-
1 поновити
вчт возобновля́ть, восстана́вливать -
2 восстановлять
восстановить1) відбудовувати, відбудувати, зводити, звести, (многое) позводити [Я позводив олтарі, що впали (Л. Укр.)], відновляти (відновлювати), відновити, оновляти, оновити, поновляти, поновити. [Його відновлено в правах = он восстановлен в правах. Поновити (відновити) старий звичай. Силувався поновити в пам'яті (Крим.). Оновим наш тихий рай (Шевч.)]. Восстановлять барщину, крепостное право - завертати (завернути) панщину, кріпацтво. В-вать свои силы - підживлятися (підживитися), відживлятися (відживитися). Восстановивший силы - відживлений, підживлений;2) восстанавливать против кого-л. - підбурювати, підбурити, настренчувати (наструнчувати), настренчити проти кого, збивати, збити проти кого, підіймати, підняти на кого, дратувати проти кого. [Так настренчила її проти чоловіка, що вона його зненавиділа];3) хим. - редукувати, зредукувати, відновляти, відновити, розкиснювати, розкиснити.* * *см. восстанавливать -
3 воспроизводить
-ся, воспроизвесть, -ся відтворювати, -ся, відтворити, -ся, репродукувати, -ся, зрепродукувати, -ся; а теснее - удавати, удати, показувати, -ся, показати, -ся, віддавати, -ся, віддати, -ся, поновляти, -ся, поновити, -ск, відновляти, -ся, відновити, -ся, відбудовувати, -ся, відбудувати, -ся. [Удавати чиюсь мову, звірячий крик. В драмі проходять події перед нашими очима, показуються живцем (Єфр.). Поновляти (поновити) в пам'яті що-н. = воспроизводить в памяти. Відновляти (відновити) минуле = воспроизводить прошлое].* * *несов.; сов. - воспроизвест`ивідтво́рювати, відтвори́ти; несов., сов. репродукува́ти; ( излагать) виклада́ти, ви́класти; ( приводить) наво́дити, навести́; ( копировать) копіюва́ти, скопіюва́ти; ( перепечатывать) передруко́вувати, передрукува́ти -
4 обновлять
обновить о(б)новляти, о(б)новити, поновляти, поновити, приновляти, приновити, новити що. [І хочеться знов їй (душі) себе обновить (Самійл.). Кому слово рятувать, славу предків поновлять (Куліш)]. Срв. Возобновлять. -вить дом - відбудувати дім, будинок. -вить платье - по[при]новити одежу. -вить знакомство - поновити знайомість. Обновлённый - о(б)новлений [Оновлена земля], поновлений, приновлений, (о доме) відбудований.* * *несов.; сов. - обнов`ить1) обновля́ти и обно́влювати, обнови́ти, оновля́ти и оно́влювати, онови́ти; (заменять новым, восстанавливать, освежать) поновля́ти и поно́влювати, понови́ти2) ( употреблять впервые) обновля́ти и обно́влювати, обнови́ти -
5 resume
v1. поновляти, продовжувати2. підбивати підсумки, резюмувати- to resume the Chair знову прийняти на себе обов'язки голови (засідай ня тощо)- to resume the chairmanship знову прийняти на себе обов'язки голови (засідання тощо)- to resume diplomatic relations поновити дипломатичні відносини- to resume negotiations відновити переговори- to resume a session поновити засідання/ сесію- to resume talks відновити переговори- to resume a territory повернути територію, захоплену раніше- the House resumed yesterday Палата громад вчора поновила свою роботу -
6 brush up
-
7 recuperate
v2) поправити (здоров'я)3) вилікуватиto recuperate smb. — вилікувати (зцілити) когось
4) тех. регенерувати; рекуперувати* * *v1) відновити сили, поправитися; оправитися (після хвороби, втрати)2) поправити, відновити (сили, здоров'я)3) тex. рекуперувати -
8 renewable
I n; спец. II aякий можна відновити, поновити (про природні ресурси е т. п.) -
9 rehabilitate
v1) реабілітувати; поновити у правах2) відновити добре ім'я3) відбудовувати; ремонтувати; реконструювати4) відновлювати працездатність5) виправляти, перевиховувати (злочинця) -
10 brush up
-
11 renewable
I n; спец. II aякий можна відновити, поновити (про природні ресурси е т. п.) -
12 возобновлять
-ся, возобновить, -ся відновляти, -ся, відновити, -ся, поновляти, -ся (поновлювати, -ся), поновити, -ся, зновляти, -ся, зновити, -ся, підновляти, -ся, підновити, -ся, (вновь строить) відбудовувати, -ся, відбудувати, -ся; (о разговоре, речи) (знову) знімати, -ся, (знову) зняти, -ся. [Розмова знову знялася. Зняли перепинену розмову]. Возобновлённый - відновлений, поновлений, відбудований.* * *несов.; сов. - возобнов`итьпоно́влювати и поновля́ти, понови́ти; (восстанавливать, обновлять) відно́влювати и відновля́ти, віднови́ти -
