Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

(правити)

  • 1 правити

    •••
    правити ніж – masatlamaq

    Українсько-турецький словник > правити

  • 2 правити

    I
    1) ( керувати) to govern, to rule ( over); to manage, to direct, to guide, to administer
    2) (кермом, автомобілем) to steer, to drive, to be at the wheel
    II
    1) тех. ( вивіряти) to true up; ( рихтувати) to iron down
    III
    (косу, бритву) to whet; ( бритву) to strop ( to set) a razor
    IV
    ( за щось) to be used ( for); to serve ( to do) ( for)
    V церк.
    to serve; to officiate
    VI
    ( з когось) to exact (from, of)
    VII
    ( ціну) to overcharge

    правити надто високу ціну — to charge too much, to ask an exorbitant price ( for), to overcharge

    Українсько-англійський словник > правити

  • 3 правити

    I
    1) ( устранять недостатки) исравля́ть; (спец. - рукопись) пра́вить

    пра́вити коректу́ру — пра́вить корректу́ру, держа́ть корректу́ру

    2) (острить, точить на ремне или оселке) спец. пра́вить, направля́ть (нож, бри́тву)
    II
    1) (постоянно говорить одно и то же, настойчиво повторять) тверди́ть, ла́дить
    2) (долг, налог) тре́бовать; ( административным порядком) взы́скивать
    3) ( цену) проси́ть; ( настойчиво) тре́бовать; запра́шивать
    4) ( об исполнении обрядов) пра́вить, совершать, отправля́ть; (церк.) служи́ть
    III
    1) (руководить, обладать властью над кем-нибудь, над чем-нибудь) пра́вить, управля́ть
    2) (направлять движение кого-нибудь, чего-нибудь) пра́вить, управля́ть
    3) (за що) служи́ть (чем)

    Українсько-російський словник > правити

  • 4 правити

    prawyty
    дієсл.

    Українсько-польський словник > правити

  • 5 правити

    техн. пра́вить ( управлять), управля́ть ( править - ещё)

    Українсько-російський політехнічний словник > правити

  • 6 правити

    მართვა

    Українсько-грузинський словник > правити

  • 7 правити

    валадаць
    улада
    уладаць
    улядаць

    Українсько-білоруський словник > правити

  • 8 правити автомобілем

    управля́ть автомоби́лем

    Українсько-російський політехнічний словник > правити автомобілем

  • 9 правити інструмент

    пра́вить инструме́нт

    Українсько-російський політехнічний словник > правити інструмент

  • 10 ӧкӱмлет-

    правити СМ, Г.

    Урумско-украинский словарь > ӧкӱмлет-

  • 11 молебствовать

    правити молебень.
    * * *
    церк.
    пра́вити моле́бень

    Русско-украинский словарь > молебствовать

  • 12 Мусатить

    правити що (на правилі).

