-
101 latitude
n1) геогр. широта2) pl райони, місцевості (певної широти)4) обширність5) фот. широтна характеристика (фотоматеріалу)* * *['lʒtitiuːd]n1) гeoгp., acтp. широта; pl райони, місцевості ( певної широти)2) широта поглядів, суджень; свобода ( релігійна), терпимістьlatitude in religion — свобода віросповідання; обширність
wide latitude — широкі повноваження, свобода дій ( представника)
3) фoтo широта; широтна характеристика (фотоматеріалу, експозиції) -
102 ситуація
СИТУАЦІЯ - безпосередній результат взаємодії духовної і природної реальностей, що виявляє себе своєрідною "інерцією" природного буття стосовно активності духовної енергії людського існування (екзистенції) у його прагненні подолати "опір" природи щодо освоєння її людиною. С. слугує своєрідним "лакмусовим папірцем" оприявнення протистояння свободи і необхідності, як специфічних детермінант духовної і природної реальностей. Це означає, що свобода існує тільки в С. Не зустрічаючи "опору" своїй діяльності, людина (а отже, і її свобода) "розчиняються у небутті", оскільки зникає "дистанція" між метою та її здійсненням. У свою чергу, сама С. має сенс лише у відношенні до свободи. Так, С. виявляє себе вже самим фактом народження людини у певний час у певному місці (людина не вибирає факт свого народження). До С. належить і все минуле (людина не здатна змінити своє минуле), просторово-часові обставини людського існування, здобутки духовної і матеріальної культури попередніх поколінь та ін. Але людина може надавати названим виявам С. іншого значення або іншого продовження - у цьому реалізується її свобода. Свобода (і подолання С.) не залежить від успішності самої дії Н. авіть "закутий у кайдани в'язень" (Сартр) залишається свободним, адже він не позбавлений здатності вибору (а тому і свободи). Він може або погодитись із фактом свого ув'язнення (примиритись із С.), або не погодитись і бути щомиті готовим до втечі. С., отже, є мінливим феноменом, постійно порушуваною (через задання їй людиною все нових і нових значень) і водночас так само постійно відновлюваною "рівновагою" духовної і природної складових буттєвої гармонії. Принципове порушення цієї рівноваги (екологічна криза, ядерна війна тощо) загрожує знищенням самого людського світу.І. Вичко -
103 individual liberty
особиста свобода, індивідуальна свобода, свобода особи (особистості) -
104 latitude
['lʒtitiuːd]n1) гeoгp., acтp. широта; pl райони, місцевості ( певної широти)2) широта поглядів, суджень; свобода ( релігійна), терпимістьlatitude in religion — свобода віросповідання; обширність
wide latitude — широкі повноваження, свобода дій ( представника)
3) фoтo широта; широтна характеристика (фотоматеріалу, експозиції) -
105 Бердяєв, Микола Олександрович
Бердяєв, Микола Олександрович (1874, Київ - 1948) - рос. та укр. релігійний філософ, теоретик "нового християнства", публіцист. Вчився в Київському кадетському корпусі та Київському ун-ті на природничому і юридичному ф-тах. Проф. Московського ун-ту (1919), докт. теології Honoris causa Кембриджського ун-ту. Філософська система ґрунтується на низці засадничих ідей: ідея свободи (фундамент всієї онтології Б.); ідея творчості й об'єктивації; ідея особистості; ідея метафізичного, есхатологічного сенсу історії. На відміну від Канта, для якого ноуменальною є об'єктивна реальність (річ у собі), у Б. ноуменом є сам суб'єкт (особистість), бо тільки в ньому міститься зумовлена його свободою неосяжна "внутрішня глибина, непізнавана безодня". Свобода вкорінена не у бутті, а у "ніщо", вона безґрунтовна і нічим не детермінована. Зрештою, дух, тобто вільна за самим своїм єством особистість, постає як суб'єкт буття. Відповідно і світ виступає як наслідок взаємодії двох інтенцій людського духу - інтеріоризації та екстеріоризації. Завдяки першій здійснюється самозаглиблення духу; завдяки другій - рух до "царства необхідності", або об'єктивації. Остання тлумачиться як втрата свободи у поцейбічному, грішному