-
1 исполнение
1) виконування и виконання, справляння, оконч. виконання чого (напр., присуду, постанови, обов'язків, програми, п'єси и т. д.); (чьей-либо воли, желания) вволяння и вволювання, оконч. ввоління, вволення чиєї волі, чийого бажання; (отбывание) відбування, оконч. відбуття чого (повинностей); (осуществление) здійснювання, справджування, оконч. здійснення, справдження, сповнення чого (напр. пророцтва, снів, бажань); (соблюдение) додержування, оконч. додержання чого (напр. звичаїв, слова). [Тим часом присуд без виконання зоставатись буде (Грінч.). Вволювання волі старшого (Наш)]. - ние обещания, намерения - виконання обіцянки, наміру. -ние желания, сна - здійснення, справдження бажання, сна. -ние слова - виконання, додержання, доконання слова. -ние договора - виконання, неок. виконування и виконання умови. -ние пророчества - справдження, здійснення пророцтва. -ние религиозных обрядов - виконування, відбування, (соблюдение) додержування релігійних обрядів. -ние года, известного времени, срока - сповнення (уплив (истечение)) року, певного часу, терміну (строку). По -нии года, известного времени, срока - як вийде (як вийшов) рік, певний час, термін (строк); по році, по термінові. Моего -ния (изделия) - мого виробу що, мого виконання що. Приводить, привести в -ние что - виконувати, виконати що (напр. присуд, постанову), (зап.) доконувати, доконати чого, (осуществлять) здійснювати, здійснити що (мрії, бажання); см. Исполнять 1. Во -ние предписания, приказа, приговора, постановления - виконуючи припис, наказ, присуд, постанову; щоб виконати припис, наказ, присуд, постанову. Для -ния чего - щоб виконати що. К -нию - до (на) виконання. Подлежит -нию что - треба виконати що. Не подлежит -нию что - не треба виконувати чого;2) чем - сповнення, виповнення чого и (реже) чим (напр. горя, радости и горем, радістю).* * *викона́ння, (неоконч. д.) вико́нування, викона́ння; зді́йснення, спра́вдження, (неоконч. д.) зді́йснювання, спра́вджуванняво \исполнение ние чего́ — у (на) викона́ння чого́, виконуючи що, щоб ви́конати що
\исполнение ние до́лга — викона́ння (вико́нування, викона́ння) обо́в'язку
\исполнение ние жела́ний — зді́йснення (спра́вдження) бажа́нь; ( удовлетворение) задово́лення бажа́нь
к \исполнение нию — канц. до викона́ння
приводи́ть, привести́ в \исполнение ние — вико́нувати, -ную, -нуєш, ви́конати; ( осуществлять) зді́йснювати, -нюю, -нюєш, здійсни́ти
-
2 постановление
1) (действие) постановлення, установлення, поставлення, уставлення; срв. Постановка 1;2) постанова, ухвала, устава, (положение) установа, (приговор) присуд (-ду), прирада. [Писар сів писати постанову про те, щоб арештувати Зінька (Грінч.). Були-ж вони праведні обоє перед богом і жили по всіх заповідях і установах Господніх безпорочно (Єв.). Не ходив я своїм робом, шанував його встанови (Куліш). Скрізь по Україні все зоставалось по-давньому, наче не про неї була й писана грозюща сеймова устава (Куліш). Так і запишіть, така значить прирада громадська (Кониськ.)]. -ния общего собрания - постанови, ухвали загального зібрання. -ния закона - устави закону. Сделать, вынести -ние - ухвалити, зробити постанову, ухвалу. Ввести -ние в действие - завести постанову, ухвалу в життя; надати постанові, ухвалі сили. Обязательное -ние - обов'язкова постанова.* * *1) постано́ва; (решение собрания, заседания) ухва́ла2) ( действие) постано́влення, постановля́ння; ухва́лення, ухва́лювання -
3 serve an attachment
виконувати судову постанову про взяття під варту; виконувати судову постанову про накладання арешту на майно -
4 decree
