(сделаться)

(п)охмарніти, (п)охмурніти; (сделаться ещё более мрачным) похмарнішати, похмурнішати.

* * *

помутніти, покаламутніти, скаламутніти (срв. Помутиться); (сделаться ещё более мутным) помутнішати, покаламутнішати.

* * *

зрозумілий, зрозуміливий, втямливий, розумний кому, розбірливий. -ное для кого изложение - зрозумілий кому виклад. Это дело трудно -ное для кого - це справа важко зрозуміл(ив)а кому (для кого). Речи твои очень -ны - річі твої дуже втямливі (розбірливі). Мне это вполне -но - мені це цілком розумно (зрозуміло). Сделаться -ным - вирозумітися, стати на очі. [Той те скаже, другий друге, третій третє, а од того вирозуміється діло (Основа)]. Дело -ное - звісно, річ зрозуміла.

* * *

1) зрозумі́лий; ( разборчивый) розбі́рний

2) см. понятливый

поповніти, виповнитися, (сделаться более полным) поповнішати, (потучнеть), погладшати, набрати(ся) тіла, узяти тіло, вигладитися. [За останній час Настя покращала, погладшала (Коцюб.). Перезимувало воно, тіла набралося (Кониськ.)].

* * *

1) (титул) велебний, превелебний, преподобний. [Не турбуйтесь, велебний отче (О. Лев.). Благослови нас, брате преподобний (Л. Укр.)];

2) (праведный) преподобний, праведний, святий. [Не зовіте преподобним лютого Нерона (Шевч.)]. -ный (как сущ.) - преподобник, преподобниця. Сделаться -ным - преподобитися; см. Преподобиться;

3) (весьма подобный) дуже подібний до кого, до чого, дуже схожий на кого, на що; см. Подобный.

* * *

прісний, (о воде) солодкий. [Прісне тісто. Прісні пиріжки. І прісною стала вода (Л. Укр.)]. -ная вода - солодка, прісна вода. -ное молоко - солодке молоко. -ная рыба - свіжа, несолена риба. -ная почва - чорноземля, чорнозем (-му), перегній (-ною). -ный луг - сухий луг. -ный хлеб - прісний хліб, прісняк (-ка), прісняник. Сделаться -ным - спрісніти, (о мн.) попрісніти.

* * *

1) (пристойный) звичайний, пристойний, гожий, (вежливый) ґречний. Сделаться более -ным - позвичайнішати. -ный костюм - пристойне вбрання. -ный вид - пристойний, порядний вигляд. -ный молодой человек - пристойний, ґречний юнак;

2) (соответственный, приличествующей кому чему) пристойний кому, чому и для кого, для чого, належний, слушний для кого, для чого. [Нема, кажу, пари мені пристойної (Г. Барв.). До плуга треба слушного погонича, щоб проворний був (Борз.)]. Девушке -на скромность - дівчині пристойна соромливість. -ная пенсия - чимала, значна пенсія. -ный подарок - значний подарунок. -ное вознаграждение - відповідна, належна, (значительное) значна винагорода.

* * *

1) присто́йний; ( порядочный) поря́дний

2) ( вполне удовлетворительный) [цілко́м] задові́льний; ( хороший) присто́йний; ( изрядный) неаби́який, чима́лий и чимали́й, чимале́нький; ( солидный) солі́дний

3) ( кому-чему - подобающий) яки́й (що) ли́чить (кому-чему); ( надлежащий) нале́жний (кому-чому); ( соответствующий) відпові́дний (до чого, чому); ( уместный) доре́чний (для чого)

-ница приятель, приятелька; (фамил.) друзяка, панібрат, посестра. [Поки щастя плужить, поти приятель служить (Номис). Є у мене сусідонька, добра приятелька (Чуб. V). Е, та й дурний-же ти, панібрате (Номис). Кобись такий до роботи, який до посестри (Гол.)]. Закадычный -тель - щирий приятель, кревний друзяка (м. р.); срв. Друг, Подруга. Сделаться -лями - заприятелювати, заприязнитися, поприятелювати, потоваришувати, приятелями стати, здружитися з ким; срв. Подружить, -ся.