світі змертвілої предметності. Лише через сукупність творчих актів суб'єкт спроможний увібрати цей світ у своє внутрішнє, відкрите для свободи буття й тим самим його змінити. Сенс історії, на думку Б., полягає у звільненні від об'єктивації. Реалізація його можлива тільки через кінець історії і перехід у світ вільного духу, ототожнюваний із царством Божим. Цей перехід перебуває поза історичним часом і здійснюється в особливому есхатологічному вимірі через акти творчості, які і є втіленням сенсу історії як дискретного творчого процесу історичного поступу. Б. заперечує розуміння прогресу як лінійного й неухильного поступального руху суспільства, а також як здійснення в історії Божественного провидіння. Бог являє себе світові, але не керує ним. Зміни на краще Б. пов'язує не з перетворенням існуючого ладу, а з містичним народженням Бога в людині і для людини.[br]Осн. тв.: "Смисл історії" (1923); "Призначення людини" (1931); "Свобода і Дух" (1935); "Рабство і свобода" (1940); "Російська ідея" (1949) та ін.Філософський енциклопедичний словник > Бердяєв, Микола Олександрович
-
106 діалектика екзистенційна
ДІАЛЕКТИКА ЕКЗИСТЕНЦІЙНА - діалектика існування, внутрішнього життя (переживання) людини. Діалектика взагалі функціонує як сукупність полярних визначень, які відбиваються в протилежних категоріях - конечного і безконечного, сутності та існування, внутрішнього і зовнішнього тощо. В класичній філософії, що виникла під впливом потреб пізнання, це була діалектика речей, явищ, процесів, яка знаходила відображення в логічних формах. Людина поставала однією з речей світу. Д. е. обернула діалектичні структури на внутрішнє буття - екзистенцію, в якій концентрується особистість, на відміну від буття зовнішнього - "Man" Гайдеггера, "світу об'єктивації" Вердяєва. Д.е. - це діалектика переживань особи та їх структура. До екзистенціалізму переживання були переважно предметом психології. Екзистенціалізм завдяки відкриттю інтенціональності - спрямованості свідомості на об'єкт і особливо у такій її формі, як вихід екзистенції до трансцендентного, створив їх онтологію. Д.е. сформувалася в працях К'єркегора, Ясперса, Гайдеггера. Онтологічною передумовою екзистенції є її конечність, смертність. Вони роблять екзистенцію часовою, історичною. В традиційній філософії історичність була суттєвою рисою діалектики К. ласовий історизм мав зовнішній характер, стосувався буття органічного світу або всесвітньої історії, а час був абстрактний, кількісний, яків механіці Ньютона. Сама ж історія мала справу з минулим. В екзистенціалізмі, як і в теорії відносності, час наповнений, якісний, а в структурі особи основна увага приділяється майбутньому і таким екзистенціалам, як "вибір", "проект", "план", "надія". До того ж, "історія" означає існування людини в певних ситуаціях, приналежність до даного народу, стану, наявність у нього певних біологічних, психологічних та інших властивостей, що в сукупності подається категорією "буття-в-світі" (така категорія відсутня в класичній філософії). Ядро Д.е. становить вихід, прорив ("пролом") екзистенції як конечного існування в безконечне, до трансценденції. Прорив відбувається завдяки відчуттю і усвідомленню пограничних ситуацій: у будьякій з них (боротьба чи смерть, випадок чи вина) закладені основи антиномії (Ясперс). Останні й виштовхують свідомість у трансцендентне, здійснюється сходження від суперечності до "екзистенціальної істини". Антиномії Д.