-
81 тапшырыл-
страд. от тапшыр-быть вручаемым, сдаваемым, поручаемым; вручаться, сдаваться, поручаться. -
82 fideiubere
торжественным образом поручаться за должника в форме стипуляции;fideiussio, поручительство;
fideiussor, поручитель (Gai. III. 115. 127 tit. J. 3, 20. D. 46, 1. C. 8, 41);
fideiub. in obligationem pro aliquo (1. 21 § 2. 1. 69 D. cit. 1. 5 pr. eod. 1. 92 D. 50, 17. cf. 1. 9 § 8. 1. 11. 14. § 6 D. 4, 2. 1. 54 pr. D. 19, 2), emtionis (1. 56. D. 21, 1), evictionis nomine (1. 18 § 1 D. 18, 6. 1. 2. 8 § 3 D. 2, 8);
sub fideiussoribus acl Praessidem remitti (1. 7 D. 47, 9), decedere (1. 3 § 1 D. 48, 21);
fideiusorrius, касающийся поручительства, obligatio fideiuss. (1. 14. 50. D. 46, 1);
ex. causa fideiuss. conveniri, damnari etc. (1. 8 D. 7, 5. 1. 11. 47. pr. D. 17, 1. 1. 9 § 1 D. 26, 7. 1. 38 § 5 D. 46, 3. 1. 4 eod. 1. 7 § 3 D. 4, 4. 1. 19 C. 8, 41).
Латинско-русский словарь к источникам римского права > fideiubere
-
83 intercedere
1) находиться между, быть, существовать, si inter meas et Titii aedes tuae intercedant (1. 5 D. 8, 5);2) вступать во что а) взять на себя чужое обязательство, поручаться за кого, Velleiano Sto comprehensum est, ne pro ullo feminae intercederent (1. 1 pr. cf. 1. 2 pr. § 1. 4. D. 16, 1. § 5. eod. 1. 8 § 14 eod. 1. 39 § 1 D. 6, 1. 1. 10 C. 4, 35. 1. 19 C. 8, 41);inter eiusdem domini praedia intercedit flumen publicum (1. 38 D. 8, 3. 1. 1 D. 8, 2. 1. 17 § 2 D. 39, 3. 1. 4 eod.).
b) употреблять власть свою, ut Praetor intercederet interdicto suo (1. 2 § 5 D. 43, 8); с) заступать кого (1. 3 § 4 D. 50, 4): d) приступать, присоединяться, in venditionibus et emtionibus consensum debere intercedere, palam est (1. 9 pr. D. 18, 1. 1. 52 § 1. 3 D. 44, 7. cf. 1. 8 D. 39, 5. 1. 63 D. 46, 1. 1. 25 D. 20, 1. 1. 108 § 4 D. 30. 1. 1 pr. D. 36, 4. 1. 34 § 4 D. 46, 3. 1. 14 D. 12, 4. 1. 5 § 12 D. 34, 9. 1. 3 § 1 D. 34, 4. 1. 122 § 5 D. 45, 1);
culpa (1. 9 § 1 D. 45, 2);
dolus et calliditas (1. 47 pr. D. 50, 17);
error (1. 25 pr. D. 28, 2);
nuptiae non intercesserant (1. 7 pr. D. 12, 4);
intercessit divortium (1. 8 eod. 1. 32 § 10. 1. 62 § 1 D. 24, 1. 1. 66 § 1 D. 24, 3);
3) проходить (о времени), anni, qui intercesserint (1. 64 D. 45, 1. 1. 18 pr. D. 5, 1. 1. 5 D. 47, 9. 1. 19 pr. D. 8, 6. 1. 3 C. 5, 73).e) являться, делаться, cum feminae heredes intercedunt (1. 73 pr. D. 50, 17. 1. 5 pr. D. 39, 1).
