(продав)

1) амер. двадцять доларів (паперових)

2) скор. від double-cross) розм. обдурювання (спільника тощо); зрада

* * *

1) aмep. двадцять доларів ( банкнотами)

2) (cкop. вiд double cross); cл. обман (особ. спільника, партнера); зрада

1) продаж; збут

2) торгівля; торговельна угода

3) продаж з аукціону (з торгів) (тж an auction sale)

4) часто pl розпродаж за зниженими цінами

* * *

1) продаж; збут

2) продаж з аукціону ( an auction sale)

3) pl розпродаж за зниженими цінами

1) aмep. двадцять доларів ( банкнотами)

2) (cкop. вiд double cross); cл. обман (особ. спільника, партнера); зрада

I. 1) добро, благо, гаразд. [За благо народу. Живуть собі люди у добрі та в гаразді]. Нет худа без добра - лихо не без добра. По добру, по здорову - щасливо, без лиха, доки живий і цілий. Идёт к добру - на добро (на добре) йдеться, на гаразд. Не будет добра - не буде добра (життя, пуття);

2) (имущество) добро, добре, майно, худоба, (пожитки) збіжжя. Продав усе своє добро. Що, я не хазяїн на своєму доброму? Не збирай синові худоби, а збери йому розум. Все своє нерухоме майно одписав на школи].

II. Добро, нар. - добре, гаразд. [Добре тому багатому! (Шевч.). Гаразд, що не бачили нас, а то лихо було-б]. Добро пожаловать - просимо до хати, до господи, будьте дорогими гостями. Добро бы - хоч-би-ж, коли-б уже, хай-би вже. [Хай-би вже хто путній казав, а то така негідь].

* * *

дополучить добирати, добрати, діймати, донімати, дійняти, доняти. [Сам купив кобилу за шісдесять, а продав за сорок, - цілих двацять карбованця не дойняв].

* * *

несов.; сов. - дополуч`ить

закурить

1) (начать курить) закурити;

2) (зажигать и раскуривать трубку) закурювати, закурити, запалювати, запалити (цигарку, люльку), (о мн.) позакурювати, позапалювати що (люльки). [А дай-но вогню - люльку закурити (Коцюб.). Позакурювали люльки (Сл. Гр.). Давид запалив цигарку (Кониськ.)];

3) (задымить) закурювати, закурити, задимлювати и задимляти, задимити. [Затопила, закурила сирими дровами (Чуб. V)];

4) (водку, дёготь) закурювати, закурити, починати, почати курити (гнати);

5) (закутить) закурити; см. Загулять, Запить. [Продав усю худобу, та як закурив (Сл. Гр.)];

6) безл. (о вьюге) - закурило, закрутило. Закуренный - закурений, запалений, задимлений.

* * *

несов.; сов. - закур`ить

1) заку́рювати, -рюю, -рюєш, закури́ти, -курю́, -ку́риш и мног. позаку́рювати; ( папиросу) запа́лювати, запали́ти, -палю́, -па́лиш и мног. позапа́лювати

2) (сов.: стать курильщиком) поча́ти кури́ти (пали́ти)

3) (сов., запьянствовать) закури́ти, загуля́ти; см. запьянствовать

виверткий, викрутний, (юркий) в'юнкий, меткий, промітний, (пронырливый) пронозуватий. -вый человек - викрутень (-тня). [Огидна це чесність, гнучка та в'юнка (Єфр.). Справжній юриста: метка, викрутна й вигадлива голова (Ор. Лев.). А промітний він: оце повернувсь, купив горшків, поїхав у базар, продав та купив обіддя, - ото вже й заробив 15 карбованців (Канів. п.). Бач, який викрутень! (Номис)].

* * *

1) видання. [Купив народніх виданнів усяких видавничих фірм (Грінч.). Оповідання друковані були по закордонних виданнях (Грінч.)]. -ние ежедневное (о прессе) - щоденне видання, (редко) дневник, (еженедельное) тижневик, (двухнедельное) двотижневик, (ежемесячное) місячник. Периодические, повремённые -ния - періодичні видання, періодична преса. Автор продал право на -ние своих сочинений - автор продав право на видання своїх творів;

2) (тираж) видання, наклад (-ду), (устар.) тип (-пу). [Перше видання книги цієї розійшлося за один рік; незабаром видавництво випустить її другим виданням (накладом) (М. Грінч.)].

