Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

(поручаться)

  • 81 тапшырыл-

    страд. от тапшыр-
    быть вручаемым, сдаваемым, поручаемым; вручаться, сдаваться, поручаться.

    Кыргызча-орусча сөздүк > тапшырыл-

  • 82 fideiubere

    торжественным образом поручаться за должника в форме стипуляции;

    fideiussio, поручительство;

    fideiussor, поручитель (Gai. III. 115. 127 tit. J. 3, 20. D. 46, 1. C. 8, 41);

    fideiub. in obligationem pro aliquo (1. 21 § 2. 1. 69 D. cit. 1. 5 pr. eod. 1. 92 D. 50, 17. cf. 1. 9 § 8. 1. 11. 14. § 6 D. 4, 2. 1. 54 pr. D. 19, 2), emtionis (1. 56. D. 21, 1), evictionis nomine (1. 18 § 1 D. 18, 6. 1. 2. 8 § 3 D. 2, 8);

    sub fideiussoribus acl Praessidem remitti (1. 7 D. 47, 9), decedere (1. 3 § 1 D. 48, 21);

    fideiusorrius, касающийся поручительства, obligatio fideiuss. (1. 14. 50. D. 46, 1);

    ex. causa fideiuss. conveniri, damnari etc. (1. 8 D. 7, 5. 1. 11. 47. pr. D. 17, 1. 1. 9 § 1 D. 26, 7. 1. 38 § 5 D. 46, 3. 1. 4 eod. 1. 7 § 3 D. 4, 4. 1. 19 C. 8, 41).

    Латинско-русский словарь к источникам римского права > fideiubere

  • 83 intercedere

    1) находиться между, быть, существовать, si inter meas et Titii aedes tuae intercedant (1. 5 D. 8, 5);

    inter eiusdem domini praedia intercedit flumen publicum (1. 38 D. 8, 3. 1. 1 D. 8, 2. 1. 17 § 2 D. 39, 3. 1. 4 eod.).

    2) вступать во что а) взять на себя чужое обязательство, поручаться за кого, Velleiano Sto comprehensum est, ne pro ullo feminae intercederent (1. 1 pr. cf. 1. 2 pr. § 1. 4. D. 16, 1. § 5. eod. 1. 8 § 14 eod. 1. 39 § 1 D. 6, 1. 1. 10 C. 4, 35. 1. 19 C. 8, 41);

    b) употреблять власть свою, ut Praetor intercederet interdicto suo (1. 2 § 5 D. 43, 8); с) заступать кого (1. 3 § 4 D. 50, 4): d) приступать, присоединяться, in venditionibus et emtionibus consensum debere intercedere, palam est (1. 9 pr. D. 18, 1. 1. 52 § 1. 3 D. 44, 7. cf. 1. 8 D. 39, 5. 1. 63 D. 46, 1. 1. 25 D. 20, 1. 1. 108 § 4 D. 30. 1. 1 pr. D. 36, 4. 1. 34 § 4 D. 46, 3. 1. 14 D. 12, 4. 1. 5 § 12 D. 34, 9. 1. 3 § 1 D. 34, 4. 1. 122 § 5 D. 45, 1);

    culpa (1. 9 § 1 D. 45, 2);

    dolus et calliditas (1. 47 pr. D. 50, 17);

    error (1. 25 pr. D. 28, 2);

    nuptiae non intercesserant (1. 7 pr. D. 12, 4);

    intercessit divortium (1. 8 eod. 1. 32 § 10. 1. 62 § 1 D. 24, 1. 1. 66 § 1 D. 24, 3);

    e) являться, делаться, cum feminae heredes intercedunt (1. 73 pr. D. 50, 17. 1. 5 pr. D. 39, 1).

    3) проходить (о времени), anni, qui intercesserint (1. 64 D. 45, 1. 1. 18 pr. D. 5, 1. 1. 5 D. 47, 9. 1. 19 pr. D. 8, 6. 1. 3 C. 5, 73).

    Латинско-русский словарь к источникам римского права > intercedere

  • 84 bürgen

    гл.
    1) общ. отвечать (за кого-л., за что-л.), отвечать (поручаться), ручаться
    2) юр. авалировать (wechselmдЯig), гарантировать, ответить, ответствовать уст., отвечать (за кого-л.)
    3) внеш.торг. поручиться

    Универсальный немецко-русский словарь > bürgen

  • 85 gewährleisten

    гл.
    1) общ. поручиться (за что-л.), обеспечивать (что-л.), гарантировать
    2) юр. обеспечивать исполнение, обеспечить
    4) внеш.торг. ручаться

    Универсальный немецко-русский словарь > gewährleisten

  • 86 ручайтчыны

    неперех. ручаться, поручаться;

