(професією+тощо)

ІСТОРІЯ ФІЛОСОФІЇ - процес зародження і розвитку філософських знань; наукова галузь, що вивчає історію філософського мислення. Зародження філософських ідей в культурі Китаю, Індії, країн Близького Сходу і Стародавньої Греції дослідники датують поч. - серед І. тис. до н. е. З цього часу починається відлік історії філософії як процесу. Перші спроби зібрання свідчень про знання, здобуті в результаті філософської рефлексії, здійснюються в культурі Стародавнього Сходу й Єгипту. Більш спеціалізовано осмислення процесу розвитку філософської думки розпочинається в античності Аристотелем й грецьк. доксографами (Теофраст,Діоген Лаертський, Секст Емпірик). їх творчість започатковує розвиток І. Ф. як наукової дисципліни. В II - III ст. здійснюється перехід від опису і класифікації філософських текстів, - чим переважно обмежувався підхід доксографів, - до екзегези, коментування, витлумачення їх. Початок цьому етапові в розвитку І. ф. було покладено в Александрійській школі, на здобутки якої спираються представники історико-філософської науки доби Середньовіччя, що осмислюють переважно досвід античної філософії (Юстін Філософ, Іполіт, Тома Аквінський та ін.) С. уттєвий внесок в історико-філософське вивчення античної спадщини належить араб, вченим. Першим значним араб, істориком філософії був Шахрастані (XII ст.), твір якого "Релігійні секти та філософські школи" являє одну з ранніх спроб викладу всесвітньої І. ф. Аналогічний твір в Європі належить учневі Дунса Скота - Берлі ("Книга про життя і нрави давніх філософів і поетів", близько 1330 р.). Інтерес до осмислення античної філософської спадщини, філологічної критики й перекладу творів Платона, Аристотеля, Цицерона, Лукреція, Плотіна, Прокла та ін. визначає спрямованість історико-філософських досліджень доби Відродження. Переважні зусилля дослідників у цей час спрямовані на розробку фактографічного рівня історикофілософської науки (Йоанн Баптист Буонасеньї "Листи про знаменитіші секти філософів та їх відмінності між собою" (1458); Фриз "Хронологічна бібліотека класичних філософів" (1592). Суттєвий поворот до поглиблення методології історико-філософського дослідження здійснюється в XVII ст. (Бекон, Бейль) й наступному XVIII ст. (Бруккер "Критична історія філософії від створення світу до нашого часу" (1742 - 1744), Теннеман "Історія філософії" (1798 - 1819), Аст "Нарис історії філософії" (1807) та ін.) А. ктивізація історико-філософських досліджень в XVII - XVIII ст. створила передумови для переходу на новий етап розвитку, що позначений зверненням від методичної рефлексії до власне методологічного, теоретичного обґрунтування І.ф. Стимулом для такого переходу стала "критична філософія" Канта. Власне, підсумком, першим результатом його є історико-філософська концепція Гегеля С. уть гегелівської концепції - в обґрунтуванні погляду на І. ф. як закономірний процес розвитку, де всі філософські системи необхідно пов'язані одна з одною. Послідовність філософських систем обумовлена внутрішньою логікою виведення філософської ідеї. Кожна філософська система не зникає в історії, зберігаючись як момент єдиного цілого. Являючи специфічний вираз абсолютного, філософська система, згідно з Гегелем, належить своєму часові. Вона є "думкою своєї епохи", виражаючи її дух. Подальший поступ історико-філософської науки переважно спрямований на розвиток і подолання недоліків, властивих гегелівській концепції І. ф. У зв'язку з цим здійснюються спроби уточнити розуміння суб'єкта філософського розвитку. Якщо Гегель розглядав І. ф. як процес самопізнання абсолютного духа, то в концепціях кін. XIX - XX ст. реальним суб'єктом філософування вважається індивід (філософія життя, екзистенціалізм), суспільні класи (марксизм), нації (націоналізм) тощо. Всупереч гегелівському уявленню про І. ф. як однолінійно спрямований процес прогресивного розвитку, обґрунтовуються підходи, згідно з яким І. ф. являє плюралістичну сукупність самоцінних філософських систем (постмодернізм), аналізується діалогічний зв'язок між окремими системами як спосіб реального буття філософії (філософія діалогу, комунікативна філософія). Спеціально досліджуються процедури історикофілософського витлумачення тексту (герменевтика). Об'єктом дослідження І. ф. є тексти, що містять відображення філософськи значимих ідей, наявних у культурі. Загальна сукупність їх утворює зміст філософської культури суспільства на певному етапі його розвитку. Особливість предмета історико-філософської науки зумовлена специфікою співвідношення І. ф. із власне філософією. Філософія є не лише предметом історикофілософського вивчення, вона включає І. ф. як свій органічний компонент, завдяки якому здійснюється самопізнання й саморозвиток філософії. І.ф. як галузь наукового дослідження являє складне структурне утворення, що реалізує свої завдання на фактографічному, теоретичному та історіографічному рівнях. У процесі вивчення об'єкта історико-філософського дослідження здійснюється аналіз передумов його виникнення (генетичний аналіз), сутності (есенціональний аналіз) і особливостей функціонування філософських ідей в історії культури (функціональний аналіз). Історико-філософське дослідження здійснюється з огляду вимог логічного аспекту (де досліджується внутрішня логіка розгортання філософської ідеї в історії), соціологічного (досліджуване явище розглядається як результат діяльності філософських і нефілософських спільнот - філософські школи, напрями, течії, соціальні класи, нації тощо) та культурологічного аспекту (рух філософських ідей розглядається в контексті історії культури, в якій ідеї формуються й зазнають певних трансформацій в процесі функціонування). В межах, передусім, культурологічного аспекту здійснюється дослідження історії національної філософії як духовної квінтесенції культури певного народу. Історико-філософські дослідження особливо активізуються на кризових етапах історії, коли нагальною стає потреба переосмислення нагромадженого досвіду з огляду нових завдань філософського осягнення дійсності. Цим пояснюється зростання ролі історикофілософської науки на нинішньому етапі розвитку людства, зважаючи на корінні зміни, що відбуваються на поч. III тис З. добуття Україною державної незалежності фундаментально вплинуло на активізацію досліджень в галузі історії укр. філософії, суттєво розширило коло досліджуваних проблем, надало поштовху осмисленню й застосуванню як традиційних для укр. філософії, так і нових методологічних парадигм. Зародження укр. філософії охоплює тривалий період від V по IX ст. Воно тісно пов'язане з розвитком міфологічних уявлень давньоукр. племен. Середньовічний період розвитку укр. філософії починається від Княжої доби (XI - XIII ст.) і триває до серед. XIV ст.; він репрезентується філософськими ідеями (джерелом яких була філософія патристики, насамперед, східної), що утворили підґрунтя нефілософської (релігійної, мистецької) творчості, політичної діяльності тощо. Від серед. XIV ст. до кін. XVII ст. тривав ранньоновітній період в історії укр. думки, що характеризувався розвитком ренесансно-гуманістичних, реформаційних ідей, а також бароковою схоластикою в її православній версії. Від останньої започатковується професійна укр. філософія. Новітній період розвитку укр. філософії (XVIII - XIX ст.) пов'язаний із Просвітництвом, релігійною філософією, преромантичними і романтичними тенденціями, рецепцією нім. ідеалізму (Канта, Гегеля, Фіхте, Шеллінга), філософією мови (з опертям на ідеї Гумбольдта, Лотце і Штайнталя), позитивізмом; в суспільно-політичній думці розроблялись ідеї лібералізму, консерватизму, націоналізму. В укр. філософії XX ст. (на теренах колишнього СРСР) домінувала марксистсько-ленінська філософія; в Галичині переважали семіотичні і логіко-методологічні дослідження, автори яких дотримувалися матеріалістичної, позитивістської і неотомістської орієнтації (див. Львівсько-Варшавська логіко-філософська школа). Систематичне вивчення історії укр. філософії і суспільно-політичної думки почалося у XIX ст. Воно спиралося на панівний тоді в Україні народницький світогляд, джерелом якого була романтична філософія з характерною для неї ідеалізацією простого люду і сільської культури як підґрунтя національної самобутності (див. Куліш). В дослідженнях Антоновича, Грушевського, Лесі Українки, Франка домінувала методологія і філософія Просвітництва, частково - позитивізму. Історико-філософська концепція Чижевського ґрунтується на понятті національної філософії, передбачає виклад І. ф., в тому числі й укр., в історико-культурному контексті. Вагомим внеском у вивчення історії укр. філософії, зокрема політичної філософії, є праці Лисяка-Рудницького. У радянський час історія укр. філософії розглядалась переважно як складова частина всесвітнього розвитку філософії, що відбувався у формі боротьби матеріалізму з ідеалізмом. Помітним здобутком тогочасних укр. учених була підготовка тритомної "Історії філософії на Україні" (К., 1987), два томи якої були опубліковані. Незважаючи на обмеження і перешкоди, що їх створювала на шляху дослідницької праці марксистсько-ленінська методологія, вітчизняні історики філософії зробили чималий внесок у розвиток укр. історико-філософської науки, особливо щодо вивчення філософської думки Княжої доби, ренесансно-гуманістичних і реформаційних ідей, філософії барокової доби, насамперед, філософії КМА, спадщини Сковороди та видання його творів (дослідження Шинкарука, Горського, Іваньо, Нічик і очолюваної нею дослідницької групи). Нині, спираючись на різні методологічні підходи (герменевтику, структурний аналіз текстів, компаративно-історичний аналіз тощо), укр. історики філософії працюють над відтворенням цілісної картини історії укр. філософії, розуміючи її як невід'ємну частку загальноєвропейського духовного процесу, як плюралістичне поєднання різноманітних напрямів, течій, шкіл, що, взаємодіючи між собою, утворюють підвалини самобутнього побуту укр. філософії і культури (дослідження Лісового, Бадзьо, Забужко, Сирцової та ін.).

