Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

(пісню)

  • 21 разучивать

    разу́ч||ивать, \разучиватьи́ть
    studi, lerni;
    \разучиватьи́ться forgesi.
    * * *
    несов.
    estudiar vt, aprender vt

    разу́чивать роль — aprender el papel

    разу́чивать пе́сню — aprender la canción

    * * *
    несов.
    estudiar vt, aprender vt

    разу́чивать роль — aprender el papel

    разу́чивать пе́сню — aprender la canción

    * * *
    v
    gener. aprender, estudiar

    Diccionario universal ruso-español > разучивать

  • 22 тянуть

    тяну́ть
    tiri.
    * * *
    несов.
    1) вин. п. tirar vt; arrastrar vt ( волочить); estirar vt ( растягивать); tender (непр.) vt (протягивать; натягивать); sacar vt ( извлекать); jalar vt (Лат. Ам.)

    тяну́ть за рука́в — tirar de la manga

    тяну́ть в ра́зные сто́роны — tirar cada uno por su lado

    тяну́ть на букси́ре — remolcar vt

    тяну́ть су́дно — halar una embarcación

    тяну́ть жре́бий — sacar la suerte; entrar en quintas ( о рекрутах)

    2) вин. п., разг. (нести трудные обязанности и т.п.) cargar vt (con)
    3) разг. (заставлять идти, ехать) traer (непр.) vt, llevar vt, remolcar vt

    никто́ его́ си́лой не тяну́л — nadie le forzaba

    4) ( влечь) atraer (непр.) vt; безл. tener ganas (de)

    меня́ тя́нет погуля́ть — tengo ganas de dar una vuelta (un paseo)

    его́ тя́нет домо́й — tiene muchas ganas de ir a casa, está rabiando por ir a casa

    меня́ тя́нет ко сну́ — tengo sueño

    5) ( вбирать) aspirar vt, sorber vt

    тяну́ть че́рез соло́минку — absorber con una paja

    тяну́ть в себя́ во́здух — aspirar el aire

    6) перен. (вытягивать, вымогать) sacar vt, sonsacar vt; chupar vt ( высасывать)
    7) (обладать тягой - о трубе, дымоходе) tirar vt
    8) безл. (о струе воздуха, о запахе) despedir (непр.) vt

    тя́нет хо́лодом от окна́ — el frío entra por la ventana

    9) вин. п. ( медлить) demorar vt, dilatar vt

    тяну́ть с отве́том — demorar la contestación

    тяну́ть де́ло — dar largas al asunto

    не тяни́! — ¡no (te) demores!, ¡anda!

    10) вин. п. (растягивать - слова и т.п.) alargar vt

    тяну́ть но́ту муз. — sostener una nota

    тяну́ть всё ту же пе́сню перен. — volver a la misma canción, cantar la misma cantilena

    11) ( весить) pesar vi
    12) вин. п., спец. ( проволоку) tirar vt, estirar vt
    13) охот. volar (непр.) vi
    ••

    тяну́ть за́ душу — sacarle el alma (el corazón) (a)

    тяну́ть за язы́к — tirar de la lengua

    тяну́ть вре́мя — dar largas

    тяну́ть жи́лы ( из кого-либо) — sacarle a alguien las entrañas

    тяну́ть ля́мку — ir tirando, llevar la carga, cargar con la mochila

    тяну́ть бодя́гу (волы́нку, рези́ну) разг. — dar largas (a); ser un demorón (Ю. Ам.)

    тяну́ть за́ уши (за́ волосы) — echar (lanzar, tender) una mano; echar un capote

    тяну́ть одея́ло на себя́ — apoderarse, apropiarse; el que parte y reparte, se queda con la mejor parte

    * * *
    несов.
    1) вин. п. tirar vt; arrastrar vt ( волочить); estirar vt ( растягивать); tender (непр.) vt (протягивать; натягивать); sacar vt ( извлекать); jalar vt (Лат. Ам.)

    тяну́ть за рука́в — tirar de la manga

    тяну́ть в ра́зные сто́роны — tirar cada uno por su lado

    тяну́ть на букси́ре — remolcar vt

    тяну́ть су́дно — halar una embarcación

    тяну́ть жре́бий — sacar la suerte; entrar en quintas ( о рекрутах)

    2) вин. п., разг. (нести трудные обязанности и т.п.) cargar vt (con)
    3) разг. (заставлять идти, ехать) traer (непр.) vt, llevar vt, remolcar vt

    никто́ его́ си́лой не тяну́л — nadie le forzaba

    4) ( влечь) atraer (непр.) vt; безл. tener ganas (de)

    меня́ тя́нет погуля́ть — tengo ganas de dar una vuelta (un paseo)

    его́ тя́нет домо́й — tiene muchas ganas de ir a casa, está rabiando por ir a casa

    меня́ тя́нет ко сну́ — tengo sueño

    5) ( вбирать) aspirar vt, sorber vt

    тяну́ть че́рез соло́минку — absorber con una paja

    тяну́ть в себя́ во́здух — aspirar el aire

    6) перен. (вытягивать, вымогать) sacar vt, sonsacar vt; chupar vt ( высасывать)
    7) (обладать тягой - о трубе, дымоходе) tirar vt
    8) безл. (о струе воздуха, о запахе) despedir (непр.) vt

    тя́нет хо́лодом от окна́ — el frío entra por la ventana

    9) вин. п. ( медлить) demorar vt, dilatar vt

    тяну́ть с отве́том — demorar la contestación

    тяну́ть де́ло — dar largas al asunto

    не тяни́! — ¡no (te) demores!, ¡anda!

    10) вин. п. (растягивать - слова и т.п.) alargar vt

    тяну́ть но́ту муз. — sostener una nota

    тяну́ть всё ту же пе́сню перен. — volver a la misma canción, cantar la misma cantilena

    11) ( весить) pesar vi
    12) вин. п., спец. ( проволоку) tirar vt, estirar vt
    13) охот. volar (непр.) vi
    ••

    тяну́ть за́ душу — sacarle el alma (el corazón) (a)

    тяну́ть за язы́к — tirar de la lengua

    тяну́ть вре́мя — dar largas

    тяну́ть жи́лы ( из кого-либо) — sacarle a alguien las entrañas

    тяну́ть ля́мку — ir tirando, llevar la carga, cargar con la mochila

    тяну́ть бодя́гу (волы́нку, рези́ну) разг. — dar largas (a); ser un demorón (Ю. Ам.)