* * *

1) при́ятель, -ля

2) ( в обращении) дру́же (зват.); ( любезный) го́лубе (зват.), чолові́че до́брий (зват.)

1) (написанный прозою) прозовий. [Прозова література];

2) (обыденный) прозаїчний, прозовий, буденний. [Прозаїчне (буденне) життя]. Сделаться более -ским - попрозаїчнішати.

* * *

произойти

1) (сделаться, статься) діятися, подіятися и здіятися, чинитися, зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, робитися, зробитися, статися, скластися; (твориться) творитися, утворитися и створитися, коїтися, скоїтися; (совершаться, иметь место) відбуватися, відбутися, заходити, зайти. Срв. Случаться, Твориться. [Що було колись, те буде й знов, і що діялось, те й діятиметься, і нема нового нічого під сонцем (Еккл.). Давно колись те діялось у вас на Вкраїні (Шевч.). Побіжу мерщій додому, чи не подіялось чого там (Шевч.). Ось як воно здіялось, слухай (Стор.). Чинилося те у давню давнину (М. Вовч.). У мертвій тиші сонного гаю зчинився бій (Коцюб.). Не так воно робиться, як нам хочеться (Номис). Як сталось це? І як могло це статись? (Грінч.). Але тут і сталось чудо (Самійл.). Дивне диво склалося тут (Грінч.). Надворі таке коїться, що і виглянути не можна (Канів.). Що там скоїлося вчора межи вами? (Коцюб.). І ніхто не знає того дива, що твориться серед ночи в гаї (Шевч.). Як одбувалася ця боротьба - не треба нагадувати, бо одбувалась вона на наших очах (Єфр.). Батьки ніколи не знають того, що одбувається в душі їхніх дітей (Крим.). Еволюція значна зайшла від часів, як батьки боронились війною (Самійл.)]. Между ними -зошла ссора - між ними зайшла сварка, сталася сварка. Между ними что-то -зошло - між ними щось сталося, щось зайшло. [Що межи вами зайшло, най межи вами буде (Франко). Те, що межи нами зайшло, не було непорозуміння (Л. Укр.)]. -зошло землетрясение - стався, зчинився землетрус. -зошёл неожиданный случай с кем - сталася, склалася несподівана пригода кому и з ким. [Сталась йому пригодонька не вдень, а вночі: занедужав чумаченько з Криму ідучи (Пісня)]. Если -зойдёт перемена - якщо станеться, зайде, відбудеться зміна. В нём, с ним -зошла большая перемена - з ним сталася, зайшла, відбулася велика зміна. [Я почула, що від того часу з ним зайшла якась зміна (Франка)]. -дить, -зойти с кем - діятися, подіятися, статися, робитися, зробитися з ким и кому, поводитися з ким. [Сяя молодиця знала усе, що з Оксаною поводилось (Квітка)]. С ним что-то -зошло - з ним и йому щось сталося, подіялося, зробилося. [Що з їм сталося - не знати (Грінч.). Сталося хоробливій людині те, що й повинно було статися (Крим.)]. Не понимаю, что это со мною (с ним) -дит, -зошло - не розумію, що це зо мною (з ним) и мені (йому) діється, робиться, подіялося, сталося, зробилося. [Боже мій! де це я?.. Що це зо мною діється? (Н.-Лев.). Що вам оце такого подіялось? (Федьк.). Що се з нею подіялось? (М. Вовч.). Що це її зробилося? (Житом.)]. С ногами что-то -дит, -шло - ногам щось робиться, зробилося. Действие -дит - дія відбувається, ведеться, провадиться де. [Народні типи з тієї місцевости, де ведеться дія поеми (Рідн. Край)]. Дело -дило в 20-х годах XIX века - дія діялась в двадцятих роках XIX віку. Разговор -дит с глазу на глаз, шёпотом - розмова відбувається, ведеться, провадиться віч-на-віч, пошепки. [Розмова звичайно або уривалася, або провадилася вже пошепки, на ухо (Єфр.)]. Вчера -дили выборы - учора відбувалися вибори. Заседания -дят в здании городского совета - засідання відбуваються в будинку міської ради. Битва под Полтавой -дила 27 июня 1709 года - битва під Полтавою відбувалася 27 червня 1709 року;