ВЛАДА - здатність спрямовувати процеси, події, дії та поведінку людей у бажаному напрямі. В. передбачає наявність, по-перше, суб'єкта В. (того, хто застосовує В.), по-друге, об'єктаВ. (до чого чи до кого В. застосовують), по-третє, засоби, з допомогою яких досягають В., і, по-четверте, мету, заради якої В. застосовують С. уб'єктом В. може бути окрема людина, група людей або й усе людство. Об'єктом В. можуть бути окремі люди або групи людей. Вимога, щоб суб'єкт В. усвідомлено застосовував В. і виявляв волю до В., так само як вимога, щоб об'єкт В. усвідомлював себе об'єктом В., є радше ідеальним типом владних взаємин: усвідомлення себе суб'єктом чи об'єктом В. у багатьох випадках є тільки частковим або відсутнім взагалі. Зокрема, у випадку замаскованого використання В. об'єкт В. може не усвідомлювати, що його поведінку спрямовують за допомогою певних технологій; так само переконання суб'єкта В. у тому, що він є дійсним суб'єктом В., може бути помилковим. У всіх цих випадках ідеться про самоусвідомлення або про міру усвідомлення сторонами справжньої ролі, яку вони відіграють у владних взаєминах. Переносне застосування поняття "В." має місце тоді, коли говорять, що інстинкти, почуття, ідеї, ідеології, гроші чи речі і т.п. "мають В. над людьми". Насправді тут маємо справу тільки із залежністю (яка, зокрема, визначає межі свободи будь-якого суб'єкта). Але тільки деякі різновиди залежності є виявами В. Об'єктом В. може бути також сам суб'єкт В., хоча при цьому він розрізняє себе - суб'єкта, на відміну від себе - об'єкта. У випадку В. особи над собою (своїм тілом, психічними станами) чи, напр., у випадку самоврядування народу (де держава виступає засобом самоврядування) суб'єкт В. використовує В. щодо самого себе. Існує багато різновидів особистої та колективної В., залежно від того, хто є суб'єктом та об'єктом В., які засоби використовує суб'єкт В. для досягнення В. і для чого (з якою метою) він використовує її: В. батьків над дітьми, В. вчителя над учнем, В. еліт, адміністративна, державна, судова В., В. масової інформації, В. окремих осіб у тих чи тих колективах (навіть дитячих), В. окремих осіб чи груп осіб в організованих злочинних угрупованнях тощо. Колективну В. часто здійснюють не безпосередньо, а з допомогою певних установ - держава, різного роду адміністрації тощо. Це уможливлює відчуження В. від суб'єкта В.: так, у випадку демократії (самоврядування) "суверен В." (народ) за певних умов стає більшою мірою об'єктом В., ніж її суб'єктом. У владних концепціях політику визначають як застосування В. з метою спрямовувати поведінку осіб та суспільних груп таким чином, щоб забезпечити деякий стан колективного цілого (див. політика). Державна В. тоді виступає тільки одним із різновидів політичної В. Оскільки про "В. над природою" можна говорити тільки у випадку спрямування природних процесів у бажаному для людства напрямі, то екологічна криза та деякі інші наслідки технологічного поступу свідчать, що в дійсності В. людини над природою обмежена: по-перше, можливістю передбачати віддалені наслідки і, подруге, можливістю контролювати застосування різних технологій. Найглибші антропологічні джерела В. полягають у заміні дії природних механізмів, які регулюють зв'язок усіх інших живих організмів з природою, свідомо контрольованими процесами. Втім було б помилковим розглядати В. людини над людиною (та одних суспільних груп над іншими) поза контекстом певної культури. Допустимий обсяг В., засоби досягнення В., мета, заради якої В. використовують, - усе це передусім залежить від особливостей культури та тих цінностей, які побутують в даному суспільстві (звичаїв, етичних та правових норм тощо). Використання політичної В. (поза випадком, коли В. тотожня використанню сили або погрози силою) залежить насамперед від способів легітимізації В., від типів держави, загальної масової політичної культури та культури професійних політиків.

ІНТЕЛІГЕНЦІЯ (від. лат. intelligens (intelligentis) - обізнаний, розсудливий; знавець, фахівець) - мисляче творче ядро "освіченого прошарку" або "освіченого класу" суспільства, яке характеризується великою розумовою, естетичною та моральною активністю, ініціативою і творчістю. Термін "І", з'явився в Росії в 60-ті рр. XIX ст. Його ввів у вжиток письменник Боборикін. Термін "І." був тісно пов'язаний з русофільськими настроями рос. учених та діячів мистецтва, із загальним релігійно-філософським, моралізаторським та гуманістичним спрямуванням рос. науки, філософії та мистецтва. Тому, хоча термін "І." й було запозичено іншими мовами та діячами культури інших країн, він не набув там значного поширення та значення. Натомість навіть найвищі, найкваліфікованіші, найкультурніші категорії людей розумової праці, що зайняті найскладнішою творчою працею, західна філософія, соціологія, історіографія розглядає як "інтелектуалів". Ця тенденція поглиблюється та набуває подальшого розвитку за притаманних НТР та становленню інформаційного суспільства умов механізації, автоматизації, комп'ютеризації процесів розумової праці. І. є смислотворчою, розумово ініціативною потугою кожної нації і суспільства в цілому В. она є тією "творчою меншістю" (за Тойнбі), до якої підтягується "пасивна більшість". Хоча І. кожної нації належить до суспільної еліти, на ній позначається загальний рівень культури, досягнутий суспільством. Розвиток суспільного розподілу праці приводить до подальшої диференціації прошарку І. Зокрема, ускладнюється її професійнокваліфікаційна структура, яка охоплює науковців, інженерно-технічних працівників, діячів культури, охорони здоров'я, апарату управління тощо. Існує також поділ за місцем проживання (сільська, міська, І. розвинених країн, І. країн, що розвиваються тощо), сферами діяльності (виробнича, наукова, мистецька, сфери послуг), ступенем творчого характеру праці, за рівнем кваліфікованості тощо.

1. n рек., марк. рекламування; реклама; 2. рекламна діяльність; 3. рекламне оголошення; a рекламний

1. оплачене ідентифікованим спонсором поширення через ЗМІ інформації про товари, продукцію (product), послуги (service¹), ідеї, марки (brand), яка спрямована на цільову аудиторію (target audience) і покликана стимулювати попит на ці товари, послуги тощо; ♦ рекламування як один із компонентів маркетингу (marketing communication) поділяють на два основні види: рекламування для створення популярності організації (institutional advertising) і рекламування продукції (product advertising); 2. комерційна діяльність зі створення, розповсюдження та продажу реклами (advertisement); 3. рекламне оголошення (advertisement)

