-
1 ссора
сва́рка; ( раздор) чва́ри, род. п. чвар, чва́ра, колотне́ча; ( перебранка) спі́рка, сва́ра, сварі́ння, змага́ння\ссора ры — мн. сва́рки, -рок, чва́ри
быть в \ссора ре с кем — посвари́тися, бу́ти в сва́рці з ким
зате́ять \ссора ру — зайти́ в сва́рку; поча́ти свари́тися
-
2 перепалка
1) перестрілювання;2) (ссора) сварка, лайка, пересварка.* * *1) ( перестрелка) перестрі́лка; ( стрельба) стріляни́на2) перен. (ссора) сва́рка; диал. передра́чка -
3 Неполадка
1) нелагода, неполаднання, незгода, (ссора) сварка, чвари (р. чвар), звада; срв. Ссора. [Ой ти старий, я молода, чим між нами нелагода? - Тим між нами нелагода, що ти старий, я молода (Пісня)];2) нелад, неполад, негаразд (-ду), негаразди (-дів), недоладності (- тів). -ки на производстве - нелад (негаразди) на виробництві, (беспорядки) безладдя на виробництві. -
4 завитка компресора
ули́тка компре́ссораУкраїнсько-російський політехнічний словник > завитка компресора
-
5 мікрооперація процесора
микроопера́ция проце́ссораУкраїнсько-російський політехнічний словник > мікрооперація процесора
-
6 модуль мікропроцесора
мо́дуль микропроце́ссораУкраїнсько-російський політехнічний словник > модуль мікропроцесора
-
7 помпаж компресора
помпа́ж компре́ссораУкраїнсько-російський політехнічний словник > помпаж компресора
-
8 затеваться
затеяться1) зачинатися, зачатися, заходити, зайти. -ялся процесс - зачався процес. -ялась ссора - зійшла (зачалася, зчинилася) сварка;2) затіватися, затіятися, (диал.) тіятися. Там что-то -вается - там щось затівається, тіється.* * *несов.; сов. - зат`еяться1) затіва́тися, заті́ятися2) страд. несов. затіва́тися; заду́муватися, -мується, зага́дуватися; приду́муватися -
9 звание
1) (сословие) стан (-ну), звання, (состояние) стать (-ти). [Козацького стану люди (Н.-Лев.). Ось дикий феодал - тепер капіталіст, ось давній фарисей - в професорському стані (Ворон.). З жадної статі у москалі беруть: з міщанської, з мужичої, з панської, з купецької, з духовної статі (Васильк. п.). Звання козацьке, а життя собацьке (Номис)];2) (должность, чин) ступінь (-пеня), становище;3) (сан) гідність, достойність (-ности). -ние сотника, атамана, архимандрита, консула, дворянина и т. п. - сотенство, отаманство, архімандритство, консульство, шляхетство и т. д. Почётные -ния - почесні звання, гонори (-рів);4) (подобие) натяма, знак (-ку). [Так збив чоботи, що тільки натяма зосталась (Ковелечч.)]. -ния нет - і сліду (знаку, заводу) нема, і звання нема.* * *звання́, ти́тул, -у; ( сословный разряд) стан, -у\звание ние профе́ссора — звання́ профе́сора
-
10 начальный
1) початковий. [Ріка, де-далі од початкових джерел своїх, усе більшої набирає сили (Рада)]. -ные буквы - початкові букви (літери). -ная скорость - початкова швидкість. - ное состояние системы - початковий стан системи;2) (первобытный) первісний, (перво)початковий. [Первісна прирожденна мораль (Наш)]. -ные силы - первісні сили;3) (первоначальный, исходный) первісний, перший. -ное намерение - перший (первісний) намір. -ная ссора - перша сварка;4) (основной) основний. -ные вещества - основні речовини, елементи. -ные основания науки - (основні) засади науки, основи науки; (элементарный) початковий, елементарний, первісний. [Початкові шкільні книжечки (Куліш)]. -ное обучение - початкове навчання. -ные правила - початкові (елементарні) правила. -ное училище, -ная школа - початкова школа. [Послав сина до початкової школи (Грінч.)];6) (правящий) керівний, керівничий, владущий. -ные власти - керівна влада; см. Начальство 2.* * *1) початко́вий; ( первый) пе́рший\начальныйая школа — початко́ва шко́ла
\начальныйое образова́ние — початко́ва осві́та; мые буквы початкові (перші) літери (букви)
2) (первоначальный, первобытный) первісний и первісний3) ( являющийся начальником) начальний; в знач. сущ. старший, -ого -
11 неполадки
1) ( неисправности) непола́дки, -док\неполадки ка — ед. непола́дка
2) ( несогласие) незго́да, мн. незго́ди, -го́д; ( ссора) сва́рка, мн. сварки́, -рок и сва́рки, -рок, чва́ри, род. п. чвар -
12 переругивание
ла́йка; ( ссора) сва́рка; пересва́рка -
13 побранка
-
14 происходить
