Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

(понравиться)

  • 101 каша в голове

    КАША В ГОЛОВЕ чьей, у кого coll
    [NP; Invar; VPsubj быть]
    =====
    s.o.'s thoughts are totally confused:
    - у X-a в голове каша X's head is in a muddle;
    - X's head is full of mush.
         ♦ Множество мыслей вертелось у меня в голове... Меня должно было радовать то обстоятельство, что редактор появился у меня... Но, с другой стороны, роман ему мог не понравиться... Кроме того, я чувствовал, что самоубийство, прерванное на самом интересном месте, теперь уж не состоится... Вообще в голове была каша... (Булгаков 12). A host of thoughts whirled in my head....I should have been delighted at his [the editor's] coming to see me....On the other hand he might not like my novel....Apart from that I felt that my suicide, interrupted at the crucial point, was off....My head was in a thorough muddle... (12a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > каша в голове

  • 102 выйти из роли

    ВЫХОДИТЬ/ВЫЙТИ ИЗ РОЛИ
    [VP; subj: human]
    =====
    to stop pretending (that one is a certain type of person), stop affecting a certain quality, emotion etc:
    - X вышел из роли X abandoned the (his) role;
    || Neg X не выходил из роли X remained in character.
         ♦ Я старался понравиться княгине, шутил, заставляя ее несколько раз смеяться от души; княжне также не раз хотелось похохотать, но она удерживалась, чтоб не выйти из принятой роли... (Лермонтов 1). I did my best to charm the old princess, told jokes and made her laugh heartily several times; her daughter too wanted to laugh more than once, but she suppressed the desire so as not to abandon the role she [had] assumed... (1b).
         ♦ Красивая роль руководителя народного чувства так понравилась Растопчину, он так сжился с нею, что необходимость выйти из этой роли, необходимость оставления Москвы без всякого героического эффекта застала его врасплох... (Толстой 6). The illustrious role of leader of popular feeling so delighted Rostopchin, and he had grown so accustomed to it, that the necessity of relinquishing it and surrendering Moscow with no heroic display of any kind took him unawares... (6a)

    Большой русско-английский фразеологический словарь > выйти из роли

  • 103 выходить из роли

    ВЫХОДИТЬ/ВЫЙТИ ИЗ РОЛИ
    [VP; subj: human]
    =====
    to stop pretending (that one is a certain type of person), stop affecting a certain quality, emotion etc:
    - X вышел из роли X abandoned the (his) role;
    || Neg X не выходил из роли X remained in character.
         ♦ Я старался понравиться княгине, шутил, заставляя ее несколько раз смеяться от души; княжне также не раз хотелось похохотать, но она удерживалась, чтоб не выйти из принятой роли... (Лермонтов 1). I did my best to charm the old princess, told jokes and made her laugh heartily several times; her daughter too wanted to laugh more than once, but she suppressed the desire so as not to abandon the role she [had] assumed... (1b).
         ♦ Красивая роль руководителя народного чувства так понравилась Растопчину, он так сжился с нею, что необходимость выйти из этой роли, необходимость оставления Москвы без всякого героического эффекта застала его врасплох... (Толстой 6). The illustrious role of leader of popular feeling so delighted Rostopchin, and he had grown so accustomed to it, that the necessity of relinquishing it and surrendering Moscow with no heroic display of any kind took him unawares... (6a)

