Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

(степова)

  • 1 просёлок

    -сёлочная дорога путі[и]вець (-тівця), степова (польова) дорога. Ехать -сёлками - їхати путі[и]вцем. Дорога идёт -сёлками - дорога йде поміж (проміж) селами, дорога йде путі[и]вцями.
    * * *
    путі́вець, -вця, польова́ (степова́) доро́га

    Русско-украинский словарь > просёлок

  • 2 cart-road

    n
    путівець, польова (степова) дорога
    * * *

    English-Ukrainian dictionary > cart-road

  • 3 prairie clover

    бот.

    English-Ukrainian dictionary > prairie clover

  • 4 prairie fire

    2) жapг. ударна кампанія

    English-Ukrainian dictionary > prairie fire

  • 5 vicinal

    adj
    1) сусідній
    2) місцевий

    vicinal road — польова дорога; дорога місцевого значення

    * * *
    a
    2) місцевий; vicinal way /road/ степова дорога; дорога місцевого значення

    English-Ukrainian dictionary > vicinal

  • 6 prairie clover

    бот.

    English-Ukrainian dictionary > prairie clover

  • 7 prairie fire

    2) жapг. ударна кампанія

    English-Ukrainian dictionary > prairie fire

  • 8 vicinal

    a
    2) місцевий; vicinal way /road/ степова дорога; дорога місцевого значення

    English-Ukrainian dictionary > vicinal

  • 9 горный

    1) гірський, гірний, горовий, верховинський. [Гірський розбійник. Горова вода. Верховинські озера]. Горная цепь - гірське пасмо, пасмо (пасмуга) гір. [Пасмуги Тієнь- Шану]. Горный кряж, хребет - гірський кряж (р. кряжа). Горная равнина - полонина, ум. полонинка, полониночка. Горная тропинка - гірська стежка, (гал.) плай (р. плая);
    2) (нагорный) нагірний, нагоряний. [Замок нагірний. Нагоряна земля];
    3) (покрытый горами) гірський, горянський [Наша місцевість. степова, а не гірська (Крим.). І на Дніпровій Україні, і на горянській за кордоном (Мордов.)];
    4) (рудокопный) гірничий, гірський. Горный инженер - гірничий інженір, інженір-гірник. Горное дело, промысел - гірництво. Горный институт - гірничий інститут. Горное правление - гірнича управа;
    5) минер. и геол. Горная порода - гірська порода, горотвір (р. горотвору). Горное масло - гірська олія. Горный хрусталь - гірський кришталь.
    * * *
    1) гірськи́й; диал. верхови́нний; горови́й

    го́рная о́бласть — гірська́ о́бласть; диал. верхови́на

    го́рное со́лнце — мед. гірське́ со́нце

    \горный воск — мин. гірськи́й віск

    \горный лён — мин. азбе́ст, -у

    го́рная промы́шленность — гірни́ча промисло́вість

    го́рное де́ло — гірни́ча спра́ва, гірни́цтво

    Русско-украинский словарь > горный

  • 10 жадно

    о жажде еде, напряжении, страсти) жадібно, жадливо, пожадливо. [Жадібно слухав. Жадливо пив. Степова тиша жадливо підхоплює всі звуки (Коц.). Пожадливо почав дудлити воду]; (алчно) зажерливо, ненажерливо, несито, ненаситно, хтиво. [Світло несито пожирає тіні (Коцюб.). Він почав їсти хтиво й неохайно (Коцюб.)].
    * * *
    нареч.
    жа́дібно и жаді́бно, жа́дно, пожа́дливо, пожа́дно, жадли́во, жажди́во; диал. запопа́дливо, запопа́дно; ( ненасытно) заже́рливо, ненаже́рливо, хти́во; ( с жаждой) спра́гло, спра́жно, із зга́гою; ( нетерпеливо) з о́палом

    Русско-украинский словарь > жадно

  • 11 карабкаться

    куда на что дертися, здиратися, дряпатися, видиратися, видряпуватися куди, на що, по чому, (лезть) лізти на що, по чому, п'ястися (пнутися) на що, (диал.) драпкатися (Вхр.); срвн. Вскарабкаться, Выкарабкиваться. [Дереться на стіну (Васильк. п.). Школяр дерся вгору, сів на самому вершку й спокійненько їв ягідки (Н.-Лев.). Аж страшно було дивитись, як та дика степова животина дряпається копитами на кручу (Куліш). П'явсь, п'явсь на ту гору - не зопнеться (Чуб. I). Хто вгору видряпується, дивиться на неї (Куліш). Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевч.)]. Умеющий ловко -каться - деручкий.
    * * *
    де́ртися, дра́тися, видира́тися; дря́патися, видря́пуватися, бра́тися [наго́ру]

