(розгляду)

1) влада, володарювання, виконання функцій влади; правління; правило; принцип; норма

2) володарювати, здійснювати владу; постановляти, ухвалювати; контролювати; встановлювати правило (норму, норми, правила); встановлювати правову норму; виносити судове рішення, виносити постанову (ухвалу); вирішувати ( справу)

•

- rule a country

скор. IRP

1) тривалість, довгочасність; продовження

2) тривалий період

3) юр. відстрочення розгляду судової справи

4) заст. послідовність, наступність

* * *

1) тривалість, продовження

2) тривалий період

3) юp. відстрочка розгляду судової справи, відкладення справи слуханням

4) icт. послідовність, наступність

5) aмep. продовження ( роману)

допустимий; прийнятний; що підлягає розгляду (обговоренню) (про ідею тощо)

* * *

1) заборона

2) юр. розпорядження вищого суду нижчому про припинення справи до розгляду апеляції

3) позбавлення права відправляти церковну службу

4) стримування, заглушування (почуттів тощо)

5) фізл. гальмування, затримка; угамування

6) хім. інгібування, пригальмовування

* * *

1) заборона

2) юp. розпорядження вищестоящого суду про призупинення провадження справи до розгляду поданої у справі апеляції; позбавлення права відправлення церковної служби

3) стримування, придушення ( почуттів); мeд. гальмування, затримка

4) xiм. гальмування, інгібування

n юр.

можливість розгляду в судовому порядку (про суперечки)

* * *

n; юр.

1) оцінювати заздалегідь; вирішувати наперед

2) юр. ухвалювати судове рішення до розгляду справи (до належного розслідування)

3) складати необгрунтоване судження (про суддю)

* * *

1) складати думку, робити висновок, вирішувати заздалегідь; засуджувати заздалегідь, передчасно

2) юp. виносити судове рішення передчасно ( до розгляду справи в суді або до належного розслідування); робити висновок або складати думку передчасно ( про суддю)

1) ухвалення рішення до розгляду справи в суді (до належного розслідування)

2) упередженість, небезсторонність (судді тощо)

* * *

1) складання думки заздалегідь; передчасний осуд

2) передчасне винесення рішення ( до розгляду справи в суді або до належного розслідування); упередженість ( судді)

підготовник справ для судового розгляду

* * *

доступний для дослідження (для уважного вивчення, для розгляду)

* * *

1) доступний для дослідження, вивчення, розгляду; пізнаванний

2) який піддається прочитанню або розшифровці

1. n

1) геол. шиферний (аспідний) сланець

2) буд. шифер, шиферна плитка

3) грифельна дошка

4) синювато-сірий колір, колір сланцю

5) амер. список кандидатів (на виборах тощо)

6) розгромна рецензія; рознос

2. v

1) буд. крити шифером

2) амер. заносити до списку кандидатів (на виборах)

3) амер. висувати для розгляду; висувати в кандидати

4) мед. визнати безнадійним (хворого)

5) розм. давати прочухана, давати перцю; влаштувати рознос; розкритикувати

6) насунути (комусь) капелюх на очі

7) розм. цькувати собаками; нацьковувати собак

* * *

1) гeoл. аспідний сланець, шиферний сланець

2) бyд. шифер, шиферна плитка

3) грифельна дошка

4) список, реєстр; cл. список кандидатів (на виборах, т. п.)

5) програма ( змагань)

6) синювато-сірий колір, аспідний колір

1) крити шифером

2) cл. заносити до списку кандидатів; намічати, висувати для розгляду

3) призначати, намічати ( на який-небудь час)

4) мeд.; cпeц. "присудити до смерті", визнати безнадійним ( хворого)

1) задати прочуханку; влаштувати рознос, розкритикувати

2) висікти, відшмагати

n порядок денний

- agenda calls for на порядок денний виноситься...

- agenda item 30 пункт 30 порядку денного

- approved agenda затверджений/ остаточний порядок денний

- draft agenda проект порядку денного

- empty agenda малозмістовний/ обмежений порядок денний

- heavy agenda перегружений порядок денний

- interim agenda тимчасовий порядок денний

- meager agenda малозмістовний/ обмежений порядок денний

- poor agenda малозмістовний/ обмежений порядок денний

- provisional agenda тимчасовий порядок денний

- slender agenda малозмістовний/ обмежений порядок денний

- tentative agenda тимчасовий порядок денний

- temporary agenda тимчасовий порядок денний

- allocation of agenda items розподіл пунктів порядку денного

- deletion of items from the agenda виключення пунктів з порядку денного

- drawing up of the agenda складання/ підготовка/ розробка порядку денного

- item of/ on the agenda пункт порядку денного

- order of the agenda items порядок розгляду пунктів порядку денного

- point of/ on the agenda пункт порядку денного

- to adhere to the agenda притримуватися/ дотримуватися порядку денного

- to adopt the agenda затвердити/ прийняти порядок денний

- to allocate an agenda item to smbd. передати питання порядку денного на розгляд кому-небудь

