Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

(противна)

  • 1 война противна духу народа

    Универсальный русско-английский словарь > война противна духу народа

  • 2 честному человеку ложь противна

    Универсальный русско-английский словарь > честному человеку ложь противна

  • 3 эта мысль мне противна

    General subject: the idea nauseates me

    Универсальный русско-английский словарь > эта мысль мне противна

  • 4 эта сцена была противна ему

    General subject: the scene revolted him

    Универсальный русско-английский словарь > эта сцена была противна ему

  • 5 неприятный

    неприємний, нелюбий, немилий, прикрий, (досадный) досадний; (противный) противний. [Саїд розумів, що в Намангані коїться щось неприємне, несподіване (Ле). Трапилася йому неприємна історія (Київ). Запанувало між ними нелюбе мовчання (Крим.). Прикрі, погані слова (Н.-Лев.). Мені не прикрий зміст його промови, лиш спосіб (Куліш). Засміялася своїм прикрим сміхом (Л. Укр.). Я почув навіть прикрий холодок у лікті (Коцюб.). Прикрий дух (Київ). Мене гризла прикра думка (Крим.). Я не хтів нічого прикрого сказати (Звин.). Досаднії звістки (Грінч. III). Противна, як старцеві гривня (Номис)]. -ный вкус - неприємний смак, несмак (-ку). Сделать -ным (немилым) - зробити неприємним, сприкрити, знемилити. [Світ мені знемилила (Г. Барв.)]. Сделаться, стать -ным - зробитися (стати) неприємним (немилим, нелюбим, прикрим), сприкріти, сприкритися, знемиліти, знемилитися. [Сам змучився і людям прикрий став (Крим.). Германові сприкрилося те ремесло (Франко)]. Этот человек мне -тен - ця людина мені неприємна (немила, нелюба, прикра, противна).
    * * *
    неприє́мний; ( вызывающий неудовольствие) при́крий; ( немилый) нелю́бий, неми́лий

    \неприятныйый за́пах — неприє́мний за́пах

    \неприятныйый разгово́р — неприє́мна (при́кра) розмо́ва

    Русско-украинский словарь > неприятный

  • 6 лесть мне претит

    n
    gener. glaimi man derdzas (противна), man riebjas glaimi

    Русско-латышский словарь > лесть мне претит

  • 7 запустение

    запустіння, спустіння, пустка, пустовщина, спустоша[і]лість, руйновина. [Наблизилось запустіння його (Св. П.). Всередині спустошалість страшна і противна (Куліш). Черепки під ногами, шматки паперу, пустка руїни - будили ще більшу жадобу нищити (Коцюб.)]. Мерзость -стения - гидота (мерзота) запустіння.
    * * *
    запусті́ння

    Русско-украинский словарь > запустение

  • 8 мерзость

    1) (всё мерзкое, гадость) мерзота, гидота, бридота, мерзенство, паскудство, (гнусность) плюгавство, мерза, гид (-ду), гидь (-ди), огида, огидь (-ди), брид (-ду), бридь (- ди), гижа, погань (-ни). [Я все своє життя кохався в мерзоті (Самійл.). Яка гидота це! за віщо він мене образив? (Грінч.). Тьху, бридота! (Крим.). Несеш до мене свої страждання? своє мерзенство? (Коцюб.). Пхе, яке паскудство! (Н.-Лев.). Отаке плюгавство вчинив (Л. Укр.). Таку мерзу пустити! (Липовеч.). Ця погань мені органічно противна, мені про таку гидь соромно і помислити! (Крим.)]. -сти (мн. ч.) - мерзоти (-зот), всяка мерзота (гидота и т. п.). [Співає про мерзоти, про які апостол радить людям навіть не розмовляти (Крим.)]. -зость запустения - гидота (мерзота, торжеств. мерзість) запустіння. -зость из -стей - гидка гидота; (о человеке) гид-гидом. [Такий поганий - гид-гидом (Сл. Гр.)]. Устроить -зость кому - гидоту (мерзоту) учинити кому (Крим.). Погрязнуть, коснеть в -сти - мерзіти (Шевч.);
    2) (мерзкое существо) мерзота, гидота, огида (общ. р.), гид (-да; м. р.), паскуда (общ. р.). [Чи ісправник, чи асесор, чи друга огида (Рудан.)];
    3) (мерзкость) мерзенність, гидкість, огидність, бридкість, паскудність (-ости) чого; см. Мерзостность. -зость преступления - огидність злочину.
    * * *
    1) (качество, свойство) мерзе́нність, -ності, мерзо́тність; паску́дність
    2) (то, что вызывает омерзение) мерзо́та; паску́да; ( гадость) гидо́та; паскудство