е., на відміну від кантівських, не теоретичні, а емоційно напружені і навантажені. Вони не розв'язуються, припинення суперечності було б водночас спокоєм і смертю екзистенції. Зняття суперечності - не розв'язання її, а стрибок у новий план буття. За Ясперсом, ця безконечна діалектика не заспокоюється ні на "як і так", ні на "або-або", не полягає ні в примиренні, ні в пригніченні суперечностей, але притягує все це і, неспокійна в своєму спокої, рушає далі. Антиномії - чинники потрясіння внутрішнього світу, яке спонукає до виходу за межі повсякденного. Оскільки такий вихід здійснює саме особа, вона вільна, свободна. Екзистенціалісти інакше розуміють свободу, ніж класичні філософи, вони відмовляються від свободи як пізнаної необхідності. Свобода визначається характером трансценденції: Марсель і Ясперс вважають, що її досягти можна в Богові. Для Сартра і Камю, які ототожнюють її з ніщо, свобода є негативністю відносно емпіричного буття, бунт проти неї. В усякому разі свобода - це вибір між альтернативами, вона ґрунтується не на необхідності (що панує в сфері повсякденності і де особа втрачає себе), а на можливості." Для розуміння Е.д. важливо брати до уваги, що "категорії Е.д." зовсім інші, ніж в класичній діалектиці: становлять або повне їх переосмислення (як конечне і безконечне, зовнішнє і внутрішнє та деякі інші), або являють собою нові категорії (турбота, страх, відчай, історичність і т.ін.).М. БулатовФілософський енциклопедичний словник > діалектика екзистенційна
-
107 academic freedom
академічна свобода, свобода викладання -
108 conditional freedom
обмежена свобода, свобода за ( якоїсь) умови -
109 freedom of faith
релігійна свобода, свобода релігії (віросповідання) -
110 freedom of religion
релігійна свобода, свобода релігії ( або віросповідання) -
111 individual freedom
індивідуальна свобода, свобода особи (особистості) -
112 religious liberty
релігійна свобода, свобода віросповідання -
113 discretion
n1) обережність, обачність; розважливість, розсудливість2) свобода дій, право вільно вибирати (вирішувати); повноваження3) вихованість, ввічливість, чемність4) переривчастість5) роз'єднання, поділ* * *I n1) обережність, обачність; розважливість; розсудливість2) свобода дій; право вільно вирішувати, вибирати; повноваження; юp. дискреційне правоII nпереривчастість; роз`єднання, відокремлення -
114 disengagement
n1) звільнення, виплутування2) свобода (від занять тощо)3) розторгнення заручин4) військ. вихід з бою; відрив від противника5) невимушеність, природність (манер)6) хім. виділення* * *n1) звільнення, виплутування4) вiйcьк. вихід з бою, відрив від супротивника; взаємне виведення збройних сил; роз'єднання5) = disengage I6) xiм. виділення7) мeд. прорізання голівки плода -
115 free will
-
116 laissez-aller
n фр.необмежена свобода, повна відсутність примусу (силування)* * *n; фр.необмежена свобода, повна відсутність примусу -
117 play
1. n1) гра; розвага; забава; манера гри2) спорт. комбінація; боротьба, бій3) азартна гра4) жарт5) п'єса, вистава, спектакль6) володіння, уміння користуватися (зброєю тощо)7) рух8) свобода, воля, простір9) дія, діяльністьto bring into play — приводити в дію, надавати руху
11) тех. зазор; люфт; вільний хід13) діал. страйк; припинення роботи14) діал. канікули; вільний від занять час15) плескітfair play — гра за правилами; чесна гра; справедливість
foul play — нечесна гра; шахрайство, злочин
grandstand play — виступ, розрахований на ефект
play of words — базікання, фразерство
to make play — розм. діяти
2. v1) грати (ся), розважатися, пустувати; веселитися2) грати в азартні ігри3) жартувати4) фліртувати5) розм. розігрувати6) брати участь у грі; грати в щосьto play smb. for championship — грати з кимсь на звання чемпіона
7) робити хід (кидок)8) відбивати м'яч; подавати м'яч9) прикидатися, придурюватися10) робити, діятиto play false — зрадити, покинути в біді
11) грати на перегонах; бути гравцем13) ставити п'єсу; демонструвати фільм14) іти на екрані15) пурхати, гасати; танцювати16) бити (про струмінь)17) спрямовувати18) обстрілювати (on, upon)19) приводити в дію, запускати20) тех. мати люфт21) діал. страйкувати22) переливатися, мигтіти, грати23) приймати в гру24) підходити для гриplay around — розм. заводити любовну інтрижку; фліртувати
play away — програти, розтринькати
play down — применшувати, лестити; зафавати
play out — втрачати силу; дофати до кінця; закінчити; розмотувати; видихатися
