Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(родовое)

  • 1 владение

    1) (обладание) володіння, владання, обладування чим, посідання, держання чого. [Обладування землею. Посідання великого майна]. Быть, находиться во владении кого - бути, перебувати під чиїм володінням, в чийому посіданні, під володінням, у посіданні (в) кого, бути під ким. [У нас багато землі пани держать, а під людьми, може, десята часть]. Вводить во владение чем - ув'язувати в що (в маєтність). Получить, взять, принять во владение что - обняти що, отримати під владу що, перейняти що під володіння. В вечное владение - в [на] довічне володіння, у вічну обладу, у вічисту державу, у віковічню дідину. Арендное владение - см. Аренда;
    2) (то, чем владеют) володіння, володарство, держава, державство, облада, посілість (р. -лости), (дворянское) панство, (родовое) діди(з)на. [Англія і її колоніяльні володіння. Такі дрібні володарства, як Ліппе-Детмольд. Зостався хазяїном на всій державі. Велика земельна посілість].
    * * *
    1) ( действие) володі́ння, посіда́ння
    2) (то, чем владеют) володі́ння; воло́дарство

    Русско-украинский словарь > владение

  • 2 имущество

    майно, добро (диал. добре, р. -рого) статок (-тку) и статки (-ків), статки- маєтки, достаток, худоба, (ум.) худібчина, (преим. земельное) маєток (-тку) маєтність (- ности), добра (р. дібр). [Оддаю тобі в руки все його майно (Св. П.). Пропив воли, пропив вози, пропив ярма, ще й занози, - все добро своє (Пісня). Що я, не хазяїн на свойому доброму? (Козел. п.). А статку було в його сім тисяч овець, три тисячі верблюдів, п'ятсот ярем волів (Св. П.). Нажив собі статки-маєтки кривою присягою (Л. Укр.). От як умер батько, зосталася їм худоба: млин, і хлів, і кіт (Рудч.). Маєток його доходить до мільйона (Франко). Маєтність рухома і нерухома (К. С.). Порозпорошували дідизну і великі добра (М. Вовч.)]. -во движимое - рухоме добро (майно), рухомість (-мости). [Їй (Академії) надається право набувати рухоме й нерухоме майно (Ст. Ак. Н.). Худоба і вся рухомість при йому (Номис)]; (пожитки) збіжжя, худоба, скарб (-бу), ужитки (-тків), манатки (-ків), манаття (ср. р.), (жалкое) мізерія, злидні (-нів), (неплохое) достаток (-тку). -во недвижимое - нерухоме добро (майно), нерухомість. Государственное, общественное -во - державне, громадське добро (майно). Казённое -во - скарбове (казенне) майно. Городское -во - міське (комунальне) майно. Удельные -ва - удільні добра (маєтки). Церковное -во - церковне добро (майно). Частное -во - приватне майно. Благоприобретенное -во - набуте (надбане, нажите) добро (майно), набуток (-тку), надбанок (-нку), надбання. [Неділене між нами все надбання наше (Куліш)]. -во наследственное - спадкове добро (майно), спадщина, спадок (- ку), спадки (-ків). -во родовое - родове добро (майно), родовий маєток. -во, доставшееся от предков - предківщина. -во, оставшееся от отца - батьківщина, отцівщина, (от матери) материзна, (от брата) братівщина, (от деда) дідівщина, дідизна. -во пожалованное - надане добро (майно). -во заповедное - заказне майно, заповідник. -во долговое - боргове майно, борги на кому. -во наличное - наявне майно (добро), готовизна. -во раздельное и нераздельное - майно подільне і неподільне. -во тленное и нетленное - майно тлінне і нетлінне.
    * * *
    майно́, скарб, -у, добро́, має́тність, -ності; диал. худо́ба