Латинско-русский словарь к источникам римского права > intercedere
-
84 bürgen
гл.1) общ. отвечать (за кого-л., за что-л.), отвечать (поручаться), ручаться2) юр. авалировать (wechselmдЯig), гарантировать, ответить, ответствовать уст., отвечать (за кого-л.)3) внеш.торг. поручиться -
85 gewährleisten
гл.1) общ. поручиться (за что-л.), обеспечивать (что-л.), гарантировать2) юр. обеспечивать исполнение, обеспечить3) бизн. поручаться4) внеш.торг. ручаться -
86 ручайтчыны
неперех. ручаться, поручаться; -
87 кепіл
порука; ручательство -
88 возлагать
-ся, возложить, -ся покладати (що на кого), -ся, покласти, -ся, накладати (що на кого, кому), -ся, накладувати, -ся, накласти, -ся, складати що на кого, на що [Тільки на правду складаймо надії (Грінч.)], -ся, скласти, -ся. -гать, -жить надежды, надежду - покладати (покласти) надії, надію на кого, на що, держати надії, надію на кого, на що, вповати на кого. -гать, -жить издержки на кого - покладати (покласти), накладати (накласти) втрати, видатки, кошти на кого. -гать, -жить корону на кого - коронувати, укороновувати кого, сов. укоронувати; (о венце) наквітчати. [Хто перший наквітчає собі на голову царський вінець? (Крим.)]. -гать, -жить поручение на кого - припоручати, -чити кому що. Возложенный - покладений, накладений, складений.* * *несов.; сов. - возлож`ить1) кла́сти, покла́сти2) перен. поклада́ти, покла́сти, склада́ти, скла́сти; ( поручаться) доруча́ти, доручи́ти -
89 поверяться
1) перевіря́тися; ( путём сравнения) звіря́тися2) (полагаться, надеяться) звіря́тися и зві́рюватися3) (поручаться кому-л.) довіря́тися -
90 поручиться
см. поручаться -
91 bail
I1. noun1) залог, поручительство; to save (или to surrender to) one's bail явиться в суд в назначенный срок (о выпущенном на поруки); to forfeit one's bail не явиться в суд2) поручитель; to accept (или to allow, to take) bail, to admit (или to hold, to let) to bail выпустить на поруки; to give (или to offer) bail найти себе поручителя; to go (или to be, to become, to stand) bail for smb. поручиться за кого-л.; to justify (as) bail под присягой подтвердить кредитоспособность поручителяto give leg bail collocation удратьSyn:pledge2. verbбрать на поруки (кого-л.; часто bail out)IInoun1) перегородка между стойлами (в конюшне)2) верхняя перекладина (в крикете)IIIverbвычерпывать воду (из лодки; тж. bail water out); to bail out a boat вычерпывать воду из лодкиbail outIVnounручка (ведра или чайника)* * *1 (n) залог; поручитель; поручительство2 (v) взять на поруки; поручаться; поручиться; поставить в кредит* * *заклад, залог, поручительство* * *[ beɪl] n. залог, поручительство, поручитель, порука; ковш; перегородка между стойлами, перекладина v. брать на поруки; вычерпывать воду* * *бумагодержательзакладзалогзаставапорукапоручительпоручительстворучательство* * *I 1. сущ. 1) заклад 2) гарант 2. гл. брать на поруки кого-л.; (часто bail out) II сущ. 1) перегородка между стойлами (в конюшне) 2) верхняя перекладина (в крикете) III гл. вычерпывать воду IV сущ. ручка (ведра или чайника) -
92 guarantee
1. noun1) гарантия; залог; поручительство2) поручитель3) тот, кому вносится залогSyn:pledge2. verb1) гарантировать2) ручаться3) обеспечивать, страховать (against)Syn:assure* * *1 (n) гарант; гарантийный контракт; гарантия; залог; лицо, которому дается гарантия; обеспечение; поручитель; поручительство2 (v) гарантировать; обеспечивать; обеспечить; поручаться; поручиться* * *1) гарантия, залог 2) гарантировать* * *[guar·an·tee || ‚gærən'tɪː] n. гарантия, порука, поручитель, залог v. гарантировать, ручаться, страховать, обеспечивать* * *гарантгарантийныйгарантированиегарантированиягарантироватьгарантиязалоглицообеспечиватьпоручительпоручительстворучательстворучатьсястраховать* * *1. сущ. 1) гарантирующая сторона 2) гарантия; обязательство, поручительство; тж. guarantee fund залог, выплачиваемая получателю гарантии сумма 3) получатель гарантии 2. гл. 1) давать гарантию 2) обеспечивать 3) обеспечивать гарантию, страховать -