- to appear on the agenda стояти/ фігурувати в порядку денному, з'явитися в порядку денному

- to approve the agenda прийняти/ схвалити порядок денний

- to be on the agenda бути у порядку денному

- to catch up with the agenda своєчасно обговорити всі пункти порядку денного

- to change the order of items on the agenda змінити черговість/ порядок розгляду питань в порядку денному

- to delete an item from the agenda виключити/ зняти пункт/ питання з порядку денного

- to discuss the items on the agenda обговорити порядок денний/ пункти порядку денного

- to draw up the agenda підготувати/ виробити порядок денний

- to exhaust the agenda вичерпати порядок денний

- to include in the agenda включити в порядок денний

- to inscribe an item on the agenda внести/ включити пункт/ питання в порядок денний

- to place an item on the agenda внести/ включити пункт/ питання в порядок денний

- to place an item at the end of the agenda поставити пункт/ питання в кінець порядку денного

- to remove from the agenda зняти з порядку денного

- to stick to the agenda притримуватися порядку денного

I n пропозиція (на зборах)

- censure motion пропозиція вотуму недовіри (урядові)

- important-question motion пропозиція розглянути те чи інше питання в якості важливого; пропозиція, що потребує уточнень стосовно того, чи є те чи інше питання важливим

- irregular motion пропозиція, внесена не за правилами процедури

- no-confidence motion несекретна/ неконфіденційна пропозиція

- priviledged motion першочергова пропозиція

- procedural motion пропозиція процедурного характеру

- substantive motion пропозиція по суті

- motion for deferment пропозиція щодо відтермінування

- motion for division пропозиція щодо проведення роздільного голосування

- motion for priority пропозиція про надання першочерговості; пропозиція про зміну порядку розгляду

- order of procedural motions порядок розгляду пропозицій процедурного характеру

- to adopt a motion прийняти пропозицію

- to bring forward a motion внести пропозицію

- to carry a motion прийняти пропозицію

- to declare a motion irreceivable оголосити, що пропозиція не може бути прийнятою

- to declare a motion receivable оголосити, що пропозиція може бути прийнятою

- to defeat a motion відхилити/ провалити пропозицію

- to make a motion внести пропозицію

- to move a motion внести пропозицію

- to pass a motion on the nod прийняти рішення/ резолюцію без голосування

- to pass a motion with a number of dissentients прийняти пропозицію з кількома голосами проти

- to propose a motion внести пропозицію

- to put the motion to vote поставити пропозицію на голосування

- to put forward a motion внести пропозицію

- to reject a motion відхилити/ провалити пропозицію

- to table a motion

a) внести пропозицію

b) амер. відкласти пропозицію, не вказуючи терміну

- to take a decision upon a motion прийняти рішення щодо пропозиції

- to vote on the motion as a whole голосувати за пропозицію в цілому

- to withdraw a motion зняти пропозицію

- on the motion of the parties за заявою сторін

- the motion is adopted/ carried by 12 votes to 9 with 2 abstentions пропозиція прийнята 12 голосами проти 9 з 2, що утримались

- the motion is rejected/ lost пропозиція відхиляється

II v внести пропозицію

adj що знаходиться на розгляді

- pending draft resolution проект резолюції, що розглядається

- pending entry into force до вступу в дію/ силу

- pending issue проблема, що підлягає розгляду

- pending problem проблема, що підлягає розгляду

- negotiations pending between the two countries переговори, що ведуться між двома країнами

n юр. обман; ошуканство; шахрайство; зловживання; фальсифікація; підробка; a обманний; неправдивий; шахрайський

приховані, неправильно висвітлені чи навмисно перекручені факти; ♦ до прикладів обману можна віднести: незаконне привласнення активів (asset¹), фальсифікацію документів, перекручення фінансової інформації, недозволений доступ до даних у комп'ютерній системі для особистої користі тощо

═════════■═════════

accident fraud шахрайська симуляція нещасного випадку; bank fraud банківське шахрайство; business fraud шахрайство в бізнесі; commercial fraud шахрайство в торгівлі; computer fraud шахрайство в комп'ютерній галузі; consumer fraud обман споживача; contract fraud обман при укладанні договору • обман при укладанні контракту; corporate fraud шахрайство з боку фірми • шахрайство з боку корпорації; criminal fraud злочинний обман; electoral fraud підробка результатів голосування • фальсифікація результатів голосування; insurance fraud шахрайство при укладанні договору страхування; mail fraud шахрайство з використанням пошти; positive fraud фактичний обман • прямий обман; securities fraud шахрайство з цінними паперами; tax fraud податкове шахрайство

