сочинения 1918 рік А… …   Википедия

  • Олесь Александр — Александр Олесь (укр. Олександр Олесь; 4 декабря 1878, с. Крига, Сумская область  22 июля 1944, Прага)  украинский писатель и поэт. Жил в Праге (Чехословакия). Отец одного из лидеров ОУН, писателя и археолога Олега Ольжича. Сочинения 1918 рік А… …   Википедия

  • струнить — стр унить и струн ить A/A и B/A гл; 151 иск см. Приложение II (разг. проявлять строгость в отношении кого н.) стру/ню и струню/ стру/нишь и струн …   Словарь ударений русского языка

  • Vasyl Yemetz — Vasyl Kostovych Yemetz (15 December or 27 December 1891–6 January 1982) (2 August 1890 4 January 1982) (also went by Wassyl, Vassyl) was born in the village of Sharivka, 40 km from Kharkiv, Ukraine. Son of Kost and Yevdokia (Kurakhovych). Married …   Wikipedia

  • Vasyl' Potapenko — (1886 1934) born in Berezna, Mensk region, Chernihiv province was the guide boy for the kobzar Tereshko Parkhomenko. A a guide boy he was a participant of the ХІІth Archeological congress held in Kharkiv in 1902. He travelled to Halychyna by… …   Wikipedia

  • Сухарев, Олег Евгеньевич — Олег Евгеньевич Сухарев (укр. Олег Сухарєв; род. 24 июля 1976, Каменец Подольский) украинский рок музыкант, вокалист и автор текстов группы «Сами Свои». Живёт в Киеве с 1995 года, лидер группы «Сами Свои» с момента её основания в 1997 г. Вместе с …   Википедия

  • Олег Евгеньевич Сухарев — (укр. Олег Сухарєв; род. 24 июля 1976, Каменец Подольский) украинский рок музыкант, вокалист и автор текстов группы «Сами Свои». Живёт в Киеве с 1995 года, лидер группы «Сами Свои» с момента её основания в 1997 г. Вместе с группой участвовал в… …   Википедия

  • Олег Сухарев — Олег Евгеньевич Сухарев (укр. Олег Сухарєв; род. 24 июля 1976, Каменец Подольский) украинский рок музыкант, вокалист и автор текстов группы «Сами Свои». Живёт в Киеве с 1995 года, лидер группы «Сами Свои» с момента её основания в 1997 г. Вместе с …   Википедия

  • Ткаченко, Георгий Кириллович — Ткаченко Георгий Кириллович Георгий Кириллович Ткаченко Г. К. Ткаченко со старосветской бандурой …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»