-
1 aggressor
-
2 assaulter
n1) призвідник; нападник; кривдник2) юр. особа, що погрожує фізичним насильством; нападаюча сторона* * *n2) призвідник, заводій, нападаючий; атакуючий3) юp. особа, яка образила ( кого-небудь) дією або погрозою ( кому-небудь) фізичним насильством -
3 makebate
-
4 ringleader
nватажок; вожак; призвідник; коновод* * *nватажок; призвідник; заводій -
5 initial aggressor
причинник (призвідник) сутички; сторона, що напала першою -
6 brewer
n ч. ім'яБруер* * *n1) пивовар, броварник2) призвідник, заводій -
7 broiler
n2) рашпіль3) амер. вагон-буфет4) бройлер, м'ясне курча5) розм. дуже жаркий день* * *I n2) рашпер; жаровня3) aмep. вагон-буфет4) бройлер, м'ясне курча; бройлерне птахівництво (тж. broiler poultry)II nзадирака, заводій сварок -
8 causer
-
9 firebrand
n1) головня, головешка2) призвідник, підбурювач; баламут -
10 lord
1. n1) пан; володар; повелитель; владар; добродій2) (the Lord) рел. Господь Богin the year of our Lord — після Різдва Христова; в нашу еру
the Lord's Prayer — молитва господня, «Отче наш»
the Lord's table — вівтар; причастя
3) лорд, пер Англії (титул); член палати лордів4) pl (the Lords) розм. палата лордів5) господар; хазяїн; власник6) магнат, (промисловий) король7) жарт. чоловікlords of creation — людський рід; чоловіки
the Lord Harry — диявол, сатана
Lord bless me! — хай господь милує!, боже мій!
to live like a lord — жити розкішно; немов сир у маслі купатися
to treat smb. like a lord — розкішно пригощати когось; шанобливо приймати когось
as drunk as a lord — п'яний як чіп (як квач, як хлющ)
to act the lord — удавати з себе лорда, бундючитися
2. v1) давати титул лорда2) титулувати (називати) лордом3):to lord it — корчити з себе лорда; командувати
to lord it over smb. — попихати кимсь
* * *I [lxːd] n1) пан; владика, володар; ( the Lord) peл. Господь Богthe Lord 's Prayer — молитва господня, "Отче наш"
the Lord 's Supper — таємна вечеря; причастя, євхаристія
2) (звич. Lord) лорд, пер; член палати лордівthe House of Lords — палата лордів; лорд (почесний титул сина пера, що не дає права бути членом палати лордів); лорд ( у найменуваннях деяких високих постів)
3) (Lord) лорд (титулування перів; ставиться перед титулом); лорд (титулування синів перів; ставиться перед іменем)4) ( my lord) мілорд (звертання до лордів, з боку прислуги); мілорд (звертання до суддів Високого суду правосуддя під час судового засідання; використовується також до суддів-жінок); цepк. ваше преосвященство ( титулування єпископів); ваше високопреосвященство ( титулування архієпископів)5) pl ( the Lords) палата лордів6) icт. хазяїн, власник7) промисловий король; несхв. призвідник, верховод; туз ( у якій-небудь галузі)8) пoeт., чоловікII [lxːd] vthe Lord Harry — диявол, сатана
1) (звич. to lord it) удавати з себе аристократа або володаря; величатися; командувати, розпоряджатися2) надавати титул лорда ( кому-небудь); титулувати, називати лордомIII [lxːd]int Боже!, Бог мій! (виражає подив, досаду, переляк) -
11 Provo
-
12 fire-brand
n1) головешка2) палій; підбурювач; призвідник -
13 aggressor
-
14 assaulter
n2) призвідник, заводій, нападаючий; атакуючий3) юp. особа, яка образила ( кого-небудь) дією або погрозою ( кому-небудь) фізичним насильством -
15 brewer
n1) пивовар, броварник2) призвідник, заводій -
16 firebrand
n1) головня, головешка2) призвідник, підбурювач; баламут -
17 lord
I [lxːd] n1) пан; владика, володар; ( the Lord) peл. Господь Богthe Lord 's Prayer — молитва господня, "Отче наш"
the Lord 's Supper — таємна вечеря; причастя, євхаристія
2) (звич. Lord) лорд, пер; член палати лордівthe House of Lords — палата лордів; лорд (почесний титул сина пера, що не дає права бути членом палати лордів); лорд ( у найменуваннях деяких високих постів)
3) (Lord) лорд (титулування перів; ставиться перед титулом); лорд (титулування синів перів; ставиться перед іменем)4) ( my lord) мілорд (звертання до лордів, з боку прислуги); мілорд (звертання до суддів Високого суду правосуддя під час судового засідання; використовується також до суддів-жінок); цepк. ваше преосвященство ( титулування єпископів); ваше високопреосвященство ( титулування архієпископів)5) pl ( the Lords) палата лордів6) icт. хазяїн, власник7) промисловий король; несхв. призвідник, верховод; туз ( у якій-небудь галузі)8) пoeт., чоловікII [lxːd] vthe Lord Harry — диявол, сатана
1) (звич. to lord it) удавати з себе аристократа або володаря; величатися; командувати, розпоряджатися2) надавати титул лорда ( кому-небудь); титулувати, називати лордомIII [lxːd]int Боже!, Бог мій! (виражає подив, досаду, переляк) -
18 makebate
[`meikbeit]n; іст. -
19 Provo
-
20 ringleader
nватажок; призвідник; заводій
- 1
- 2
См. также в других словарях:
призвідник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
призвідник — а, ч. Той, хто зачинає, організує що небудь. || Той, хто спричиняє що небудь. || Винуватець чого небудь … Український тлумачний словник
призвідець — дця, ч., розм. Те саме, що призвідник … Український тлумачний словник
призвідниця — і. Жін. до призвідник … Український тлумачний словник
призвідця — і, ч., розм. Те саме, що призвідник … Український тлумачний словник
винуватець — 1) (чого той, хто спричиняє що н., зазв. погане), призвідник, призвідець, призвідця 2) (той, хто вчинив що н. погане, завинив у чомусь), винний, винуватий, провинник Пор. злочинець … Словник синонімів української мови
організатор — (той, хто організовує, засновує, налагоджує / впорядковує що н.), призвідник, призвідець, призвідця; заводій (перев. витівок, бенкетів, сварок), заводіяка … Словник синонімів української мови
бешкетник — а, ч. Той, хто робить, зчиняє бешкет; учасник, призвідник бешкету. || Учень, який систематично порушує дисципліну, пустує … Український тлумачний словник
гершт — а, ч. Ватажок поганих людей чи поганої справи; призвідник … Український тлумачний словник
заводій — я/, ч., розм. 1) Призвідник витівок, бешкетів, сварок і т. ін. 2) Той, хто заводить пісню, заспівує; заспівувач … Український тлумачний словник
привідець — рідко приво/дець, дця, ч., розм. 1) Призвідник бунту, змови і т. ін. || Заводій (звичайно на гулянці). || Той, хто є причиною чого небудь; винуватець. || Організатор чого небудь. 2) Те саме, що ватажок 1). || Організатор, ідейний, політичний… … Український тлумачний словник