* * *

1) вида́ння, (неоконя, д.) видава́ння

2) см. издательство 1)

1) (капустн. огород) капусник, капустяник (-ка);

2) (пирог с капустой) пиріг з капустою;

3) (огородник или продав. капусты, любитель) капусник;

4) (капустная тля) попільниця, попільнуха.

* * *

1) ( огород) капу́сник

2) энтом. капусник

3) ( род щей) диал. капусня́к, -у; ( пирог) пирі́г з капу́стою

4) ( вечеринка) капу́сник

1) купити, покупити що, (об одежде, орудиях, скоте и т. п. ещё) справити, (о мног.) посправляти що. [Синові за гіркого медяник купила (Шевч.). Вчора я покупив собі ножика (Звин.). Справив собі коней пару (Гр.). Посправляв собі й дітям одежу (Драг.)]. -пить материала для одежды, обуви - набрати, (о мн.) понабирати чого на що. [Набрав черкасину на штани (Сл. Гр.). Понабирали товару на чоботи (Полтавщ.)]. -пить сходно - поцінно купити що. -пить по случаю - купити при оказії, купити ви[при]падково. -пить свечу (в церкви) - купити (обмінити, відмінити) свічку. [Свічку обмінить, старцям грошенят роздасть (Квітка). Відмінила свічечку за копієчку (Номис)]. За сколько вы -пили это? - скільки ви дали за це? За что -пил, за то и продаю - за що купив, за те й продаю. -пить купленное - відкупити. [Їй чоловік хустку купив, та й не догодив, так я в неї відкупила (Подтавщ.)] -пил не -пил, а поторговать можно - втік не втік, а побігти можна; купив не купив, поторгувати можна. На деньги ума не -пишь - за гроші розуму не купиш. Придёт беда, -пишь ума - як біда докучить, то й розуму научить (Приказка). Он тебя и -пит, и продаст - він тебе і купить, і перекупить; він і вкусить, і меду дасть. Продал - прожил, -пил - нажил - продав - прожив, купив - придбав. -пить дорого, продать дёшево - набувати важко, а збувати легко. Купленный - (по)куплений, (покупной) купований, купний. [Сором мужикові купований хліб їсти (Грінч.). Купований розум (Квітка)]. -ная грамота - см. Купчая;

2) (в карт.) (при)купити. Хорошо, дурно -пил - добре, погано (при)купив. -пил двух тузов - (при)купив два тузи;

3) см. Подкупать;

4) см. Снимать в аренду, Заарендовывать.

* * *

1) спритний, (живой, проворный) моторний, меткий, жвавий, проворний, (юркий) в'юнкий, (зап.) звинний, (умелый) зручний, ручий, вправний, (разбитной, сметливый) промітний, тямкий, дотепний, (зап.) змисний, імкливий, ум.-ласк. спритненький, моторненький и т. д. [Цей кіт дуже спритний, не впіймаєте (Звин.). З того ледачого парубка та став такий моторний козак, що ні здумати, ні сказати (Рудч.). Воно хоч і клишоноге, а метке (Кониськ.). На лихо здався він проворний (Котл.). А сам був хлопець ручий і на всі вигадки митець (Свидн.). В'юнкий хлопець (Яворн.). А промітний він: оце повернувся, купив горшків, продав та купив обіддя (Канівщ.)]. -кий танцор - зграбний (ручий, звинний) танцюрист(а), вправний танцюрист(а), (фам.) танцюра ручий. -кий делец - вправний (меткий) ділок, спритний ділок (р. -ока), митець; срвн. Ловкач. -кий плут мошенник - спритний (промітний, пронозуватий) пройдисвіт, шахрай, крутій. Он -кий малый (парень) - з його моторний хлопець (хлопчина, хлоп'яга), (насм.) з його моторяка, з його крутій хоч-куди. -кий дипломат - спритний дипломат. Вишь ты какой -кий! - ач (чи ти ба) який спритний! -кое движение - спритний (зручний) рух. [Спритним рухом видравшись із рук (Черкас.). Зручним рухом уловив собачку за спинку (Крим.)]. -кая женщина - спритниця, моторуха, (ласк.) моторушка;

2) (удобный, о вещи) зручний, вигідний, імкий, (сподручный) хваткий, похватний, (мёткий) замашний, кидкий. [Замашна коса (Чуб. III). Кидка грудка (Полт.)];

3) (меткий) влучливий, влучкий; влучний. -кий стрелок - влучливий (влучкий) стрілець. -кий удар, выстрел - влучний удар, постріл. -кий ответ - влучна відповідь.