═════════■═════════

above-the-line advertising реклама з агентською знижкою; accessory advertising допоміжна реклама; advance advertising попередня реклама; adversary advertising реклама, що протидіє; advocacy advertising рекламно-пропагандистська кампанія; airline advertising реклама авіакомпанії; aisle advertising реклама у проході між полицями в крамниці; annoying advertising подразлива реклама; audiovisual advertising аудіовізуальна реклама; auditory advertising акустична реклама • звукова реклама; auxiliary advertising допоміжна реклама; bait advertising спокуслива реклама; bait and switch advertising реклама із мерехтливою принадою; bank advertising банківська реклама; bargain-basement advertising реклама, яка пропонує товар за низькими цінами; below-the-line advertising рекламні замовлення, які не дають агентської знижки; beverage advertising реклама напоїв; billboard advertising щитова реклама; block advertising блокова реклама; borax advertising настирлива реклама; brand advertising рекламування марки • рекламування торговельної марки; brand image advertising реклама товарної марки; brand name advertising реклама торгової назви фірмової марки; broadcast advertising рекламування засобами радіо; burst advertising короткострокове раптове рекламування; business-to-business (B-B) advertising реклама для підприємств; cable advertising реклама на кабельному телебаченні; cause-and-issue advertising проблемна реклама • реклама, яка спрямована на суспільні проблеми; cinema advertising кінореклама; classified advertising реклама, згрупована у рубрики; commercial advertising торговельна реклама • комерційна реклама; commodity advertising рекламування товару; comparative advertising реклама, розрахована на дискредитацію товару конкурента; comparison advertising порівняльне рекламування; competitive advertising конкурентне рекламування; concept advertising реклама задуму • реклама ідеї; consumer advertising рекламування споживчих товарів • споживча реклама; contemporary advertising сучасна реклама; controversial advertising суперечлива реклама • дискусійна реклама; cooperative advertising спільне рекламування; corporate advertising рекламування організації • рекламування для створення популярності організації; corrective advertising реклама, яка виправляє помилкову інформацію або помилкове враження; coupon advertising купонна реклама; creative advertising творча реклама; crossruff advertising колективна реклама; current advertising поточне рекламування; deceptive advertising облудна реклама • реклама неякісних товарів • неправдива реклама; demonstration advertising наочна реклама • переконлива реклама; denigratory advertising ганебна реклама конкурентів • ганебна реклама; direct advertising пряме рекламування; direct-mail advertising пряма поштова реклама; directory advertising рекламні оголошення в довідниках; direct response advertising пряма поштова реклама; display advertising вітринно-виставкове рекламування; domestic advertising рекламування місцевих товарів; effective advertising ефективна реклама; endorsement advertising рекламування з підтримкою; entertaining advertising розважальна реклама; ethical advertising етичне рекламування; existing advertising поточна реклама; expensive advertising дорога реклама; eye-catching advertising яскрава реклама; factual advertising реклама, яка обґрунтована фактами; false advertising облудна реклама • неправдива реклама; fashion advertising реклама моди; film advertising кінореклама • реклама з допомогою кінофільмів; financial advertising фінансове рекламування; flexform advertising реклама довільної форми; follow-up advertising повторна реклама; food advertising реклама харчових продуктів; foreign advertising закордонна реклама; fraudulent advertising шахрайська реклама; free advertising безплатна реклама; front-page advertising реклама на титульній сторонці; general advertising реклама на широку публіку; generic advertising рекламування групи товарів; global advertising всесвітня реклама; government advertising реклама від імені урядових органів • урядова реклама; grocery advertising реклама бакалійно-гастрономічних товарів; graphic advertising графічне рекламування; group advertising групова реклама; hard-sell advertising наполегливе рекламування • агресивне рекламування; heavy advertising інтенсивна реклама; high-pressure advertising настійне рекламування • агресивне рекламування; house advertising власне рекламування фірми • внутрішньофірмове рекламування; hype-type advertising гучне рекламування; image advertising рекламування образу • рекламування іміджу; impact advertising спонукальна реклама; indirect advertising непряме рекламування; indirect-action advertising реклама непрямого впливу; industrial advertising промислове рекламування; inferior advertising неякісне рекламування; information advertising реклама, насичена інформацією • інформаційна реклама; in-house advertising власне рекламування фірми • внутрішньофірмове рекламування; initial advertising початкова реклама; innovative advertising новаторське рекламування; institutional advertising рекламування організації • рекламування для популяризації організації; international advertising міжнародне рекламування; interstate advertising рекламування для міжштатного розповсюдження; introductory advertising вступна реклама; investor-solicitation advertising рекламування для зацікавлення вкладників; issue advertising реклама, яка висвітлює суспільні проблеми; journal advertising рекламування в спеціалізованих виданнях • рекламування в журналах; keyed advertising шифроване рекламне оголошення; large-scale advertising великомасштабне рекламування; launch advertising упроваджувальна реклама • реклама впровадження товару • реклама, що оголошує про випуск нового товару; legal advertising правове рекламування; litter-bin advertising рекламування на сміттєвих урнах; local advertising місцеве рекламування; long-term advertising довгострокове рекламування; low-pressure advertising ненав'язливе рекламування; mail-order advertising рекламування торгівлі «товари поштою» • реклама, передана поштою; magazine advertising журнальне рекламування • рекламування в журналах; mail advertising рекламування поштою • реклама, передана поштою; mass advertising масове рекламування • реклама масового охоплення; mass media advertising рекламування в засобах масової інформації; misleading advertising оманливе рекламування • неправдиве рекламування; mobile advertising реклама на транспортних засобах; multimedia advertising рекламування, що користується кількома засобами масової інформації; multinational advertising багатонаціональна реклама; name advertising реклама назви • реклама-назва; national advertising національне рекламування; natural break advertising рекламування в перервах між програмами; newspaper advertising газетна реклама; novelty advertising рекламування новинок; objective advertising об'єктивне рекламування; offbeat advertising нешаблонне рекламування • оригінальне рекламування; off-season advertising рекламування в міжсезонні • позасезонне рекламування; on-target advertising цілеспрямоване рекламування; opinion advertising експертна реклама; oral advertising усне рекламування; outdoor advertising вулична реклама; out-of-home advertising надвірне рекламування; package advertising реклама на упаковці; packaged-goods advertising рекламування фасованих товарів; persuasive advertising переконливе рекламування; point-of-purchase advertising рекламування на місці продажу-купівлі; point-of-sale advertising рекламування на місці продажу-купівлі; political advertising політична реклама; position media advertising вуличне рекламування; postal advertising поштове рекламування; postcard advertising реклама на поштових картках; poster advertising плакатне рекламування • реклама за допомогою плакатів; postmark advertising реклама на поштовому штампі; premium advertising високоякісна реклама; prestige advertising престижне рекламування; price advertising реклама цін; primary advertising основне рекламування; print advertising друковане рекламування; private sector advertising рекламування приватного сектору; problem-solution advertising рекламування щодо розв'язання проблем; producer advertising реклама від імені виробників; product advertising рекламування продуктів; product-centred advertising реклама, яка робить наголос на товарі; product-comparison advertising реклама на основі порівняння товарів; professional advertising професійне рекламування; promotional advertising заохочувальне рекламування • реклама, що заохочує попит; radio advertising радіорекламування; recruitment advertising реклама вакансій; regional advertising районне рекламування • регіональне рекламування; regular advertising систематичне рекламування; reinforcement advertising підсилювальне рекламування; repeat advertising повторне рекламування; retail advertising рекламування роздрібної торгівлі; sales advertising рекламування для збуту; screen advertising екранне рекламування; seasonal advertising сезонне рекламування; selective advertising добірна реклама; semi-display advertising тематичне вітринно-виставкове рекламування; short-term advertising короткострокове рекламування; show-window advertising вітринне рекламування; sky advertising повітряне рекламування; soft-sell advertising ненастійне рекламування; space advertising ілюстративно-зображальне рекламування • зображальне рекламування; split-run advertising рекламування з розбиттям тиражу; spot advertising рекламування у вставці; still-life advertising натюрмортне рекламування; store advertising реклама крамниці; strategic advertising стратегічне рекламування; subliminal advertising рекламування, спрямоване на підсвідомість; successful advertising успішне рекламування; superior advertising реклама вищої якості; tactical advertising тактичне рекламування; target advertising цілеспрямоване рекламування; teaser advertising подразливе рекламування; tie-in advertising супровідна реклама; tombstone advertising коротке рекламне оголошення інформаційного характеру; trade advertising торгова реклама • рекламне оголошення в торговельному виданні; trademark advertising реклама торговельного знака; traditional advertising традиційне рекламування; transit advertising реклама на транспорті; truthful advertising правдива реклама; unacceptable advertising неприпустима реклама; unfair advertising несумлінне рекламування; untruthful advertising неправдива реклама; vertical cooperative advertising вертикальна спільна реклама; viewpoint advertising рекламування точки зору; visual advertising зорова реклама; vocational advertising реклама, розрахована на професіоналів; word-of-mouth advertising реклама, яка твориться споживачами • реклама з уст в уста; written advertising письмове рекламування; year-round advertising цілорічне рекламування; yellow-pages advertising; zero-based advertising реклама з нуля

═════════□═════════

advertising account рахунок за рекламу; advertising activities рекламна діяльність; advertising agency рекламне агентство; advertising agency network мережа рекламних агентств; advertising agent рекламний агент; advertising aids рекламні матеріали; advertising allowance знижка для компенсації витрат на рекламування; advertising and publicity реклама і пропаганда • реклама і популяризація; advertising appeal привабливість реклами • рекламна концепція; advertising budget кошторис на рекламування; advertising campaign рекламна кампанія; advertising consultant порадник з рекламування • консультант з рекламування; advertising contract рекламний контракт; advertising copy рекламний текст; advertising costs витрати на рекламу; advertising department рекламний відділ; advertising director директор рекламного підприємства; advertising effect вплив реклами; advertising effectiveness ефективність реклами; advertising effort рекламна діяльність; advertising expenses витрати на рекламу; advertising expert спеціаліст з реклами; advertising exposure рекламний контакт; advertising film рекламний фільм; advertising industry рекламна галузь; advertising literature рекламне видання • рекламні проспекти; advertising malpractice зловживання в галузі реклами; advertising manager керівник рекламного агентства; advertising material рекламний матеріал; advertising media засоби рекламування; advertising medium засіб рекламування; advertising price рекламна ціна; advertising profit прибуток з рекламування; advertising rate рекламна ставка; advertising registers рекламні довідники; advertising research дослідження у галузі рекламування; advertising revenue дохід з рекламування; advertising slogan рекламний слоган; advertising space місце на рекламу; advertising spot рекламна вставка на телебаченні або радіомовленні; advertising standards норми рекламування • стандарти рекламування; advertising standards authority орган стандартизації в галузі реклами; advertising value вартість реклами; advertising weight ефект реклами; to arrange advertising організувати рекламу; to do the advertising виготовляти/виготовити рекламу; to finance advertising фінансувати рекламу

advertising¹ ‡ A. four principles of marketing (386)

пр. publicity

▹▹ advertisement

▹▹ promotion¹

* * *

1. n

1) інститут; науково-дослідна установа, науково-дослідний заклад

2) асоціація, товариство (наукове, релігійне тощо); гурток

3) (професійна) вечірня школа

4) амер. короткотермінові курси

5) pl юр. основи права, інституції

2. v

1) установлювати; засновувати; запроваджувати

2) починати (слідство, розслідування)

3) церк. призначати (на посаду — in, into, to); наділяти владою

4) юр. призначати (когось) спадкоємцем

5) навчати, наставляти

* * *

1) інститут ( науково-дослідна установа або навчальний заклад); асоціація, товариство (наукове, релігійне); гурток; вечірня школа, професійна; aмep. короткострокові курси; серія лекцій ( для підвищення кваліфікації)

2) інститут

1) встановлювати, вводити; засновувати; починати, порушувати ( справу)

2) цepк. (in, into, to) призначати ( священика)

