-
1 рогоз
бот.; тж. рогоз`арогі́з, -го́зу, рогоза́ -
2 камыш
бот. Scirpus L. (научн. назв.) комиш (-шу); (в укр., как и в русск., просторечье камыш Scirpus L. и тростник Phragmites Trin., а иногда и рогоз Typha Tourn. смешиваются); преимущ. вид камыша Scirpus lacustris L. - комиш (-шу), куга; преимущ. вид тростника Phragmites communis Trin. - очерет (-ту), ум. очеретець (-тця), (гал.: камыш, тростник) троск (-ску), канка (Верхр.); (скошенный зимою) голиш. [Стрункий комиш осоку стиска міцніш (Олесь). На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах (Н.-Лев.)]. Стебель -ша - комишина, очеретина; см. Камышина. Метёлка -ша - куниця. [Очерет стояв чорною стіною, стиха похитуючи червонуватою куницею (Мирн.)]. Сделанный из метёлки -ша - куничаний. [Куничаний віник (Конотіп. п.)]. Молодой росток -ша - спичак (-ка). -мыш и -мыши (камышевые заросли) - см. Камышник 1. Поросший -шом - порослий (урослий) комишем (очеретом), комишуватий, очеретуватий: срвн. Камышистый. Пока зацветут -ши, в нас не будет души - поки сонце зійде, роса очі виїсть.* * *бот.очере́т, -у, коми́ш, -у; ( озёрный) куга́камы́ши — (мн.: заросли) очере́т, очере́ти, -тів, коми́ш, комиші́, -ші́в
-
3 чакан
бот.чака́н, -у; ( рогоз) рогі́з, -го́зу, рогоза́ -
4 Щербацький, Григорій
Щербацький, Григорій (Георгій) (1725, с. Рогозів Переяславського полку - бл. 1754) Народився в козацькій родині, небіж Київського митрополита Тимофія Щербацького (1748 - 1757). У 1737 - 1747 рр. Щ. вчився у КМА, в 1749 - 1752 рр. викладав там поетику, риторику, грецьку мову та філософію А. втор п'єси під назвою "Трагедокомедія, нарицаемая Фотий...". Філософський курс Щ., прочитаний ним упродовж 1751 - 1752 рр., відзначається яскраво вираженою картезіанською спрямованістю, орієнтацією на підручник послідовника Декарта проф. Сорбонни Турхоція. Цей курс складається з логіки, метафізики, фізики й етики. У своїх розмірковуваннях Щ. спирається не на досвід і спостереження, а на розум і самосвідомість. В основу філософського мислення кладе принцип очевидності, який передбачає необхідність перевірки будьякого знання з допомогою природного світла розуму або світла філософії. Під останнім ІЦ. розуміє ясні й виразні ідеї С. еред них він виокремлює ідею Бога, ідею істинного й хибного тощо. Абсолютно безсумнівним вважає твердження "мислю, отже, існую". Визнаючи необхідність чуттєвого досвіду, Щ. вважає його радше джерелом помилок, аніж підґрунтям для віднайдення істини І. стина, на його думку, осягається з допомогою єдиного правильного методу, яким є дедукція, що уможливлює виведення й обґрунтування вроджених ідей В. одночас Щ. вважає - для здобуття істини шляхом дедукції необхідна інтуїція, тобто пов'язане з природним світлом розуму глибинне розуміння істини, миттєве осяяння, що досягається завдяки відкритості людської самосвідомості стосовно Бога, який і є гарантом об'єктивної значущості людського мислення. Субстанцію Щ., як і Декарт, поділяє на мислячу (непротяжну й неподільну) і тілесну (протяжну і нескінченно подільну) Н. а відміну від інших професорів КМА, Щ. розуміє матерію не як складник (compositum) з матерії і форми, а як субстанцію. Щ. відходить від традиційного для викладачів КМА гілеморфічного уявлення про основу речей як про хаотичний субстрат природи і, перетворюючи матерію на форму, надає їй здатності до визначення. Картезіанські впливи помітні також у його інтерпретації простору, хоча загалом, подібно до схоластів, він розуміє простір як корелятивне відношення між тілами. Філософський курс Щ. дає змогу побачити, як в укр. думці пер. пол. XVIII ст. відбувалася рецепція європейського раціоналізму.[br]Осн. тв.: "Трагекомедія, нарицаемая Фотий, т.е. об отступлении западной церкви от восточной" (1749).
См. также в других словарях:
Рогоз — ? Рогоз Рогоз широколистный (Typha lati … Википедия
РОГОЗ — (Typha), род многолетних растений сем. рогозовых. Водные или болотные травы с длинным ползучим корневищем. Толстые стебли выс. до 3(6) м. у основания часто луковицеобразно расширены. Узкие листья обычно превышают длину стебля; благодаря их… … Биологический энциклопедический словарь
рогоз — рогоза Словарь русских синонимов. рогоз сущ., кол во синонимов: 5 • многолетник (40) • … Словарь синонимов
РОГОЗ — род многолетних водных трав семейства рогозовых. Ок. 15 видов, главным образом в умеренных поясах; иногда образуют обширные заросли по берегам водоемов и болотам в Европейской части России, на Кавказе, в Сибири и Ср. Азии. Стебли и листья… … Большой Энциклопедический словарь
РОГОЗ — РОГОЗ, рогоза, мн. нет, муж. (бот.). Растущая по берегам многолетняя высокая трава, листья которой идут на плетения, на приготовление бумаги и прядильного волокна, а корневища содержат сахар и крахмал. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935… … Толковый словарь Ушакова
РОГОЗ — РОГОЗ, а, муж. Многолетняя высокая болотная трава, копьевидный тростник. | прил. рогозовый, ая, ое. Рогозовое волокно (из листьев рогоза). Р. крахмал (из корневища рогоза). Семейство рогозовых (сущ.). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю.… … Толковый словарь Ожегова
Рогозів — іменник чоловічого роду населений пункт в Україні … Орфографічний словник української мови
РОГОЗ — (Typha) высшее надводное многолетнее растение (рис. 76) с широкими листьями и коричневыми плодами, напоминающими шомпол и состоящими из массы мелких семян с летучками. Мощные, ветвистые корневища, располагающиеся в поверхностных слоях ила, имеют… … Прудовое рыбоводство
РОГОЗ — Рогоз, подстароста белоцерковский. 1625. К. Л. 103 … Биографический словарь
рогоз — а; м.; РОГОЗА, ы; ж. Водное или болотное травянистое растение (используется как корм, строительный материал, для производства бумаги и плетёных изделий). Сиденье из рогозы. ◁ Рогозный, ая, ое. Р ое семя. Рогозовый, ая, ое. Р ые листья. Р. крахмал … Энциклопедический словарь
Рогоз — (Typha) род однодольных растений семейства рогозовых. Однодомные многолетние водные или болотные травы высотой от 3 до 4 м, с длинным и толстым ползучим корневищем. Листья большей частью широко или узколинейные, влагалищные, отходят от… … Большая советская энциклопедия
