(ссора)

1) перестрілювання;

2) (ссора) сварка, лайка, пересварка.

* * *

1) ( перестрелка) перестрі́лка; ( стрельба) стріляни́на

2) перен. (ссора) сва́рка; диал. передра́чка

1) нелагода, неполаднання, незгода, (ссора) сварка, чвари (р. чвар), звада; срв. Ссора. [Ой ти старий, я молода, чим між нами нелагода? - Тим між нами нелагода, що ти старий, я молода (Пісня)];

2) нелад, неполад, негаразд (-ду), негаразди (-дів), недоладності (- тів). -ки на производстве - нелад (негаразди) на виробництві, (беспорядки) безладдя на виробництві.

затеяться

1) зачинатися, зачатися, заходити, зайти. -ялся процесс - зачався процес. -ялась ссора - зійшла (зачалася, зчинилася) сварка;

2) затіватися, затіятися, (диал.) тіятися. Там что-то -вается - там щось затівається, тіється.

* * *

несов.; сов. - зат`еяться

1) затіва́тися, заті́ятися

2) страд. несов. затіва́тися; заду́муватися, -мується, зага́дуватися; приду́муватися

1) (сословие) стан (-ну), звання, (состояние) стать (-ти). [Козацького стану люди (Н.-Лев.). Ось дикий феодал - тепер капіталіст, ось давній фарисей - в професорському стані (Ворон.). З жадної статі у москалі беруть: з міщанської, з мужичої, з панської, з купецької, з духовної статі (Васильк. п.). Звання козацьке, а життя собацьке (Номис)];

2) (должность, чин) ступінь (-пеня), становище;

3) (сан) гідність, достойність (-ности). -ние сотника, атамана, архимандрита, консула, дворянина и т. п. - сотенство, отаманство, архімандритство, консульство, шляхетство и т. д. Почётные -ния - почесні звання, гонори (-рів);

4) (подобие) натяма, знак (-ку). [Так збив чоботи, що тільки натяма зосталась (Ковелечч.)]. -ния нет - і сліду (знаку, заводу) нема, і звання нема.

* * *

1) початковий. [Ріка, де-далі од початкових джерел своїх, усе більшої набирає сили (Рада)]. -ные буквы - початкові букви (літери). -ная скорость - початкова швидкість. - ное состояние системы - початковий стан системи;

2) (первобытный) первісний, (перво)початковий. [Первісна прирожденна мораль (Наш)]. -ные силы - первісні сили;

3) (первоначальный, исходный) первісний, перший. -ное намерение - перший (первісний) намір. -ная ссора - перша сварка;

4) (основной) основний. -ные вещества - основні речовини, елементи. -ные основания науки - (основні) засади науки, основи науки; (элементарный) початковий, елементарний, первісний. [Початкові шкільні книжечки (Куліш)]. -ное обучение - початкове навчання. -ные правила - початкові (елементарні) правила. -ное училище, -ная школа - початкова школа. [Послав сина до початкової школи (Грінч.)];

6) (правящий) керівний, керівничий, владущий. -ные власти - керівна влада; см. Начальство 2.

* * *

1) початко́вий; ( первый) пе́рший

2) (первоначальный, первобытный) первісний и первісний

3) ( являющийся начальником) начальний; в знач. сущ. старший, -ого

1) ( неисправности) непола́дки, -док

2) ( несогласие) незго́да, мн. незго́ди, -го́д; ( ссора) сва́рка, мн. сварки́, -рок и сва́рки, -рок, чва́ри, род. п. чвар

лайка, сварка.

