-
1 appetite
n1) апетитthe appetite comes with eating — присл. апетит приходить під час іди
2) пристрасть, жадоба, жага, потяг, нахил3) охота, бажання, схильністьan appetite for reading — схильність (охота) до читання
4) предмет бажань (прагнень)5) те, що збуджує апетит* * *n1) апетит2) фiзioл. потреба організму ( інстинктивна)3) смак ( до чого-небудь); жага, пристрасть; схильність -
2 prize
1. n1) приз; нагорода; премія2) виграш (у грі тощо); знахідка; несподіване щастя3) предмет (мета) бажань4) мор. приз, трофей5) важіль; зусилля важеляprize essay — нарис, удостоєний нагороди
prize idiot — ірон. класичний дурень!
2. v1) високо цінувати (оцінювати)2) мор. захоплювати як приз3) піднімати (пересувати, зламувати) за допомогою важеля* * *I [praiz] n1) нагорода, премія, приз2) виграш (у лотереї, грі)3) предмет бажань, прагненьII [praiz] aпризовий; премійований; гідний премії, нагороди або виграшу; який призначається як премія або нагородаIII [praiz] v1) високо цінувати; оцінювати2) мop. захоплювати як призIV [praiz] n1) дiaл. важільV [praiz] vпіднімати, пересувати або зламувати за допомогою важеля -
3 self-gratification
nзадоволення особистих бажань, прагнень ( на шкоду іншим); потакання своїм примхам -
4 prize
I [praiz] n1) нагорода, премія, приз2) виграш (у лотереї, грі)3) предмет бажань, прагненьII [praiz] aпризовий; премійований; гідний премії, нагороди або виграшу; який призначається як премія або нагородаIII [praiz] v1) високо цінувати; оцінювати2) мop. захоплювати як призIV [praiz] n1) дiaл. важільV [praiz] vпіднімати, пересувати або зламувати за допомогою важеля -
5 self-gratification
nзадоволення особистих бажань, прагнень ( на шкоду іншим); потакання своїм примхам
См. также в других словарях:
чистий — а, е. 1) Не забруднений, не замазаний, без бруду, пилу і плям. || Випраний, свіжий, ще не ношений. || у знач. ім. чи/сте, того, с. Випраний, свіжий, ще не ношений одяг. || Якого тримають у чистоті; прибраний. не засмічений, охайний. || Одягнений… … Український тлумачний словник
Хандогий — Хандогий, Владимир Дмитриевич Владимир Дмитриевич Хандогий Володимир Дмитрович Хандогій … Википедия
Хандогий, Владимир Дмитриевич — Владимир Дмитриевич Хандогий Володимир Дмитрович Хандогій … Википедия
гуманізм — у, ч. 1) Прогресивний рух епохи Відродження, спрямований на утвердження моральних прав людини на земне щастя, чуттєві радощі та вільний вияв її прагнень і бажань. 2) Ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності;… … Український тлумачний словник
духовний — а, е. 1) Зв язаний з внутрішнім психічним життям людини, моральним світом її. || Зв язаний зі спільністю ідей, поглядів, прагнень і т. ін. || розм. Нематеріальний, нетілесний. 2) Стос. до релігії, церкви, належний їм; прот. світський. || Який… … Український тлумачний словник
колізія — ї, ж. 1) Зіткнення протилежних поглядів, прагнень, інтересів. || Зображення життєвих конфліктів і боротьби в художньому творі. 2) юр. Взаємна невідповідність правових норм, які регулюють однакові суспільні відносини. •• Колі/зія зако/нів… … Український тлумачний словник
мрія — ї, ж. 1) Те, що створене уявою, фантазією; витвір уяви. || заст. Привид, примара. 2) Думка про щось бажане, приємне. || Бажання, прагнення. || Предмет бажань, прагнень. || Про кохану людину. 3) Про щось нереальне, нездійсненне, недосяжне;… … Український тлумачний словник
обітований — а, е, книжн. 1) Обіцяний, заповітний. 2) Бажаний, жаданий. •• Обітова/на земля/ а) за біблійною легендою – райська країна, куди після довгих поневірянь пророк Мойсей вивів свій народ; б) край, місце багатства, достатку, щастя і т. ін.; в) край,… … Український тлумачний словник
партикуляризація — ї, ж. Здійснення прагнень до партикуляризму … Український тлумачний словник
світлий — а, е. 1) Який випромінює яскраве світло (про джерело світла). 2) Добре освітлений, наповнений світлом. || Добре освітлюваний денним світлом (про приміщення). 3) Не темного кольору. || Менш насичений порівняно з основним кольором. 4) Чистий,… … Український тлумачний словник
трибун — а, ч. 1) У Стародавньому Римі – назва різних державних і громадських службових осіб. •• Військо/ві трибу/ни у давньоримській армії – командні посади. Наро/дні трибу/ни найвищі виборні службові особи з плебеїв, що обиралися на плебейських зборах.… … Український тлумачний словник