    Русско-украинский словарь > Мусатить

  • 13 adiustować

     правити, виправляти

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > adiustować

  • 14 prawić

     правити, говорити

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > prawić

  • 15 править

    1) (кем, чем: направлять, руководить) керувати ким, чим (и кого, що), кермувати ким, чим, правити ким, чим и що, правувати ким, чим. -вить лошадьми (лошадью), телегою, возжами и т. п. - керувати (и ґерувати), правити кіньми, возом, віжками, правувати, поводити кіньми, вести коня. [Віжками керувала мов-би шляхтичка, що сиділа ззаду (Свид.). Коня керують уздою, а чоловіка словом (Приказка). Правувати кіньми й людьми (Н.-Лев.). Навчить, як кіньми правити (Кониськ.). Сам пан кіньми поводить (Гр.). Сагайдачний їхав позаду на возі, бо не міг через руку вести коня (Маковей)]. -вить кораблём, лодкою - керувати, кермувати, правити кораблем, керувати, правити човном. -вить рулём - керувати (правити) стерном, стернувати, кермувати;
    2) (делами, страной: повелевать) керувати, порядкувати, справувати, управувати (реже управляти), правити, заряджати чим, (начальствовать) урядувати, радити над ким, над чим, (распоряжаться по своему) орудувати, верховодити; заправляти, рядити ким, чим. -вить делами - керувати, порядкувати справами, справувати речами, урядувати. [Козацтво перебивало їм порядкувати по своїй уподобі (Куліш). Військо бажає, щоб тільки та була слава, що Хмельницький гетьманує, а нехай-би його порадці всіма речами до повного його зросту справували (Куліш)]. -вить домом - порядкувати, управляти, заправляти, заряджати домом, порядок у дому давати;
    3) (службу, обязанности) справляти, відбувати, відправляти, сов. справити, відбути, відправити (службу, обов'язки). -вить церковную службу - правити, відправляти, справляти службу божу. -вить тризну, поминки и т. п. - справляти тризну, поминки і т. ин. [Справляли свої канібальські танці над поваленим ворогом (Єфр.)]. -вить поклон от кого - переказувати поклін, поклонятися, кланятися кому від кого;
    4) (подати, долги) виправляти, стягати (податки, борги);
    5) правити, виправляти що; срв. Исправлять, Выпрямлять. -вить корректуру - правити, виправляти коректу. -вить бритву - гострити бритву. -вить вывихнутую руку - вправляти, правити, вправити вивернуту руку;
    6) (виновного) правдити, виправляти кого. [Чоловіка винили, а жінку правдили (Полт.)]. Правленный - правлений, виправлений. -ная бритва - вигострена бритва.
    * * *
    I
    1) (управлять, руководить) пра́вити, керува́ти; урядува́ти; правува́ти; ( распоряжаться) управля́ти, порядкува́ти, заправля́ти
    2) ( автомобилем) керува́ти, пра́вити, управля́ти, правува́ти; ( лодкой) стернува́ти, стерни́ти, кермува́ти
    3) ( кем - лошадьми) пра́вити (ким), поганя́ти (кого); правува́ти, пово́дити (ким)
    4) (совершать, отправлять) пра́вити; ( справлять) справля́ти
    5) ( оправдывать) правди́ти
    II
    1) ( исправлять) виправля́ти; ( корректуру) пра́вити
    2) ( выпрямлять) спец. випрямля́ти, випря́млювати
    3) ( бритву) пра́вити; ( косу) манта́чити; ( острить) гостри́ти
    4) ( вправлять) вправля́ти

    Русско-украинский словарь > править

  • 16 правитися

    пасивн. стан до правити I, правити II, правити III, правити IV, правити V

    Українсько-англійський словник > правитися

  • 17 steer

    1. n
    1) стерно, кермо, кормило; руль
    2) амер., розм. порада; натяк
    3) кастрований бичок; молодий віл
    4) амер. бик
    2. v
    1) керувати, правити стерном (кермом, рулем); правити (автомобілем); вести (судно)
    2) слухатися управління (руля)
    3) прямувати; триматися (певного курсу)
    4) спрямовувати (зусилля); контролювати (дії); керувати

    to steer clear of smb., smth. — уникати когось, чогось

    to steer a middle course — уникати крайнощів; триматися золотої середини

    * * *
    I n
    1) cл. порада; натяк
    2) = steerer
    II v
    1) правити, управляти кермом

    to steer a car — вести машину; слухатися керма, управління

    3) направляти, керувати
    4) cл.; cл. заманювати, заводити (в ігорне кубло, дім розпусти, т. п.)
    III n
    1) кастрований бичок; молодий віл
    2) cл. віл
    IV v; діал.
    заважати; завдавати шкоди, збитку