play over — спорт. переграти
play up — підтримувати; старатися грати якомога краще
to play a trick on smb. — ошукати когось
to play ball — амер. співробітничати
to play fast and loose — діяти безвідповідально, бути ненадійним
to play hard — амер. поводитися нечесно (жорстоко)
to play it cool — амер. не виявляти емоцій
to play the devil (havoc, hell, the mischief) — сіяти паніку; спустошувати
* * *I [plei] n1) гра; забава; cпopт. манера, стиль гри, граfoul play — гра з порушенням правил; cпopт. комбінація; cпopт. боротьба; бій
2) азартна гра3) жартout of mere play — жартома; каламбур
4) п'єса, драма; вистава, спектакль5) володіння, уміння поводитися (зі зброєю, інструментом)6) рух7) переливи, гра (нaпp., кольорів)8) свобода, воля, простір (нaпp., почуттям)9) дія, діяльністьin full play — у розпалі; дії, поведінка ( у якій-небудь ситуації); гра
fair play — гра за правилами;; чесна гра; чесність; справедливість
foul play — нечесна гра; підла поведінка; обман; шахрайство
10) тк.; sing хід, черга, подача ( у грі)11) дiaл. страйк; канікули, вільний від занять час12) залицяння; весільний танець ( у самців)13) програвання (диску, платівки)14) "преса", висвітлення в пресі15) тex. зазор; гра, люфт, вільний хід; хитання (частини механізму, приладу)16) aвт. бовтанкаII [plei] v1) грати, гратися, бавитися; зіграти жарт; розіграти; ( with) жартувати; дуріти; каламбурити, обігравати значення слова; поводитися легковажно; ( with) фліртувати; залицятися, заводити любовну інтрижку; aвcтpaл. розігрувати2) грати ( у що-небудь), брати участь у грі3) робити хід, кидок; ходити (картою, шашкою); cпopт. відбивати, подавати м'яч; використовувати у грі, виставляти, заявляти ( гравця); вводити у гру ( гравця)4) прикидатися; чинити, діяти ( яким-небудь чином); нацьковувати один на одного; розглядати6) грати в азартні ігри; бути гравцем; грати на тоталізаторі або на перегонах ( to play horses); робити ставки, ставити; грати ( на біржі)7) виконувати ( музичний твір); грати; виконувати, грати роль (тж. to play a; part); зніматися ( у фільмі); брати участь, грати ( у виставі)8) грати ( на музичному інструменті); грати ( про музику або музичний інструмент); супроводжувати музикою9) давати виставу; виконувати п'єсу10) cл. гастролювати; refl, pass виконуватися; демонструвати ( фільм); іти (на екрані, у театрі); грати, працювати (про радіо, магнітофон)11) грати ( чим-небудь); вертіти ( що-небудь у руках)12) (on, upon) грати ( на чому-небудь), скористатися ( чим-небудь)13) порхати, носитися, танцювати; переливатися, грати; миготіти; тремтіти, тріпотіти14) бити ( про струмінь)15) (on, upon, over) направляти; стріляти16) приводити в дію, пускати ( play off)17) тex. мати люфт; хитатися18) дiaл. страйкувати; бути на канікулах20) cл. опікувати, захищати; співробітничати21) cпeц. поміщати, розміщати (статтю, фотографію) на певному місці (у газеті, журналі) -
118 scope
n1) межі, рамкиthe scope of smb.'s knowledge — широта чиїхось знань
2) масштаб, розмах, сфера, поле (діяльності)the scope of fire — військ. поле обстрілу
the scope of smb.'s activities — сфера чиєїсь діяльності
3) можливість, простір, свобода (дій)he has full (free) scope to act — йому надано повну свободу дій
4) кінцева мета; задум; основна ідея5) мор. довжина випущеного якірного ланцюга6) (скор. від microscope) мікроскоп7) (скор. від telescope) телескопscope sight — військ. оптичний приціл
* * *I n1) межі, рамки, границі ( можливостей)2) масштаб, сфера, поле ( діяльності)3) можливість, простір, свобода ( дій)4) icт. кінцева мета; задум, основна ідея (автора, книги)5) мop. довжина попущеного ( якірного) ланцюгаII скор. від microscope, telescope, periscope,від назв оптичних приладів; див.-scope -
119 swing
In1) гойдання; хитання; коливання2) розмах; змах3) спорт. мах; замах; спад4) фіз. амплітуда коливань5) ритмічний рух, ритмічна (розмірена) хода6) ритм7) гойдалка8) поворот9) хід; розвиток, перебіг10) природний хід, розвитокlet him have his swing — нехай вичерпає свій запас енергії; нехай переказиться