* * *

1) (искусный, проворный) спри́тний, згра́бний, метки́й, уда́тний; зуга́рний, промітни́й; ( умелый) впра́вний; ( меткий) влу́чний; ( удачный) вда́лий

2) ( удобный) зру́чний, вигі́дний

1) млинок (-нка), пушка на морозиво, морозниця. [Як він продає сахарний мороз, то ви думаєте, що з нього багатир, а в нього добра тільки й є, що пушка та ложка (Звин.). Погано торгувалося: продав сьогодні тільки пів-пушки (Звин.)];

2) морозивниця, морозниця.

* * *

нрч. назавсі(г)ди, назавжди, (полон.) назавше, (гал.) на все, (навеки) навік, навіки, на всі віки, на вік-віки, повік, повічно, вічними часами, до віку, до суду (-віку). [Повинна їх покинути назавсіди (Н.-Лев.). Його нащадки назавжди осілись на Україні (Ор. Лев.). Два- три слова були-б в силі задержать його на все (Франко). Навік забута над межею билина сохлая стоїть (Філян.). І хай він буде мій навіки (Грінч.). Чужий, на всі віки чужий (М. Вовч.). Продав ґрунт вічними часами (Номис). Зостанеться вічне, повік неодмінне (Черняв.). Хто за Україну, - слава тим до суду (Грінч.)]. Раз -да - раз назавсі(г)ди; раз назавжди.

* * *

потреба, (потребность) потріб (-би), (ум. потрібка), треба (-би), потребина, (нужда) нужда, (польза, редко) пригода. [Їхати не треба було, але Корній вигадав потребу (Грінч.). Купив оце й я собі на потріб дерева (Сл. Гр.). У нас іде на потріб липа ціла, а не колена (Брацл.). Для своєї потрібки (Борзенщ.). Все продав, а пуд собі залишив на свою потрібку (Звин.). Мій дім обмислен (снабжён) сріблом-золотом про всяку требу (Куліш). На будову громадського намету і на всякі потребини його (Біблія). Нужди у всякого є: кому хліба, кому до хліба (Кониськ.). Годувала собі дочку для своєї пригоди, щоб принесла із криниці холодної води (Макс.)]. -ность в чём - потреба в чому и чого. -ность к кому - діло до кого. [Є дільце, дядечку, до вас (Глібів)]. Естественная -ность - а) природна[я] (натуральна) потреба; б) (испражнение) своя потреба (потріб). Крайняя, неотложная -ность - велика (конечна, пильна) потреба в чому, чого; конечність, доконечність (-ности). [Конечна є потреба, заміри ваші знать (Самійл.). Важливість і доконечність задуманої роботи (Н.-Лев.)]. Без -сти - без потреби, безпотрібно, (без дела) без діла. [Прошу без потреби не заходити до кабінету (Київ). Нікчемно й безпотрібно порубавши свій ліс (Основа 1862). Без діла не люблю я до його ходити (Київ)]. Для какой -сти? - за-для якої потреби? на (про) яку потребу? нащо? навіщо? про що? [«Дай я нап'юся мандрагори?» - «Про що, царице?» (Л. Укр.)]. По мере -сти - в міру потреби, як до потреби. [Вдається, як до потреби, до мови стислої (Рада)]. По встретившейся -сти - зважаючи на (таку) потребу; тому, що трапилася (виникла) потреба. По миновании -сти - а) (в будущем) коли (як) мине потреба; б) (в прошедшем) коли (як) минула потреба. Для своей, иной -сти - на свою потребу (потрібку), про свою потребу, (текущей: на свою обихідку), на иншу потребу. [Закупки на свою потрібку (Н.-Лев.). Про його потребу я дав йому (Звягельщ.)]. В случае -сти - в потребі; коли (як) буває (в наст. ещё: є, в прошл.: бувала, траплялася, в будущ.: буде, виникне, трапиться) потреба: коли що; як потреба вкаже (в будущ.); (книжный оборот) в разі потреби. [І грішми і худобою в потребі зазичить (Франко). До рідної мови може письменник докладати в потребі і чужих слів (Рада). Президент Академії скликає, коли бува потреба, спільні зібрання (Стат. Ак. Н.). Ми, коли що, і до царя не заблудимо (Кониськ.)]. Смотря по -сти - а) (когда, если надо) коли (як) треба; б) (сколько надо) скільки треба. Какая ему -ность знать это? - нащо (навіщо) йому знати це? Иметь -ность в чём - мати потребу в чому, потребувати чого. [Не потребуєм їй того казати, що ти рабиня (Л. Укр.)]. Нет -сти - нема на що, нема чого, нема потреби. [Нема на що тут це записувати (Грінч.). Нема чого похваляти се (Грінч.)]. В этом нет -сти - в цьому (на це) нема потреби. Мне в этом нет -сти - я цього не потребую; мені це без потреби. Явилась -ность - виникла (трапилася, зайшла, є) потреба.