произойти1) (сделаться, статься) діятися, подіятися и здіятися, чинитися, зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, робитися, зробитися, статися, скластися; (твориться) творитися, утворитися и створитися, коїтися, скоїтися; (совершаться, иметь место) відбуватися, відбутися, заходити, зайти. Срв. Случаться, Твориться. [Що було колись, те буде й знов, і що діялось, те й діятиметься, і нема нового нічого під сонцем (Еккл.). Давно колись те діялось у вас на Вкраїні (Шевч.). Побіжу мерщій додому, чи не подіялось чого там (Шевч.). Ось як воно здіялось, слухай (Стор.). Чинилося те у давню давнину (М. Вовч.). У мертвій тиші сонного гаю зчинився бій (Коцюб.). Не так воно робиться, як нам хочеться (Номис). Як сталось це? І як могло це статись? (Грінч.). Але тут і сталось чудо (Самійл.). Дивне диво склалося тут (Грінч.). Надворі таке коїться, що і виглянути не можна (Канів.). Що там скоїлося вчора межи вами? (Коцюб.). І ніхто не знає того дива, що твориться серед ночи в гаї (Шевч.). Як одбувалася ця боротьба - не треба нагадувати, бо одбувалась вона на наших очах (Єфр.). Батьки ніколи не знають того, що одбувається в душі їхніх дітей (Крим.). Еволюція значна зайшла від часів, як батьки боронились війною (Самійл.)]. Между ними -зошла ссора - між ними зайшла сварка, сталася сварка. Между ними что-то -зошло - між ними щось сталося, щось зайшло. [Що межи вами зайшло, най межи вами буде (Франко). Те, що межи нами зайшло, не було непорозуміння (Л. Укр.)]. -зошло землетрясение - стався, зчинився землетрус. -зошёл неожиданный случай с кем - сталася, склалася несподівана пригода кому и з ким. [Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько з Криму ідучи (Пісня)]. Если -зойдёт перемена - якщо станеться, зайде, відбудеться зміна. В нём, с ним -зошла большая перемена - з ним сталася, зайшла, відбулася велика зміна. [Я почула, що від того часу з ним зайшла якась зміна (Франка)]. -дить, -зойти с кем - діятися, подіятися, статися, робитися, зробитися з ким и кому, поводитися з ким. [Сяя молодиця знала усе, що з Оксаною поводилось (Квітка)]. С ним что-то -зошло - з ним и йому щось сталося, подіялося, зробилося. [Що з їм сталося - не знати (Грінч.). Сталося хоробливій людині те, що й повинно було статися (Крим.)]. Не понимаю, что это со мною (с ним) -дит, -зошло - не розумію, що це зо мною (з ним) и мені (йому) діється, робиться, подіялося, сталося, зробилося. [Боже мій! де це я?.. Що це зо мною діється? (Н.-Лев.). Що вам оце такого подіялось? (Федьк.). Що се з нею подіялось? (М. Вовч.). Що це її зробилося? (Житом.)]. С ногами что-то -дит, -шло - ногам щось робиться, зробилося. Действие -дит - дія відбувається, ведеться, провадиться де. [Народні типи з тієї місцевости, де ведеться дія поеми (Рідн. Край)]. Дело -дило в 20-х годах XIX века - дія діялась в двадцятих роках XIX віку. Разговор -дит с глазу на глаз, шёпотом - розмова відбувається, ведеться, провадиться віч-на-віч, пошепки. [Розмова звичайно або уривалася, або провадилася вже пошепки, на ухо (Єфр.)]. Вчера -дили выборы - учора відбувалися вибори. Заседания -дят в здании городского совета - засідання відбуваються в будинку міської ради. Битва под Полтавой -дила 27 июня 1709 года - битва під Полтавою відбувалася 27 червня 1709 року;2) (возникать, брать начало, быть следствием чего-л.) виходити, вийти, походити, піти, ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати з чого, виникати, виникнути, випасти з чого. [Вірш виходить з того, що слова розставляються так, що природні наголоси сами собою чергуються, як виміряні, ритмічно (Єфр.). Але не з тієї народньої поезії вийшло старе наше письменство (Єфр.). Звідкіля пішла мова людська (Крим.). Одні системи трактують, що мораль походить з абсолютного авторитету (Наш). Таким чином і стала азбука (Єфр.). З тихеньких усе лихо встає (Номис). Усяк знав, шо од його у селі усе лихо встає (Квітка). Біль, що повставав з нудьги (Крим.). Отаким способом і повстав той поділ праці, що ми тепер скрізь бачимо (Єфр.). З цього могло повстати велике лихо (Загірня). Хто й зна, що-б воно виникло з цього (Грінч.). З того-то й випало, що правди нігде було шукати (Куліш)]. -шло несогласие - повстала незгода. Это -дит от того, что… - це виходить, виникає, (по)стає з того, що… [Може це виникало з того, що українським критикам доводилося разом і обороняти право українського письменства на існування (Єфр.)]