2) (возникать, брать начало, быть следствием чего-л.) виходити, вийти, походити, піти, ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати з чого, виникати, виникнути, випасти з чого. [Вірш виходить з того, що слова розставляються так, що природні наголоси сами собою чергуються, як виміряні, ритмічно (Єфр.). Але не з тієї народньої поезії вийшло старе наше письменство (Єфр.). Звідкіля пішла мова людська (Крим.). Одні системи трактують, що мораль походить з абсолютного авторитету (Наш). Таким чином і стала азбука (Єфр.). З тихеньких усе лихо встає (Номис). Усяк знав, шо од його у селі усе лихо встає (Квітка). Біль, що повставав з нудьги (Крим.). Отаким способом і повстав той поділ праці, що ми тепер скрізь бачимо (Єфр.). З цього могло повстати велике лихо (Загірня). Хто й зна, що-б воно виникло з цього (Грінч.). З того-то й випало, що правди нігде було шукати (Куліш)]. -шло несогласие - повстала незгода. Это -дит от того, что… - це виходить, виникає, (по)стає з того, що… [Може це виникало з того, що українським критикам доводилося разом і обороняти право українського письменства на існування (Єфр.)]. Свет - дит от солнца - світло походить, виходить з сонця. Эта болезнь -дит от простуды - ця хвороба постає з простуди. От этого может -йти убыток - з цього може вийти шкода, збиток. -дить откуда - походити звідки. [Лоялем я зовусь. З Нормандії походжу (Самійл.)]. -дить, -йти от кого - походити, піти з кого и від кого, народитися (во множ. понароджуватися) від кого. [Сини усюди від отців походять (Куліш). З його усі ті і Савлуки пішли по світу (М. Вовч.). З Прометея походжу (Л. Укр.). Деякі з них, як от князі Острозькі понароджувались од варяго-руських і литво-руських князів (Куліш)]. Он -дит от знаменитого рода - він походить з славного роду.

* * *

несов.; сов. - произойт`и

1) ( совершаться) відбува́тися, відбу́тися, ді́ятися, поді́ятися, чини́тися, учини́тися и зчини́тися; ( случаться) става́тися, ста́тися; ( делаться) роби́тися, зроби́тися; твори́тися, створи́тися; (преим. о чём-л. неприятном) ко́їтися, ско́їтися и уко́їтися

2) (возникать, проистекать) виника́ти, ви́никнути, постава́ти, поста́ти

3) ( брать начало) похо́дити, піти́

1) противний, супротивний, протилежний; см. Противоположный. [З противної вулиці доносився парубочий гомін (Мирн.)]. -ный берег - протилежний берег. -ная сторона (реки, дома) - противний, протилежний бік (річки, дому). [Сіни були прохідні і виводили на такий же ґанок з противного боку дому (Ор. Лев.)]. -ное мнение - протилежна, супротивна думка. В -ном случае - в противному разі. -ная сторона, юрид. - супротивна, суперечна, відпорна сторона. В -ную сторону - см. В противоположную сторону (Противоположный). -ные средства часто ведут к одной цели - протилежні (суперечні) засоби часто провадять до однієї мети;

2) (противодействующий) противний, супротивний, суперечний и -ній, перешкідний. [Прийдеться тоді нам і все те, що роблено в Московщині для руського єдинства, назвати супротивним народній руській справі (Куліш)]. -ный ветер, -ная волна - противний, супротивний вітер, противна, супротивна хвиля. [Човен же був уже на середині моря й било його хвилями, бо вітер був супротивний (Єв.). Вітер (су)противну хвилю зо дна моря знімає, судна козацькі розбиває (Дума)]. -ный закону поступок - суперечний законові (и із законом) вчинок. -ный лагерь - противний, супротивний, суперечній табор. -ная сила - супротивна, перешкідна сила;