    тяну́ть за́ уши (за́ волосы) — echar (lanzar, tender) una mano; echar un capote

    тяну́ть одея́ло на себя́ — apoderarse, apropiarse; el que parte y reparte, se queda con la mejor parte

    * * *
    v
    1) gener. (âáèðàáü) aspirar, (âåñèáü) pesar, (âëå÷ü) atraer, (ìåäëèáü) demorar, (о струе воздуха, о запахе) despedir, (обладать тягой - о трубе, дымоходе) tirar, (ðàñáàãèâàáü - ñëîâà è á. ï.) alargar, alargar las palabras, arrastrar (по земле, полу), dilatar, estirar (растягивать), jalar (Лат. Ам.), sacar (извлекать), sorber, tender (протягивать; натягивать), tener ganas (de), tironear
    2) navy. aballestar, cobrar, halar, resacar (канат)
    3) med. distender
    4) colloq. (заставлять идти, ехать) traer, (нести трудные обязанности и т. п.) cargar (con), llevar, remolcar
    6) liter. (вытягивать, вымогать) sacar, chupar (высасывать), sonsacar
    7) eng. estirar, tirar, tender
    8) hunt. volar

    Diccionario universal ruso-español > тянуть

  • 23 песня

    1) ( для пения) canzone ж., canto м.

    народная песня — canzone [canto] popolare

    ••
    * * *
    ж.
    canzone, canto m

    народная пе́сня — canzone popolare

    застольная пе́сня — canzone conviv(i)ale

    хоровая пе́сня — canto corale

    свадебная пе́сня — epitalamio m

    это долгая пе́сня — è lunga la storia

    это старая пе́сня — è la solita canzone / minestra; cavolo riscaldato!

    тянуть / петь одну и ту же пе́сню — cantare <la solita canzone / il solito disco>

    опять запел свою пе́сню — eccoci alle solite; il solito disco

    ••

    лебединая пе́сня — canto del cigno

    * * *
    n
    gener. canto, canzone

    Universale dizionario russo-italiano > песня

  • 24 разучить

    разу́ч||ивать, \разучитьи́ть
    studi, lerni;
    \разучитьи́ться forgesi.
    * * *
    сов., вин. п.
    estudiar vt, aprender vt

    разучи́ть роль — aprender el papel

    разучи́ть пе́сню — aprender la canción

    * * *
    сов., вин. п.
    estudiar vt, aprender vt

    разучи́ть роль — aprender el papel

    разучи́ть пе́сню — aprender la canción

    Diccionario universal ruso-español > разучить

  • 25 играть

    1) (во что) грати, гуляти в що и в чого, (тешиться) гратися, бавитися в що, (в детск. яз.) гратоньки, граватовьки, гулятоньки, гуляточки. [Гуляють у тісної баби (Рудч.). Гуляєте в креймахи? В дамки гуляєте, чи ні? (Звин.). Чи ти граєш в якоїсь іграшки, чи що? - говорила Олеся (Н.-Лев.). Можна гратися, можна бігати, бурушкатися без кінця (Васильч.). Кругом них бавилася дітвора, дзвінким реготом сповняючи повітря (Черкас.)]. -рать в куклы, в жмурки, в мячик - гуляти, гратися в ляльки, в піжмурки, в м'яча. -рать в карты, в шахматы - грати, гуляти в карти, в шахи. [Троє вірмен зараз-же з боку біля Марка гуляють у карти (Грінч.)]. -рать по большой, по маленькой - грати в велику, в малу гру. -рать на мелок - набір грати. -рать в бубнах, в пиках - грати на дзвінці, на вині. -рать (с) чем - гратися, бавитися, гулятися (з) чим. С ним как с огнём -рать - з ним як з огнем гратися, гулятися, бавитися. -рать кем - гратися, бавитися, гулятися ким. [Чи будеш ним мов пташкою гулятись, на ниточці прив'яжеш для дитини? (Куліш). Вона чула серцем, що Миколай тільки бавиться нею (Гр. Григ.)]. Судьба -рает людьми - доля грається людьми, жартує з людьми. Кошка -рает с котятами - кішка грається з кошенятами. -рает, как кот мышью - грається, як кіт (з) мишею. -рать с кем (иметь партнёром) - грати, гуляти з ким; (тешиться, забавляться) гратися, гулятися, бавитися з ким. [З собакою унучок грався (Шевч.). Вовчиця на сонці з вовченятами грається (Рудч.). Ще недавно вона з їми в ляльки гулялася, а он тепер уже порається (Грінч.)]. -рать на бирже - грати на биржі. -рать на повышение - бити на підвищення;
    2) (на музык. инструм. и о них) грати (на що и на чому, у що). [Кобзар чутно як грає і співає про Морозенка (М. Вовч.). Бас гуде, скрипка грає (Номис)]. -рать на лире, на скрипке, на дуде, на пианино, на рояли - грати на ліру (и на лірі), на скрипку (и на скрипці), на дудку (и у дудку), на піяніно (и на піяніні), на роялі. [Грає на ліру (Звин.). Сидить кобзар на могилі та на кобзі грає (Шевч.)];
    3) что - грати що. -рать кого, чью роль изображать на сцене - грати, удавати кого, чию ролю. [Він грає Гамлета (Крим.). Жінок на театрі (грецькім) удавали теж чоловіки (Єфр.). І що-найпишнішії дами з придворних вдавали на сцені субреток моторних, щоб слави і втіхи зажить (Л. Укр.)]. -рать роль чего - грати, (исполнять) відігравати, відбувати ролю чого. Это не -рает роли - це не грає ролі, це не має ваги. -рать главную или руководящую роль, -рать первую скрипку (переносно) - першу скрипку грати, перед вести в чому. [В Київі знайшов Шевченко цілу вже громаду ентузіястичної молоди, між якою перед вели Костомаров та Куліш (Єфр.)]. -рать значительную, выдающуюся роль - чимало, багато важити (в чому). -рать свадьбу - справляти весілля. [Одної неділі справляли весілля Настине з Петром, другої вінчали Гната (Коцюб.)];
    4) (об игре света, красок, лица) грати (чим), мінитися (чим). [Небо грає усякими барвами (Коцюб.). По той бік Росі грала зірниця (Н.-Лев.). На устах під чорним вусом грала усмішка (Коцюб.)]. Солнце -рает на Пасху - сонце грає, міниться на Великдень. Шампанское -рает в бокале - шампанське грає в келіху. Румянец -рает - рум'янець грає, міниться. [В обох на щоках міниться невгасимою купинкою рум'янець (Васильч.)];
    5) (бродить) грати, шумувати, мусувати, (только переносно) буяти. [Чи не той то хміль, що у пиві грає? (АД.). Мед вже почав у бочці грати (Сл. Гр.)]. Молодая кровь -рает - молода, юнацька кров грає, буяє, шумує. [Бо то не кров юнацька в мене грає (Грінч.)]. Волна -рает - хвиля грає. Играя, Играючи (шутя) - гуляючи(сь), заіграшки[у]. Это -ючи сделать можно - це гуляючи(сь), заіграшки[у] зробити можна. Игранный - граний, гуляний.
    * * *
    1) гра́ти; (во что, с кем-чем) гратися, гуля́ти, гуля́тися; ( забавляться) ба́витися, -влюся, -вишся; ( относиться несерьёзно) жартува́ти