═════════□═════════

fraud against creditors обман кредиторів; fraud by cheque підробка чека; fraud in fact прямий обман • фактичний обман; fraud in obtaining a judgment фальсифікація в ході судового розгляду • фальсифікація у процесі судового розгляду; fraud losses збитки від ошуканства; fraud on court шахрайство під час проведення судового процесу; to charge with fraud обвинувачувати/обвинуватити у здійсненні шахрайства; to be guilty of fraud бути винним у шахрайстві; to commit fraud вчиняти/вчинити шахрайство

▹▹ embezzlement

МИСТЕЦТВА ВИДИ - форми художньотворчої діяльності, що вирізняються на основі специфічного характеру художнього змісту та відповідних засобів його матеріального втілення. Перші спроби з'ясувати видову специфіку мистецтва пов'язані з іменами Сократа, Леонардо да Вінчі, Буало, проте концептуалізація проблеми М.в.чітко простежується лише у XVIII - XIX ст. Під впливом трактату Батте "Витончені мистецтва, зведені до єдиного принципу" (1746) в теоретичний ужиток активно вводиться поняття "витончені мистецтва", відоме ще з доби Відродження, і робляться перші спроби систематизувати М.в. "Витончені мистецтва" - поезія, музика, живопис, танець, скульптура, красномовство, архітектура - об'єднувалися на підґрунті "наслідування прекрасної природи". На противагу їм визнавалися мистецтва "механічні" (декоративно-прикладні). Поняття "витончені мистецтва" закріпилося в естетичній теорії, хоча кількість і якість М.в., визначених як "витончені", у конкретні історичні періоди змінювалась. Кант - прихильник концепції "витончених мистецтв" - структурував їх наступним чином: 1) словесні мистецтва (красномовство, поезія); 2) зображальні мистецтва (живопис, декоративно-прикладні види творчості, оформлення інтер'єру); 3) мистецтво "гри відчуттів" (музика). Упродовж XVIII ст. сформувалася і тенденція розгляду видової специфіки в контексті обґрунтування теорії реалістичного мистецтва. Лессинг виокремлює "просторові мистецтва" (живопис, скульптура) та "часові" (поезія) і намагається визначити їх естетично-художні межі. При цьому "театр", який активно "вписаний" в естетичну концепцію Лессинга, не усвідомлюється ним як самодостатній М.в. Проблема М.в. має значне теоретичне навантаження в естетиці Гегеля. Історично, на його думку, абсолютний дух розкривається через три форми: символічну, класичну та романтичну. Рухові цих форм відповідає логіка зміни М.в.: архітектура, скульптура, живопис, музика і поезія. Символічній формі духу відповідає архітектура, класичній - скульптура, а романтична форма об'єднує живопис, музику, поезію - мистецтва, які "оформлюють внутрішні переживання суб'єкта". Друг, пол. XIX ст. - поч. XX ст. дали можливість проаналізувати різні підходи до побудови видової системи мистецтв і спроби теоретиків визначити засади видоутворення. Вельфін (Швейцарія) поєднав проблему М.в. з "методами бачення" - системами формальних категорій, які були розглянуті парами: лінійне - живописне, площинне - об'ємне, закрите - відкрите (форма), просте - складне, абсолютне - відносне. Через "методи бачення" дослідник виокремив архітектуру і пластичні мистецтва як такі, що гармонізують зовнішній світ із внутрішнім світом людини. Дессуар (Німеччина) і Манро (США) розглядали проблему М.в. як вияв плідності "міжчуттєвих" станів людини і подальшої можливості наукового розкриття міждисциплінарних контактів. Визнаючи "сферу естетичного" ширшою від "сфери мистецтвознавчого", стимулом видоутворення вони вважали чуттєве багатство людини. Унгарден (Польща), приділивши значну увагу розгляду конкретних видів мистецтв (поезія, музика, живопис), підкреслив естетичний аспект проблеми, спираючись на категорію "цінність". Проблемам.в. і зараз залишається дискусійною. Найчастіше розрізняють М.в. просторові (скульптура, живопис, архітектура), часові (література, музика), систематичні (театр, кіно).