    Русско-украинский словарь > мерзость

  • 9 напротив

    1) предл. с род. п. - навпроти, проти, напроти(в), насупроти(в), супроти(в), навпаки, (визави) просто, напросто кого, чого; срв. Против. [Стояла вона проти місяця молодика (М. Вовч.). Сіла собі напротив віконця (Чуб. V). Він сидів напросто мене (Звин.). Покотила паляницю навпаки сонця (Квітка)]. Лежащий, находящийся -тив - противний, супротивний, протилежний. [Через сіни противна хата (Квітка). З противної вулиці доносився парубочий гомін (Мирн.)];
    2) союз - а, ба (навпроти, навпаки). Я тебя учу добру, ты -тив делаешь худо - я тебе вчу доброго, а ти (навпроти, навпаки) робиш лихе;
    3) нрч. - на(в)проти, проти, насупроти, всупереч, навпаки, (зап.) противно, (диал.) навпроть; (наперекор) наперекір; срв. Вопреки, Наоборот. [Не бачите, що навпроти їдемо? - Звертайте! (Мирн.). Навпаки, історія сама дала нам зовсім инші приклади (Грінч.). Я не гніваюсь, а навпаки радію з того (Київщ.). Я зовсім навіть не розгнівався на нього: противно, його погляд болів мене (Франко). Та не йдіть бо навпроть (Київ)]. Его там не было! - -тив, он там был! - Його там не було! - Навпаки, він там був! (ба був!).
    * * *
    1) (нареч.: на противоположной стороне) напро́ти, навпро́ти; насупро́ти и насу́проти, насу́проти́в
    2) предл. с род. п. напро́ти, навпро́ти, про́ти, супроти́ и супро́ти (кого-чого); насупроти́, насу́проти́в (кого-чого); диал. супроти́в (кого-чого)
    3) (нареч.: наоборот) навпаки́; ( наперекор) наперекі́р, всу́переч
    4) в знач. част., навпаки́

    Русско-украинский словарь > напротив

  • 10 противный

    1) противний, супротивний, протилежний; см. Противоположный. [З противної вулиці доносився парубочий гомін (Мирн.)]. -ный берег - протилежний берег. -ная сторона (реки, дома) - противний, протилежний бік (річки, дому). [Сіни були прохідні і виводили на такий же ґанок з противного боку дому (Ор. Лев.)]. -ное мнение - протилежна, супротивна думка. В -ном случае - в противному разі. -ная сторона, юрид. - супротивна, суперечна, відпорна сторона. В -ную сторону - см. В противоположную сторону (Противоположный). -ные средства часто ведут к одной цели - протилежні (суперечні) засоби часто провадять до однієї мети;
    2) (противодействующий) противний, супротивний, суперечний и -ній, перешкідний. [Прийдеться тоді нам і все те, що роблено в Московщині для руського єдинства, назвати супротивним народній руській справі (Куліш)]. -ный ветер, -ная волна - противний, супротивний вітер, противна, супротивна хвиля. [Човен же був уже на середині моря й било його хвилями, бо вітер був супротивний (Єв.). Вітер (су)противну хвилю зо дна моря знімає, судна козацькі розбиває (Дума)]. -ный закону поступок - суперечний законові (и із законом) вчинок. -ный лагерь - противний, супротивний, суперечній табор. -ная сила - супротивна, перешкідна сила;
    3) гидкий, огидний, огидливий гидесний, бридкий, обридний, обридливий, прикрий, оприкривий, відворотний, осоружний, нечвидний, вредний; срв. Отвратительный. [Я йому гидка, тому й біжить так швидко (Самійл.). Гидесна ти мені стала (Липовеч.). Бридкий, поганий же ти, Дувиде, та ще й дуже (Васильч.). Як зненавиділа, то й дивитись не хоче на нього - якийсь одворотний став він їй (Васильч.). Щось іде - таке нечвидне, що й глянути гидко (Свидн.). Ну, та й уредний же хлопець (Лохв.)]. -ный вкус, запах - гидкий, відворотний, прикрий смак, пах. -ная погода - бридка, погана погода. -ный человек, женщина - огидний, вредний, відворотний чоловік, огидна, вредна, відворотна людина, жінка, огидник, огидниця, огида (общ. р.), обридник, обридниця. Делать, сделать кому-л. что-л. -ным - спротивлювати, спротивити, бридити, збридити и набридити, прикрити, сприкрити кому що. [Знав, що тим спротивлю їй ще гірше огидну хату нашу (Л. Укр.). І оте заживання самого цукру так йому набридило цукор, що він потім не міг пити солодкого чаю (Єфр.). Все те вкупі в короткім часі мусіло сприкрити їй спільні снідання, обіди і проходи з панством Темницькими (Франко)]. Сделаться -ным кому - спротивитися, збридитися, сприкритися кому, зробитися, стати гидким, відворотним кому. [Коли-б я не спротивилася часом Степанові в такій одежі (Л. Укр.)]. Он -вен мне - він мені відворотний, гидкий, огидний, бридкий, осоружний. [Попросту мені той Дембовський - огидний (Крим.). Чи не будуть вони бридкі тобі (Леонт.). Я тричі вже йому казала, що осоружний він мені, що й глянути не можу я на нього (Тобіл.). Вона мені така одворотна (Борз.)].
    * * *
    I
    1) проти́вний; ( расположенный напротив) супроти́вний; ( противоположный) протиле́жний, супротиле́жний
    2) ( противоречащий) супере́чний, проти́вний
    II
    оги́дний, гидки́й, оги́дливий, проти́вний; ( отвратительный) бридки́й, обри́дливий, обри́длий, відворо́тний, відра́зливий, осору́жний; хи́рявий, хире́нний, хи́рний, хи́рий, опри́кривий; диал. шпе́тний

