-
1 anonymity
nанонімність* * *n2) безликість ( архітектури); відсутність індивідуальності3) почуття знеособленості, відчуття розгубленості, пригніченості ( у жителів великих міст) -
2 distract
v1) відволікати, відвертати, відводити убік; розвіювати2) збивати з пантелику, бентежити, викликати розгубленість; засмучувати3) затемняти розум, зводити з розуму* * *v1) відволікати; розсіювати ( увагу)2) роздирати душу; приводити в стан сум'яття, розгубленості; засмучувати -
3 fog
1. n1) густий туман2) імла, дим (пил) у повітрі3) невідання, неясність; замішання; збентеженістьI am in a fog — я нічого не тямлю; я в повній розгубленості
4) фот. вуаль5) отава6) травостій, що залишився на зиму7) шотл. мох2. v1) обкутувати (укривати) туманом2) затуманювати (ся)3) спантеличувати, бентежити; напускати туману4) фот. покриватися вуаллю; бути туманним (невиразним)5) пасти худобу на отаві6) пастися на отаві (про худобу)7) залишати отаву нескошеною на зиму8) заростати мохом* * *I n1) густий туман2) імла; дим або пил, що стоять у повітрі3) неясність; замішання; невідання4) фoтo потьмяніння, вуаль, затемненняII v1) огортати, покривати, покрити туманом; затуманюватися2) спантеличувати, бентежити, дивувати3) фoтo покриватися вуаллю, бути неясним, туманнимIII n1) отава2) травостій, що залишився під зиму3) дiaл. мохIV v1) пасти худобу на отаві; пастися на отаві ( про худобу)3) дiaл. заростати мохом -
4 hinge
1. n1) завіса (дверна тощо)2) шарнір; навіска3) друк. стержень4) суть, основний пункт; стриженьoff the hinges — безладно; в розладі, в розгубленості
2. v1) навішувати на завіси2) висіти (обертатися) на завісах3) залежати (від чогогь — on)* * *I n1) шарнір; петля ( дверна); навішення; пoлiгp. стержень2) суть; стрижень, кардинальний пунктII v1) прикріплювати на петлях, навішувати на петлі3) (on) обертатися; залежати -
5 qualm
n1) нудота, млість; приступ нудоти (млості)2) звич. pl сумнів (у правоті)3) занепокоєння, тривожний стан4) неупевненість, вагання5) приступ малодушності (розгубленості)* * *nзвич. pl1) сумнів ( у своїй правоті); непевненість, вагання; занепокоєння, тривожний стан; каяття совісті2) нудота; позив до блювання, напад нудоти -
6 anonymity
n2) безликість ( архітектури); відсутність індивідуальності3) почуття знеособленості, відчуття розгубленості, пригніченості ( у жителів великих міст) -
7 distract
v1) відволікати; розсіювати ( увагу)2) роздирати душу; приводити в стан сум'яття, розгубленості; засмучувати
См. также в других словарях:
алярмізм — у, ч. Патологічна схильність до розгубленості і панікерства … Український тлумачний словник
метатися — мета/юся, мета/єшся і мечу/ся, ме/чешся, недок. 1) Безладно переміщатися в різних напрямках, кидатися в різні боки. || перен. Бути в стані неспокою, розгубленості. Метатися у здогадах. 2) Неспокійно перевертатися з боку на бік у постелі, часто… … Український тлумачний словник
нестяма — и, ж., розм. 1) Стан розгубленості, замішання, хвилювання. 2) Крайній ступінь збудження, несамовитості. 3) Непритомний стан; втрата свідомості … Український тлумачний словник
опам'ятовувати — ую, уєш, недок., опам ята/ти, а/ю, а/єш і рідко опам ятува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Виводити кого небудь із стану непритомності, забуття; опритомнювати. 2) Виводити кого небудь із стану задуми, розгубленості і т. ін … Український тлумачний словник
опам'ятовуватися — уюся, уєшся, недок., опам ята/тися, а/юся, а/єшся і рідко опам ятува/тися, у/юся, у/єшся, док. 1) Повертатися до свідомості із стану непритомності, забуття. 2) Повертатися до стану душевної рівноваги, набувати знову здатності мислити, діяти і т.… … Український тлумачний словник
остовпілий — а, е. 1) Дієприкм. акт. мин. ч. до остовпіти. 2) у знач. прикм. Який раптово втратив здатність рухатися, свідомо сприймати що небудь (від хвилювання, розгубленості, з переляку і т. ін.). || Який нічого не виражає; застиглий (про погляд, очі) … Український тлумачний словник
остовпіти — і/ю, і/єш, док. Втратити здатність рухатися, раптово завмерти від хвилювання, розгубленості, з переляку і т. ін … Український тлумачний словник
очутити — очу/чу/, очу/ти/ш, док., перех., розм. 1) Привести до пам яті, притомності; опам ятати. 2) Вивести кого небудь із стану задуми, розгубленості і т. ін … Український тлумачний словник
пантеличити — чу, чиш, недок., перех., розм. Призводити до нездатності звично діяти, розумно говорити, міркувати і т. ін. внаслідок розгубленості, страху; збивати з пуття; непокоїти … Український тлумачний словник
пантеличитися — чуся, чишся, недок., розм. Не мати змоги звично діяти, розумно говорити, міркувати і т. ін. внаслідок розгубленості, страху; бентежитися; губитися в здогадках … Український тлумачний словник
приголомшувати — ую, уєш, недок., приголо/мшити, шу, шиш, док., перех. 1) Сильним ударом (звичайно по голові) позбавляти свідомості. || Приглушувати (звичайно рибу). || Оглушувати кого небудь (про гул, шум і т. ін.). || безос. || рідко. Приглушувати якісь звуки,… … Український тлумачний словник