1. n1) декрет, указ, наказ; закон2) юр. постанова, рішення, ухвала (суду)3) церк. постанова церковної ради4) церк. веління2. v1) видавати декрет (указ, наказ); декретувати; наказувати; давати розпорядження2) визначати, вирішувати3) юр. ухвалювати судове рішення (постанову), приймати ухвалу4) приписувати, пропонувати* * *I n1) указ, декрет, наказ; закон2) юp. постанова, рішення, ухвала ( суду)3) цepк. постанова церковної ради; pl; icт. декреталії4) часто peл. веління, воляII v1) видавати наказ, декрет; декретувати; наказувати, віддавати розпорядження2) визначати, вирішувати3) юp. виносити судове рішення, постанову або ухвалу4) визначати; пропонувати; наказувати; приписувати -
5 ruling
I n1. управління2. ухвала, рішення, постанова (голови зборів, суду)- Chairman's ruling рішення/ постанова голови (зборів тощо)- Chairman's tentative ruling попередня постанова/ рішення голови- challenged ruling опротестована постанова, опротестоване рішення- to accept the chairman's ruling погодитися з рішенням голови- to ask for a ruling просити голову прийняти рішення- to challenge the ruling of the chairman оспорювати рішення голови; заперечувати проти рішення голови- to give a ruling винести (постанову, рішення), прийняти рішення, постановити, вирішити (про голову)- to make a ruling винести (постанову, рішення), прийняти рішення, постановити, вирішити (про голову)- to request a ruling просити голову винести рішенняII adj правлячий, панівний- ruling class правлячий/ панівний клас- ruling clique правляча кліка- ruling party правляча партія -
6 adopt a resolution
приймати постанову (резолюцію, рішення) (на сесії, зборах тощо) -
7 adopt a resolution as amended
English-Ukrainian law dictionary > adopt a resolution as amended
-
8 cancel
викреслювати; розривати, скасовувати анулювати (угоду, замовлення, постанову, наказ тощо); погашати- cancel a contract
- cancel a mortgage deed
- cancel a patent
- cancel an agreement
- cancel an order
- cancel hearing
- cancel out
- cancel reprimand -
9 carry a resolution
( as amended) виносити (приймати) резолюцію (постанову) ( з усіма поправками) -
10 create a writ
видавати судовий наказ (судову постанову, судове розпорядження) -
11 decree
1) декрет, указ; судове рішення, судова постанова (ухвала)2) видавати декрет (наказ, розпорядження, указ); декретувати; постановляти, ухвалювати; виносити судову постанову (ухвалу)•- decree new imposition
- decree nisi
- decree of condemnation
- decree of court
- decree of indemnity
- decree of judicial separation
- decree of nullity
- decree of restitution
- decree of the court
- decree pro confesso -
12 dissenter
опозиційно налаштована особа, інакодумець, дисидент; суддя, який не підписав постанову (рішення) суду в порядку особливої думки- dissenter from judgement
- dissenter from judgment -
13 dissenter from judgement
= dissenter from judgment суддя, який не підписав постанову (рішення) суду в порядку особливої думки -
14 give a ruling
-
15 interlocutory
неостаточний, тимчасовий ( про постанову суду тощо); проміжний ( про судове рішення тощо); преюдиційний- interlocutory costs
- interlocutory decision
- interlocutory decree
- interlocutory hearings
- interlocutory injunction
- interlocutory instruction
- interlocutory judgement
- interlocutory judgment
- interlocutory motion
- interlocutory order
- interlocutory proceeding
- interlocutory proceedings -
16 introduce
запроваджувати (в т. ч. винахід); вносити (зміни, доповнення у документ); вносити на розгляд ( законопроект тощо)introduce a bill into Parliament — подавати законопроект до парламенту, вносити законопроект на розгляд парламенту