    Русско-украинский словарь > противный

  • 11 противный

    I [protívnyj] agg. (противен, противна, противно, противны)
    ripugnante, disgustoso, schifoso, nauseante
    II [protívnyj] agg.

    Новый русско-итальянский словарь > противный

См. также в других словарях:

  • ПРОТИВНА — (арх.) противное течение воды. Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …   Морской словарь

  • Противна, как нищему гривна. — Противна, как нищему гривна. См. ЛЮБОВЬ НЕЛЮБОВЬ Противна, как нищему гривна. См. ПРОСЬБА СОГЛАСИЕ ОТКАЗ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Противна, как нищему гривна — Противна, какъ нищему гривна. Ср. Народу не мало, а винцо всякому противно, какъ нищему гривна: по малому времени бочку опростаютъ. П. И. Мельниковъ. Старые годы. 5 …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • противна, как нищему гривна — Ср. Народу немало, а винцо всякому противно, как нищему гривна: по малому времени бочку опростают. П.И. Мельников. Старые годы. 5 …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • провиант — противна …   Краткий словарь анаграмм

  • ПРОТИВ — ПРОТИВ, противу, проти нареч. или предл. с дат. встречу, навстречу, встрет, всреть, встречь, сустречь. Великий князь Дмитрий отпусти бояр своих старейших противу сыну своему. Ноньма, чай, наши будут, выдти бы к ним проти, перм. Иди ты зверю… …   Толковый словарь Даля

  • Иванова-Борейшо, Софья Андреевна — Иванова Борейшо С. А. [(1856 1927). Автобиография написана 8 января 1926 г. в Москве.] Родилась я на Кавказе (октябрь 1856 г.), в маленьком глухом местечке Хан Кенды, где и прожила до 16 ти лет. Отец мой был старый кавказский служака, почти всю… …   Большая биографическая энциклопедия

  • ТИБЕРИЙ I, Клавдий Нерон, император Рима — Римский император из рода Юлиев Клавдиев, правивший в 14 37 гг. Род 16 ноября 42 г. до Р.Х., ум. 16 марта 37 г. Тиберий, пасынок Августа, принадлежал к древнему патрицианскому роду Клавдиев. Отец его в александрийскую войну был квестором Гая… …   Все монархи мира

  • Фридрих Ницше — (1844 1900 гг.) философ Кто учитель до мозга костей, тот относится серьезно ко всем вещам, лишь принимая во внимание своих учеников, даже к самому себе. «Самодовлеющее познание» это последние силки, расставляемые моралью: при помощи их в ней… …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • Надсон, Семён Яковлевич — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Надсон. Семён Яковлевич Надсон …   Википедия

  • Марвин (робот) — У этого термина существуют и другие значения, см. Марвин. Марвин Marvin Марвин из фильма «Автостопом по галактике» 2005 года …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»