    Русско-украинский словарь > карабкаться

  • 12 мышь

    зоол. Mus миша, (зап.) миш (-ші), соб. мишва. [Миша у стозі, а піп у селі ніколи не загинуть (Номис). Мишва притихла (Гліб.)]. Был бы хлеб, а -ши будут - аби болото, а жаби будуть. Кошка спит, а всё -шей видит - голодній курці просо на думці. И мышь в свою норку тащит корку - курка що гребе, то все на себе; ніхто собі не ворог. Гора мышь родила - з великої хмари та малий дощ; зайшла гора в тяж, а привела мишу. Мышь домовая (Mus musculus L.) - миша хатня, миша сільська. Мышь желтогорлая (Mus flavicollis L.) - миша жовтошийка, миша жовтогорла. Мышь лесная (Mus sylvaticus L.) - миша лісова. Мышь малютка (Micromys minutus Pall.) - миша мала, миша-маля (-ляти), миша мізинна, миша бадилярка. Мышь полевая - а) (Apodemus agrarius Pall.) миша польова; б) (полёвка, Microtus arvalis Pall.) нориця звичайна, житник, повх (-ха) звичайний. Мышь садовая (степная, Mus musculus hortulanus Nordm.) - миша садова (степова). Мыши, зоол. - Muridae - мишуваті. Мыши летучие, зоол. а) (Chiroptera) летючі миші, кажани, лиликуваті (-тих), лилики (-ків); б) (нетопыри, Vespertilionidae) кажануваті (-тих). [Через базар кажан костокрилий перелетить (Шевч.). Лилик вилітає (Рудан.)]. Мышь летучая большеухая (Paramyotis Bechsteini Kuhl.) - нічвид довговухий. Мышь лет. бульдоговая (Molossus rufus E. Geoffr.) - кажан (-на) бульдоговий. Мышь лет. водяная - а) (Selesius mustaficinus Kuhl.) нічвид вусатий; б) (Selesius daubentoni Kuhl.) нічвид коловодний. Мышь лет. двуцветная (Vespertilio murinus L.) - лилик двобарв(н)ий, лилик мишастий, лилик звичайний. Мышь лет. длиннокрылая (Miniopterus Schreibersi Kuhl.) - довгокрилиць (-льця), довгокрилий кажан. Мышь лет. прудовая - (Capaccinus dasycneme Boie) - нічвид ставковий. Мышь лет. реснитчатая (Isotus emarginatus E. Geoffr.) - нічвид рясокрилий.
    * * *
    ми́ша

    Русско-украинский словарь > мышь

  • 13 пал

    I. паля.
    II. Пал -
    1) см. Паление;
    2) пал, палы - пожежа (пожар) в степу, в лісі. Пускать пал, -лы - випалювати луки, степ, зруб;
    3) (выжженое место) паленина, випалина, палениця, (иногда в истор. песнях) пожар (-ра и -ру).
    * * *
    I
    1) лісова́ (в степи: степова́) поже́жа, лісови́й (степови́й) пожа́р (-у); ( выжигание травы) випа́лювання [сухо́ї] трави́

    пуска́ть \пал л — підпа́лювати [суху́] траву́

    2) (выжженное место) ви́палина; диал. палени́на, палени́ця
    II мор.

    Русско-украинский словарь > пал

  • 14 просёлочный

    (що) поміж (проміж) селами, (окольный) об'їз(д)ний. -ная дорога - см. Просёлок.
    * * *

    просёлочная доро́га — путі́вець, -вця, польова́ (степова́) доро́га

    Русско-украинский словарь > просёлочный

  • 15 Кречётка

    пт. Chettusia gregaria Pall. чайка степова, кречітка.