13 нападение
напад (-ду) на кого, на що. [Ввесь підібрався, як перед нападом (Коцюб.)]. Внезапное, непредвиденное -ние - наглий, непередбачений (несподіваний) напад. При первом, при каждом -нии - першого, кожного нападу; за першим, за кожним нападом. [Частіш почали кримці та ногайці набігати; кожного нападу брали селян у неволю тисячами (Куліш). За першим нападом ворога було побито (Київщ.)]. Быть в безопасности от -ния - бути вбезпеченим (безпечним, забезпеченим) від нападу, проти нападу. Возобновлять, возобновить -ние - поновляти, поновити напад. Выдерживать, выдержать -ние - витримувати, витримати напад. [Не витримали турецькі галери козацького нападу (Загірня)]. Отражать, отразить -ние - відбивати, відбити напад кого, чий, давати, дати відсіч кому. [Відбито напад геть (Грінч.). Давали таки добру одсіч харцизякам (Куліш)]. Производить, произвести -ние - чинити, учинити напад, бити, ударяти, ударити на кого, на що; (быстрые -ния на кого) швидко наскакувати, наскочити на кого, (образно) крутити веремія. [Прийшов чужоземець татарин і ото вже на Вишгород б'є (Ант.-Драг.). Ніхто краще його не ставав до бою, ніхто не крутив ляхам такого веремія (Куліш). Як зачав він веремія крутити: то шарпне, то сіпне, то кусне мене (Канівщ.)].* * *на́пад, -уцентр \нападение ния — спорт. центр на́паду
-
14 освежать
освежить відсвіжувати, відсвіжати, відсвіжити, свіжити, (п)освіжати, (п)освіжити, (влагою, водою) відволожувати, відволожити, (утолить немного жажду) закропляти, закропити. -жить воздух - відсвіжити повітря. -жать запасы - провітрювати (сов. провітрити) запаси. -жать, -жить в памяти - відсвіжувати, -жати, -жити в пам'яті, поновляти, поновити в пам'яті що. Вода -жает - вода відволожує, свіжить, відсвіжує. Освежающий. см. Освежительный. Освежённый - від[о]свіжений, відволожений; закроплений.* * *несов.; сов. - освеж`итьосвіжа́ти и осві́жувати, освіжи́ти; (восстанавливать силы, в памяти) відсві́жувати и відсвіжа́ти, відсвіжи́ти; (несов.: оздоровлять) диал. здорови́ти -
15 поновлять
-ся, поновить, -ся відновляти, -ся, відновити, -ся, поновляти, -ся, поновити, -ся. Поновляемый - по[від]новлюваний. Поновлённый - відновлений, поновлений.* * *несов.; сов. - понов`итьпідно́влювати и підновля́ти, піднови́ти, відно́влювати и відновля́ти, віднови́ти, поно́влювати и поновля́ти, понови́ти -
16 mandate
I n1. мандат, уповноваження- elector's mandate наказ виборців- M. Commission мандатна комісія- mandate system система мандатів- extension of the mandate продовження мандата- fulfillment of the electors' mandates виконання наказів виборців- to carry out the elector's mandate виконати накази виборців- to extend the mandate продовжити мандат- to fulfill the elector's mandate виконати накази виборців- to renew the mandate поновити термін дії мандата/ повноважень- to request the mandate запросити повноваження- to win a mandate to form a new government отримати повноваження для формування нового уряду- under the mandate за мандатом- the mandate runs out... термін дії мандата закінчується... -
17 negotiation
n1. часто pl переговори, обговорення умов- abortive negotiations невдалі переговори- annual negotiations щорічні переговори- arms-control negotiations переговори про контроль над озброєннями- autonomy negotiations переговори про право самоврядування- bilateral negotiations двосторонні переговори- cease-fire negotiations переговори про припинення вогню- diplomatic negotiations дипломатичні переговори- disarmament negotiation переговори з роззброєння- extended negotiation тривалі переговори- fruitful negotiations успішні переговори- full-fledged negotiations повністю підготовлені переговори; переговори, що були серйозно підготовлені- full-scale negotiations переговори, що охоплюють широке коло проблем/ які ведуться в широкому масштабі- global negotiation (все)загальні переговори- intricate negotiations складні переговори- lengthy negotiations тривалі переговори- long-delayed negotiations переговори, що відкладаються протягом тривалого