11) свобода дій12) поїздка; об'їзд, турнеswing round the circle — амер. передвиборна поїздка по країні (кандидата в президенти)
13) свінг, різновид джазової музики (тж swing music)16) розм. коливання курсу на біржі17) військ., розм. санний автопоїздswing bolt — тех. шарнірний болт
swing joint — тех. шарнірне з'єднання
swing shift — амер., розм. друга зміна на заводі (фабриці)
to go with a swing — успішно проходити; іти як по маслу
IIv (past і p.p. swung)1) гойдати; коливати; розгойдувати; розмахувати; перекидати; хитати2) гойдатися; хитатися; розгойдуватися; коливатися; колихатися3) вертіти, крутити, повертати4) вертітися, повертатися; розвертатися5) іти (рухатися) розміреним кроком6) вішати, підвішувати; підніматиto swing smth. up — підняти щось
7) висіти8) розм. бути повішеним, теліпатися9) ширяти10) керувати, спрямовувати11) успішно проводити12) виконувати джазову музику (в стилі свінг)to swing the lead — розм. симулювати
to swing round the circle — амер. здійснювати агітаційну поїздку під час передвиборної кампанії
no room to swing a cat in — дуже тісно; яблуку нема де впасти
* * *I [swiç] n1) хитання; коливання; коливання; поворот, зміна2) розмах, змах; cпopт. мах; замах; фiз. розмах, амплітуда коливання3) тк.; sing ритмічний рух; невимушена хода4) тк.; sing ритм5) гойдалка6) поворот7) хід, розвитокin full swing — у повному розпалі; природний хід
8) свобода дій9) поїздка; об'їзд; турне10) свінг, різновид джазової музики ( swing music); ритм свінгу11) свінг, бічний удар ( бокс)12) кoм. коливання курсів або курсу на біржі13) тex. максимальне відхилення стрілки ( приладу)15) вiйcьк.; жapг. санний автопоїздII [swiç] v( swung)1) качати, коливати; розгойдувати; розмахувати; гойдатися, коливатися; розгойдуватися; закидати; кидатися ( куди-небудь)2) вертіти, повертати; вертітися, повертатися, розвертатися3) іти, рухатися мірним або невимушеним кроком4) вішати, підвішувати; повісити ( на шибениці)5) висіти; бути повішеним, бовтатися ( на шибениці)6) ширяти7) cл. домагатися перелому; успішно проводитиto swing an election — перемогти на виборах; залучати на свій бік; домагатися рішення на свою користь
8) виконувати джазову музику в стилі свінгу; любити музику, джаз9) круто міняти ( думку); спрямовувати в іншу сторону (увагу, інтерес); різко мінятися, змінюватися; приймати зовсім іншу точку зору10) жити повним життям, насолоджуватися життям; бути життєрадісним, діяльним, не відставати від життя; вести безладне статеве життя11) підходити один одному ( про двох); розуміти один одного; сходитися в поглядах, смаках12) привертати; хвилювати; задовольняти вимогам; підходити під настрій13) бити навідліг, з розмаху; замахуватися14) cл. зуміти, ухитритися ( зробити або добути)to swing the lead — cл. симулювати
-
120 thought
1. n1) думка, ідеяto collect (to compose) one's thoughts — зібратися з думками
to read smb.'s thoughts — читати чиїсь думки
2) мисленняto be deep in thought — замислитися, заглибитися в роздуми
3) уява4) намір5) піклування, увага; думиto take (to show) thought for smb. — піклуватися про когось
6) розм. трішки, трішечки, трохи, небагато7) тривога; смуток; прикрість, досада8) розм. причина тривоги (занепокоєння)as quick (as swift) as thought — з швидкістю блискавки, умить
to take thought — задуматися, замислитися
second thoughts are best npuai. — сім разів відміряй, а раз відріж
2. past і p.p. від think* * *I n1) мисленняafter (giving the matter) some thought — помізкувавши трохи ( про цю справу)
to be deep /lost, absorbed/ in thought — поринути в роздуми; уява
2) думка, ідея; міркуванняnoble [original, happy, striking, first] thought — шляхетна [оригінальна, щаслива, блискуча, перша]думка
thought control — несхвальн. обмеження інтелектуальної свободи олі
at the thought that... — з думкою про те, що...
the mere thought or it... — одна /сама/ думка про це...
