-
1 самітний
solitary; lonely, lonesome -
2 самітний
I прил.одино́кий; (живущий, расположенный обособленно от других) уединённый; ( всеми забытый) сиротли́вый; ( ставший сиротой) си́рыйII (род. -ого); сущ.одино́кий -
3 самітний
samitnyiприкм. -
4 самітний
самотны -
5 самітний електрон
уединённый электро́нУкраїнсько-російський політехнічний словник > самітний електрон
-
6 затворнический
самітницький, самітний, відлюдний, пустельницький.* * *церк., перен.самі́тницький, відлю́дницький; ( уединённый) відлю́дний -
7 йаңгыз
сам, один, самотній, самітний ВН, СБ, О; йаңгыз хысайахлы самотня жінка У; артымыздан атлы да хувар, сени бендэн айырырлар, йаңгыз чӧле ағлеп халырым за нами поженуться вершники, вони розлучать тебе зі мною, і я лишуся, плачучи, одна у полі СБ; пор. йалныз, йалыныз, йангыз, йанғыз, йаңғыз. -
8 уединённый электрон
самі́тний електро́нРусско-украинский политехнический словарь > уединённый электрон
-
9 уединённый электрон
самі́тний електро́нРусско-украинский политехнический словарь > уединённый электрон
-
10 samotny
самітний; одинокий; поодинокий -
11 solitary
1. n1) самітник, пустельник2) людина, що любить самітність; відлюдько, анахорет3) розм. одиночне ув'язнення4) розм. кит-одинак2. adj1) одиночний, окремий; один; відособленийsolitary house — відлюдний (самітний) будинок
solitary task — завдання для одного; окреме завдання
2) зоол. що живе відособлено3) бот. що росте окремо; одиничний, поодинокий, роздільний4) самітний; пустельницький, самітницький; усамітнений5) покинутий, безлюдний6) єдиний, поодинокий; винятковийsolitary survivor — єдиний, що залишився живим
* * *I n1) пустельник, відлюдник; людина, яка любить самотність, анахорет3) кит-одинакII a1) одиночний, окремий; відособлений; зooл. який живе відособлено (не стадом, роєм, зграєю); бoт. який росте окремо (не групами, гронами); одиничний, роздільний2) самотній, усамітнений, відлюдний3) занедбаний, відлюдний, безлюдний4) єдиний, одиничний; винятковий -
12 одинокий
само[і]тний, само[і]тній. -кий человек - самітник. Ставший -ким - осамотнений, осамотнілий. Одиноко - само[і]тно, самотою.* * *1) прил. самі́тний и самітни́й, само́тній, одино́кий, поодино́кий; ( безлюдный) безлю́дний; ( уединённый) відлю́дний самоти́нний; ( бесприютный) диал. безприча́льний2) в знач. сущ. само́тній, -нього самі́тний, -мі́тного, одино́кий, одина́к, -а, одине́ць, -нця́3) (прил.: одиночный) одино́чний -
13 сиротливый
сиротли́вий, сиро́тний; ( одинокий) самі́тний и самітни́й, само́тній, самоти́нний -
14 сирый
2) (перен.: бедный, убогий) убо́гий; ( сиротливый) сиротли́вий, сиро́тний; ( беспомощный) безпора́дний -
15 alone
1. adjодин, сам, самотній, самітний, на самоті; одинокийhe can do it alone — він може зробити це сам,
2. advтільки, лише, виключно; єдино* * *I a; predic1) один, самотній; на самоті; один, єдиний, відмінний від інших2) унікальний, незрівнянний (ні з ким, ні із чим)II adv1) на самоті, наодинці, самотньо2) посил. тільки, лише, винятково3) поодинці, без сторонньої допомоги••leave that alone! — перестань!; залиш це!