часу- long-stalled negotiations затягнуті переговори- multilateral negotiations багатосторонні переговори- multilateral trade negotiations багатосторонні торговельні переговори- peace negotiations мирні переговори- separate negotiations сепаратні переговори- stage-by-stage negotiations поетапні переговори- stalled negotiations переговори, що зайшли в глухий кут- substantive negotiations суттєві переговори- top-level negotiations переговори на (найвищому рівні- trade negotiations торгові переговори- tripartite negotiations тристоронні переговори- two-phase negotiations переговори, що проводяться в два етапи- completion of negotiation завершення переговорів- content, timing and outcome of negotiations зміст, строки і результати переговорів- by means of negotiations шляхом/ за допомогою переговорів- in the course of negotiations в ході переговорів- through negotiations шляхом/ за допомогою переговорів- within the framework of negotiations у межах переговорів- a breakdown in the negotiations провал переговорів- completion of negotiations завершення переговорів- an outcome of negotiations результат переговорів- postponement of negotiations відстрочка переговорів- progress of negotiations успіх переговорів- results of negotiations підсумки переговорів- a new round of negotiations черговий раунд переговорів- turning point in negotiations вирішальний момент у переговорах- to achieve a break through in the negotiations зрушити переговори з мертвої точки- to attach weight to negotiations надати ваги переговорам- to bedevil negotiations заважати переговорам- to begin negotiations починати переговори- to break off negotiations перервати переговори- to bring countries into negotiations залучати країни до переговорів- to bring negotiations to a conclusion завершити переговори- to carry on negotiations вести переговори- to complete negotiations завершити переговори- to conduct negotiations вести переговори- to continue negotiations продовжувати переговори- to defer negotiations відкласти переговори- to delay negotiations відкласти переговори- to discontinue negotiations перервати переговори- to destroy the basis /foundation for negotiations підірвати/ зруйнувати основу переговорів- to drag out negotiations затягнути переговори- to enter into negotiations with smbd. for smth. вступити в переговори з кимсь про щось- to fail in one's negotiations зазнати поразки на переговорах- to have negotiations вести переговори- to hold negotiations вести переговори- to hold up negotiations затягнути переговори- to initiate negotiations розпочати переговори- to interrupt negotiations перервати переговори- to leave much room for negotiations надати широкі можливості для переговорів- to resume negotiations поновити/ продовжити переговори після перерви- to scuttle the negotiations ухилятись від переговорів- to sponsor negotiations бути ініціатором переговорів- to start negotiations почати переговори- to suspend negotiations перервати переговори- to torpedo negotiations зірвати переговори- to urge negotiations настійно вимагати переговорів; наполягати на проведенні переговорів- to wreck negotiations зірвати переговори- law of the sea negotiations переговори з морського права- negotiation basis підстава для переговорів- negotiations on medium-range nuclear force переговори про ядерні сили середньої дальності- negotiations on the reduction of armed forces and armaments переговори із скорочення збройних сил і озброєнь- negotiation of a treaty ведення переговорів про укладення договору- negotiation on a wide range of issues переговори з широкого кола питань- by means of negotiations шляхом переговорів- negotiations broke down переговори були зірвані- negotiations are progressing переговори продовжуються -
18 passport