to speak one's thought (s) — прямо говорити, що думаєш
to collect /to compose/ one's thoughts — зібратися з думками
to read smb 's thoughts — читати чиїсь думки
to reject /to discard/ a thought — відкинути думка ( про щось)
to follow the thread of smb 's thought — стежити за ходом чиєїсь думки
he hasn't a thought in his head — він ні про що не думає, він зовсім пустоголовий; думка, погляди
modern [scientific, linguistic] thought — сучасна [наукова, лінгвістична]думка
to keep specialists aware of current thought — тримати фахівців у курсі сучасної ( наукової) думки; навчання, філософія
an excellent introduction to Gandhi's thought — прекрасне введення у філософію /у навчання/ Ганді
3) намірI had по thought of offending you — я не хотів вас скривдити, у мене е у думках не було вас скривдити; очікування, надія
4) турбота, увага; думиfull of thought for smb — що піклується /постійно думає/ про когось
to take /to show, to have/ thought for smb — піклуватися про когось
to give smth no thought — не звернути уваги на щось
don't give it a moment's thought — не думайте про це; можете бути зовсім спокійні з цього приводу
5) небагато; крапелька, трішки, трішечкиthe colour was a thought too dark — колір був трішки темніше, ніж потрібно
6) icт. тривога; сум; прикрість: досада; дiaл. причина тривоги, занепокоєння••first thoughts — перша думка, перший імпульс
as quick /as swift/ as thought — швидкий, як думка
to take no thought for the morrow — не думати про завтрашній день, бути легковажним
II past та р. p. від think IIsecond thoughts are best — = сім разів відмір - один раз відріж
См. также в других словарях:
СВОБОДА — многозначное понятие, крайние значения которого: 1) С. как возможность индивида самому определять свои жизненные цели и нести личную ответственность за результаты своей деятельности; 2) С. как возможность действовать в направлении цели,… … Философская энциклопедия
Свобода — Базовые понятия Свобода воли Позитивная свобода Негативная свобода Права человека Насилие … Википедия
Свобода — Свобода ♦ Liberté Быть свободным значит делать что хочешь. Отсюда три основных смысла этого слова, связанные именно с делом: свобода действия (если под делом разуметь действие), свобода желания (если под делом разуметь желание; ниже мы… … Философский словарь Спонвиля
СВОБОДА — СВОБОДА, свободы, жен. 1. только ед. Возможность проявления субъекта своей воли (см. воля в 1 знач.; филос.). « Энгельс говорит: Гегель первый правильно представил соотношение свободы и необходимости. Для него свобода есть познание необходимости … Толковый словарь Ушакова
Свобода — Государство * Армия * Война * Выборы * Демократия * Завоевание * Закон * Политика * Преступление * Приказ * Революция * Свобода * Флот Власть * Администрация * Аристократ … Сводная энциклопедия афоризмов
Свобода — (freedom) Отсутствие вмешательства или помех. К сожалению, практически любая характеристика свободы противоречива. Это обусловлено тем значением, которое ей придается. Джеральд Маккаллум высказал мнение, что все взгляды на свободу можно свести к… … Политология. Словарь.
СВОБОДА — жен. слобода южн., зап., сев. свободь вост., сев. своя воля, простор, возможность действовать по своему; отсутствие стесненья, неволи, рабства, подчинения чужой воле. Свобода понятие сравнительное; она может относиться до простора частного,… … Толковый словарь Даля
свобода — Воля, вольность, приволье, раздолье. Отпускать на свободу (на волю). Отпустить душу на покаяние. .. Ср … Словарь синонимов
Свобода — ы, жен. Нов.Производные: Свободка; Ода.Происхождение: (Употребление нариц. сущ. свобода в качестве личного имени.) Словарь личных имён. Свобода ы, ж. Нов. Производные: Свободка; Ода. [Употребление нариц. сущ. свобода в качестве личного имени.]… … Словарь личных имен
Свобода — главная тема того отрывка из книги пророка Исайи, который Иисус читал в наза ретской синагоге. Дух Господень на Мне, ибо Он... послал Меня... проповедовать пленным освобождение . Многие надеялись, что Иисус освободит Израиль от власти римлян. Но… … Подробный словарь библейских имен
СВОБОДА — закрепленная в конституции или ином законодательном акте возможность определенного поведения человека (напр., свобода слова, свобода вероисповедания и т.д.). Категория С. близка к понятию право в субъективном смысле, однако последнее предполагает … Юридический словарь