    Большой русско-английский фразеологический словарь > выходить из роли

  • 104 выбиваться из сил

    ВЫБИВАТЬСЯ/ВЫБИТЬСЯ ИЗ СИЛ
    [VP]
    =====
    1. [subj: human or animal]
    to get extremely tired, weak from work, intense physical exertion, or tension:
    - X выбился из сил X had no strength left;
    - X was ready to drop.
         ♦ [Соня:] Я работаю одна, совсем из сил выбилась... (Чехов 3). [S.:] I'm the only one that works, and I have no strength left (3d).
         ♦ [Косуля], несмотря на две полученные пули, проволокла его [Адгура] по глубокому снегу метров десять, но тут выбилась из сил и рухнула (Искандер 3) In spite of the two bullets it had taken, it [the roebuck] dragged him [Adgur] ten meters through the deep snow, but then its strength gave out and it crashed to the ground (3a).
         ♦ Я взвалил тяжеленную корзину на плечо... и потопал. Уже выбился из сил, едва дойдя до Сирецкой (Кузнецов 1). I swung the heavy basket to my shoulder...and trudged off. My strength was gone by the time I reached Syretskaya Street (1a).
    2. [subj: human; impfv only; usu. foll. by чтобы + infin]
    to apply all one's efforts toward attaining or accomplishing sth.:
    - X выбивается из сил X does his utmost;
    - [in limited contexts] X goes out of his way;
    - X bends over backward.
         ♦ "Мы выбиваемся из сил, чтоб всё шло как можно тише и глаже..." (Герцен 2). "We do our very utmost that everything shall go as quietly and smoothly as possible..." (2a).
         ♦ В купе Остап по-прежнему выбивался из сил, чтобы понравиться компании. И он достиг того, что студенты стали считать его своим (Ильф и Петров 2). In the compartment, Ostap continued to go all out to amuse the gathered company. He was finally accepted by the students as one of them (2a).
         ♦ "От тебя же никакого проку. Я одна из сил выбиваюсь, не могу ничего. Я для неё [дочери] нуль..." (Стругацкие 1). "You're no help. I'm knocking myself out all alone, and I can't get anywhere. To her [our daughter] I'm nothing, a zero..." (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > выбиваться из сил

  • 105 выбиться из сил

    ВЫБИВАТЬСЯ/ВЫБИТЬСЯ ИЗ СИЛ
    [VP]
    =====
    1. [subj: human or animal]
    to get extremely tired, weak from work, intense physical exertion, or tension:
    - X выбился из сил X had no strength left;
    - X was ready to drop.
         ♦ [Соня:] Я работаю одна, совсем из сил выбилась... (Чехов 3). [S.:] I'm the only one that works, and I have no strength left (3d).
         ♦ [Косуля], несмотря на две полученные пули, проволокла его [Адгура] по глубокому снегу метров десять, но тут выбилась из сил и рухнула (Искандер 3) In spite of the two bullets it had taken, it [the roebuck] dragged him [Adgur] ten meters through the deep snow, but then its strength gave out and it crashed to the ground (3a).
         ♦ Я взвалил тяжеленную корзину на плечо... и потопал. Уже выбился из сил, едва дойдя до Сирецкой (Кузнецов 1). I swung the heavy basket to my shoulder...and trudged off. My strength was gone by the time I reached Syretskaya Street (1a).
    2. [subj: human; impfv only; usu. foll. by чтобы + infin]
    to apply all one's efforts toward attaining or accomplishing sth.:
    - X выбивается из сил X does his utmost;
    - [in limited contexts] X goes out of his way;
    - X bends over backward.
         ♦ "Мы выбиваемся из сил, чтоб всё шло как можно тише и глаже..." (Герцен 2). "We do our very utmost that everything shall go as quietly and smoothly as possible..." (2a).
         ♦ В купе Остап по-прежнему выбивался из сил, чтобы понравиться компании. И он достиг того, что студенты стали считать его своим (Ильф и Петров 2). In the compartment, Ostap continued to go all out to amuse the gathered company. He was finally accepted by the students as one of them (2a).
         ♦ "От тебя же никакого проку. Я одна из сил выбиваюсь, не могу ничего. Я для неё [дочери] нуль..." (Стругацкие 1). "You're no help. I'm knocking myself out all alone, and I can't get anywhere. To her [our daughter] I'm nothing, a zero..." (1a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > выбиться из сил

  • 106 кроме того

    [Invar; sent adv (parenth); fixed WO]
    =====
    in addition to that (which has been stated, is available etc):
    - what is more.
         ♦ Родные Ростовых и Болконских иногда съезжались гостить в Лысые Горы семьями... и жили месяцами. Кроме того, четыре раза в год, в именины и рожденья хозяев, съезжалось до ста человек гостей на один-два дня (Толстой 7). Sometimes whole families of Rostov and Bolkonsky relations came to Bald Hills...and stayed for months. Besides that, four times a year, on the name days and birthdays of the host and hostess, as many as a hundred guests would gather there for a day or two (7a).
         ♦ Множество мыслей вертелось у меня в голове... Меня должно было радовать то обстоятельство, что редактор появился у меня... Но, с другой стороны, роман ему мог не понравиться... Кроме того, нужно было предложить чаю... Вообще в голове была каша... (Булгаков 12). A host of thoughts whirled in my head....I should have been delighted at his [the editor's] coming to see me....On the other hand he might not like my novel.... What is more I should have been offering him some tea....My head was in a thorough muddle... (12a).