    English-Ukrainian dictionary > steer

  • 18 нести

    1) нести кого, що. [Молодиця несла на руках двоє своїх дітей (Коцюб.). Чобітки в руках несе (Метл.). Несімо-ж світло аж туди, де зорі (Самійл.). Несем ми дію скрізь, співці гудка й нагана (Сосюра)]. Ноги не -сут, не -сли - ноги не несуть, не несли. [Мене ноги не несли ані до неї, ані від неї (М. Вовч.)];
    2) (быть в состоянии -ти, подымать) нести, носити, могти нести (на собі) що и скільки чого. Слон -сёт свыше ста пудов - слон може нести на собі понад сто пуд(ів);
    3) (держать на себе) нести (на собі), держати, тримати (на собі) що здержувати що. [Море несе на собі кораблі (Київ). Ця колона здержує (держить) велику вагу (Київ)]. Лёд не -сёт - лід не держить, лід не держкий;
    4) (перен.; бремя и т. п.) нести що; (обязанности, убытки и т. п.) відбувати що; зазнавати чого и т. п. [Він легко ніс свій вік (свои годы) (Кінець Неволі). Його плечі не почували тягара, який йому випало нести від колиски до домовини (Кінець Неволі)]. -ти бремя работы (труд) - нести тягар праці, відбувати роботу, приймати труд. [Атмосфера порожнечі, в якій доводиться одбувати свою роботу комісії (Рада)]. -ти возмездие за что - покутувати що, каратися за що. -ти высоко себя (голову) - нести (носити) високо (вгору, гордо) голову, високо нестися; срв. Нестись 4. [Шлях кохання дивовижний, дивний із шляхів: гордо голову там носить, хто її згубив (Крим.)]. -ти заботы о ком, о чём - піклуватися ким, чим и про кого, про що. -ти издержки - платити витрати. -ти наказание за что - приймати (отбывать: відбувати) кару за що, (за грехи, проступок) приймати покуту за що, покутувати що; см. Наказание 2. [Ти ще будеш покутувать гріхи на сім світі (Шевч.). Щоб ти дев'ять літ покутував свою гордість (Рудч.)]. -ти ответственность за что - відповідати, бути відповідальним, нести відповідальність за що, (принимать на себя ответственность) брати на себе відповідальність за що. [Педагогічний склад наших ВИШ'ів несе відповідальність за якість майбутніх кадрів (Пр. Правда)]. -ти последствия - (отвечать) відповідати за наслідки; (платиться) платитися за наслідки, (искупать) покутувати наслідки. -ти службу, служебные обязанности - відбувати (нести) службу, відправляти службу и служби, (устар.) правити (справляти) службу, відбувати (виконувати) службові обов'язки. [Другий місяць одбуває службу (Сл. Ум.). Жінки гарно несуть сторожову службу (Комуніст). Ой пішов він до ляшеньків служби відправляти (Пісня). Ви, козаки, сторожову службу нам правте (Куліш). Вони справляють за жалування державну службу (Корол.)]. Он -сёт тяжёлую службу - він на важкій (тяжкій) службі, він має важку (тяжку) службу. -ти труды и заботы - мати багато праці і клопоту, нести великий (важкий) тягар праці і клопоту. -ти убытки - зазнавати втрат, мати (терпіти, редко поносити) втрати, утрачатися; (при работе) проробляти. [Велику від цього втрату поносить наша культура (Рада). Де заробиш, а де проробиш (Приказка)]. -ти на сердце - мати (редко носити) на серці; терпіти мовчки;
    5) (увлекать: о ветре, течении и перен.) нести, (мчать) мчати, (гнать) гнати кого, що. [Кленовий листоньку, куди тебе вітер несе? (Метл.). Тихо, тихо Дунай воду несе (Пісня). Вода несе кригу (Сл. Ум.). Осінній вітер мчав жовті хмари (Коцюб.). Сердита ріка, збурена грозою, мчала свої хвилі, до моря (Олм. Примха)]. Куда (тебя) бог -сёт (устар.) - куди (тебе) бог провадить? (Звин., Франко). Куда -сёт тебя нелёгкая? - куди несе тебе лиха година (х(в)ороба, враг, вража мати, нечиста сила, нечистий)?;