introduce a motion of no confidence — вносити резолюцію ( постанову) про вотум недовіри
introduce norms of criminal responsibility — ( into a law) вводити норми кримінальної відповідальності ( в закон)
- introduce a criminal penaltyintroduce quantitative restrictions — (on smth.) вводити (запроваджувати) кількісні обмеження ( на щось)
- introduce a draft law
- introduce a new rule of law
- introduce a new tax
- introduce a resolution
- introduce a state of emergency
- introduce a witness
- introduce ban
- introduce censorship
- introduce criminal liability
- introduce curfew
- introduce evidence
- introduce fresh evidence
- introduce from abroad
- introduce in evidence
- introduce insurance
- introduce into circulation
- introduce into evidence
- introduce legislation
- introduce moratorium
- introduce new laws
- introduce new legislation
- introduce quarantine
- introduce sanctions
- introduce the budget
- introduce the death penalty -
17 pass a resolution
приймати рішення (на сесії, зборах); виносити резолюцію (постанову) -
18 pass a resolution as amended
English-Ukrainian law dictionary > pass a resolution as amended
-
19 put a resolution to vote
-
20 resolve
1) замір, намір; рішення2) вирішувати; голосувати, вирішувати голосуванням; ухвалювати постанову, виносити резолюцію, приймати рішення; знімати (усувати) неоднозначність- resolved•- resolve a dispute
- resolve a judicial conflict
- resolve an ambiguity
- resolve legitimately
- resolve the dilemma
См. также в других словарях:
Иркутский академический драматический театр имени Н.П. Охлопкова — Иркутский академический драматический театр имени Н. П. Охлопкова Основан 1850 Иркутский академический драматический театр имени Н. П. Охлопкова театр драмы в Иркутске. Содержание 1 История театра … Википедия
Иркутский академический драматический театр имени Н. П. Охлопкова — Координаты: 52°16′40″ с. ш. 104°16′51″ в. д … Википедия
Савченко-Бельский — Савченко Бельский, Владимир Александрович Владимир Александрович Савченко Бельский укр. Володимир Олександрович Савченко Більський 14 июня 1867(18670614) 21 сентября 1955 … Википедия
Савченко-Бельский, Владимир Александрович — Владимир Александрович Савченко Бельский укр. Володимир Олександрович Савченко Більський … Википедия
День Независимости Украины — Почтовая открытка День независимости Украины (укр. День незалежності України) государственный праздник Украины, отмечаемый ежегодно 24 августа в честь принятия Верховным сов … Википедия
апелювати — ю/ю, ю/єш, недок. і док. 1) юр. Оскаржувати яку небудь ухвалу, постанову нижчої інстанції перед вищою, подавати апеляцію. 2) перен. Звертатися до кого , чого небудь за підтримкою, порадою; посилатися на чий небудь авторитет … Український тлумачний словник
ліберум вето — лі/берум ве/то, невідм. У феодально шляхетській Польщі – конституційна традиція, яка представляла собою право будь якого члена сейму своїм протестом ліквідувати постанову сейму … Український тлумачний словник
рішати — а/ю, а/єш, недок., ріши/ти, шу/, ши/ш, док., розм. 1) перех. Вираховуючи, обчислюючи і т. ін., виконувати, розв язувати що небудь. || Шукати яку небудь відповідь на питання, намагатися пояснити щось і т. ін. 2) неперех. Роздумуючи, обмірковуючи,… … Український тлумачний словник
децидувати — Децидувати: вирішувати, мати вирішальне значення [46 1;46 2] вирішувати, приймати постанову [49] … Толковый украинский словарь
ценить — [13/0] Смотреть, подсматривать, подглядывать, наблюдать. Стоит это тело на берегу и всю нашу постанову ценит (Стоит этот человек на берегу и наблюдает всю нашу ситуацию). Жаргон гопников … Cловарь современной лексики, жаргона и сленга