    Большой русско-английский фразеологический словарь > кроме того

  • 107 нравиться

    vb. behage, lide, tiltale
    * * *
    vr
    + dat
    ipf
    pf(ingr) понравиться
    behage ngn
    это мне не нравится det bryder jeg mig ikke om, det kan jeg ikke lide, det huer mig ikke
    это мне не понравится det vil jeg ikke kunne lide etc.

    Русско-датский словарь > нравиться

  • 108 приглянуться

    сов. (кому-л.) разг. (понравиться)
    catch* / take* smb.'s fancy

    Русско-английский словарь Смирнитского > приглянуться

  • 109 иной

    ин||ой
    прил
    1. (другой) ἀλλος:
    \инойыми словами μ' ἄλλα λόγια· по \инойо́му μ· ἀλλο τρόπο, διαφορετικά· не кто \иной как αὐτός ὁ ἰδιος· не что \инойо́е как τίποτε ἄλλο πάρἀ· это \инойое дело αὐτό εἶναι ἀλλη ὑπόθεση· \инойо́го выхода нет δέν ὑπάρχει ἄλλη διέξοδος· тем или \инойым образом ούτως ἡ ἄλλως·
    2. (некоторый) κάποιος, μερικός:
    \инойые люди κάποιοι, μερικοί· в \инойых слу́чаях σέ μερικές περιπτώσεις· \иной раз κάποτε, καμμιά φορά·
    3. м ὁ ἀλλος:
    \инойо́му это может не понравиться σέ ἀλλον αὐτό μπορεί νά μήν ἀρέσει. и́иок м ὁ μοναχός, ὁ κάλόγερος.

    Русско-новогреческий словарь > иной

  • 110 приглянуться

    приглянуться
    сов (понравиться) разг ἀρέσκω, κτυπώ στό μάτι.

    Русско-новогреческий словарь > приглянуться

  • 111 запасть на

    Diccionario universal ruso-español > запасть на

  • 112 иной

    1.
    1) ( другой) altro, diverso
    ••
    2) ( некоторый) certo, qualche
    2.
    * * *
    1) прил. altro

    никто ино́й этого не сделает — nessun altro lo saprà fare

    2) мест. неопр. alcuno, taluno; qualcuno, una certa persona
    3)

    ино́й раз разг. (= иногда)qualche volta

    иными словами (другими словами) — in altre parole; per meglio dire

    4)

    не что иное, как..., не кто ино́й, как... — non è altro che...

    это не что иное, как ложь — non è altro che una bugia

    * * *
    adj
    gener. altro, diverso

    Universale dizionario russo-italiano > иной

  • 113 кокетничать

    1) ( стараться понравиться) fare la civetta, civettare
    2) ( выставлять напоказ) ostentare, vantarsi
    * * *
    несов.
    fare la civetta, civettare vi (a)
    * * *
    v
    gener. civettare, dameggiare, far la vezzosa con (qd) (с кем-л.), far le moine, star sulla galanteria