3) юp. призначати спадкоємцем

1) юридичний, правовий

2) судовий

3) законний; дозволений законом; легальний

4) рел. оснований на Мойсеевому законі

* * *

1) юридичний, правовий

2) законний; дозволений законом; легальний

3) peл. заснований на Мойсеєвому законі

(2. Gp)

1. n ком., марк. група; угруповання; клас; організація; колектив; a груповий; колективний; 2. ком., юр. група; концерн; об'єднання компаній; організація

1. об'єднана за певними ознаками і властивостями сукупність предметів, осіб тощо; 2. група акціонерних товариств, зокрема холдингова компанія (holding company) разом з дочірніми компаніями (subsidiary)

═════════■═════════

ad hoc group спеціальна група; administration group адміністративна група; advisory group консультативна група • група консультантів; age group вікова група; allied trade споріднена торговельна група; business group група підприємців; business contact group група ділових зв'язків; buyers' group група покупців; campaign group група, яка організує кампанію; citizen's action group діюча громадська група; commodity group група товарів • товарна група; community group громадська група • група місцевої громадськості; comparable group порівняльна група • схожа група • подібна група; competing group конкуруюча група; consumer group група споживачів; consumer boycott group група споживачів, які беруть участь у бойкоті; consumer interest group група захисту інтересів споживачів; consumer protection group група захисту інтересів споживачів; consumer satisfaction group група вивчення задоволеності споживачів; control group контрольна група; current business group функціонуюча ділова група; customer group група клієнтів • група замовників; demographic group демографічна група; design group група проектувальників; development group група розвитку фірми • група розвитку; discussion group колоквіум • семінар; economic group економічна група • господарська група; economic-and-social group соціально-економічна група; encounter group групова зустріч для обговорення спільних проблем • зустріч для вільного і відвертого обміну думками у вузькому колі • групи за інтересами • групова психотерапія; environmental group група захисників навколишнього середовища; ethnic group етнічна група; examining group група експертів • група експертизи; experimental group експериментальна група; focus group група для тематичного опитування • фокус-група; forecasting group група прогнозування; formal group формальна група • формальний колектив; homogeneous group однорідна група • група з однорідним складом; income group група за рівнем доходів • група населення, яка має однаковий дохід; industry group галузева група • група за галуззю діяльності; informal group неформальна група • неформальний колектив; interest group група, об'єднана загальними інтересами; lasting group довговічна група • стабільна група; leadership group група лідерства; life-style group група за способом життя; loaning group кредитна група; lobby group група лобістів • група людей, яка чинить тиск на керівний орган для прийняття певного рішення; management group група управління; manufacturing group виробнича група; matched group ідентична група • парна група • порівняльна група • сумісна група; medium-income group група за середнім рівнем доходів; membership group членський колектив • група членів; minority group національна меншість • меншість; national group національна група • група осіб однієї національності; natural group природна група; new product development group група спеціалістів — розробників нових товарів; nomadic group кочова група; noncompeting groups неконкурентні групи; occupational group група за родом зайнятості • професійна група; order receiving group група, яка приймає замовлення; peer group група рівних; performing arts group група виконавців • мистецька група; policy group група, яка опрацьовує стратегію; political group політична група; population group група населення; pressure group група тиску • група, яка обстоює певні інтереси • група, об'єднана спільними інтересами; primary group первинна група • первинне оточення • первинний колектив; producers group виробнича група; product group товарний підрозділ • товарна група • група товарів; product line group асортиментна група • група товарів, близьких за номенклатурою; product test group група випробування товару • група товарних випробувань; professional group група професіоналів; project group проектна група; psychological group психологічне угруповання; public interest group група захисту інтересів громадськості • група громадських інтересів; purchasing group закупівельна група; quality assurance group група забезпечення якості; racial group расова група; reform group група реформаторів; repair group ремонтна група; research group дослідницька група; retailers' buying group об'єднання роздрібних торговців; risk group група ризику; secondary group вторинна група • вторинне оточення • вторинний колектив; select group вибрана група; social group суспільна група; social action group група суспільної дії; socioeconomic group соціально-економічна група; sociological group соціологічна група; special-interest group група зі спеціальними інтересами; statistical group статистична група; study group робоча група • дослідницька група; task group цільова група; target group цільова група; technical group технічна група • група технічних спеціалістів; test group випробувальна група • дослідна група; trade group галузева група; trading group торговельне об'єднання; transportation group транспортна група; upscale group група, вища від середнього рівня; user group група користувачів; viewing group група глядачів; wage rate group група одного розряду заробітної плати; watchdog group група нагляду • контрольна (ревізійна) група; working group робоча група

═════════□═════════

group annual report річний звіт об'єднання; group assurance scheme система колективного страхування; group balance sheet балансовий звіт групи компаній; group case study груповий аналіз конкретних ситуацій • груповий розгляд конкретних проблем; group company концерн • змішана компанія • спільна компанія; group deficit груповий дефіцит • дефіцит бюджету групи компаній; group discount ставка обліку групи компаній; group dynamics групова динаміка; group earnings доходи групи компаній; group equity капітал групи компаній; group financial statement фінансовий звіт групи компаній; group health insurance колективне медичне страхування; group information інформація про стан концерну; group insurance колективне страхування; group leader лідер угруповання; group leasing колективна довгострокова оренда; group life insurance групове страхування життя; group management колективне керівництво; group managing director директор-розпорядник групи компаній; group of companies група компаній • концерн; group of experts група експертів; group of investors група вкладників капіталу • група інвесторів; Group of Seven (G7), G-7 countries група семи (провідні країни Заходу: Великобританія, Німеччина, Канада, США, Франція, Італія, Японія); Group of Eight, G-8 countries група восьми (Великобританія, Німеччина, Канада, США, Франція, Італія, Японія, Росія); group of Ten, G-10 countries група десяти (члени Міжнародного валютного фонду: США, Канада, Бельгія, Нідерланди, Великобританія, Італія, Франція, Німеччина, Швеція, Японія); group outline спільний план діяльності групи компаній; group pension fund колективний пенсійний фонд; group policy груповий поліс; group profit прибуток групи компаній; group relations взаємостосунки між членами колективу; group taxation оподаткування групи компаній; group turnover товарооборот групи компаній; G-5 countries група п'яти (провідні країни Заходу: Великобританія, Німеччина, США, Франція, Японія); to group with поєднуватися/поєднатися • поєднуватися/ поєднатися з

group²:: group of companies

АНАЛІЗ ПОЛІТИКИ - термін, який позначає взаємопов'язані різновиди діяльності: 1) теоретичний аналіз політики, мета якого полягає у тому, щоб шляхом аналізу пояснити наявну політичну ситуацію; 2) особливу професію (рід занять), пов'язану зі здійсненням експертизи при прийнятті політичних рішень переважно на рівні державних органів влади. У першому розумінні А. п. є складовою частиною будь-якого розділу політичної науки, у другому - сукупністю порад щодо державних рішень, яка ґрунтується на певних суспільних цінностях О. сновними замовниками і споживачами політичного аналізу є державні установи. Оскільки будь-яке політичне рішення має своє змістове наповнення, воно може стосуватися як загальних аспектів внутрішньої чи зовнішньої державної політики, так і окремих ділянок суспільного життя (права, економіки, фінансів, культури та ін.). Здійснюючи аналіз з метою встановити міру обґрунтованості якогось політичного рішення, експерт мусить передбачати не тільки деякий результат в окремо взятій галузі, а й побічні соціальні та політичні наслідки. При цьому досягнення бажаного результату має бути зіставлене з можливими збитками - коштами, необхідними для впровадження рішення, чи ймовірними негативними наслідками. Кожен аналітик (експерт) мусить так чи інакше спиратися на якусь теорію, яка дозволяє йому передбачати поведінку різних категорій людей та суспільних груп у тих чи тих суспільних ситуаціях. Це можуть бути як деякі конкретні теорії (правові, економічні, фінансові та ін.), так і суто політичні (напр., теорія раціонального вибору, теорія ігор, системний підхід тощо). Другою важливою характеристикою будь-якого експерта є його ціннісні орієнтації, що визначають, який стан суспільства експерт вважає бажаним О. скільки бажаний результат, як правило, визначає замовник експертизи, то питання про те, як експерт діє у випадку конфлікту ціннісних орієнтацій, значною мірою залежить від принципів його моральної свідомості та професійної етики. У багатьох ситуаціях раціональне обґрунтування рішень здатне забезпечувати успішність дій - і чим більшою мірою люди очікують від державних діячів саме раціонально обґрунтованої поведінки, тим вірогідніше раціонально обґрунтовані рішення мають перспективу стати успішними.