3) гидкий, огидний, огидливий гидесний, бридкий, обридний, обридливий, прикрий, оприкривий, відворотний, осоружний, нечвидний, вредний; срв. Отвратительный. [Я йому гидка, тому й біжить так швидко (Самійл.). Гидесна ти мені стала (Липовеч.). Бридкий, поганий же ти, Дувиде, та ще й дуже (Васильч.). Як зненавиділа, то й дивитись не хоче на нього - якийсь одворотний став він їй (Васильч.). Щось іде - таке нечвидне, що й глянути гидко (Свидн.). Ну, та й уредний же хлопець (Лохв.)]. -ный вкус, запах - гидкий, відворотний, прикрий смак, пах. -ная погода - бридка, погана погода. -ный человек, женщина - огидний, вредний, відворотний чоловік, огидна, вредна, відворотна людина, жінка, огидник, огидниця, огида (общ. р.), обридник, обридниця. Делать, сделать кому-л. что-л. -ным - спротивлювати, спротивити, бридити, збридити и набридити, прикрити, сприкрити кому що. [Знав, що тим спротивлю їй ще гірше огидну хату нашу (Л. Укр.). І оте заживання самого цукру так йому набридило цукор, що він потім не міг пити солодкого чаю (Єфр.). Все те вкупі в короткім часі мусіло сприкрити їй спільні снідання, обіди і проходи з панством Темницькими (Франко)]. Сделаться -ным кому - спротивитися, збридитися, сприкритися кому, зробитися, стати гидким, відворотним кому. [Коли-б я не спротивилася часом Степанові в такій одежі (Л. Укр.)]. Он -вен мне - він мені відворотний, гидкий, огидний, бридкий, осоружний. [Попросту мені той Дембовський - огидний (Крим.). Чи не будуть вони бридкі тобі (Леонт.). Я тричі вже йому казала, що осоружний він мені, що й глянути не можу я на нього (Тобіл.). Вона мені така одворотна (Борз.)].

* * *

1) проти́вний; ( расположенный напротив) супроти́вний; ( противоположный) протиле́жний, супротиле́жний

2) ( противоречащий) супере́чний, проти́вний

1) (покрытый пятнами) плямуватий, плямовитий, плямований, плямистий, (крапчатый) цятований, цяткований, цяцькований, (рябой) рябий; (о скоте) переполасий; (о свиньях) кований. [Лице червоне, плямувате (Кониськ.). Сірі плямисті дерева (Коцюб.). Груша плямиста - чи не гнила (Звин.). Цяцькована пантера (Л. Укр.). Кований кабанець]. Сделаться -тым (о коже человека, растения) - покоростявіти. [Кавуни покоростявіли];) (выступающий в виде пятен) плямистий. [Лице вкрилося плямистим рум'янцем (Л. Укр.)]. - тый тиф - плямистий тиф.

* * *

и Затхлый затхлий, притхлий. Сделаться -лым - затхнутися, притхнутися. [Яйця затхнулися].

порівняти (гал. порівнати), повирівнювати що (деякий час); зрівняти, вирівняти (гал. зрівнати, вирівнати) що. Вишь кого с кем -нял - бач, кого до кого прирівняв, (фам.) притулив. Поравненный - порівня[а]ний, зрівня[а]ний, вирівня[а]ний. -ться с кем, с чем и с кем в чём - порівня[а]тися з ким, з чим, зрівня[а]тися з ким, з чим и з ким в чому, дорівнювати, дорівняти кому, (догнать) дорівня[а]тися до кого; (сделаться более ровным) вирівня[а]тися, порівнішати. [А він, порівнявшись із нами, та й каже: «Здорові» (ЗОЮР)]. Младший -нялся со старшим, -нялся с ним в науках - менший по[з]рівнявся з старшим, зрівнявся з ним у науках. Дорога -нялась немного - дорога порівнішала трохи, вирівнялась трохи.