    Universale dizionario russo-italiano > кокетничать

  • 114 нрав

    1) (характер) вдача, (натура) натура, (норов) норов (-ва) и (мн.) норови (-вів); (у животных) натура; срв. Норов 2. [Ти-ж знаєш мою вдачу; ніяк не всидю, щоб не поговорити з ким (Васильч.). Хоч і царем зробиться, однаково своєї вдачі не позбудеться (Крим.). Панглос був оракулом дому, і малий Кандід слухав його лекції з повним довір'ям, властивим вікові і вдачі (Кандід). То вже в мене така натура, щоб з усього кепкувати (Брацл.). З лютим та скаженим норовом (людина) (Яворн.). Та й норови-ж у тебе! (Н.-Лев.). А в його норови такі ставали, що от було причепиться до ратника якогось, та й візьме вб'є (Крим.)]. Буйный, весёлый, вспыльчивый, кроткий, крутой, тихий нрав - буйна, весела, гаряча (палахка, запальна, запальчаста), лагідна (сумирна), крута (сувора), тиха (мирна, спокійна) вдача. -вом какой, -ва какого - на вдачу який, (реже) вдачі якої. [Васька була на вдачу залякана та заштовхана (М. Левиц.)]. Крутого -ва - крутий (-та, -те, -ті) или суворий (-ра, -ре, -рі) на вдачу, крутої (суворої) вдачі. -вом хорош, да норовом негож - на вдачу добрячий, та норов ледачий. Нрав на нрав не приходится - вдача на вдачу (норов на норов) не прийдеться. Моему -ву не препятствуй - натуру мою не спиняй; моїй натурі дорогу не заступай; (иногда) гуляй душа без кунтуша! У оленя нрав кроткий - олень має натуру лагідну;
    2) по -ву кому - до вподоби (до сподоби, по сердцу: до серця, до любости, до любови, до мисли, під мислі, по душе: до душі, по вкусу: до смаку) кому, до вподоби (до сподоби) чиєї; срв. Вкус 4. [«Ох, дитино моя! чи то-ж до пари?» - кажу. - «До пари, до любої вподоби!» (М. Вовч.). Дружини шукають, дружини такої, до сподоби мої (Чуб. V). Не до мисли жону взяв (Гнід.)]. Быть по -ву кому - бути до вподоби (до сподоби) кому (чиєї) и т. п., бути вподібним (сподібним, в уподобі) кому, (нравиться) подобатися кому. [З тим життя своє діли, хто серденьку до вподоби (Чупр.). Що-йно тільки покаже, все то цариці до сподоби (Рудан.). Мені й самому, не все однаково до любости з того, що попереду писалося (Грінч.). Тільки-ж мені до любови, що чорнії брови (Метл.). Скажіть-же ви про його, що він до мисли вам (Самійл.). Вибирай, молода дівчино, котрий під мислі (Метл.). Тобі, невісточко, така балаканина, видимо, до смаку (Самійл.). Багато мене сватало, та ніхто мені не був у такій уподобі, як один парубок. (Г. Барв.)]. Быть более по -ву кому - бути вподібнішим (сподібнішим) кому, (реже) бути більш(е) до в[с]подоби (до любости) кому (чиєї) и т. п., (более нравиться) більш(е) подобатися кому. [Приймаючи життя, вирізняв, він те, що йому більш було до любости (Рада)]. Быть не по -ву кому - бути не до в[с]подоби (не до любови) кому (чиєї) и т. п., бути невподібним (несподібним) кому, (не нравиться) не подобатися кому. [Я з нею не можу жити, вона мені не до любови (Коцюб.). Онисі та гордовита поза чомусь була несподібна (Н.-Лев.)]. Приходиться, приттись по -ву кому - припадати, припасти до вподоби (до сподоби и т. п.) кому, підходити, підійти під мислі (до думки) кому, (нравиться, понравиться) подобатися, сподобатися кому; срв. Приходиться 1. [Моя мова, вимірена проти аристократизму, дуже їй припала до вподоби (Крим.). Хорошая дочка твоя під мислі підходить (Чуб. V)]. Приходящийся, пришедшийся по -ву - уподібний, сподібний. Неприходящийся, непришедшийся по -ву - невподібний, несподібний;
    3) -вы (обычаи) - звичаї (-чаїв), (реже) норови (-вів); (привычки) звички; (быт) побут (-ту). [Який народ! які люди! які звичаї! (Кандід). Нуньєс вчився побуту та звичаїв Країни Сліпих (Країна Сліпих). У нас нові люди, нові норови (М. Вовч.). Задержали чорногорці давню суворість норовів (Калит.). Ну, й звички тутешні! (Звин.)]. Добрые -вы - добрі звичаї. Зверские -вы - звірячі звичаї. Современные -вы - сучасні (сьогочасні) звичаї; як тепер ведеться. Старинные -вы - старовинні (старосвітські) звичаї, старосвітчина; як воно велося (поводилося) за давніх часів. [Держався старосвітчини (Свидн.)]. Испорченность -вов - зіпсутість (зіпсуття) звичаїв. Простота -вов - простість (простота) звичаїв. Растление -вов - розтління звичаїв. Обычаи и -вы - звичаї і побут. -вы животных - побут тварин.
    * * *
    1) вда́ча, нату́ра; ( норов) но́ров, -у но́рови, -вів