    \игратьть в зага́дки — гра́ти в за́га́дки, зага́дувати за́га́дки [оди́н о́дному]

    \игратьть в ку́клы — гра́тися (гуля́ти, гуля́тися) в ляльки́ (з лялька́ми)

    \игратьть в ша́хматы — гра́ти (гуля́ти) в ша́хи

    \игратьть глаза́ми — гра́ти очи́ма

    \игратьть коме́дию — см. комедия

    \игратьть на би́рже — гра́ти на бі́ржі

    \игратьть на не́рвах чьих — см. нерв

    \игратьть на́ руку (в ру́ку) кому́ — гра́ти на ру́ку кому́

    \игратьть огнём (с огнём) — гра́тися з вогне́м

    \игратьть роль — а) прям. гра́ти роль; б) перен. відіграва́ти роль

    \игратьть сва́дьбу — справля́ти (гуля́ти, гра́ти) весі́лля

    \игратьть свое́й жи́знью — гра́ти свої́м життя́м

    \игратьть слова́ми — гра́ти слова́ми; ( острить) каламбу́рити

    2) ( о вине и шипучих напитках) гра́ти, виграва́ти, -грає́, шумува́ти, -му́є
    3) (сверкать, отражаясь) гра́ти, виграва́ти, міни́тися, -ни́ться, перелива́ти, перелива́тися, блища́ти, блисті́ти, -ти́ть, ся́яти, ся́ти(ся́є); (о смене оттенков, тонов) лелі́ти

    \игратьть все́ми цвета́ми [ра́дуги] — гра́ти (виграва́ти, міни́тися, перелива́ти, перелива́тися) всіма́ ба́рвами [ра́йдуги]

    4) (о чувствах, мыслях, воображении) гра́ти, шумува́ти, буя́ти
    5) ( на музыкальном инструменте) гра́ти, виграва́ти

    \игратьть в две (в четы́ре) руки́ — гра́ти (виграва́ти) в дві (в чоти́ри) руки́

    \игратьть на скри́пке — гра́ти (виграва́ти) на скри́пці (на скри́пку)

    \игратьть пе́рвую скри́пку — гра́ти пе́ршу скри́пку

    6) ( петь) диал. співа́ти

    \игратьть пе́сни (пе́сню) — співа́ти [пі́сню, пісні́]

    Русско-украинский словарь > играть

  • 26 кислород

    Кислотвор кисень (-сню).
    * * *
    хим.
    ки́сень, -сню

    Русско-украинский словарь > кислород

  • 27 лебединый

    лебединий, лебедячий. [Дай тобі, Боже, лебединий вік (Номис). Гурт лебедячий легів (Щогол.)]. -ная грудь - перса (груди) лебедині. -ная походка - хода лебедина. -ная песня - лебедина пісня. [І співав він пісню, пісню лебедину (Олесь)]. По -ному кричать - ячати. [Чи то гуси кричать, чи лебеді ячать (АД.)].
    * * *
    лебеди́ний

    лебеди́ная пе́сня (песнь) — лебеди́на пісня, лебеди́ний спів

    Русско-украинский словарь > лебединый

  • 28 насвистывать

    насвистать и насвистеть
    1) насвистувати, насвистіти и (реже) насвистати. [Наспівав, насвистів та й пішов (Київщ.)]. -тать уши кому - насвистіти повні вуха кому;
    2) -вать (песню) - висвистувати (пісню и пісні). [Почав висвистувати пісню (Коцюб.). Витяг з-за пояса сопілку, висвистує якої зна (Основа 1862)]. Насвистанный - насвистаний. -ться - насвистуватися, бути насвистуваним, насвистаним; висвистуватися, бути висвистуваним;
    2) (вдоволь, сов.) насвистітися, насвистатися, попосвисті[а]ти (досхочу).
    * * *
    несов.; сов. - насвист`ать и насвист`еть
    1) насви́стувати, насвиста́ти, -свищу́, -сви́щеш
    2) (несов.: свистеть) насви́стувати, висви́стувати; ( подсвистывать) підсви́стувати