    6) (о поре, о времени: приносить) нести, приносити (з собою). [Нехай я щастя не найшов того, - його весна несе струнка (М. Рильськ.). Осінь і зима несуть Німеччині політичні бурі (Пр. Правда). Що то нам новий рік несе? (Київ)];
    7) (вздор, дичь, околёсную, чепуху, чушь) верзти (плести) нісенітницю (нісенітниці, дурниці, ка-зна-що), нісенітниці (теревені) правити, провадити (плескати) не знати[ь] що; см. Вздор, Околёсная 2, Чепуха. -ти небылицы - верзти (провадити) небилиці. -ти своё - провадити (правити, грубо: торочити, товкти) своєї, своє правити;
    8) (о птицах: яйца) нести (яйця), нестися. [Кури несуть яйця (Сл. Ум.)];
    9) (о лошадях) нести, носити. Лошади -сут - коні носять;
    10) (о метели) мести, бити, курити, куйовдити, хурделити; срв. Мести 2. [Завірюха б'є (Грінч. II)];
    11) безл. - а) нести. По реке - сёт лёд - рікою (річкою) несе лід (кригу). Пар -сёт из бани - пара шугає (вихоплюється, вибивається) з лазні; б) (о неприятном запахе) тхнути ким, чим від кого, від чого, (отдавать) відгонити, (редко) віяти чим від кого, від чого, (быть слышным) чути чим від кого; (тянуть) нести -чим. [Од старого німця дуже тхнуло табакою (Н.-Лев.). Від наймички тхнуло пекарнею й потом (Черкас.). Тхне свіжою фарбою (Васильч.). Од тебе часником одгонить (Звин.). Від них на сто кроків віє нестерпний дух нечисти (Франко). Від тебе тютюном чути (Свидн.). Инколи їдко несло гаром з обідніх огнищ (Олм. Примха)]; в) (о токе воздуха) тягти, протягати. Из-под пола -сёт - з-під помосту (підлоги) тягне (віє, дует: дме). -сёт тепло(м) из печи - тягне (віє) теплом з печи (комнатной: з груби); г) (слабить) проносити, прочищати, промикати. Несенный - несений; відбуваний; зазнаваний; прийманий; покутуваний; виконуваний; гнаний, гонений; що його несе (ніс) и т. п. -тись и тися -
    1) (стр. з.) нестися, бути несеним, відбуватися и т. п.;
    2) нестися, (мчаться) мчати(ся), гнати(ся); (бежать) бігти; (лететь) летіти, линути; (плыть) плисти, пливти, плинути; (об эхе) котитися, розлягатися, йти; срв. Мчаться. [Мов вихор неслася чвірка (Франко). З кузні нісся пекельний стукіт (Коцюб.). «Івасю! Івасю!» - гукав Грицько, несучись полем до бурти (Мирний). До сонця несемося (М. Хвильов.). Коні мчать, аж іскрять ногами (Боров.). Звістка мчала збудженими вулицями (Країна Сліпих). Мчать життям, як розлогими степами, наші буйногриві місяці (А. Любч.). Вчвал жене по втоптаній дорозі чвірка (Франко). Чого летиш, як скажений? (Волинь). Далеко линув думок легкий рій (Л. Укр.). Линув до нас за ґрати весняний вітер (Васильч.). «Івана Купайла!» лине по повітрю (Крим.). Хропе, аж луна по хаті котиться (Борз.). Аж по хаті луна йде (Пісня)]. Всадник -тся на коне - верхівець (вершник) мчить на коні. Корабль -тся по ветру - корабель лине за вітром. Лёд -тся по реке - лід (крига) жене (плине) рікою (річкою). Молва (слух) -тся - поголос (поголоска, чутка) лине. -тся молва, что… - чутка йде, що… Облака - тся - хмари мчать (несуться, летять, линуть). Куда ты так -шься? - куди ти так женешся (біжиш, летиш, несешся)?;
    3) (о птицах: нести яйца) нестися. [Кому ведеться, то й півень несеться (Приказка)];
    4) (много о себе думать) (високо) нестися (літати). [Високо літає; та низько сідає (Номис)].
    * * *
    1) нести́; ( мчать) мча́ти