    Русско-украинский словарь > Кречётка

  • 16 Лягушечник

    раст.
    1) бот. Ranunculus - см. Лютик 1;
    2) бот. Hydrocharis L. - жабурник, повинець-жабник, водокрас;
    3) бот. Polygonum lapathifolium, Polygonum tomentosum Schrank. - гірчак повстистий, біла трава, гречка степова, кишечки;
    4) бот. Silybum Marianum Gaertn. - розторопша, дід-будяк, коловатні;
    5) бот. Calla palustris L. - образки (- ків), білокрильник болотяний, красуха, фіялковий корінь.

    Русско-украинский словарь > Лягушечник

  • 17 cart-road

    ['kɑːtrəud]
    n; = cart-track
    путі́вець, польова́ (степова́) доро́га

    English-Ukrainian transcription dictionary > cart-road

  • 18 desert and steppe country

    n пустельно-степова місцевість

    English-Ukrainian military dictionary > desert and steppe country

  • 19 мых

    цвях; кілочок (у грі в паці) ; бот. гвоздика степова БК; мых сне доғру, мығын баш сне ахчаларны хойайляр гроші складають зверху на кілочок, на голівку СМ; нал мых ухналь — цвях кувати коней СБ, Б, К.

    Урумско-украинский словарь > мых

  • 20 саз

    I
    болото, мокре, грузьке місце, мокрий, багнистий СБ, П, Б, У, СГ-СК; чӧлӱн сазлары степова грязь, болото СК; йатсам, йастых саз / сез олур гӧз йашымдан як ляжу, моя подушка стає мокрою від моїх сліз Б.
    II
    муз. саз — чотириструнний щипковий інструмент СБ, ГСГ, СК; труба з рога Б; йай саз смичковий саз СК; сазы саллай, эглений грає на сазі, розважається СК; саз чал- / чек- грати на сазі К / Г; … шең саз йисан весела людина СБЧ.
    сӧз-саз слово й таке інше, якісь слова, розмови; не сӧзӱм вар, не сазым вар у мене немає (до неї) ні слова, ні півслова К.

    Урумско-украинский словарь > саз

См. также в других словарях:

  • Степовать — несов. перех. и неперех.; разг. Танцевать, отбивая чечетку. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Степовая Новоселовка (Купянский район) — Село Степовая Новоселовка укр. Степова Новоселівка Страна Украина …   Википедия

  • Дерезоватое (Синельниковский район) — Село Дерезоватое укр. Дерезувате Страна УкраинаУкраина …   Википедия

  • Степовая Долина — Посёлок Степовая Долина укр. Степова Долина Страна УкраинаУкраина …   Википедия

  • Степовой сельский совет (Днепропетровский район) — Степовой сельский совет укр. Степова сільська рада Страна Украина Статус Сельский совет Входит в Днепропетровский район …   Википедия

  • Степовой сельский совет (Широковский район) — Степовой сельский совет укр. Степова сільська рада Страна Украина Статус Сельский совет Входит в Широковский район …   Википедия

  • Гребень, Леонид Кондратьевич — [р. 5 (17) авг. 1888] сов. животновод, акад. АН УССР (с 1948) и действит. чл. ВАСХНИЛ (с 1948). Чл. КПСС с 1936. Ученик М. Ф. Иванова. Окончил в 1924 Моск. с. х. академию им. К. А. Тимирязева. В 1930 34 проф. Омск. зооветеринарного ин та. С 1934… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Войченко, Гарий Александрович — (р. 23. 04. 1936) Род. в г. Кировоград в семье военнослужащего. Окончил режиссерский ф т Харьковского института культуры (1968). Работал в обл. управлении культуры (1968 71), обл. Доме нар. творчества (1971 97). Зав. постановочной частью… …   Большая биографическая энциклопедия

  • Кириченко Федор Григорьевич — [р. 17.2(1.3).1904, с. Владиславка, ныне Мироновского района Киевской области], советский селекционер, академик ВАСХНИЛ (1956), Герой Социалистического Труда (1958). Член КПСС с 1929. Окончил Масловский институт селекции и семеноводства им. К. А …   Большая советская энциклопедия

  • Кириченко —         Федор Григорьевич [р. 17.2(1.3).1904, с. Владиславка, ныне Мироновского района Киевской области], советский селекционер, академик ВАСХНИЛ (1956), Герой Социалистического Труда (1958). Член КПСС с 1929. Окончил Масловский институт селекции …   Большая советская энциклопедия

  • Perchotravensk — Першотравенськ Géolocalisation sur la carte : Oblast de Dnipropet …   Wikipédia en Français

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»