93 guaranty
1. nounгарантия; обязательство; залог2. verbгарантировать* * *1 (n) гарантия; залог; поручительство; ручательство2 (v) гарантировать; давать гарантию; обеспечивать; обеспечить; обещать; поручаться; поручиться; ручаться* * *гарантия; обязательство; залог, поручительство* * *[guar·an·ty || 'gærəntɪ] n. гарантия, залог, обязательство v. гарантировать* * ** * *1. сущ. гарантия; обязательство 2. гл. гарантировать -
94 vouch
verb1) ручаться, поручиться (for)2) подтверждать* * *1 (n) изучение документарного обоснования проведенных операций2 (v) вызывать в суд для подтверждения права; давать гарантию; заявить; заявлять; подтвердить; подтверждать; поручаться; поручиться; ручаться; утверждать* * *1) ручаться, поручиться 2) подтверждать* * *[ vaʊtʃ] v. ручаться, подтверждать* * *заявлятьподтверждатьпоручитьсяручатьсяутверждать* * *1) ручаться, поручиться (for) 2) подтверждать -
95 guarantee
1) гарантия; залог; поручительство || гарантировать; поручаться; обеспечивать2) гарант; поручитель3) лицо, которому даётся гарантия -
96 guaranty
гарантия; залог; поручительство || гарантировать; поручаться -
97 vouch
1) поручаться2) подтверждать (документально), подкреплять (ссылками) -
98 поручитель
сущ.bail;guarantor;pledger;voucher;warrantor;(за лицо, обязанное по векселю) security;surety;( за арестованного) bailsman;bail bondsman;( спонсор) sponsor- второй поручительвыступать \поручительем — ( поручаться) to act as (stand) security (surety) (for); answer (for); stand bail (for); vouch (for)
-
99 поручиться
гл. см. тж. ручаться( за кого-л) to act as (stand) security (surety) (for);answer (for);stand bail (for);vouch (for);( за что-л) to certify;guarantee;warrant- поручаться за обвиняемого -
100 αναδέχομαι
αναδέχομαι ρ. μετβ.быть восприемником, крестным отцом / крестной матерьюЭтим.«принимать, ручаться, поручаться, брать на себя»Η εκκλησία λεξικό (Церковный словарь Назаренко) > αναδέχομαι
См. также в других словарях:
поручаться — доверяться, вверяться, препоручаться, возлагаться Словарь русских синонимов. поручаться гл. несов. 1. • возлагаться 2. • доверяться • вверяться • препоручаться перекладываться на д … Словарь синонимов
ПОРУЧАТЬСЯ — ПОРУЧАТЬСЯ, поручаюсь, поручаешься, несовер. страд. к поручать. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Поручаться — несов. 1. Принимать на себя ответственность за кого либо, что либо; обеспечивать что либо. отт. Выражать уверенность в чем либо. 2. страд. к гл. поручать Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
поручаться — поручаться, поручаюсь, поручаемся, поручаешься, поручаетесь, поручается, поручаются, поручаясь, поручался, поручалась, поручалось, поручались, поручайся, поручайтесь, поручающийся, поручающаяся, поручающееся, поручающиеся, поручающегося,… … Формы слов
поручаться — поруч аться, аюсь, ается … Русский орфографический словарь
поручаться — (I), поруча/ю(сь), ча/ешь(ся), ча/ют(ся) … Орфографический словарь русского языка
поручаться — Syn: доверяться, вверяться (приподн.), препоручаться (приподн.), возлагаться (оф.) … Тезаурус русской деловой лексики
поручаться — ПОРУЧАТЬ, ПОРУЧАТЬСЯ см. Поручить … Энциклопедический словарь
поручаться — см. поручить; а/ется; страд … Словарь многих выражений
Поручаться за кого-то — В настоящее время это нередко пустые слова (по сравнению с прошлым, когда поручитель отвечал своим имуществом за неоправданное поручительство); поэтому лучше не ручаться ни за кого … Энциклопедический словарь по психологии и педагогике
поручаться за кого-то — В настоящее время это нередко пустые слова (по сравнению с прошлым, когда поручитель отвечал своим имуществом за неоправданное поручительство); поэтому лучше не ручаться ни за кого … Культура речевого общения: Этика. Прагматика. Психология