    Русско-украинский словарь > насвистывать

  • 29 начинать

    начать
    1) починати, почати, розпочинати, розпочати, зачинати, зачати, (редко) начинати, начати, (редко, диал.) розчинати, розчати, започинати, започати що и що робити, (очень редко) вчинати, вчати що робити; (ставать) ставати, стати що робити, (приниматься) братися, взяти и (реже) взятися, піти що робити, заходжуватися и заходитися, (сов.) заходитися що робити и коло чого, (о мног.) поропочинати, позачинати, позаходжуватися. [Я знав кінець, іще й не починавши (Самійл.). Життя свого я не почну як діти (Грінч.). Гості почали прощатися (Коцюб.). Сонце почало повертати на вечірній пруг (Н.-Лев.). Киньмо жереб, хто резпочинати мусить (Куліш). Трохи оддихавши, знову розпочинає (Мирний). Тепер-би нам з ворогами бійку розпочати (Рудан.). Партія визнала за потрібне розпочати рішучу боротьбу з правим ухилом (Пр. Правда). Старий розпочав нову хату будувати (Мирний). Кардинал казання зачинає (Самійл.). Кашель зачинає душити його слабі груди (Франко). Зачинає із ним розмовляти (Рудан.). Добре зачав, лихо скінчив (Франко). Зачав був його соромити (Грінч.). Зачне кричати (Звин.). Як начнеш постить, то нічого буде хрестить (Номис). Співали гарні пісні, а далі й казки розчали (Біл.-Нос.). Розчали робити хату (Червоногр.). Заходитись коло тієї праці, що започали наші предки (Куліш). Прибіг до нас та й стає нам розказувати, що йому трапилося (Звин.). Став до мене ходити (М. Вовч.). Брався він голосити (Крим.). Взяв він лаятися (Звин.). Погладить по головці, а сам візьме ходить по садку (М. Вовч.). Учора взяла за щось суперечитися зо мною (Крим.). Взялися стреляти (Гол. I). Пішли старі про Кам'янець розпитуватись (Свидн.). Пообідав і робити заходився (Грінч.)]. -ть говорить - починати, почати говорити, здіймати (знімати), зняти мову, заговорити про (за) кого, про (за) що. Ребёнок -нает говорить (впервые) - дитина починає говорити (лепетіти), (диал.) дитина нарікає. [«А що малий, ще не говорить?» - «Та ні, потроху вже наріка» (Бердянщ.)]. -ть год, день - починати (розпочинати), почати (розпочати) рік, день. -ть дело - а) (судебное) починати (розпочинати, заводити), почати (розпочати, завести) справу (діло). [Я тобі й коні подарую і діла ніякого не заведу (Тобіл.)]; б) (исковое, тяжбу) закладати, закласти (реже заложити) позов; в) (предприятие) починати (розпочинати), почати (розпочати) діло; закладати, закласти підприємство, (зап.) підніматися, піднятися (якоїсь справи). -ть драку, ссору и т. п. с кем - починати, почати бійку, сварку и т. п. з ким, заводитися, завестися (битися, сваритися и т. п.) з ким. [Нащо ти з дітьми заводишся? знов почнуть плакати через тебе (Звин.). Завелися, як той казав: багатий за багатство, а вбогий - бо-зна й за віщо вже (Номис). Завелись князі поміж собою битись (Куліш)]. -ть жизнь - починати (розпочинати), почати (розпочати) життя. [Можна було нове життя по-кращому розпочати (Доман.)]. -ть от (с) Адама - починати, почати від Адама (від батькового батька). -ть переговоры - починати (розпочинати), почати (розпочати) перемови (пересправи). -ть (затягивать) песню - заводить, завести пісні и пісню. [Вночі заводив своїх чарівних пісень (Гр. Григор.). Без мене не знаєш, як і пісню завести (Стор.)]. -ть пирог, хлеб - починати, почати, (слегка) надпочинати, надпочати пиріг (пирога), хліб. -ть (заводить) разговор - починати (розпочинати), почати (розпочати) розмову, здіймати (знімати), зняти розмову (бесіду, балачку, мову, (диал.) річ, заводити, завести (мову), забалакувати, забалакати про (за) кого, про (за) що. [Ти даремно сам знов розпочинаєш ту розмову (Л. Укр.). Не здіймаймо журливих розмов! (Л. Укр.). Сама вона таких розмов не знімала, - все він починав (Грінч.). Коли-б не хотів, то-б і бесіди оцієї не здіймав (Кониськ.). «Братіки мої!» - здіймає річ один (Коцюб.). Не здіймала більше речи про свою думку (Кониськ.). Не хтів їй казати всього про себе одразу і завів про друге (Гр. Григор.)]. -ть сначала - починати, почати спочатку. [Почніть спочатку, а то я вас перебила (Л. Укр.)]. -чать поддакивать - почати притакувати (підтакувати), затакати. -ть разглагольствовать - починати, почати (зачати) просторік(ув)ати, запросторікати, розпускати, розпустити патяки. -ть танец - починати (заводити), почати (завести) танець (танок). -чать читать - почати читати, зачитати. [Письма принесли і всі тихенько зачитали (Шевч.)]. Как -чал, как -нёт читать! и т. п. - як почав (зачав), як (не) почне (зачне) читати! и т. п. Опять -чал своё - знову завів своєї. Не с чем -чать - нема з чим (ні з чим) почати (піднятися), (образно) нема за що рук зачепити. Не знаю, что и -чать - не знаю, що й почати (що його й робити). [Я не знаю, що мені робити, що мені почати (Сл. Гр.)]. Не торопись -нать, спеши кончать - не швидко починай, а швидко кінчай. -най, да о конце помышляй - починай, та про кінець дбай. Ни -чать, ни кончать пришло - ані сюди, ані туди, Микито! (Приказка);
    2) безл. - починати, почати, (становиться) ставати, стати. [Починало ставати душно (Грінч.). Почало йому згадуватися все, що тоді було (Грінч.). Стало на світ займатися (Квітка)]. -нает идти дождь - починає йти дощ, зривається дощ (іти). [Зривається дощик іти (Звин.)]. -нает теплеть - починає тепліти, (больше прежнего: теплішати), забирається на тепло. Начиная -
    1) починаючи, розпочинаючи и т. п.;
    2) нрч. - починаючи, почавши з (від) кого, з (від) чого. -ная с этого времени - починаючи з цього часу, з цього часу почавши. -ная с этого места - починаючи від цього місця, від цього місця почавши. Начатый - початий, розпочатий, зачатий, начатий, розчатий, започатий, вчатий, порозпочинаний, позачинаний; заведений; надпочатий; знятий. [Початі в дев'ятнадцятому віці спроби (Крим.). Кінчали розпочату бесіду (Коцюб.). Надпочатий хліб (Франко)]. -ться -
    1) (стр. з.) починатися, розпочинатися, бути починаним, розпочинаним, початим, розпочатим, порозпочинаним и т. п. [Працю тільки розпочато (Самійл.)]. -чат судебный процесс - почато (розпочато) судовий процес (судову справу);
    2) (в пространстве) починатися, початися, (реже) зачинатися, зачатися. [Там, де гори вкриті туманами, мій рідний краю, - там, почався ти (Грінч.). Обидва яри зачинаються коло ліса (Звин.)];
    3) (во времени) починатися, початися, розпочинатися, розпочатися, зачинатися, зачатися, (редко) начинатися, начатися, (редко, диал.) починати, почати, розчинатися, розчатися, зачинати, зачати; (наступать; появляться; возникать) заходити, зайти; (возникать, брать начало) ставати, стати, вставати, встати, по(в)ставати, по(в)стати, іти, піти з чого, від кого; (подниматься: о крике, шуме, ссорах и т. п.) зчинятися, зчинитися, учинятися, учинитися, зчинатися, зчатися, (также о разговоре) здійматися и зніматися, знятися. [Дія починається з того, що… (О. Пчілка). Незабаром почнеться діло (Рудан.). Коли воно (небо) почалось, того ми не знаєм (Рудан.). Коли розпочиналося на Україні яке добре діло, то завжди… (Рада). Розпочавшися р. 1901 боротьбою за український університет, ця тенденція невпинно йде вперед (Рада). Бенкет розпочавсь (Самійл.). Розпочалася нудьга за Україною (Крим.). Небавом розпочнеться наука в школі (Кониськ.). Нове життя зачалося (Мирний). Закінчити ту справу, що зачалась у березолі (Куліш). Рожа одцвілася, а калина началася (Метл.). На Чорному морі все недобре починає (Пісня). Як зачинає звада, не поможе й рада (Номис). Прийшли морози, випав сніг; зайшла инша робота (Васильч.). Сварка зайшла із-за якихось виплат (Франко). Стала слава, стали й поговори, ой на тую дівчиноньку, що чорнії брови (Метл.). Встає життя нове (Грінч.). Повстала боротьба національности за своє національне «я» (Грінч.). Все воно з сварки постало (Грінч.). Така дружба, таке товариство пішло між ними! (Мирний). Зав'язалася балачка, пішла обміна думками (Крим.). Зчиняється досить палка спірка (Грінч.). Вчинився нараз крик (Франко)]. - ется день - починається (настає) день. -ется жатва - починаються (заходять) жнива. -лось ненастье - почалася негода, занепогодилося. -ется ночь - починається (настає, заступає, западає) ніч. -ется осень - починається осінь, осеніє. -ется праздник - починається (заходить) свято. -лось с пустяков - почалося (зайшло) з дурниці. -ется, -чался разговор - починається (здіймається), почалася (знялася) розмова (бесіда). [Розмова на який час затнулася, а там знову знялась (Мирний). Знялася в нас бесіда про книжки (Кониськ.)]. -ется рассвет - починає світати (розвиднюватися, на світ благословлятися, дніти). Список - ется его именем - список починається його ім'ям (з його ім'я). Не нами -лось, не нами и окончится - не від нас повелося - не з нами й минеться; не від нас стало, не нами й скінчиться (Приказки).
    * * *
    несов.; сов. - нач`ать
    почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти; начина́ти, нача́ти; диал. розчина́ти, розча́ти (розічну́, розічне́ш); ( как вспомогательный гяагол) става́ти (ста́ю, ста́єш), ста́ти (ста́ну, ста́неш); (приниматься, браться) захо́дитися, -джуся, -дишся и захо́джуватися, -джуюся, -джуєшся, заходитися, -ходжуся, -ходишся, сов. узяти (візьму, візьмеш); (сов.: приступить) піти (піду, підеш)