    вы́соко (го́рдо) \нести сти́ го́лову — перен. ви́со́ко (го́рдо) нести́ го́лову

    конь \нести сёт его́ стрело́й — кінь несе́ (мчить) його стріло́ю

    куда́ тебя́ \нести сёт [нелёгкая]? — куди́ тебе́ несе́ [лиха́ годи́на]?

    2) (безл.: передаваться по воздуху) тягти́ (тя́гне), нести́; ( дуть) ду́ти (дме и ду́є); ( о неприятном запахе) відго́нити, тхну́ти

    из-под по́лу \нести сёт — з-під підло́ги тя́гне (дме, ду́є)

    \нести сло́ га́рью — несло́ горі́лим (га́ром)

    3) (перен.: выполнять поручения, обязанности) вико́нувати, -ную, -нуєш, нести́; (о службе, повинностях) відбува́ти

    \нести сти́ ответстве́нность — відповіда́ти, нести́ відповіда́льність

    4) ( что - терпеть ущерб) зазнава́ти, -знаю́, -знає́ш (чого); ( отбывать) відбува́ти, нести́ (що)

    \нести сти убы́тки — зазнава́ти зби́тків (втрат), ма́ти зби́тки (втра́ти)

    \нести сти́ изде́ржки — плати́ти (нести́) ви́трати

    \нести сти́ наказа́ние — зазнава́ти ка́ри, відбува́ти (нести́) ка́ру

    5) (перен.: говорить что-л. пустое) плести́ (плету́, плете́ш), торо́чити, верзти́, прен. верзя́кати

    \нести сти́ чепуху́ — верзти́ (плести́) нісені́тницю (нісені́тниці), верзти́ дурни́ці, тереве́ні пра́вити

    6) (безл.: слабить) проно́сити, -но́сить

    Русско-украинский словарь > нести

  • 19 rule

    1. n
    1) правило; норма; принцип

    rule of the road — а) правила дорожнього руху; б) мор. правила розминання суден

    rules of procedure — а) регламент, правила процедури; б) юр. порядок судочинства

    rule of three — мат. потрійне правило

    standing rule — правила, визначені корпорацією

    2) звичка, звичай

    as a rule — як правило, звичайно

    it is a rule with us — у нас таке правило; у нас такий звичай

    3) критерій, стандарт

    to obey (to break) a rule — виконувати (порушувати) правило

    4) правління, панування
    6) юр. постанова; наказ, розпорядження
    7) лінійка; масштаб
    8) правило
    9) друк. шпона
    10) (the rules) територія поруч з в'язницею, на якій дозволялося жити деяким в'язням (особл. боржникам)
    2. v
    1) керувати, правити, управляти; панувати, володарювати

    to rule (over) the country — управляти країною

    2) контролювати; стримувати
    3) юр. вирішувати; постановляти; визначати порядок судочинства
    4) лініювати, графити
    5) стояти на рівні (про ціни тощо)

    rule off — а) відокремити рискою, провести лінію; б) закрити рахунок

    rule out — а) проводити лінію; б) виключати

    to rule the roast (the roost) — хазяйнувати, командувати, розпоряджатися, управляти

    * * *
    I [ruːl] n
    1) правило; норма; принцип

    rule of three — мaт. потрійне правило

    rules of procedure — регламент, правила процедури юp. процесуальні норми; порядок судочинства

    2) звичка, звичай

    as a rule — як правило; зазвичай

    3) критерій, стандарт
    4) правління, панування
    5) pl устав (товариства, ордена)
    6) icт. ( the rules) територія по сусідству з в'язницею, на якій дозволялося жити деяким ув'язненим (особл. боржникам)
    7) юp. постанова по конкретній справі; приписання; наказ
    8) лінійка; масштаб; правило
    9) пoлiгp. лінійка; шпона
    II [ruːl] v
    1) управляти, правити; панувати; царювати; бути на троні
    3) контролювати, управляти; стримувати свої почуття
    4) юp. вирішити ( справу); постановляти; встановлювати порядок судочинства
    5) лініювати, графити
    6) кoм. стояти на рівні (про ціни, ставки)