ЕТИКА ( від грецьк. ήδοζ - звичай) - 1) філософська дисципліна, об'єктом вивчення якої є мораль, моральність; 2) система моральних норм і цінностей, що є характерною для певної культурної або релігійної спільноти, соціальної чи професійної групи людей. Е. як філософська наука зосереджує увагу на проблемах сутності й функціонування моралі, досліджує специфіку моральних норм і цінностей та шляхи їх обґрунтування, з'ясовує моральні аспекти людської свідомості, діяльності, спілкування і світоставлення, аналізує мову моралі, значення і функції моральних висловлювань. Як позначення вчень про моральність термін "Е." закріплюється у філософському вжитку від IVct. до н. е. завдяки працям Аристотеля "Нікомахова етика", "Евдемова етика", "Велика етика". За Аристотелем, Е. займає середнє положення між психологією та політикою; разом з останньою вона утворює галузь практичного пізнання (на відміну від пізнання умоглядно-теоретичного, з одного боку, і творчо-виробничого, з іншого). Згодом стоїки розподілили філософію на три основні галузі: логіку, фізику (пізніше метафізику) та Е.; традиція такого розподілу закріпилась у європейській філософській культурі К. ант поєднав підходи Аристотеля та стоїків, пов'язавши практичний розум як основу моральності з ідеєю свободи у її протиставленні світові природних закономірностей. Нове посилення інтересу до осмислення Е. в контексті практичної філософії - у взаємозв'язку з економікою, політикою, філософією права - спостерігаємо в кін. XX ст., зокрема, на базі трансцендентальної прагматики (Апель, Габермас та ін.). Водночас упродовж усієї історії Е. істотним був зв'язок з філософською антропологією. Іноді Е. поставала як прямий висновок з останньої (Г'юм, франц. просвітники), інколи - як її складова частина, що впливає на характер цілого (Фоєрбах, Гелен, Фромм), в інших випадках - як перенесення її істотної проблематики у сферу практичного самовизначення суб'єкта (К'єркегор та ін.). Структура етичного знання визначається наявністю в ньому таких основних підрозділів: а) описова, або дескриптивна, Е., що опікується дослідженням реальних феноменів моральності в їхньому історичному, соціальному, етнічному та іншому контекстах; б) нормативна Е., яка концептуалізує нормативно-ціннісний підхід до моральності, досліджує проблеми регуляції поведінки, кодифікує й систематизує приписи моралі; в) власне філософсько-методологічна теорія моралі, яку в XX ст. іноді визначають як метаетику (переважно стосовно тих її розділів, що пов'язані з аналізом мови моралі, дослідженням значення моральних термінів і суджень). Розрізняють також загальну і прикладну Е. (зокрема, професійну); макроетику, що обіймає норми і принципи, здатні до універсалізації, й Е. локальних спільнот (зокрема, етноетику), яка являє собою концептуалізацію відповідних партикулярних систем субстанційної моральності. Напрями в Е. визначаються як за характером осмислення основних етичних проблем, так і за способом обґрунтування моралі загалом. За першим критерієм в Е. вичленовуються такі напрями, як евдемонізм, що кладе в основу осмислення моральних явищ принцип щастя; гедонізм, який подібним чином спирається на принцип насолоди; утилітаризм, що виходить з ідеї корисності; перфекціонізм, що утверджує досконалість як вищий критерій моральних цінностей та ін. Деонтологія етична висуває на передній план модальність належного, тоді як аксіологія розглядає моральні проблеми у перспективі цінностей тощо. За способом обґрунтування моралі виділяють теологічну Е., що базується на авторитеті Св. письма; автономну Е., що прагне обґрунтувати мораль, виходячи з її власних даних; соціально-апробативну Е. (Дюркгейм, Леві-Брюльта ін.), яка виводить свідомість обов'язку з суспільних очікувань і вимог; екзистенційну; феноменологічну; психоаналітичну; комунікативно-дискурсивну Е. та ін. Проблемно-тематичний спектр етичної думки охоплює: а) проблеми власне моралі як певної нормативно-ціннісної системи; б) проблеми моральності як галузі практичних стосунків, звичаїв, вчинків; в) проблеми смисложиттєвого пошуку і внутрішнього самовизначення людини К. онкретна тематика філософської Е. зазнає істотних змін в історичному процесі. Так, в античній Е. головна увага приділялася етичним чеснотам і шляхам морального вдосконалення людського індивіда; в релігійній культурі Середньовіччя на передній план виступають проблеми внутрішнього душевного життя людини, свободи волі і Божественної предестинації, вибору між добром і злом. В епоху Ренесансу утверджується Е. й ідеологія гуманізму, яка відводить особистості вищий щабель в ієрархії цінностей, висуває ідеал її всебічного і гармонійного розвитку, водночас засвідчуючи амбівалентність і драматизм суто індивідуального самоствердження. Доба Реформації і Новий час формують етичні підвалини активної людської діяльності, зокрема у господарсько-виробничій сфері; актуалізуються проблеми етичного осмислення суспільного життя й відносин. Е. XX ст. усвідомлює засади і проблематику інтерсуб'єктивності, утверджує принципову цінність життя як такого і разом з тим кожної людської індивідуальності в її наявному бутті, обстоює свободу і права людини С. учасні умови порушують низку гострих етичних проблем. Зростання технологічного потенціалу людства вимагає дієвого етичного осмислення всієї сукупності стосунків людини із світом Ф. ормується екологічна Е. Трансформаційні процеси у посттоталітарних країнах породжують потребу в новому осмисленні взаємин Е. й політики, зорієнтованому на відкрите демократичне суспільство. Розвиток науки, техніки і культури започатковує нові проблеми також у конкретних галузях прикладної Е., як-от педагогічна, наукова, підприємницька, лікарська Е., веде до появи нових етичних дисциплін (див. біоетика).

(ince)

стр., фін. 1. n страхування; a страховий; 2. страховий поліс

1. система заходів оберігання власності (property²) окремою особою, компанією (company) тощо від збитків, втрат чи пошкоджень, які виникають через непередбачені обставини, напр. банкрутства (bankruptcy¹), аварії, втрату працездатності, стихійні лиха, втрату майна, смерть тощо, що відшкодовується відповідно до умов за рахунок страхових внесків (premium²); 2. угода (contract) про відшкодування втрат чи збитків, що встановлюється між двома сторонами, а саме страхувачем (insurer), який несе відповідальність за відшкодування, користуючись створеним грошовим фондом, і страхувальником (insured), який вносить страхові внески (premium) у фонд

═════════■═════════

accident insurance страхування від нещасних випадків; aircraft insurance авіаційне страхування; all-loss insurance страхування від усякого ризику; all-risk insurance страхування від усякого ризику; annuity insurance пенсійне страхування; automobile insurance страхування автотранспорту; automobile liability insurance страхування громадської відповідальності власників автотранспорту; aviation insurance авіаційне страхування; baggage insurance страхування багажу; blanket insurance групове страхування • загальне страхування; block insurance страхування кількох видів ризику; burglary insurance страхування від крадіжки зі зломом; business insurance страхування від простою виробництва • страхування торговельної діяльності; capital insurance страхування капіталів; car insurance страхування автомобіля; cargo insurance страхування морського вантажу • страхування карго; children's endowment insurance страхування дітей до визначеного терміну; collateral insurance додаткове страхування; collective insurance групове страхування; comprehensive insurance загальне страхування; compulsory insurance обов'язкове страхування; concurrent insurance подвійне страхування; construction risks insurance страхування будівельного ризику; contingency insurance страхування на випадок виникнення надзвичайних обставин; contract guarantee insurance страхування на випадок невиконання однією зі сторін контрактних зобов'язань; cooperative insurance кооперативне страхування; credit insurance страхування кредитів • страхування від несплати боргу; credit life insurance кредитне страхування життя; credit risk insurance страхування кредитного ризику; currency risk insurance страхування валютного ризику; deposit insurance страхування депозитів; disability insurance страхування на випадок втрати працездатності; double insurance подвійне страхування; employer's liability insurance страхування допомоги, що виплачується робітникам за втрати працездатності в результаті нещасного випадку; employment insurance страхування службовців • страхування робітників; endowment insurance страхування до визначеного строку • страхування-вклад; export insurance експортне страхування; export credit insurance страхування експортних кредитів; fidelity insurance страхування від фінансових втрат, пов'язаних зі зловживаннями службовців; fidelity guarantee insurance страхування від фінансових втрат, пов'язаних зі зловживаннями службовців; fire insurance страхування від пожежі; fleet policy insurance страхування автотранспорту, що належить компанії; floater policy insurance страхування рухомого майна; freight insurance страхування фрахту; full insurance страхування від усякого ризику; group insurance групове страхування; group creditor insurance поліс групового страхування боржників, що видається кредиторові; group life insurance групове страхування життя; guarantee insurance гарантійне страхування; health insurance страхування на випадок хвороби; home owner's policy insurance комплексне страхування домашнього майна; hospitalization insurance страхування медичних витрат; household insurance комплексне страхування домашнього майна; industrial insurance виробниче страхування; liability insurance страхування відповідальності; life insurance страхування життя; limited policy insurance страховий поліс, обмежений конкретними страховими випадками; livestock insurance страхування худоби; loan insurance страхування позик; luggage insurance страхування багажу; malpractice insurance страхування на випадок судового переслідування; marine insurance морське страхування; medical insurance страхування медичних витрат; miners' insurance страхування шахтарів; mortgage insurance страхування іпотечної заборгованості; motor vehicle passenger insurance страхування автопасажирів; mutual insurance взаємне страхування; national insurance державне страхування; no-fault insurance страхування транспортного засобу незалежно від винуватця аварії; obligatory insurance обов'язкове страхування; ocean insurance морське страхування; ocean marine insurance морське страхування; old age insurance страхування на старість; open insurance страхування рухомого майна; ordinary insurance звичайне страхування життя; partial insurance часткове страхування; participating insurance страхування з участю в прибутках компанії; partnership insurance страхування життя учасників фірми; personal insurance особисте страхування; personal accident and sickness insurance страхування від нещасних випадків і хвороби; personal liability insurance страхування особистої відповідальності; pluvial insurance страхування від збитків у результаті поганої погоди • страхування від збитків у результаті дощу; private insurance індивідуальне страхування; private health insurance індивідуальне медичне страхування; products guarantee insurance страхування на випадок претензій з боку покупців у зв'язку з низькою якістю або дефектами товару; products liability insurance страхування відповідальності за вироблену продукцію; professional indemnity insurance страхування професійної відповідальності; property insurance майнове страхування; property damage insurance страхування майна від ушкодження; public liability insurance страхування відповідальності за збитки споживачів; real estate insurance страхування нерухомого майна; reciprocal insurance взаємне страхування; rent insurance страхування ренти; replacement insurance страхування майна, за якого відшкодування виплачується в розмірі вартості нового майна; residence contents insurance страхування домашнього майна; retirement income insurance страхування пенсії за віком; social insurance соціальне страхування; stock insurance страхування акціонерної компанії • страхування товару; strike insurance страхування від страйку; supplementary insurance додаткове страхування; technical risk insurance страхування технічного ризику; term insurance страхування на обмежений термін; theft insurance страхування на випадок крадіжки; third party insurance страхування третьої сторони; third party liability insurance страхування для можливого відшкодування третьої сторони; transit insurance транзитне страхування; transport insurance транспортне страхування; travel insurance страхування туристів; traveller's accident insurance страхування туристів; unemployment insurance страхування на випадок безробіття; voluntary insurance добровільне страхування; worker's compensation insurance страхування компенсацій у випадку травматизму; workmen's compensation insurance страхування допомоги, що виплачується робітникам у випадку втрати працездатності в результаті нещасного випадку на виробництві