. Свет - дит от солнца - світло походить, виходить з сонця. Эта болезнь -дит от простуды - ця хвороба постає з простуди. От этого может -йти убыток - з цього може вийти шкода, збиток. -дить откуда - походити звідки. [Лоялем я зовусь. З Нормандії походжу (Самійл.)]. -дить, -йти от кого - походити, піти з кого и від кого, народитися (во множ. понароджуватися) від кого. [Сини усюди від отців походять (Куліш). З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.). З Прометея походжу (Л. Укр.). Деякі з них, як от князі Острозькі понароджувались од варяго-руських і литво-руських князів (Куліш)]. Он -дит от знаменитого рода - він походить з славного роду.* * *несов.; сов. - произойт`и1) ( совершаться) відбува́тися, відбу́тися, ді́ятися, поді́ятися, чини́тися, учини́тися и зчини́тися; ( случаться) става́тися, ста́тися; ( делаться) роби́тися, зроби́тися; твори́тися, створи́тися; (преим. о чём-л. неприятном) ко́їтися, ско́їтися и уко́їтися2) (возникать, проистекать) виника́ти, ви́никнути, постава́ти, поста́ти3) ( брать начало) похо́дити, піти́ -
15 размолвка
между ни́ми произошла́ \размолвка ка — вони́ посвари́лися
-
16 расстройство
1) ( действие и состояние) ро́злад, -у, розладна́ння\расстройство во желу́дка — ро́злад шлу́нка
\расстройство во ре́чи — ро́злад мо́ви
хозя́йство пришло́ в \расстройство во — господа́рство (хозя́йство) розладна́лося
2) ( беспорядок) безла́ддя, бе́злад, -у, не́лад, -у3) ( дурное настроение) пога́ний (ке́пський) на́стрій (-рою)быть в \расстройство ве — бу́ти в пога́ному (ке́пському) на́строї
4) ( несогласие) незго́да, незла́года, не́лад; ( ссора) сва́рка -
17 свада
см. ссора -
18 сшибка
1) ( столкновение) су́тичка -
19 царапанье
1) дря́пання; шкря́бання2) дря́пання; (то, что поцарапано) дряпани́на3) (перен.: ссора) сва́рка; ги́ркання, гари́кання -
20 Немирье
1) не(з)лагода, незгода, нелад (-ду); срв. Нелады, Ссора;2) неспокійні часи, воєнні часи (-сів).
См. также в других словарях:
ССОРА — ССОРА, ссоры, жен. Взаимная вражда, сопровождающаяся полным прекращением отношений, серьезная размолвка. Быть в ссоре с кем нибудь. Ссора их (или у них) продолжается уже несколько лет. «Худой мир лучше доброй ссоры.» (посл.). || Взаимная… … Толковый словарь Ушакова
ссора — Свара, несогласие, раздор, разлад, размолвка, распря, нелады, контры. Крупная размолвка с кем. Домашние вспышки. .. Ср … Словарь синонимов
ССОРА — жен. свара, несогласие, раздор, побранка, (перебранка), размолвка, вражда, козлы, нелады, разлад, неприязнь, розни, вздоры; ·противоп. мир, лад, дружба, согласие. Ссоры да розни, свары да козни. Куда ни придет, ссору заведет. Он со всеми в ссоре … Толковый словарь Даля
ССОРА — ССОРА, ы, жен. 1. Состояние взаимной вражды, серьёзная размолвка. Быть в ссоре с кем н. 2. Взаимная перебранка. Шумная с. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
ссора — Абсурдная, безобразная, безрассудная, безумная, беспрерывная, беспрестанная, бешеная, бурная, вечная, вздорная, глупая, громкая, грошовая, грубая, грязная, дикая (разг.), длительная, долгая, ерундовая (разг.), жалкая, жестокая, злополучная,… … Словарь эпитетов
ссора — ССОРА1, конфликт, раздор, размолвка, свара, склока, устар. размирье, устар. распря, разг. дрязга ССОРИТЬСЯ, браниться, конфликтовать, устар. содомиться, разг. вздорить, разг. ругаться, разг. сниж. воевать, разг. сниж. грызться, разг. сниж … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
Ссора — Ссора во сне предвещает размолвки и перебранки в реальной жизни. Для девушки подобный сон может обернуться неприятностями, а для замужней женщины – длительным разладом в семье и даже разводом. Если во сне вы стали свидетелем чужой… … Большой универсальный сонник
ссора — • бешеная ссора • большая ссора • бурная ссора • крупная ссора • непримиримая ссора • серьезная ссора • шумная ссора … Словарь русской идиоматики
ссора — сущ., ж., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? ссоры, чему? ссоре, (вижу) что? ссору, чем? ссорой, о чём? о ссоре; мн. что? ссоры, (нет) чего? ссор, чему? ссорам, (вижу) что? ссоры, чем? ссорами, о чём? о ссорах 1. Ссорой называется… … Толковый словарь Дмитриева
ссора — произошла ссора • существование / создание, субъект, факт ссора произошла • существование / создание, субъект, факт … Глагольной сочетаемости непредметных имён
ссора — кого и между кем. Затянувшаяся ссора соседей (между соседями) перешла во вражду … Словарь управления