    English-Ukrainian dictionary > rule

  • 20 искать

    1) (стараться найти) шукати кого, що и чого, за ким, за чим, пошукувати, глядіти кого, чого, за ким, за чим, (гал.) глядати кого, чого, що. [Озирається по людях, мов шукаючи кого очима (Грінч.). Погоня була вже в лісі, шукала за ними (Франко). Коли я вам не згожу, то глядіть собі кращої наймички (Коцюб.). Буду я собі мужа глядати (Гол.)]. Ищи! (собаке) - шукай (шпуй, шкуй)! -кать себе беды - напитувати (собі) лиха. -кать блох, вшей у кого (в голове) - ськати бліх, вошей у кого, ськати кому (голову), глядіти в голові кому. -скать у себя в голове - ськатися (в голові). От добра добра не ищут - з доброго добра за иншим не шукають. -кать должности (места) - шукати посади, (пров.) шукати помістя. Ищу комнату для холостого - шукаю (пошукую) кімнати для нежонатого. -скать повсюду - шукати скрізь, по всіх усюдах. -скать правды - доходити (шукати) правди. -скать спасения (в бегстве) - шукати поратунку (втікаючи). -скать счастья - шукати (питати) долі (щастя- долі). -скать предлога (повода) для ссоры - шукати приводу до сварки; шукати приключки (зачіпки) до сварки. Что вы ищете? - чого ви шукаєте? -скать убить - шукати вбити. [Ирод Христа вбити шукає (Колядка)]. Ищет меня убить (мне повредить) - шукає смерти моєї (мені шкоди). Ищет случая мне повредить - шукає нагоди мені шкоду вчинити (нашкодити). Ищут прислугу за всё - треба служниці до всього, (гал.) пошукується служниці за все, до всього;
    2) (что на ком) правити що в кого, з кого, доправлятися чого в кого, з кого. [Ніхто не прийде править проценту (Рудч.). А зробив яку шкоду робітник - судом із його доправляйся та свого права доходь, а сам карати не смій (Єфр.)]. Взял, а потом ищи с него - взяв, а тоді прав з нього, справуйся з ним. На нищем не ищут - що з голого взяти. -кать с кого за обиду - правитися на кого за образу (за шкоду). -кать по суду - правити судом. -кать судом - позивати кого. [Позиватися я не охоча, а коли треба, то позиватиму (Кон.)]. -кать в суде - позиватися за що з ким, доправлятися судом, справуватися за що з ким. -кать судебным порядком с кого - правити через суд з кого; доходити чого; (стар.) од кого правно доходити. -кать судебного удовлетворения - права прохати;
    3) (в ком) запобігати в кого чого. [(Уряд) запобігав їх (козацької) помочи на Шведа (Куліш)]. В нём все ищут - перед ним всяке запобігає. -кать милости - запобігати ласки чиєї и у кого. -кать поддержки - запобігати допомоги. Искомый - шуканий, пошукуваний. [Шукали все людину в людині і часто близько до шуканого ідеалу підходили (Ніков.)]. -мый результат - шуканий вислід. -мое (мат.) - шукане (-ного).
    * * *
    1) шука́ти, гляді́ти; ( шарить) ша́рити, диал. пошу́кувати

    \искатьть в голове́ — ська́ти [в голові́]

    \искатьть глаза́ми кого́-что — шука́ти очи́ма кого́-що

    ищи свищи́ — шука́й ві́тра в по́лі

    2) (стараться получить, добиваться) домага́тися, шука́ти

    \искатьть популя́рности — домага́тися (шука́ти) популя́рності

    \искатьть чьей руки́ — проси́ти чию́ ру́ку (чиє́ї руки́)