═════════□═════════

insurance activities страхова діяльність; insurance adjuster оцінювач розміру страхового збитку; insurance against all risks страхування від всякого ризику; insurance against breakage страхування від поломки; insurance against burglary and theft страхування від крадіжки; insurance against commercial risks страхування від комерційного ризику; insurance against damage by dry rot страхування від ушкодження деревним грибком; insurance against damage by xylophaga страхування від ушкодження дерева деревним жучком; insurance against default страхування від невиконання зобов'язання; insurance against inheritance tax страхування від податку на спадщину; insurance against loss by redemption страхування від курсових втрат при викупленні цінних паперів; insurance against natural calamities страхування від стихійного лиха; insurance against risk страхування ризику; insurance against third party risks обов'язкове страхування громадянської відповідальності; insurance against total loss страхування від повної загибелі; insurance agent страховий агент; insurance amount загальна сума страхування; insurance application заява про страхування; insurance Association страхова асоціація; insurance bonus страхова премія; insurance broker страховий маклер; insurance business страхова справа; insurance certificate страхове свідоцтво; insurance claim страхова заява; insurance company страхова компанія; insurance contract контракт страхування • договір страхування; insurance costs страхові витрати; insurance cover обсяг страхової відповідальності; insurance document страховий документ; insurance expenditure витрати на страхування; insurance fraud шахрайство при страхуванні; insurance holder власник страхового полісу; insurance incorporating a waiting period страхування життя, що набуває чинності після визначеного періоду; insurance industry страхування (як галузь економіки); insurance in force чинний договір страхування; insurance inspector страховий інспектор; insurance law закон про страхування; insurance loss страховий збиток • збитки при страхуванні; insurance market ринок страхування; insurance monopoly монополія страхування; insurance number номер страхового договору; insurance on a contingency basis страхування на випадок виникнення надзвичайних обставин; insurance on a premium basis страхування з оплатою страхових внесків; insurance payment страховий платіж; insurance period термін страхування; insurance policy страховий поліс; insurance policy number номер страхового полісу; insurance portfolio портфель страхових документів • страхова книжка; insurance premium страховий внесок • страхова премія; insurance proposal пропозиція про страхування; insurance protection обсяг страхової відповідальності; insurance rate ставка страхової премії; insurance scheme система страхування; insurance sum сума страхування; insurance Supervisory Authority управління контролю за страхуванням; insurance syndicate страхова компанія • страховий синдикат; insurance tax податок на страхування; insurance technique спосіб страхування; insurance terms and conditions терміни й умови страхування; insurance with bonus страхування з участю в прибутках компанії; insurance with index clause страхування із застереженням про індексацію; insurance with medical examination страхування з попереднім медичним оглядом; insurance without medical examination страхування без попереднього медичного огляду; insurance with waiting period страхування з відстроченням відповідальності страхувача; insurance year рік страхування; to arrange insurance організовувати/організувати страхування; to cancel insurance анульовувати/анулювати страхування • скасовувати/скасувати страхування; to carry insurance бути застрахованим; to issue insurance видавати/видати страхування; to provide insurance давати/дати страхування; to suspend insurance припинити/припиняти страхування; to take out insurance страхуватися/застрахуватися; to undertake insurance брати/взяти на себе відповідальність за страхування

insurance¹ — ім. асекурація, прикм. асекураційний (зах. укр., діас.); insurance² — асекурація

═════════◇═════════

асекурація < польс. asekuracja — забезпечення < лат. assecuratio — забезпечення, убезпечення (Фасмер 1: 93); форма «асекурація» засвідчується у писемних пам'ятках з XVII ст., напр. 1616 р.: «...На що и асекурацию, на часъ помененый заплаты гроший таковыхъ пѣнязий, паномъ брацтву на себе далъ» (ISUJ: 38); форма «ассекурація» засвідчується у писемних пам'ятках з XVIII ст.: «...Заходить насъ въ тихъ вашихъ панскихъ ассєкурацияхъ и облѣгах нѣякаясь вонтпливость» (ISUJ: 38); пор. рос. форму «ассекурация», що засвідчується у XVII ст. (Фасмер 1: 93)

▹▹ assurance

* * *

1. n заст.

населений пункт; село; місто

2. adv

1) мимо, повз

2) поблизу, поруч

3) осторонь

4) амер., розм.

5) крім того

3. prep

1) у просторовому значенні вказує на:

а) близькість — коло, біля, при; поруч, уздовж

б) проходження повз певне місце або предмет — повз, мимо, через

2) у часовому значенні вказує на наближення до певного строку, моменту тощо — до, на

3) вказує на автора або дійову особу; передається орудним або родовим відмінком

4) вказує на засіб пересування; передається орудним відмінком, а також словами на, через, за допомогою, по

5) вказує на міри ваги, довжини тощо — на, в, у; передається також орудним відмінком

6) вказує на причину, джерело — через, від, з, за допомогою, шляхом

7) вказує на відповідність, погодженість — згідно з, відповідно до, по, за, з

8) вказує на співвідношення між порівнюваними величинами — на

9) вказує на характер дії — по, за, відповідно

10) у словосполученнях

* * *

1) який лежить осторонь

2) другорядний, необов'язковий

1) мимо

2) близько, поруч

3) убік

4) надає дієсловам to put, to set, to lay значення відкладати

5) aмep. усередину, у дім

6) заст. крім того

7) у сполученнях

1) у просторовому значенні вказує на місцезнаходження поблизу чого-небудь біля, поруч, при, на рух повз або уздовж предмета мимо; уздовж рух, проходження через який-небудь пункт через

2) у часовому значенні вказує на наближення до якого-небудь строку або обмеження яким-небудь строком до, на, під ( кінець)

3) указує на діяча ( часто після дієслова в пасиві); за відсутності дієслова передається орудн. відмінком, a; тж.; poд. відмінком засіб, знаряддя за допомогою; передається тж. орудн. відмінком

4) указує на спосіб пересування, пересилання е т. п. по, на; передається тж. орудн. відмінком

5) указує на особу, в інтересах або на користь якої відбувається дія стосовно

6) указує на відповідність чому-небудь або співвіднесеність із чим-небудь по, з, за, під

7) указує на міри ваги, довжини, об'єму, за якими здійснюється продаж на, по; передається тж. орудн. відмінком

8) указує на причини, джерело від, з, по

9) указує на кількісне співвідношення на

10) в адресах, назвах населених пунктів з

11) указує на відхилення стрілки компаса або рух на північ, південь мop. з диферентом

12)

13) один, без сторонньої допомоги

n (pl goes) розм.

1) ходьба, рух, хід

2) обставина; становище; справа

3) спроба, намагання

4) ковток; порція (їжі)

5) угода, домовленість

6) енергія, натхнення; завзяття; захоплення

7) розм. успіх; удача; успішний захід

8) хода

9) кидок (у спорті)

v (past went; p.p. gone)

1) іти, ходити

2) прямувати; їхати, їздити

3) подорожувати, пересуватися; рухатися

4) ходити, курсувати

5) від'їжджати, відходити, іти геть; зникати

6) працювати, діяти, функціонувати

7) проходити, пролягати, простягатися, вести (про дорогу)

8) доходити; дотягуватися; сягати

9) пролітати, швидко плинути (про час)

10) зникати; пропадати

11) поширюватися, передаватися

12) вступити в організацію, стати членом товариства

13) бути в обігу

14) брати на себе; зважуватися (на щось)

15) розвалитися, зламатися, розколотися

16) зазнати краху, збанкрутувати

17) бути розташованим

18) перебувати, зберігатися; укладатися (в щось)

19) дорівнювати

20) звертатися; вдаватися по допомогу

21) гласити, говоритися

22) дзвонити, бити (про годинник тощо)

23) умирати, гинути

24) пройти, бути прийнятим (визнаним)

25) продаватися (про ціну)

26) брати участь (на паях); ризикувати

27) зберігатися (про їжу)

28) підходити, личити (про одяг)

29) займатися чимсь

30) у сполученні з герундієм вказує на постійне заняття чимсь

31) як дієслово-зв'язка у складеному іменному присудку означає постійне перебування у певному стані; бути; ставати, робитися

32) у звороті to be going + inf смислового дієслова передає намір зробити щось

* * *

1) хід, ходьба, ходіння; pyx

2) обставина, положення; несподіваний поворот справи

3) спроба

4) приступ; порція ( їжі або вина); що-небудь виконане за один раз

5) угода; згода it's a go! домовилися!