    государственное \имущество во — держа́вне майно́

    Русско-украинский словарь > имущество

  • 3 Именье

    1) (поместье) маєток (-тку), маєтність (-ности), добро, (чаще мн.) добра (р. дібр). [Панський маєток перейшов до народу (Коцюб.)]. -нья - маєтки, маєтності, добра. [Заможні волохи купували добра в Брацлавщині (Куліш)]. Собственное -нье - власний маєток. -нье наследственное, родовое, благоприобретенное - маєток спадковий (спадщина), родовий, набутий (придбаний). -нье (по)жалованное - наданий (дарований) маєток. -нье заповедное - заказний маєток, заповідник. -нье выморочное - відумерщина, безотчина. [Тут панок один жив, та замер, а наслідників нема, так безотчина піде у казну (Харк.)]. -нье, оставшееся от отца - батьківщина, отцівщина, (от матери) материзна, (от деда, от предков) дідизна, дідівщина, предківщина;
    2) (имущество) добро, майно, статок (-тку), маєток; см. Имущество. -нье его состоит из пожитков и денег - його добро (майно, статок, маєток) становлять пожитки та гроші.

    Русско-украинский словарь > Именье

См. также в других словарях:

  • Родовое — Деревня Родовое Страна РоссияРоссия …   Википедия

  • Родовое общество — – по представлениям некоторых советских марксистов первая историческая форма организации человека как сообщества себе подобных в виде общины. С точки зрения культурно этической родовое общество стоит намного выше производящего общества, но с… …   Википедия

  • Родовое место захоронения — Родовое место захоронения: участок на территории объекта похоронного назначения, предоставляемый для захоронения членов одного рода... Источник: УСЛУГИ БЫТОВЫЕ. УСЛУГИ РИТУАЛЬНЫЕ. ТЕРМИНЫ И ОПРЕДЕЛЕНИЯ. ГОСТ Р 53107 2008 (утв. Приказом… …   Официальная терминология

  • родовое гнездо — сущ., кол во синонимов: 1 • место, где жили предыдущие поколения (1) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • родовое место захоронения — Участок на территории объекта похоронного назначения, предоставляемый для захоронения членов одного рода. [ГОСТ Р 53107 2008] Тематики услуги ритуальные Обобщающие термины места погребения и захоронения …   Справочник технического переводчика

  • Родовое имя — часть полного имени, которая несёт информацию о происхождении человека. В современное время, как правило, используется только одно родовое имя фамилия, в древности использовались и другие формы записи информации о предках в собственном имени… …   Википедия

  • родовое отношение — 7.1 родовое отношение: Отношение между двумя концепциями, сущность понятия одной из концепций включает в себя сущность понятия другой концепции и, по крайней мере, одну добавочную ограничивающую характеристику. Примечание Родовое отношение… …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

  • Родовое поместье — Поместье: * Поместье земельный надел, данный обычно в пожизненное владение на условиях военной или какой либо другой государственной службы; * Поместье родовое жизненное пространство создаваемое семьёй на участке площадью не менее 1 га, согласно… …   Википедия

  • Родовое гнездо — То же, что Родимое гнездо. Ни один из его сыновей так сюда и не вернулся старший погиб на финской, средний прикипел в Донбассе, младший ещё где то корни пустил, оставив батьку одного сторожить родовое гнездо (О. Гончар. Ода той хате, что в… …   Фразеологический словарь русского литературного языка

  • родовое название — kilminis pavadinimas statusas T sritis chemija apibrėžtis Pavadinimas, kurio šaknis susijusi su pagrindiniu molekulės fragmentu, reiškiančiu bendrą to fragmento darinių kilmę. atitikmenys: angl. parent name rus. родовое название …   Chemijos terminų aiškinamasis žodynas

  • родовое место захоронения — 2.11.9 родовое место захоронения : Участок на территории объекта похоронного назначения, предоставляемый для захоронения членов одного рода. Источник: ГОСТ Р 53107 2008: Услуги бытовые. Услуги ритуальные. Термины и определения оригинал документа …   Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»