    3) (с кого-чего, на ком-чём - предъявлять иск) юр. позива́ти (кого-що), позива́тися (з ким-чим), пра́вити (з кого-чого), справля́ти (з кого-чого), подава́ти (дава́ти) по́зов (на кого), учиня́ти по́зов (проти кого)
    4) (стремиться, стараться) силкува́тися, -ку́юся, -ку́єшся, стара́тися
    5) (в ком, у кого - заискивать, угождать) запобіга́ти (перед ким); ( подольщаться) підле́щуватися, -щуюся, -щуєшся (до кого)

    \искатьть чьего́ расположе́ния (уст. чьей ми́лости) — запобіга́ти ла́ски у ко́го

    Русско-украинский словарь > искать

Страницы

См. также в других словарях:

  • правити — Править правити (1) ● Правити слѣдъ, правити путь указывать направление, дорогу: Гзакъ бѣжитъ сѣрымъ влъкомъ, Кончакъ ему слѣдъ править къ Дону Великому. 11. Посла (Дарий) пръсы съ оружиемъ, яти хотя Александра, Александръ же лагодя коневи, прав …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • правити — I влю, виш; мн. пра/влять; недок. 1) перех. і неперех., ким, чим, рідко що. Здійснювати верховну владу над ким , чим небудь; керувати, володарювати. || Керувати, розпоряджатися ким , чим небудь. 2) перех. і неперех., ким, чим, рідко кого, що і… …   Український тлумачний словник

  • правити — правлю, виш, Пр. 1. Керувати, володарювати. 2. Виправляти, збивати масло. Хлопец мусів часто правити масло …   Словник лемківскої говірки

  • правити — [пра/виетие] а/ўл у, виеш, а/ўл ат ; нак. аў, а/ўтеи …   Орфоепічний словник української мови

  • правити — 1 дієслово недоконаного виду керувати; спрямовувати рух кого , чого небудь; прямувати; справляти, чинити, учиняти що небудь; здійснювати обряди; виконувати якесь призначення правити 2 дієслово недоконаного виду говорити, повторюючи ту ж саму… …   Орфографічний словник української мови

  • правити — 1. разглядаць судовую справу; 2. прыводзіць прыгавор у выкананне; 3. аддаваць, ахвяраваць …   Старабеларускі лексікон

  • правлення — I я, с., рідко. Дія за знач. правити I 1), 2). II я, с. Дія за знач. правити I 6). III я, с. Дія за знач. правити II. IV я, с. Дія за знач …   Український тлумачний словник

  • путь — (6) 1. Дорога: А мои ти Куряни свѣдоми къмети ... пути имь вѣдоми, яругы имъ знаеми, луци у нихъ напряжени, тули отворени, сабли изъострени. 8. Галичкы Осмомыслѣ Ярославе! ...подперъ горы Угорскыи своими желѣзными плъки, заступивъ Королеви путь,… …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • слѣдъ — След слѣдъ (2) ● На слѣду (чьем л.) за кем л., преследуя, догоняя: А не сорокы втроскоташа: на слѣду Игоревѣ ѣздитъ Гзакъ съ Кончакомъ. 43. ● На слѣдъ (кого л.) вслед за кем л …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • оправити — ОПРАВ|ИТИ (18), ЛЮ, ИТЬ гл. 1.Исправить, поправить: свѣтелникъ… иконѣ въжегъ. и керемидою заложь… пекломь замазавъ изавну [вм. извну] вгодъ [вм. входъ] заградивъ. на равное || обавлениѥ. стену оправи. и зане невидиме быти ѥи… и мно(г) врѣмѧ… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)

  • правитися — I иться; мн. пра/вляться; недок., рідко. Користуватися певними правилами, законами і т. ін. в управлінні. II влюся, вишся; мн. пра/вляться; недок., розм. Те саме, що правити I. III иться; мн. пра/вляться; недок. Здійснюватися (про обряди,… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»