(священик)

священик

1) католицький священик

2) розм. полковий (судновий) священик

* * *

1) католицький священик; падре

2) полковий або судновий священик; піп, священик

1) парафіяльний священик; пастор

2) розм. священик, проповідник; служитель церкви; духовна особа

3) розм. чорна тварина; чорний птах

4) розм. вказівний стовп

* * *

1) парафіяльний священик, пастор; священик; проповідник; служитель церкви, духовна особа

2) чорна тварина або птах

3) дiaл. вказівний стовп

n церк.

капелан; священик

* * *

n; церк.

1. n

тижневий священик; священик, який відправляє службу протягом тижня (у римсько-католицькій церкві)

2. adj

тижневий

* * *

1. n

1) постійна страва

2) їдальня, де подають постійні страви

3) щось звичайне (звичне)

4) юр. постійний член суду

5) амер. суддя, що займається спадкоємними справами

6) церк. архієпископ, священик тощо, який виконує судовий обов'язок

7) церк. служебник

8) іст. священик, який підготовляє засуджених до страти

2. adj

1) звичний, звичайний; ординарний

2) простий, нескладний

3) рядовий, посередній, пересічний; заяложений

* * *

1) чергова страва; кафе, їдальня, де подають чергові страви

2) звичайність; що-небудь звичайне або звичне, нормальне

3) юp. постійний член суду; aмep. суддя по спадкоємним справам; (Ordinary) дiaл. один з п'яти суддів у Верховному цивільному суді ( Lord Ordinary)

4) архієпископ, який виконує судовий обов'язок

5) цepк. служебник

6) icт. священик, який готує засуджених до смертної кари

7) гepaльд. найпростіша фігура на гербі (смуга, хрест)

8) старовинний велосипед з великим переднім колесом

1) звичний, звичайний; ординарний; повсякденний; простий, нескладний; тex. простий, одинарний; одиночний

2) пересічний, заурядний, посередній; банальний

1) католицький священик; падре

2) полковий або судновий священик; піп, священик

Лютер, Мартин (1483, Ейслебен, Саксонія - 1546) - нім. релігійний мислитель і реформатор, ідеолог Реформації, 350 ляйвнщ один із творців загальнонім. літературної мови. Вивчав класичну літературу і філософію в Ерфурті. Магістр вільних мистецтв (1501), докт. теології (1512), проф. теологічного ф-ту Віттенберзького ун-ту (від 1512 р.). Монах-августиніанець (1505-1523), священик (1507), проповідник у Віттенберзькій церкві (від 1516 р.). Започаткував нім. Реформацію маніфестацією "95 тез" біля дверей Віттенберзької церкви (1517); опублікував у 1520 р. публіцистичну трилогію - "До християнського дворянства німецької нації", "Про Вавілонський полон церкви", "Про свободу християнина"; прилюдно спалив папську буллу і церковні декреталії (1520); безкомпромісно відстоював свободу совісті (і своє вчення) на Вормському рейхстазі (1521); відмежовувався від інших (не лютеранських) протестантських віросповідань (анабаптизму, кальвінізму та ін.). Переклав з оригіналів на нім. мову Новий (1522) та Старий (1534) Завіти, перетворивши тим самим Біблію на народну книгу, а її мову - на осердя літературної нім. мови. Написав численні твори (тлумачення текстів Біблії, духовні пісні, байки тощо). До гуманістів ставився неоднозначно - як до союзників, але вважав, що вони заклопотані "людським" значно більше, ніж "Божественним". Співпрацював з главою нім. гуманістів Гуттеном; полемізував з Еразмом Роттердамським: його "Діатрибі, або міркуванням про свободу волі" (1524) протиставив трактат "Про рабство волі" (1525). Людина, за Л., вільна (чи невільна) не тоді, коли може вибирати, а коли вибрана Богом (чи, відповідно, Сатаною). Підтримував ідею розмежування сфер (та істин) розуму і віри. Розум сприймав як орган осягнення того, "що нижче нас", віру - того, "що над нами" В. чення Л. підірвало монополізм католицизму ("папства") й започаткувало засади нової протестантсько-євангельської парадигми теології і церкви. Воно ініціювало поворот: 1) від католицького законоцентризму, орієнтованого на Старий Завіт, до новозавітного християнства (власне, до "первісного християнства"); 2) від засади "Папа вище Писання" - до ствердження пріоритету Св. Письма над церковними переказами й настановами; 3) від виокремлення духівництва у вивищений над усіма стан - посередник між Богом і людьми - до принципу "всезагальності священства" ("кожен християнин - священик") і верховенства Христа над усіма посередниками; 4) від віри в авторитет і спасенність освячених законом "добрих вчинків" - до "віри в віру" (принципу sola fide - спасіння "лише вірою"); 5) від церкви як бюрократичної (і економічної) інституції - до церкви як громади рівнодостойних вірян. Крім того, Л. виступав за реорганізацію монастирів, ліквідацію целібату священиків, звільнення світських судів від верховенства церковного права, за загальну (безкоштовну для бідних) освіту і всестанову народну школу. Реформація, однією з чільних постатей якої був Л., відкрила дорогу плюралізму тлумачень Св. Писання, дедогматизації ставлення до Біблії, теологічній реабілітації усіх форм суспільно-корисної праці, а в тенденції - зближенню профанічного і сакрального Х. оча Л. - насамперед церковний діяч, а не філософ, але його вчення торувало шлях як нім., так і всій новоєвропейській філософії.