    по \нрав ву [быть, прийти́сь] кому́ — до вподо́би (до се́рця), до душі́ [бу́ти; припа́сти] кому́, по но́рову; прийти́ся кому́

    2)

    \нрав вы — (мн.: обычаи) зви́чаї, -чаів; но́рови

    быт (обы́чаи) и \нрав вы — по́бут і зви́чаї

    Русско-украинский словарь > нрав

  • 115 показываться

    показаться
    1) показуватися (только в неоконч.). В музеях -ваются всякие редкости - по музеях показуються усякі дива;
    2) (являться, появляться) показуватися, показатися, з'являтися, з'явитися, проявлятися, проявитися, виявлятися, виявитися, (о мн.) повиявлятися. Вдали -лась гора - здалеку показалася гора. Солнце -залось на небе - сонце з'явилось на небі. -заться краем - виткнутися. [Сонце виткнулось із-за хмари]. -заться быстро, неожиданно - вигулькнути. -заться неясно вдали - забреніти, зама(н)ячіти, замріти, забовваніти. -заться из-за чего - висунутися, виткнутися з-за чого. На глазах -лись сльзы - на очах з'явились сльози; очі взялися сльозами (водою); на очах забреніли сльози; очі понялися сльозою. У него -лись усы - у його висипались (вийшли) уси, (образно) під носом засіялось. [Під носом засіялось, а на розум ще й не орано]. -зался молодой картофель - проявилась молода картопля. Он на глаза не -вается - на очі не дається (не навертається); у вічі не дається. -заться в-явь (воочию) - на явку датися. [Чорт на явку дався]. Хоть на люди не -вайся - хоч на люди не з'являйся, не потикайся. Хоть из избы не - вайся - хоч з хати не витикайся. И на глаза мне не -вайся - і на очі мені не навертайся (не потикайся). Ко мне и не -вайся - до мене і не потикайся;
    3) (представляться) привиджуватися, привидітися, повидітися, примарюватися, примаритися, замаритися, верзтися, поверзтися, приуздріватися, приуздрітися, (о мн.) попривиджуватися. Так ему со сна -залось - так йому зо сну повиділось. Меж деревьями что-то -залось - поміж деревами щось замарило (М. Вовч.). -залось мне - поверзлось мені. Мне -залось (во сне), и я проснулся - мені приуздрілось (примарилось), я й прокинувся;
    4) (кем) здаватися, здатися за кого, за що, видаватися, видатися за кого, за що, яким, чим. [В такі хвилини і лютий ворог міг за брата здатись (Л. Укр.). Роман видавсь мені недоладнім]. -заться долгим, продолжительным - видатися довгим, стягнутися, стягтися. [Їхали одну верству, а вона мені так стяглася, що думав і не доїду]. Мне -залось, что… - мені здалось, видалось, побачилось, звидилось, ніби… -заться (ошибочно) - удатися кому. [Я того не казав, це тобі так удалось, ти не розчув (Звин.)];
    5) сподобатися, уподобатися. Ему это не -залось - йому це не вподобалось (сподобалось).
    * * *
    несов.; сов. - показ`аться
    1) пока́зуватися, показа́тися; ( появляться) з'явля́тися, з'яви́тися, появля́тися, появи́тися; (являться куда-нибудь, к кому-нибудь) потика́тися, поткну́тися
    2) (несов.: представиться воображению) зда́тися, ви́датися; (безл.: померещиться) приви́дітися, пови́дітися, уздрі́тися; поверзти́ся; (безл.: послышаться) причу́тися, учу́тися
    3) (несов.: понравиться) сподо́батися, уподо́батися