6) енергія, наснага; завзяття, запал; захоплення

7) успіх; удача; успішна справа

8) хода

9) хід ( у грі); кидок ( у спортивних іграх)

10) кapт. "мимо" ( вигук)

11) it's mygo! це моя черга!

1) іти, ходити

2) направлятися, прямувати; відправлятися; їхати, поїхати

3) їздити, подорожувати, пересуватися ( яким-небудь способом); ходити, курсувати

4) іти, піти, їхати, відїжджати; відходити, відправлятися

5) рухатися, бути в русі; рухатися з певною швидкістю

6) працювати, діяти, функціонувати ( про машину); жити, діяти, функціонувати ( про людину)

7) тягтися, проходити, пролягати, простягатися, простиратися; дотягуватися; доходити

8) минати, проходити; протікати, проходити, спливати; завершуватися яким-небудь чином

9) зникати; проходити; зникнути, пропасти

10) поширюватися; передаватися

11) передаватися ( по телеграфу)

12) бути в обігу

13) (звич. to) іти ( на що-небудь); брати на себе ( що-небудь); зважуватися ( на що-небудь)

14) податися; звалитися; зламатися, розколотися; зазнати краху, збанкрутувати; відмінятися, знищуватися, скасовуватися; (звич. з must, can, have to) відмовлятися; позбуватися

15) бути розташованим, іти в певному порядку; зберігатися, знаходитися ( де-небудь); ставати ( на певне місце); (into, under) уміщатися, укладатися ( у що-небудь); (звич. to) рівнятися

16) закінчуватися певним результатом

17) говорити, гласити; звучати ( про мелодію)

18) дзвонити; бити, відбивати час

19) умирати, гинути

20) пройти, бути прийнятим; бути прийнятним

21) витримувати, терпіти

22) справлятися, долати

23) ходити певним кроком

24) спаровуватися

25) бути на паях, паювати

26) пропадати, слабшати (про слух, свідомість); зноситися ( про одяг)

27) зберігатися ( про їжу); носитися (про тканину, одяг)

28) бути ритмічними ( про вірші)

29) отримувати ( допомогу)

1) to be going to do smth збиратися, мати намір зробити що-небудь

2) to go at smth енергійно узятися за що-небудь

3) to go at smb накидатися, кидатися на кого-небудь

4) to go against smth

5) to go behind smth переглядати, розглядати заново, вивчати (підстави, дані)

6) to go beyond smth виходити за межі чого-небудь, перевищувати що-небудь

7) to go by /on / smth судити по чому-небудь; керуватися чим-небудь, слідувати чому-небудь; дотримуватися чого-небудь

8) to go after smth; smb домагатися чого-небудь, кого-небудь

9) to go for smb накинутися на кого-небудь; мати славу, вважатися ким-небудь; бути сприйнятим за кого-небудь; захоплюватися ким-небудь; закохатися в кого-небудь

10) to go for smth замінити що-небудь; зійти за що-небудь; прагнути до чого-небудь; домагатися чого-небудь; захоплюватися чим-небудь

11) to go for /at / a certain sum of money продаватися за певну ціну

12) to go to /in / smth витрачатися, іти на що-небудь

13) to go to smth; smb звертатися до чого-небудь, на кого-небудь (нaпp., про погляд); вдаватися до допомоги; звертатися (до кого-небудь, чого-небудь)

14) to go to smth ставати ким-небудь

15) to go to smb бути проданим кому-небудь; діставатися кому-небудь

16) to go through smth ретельно, пункт за пунктом розбирати що-небудь; здійснити, зробити що-небудь; пройти, бути прийнятим де-небудь (про проект, пропозицію); зазнавати чого-небудь, підлягати чому-небудь; витримати стільки-то видань ( про книгу); обшукувати, обшарювати що-небудь; розтратити, витратити ( гроші)

17) to go into smth ретельно розбирати що-небудь, вникати в що-небудь; розслідувати, розглядати що-небудь; обирати ( професію); вступити в організацію, стати членом товариства; надягати

18) to go before /to / smb, smth стати перед ким-небудь, чим-небудь; передавати на розгляд кому-небудь, чому-небудь

19) to go with smb супроводжувати кого-небудь, іти разом з ким-небудь; бути заодно, погоджуватися з ким-небудь

20) to go with підходити до чого-небудь, гармоніювати з чим-небудь; відповідати чому-небудь; відноситися до чого-небудь, бути пов'язаним з чим-небудь; бути пов'язаним з чим-небудь; відповідати чому-небудь

21) to go without smth обходитися без чого-небудь; не мати чого-небудь

22) to go by / under / a name бути відомим під яким-небудь іменем

23) to go under smb ' s name приписуватися кому-небудь ( про авторство)

24) to go to make up smth складати що-небудь, входити до складу чого-небудь; to go to the making of smth; smb бути необхідним для чого-небудь, кого-небудь

25) to go into a state приходити в який-небудь стан

26) to go into a condition входити в яке-небудь положення, займати яке-небудь положення

27) ... as smth; smb goes... як що-небудь заведено...;... як інші

28) to go to show that... свідчити

29) smth is going бути в наявності, продаватися, подаватися

30) to go to bed лягати спати

31) to go bail юp. ставати поручителем, поручитися або внести заставу ( за кого-небудь); ручатися

1. n

1) ключ (від замка тощо)

2) ел. важільний перемикач, кнопка

3) підрядковий переклад; ключ (до вправ); відповідь (до задачі, вправи тощо)

4) визначник (рослин, тварин)

5) роз'яснення; розгадка

6) ключова позиція

7) правильний шлях до чогось

8) тех. клин; шпонка; засув, чека

9) архт. замок склепіння (арки)

10) бот. крилатка

11) муз. ключ; тональність

12) клавіша; клапан

13) тон мови

14) стиль мови

15) жив. тон, відтінок (у барвах)

16) заст. набережна

17) заст. піщана мілина

2. v

1) замикати на ключ

2) використовувати умовні позначки

3) тех. заклинювати, закріпляти шпонкою

4) тел., рад. працювати ключем

5) муз. настроювати музичні інструменти

* * *

1) ключ ( від замка); ключ (для заводу годинникового механізму, настроювання мyз. інструмента е т. п.); гайковий ключ; eл. ключ, кнопка, важільний перемикач

2) ключ (до вправ, розв'язання задач); підрядковий переклад, дослівник; визначник (рослин, тварин); роз'яснення, розгадка

3) ключова позиція (що забезпечують доступ, вхід, контроль) вірний шлях ( до чого-небудь), ключ

4) тex. клин; шпонка; чека, засув

5) бyд. клинчаста цегла; apxiт. замок, ключ склепіння або арки

6) бoт. крилатка

7) aмep. студент привілейованого університету ( за нагрудним значком у вигляді ключа)

8) обч. клавіша

1) головний, основний, ведучий, провідний

2) ключовий, опорний

3) кiнo, фoтo основний

4) cпeц. дескрипторний

5) визначальний, розпізнавальний

1) замикати на ключ

2) використовувати умовні позначки, значки, символи

3) тex. заклинити, закріпити шпонкою

4) радіо, тeл. працювати ключем

1) клавіша; клапан ( духового інструмента); pl клавіатура (рояля, комп'ютера)

2) мyз. ключ, тональність

3) тон мови

4) "ключ", тональність (фотознімка, кінокадру)

1) настроювати музичний інструмент (тж. key up)

2) пристосовувати ( до чого-небудь); приводити у відповідність ( із чим-небудь)

3) cпopт. (on) наглядати за відповідним номером команди супротивника; "опікувати" (супротивника; футбол, хокей)

1) добре збудований; гарної статури; пропорційний

2) добре побудований (про фабулу тощо); майстерно складений (скомпонований) (про композицію тощо)

* * *

1) добре збудований; пропорційний:

2) добре побудований ( про фабулу); майстерно складений ( про композицію)

I n звання, чин, посада; службове положення; ранг (дипломатичний тощо)

- individual precedence by rank особисте старшинство згідно з рангом

- protocol rank протокольний ранг

- social rank положення у суспільстві

- rank and file пересічні/ рядові представники (професії); рядові члени (організації); пересічні люди

- rank of Baronet etc. титул баронета тощо

- to confer diplomatic/ military ranks присвоювати дипломатичні/ військові ранги

- to institute diplomatic ranks встановлювати дипломатичні ранги

- to hold rank мати ранг

- to keep the rank зберігати (той самий) ранг

II v

1. класифікувати; відносити до якоїсь категорії; оцінювати, давати оцінку

2. належати до певної категорії

3. займати/ посідати певне місце

4. займати вище становище; бути старшим

5. займати високе становище; посідати перше місце

- ranked data упорядковані дані

- to rank after smbd. йти по старшинству за кимось

- to rank among Great Powers належати до числа великих держав

МАСОВА КУЛЬТУРА - поняття, яке характеризує особливості змісту виробництва і способів поширення культури індустріального суспільства. Поширюючись через засоби масової комунікації (пресу, радіо, телебачення, комп'ютерні мережі тощо), М.к. охоплює широку аудиторію (масу) споживачів майже в усіх країнах світу. Теорія М.к. являє собою відгалуження філософських і соціологічних теорій масового суспільства (Ортега-і-Гассет, Маннгейм, Рисмен,Арендт, Маркузе, Фромм та ін.); згідно з нею пересічний індивід постає замкненим у собі, відчуженим "атомом" поруч з іншими такими ж атомарними індивідами з нівельованою особистістю і стандартизованим внутрішнім світом; він є "гвинтиком" у виробничому механізмі або бюрократичній системі розвиненого індустріального суспільства. М.к. спрямована на те, щоб інтегрувати індивіда у соціальні й політичні інститути індустріального суспільства, зробити його конформістським, "одномірним" тощо. Утилітарнорозважальна функція М.к. призводить до деградації інтелектуального рівня публіки, апелюючи до натуралізованої чуттєвості та споживацьких орієнтацій і стереотипів. Втім, деякі західні дослідники (Шилз, Белл, Макклюен, Тофлер) вважали М.к. важливим засобом розвитку комунікативних стереотипів, емоційних кліше, котрі забезпечують спілкування і взаєморозуміння у сучасному соціумі, підвищують рівень освіченості індивідів. За сучасних умов відбувається певна демасифікація суспільної культури, диференціація комунікативних каналів її поширення, спеціалізація продукції культурного виробництва за віковими, професійними та іншими інтересами і вподобаннями різних соціальних груп. Епатажні форми масової культури в цивілізованих країнах витісняються на периферію суспільного культурного життя. Але для посттоталітарних країн, котрі переживають системну кризу, М.к. у найбільш агресивних і дегуманізованих її формах може завдати відчутної шкоди моральним засадам суспільства.