    как \начинать нёт читать! — як почне (як розпочне, як стане, як заходиться; як зачне, як не почне, як не розпочне, як не стане, як не заходиться) читати!

    \начинать чать своё — завести своєї, почати своєї

    \начинать чать с того, что... — почати з того, що

    \начинать нать переговоры — починати (розпочинати) переговори

    \начинатьть речь приветствием (с приветствия) — починати, почати (розпочинати, розпочати) промову привітанням (з привітання)

    \начинатьть строительство — почина́ти, поча́ти (розпочина́ти, розпоча́ти; зачина́ти, зача́ти) будівни́цтво, захо́дитися (захо́джуватися), заходи́тися коло будівни́цтва

    Русско-украинский словарь > начинать

  • 30 разучивать

    несов.; сов. - разуч`ить
    розу́чувати, -чую, -чуєш, розучи́ти (розучу́, розу́чиш) и мног. порозу́чувати; ( выучивать) вивча́ти, ви́вчити и мног. повивча́ти, виу́чувати, ви́учити и мног. повиу́чувати

    \разучивать чи́ть пе́сню — розучи́ти пі́сню

    \разучивать чи́ть ка́рту ме́стности — ви́вчити ка́рту місце́вості

    Русско-украинский словарь > разучивать

  • 31 складывать

    несов.; сов. - слож`ить
    1) склада́ти, скла́сти (складу́, складе́ш) и мног. посклада́ти; ( сжимать) стуля́ти и сту́лювати, -люю, -люєш, стули́ти (стулю́, сту́лиш); ( соединять вместе) згорта́ти и зго́ртувати, -тую, -туєш, згорну́ти, -ну́, -неш

    сиде́ть сложа́ ру́ки — сиді́ти скла́вши (згорну́вши) ру́ки, посиде́ньки (посиді́нки, по́сідки) справля́ти

    \складыватьть вёсла — кла́сти, покла́сти ве́сла

    \складыватьть гу́бы — склада́ти, скла́сти (стуля́ти и сту́лювати, стули́ти) гу́би