* * *

произойти

1) (сделаться, статься) діятися, подіятися и здіятися, чинитися, зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, робитися, зробитися, статися, скластися; (твориться) творитися, утворитися и створитися, коїтися, скоїтися; (совершаться, иметь место) відбуватися, відбутися, заходити, зайти. Срв. Случаться, Твориться. [Що було колись, те буде й знов, і що діялось, те й діятиметься, і нема нового нічого під сонцем (Еккл.). Давно колись те діялось у вас на Вкраїні (Шевч.). Побіжу мерщій додому, чи не подіялось чого там (Шевч.). Ось як воно здіялось, слухай (Стор.). Чинилося те у давню давнину (М. Вовч.). У мертвій тиші сонного гаю зчинився бій (Коцюб.). Не так воно робиться, як нам хочеться (Номис). Як сталось це? І як могло це статись? (Грінч.). Але тут і сталось чудо (Самійл.). Дивне диво склалося тут (Грінч.). Надворі таке коїться, що і виглянути не можна (Канів.). Що там скоїлося вчора межи вами? (Коцюб.). І ніхто не знає того дива, що твориться серед ночи в гаї (Шевч.). Як одбувалася ця боротьба - не треба нагадувати, бо одбувалась вона на наших очах (Єфр.). Батьки ніколи не знають того, що одбувається в душі їхніх дітей (Крим.). Еволюція значна зайшла від часів, як батьки боронились війною (Самійл.)]. Между ними -зошла ссора - між ними зайшла сварка, сталася сварка. Между ними что-то -зошло - між ними щось сталося, щось зайшло. [Що межи вами зайшло, най межи вами буде (Франко). Те, що межи нами зайшло, не було непорозуміння (Л. Укр.)]. -зошло землетрясение - стався, зчинився землетрус. -зошёл неожиданный случай с кем - сталася, склалася несподівана пригода кому и з ким. [Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько з Криму ідучи (Пісня)]. Если -зойдёт перемена - якщо станеться, зайде, відбудеться зміна. В нём, с ним -зошла большая перемена - з ним сталася, зайшла, відбулася велика зміна. [Я почула, що від того часу з ним зайшла якась зміна (Франка)]. -дить, -зойти с кем - діятися, подіятися, статися, робитися, зробитися з ким и кому, поводитися з ким. [Сяя молодиця знала усе, що з Оксаною поводилось (Квітка)]. С ним что-то -зошло - з ним и йому щось сталося, подіялося, зробилося. [Що з їм сталося - не знати (Грінч.). Сталося хоробливій людині те, що й повинно було статися (Крим.)]. Не понимаю, что это со мною (с ним) -дит, -зошло - не розумію, що це зо мною (з ним) и мені (йому) діється, робиться, подіялося, сталося, зробилося. [Боже мій! де це я?.. Що це зо мною діється? (Н.-Лев.). Що вам оце такого подіялось? (Федьк.). Що се з нею подіялось? (М. Вовч.). Що це її зробилося? (Житом.)]. С ногами что-то -дит, -шло - ногам щось робиться, зробилося. Действие -дит - дія відбувається, ведеться, провадиться де. [Народні типи з тієї місцевости, де ведеться дія поеми (Рідн. Край)]. Дело -дило в 20-х годах XIX века - дія діялась в двадцятих роках XIX віку. Разговор -дит с глазу на глаз, шёпотом - розмова відбувається, ведеться, провадиться віч-на-віч, пошепки. [Розмова звичайно або уривалася, або провадилася вже пошепки, на ухо (Єфр.)]. Вчера -дили выборы - учора відбувалися вибори. Заседания -дят в здании городского совета - засідання відбуваються в будинку міської ради. Битва под Полтавой -дила 27 июня 1709 года - битва під Полтавою відбувалася 27 червня 1709 року;

2) (возникать, брать начало, быть следствием чего-л.) виходити, вийти, походити, піти, ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати з чого, виникати, виникнути, випасти з чого. [Вірш виходить з того, що слова розставляються так, що природні наголоси сами собою чергуються, як виміряні, ритмічно (Єфр.). Але не з тієї народньої поезії вийшло старе наше письменство (Єфр.). Звідкіля пішла мова людська (Крим.). Одні системи трактують, що мораль походить з абсолютного авторитету (Наш). Таким чином і стала азбука (Єфр.). З тихеньких усе лихо встає (Номис). Усяк знав, шо од його у селі усе лихо встає (Квітка). Біль, що повставав з нудьги (Крим.). Отаким способом і повстав той поділ праці, що ми тепер скрізь бачимо (Єфр.). З цього могло повстати велике лихо (Загірня). Хто й зна, що-б воно виникло з цього (Грінч.). З того-то й випало, що правди нігде було шукати (Куліш)]. -шло несогласие - повстала незгода. Это -дит от того, что… - це виходить, виникає, (по)стає з того, що… [Може це виникало з того, що українським критикам доводилося разом і обороняти право українського письменства на існування (Єфр.)]. Свет - дит от солнца - світло походить, виходить з сонця. Эта болезнь -дит от простуды - ця хвороба постає з простуди. От этого может -йти убыток - з цього може вийти шкода, збиток. -дить откуда - походити звідки. [Лоялем я зовусь. З Нормандії походжу (Самійл.)]. -дить, -йти от кого - походити, піти з кого и від кого, народитися (во множ. понароджуватися) від кого. [Сини усюди від отців походять (Куліш). З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.). З Прометея походжу (Л. Укр.). Деякі з них, як от князі Острозькі понароджувались од варяго-руських і литво-руських князів (Куліш)]. Он -дит от знаменитого рода - він походить з славного роду.

* * *

несов.; сов. - произойт`и

1) ( совершаться) відбува́тися, відбу́тися, ді́ятися, поді́ятися, чини́тися, учини́тися и зчини́тися; ( случаться) става́тися, ста́тися; ( делаться) роби́тися, зроби́тися; твори́тися, створи́тися; (преим. о чём-л. неприятном) ко́їтися, ско́їтися и уко́їтися

2) (возникать, проистекать) виника́ти, ви́никнути, постава́ти, поста́ти

3) ( брать начало) похо́дити, піти́

1) ( действие и состояние) ро́злад, -у, розладна́ння

2) ( беспорядок) безла́ддя, бе́злад, -у, не́лад, -у

3) ( дурное настроение) пога́ний (ке́пський) на́стрій (-рою)

4) ( несогласие) незго́да, незла́года, не́лад; ( ссора) сва́рка

см. ссора

1) ( столкновение) су́тичка

2) ( спор) супере́чка; ( ссора) сва́рка

1) дря́пання; шкря́бання

2) дря́пання; (то, что поцарапано) дряпани́на

3) (перен.: ссора) сва́рка; ги́ркання, гари́кання

1) не(з)лагода, незгода, нелад (-ду); срв. Нелады, Ссора;

2) неспокійні часи, воєнні часи (-сів).