ОБОВ'ЯЗОК - одна з основних категорій етики і моральної свідомості; моральне зобов'язання окремого індивіда, групи осіб, класу, народу та ін., що постає для них як конкретне практичне завдання. О. - внутрішня настанова людини чинити у відповідності до певних моральних норм і цінностей, що існують у суспільстві; така позитивна ціннісна орієнтація, котра не може здійснюватися без елементу самопримусу, вольового зусилля. Тому виконання О. передбачає наявність свободи волі. Дія, здійснювана під зовнішнім примусом або в результаті насильства, не має етичного значення М. оральний О. необхідно відрізняти від різноманітних суспільних вимог - виробничих, громадських та ін. (професійний О., військовий О. тощо). О. моральний орієнтований на цінність особистості, безумовну повагу до людської гідності, утвердження гуманності. Саме ця відмінність емпіричних, морально-санкціонованих суспільних вимог і власне морального О. особистості інколи породжує внутрішній конфлікт, вирішити який може лише сама людина як відповідальний суб'єкт свого морального вибору. В історії етики і моралі тлумачення природи і походження 0. - одна з найскладніших проблем. Основа і джерело О. пов'язувались з тим чи іншим розумінням моральної необхідності і вбачались: у Божих заповідях, апріорному моральному законі (категоричному імперативі), космічних законах, людській природі, прагненні людини до насолоди або щастя, суспільних настановах та ін. На розуміння морального О. суттєвий вплив справляла також відповідь на питання про те, хто або що визначає, зрештою, його зміст: Бог, "Божественний розум" (неопротестантизм, неотомізм), суспільство (соціально-апробативні теорії), совість (Фіхте), моральне почуття (теорія морального почуття) тощо. Питання про межі 0. також тлумачиться неоднозначно. Так, представники деонтологічного інтуїтивізму вважали важливим для виконання 0. лише саму дію, а не мотиви, якими керується людина. Представники теорії морального добра, навпаки, вирішальне значення надають характерові мотиву. Як духовно-моральний феномен суспільного життя О. має конкретно-історичний характер. Кожна епоха, соціальна група, релігійна чи етнічна спільнота мають своє уявлення про О., яке складається в рамках тієї чи іншої культури з притаманними їй цінностями. Загальні моральні вимоги здатне виробляти лише суспільство у цілому на основі колективного історичного досвіду людей. Вирішення проблеми морального О. стосовно тієї чи іншої конкретної ситуації - особиста справа окремої людини. Кожна людина повинна не лише усвідомлювати об'єктивний зміст О., а й нести відповідальність перед своєю совістю, в якій, у кінцевому підсумку, зосереджується онтологічний аспект її моральних зобов'язань. О. передбачає як усвідомлення мотивів поведінки, так і опертя на моральні почуття. Усвідомлення 0. допомагає людині подолати розрив між тим, що є, і тим, що повинно бути; тому виконання О. може бути пов'язане із запереченням певних моральних норм і цінностей. Кардинальні зміни у світогляді сучасної людини спричинюють появу протилежних етико-філософських висновків стосовно умов її нинішнього буття взагалі і проблеми морального О. зокрема. Такими є, з одного боку, переконання багатьох сучасних філософів щодо принципової неможливості формування універсальних основ морального О., з іншого - активний пошук його нових засад, що включають імперативи такої діяльності, яка не була б руйнівною для можливостей життя в майбутньому (Йонас), забезпечувала б виживання людського роду як "реальної комунікативної спільноти" (Апель).

ФІЛОСОФІЯ НАУКИ - галузь філософії, яка досліджує феномен науки в історичному розгортанні всіх його соціокультурних вимірів. Своїми ідейними витоками Ф.н. сягає глибин багатовікової рефлексії над одвічним питанням про те, що є, чим може і повинна стати наука для людства. Але як автономна галузь філософії, що характеризується своїм власним предметом дослідження, проблемним полем, тезаурусом моделей, концептуальним інструментарієм, Ф.н. конституювалася лише в кін. перш. пол. XX ст. Еволюція Ф.н. постає як послідовність трьох етапів: допозитивістського, позитивістського, постпозитивістського. Проблемне поле Ф.н. суттєво змінювалося в процесі історичної еволюції цих етапів. На допозитивістському етапі Ф.н. існувала у вигляді множини різних інтерпретацій феномена науки в категоріях тих чи тих напрямів європейської метафізики. На цьому етапі в епіцентрі проблемного поля Ф.н. знаходилися гносеологічні проблеми аналізу феномена науки. Наука осягалася насамперед як знаряддя когнітивного освоєння світу, як фактор удосконалення науково-технічного перетворення дійсності, як інструмент влади суб'єкта над об'єктом. Позитивістський етап еволюції Ф.н. (Уевелл, Дж.Ст.Мілль, Конт, Спенсер, Мах, Пуанкаре, Дюгем, Шлік, Карнап, Рейхенбах, Гемпель та ін.) пов'язаний з актуалізацією завдань інституціальної професіоналізації наукової діяльності, становленням її дисциплінарної структури, потребами усвідомлення її головної мети, найважливіших імперативів, які прийняті в науковому співтоваристві і визначають поведінку вченого. Актуалізація цієї проблематики стимулювала в серед. XIX ст. різке зростання методологічного самоусвідомлення науки О. собливу значущість на цьому етапі еволюції Ф.н. набуває проблематика, пов'язана з демаркацією науки й метафізики, аналізом емпіричного обґрунтування науки, епістемологічного статусу теоретичних термінів, їх інструментального й онтологічного сенсу, методологічних функцій процедур верифікації і фальсифікації, теоретико-лінгвістичної навантаженості досвіду тощо. Незважаючи на всебічність підходів неопозитивізму, не вдалося подолати метафізику універсалізму, яка легітимувала владу "універсально-загального" над "особливим", "приватним", "контекстуальним". Власне, тому неопозитивістська Ф.н. самоідентифікувала себе як всеохопний, єдино правильний і раціональний різновид філософії, незалежний не тільки від метафізики Платона, Декарта, Канта, Гегеля, а й від соціально-культурного, історично мінливого контексту. На постпозитивістському етапі еволюції Ф.н. в епіцентрі дискурсу про феномен науки опиняються наступні проблеми: наука як соціально-культурний інститут; наука як особлива дискурсивна практика, що амбівалентно впливає на сімейство всіх інших дискурсивних практик постіндустріальної цивілізації; наука як фактор дестабілізації матеріальних і духовних умов можливості людського буття в світі; наука як інструмент удосконалення загальнопланетарного комунікативного праксису, каталізатор багатовікового процесу усуспільнення людства; наука як одна з причин зростання антропогенного пресу на природу; наука як виток екзистенціальних страхів і загроз, породжених каскадом глобальних екоцидних катастроф тощо. Оскільки такого роду виміри феномена науки зумовлені постіндустріальним соціально-культурним контекстом, остільки адекватною основою їх осягнення стає не метафізика універсалізму, а філософія контекстуалізму, для якої "ніщо не існує поза текстом" (Деррида). Найвиразніше ця тенденція виявила себе в дескриптивістському й наративістському підходах до Ф.н. (Блур, Ліотар, Феєрабенд, ІІолані, Тулмін). Піддаючи критиці нормативістські програми моністичної регламентації науково-пізнавальної діяльності, контекстуалісти ідентифікують Ф.н. як арену протиборства найрізноманітніших дискурсивних практик, що самозароджуються в співтоваристві філософів науки. Історичний розвиток такої Ф.н. здійснюється не як монолінійно-нормативний, детерміністичний процес, орієнтований на досягнення консенсусу у співтоваристві філософів науки, а як стохастичний, ситуативно-непрогнозований процес розгортання розмаїття думок, "дисенсусу" аномальності. До характерних особливостей цього етапу еволюції Ф.н. належать: подолання ідеологій демаркаціонізму, універсалізму, кумулятивізму; поворот від метафізики детермінізму, стабільності, фундаменталізму до філософії нестабільності (Пригожий); іронічне ставлення до метафізики універсалізму; визнання важливої ролі історизму, контекстуалізму, герменевтики, плюралізму. Усвідомлення всіх цих трансформацій на теренах Ф.н. спонукає до висновку, що Ф.н. вступає в якісно новий етап своєї еволюції, що іменується неологізмом "постмодерн".

- maintain a child