-
16 lonely
adj1) самітний, самотнійto feel lonely — нудьгувати на самоті, почувати себе самітним
2) поет. відлюдний; пустельний, пустиннийlonely life — замкнуте (відлюдне) життя
3) поет. сумний, похмурий; що навіває тугу (самітність)* * *a1) самотній2) пoeт.; див. lone II3) пoeт. який навіває тугу; сумний -
17 privy
1. n1) учасник; зацікавлена особа2) убиральня2. adj1) приватний, особистий; власний2) причетний; втаємничений, добре обізнаний3) прихований, таємний, секретний; заповітнийP. Council — таємна рада
4) самітний; відокремленийin privy — конфіденційно, секретно
* * *I [`privi] n1) учасник; зацікавлена особаII ['privi] a1) приватний, особистий2) (to) причетний; посвячений ( у що-небудь)3) icт. прихований, таємний, секретний; відлюдний; особистий, таємний -
18 cloistral
adj1) монастирський; чернечий2) засланий у монастир3) затворницький; самітницький* * *a1) монастирський; чернечий3) самітний; затворницький -
19 lone
adj1) поет. самітний, самотній; одинокий2) відокремлений, усамітнений3) занедбаний, покинутий, рідко відвідуваний4) жарт. самітна; незаміжня, неодружена; овдовілаlone electron — фіз. вільний електрон
to play (to hold) a lone hand — грати одному проти решти партнерів; робити щось самостійно (без допомоги і підтримки)
* * *a1) пoeт. самотній2) відокремлений; на відшибі; пoeт. занедбаний, занехаяний, відвідуваний3) самотня, незаміжня або овдовіла4) замкнутий, відлюдний, нетовариський5) єдиний -
20 secluded
adj1) усамітнений; самітний; відлюдний2) віддалений, глухий* * *[si'kluːdid]a1) відокремлений, усамітнений; ізольований; самотній2) віддалений, глухий
См. также в других словарях:
самітний — [сам і/тнией] м. (на) тному/ т(‘)н ім, мн. т(‘)н і і [сам ітни/й] м. (на) тно/му/ т(‘)н і/м, мн. т(‘)н і/ … Орфоепічний словник української мови
самітний — прикметник … Орфографічний словник української мови
самітний — і/тна/, і/тне/. 1) Який стоїть, розташований і т. ін. окремо, ізольовано (про предмет); одинокий || Лише один; єдиний. || рідко. Безлюдний. 2) Який залишився, живе і т. ін. наодинці, без нікого (про людину); сам. 3) Який не має сім ї, рідних,… … Український тлумачний словник
самітний — I (про предмет один узагалі / розташований окремо від інших), самотній; поодинокий (один із кількох розташованих окремо предметів); сиротливий (який розташований окремо від інших) II ▶ див. безрідний, один I, одинак … Словник синонімів української мови
самітність — ності, ж. Властивість і стан за знач. самітний … Український тлумачний словник
самітно — само/тно. Присл. до самітний, самотній. || у знач. присудк. сл … Український тлумачний словник
безрідний — (який не має родичів), безрідник, безрода; безродинний (який не завів родини); самітний, самотній; сам, один, сам один, сам самісінький, один однісінький … Словник синонімів української мови
самота — и/, ж. 1) Стан за знач. самітний, самотній; самотність. || Гостре відчуття відокремленості, ізольованості від кого , чого небудь. 2) у знач. присл. самото/ю. Без нікого; наодинці. || Без сім ї, рідних, близьких, друзів; сам. || Окремо від інших;… … Український тлумачний словник
один — I у знач. прикм. (про людину який живе, стоїть тощо окремо від інших), сам, самітний, самотній, один однісінький, одним однісінький, один одним, одним один II ▶ див. безрідний, єдиний 1), єдиний 2), наодинці 1) … Словник синонімів української мови
самотинний — а, е. Який здійснюється, відбувається і т. ін. без інших; самітний … Український тлумачний словник
самотній — я, є. Те саме, що самітний. || у знач. ім. само/тній, нього, ч.; само/тня, ньої, ж.Людина, яка не має родини або не живе в родині … Український тлумачний словник