    Коми-русский словарь > ручайтчыны

  • 87 кепіл

    Казахско-русский словарь > кепіл

  • 88 возлагать

    -ся, возложить, -ся покладати (що на кого), -ся, покласти, -ся, накладати (що на кого, кому), -ся, накладувати, -ся, накласти, -ся, складати що на кого, на що [Тільки на правду складаймо надії (Грінч.)], -ся, скласти, -ся. -гать, -жить надежды, надежду - покладати (покласти) надії, надію на кого, на що, держати надії, надію на кого, на що, вповати на кого. -гать, -жить издержки на кого - покладати (покласти), накладати (накласти) втрати, видатки, кошти на кого. -гать, -жить корону на кого - коронувати, укороновувати кого, сов. укоронувати; (о венце) наквітчати. [Хто перший наквітчає собі на голову царський вінець? (Крим.)]. -гать, -жить поручение на кого - припоручати, -чити кому що. Возложенный - покладений, накладений, складений.
    * * *
    несов.; сов. - возлож`ить
    1) кла́сти, покла́сти
    2) перен. поклада́ти, покла́сти, склада́ти, скла́сти; ( поручаться) доруча́ти, доручи́ти

    Русско-украинский словарь > возлагать

  • 89 поверяться

    1) перевіря́тися; ( путём сравнения) звіря́тися
    2) (полагаться, надеяться) звіря́тися и зві́рюватися
    3) (поручаться кому-л.) довіря́тися

    Русско-украинский словарь > поверяться

  • 90 поручиться

    Русско-украинский словарь > поручиться

  • 91 bail

    I
    1. noun
    1) залог, поручительство; to save (или to surrender to) one's bail явиться в суд в назначенный срок (о выпущенном на поруки); to forfeit one's bail не явиться в суд
    2) поручитель; to accept (или to allow, to take) bail, to admit (или to hold, to let) to bail выпустить на поруки; to give (или to offer) bail найти себе поручителя; to go (или to be, to become, to stand) bail for smb. поручиться за кого-л.; to justify (as) bail под присягой подтвердить кредитоспособность поручителя
    to give leg bail collocation удрать
    Syn:
    pledge
    2. verb
    брать на поруки (кого-л.; часто bail out)
    II
    noun
    1) перегородка между стойлами (в конюшне)
    2) верхняя перекладина (в крикете)
    III
    verb
    вычерпывать воду (из лодки; тж. bail water out); to bail out a boat вычерпывать воду из лодки
    bail out
    IV
    noun
    ручка (ведра или чайника)
    * * *
    1 (n) залог; поручитель; поручительство
    2 (v) взять на поруки; поручаться; поручиться; поставить в кредит
    * * *
    заклад, залог, поручительство
    * * *
    [ beɪl] n. залог, поручительство, поручитель, порука; ковш; перегородка между стойлами, перекладина v. брать на поруки; вычерпывать воду
    * * *
    бумагодержатель
    заклад
    залог
    застава
    порука
    поручитель
    поручительство
    ручательство
    * * *
    I 1. сущ. 1) заклад 2) гарант 2. гл. брать на поруки кого-л.; (часто bail out) II сущ. 1) перегородка между стойлами (в конюшне) 2) верхняя перекладина (в крикете) III гл. вычерпывать воду IV сущ. ручка (ведра или чайника)

    Новый англо-русский словарь > bail

  • 92 guarantee

    1. noun
    1) гарантия; залог; поручительство
    2) поручитель
    3) тот, кому вносится залог
    Syn:
    pledge
    2. verb
    1) гарантировать
    2) ручаться
    3) обеспечивать, страховать (against)
    Syn:
    assure
    * * *
    1 (n) гарант; гарантийный контракт; гарантия; залог; лицо, которому дается гарантия; обеспечение; поручитель; поручительство
    2 (v) гарантировать; обеспечивать; обеспечить; поручаться; поручиться
    * * *
    1) гарантия, залог 2) гарантировать
    * * *
    [guar·an·tee || ‚gærən'tɪː] n. гарантия, порука, поручитель, залог v. гарантировать, ручаться, страховать, обеспечивать
    * * *
    гарант
    гарантийный
    гарантирование
    гарантирования
    гарантировать
    гарантия
    залог
    лицо
    обеспечивать
    поручитель
    поручительство
    ручательство
    ручаться
    страховать
    * * *
    1. сущ. 1) гарантирующая сторона 2) гарантия; обязательство, поручительство; тж. guarantee fund залог, выплачиваемая получателю гарантии сумма 3) получатель гарантии 2. гл. 1) давать гарантию 2) обеспечивать 3) обеспечивать гарантию, страховать