    \складыватьть дрова́ — склада́ти, скла́сти дро́ва

    \складывать жи́ть ору́жие — воен., перен. скла́сти збро́ю

    \складыватьть полномо́чия — перен. склада́ти, скла́сти повнова́ження

    2) мат. додава́ти, -даю́, -дає́ш, дода́ти, -да́м, -даси́, склада́ти, скла́сти

    \складывать жи́ть два с пятью́ — ( два и пять) дода́ти два до п'яти́ (до п'ятьо́х), дода́ти до двох п'ять, скла́сти два і п'ять

    \складывать жи́ть не́сколько чи́сел — скла́сти кі́лька (де́кілька) чи́сел

    3) ( создавать) склада́ти, скла́сти, ство́рювати, -рюю, -рюєш, створи́ти (створю́, ство́риш)

    \складывать жи́ть пе́сню — скла́сти (створи́ти) пі́сню

    Русско-украинский словарь > складывать

  • 32 тянуть

    1) (вн.; тащить) pull (d), draw (d); (о локомотиве и т.п. тж.) haul (d); ( волочить) drag (d); ( что-л тяжёлое) haul (d); (кабель и т.п.) lay (d)

    тяну́ть на букси́ре — tow [təʊ] (d); have (d) in tow

    тяну́ть в ра́зные сто́роны — pull in different directions

    тяну́ть кого́-л за рука́в — pull smb by the sleeve, tug at smb's sleeve

    никто́ его́ си́лой не тяну́л — no one made him go, no one forced him to go (d)

    2) (сов. вы́тянуть) (вн.; вытаскивать) pull (d), draw (d)

    тяну́ть жре́бий — draw lots

    тяну́ть биле́т на экза́мене — draw a questions card at the exam

    3) (вн.; проволоку) draw (d)
    4) (вн.; медленно произносить) drawl (d), drag out (d)

    тяну́ть слова́ — drawl

    тяну́ть но́ту — sustain a note

    тяну́ть пе́сню [мело́дию] — sing a slow song [melody]

    5) (сов. протяну́ть) (вн.; с тв.; медлить) drag out (d), delay (d), protract (d), procrastinate (d)

    тяну́ть с отве́том — delay one's answer

    не тяни́! — quick!; hurry up!

    он тяну́л с э́тим де́лом и упусти́л все возмо́жности — he kept putting it off and missed all the chances

    6) разг. (сов. потяну́ть) (на вн.; весить) weigh (as much as)

    сли́ток потяну́л на пять килогра́ммов — the ingot weighed as much as five kilogram(me)s

    7) разг. (на вн.; соответствовать требованиям или оценке) make the grade (as)

    на манеке́нщицу она́ не тя́нет — she won't make the grade as a model

    бо́льше чем на тро́йку э́тот студе́нт не тя́нет — that student can't get any better marks брит. / grades амер. than fair / satisfactory

    карти́на тя́нет на ты́сячу до́лларов — the picture may be priced as much as a thousand dollars

    8) разг. (сов. потяну́ть) (вн.; выполнять какую-л тяжёлую работу) shoulder the burden (of), carry (d) on one's shoulders

    она́ тя́нет на себе́ всю семью́ — she shoulders the burdens of the family

    он уже́ не тя́нет э́ту рабо́ту — he can't manage the job anymore; he can't hack it anymore sl

    мне э́того уже́ не потяну́ть — I couldn't shoulder such a burden any more

    9) разг. чаще с отрицанием ( делать что-л качественно) be up to scratch [the mark]

    орке́стр стал игра́ть лу́чше, но по-пре́жнему не тя́нет — the orchestra has improved, but it is still not up to scratch

    10) (обладать тягой - о трубе и т.п.) draw
    11) безл. (сов. потяну́ть) (тв.; о струе воздуха, о запахе и т.п.) come, be felt

    тя́нет хо́лодом от о́кон — the cold (air) is coming from the windows, there is a cold draught брит. / draft амер. from the windows

    тя́нет како́й-то дря́нью — there's a foul smell coming from somewhere

    12) разг. (сов. втяну́ть) (вн.; вбирать, всасывать) draw up (d)

    тяну́ть в себя́ во́здух — inhale deeply [draw in] the air

    тяну́ть че́рез соло́минку — suck through a straw (d)

    тяну́ть пи́во разг. — swill beer

    13) разг. (вн. из, с рд.; выпрашивать, вымогать) squeeze (d out of); extort (d from)
    14) безл. (сов. потяну́ть) ( влечь)

    его́ тя́нет (к, + инф.) — he has an inclination (for, + to inf), he has a longing (for); he wants (+ to inf)

    его́ тя́нет в теа́тр — he would like to go to the theatre, he has a longing for the theatre

    его́ тя́нет отсю́да — he longs / wants to get away from here

    его́ тя́нет ко сну — he is sleepy

    его́ тя́нет к рабо́те — he feels like working, he wants to work

    его́ тя́нет домо́й — he longs to go home, he yearns [jɜːnz] / longs for home

    15) (вн.; подтягивать в учёбе и т.п.) pull (d) up, help (d) catch up
    ••

    тяну́ть кого́-л за́ уши (в учёбе) — use every trick in the book ( to make smb study)

    тяну́ть всё ту же пе́сню — go on about smth, harp on the same string

    своя́ но́ша не тя́нет погов. — см. ноша

    тяну́ть за язы́к — см. язык

    тяну́ть рези́ну — см. резина

    Новый большой русско-английский словарь > тянуть

  • 33 петь

    несов.
    1) сов. спеть и пропе́ть síngen sang, hat gesúngen что л. A; слушающим, перед аудиторией vór|singen ↑ что л. A, кому л. D

    петь пе́сню, рома́нс — ein Lied, éine Románze síngen

    Э́тот певе́ц прекра́сно поёт. — Díeser Sänger singt áusgezeichnet [vórtrefflich].

    Э́та де́вушка хорошо́ поёт. — Díeses Mädchen kann gut síngen [singt gut].

    Он пел па́ртию Оне́гина. — Er sang den Onégin [die Partíe des Onégin].

    Он спел нам свою́ но́вую пе́сню. — Er sang uns sein néues Lied vór.