* * *

1) (недостача) недолік (-ку), (дефицит) недобір (-бору). [Думав, заробив на ярмарку, аж виходить, що грошей недолік (Звин.). Продав на десять карбованців, а в кешені тільки вісім: два карбованці недобору (Крим.)];

2) (недостаток, порок) хиба, вада. [Громадські хиби (Рада)];

3) (в работе) хиба, огріх (-ху).

* * *

1) см. Половина (в сложении - не склон.) пів. Полабеды, полагоря - півбіди, півгоря;

2) (в одежде, палатке) пола. [Собака вхопив зубами за полу: Відгорнув полу в наметі]. -ла свёрнутая - запіл, припіл (-полу), запілля, припілля. [У заполі приніс. Несе щось у приполі. Яблук у запілля понабирали]. Продавать из-под -лы - з-під поли продавати. Из -лы в -лу передать - з-під поли віддати. Удариться (биться) об полы - вдаритися (битися) в поли. Продал лошадь и передал из -лы в -лу - продав коня й передав з рук у руки (з поли в полу). -ла об -лу - пола в полу. От беды хоть -лу отрежь да уйди - від напасти хоч поли вріж, а втікай. -лы коротает, а плечи латает - поли врізує, а плечі латає. -лы шёлком подбиты, а закромы пусты - на нозі сап'ян рипить, а в борщі трясця кипить. -ла у стола - крило. [Стіл з крилами. Спусти крило в столі].

* * *

продать

1) продавати, продати, спродати, (о мн.) попродати (распродавать) спродувати и спродавати, спродати, (о мн.) поспродувати. [Купують, продають, міняють крам на крам (М. Стар.). Продай, моя мати, коня вороного (Пісня). Шкода мені й досі тієї пасіки, що я її спродав (М. Вовч.). Шкода, що санки спродали (Гр. Григ.). Усе потроху спродували, з того тільки й жили (Кониськ.). Попродав усю худобу. Продав душу чортові]. - дать всё - спродати, випродати, попродати все, (без дополн.) випродатися, спродатися; (о домашних животных) попродати до ноги (срв. Распродать). [Білети випродано всі (Грінч.). Хоч зараз спродуйся, пакуйся - та й на Кубанські степи (Неч.-Лев.). Попродали худобу до ноги (Основа)]. -давать водку - продавати, шинкувати горілку (и горілкою). [Шинкує горілку (Рудан.)]. -давать, -дать в долг - продавати, продати наборг, набір, уборг. -давать оптом - продавати нагурт, гуртом. -давать в розницу - продавати нароздріб, уроздріб. -давать с аукциона, с молотка, с публичного торга, с наддачи - продавати (продати) з торгів, з авкціона, цінувати, поцінувати, (зап.), пускати (пустити) на ліцитацію. [Тепер у нас у городі цінують одного купця (Грінч.). Хату пустити на ліцитацію (Франко)]. По чем -даёте это? - по чім продаєте це? що хочете за це? -вать свои услуги - продавати свої послуги. -давать, -дать назад тому, у кого куплено - відпродувати, відпродати що;

2) кого - продавати, продати кого (см. Продавать). Продаваемый - продаваний. Проданный -

1) проданий, спроданий, запроданий, (о мн.) попродані, поспродувані;

2) проданий.

* * *

несов.; сов. - прод`ать

-ся, продавить, -ся

1) продавлювати, -ся, продавити, -ся, продушувати, -ся, продушити, -ся, (о мн.) попродавлювати, -ся, попродушувати, -ся;

2) -вать, -вить что сквозь что - продушувати, продушити, протирати, протерти що на що, крізь що. -вить вишни в решето - протерти вишні на решето. Продавленный -

1) продавлений, продушений; попродавлювані, попродушувані;

2) продушений, протертий.

* * *

несов.; сов. - продав`ить

несов.; сов. - продав`иться

грядками, на грядки. [Продав огірки грядками].