-
1 сором
СОРОМ - моральний стан людини, що характеризується переживанням самоосудження на підставі інтеріоризації реальних або завбачуваних міжсуб'єктивних стосунків. Разом із совістю С. формує ядро моральної самосвідомості людини, проте, на відміну від совісті, С. феноменологічно невіддільний від свідомості присутності Іншого, хоча при цьому й результується в активній самооцінці особистості. Внутрішнє нюансування змісту категорії С. забезпечують поняття "сором'язність", "ніяковість", "цнота" тощо. В історії філософськоетичної думки моральне значення С. особливо акцентується В. Соловйовим (відомий його парафраз Декарта: "Я соромлюся, отже, існую"). В свою чергу, "розвінчання" С. як морального стимулу являє філософія Ніцше. Свідомість доби модерну тяжіє до "зняття" С. як прояву конвенційного етосу; за умов кризи модерністського світосприйняття тема С. здобуває нової актуальності у зв'язку з усвідомленням сутнісних обмежень людської активності (див. Йонас). -
2 сором
соромдиал. уст. благонравие, скромность, скромное поведениеИзишак соромым ыште, колышт! Ӱпымарий. Веди себя скромно (букв. делай благонравие), слушайся!
– Кай, мемнан Элвактын ялтак соромжо каяш тӱҥале. Э. Чапай. – Ну, у нашего Элвакте совсем уж начала пропадать скромность.
Смотри также:
савыр -
3 сором
чshame, disgrace, scandalстид і сором — for shame!; sl howling shame!
втратити сором — to lose all sense of shame, to be lost to shame
почервоніти від сорому — to blush ( to flush) with shame
-
4 сором
м. уст., прост.см. срам -
5 сором
reproach, shame -
6 сором
I (род. -у, -а)стыд; ( позор) срам, срамота́, посрамле́ние, зазо́р; ( замешательство) смуще́ние; ( чувство стеснительности) нело́вкость, стесне́ниеII (род. -у, -а)( нагота) стыд, срамIII предик.сты́дно, со́вестно; зазо́рнобез со́рому ка́зка — ( как вводное словосочетание) стыдно сказать; ( неточно) не стесня́ясь, отбро́сив стыд
-
7 сором
honte, vergogne -
8 сором
soromч. -
9 сором
м. уст., прост.см. срам -
10 сором
диал. см. срам -
11 сором
სირცხვილი -
12 сором
сорам -
13 сором
-а α. (παλ. κ. απλ.)βλ. срам. -
14 сором
Короткий українсько-англійський словник термінів із психології > сором
-
15 сором
диал. уст. благонравие, скромность, скромное поведение. Изишак соромым ыште, колышт! Ӱпымарий. Веди себя скромно (букв. делай благонравие), слушайся! – Кай, мемнан Элвактын ялтак соромжо каяш тӱҥале. Э. Чапай. – Ну, у нашего Элвакте совсем уж начала пропадать скромность. См. савыр. -
16 сором
ar, utanuv, utanma, ayıp, yüz, aya -
17 сороміцький
-
18 соромітницький
= соромі́цькийсты́дный; ( неприличный) скабрёзный, поха́бный, срамно́й; ( позорный) посты́дный, зазо́рный -
19 соромітник
ч; ж - соромітницяshameless being, shameless person -
20 соромітниця
ж; ч - соромітник
См. также в других словарях:
СОРОМ — муж. сором, южн., зап., пермяц., вят. срам, стыд, позор, поругание, безчестие, срамота, соромота, поношение, студ; укор совести или людей, за нарушение приличия, обычая, или за подлый поступок. За дочку, да сором пал на мою седую голову! Ему… … Толковый словарь Даля
сором — бесславие, срам, срамота, стыдоба, зазор, позор, стыд, бесчестье Словарь русских синонимов. сором см. позор Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
СОРОМ — СОРОМ, сорома, мн. нет, муж. (обл.). Срам. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
сором — со/рому, розм. сорома/, ч. 1) Почуття сильного збентеження, зніяковіння через свою погану поведінку, негідні дії, вчинки і т. ін. || Почуття моральної відповідальності за свою поведінку, вчинки і т. ін. || Почуття ніяковості, сором язливості. ••… … Український тлумачний словник
сором'язливий — прикметник … Орфографічний словник української мови
сором'язливість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
сором'язливіший — прикметник, вищий ступінь … Орфографічний словник української мови
сором'язливо — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
сором'язний — прикметник … Орфографічний словник української мови
сором'язність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
сором'язніший — прикметник, вищий ступінь … Орфографічний словник української мови