    Он поёт те́нором, ба́сом. — Er singt Tenór, Bass.

    Она́ поёт пе́рвым, вто-ры́м го́лосом. — Sie singt die érste, die zwéite Stímme.

    Они́ пе́ли хо́ром. — Sie sángen im Chor.

    Он поёт в о́пере, в на́шем хо́ре. — Er singt in der Óper, in únserem Chor [k-].

    Он поёт под гита́ру. — Er singt zur Gitárre.

    2) сов. пропе́ть о птицах síngen ↑; о соловье тж. schlágen sie schlägt, schlug, hat geschlágen; о петухе krähen (h)

    В лесу́ пе́ли пти́цы. — Im Wald sángen Vögel.

    В саду́ пел солове́й. — Im Gárten sang [schlug] éine Náchtigall.

    Пропе́ли петухи́. — Die Hähne krähten.

    Русско-немецкий учебный словарь > петь

  • 34 Bett

    Bett n -(e)s, -en посте́ль, крова́ть; ко́йка
    das Bett abdecken пригото́вить посте́ль (ко сну); разг. разложи́ть посте́ль, расстели́ть посте́ль
    das Bett abziehen снима́ть белье́ с посте́ли
    das Bett aufschlagen постели́ть посте́ль; расположи́ться на ночле́г
    Betten bauen воен. заправля́ть посте́ли
    das Bett hüten лежа́ть в посте́ли, не встава́ть с посте́ли (о больно́м)
    das Bett bereiten стели́ть посте́ль
    das Bett machen стели́ть посте́ль
    das Bett nass machen мочи́ться в посте́ль, мочи́ться в посте́ли
    das Bett überziehen меня́ть посте́льное белье́, стели́ть све́жее белье́
    ans Bett gefesselt sein быть прико́ванным к посте́ли (о больно́м)
    aus dem Bett springen вскочи́ть с посте́ли
    morgens ist er nicht aus dem Bett zu bekommen разг. у́тром его́ нельзя́ добуди́ться, у́тром его́ не ста́щишь с посте́ли, у́тром его́ не добу́дишься
    morgens ist er nicht aus dem Bett zu kriegen разг. у́тром его́ нельзя́ добуди́ться, у́тром его́ не ста́щишь с посте́ли, у́тром его́ не добу́дишься
    j-n nachts aus dem Bett klingeln разг. подня́ть кого́-л. свои́м (телефо́нным) звонко́м но́чью с посте́ли
    j-n aus dem Bett herausklingeln разбуди́ть кого́-л. звонко́м
    im Bett liegen лежа́ть в посте́ли
    sich ins Bett legen слечь в посте́ль; лечь в посте́ль (о больно́м)
    ins Bett bringen укла́дывать спать, укла́дывать в посте́ль (дете́й)
    zu Bett bringen укла́дывать спать, укла́дывать в посте́ль (дете́й)
    den Kranken ins Bett stecken уложи́ть больно́го в посте́ль, укла́дывать больно́го в посте́ль
    sich ins Bett hauen разг. завали́ться спать
    ins Bett gehen ложи́ться спать, лечь спать; ложи́ться в посте́ль, лечь в посте́ль
    zu Bett gehen ложи́ться спать, лечь спать; ложи́ться в посте́ль, лечь в посте́ль
    sich zu Bett legen лечь в посте́ль, лечь спать, приле́чь отдохну́ть
    Bett n -(e)s, -en пухови́к, пери́на
    Bett n -(e)s, -en супру́жеское ло́же; уст. брак, супру́жество
    das Bett entehren оскверни́ть супру́жеское ло́же, обесче́стить супру́жеское ло́же (изме́ной)
    1. дели́ть супру́жеское ло́же
    2. иро́н. быть заодно́, спе́ться, сню́хаться с кем-л.
    1. дели́ть супру́жеское ло́же
    2. иро́н. быть заодно́, спе́ться, сню́хаться с кем-л.
    mit j-m ins Bett gehen разг. спать с кем-л., сожи́тельствовать с кем-л.
    mit j-m ins Bett steigen разг. спать с кем-л., сожи́тельствовать с кем-л.
    Kinder aus dem ersten Bett де́ти от пе́рвого бра́ка
    Kinder aus einem Bett де́ти от одного́ бра́ка
    Kinder aus einem anderen Bett де́ти от друго́го бра́ка
    von Tisch und Bett geschieden sein юр. прекрати́ть супру́жеское сожи́тельство
    Bett n -(e)s, -en ло́гово, берло́га (зве́ря)
    Bett n -(e)s, -en ло́же, ру́сло (реки́)
    aus dem Bett treten вы́йти из берего́в
    der Fluss wühlte sich ein neues Bett река́ проложи́ла себе́ но́вое ру́сло
    Bett n -(e)s, -en геол. ло́же; дно; по́чва
    Bett n -(e)s, -en горн. лежа́чий бок (пласта́)
    Bett n -(e)s, -en тех. основа́ние, фунда́мент; насти́л
    Bett n -(e)s, -en воен. тех. стани́на, ра́ма (станка́, маши́ны, ору́дия)
    Bett n -(e)s, -en подста́вка, плита́, платфо́рма
    Bett n -(e)s, -en диал. ряд снопо́в, слой снопо́в
    Bett n -(e)s, -en диал. гря́дка
    das kühle Bett поэ́т. хла́дное ло́же (сме́рти), моги́ла
    j-m sein Bett machen иро́н. созда́ть споко́йные усло́вия существова́ния (для кого́-л.)