    Новый англо-русский словарь > guarantee

  • 93 guaranty

    1. noun
    гарантия; обязательство; залог
    2. verb
    гарантировать
    * * *
    1 (n) гарантия; залог; поручительство; ручательство
    2 (v) гарантировать; давать гарантию; обеспечивать; обеспечить; обещать; поручаться; поручиться; ручаться
    * * *
    гарантия; обязательство; залог, поручительство
    * * *
    [guar·an·ty || 'gærəntɪ] n. гарантия, залог, обязательство v. гарантировать
    * * *
    * * *
    1. сущ. гарантия; обязательство 2. гл. гарантировать

    Новый англо-русский словарь > guaranty

  • 94 vouch

    verb
    1) ручаться, поручиться (for)
    2) подтверждать
    * * *
    1 (n) изучение документарного обоснования проведенных операций
    2 (v) вызывать в суд для подтверждения права; давать гарантию; заявить; заявлять; подтвердить; подтверждать; поручаться; поручиться; ручаться; утверждать
    * * *
    1) ручаться, поручиться 2) подтверждать
    * * *
    [ vaʊtʃ] v. ручаться, подтверждать
    * * *
    заявлять
    подтверждать
    поручиться
    ручаться
    утверждать
    * * *
    1) ручаться, поручиться (for) 2) подтверждать

    Новый англо-русский словарь > vouch

  • 95 guarantee

    1) гарантия; залог; поручительство || гарантировать; поручаться; обеспечивать
    2) гарант; поручитель
    3) лицо, которому даётся гарантия

    Англо-русский словарь по экономике и финансам > guarantee

  • 96 guaranty

    гарантия; залог; поручительство || гарантировать; поручаться

    Англо-русский словарь по экономике и финансам > guaranty

  • 97 vouch

    1) поручаться
    2) подтверждать (документально), подкреплять (ссылками)

    Англо-русский словарь по экономике и финансам > vouch

  • 98 поручитель

    сущ.
    bail;
    guarantor;
    pledger;
    voucher;
    warrantor;
    (за лицо, обязанное по векселю) security;
    surety;
    bail bondsman;
    ( спонсор) sponsor
    - второй поручитель

    выступать \поручительем — ( поручаться) to act as (stand) security (surety) (for); answer (for); stand bail (for); vouch (for)

    Юридический русско-английский словарь > поручитель

  • 99 поручиться

    гл. см. тж. ручаться
    ( за кого-л) to act as (stand) security (surety) (for);
    answer (for);
    stand bail (for);
    vouch (for);
    ( за что-л) to certify;
    guarantee;
    warrant
    - поручаться за обвиняемого

    Юридический русско-английский словарь > поручиться

  • 100 αναδέχομαι

    αναδέχομαι ρ. μετβ.
    быть восприемником, крестным отцом / крестной матерью
    Этим.
    «принимать, ручаться, поручаться, брать на себя»

    Η εκκλησία λεξικό (Церковный словарь Назаренко) > αναδέχομαι

См. также в других словарях:

  • поручаться — доверяться, вверяться, препоручаться, возлагаться Словарь русских синонимов. поручаться гл. несов. 1. • возлагаться 2. • доверяться • вверяться • препоручаться перекладываться на д …   Словарь синонимов

  • ПОРУЧАТЬСЯ — ПОРУЧАТЬСЯ, поручаюсь, поручаешься, несовер. страд. к поручать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • Поручаться — несов. 1. Принимать на себя ответственность за кого либо, что либо; обеспечивать что либо. отт. Выражать уверенность в чем либо. 2. страд. к гл. поручать Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • поручаться — поручаться, поручаюсь, поручаемся, поручаешься, поручаетесь, поручается, поручаются, поручаясь, поручался, поручалась, поручалось, поручались, поручайся, поручайтесь, поручающийся, поручающаяся, поручающееся, поручающиеся, поручающегося,… …   Формы слов

  • поручаться — поруч аться, аюсь, ается …   Русский орфографический словарь

  • поручаться — (I), поруча/ю(сь), ча/ешь(ся), ча/ют(ся) …   Орфографический словарь русского языка

  • поручаться — Syn: доверяться, вверяться (приподн.), препоручаться (приподн.), возлагаться (оф.) …   Тезаурус русской деловой лексики

  • поручаться — ПОРУЧАТЬ, ПОРУЧАТЬСЯ см. Поручить …   Энциклопедический словарь

  • поручаться — см. поручить; а/ется; страд …   Словарь многих выражений

  • Поручаться за кого-то — В настоящее время это нередко пустые слова (по сравнению с прошлым, когда поручитель отвечал своим имуществом за неоправданное поручительство); поэтому лучше не ручаться ни за кого …   Энциклопедический словарь по психологии и педагогике

  • поручаться за кого-то —    В настоящее время это нередко пустые слова (по сравнению с прошлым, когда поручитель отвечал своим имуществом за неоправданное поручительство); поэтому лучше не ручаться ни за кого …   Культура речевого общения: Этика. Прагматика. Психология

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»