    Русско-украинский словарь > показываться

  • 116 потрафлять

    потрафить
    1) (попадать) потрапляти, потрапити, (у)трапляти, утрапити;
    2) (угодить) годити, догоджати, догодити, (понравиться) подобатися, вподобатися кому. На него трудно -фить - важко йому догодити, вподобатися.
    * * *
    несов.; сов. - потр`афить
    1) догоджа́ти, догоди́ти
    2) (делать удачно, как требуется) потрапля́ти, потра́пити, утрапля́ти, утра́пити
    3) (несов. безл.: посчастливиться) пощасти́ти

    Русско-украинский словарь > потрафлять

  • 117 слюбиться

    1) злюби́тися, -блю́ся, -бишся, скоха́тися; ( полюбить друг друга) полюби́тися, покоха́тися
    2) ( понравиться) полюби́тися, сподо́батися, уподо́батися

    Русско-украинский словарь > слюбиться

  • 118 Невзлюбиться

    не полюбитися, (не понравиться) не с[в]подобатися кому.

    Русско-украинский словарь > Невзлюбиться

  • 119 полюбиться

    * * *
    (понравиться) упадабацца, спадабацца

    Русско-белорусский словарь > полюбиться

  • 120 приглянуться

    совер.; (кому-л.); разг.
    (понравиться)
    catch/take smb.'s fancy, take the fancy (of)
    * * *
    * * *
    catch/take smb.'s fancy, take the fancy
    * * *

    Новый русско-английский словарь > приглянуться

См. также в других словарях:

  • понравиться — (прийтись, оказаться) по (душе, вкусу, нраву, сердцу), приглянуться, полюбиться, показаться, поглянуться, найти путь к сердцу, восхитить, оказаться по нутру, прийтись по нутру, внушить к себе симпатию, вызвать к себе симпатию, покатить, покорить …   Словарь синонимов

  • ПОНРАВИТЬСЯ — ПОНРАВИТЬСЯ, понравлюсь, понравишься, совер., кому чему. 1. Внушить расположение кому нибудь, произвести на кого нибудь хорошее впечатление. «С первого взгляда она мне не очень понравилась.» Пушкин. «Они друг другу были скучны, потом… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПОНРАВИТЬСЯ — см. нравиться. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

  • понравиться —     сов. ПОНРАВИТЬСЯ1, сов. полюбиться, сов. приглянуться, разг. сниж. глянуться, разг. сниж., сов. поглянуться, разг. сниж. показаться     сов. ПОНРАВИТЬСЯ2, сов. полюбиться, сов. приглянуться, разг. сниж., сов. глянуться, разг. сниж., сов.… …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • понравиться — ▲ вызвать (что) ↑ положительное отношение понравиться вызвать положительное отношение к себе. прийтись [оказаться] по душе [вкусу. нраву. сердцу]. по губе [губам] (прост). войти во вкус. почувствовать вкус к чему. приглянуться. полюбиться (мне… …   Идеографический словарь русского языка

  • Понравиться — сов. 1. Прийтись кому либо по вкусу, по нраву. 2. Вызвать чувство симпатии, расположить к себе. отт. Вызвать влечение, интерес (у лица другого пола). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • понравиться — понравиться, понравлюсь, понравимся, понравишься, понравитесь, понравится, понравятся, понравясь, понравился, понравилась, понравилось, понравились, понравься, понравьтесь, понравившийся, понравившаяся, понравившееся, понравившиеся,… …   Формы слов

  • понравиться — глаг., св., употр. часто Морфология: я понравлюсь, ты понравишься, он/она/оно понравится, мы понравимся, вы понравитесь, они понравятся, понравься, понравьтесь, понравился, понравилась, понравилось, понравились, понравившийся, понравившись см.… …   Толковый словарь Дмитриева

  • понравиться — понр авиться, влюсь, вится …   Русский орфографический словарь

  • понравиться — (II), понра/влюсь, ра/вишься, вятся …   Орфографический словарь русского языка

  • понравиться — влюсь, вишься; св. (нсв. нравиться). 1. Прийтись кому л. по вкусу, по нраву. Ребёнку очень понравился арбуз. Мне не понравился его голос. // Почувствовать расположение к кому л. Мне понравилась эта девушка. □ безл. Нам понравилось жить в палатке …   Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»