    Allgemeines Lexikon > Bett

  • 35 Lied

    Lied n -(e)s, -er пе́сня; рома́нс
    ein Lied ohne Worte пе́сня без слов
    auf j-n ein Lied machen сложи́ть пе́сню о ком-л. [в честь кого́-л.]
    es ist immer das alte [dasselbe] Lied э́то всё ста́рая [та же] пе́сня
    (immer) das alte [dasselbe] Lied singen тверди́ть одно́ и то же, тяну́ть одну́ и ту же пе́сню
    davon kann ich ein Lied singen, davon weiß [wüßte] ich ein Lied zu singen об э́том я мог бы мно́го (по)рассказа́ть, э́то я сам испыта́л, э́то мне хорошо́ знако́мо [изве́стно]
    das ist das Ende vom Lied разг. на том де́ло и конча́ется
    wes Brot ich esse, des Lied ich singe посл. кому́ служу́, тому́ и пляшу́; чье ку́шаю, того́ и слу́шаю

    Allgemeines Lexikon > Lied

  • 36 anstimmen

    etw. начина́ть нача́ть что-н. о. mit Inf. übers. auch mit Aktionsverb auf за-. ein Freudengeheul [Wutgeheul] anstimmen зареве́ть pf < закрича́ть pf> от ра́дости [завы́ть pf от я́рости]. ein Geheul anstimmen завы́ть, начина́ть /- выть. ein Gelächter anstimmen засмея́ться pf , начина́ть /- смея́ться. Hochrufe anstimmen начина́ть /- выкри́кивать здра́вицы. die Hymne anstimmen v. Orchester начина́ть /- игра́ть [заигра́ть pf] гимн. ein Klagelied anstimmen начина́ть /- причита́ние, запричита́ть pf. Klagen anstimmen начина́ть /- жа́ловаться. ein Lied anstimmen запева́ть /-пе́ть <начина́ть/- петь> пе́сню. ein Loblied auf jdn. anstimmen запева́ть /- хвале́бную пе́сню в честь кого́-н.

    Wörterbuch Deutsch-Russisch > anstimmen

  • 37 йырла-

    співати; бир пийит йырлазаспівати куплет, пісню СБ; ахрын / тынч йырла- співати неголосно, тихо СБ / К; ачых / сесли йырла- співати гучно СБ / К; тӱркӱ йырла- співати пісню Б; йырламах-ойнамах — ашавға тоймамах співати-танцювати — не наїдатися СБЧ.

    Урумско-украинский словарь > йырла-

  • 38 нефес

    1. дихання, подих, повітря, яке вдихають; відпочинок; нефес ал- дихати; переводити дух, віддихуватися, відпочивати; нефеси җетмей Б, нефеси йетишмей У йому бракує повітря, він задихається; нефесим йетишмей Г, СК, нефесим йох Г, К мені бракує повітря, у мене задишка.
    2. пісня, мелодія СЛ; бен сиздэн бир нефес истэйим я прошу від вас якусь пісню СЛ; шинди, чаре олса, бир дэ нефес бағышла бизе зараз, якщо можна, і ти подаруй нам якусь пісню СЛ.

    Урумско-украинский словарь > нефес

  • 39 assign

    assign [əˊsaɪn]
    1. v
    1) предназнача́ть; ассигнова́ть
    2) поруча́ть (задание, работу)
    3) назнача́ть, определя́ть на до́лжность
    4) назнача́ть, определя́ть (срок, границы)
    5) припи́сывать;

    this song is sometimes assigned to Schubert э́ту пе́сню иногда́ припи́сывают Шу́берту

    2. n юр. правопрее́мник

    Англо-русский словарь Мюллера > assign

  • 40 patter

    Ⅰ
    patter [ˊpætə]
    1. n
    1) разг. речитати́вные вста́вки в пе́сню; репри́за
    2) говоро́к; скорогово́рка
    3) усло́вный язы́к, жарго́н
    2. v
    1) бормота́ть ( часто молитвы)
    2) говори́ть скорогово́ркой; тарато́рить
    Ⅱ
    patter [ˊpætə]
    1. n
    2) топота́ние, лёгкий то́пот
    2. v
    1) бараба́нить, стуча́ть ( о дождевых каплях)
    2) топота́ть, семени́ть ( о ребёнке)

    Англо-русский словарь Мюллера > patter

Страницы

См. также в других словарях:

  • сню́хаться — аюсь, аешься; сов. (несов. снюхиваться). 1. Узнать друг друга по нюху (о собаках). 2. прост. пренебр. Сблизиться, сойтись друг с другом или вступить в соглашение о каких л. совместных действиях и т. п. (обычно неблаговидных). Получил он свое… …   Малый академический словарь

  • сню́хиваться — аюсь, аешься. несов. к снюхаться …   Малый академический словарь

  • снюхиваться — снюхиваться, снюхиваюсь, снюхиваемся, снюхиваешься, снюхиваетесь, снюхивается, снюхиваются, снюхиваясь, снюхивался, снюхивалась, снюхивалось, снюхивались, снюхивайся, снюхивайтесь, снюхивающийся, снюхивающаяся, снюхивающееся, снюхивающиеся,… …   Формы слов

  • снюхаться — снюхаться, снюхаюсь, снюхаемся, снюхаешься, снюхаетесь, снюхается, снюхаются, снюхаясь, снюхался, снюхалась, снюхалось, снюхались, снюхайся, снюхайтесь, снюхавшийся, снюхавшаяся, снюхавшееся, снюхавшиеся, снюхавшегося, снюхавшейся, снюхавшегося,… …   Формы слов

  • снюхаться — аюсь, аешься; св. 1. Разг. Узнать друг друга по нюху (о собаках). 2. с кем. Разг. сниж. Вступить в соглашение для совместных действий (обычно неблаговидных); сблизиться, сойтись друг с другом. // Вступить в любовную связь. ◁ Снюхиваться, аюсь,… …   Энциклопедический словарь

  • присни́ться — снюсь, снишься. сов. к сниться …   Малый академический словарь

  • Снюхаться — сов. см. снюхиваться Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Снюхиваться — несов. 1. Обнюхивать друг друга при встрече (о собаках). 2. перен. разг. сниж. Вступать в тайный сговор, входить в соглашение для совместных действий. отт. Вступать в любовную связь. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • вакат-кисень — сню, ч. Кількість кисню, необхідна для повного окислення всіх недоокислених речовин у добовій кількості сечі …   Український тлумачний словник

  • воднекисень — сню, ч. Гідроксил радикал, що складається з атома Гідрогену та Оксигену …   Український тлумачний словник

  • гідроокисень — сню, ч. Те саме, що гідроксид і гідрооксид …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»