ФІЛОСОФІЯ ІСТОРІЇ - галузь філософського знання, що вивчає історичний процес та його складові як своєрідні, внутрішньо розгалужені і водночас цілісні утворення в їхньому взаємозв'язку і змінах; природу, способи і форми історичного пізнання, основні особливості, ланки і способи використання історичних знань. Філософські погляди на історію в стародавньому суспільстві були органічною складовою міфологічного світогляду та історичних вчень (таких мислителів, як Платон, Аристотель, Полібій у Греції; в Китаї - Конфуцій, Шан Ян, Сима Цянь та ін.). Формування Ф.і. як самостійної філософської дисципліни пов'язане з іменами Вольтера (який запровадив термін "Ф.і."); Тюрго, Кондорсе, Гердера, Гегеля (прогресистський напрям); Монтеня, Руссо (регресистський); Ібн-Хальдуна, Мак'явеллі, Віко (циклічний). Попередній абрис принципово іншого, некласичного підходу до філософського осмислення історичного процесу накреслив Маркс у своєму вченні про формації (див. формація суспільно-економічна). Втім, чіткий перехід філософсько-історичної думки від класичної, лінійної парадигми до некласичного, нелінійного розуміння історії відбувається з кін. XIX ст.; він пов'язується зі зміщенням від моністичного тлумачення історичного процесу до плюралістичного розгляду останнього; від генералізуючого вивчення - до індивідуалізуючого; від розсудково-абстрактного, есенційного пояснення - до цілісного, заснованого на органічній єдності всього розмаїття здатностей осягнення людиною світу. Некласична Ф.і. постає як багатовекторний, плюралістичний стан осмислення поступу людства в дедалі нових, заснованих на різноманітних методологічних засадах філософських вченнях, концепціях і теоріях історичного процесу. У розмаїтті притаманних сучасній Ф.і. поглядів, концепцій і вчень із часткою умовності можна виділити декілька основних напрямів. Перший акцентує увагу на питаннях про: співвідношення природи й історії; своєрідності історичного процесу, його витоки, сенс і спрямованість; основні діахронічності (на зразок доіндустріального, індустріального та постіндустріального суспільств, формаційного ряду чи традиційної схеми - Античність, Середньовіччя, Нова та Новітня історія) та інваріантності, архетипічності (на кшталт культурно-історичних типів Данилевського, культур Шпенглера, цивілізацій Тойнбі чи культурних суперсистем Сорокіна) одиниць виміру історії; взаємозумовленості свободи, випадковості і необхідності у русі суспільства. Розробки другого напряму в галузі Ф.і. поділяються на два великих субнапрями: наукоцентричний (марксизм, школа "Анналів" - Блок, Февр, Бродель, аналітична філософія історії - Нагель, Гемпель, Дрей, Уайт тощо) та наукобіжний (віталістська - Ніцше, Дильтей, Шпенглер, Ортега-і-Гассет, екзистенційна - Гайдеггер, Гадамер, Габермас, Рикер). Специфікою кожного з цих двох напрямів зумовлюється коло і характер розгляду гносеологічних питань Ф.і., наукоцентричний напрям фокусується на проблемах суб'єкта і об'єкта історичного пізнання; особливостей та структур історичного наукового дослідження; співвідношення в історичному пізнанні опису, обґрунтування і пояснення, творчості й відображення, фактуального, емпіричного й теоретичного історичного знання; специфіки з'ясування історичних законів, своєрідності історичної реальності, побудови наукової історичної картини світу тощо. Наукобіжний напрям зосереджує увагу на особливостях осягнення світу як історії. До кола наріжних тут входять такі питання, як: світ як історія, життєвий світ, людське буття, людський досвід, доля, час, екзистенція, екзистенціали, людська ситуація, історичне апріорі, свобода, вибір, переживання, духовна реальність тощо. Останнім часом окреслюється тенденція до інтеграції означених напрямів. В просторі третього виміру Ф.і. ті самі характеристики, які в рамках перших двох вимірів поставали в проблемному зрізі, оскільки їх з'ясування було метою діяльності історика, постають як нормативи і регулятиви його подальшої творчості. При цьому в наукобіжному та наукоцентричному напрямах методологічне використання цих характеристик в осягненні історичного процесу має свою специфіку. Якщо в межах першого це досліджується безпосередньо, за допомогою співпереживання, інтелектуальної інтуїції і т.ін., то в рамках другого напрацьовані в Ф,і. узагальнення, закони, підходи і методи сприймаються опосередковано - через проміжні рівні теоретичного узагальнення - загальнонауковий та власне історичний О. станній також поділяється на рівні: всезагальної (фундаментальної, базової) теорії; галузевих історичних теорій, концепцій, гіпотез і окремих узагальнень теоретичного характеру; емпіричний рівень. Кожен із рівнів узагальнення відіграє при цьому роль методології щодо більш локальних рівнів.