(природжена)

1. adj

1) ненавчений, невчений, неосвічений

2) природний, природжений

2. past і p.p. від unteach

* * *

1) ненавчений, неосвічений

2) природний, природжений

природжений, вроджений, прирожденний, природний и -дній, рождений, родимий, родовитий. -ный недостаток - природжена ґанджа, родима вада. -ные инстинкты - природжені, вроджені інстинкти. -ный ум - см. Природный ум. -ный дурачок, вор - прирожденний (природній, родимий, рождений, родовитий, зроду) дурень, злодій. -ное свойство - природжена (вроджена) властивість, прирідок (-дку). [У його такий прирідок, що він ростом малий, а дужий (Вовч. п.)].

* * *

1) недбалий; неуважний

2) неакуратний, неточний

3) безтурботний; легковажний; недбалий

4) природний

* * *

1) недбалий, неуважний; необережний; неакуратний, неточний

2) безтурботний; легковажний; (of) який не думає; який нехтує ( чим-небудь)

3) уроджений, природний

n; мед.

1) кожна бічна половина нормального серця

2) природжена вада "двокамерне серце"

1) властивий, притаманний

2) невід'ємний

3) природжений, уроджений; природний

* * *

1) властивий, притаманний; невід'ємний

2) уроджений, природжений

3) cтaт. який не можна усунути

4) фiз. власний

1) ненавчений; нетренований (слух)

2) простодушний, наївний

3) природний, природжений (талант)

* * *

1) ненавчений

2) простодушний, наївний

3) природний ( про талант)

n; мед.

1) кожна бічна половина нормального серця

2) природжена вада "двокамерне серце"

1) ненавчений, неосвічений

2) природний, природжений

1) ненавчений

2) простодушний, наївний

3) природний ( про талант)

ПРИРОДА - гранично абстрактне поняття, що позначає все суще, об'єктивну матеріальну реальність у всій багатоманітності форм її виявів; характеризується універсальністю й самодостатністю. Поняття П. є багатозначним. Обсяг його значень можна класифікувати наступним чином. 1) Зовнішня об'єктивна реальність, синонім понять "матерія", "Всесвіт", "універсум". У цьому варіанті поняття П. сформулювалося в Стародавній Греції. На його позначення в античній філософії вживався термін "фюсис". Античні натурфілософи (досократики) розглядали П. як Космос з його безконечним переплетінням зв'язків та взаємодій, віковічним взаємопереходом якостей, станів та стихій. 2) Континуум умов існування людини та суспільства - природне середовище, географічне середовище; унікальне вмістилище людської культури; загалом усе те, що протистоїть людині і з чим вона стикається у процесі своєї життєдіяльності. В цьому аспекті П. тлумачиться в широкому діапазоні, межовими значеннями якого є: а) інертне утворення, яке вимагає приборкання, установлення над ним влади людини (що "вийшла з природи") і протистоїть їй як ворожа стихія; б) недосяжний для соціальних утворень ідеал гармонії й мудрості. 3) Об'єкт людського пізнання (природознавства). Історично склалося так, що в процесі виокремлення наук про П. з синкретичного комплексу знань, що сформувався в Античності, відбувалось і подрібнення цілісної картини світу на окремі її фрагменти (фізичний, біологічний щаблі, П. неорганічна, органічна та ін.)· Створився чіткий стиль наукового мислення, якому були властиві точність та однозначність формулювань, об'єктивістська інтенція на осмислення П. "такою, якою вона є" незалежно від емоцій, потреб і сподівань дослідника Б. ільшість напрямів сучасного природознавства зберегли багато у чому класичну методу "допитувати природу", препарувати її (як під час експериментів, так і концептуально), а не дослухатися до неї. Проте об'єктивізм, аналітичність, чітка позиція в системі класифікації наук - усі ці безсумнівні досягнення класичного природознавства - помітно втрачають свою вагу. Дослідження нерівноважних комплексних систем (у тому числі й екологічних) висувають на перший план такі засоби та риси наукового аналізу, як статистичність, нелінійність, варіабельність, полісемантичність, режим співіснування альтернативних наукових теорій. П. в сучасній системі природознавства отримує тлумачення цілісного оточення із залученням соціально-культурних компонентів. 4) Внутрішня закономірність (незрідка природжена властивість) природних речей та явищ, а також феноменів соціальної дійсності - П. світла, П. капіталу, П. людини та ін.