[br]

Осн. тв.: Повне видання творів Лютера: нім мовою. У 67 т.; лат. мовою. У 38 т.; рос. мовою "Вибрані твори" (1994).

1) мулла, мусульманський священик

2) проповідник Корану

* * *

n; араб.

1) мусульманський священик, мулла

2) толмач корана

1) іст. феодальний васал

2) священик, що очолює парафію

3) юр. особа, що одержує прибутки від довірчої власності; бенефіціарій

* * *

1) особа, яка виявилася у виграші, для вигоди якої що-небудь відбувається

2) священик, який стоїть на чолі парафії

3) юp. бенефіціарій; бенефіціар

4) icт. власник бенефіція або феоду; феодальний васал

5) той, хто отримує економічну вигоду ( від впровадження нововведення)

головний убір католицьких священиків

* * *

1) церк. ряса, сутана

2) знев. священик; піп

* * *

1) цepк. ряса, сутана

2) священик; піп

n церк.

1) священик, який править церковну службу

2) амер. учасник релігійного обряду; той, хто молиться

* * *

1) той, хто святкує; учасник свята

2) цepк. священик, що відправляє церковну службу; той, хто молиться

n (pl clergymen)

священик, духовна особа

* * *

священик; вікарій на посаді священика

* * *

1. n

1) священик

2) диякон

3) майстер, знавець

2. v амер., розм.

1) читати псалми

2) виставляти кращі зразки зверху (фрукти, інші товари); фальсифікувати (товари)

3) шахраювати

* * *

1) священик; диякон

2) дiaл. глава ( цеху або гільдії); майстер, знавець

1) читати псалми (звич. deacon off, deacon out)

2) виставляти кращі екземпляри зверху ( при продажу товарів); фальсифікувати ( товари)

3) шахраювати

1. n

1) єпископ даної єпархії

2) священик даної єпархії

3) парафіянин даної єпархії

2. adj

єпархіальний

* * *

1) єпископ даної єпархії

2) священик даної єпархії

3) парафіянин даної єпархії

1. n

1) богослов; теолог

2) священик

2. adj

1) божественний; божий

2) даний богом

3) святий, священний

4) релігійний; звернений до бога

5) небесний, богоподібний

6) поет. дивовижний, чудовий

3. v

1) віщувати, пророкувати

2) угадувати, передбачати; здогадуватися, передчувати інтуїтивно

3) провіщати

* * *

1) богослов, теолог

2) священик

1) божественний; божий

2) богоданий

3) святий, священний; релігійний; звернений до бога

4) небесний, богоподібний; божественний

5) дивний, дивовижний, божественний

1) пророкувати, віщувати, пророчити

2) угадувати; догадуватися, розуміти інтуїтивно

3) icт. передвіщати; бути предтечею, провісником

n шотл.

шкільний учитель

n амер.

пастор; священик

* * *

1) дiaл. шкільний учитель

2) aмep. пастор; священик

1. n

1) особа, яка користується пільгами, привілеями

2) монастир (священик), не підвладний єпископу; незалежна церква

2. adj

1) вільний, звільнений; незалежний; що не підлягає (чомусь)

2) який користується пільгами (привілеями)

v (past і p.p. exempt)

1) звільняти (від обов'язків, оподаткування тощо)

2) вилучати

3) виділяти; виключати

* * *

1) особа, яка користується пільгами, привілеями

2) icт. монастир, церква або священик, що не входять у відання єпископа

звільняти (від обов'язку) (p.; p.; тж. без змін); вилучати