n паспорт- diplomatic passport дипломатичний паспорт- regular passport звичайний паспорт- service passport службовий паспорт- bearer of a diplomatic passport власник дипломатичного паспорта- to amend a passport поновити паспорт- to endorse a passport поставити візу в паспорті- to forward a diplomatic passport to a Protocol Department направити дипломатичний паспорт в Протокольний відділ- to issue a (diplomatic) passport видати (дипломатичний) паспорт- to pass a diplomatic passport to a Protocol Department направити дипломатичний паспорт в Протокольний відділ- to retain a passport затримати паспорт- to vise a passport поставити візу в паспорт- the passport contains the entry visa в паспорті є в'їзна віза- the passport expires термін дії паспорта закінчився -
19 session
n1. засідання, нарада- annual session щорічна сесія- buzz session (неофіційна) нарада/ зустріч/ бесіда- emergency session термінове засідання, термінова сесія- extraordinary session надзвичайна сесія- ministerial session засідання міністрів- private session закрите засідання- regular annual session чергова щорічна сесія- session laws амер. збірка законів, що були прийняті сесією Конгресу- adjournment of the session перерва, оголошення перерви- closing day for session дата закриття сесії- closing days of a session заключні дні сесії- conclusion of the session закінчення роботи сесії- to be in session засідати- to call a session скликати нараду- to convene a session скликати нараду- to go into secret session обговорювати щось на закритому засіданні- to have a long session засідати протягом тривалого часу- to have a session on smth. мати нараду з якогось питання- to resume the session поновити сесію -
20 a broken friendship may be soldered but will never be sound
var: a broken friendship is never mendedзруйновану дружбу можна поновити, але вона ніколи не буде такою, як колись ≅ дружба як дзеркало: розіб'єш – не складешEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > a broken friendship may be soldered but will never be sound
Страницы
- 1
- 2
См. также в других словарях:
поновити — див. поновлювати … Український тлумачний словник
поновити — [понови/тие] ноуўл у/, о/виеш, но/ўл ат ; нак. ви/, ноув і/т … Орфоепічний словник української мови
поновити — див. поновлювати … Словник синонімів української мови
поновити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
благосъвѣстьѥ — БЛАГОСЪВѢСТЬ|Ѥ (1*), ˫А с. Истинная сознательность, добрая воля: киприанъ... не толми бо паче вели(к). оуста(в) бл҃госнабдѣти. ˫ако поновити бл҃гоч(с)тьѥ. ово бо обыча˫а. ово же бл҃госвѣсть˫а. (τῆς εὐβουλίας) ГБ XIV, 200а … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
благосънабъдѣти — БЛАГОСЪНАБЪ|ДѢТИ (1*), ЖОУ, ДИТЬ гл. Точно соблюдать, сохранять: киприанъ великии. гоните(л) и вѣнчате(л). иже преложенье(м) не побѣдимыи. iли добродѣте (л)ю диве(н). не толми бо паче вели(к). оуста(в) бл҃госнабдѣти. ˫ако поновити бл҃гоч(с)тьѥ.… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
гърнило — ГЪРНИЛ|О (11), А с. Горнило, горн: Б҃ъ бо казнить рабы сво˫а. напастьми различными… да ˫авѩтсѩ ˫ако злато искушено в горнилѣ. ЛЛ 1377, 133 (1185); то же Там же, 163 об.–164 (1239); ЛИ ок. 1425, 85 об. (1096); вѣсте же сѩ во искушении. ˫ако злато… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
обетъшаныи — (4*) прич. страд. прош. 1. Обветшалый: възгоръсѧ цр҃кве та... и весе мню ˫а б҃иимъ попущениѥмь сему быти. ѹ||бо тои худѣ сущи обетшанѣ древомъ. ЧтБГ к. XI сп. XIV, 32а–б; кузнеци бо что обетшаное поновити хотѧще. разливаю(т) и плавѧ(т) в… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
плавити — ПЛАВ|ИТИ (2*), ЛЮ, ИТЬ гл. Плавить (о металле): ожо немчичь дасть серебро плавити. дати емѹ кѹна смоленьска˫а ѿ гривны. Гр 1229 сп. 1270–1277 (смол.); кузнеци бо что обетшаное поновити хотѧще. разливаю(т) и плавѧ(т) в (г)орнилѣ. ти тако… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
пожигати — ПОЖИГА|ТИ (9), Ю, ѤТЬ гл. 1.Жечь, сжигать, истреблять (огнем): лукавии сн҃ве Измаилеви пожигаху села и гумна. и многы цр҃кви запалиша ѡгнемь. ЛЛ 1377, 74 (1093); пьрси пожигахѹ ону страну. Пр 1383, 135а; а(ж)е еще поганьска(г) ѡбы(ча)˫а… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
акредитив — а, ч. 1) Грошовий документ, що являє собою наказ однієї кредитної установи (банку, ощадкаси) іншій про виплату певної суми власникові документа. 2) Іменний папір, який підтверджує право особи, на ім я якої його виписано, отримати в банку вказану… … Український тлумачний словник
