Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

(поки)

  • 41 till

    I [til] v
    1) обробляти, орати ( землю)

    to till the land /the earth/ — обробляти землю

    2) розвивати; шліфувати (знання, розум); розробляти ( галузь науки)
    3) aмep. займатися хліборобством, обробляти землю
    II [til] n
    1) грошовий ящик, каса; кубушка, про запас
    2) icт. висувний ящик ( для коштовностей)

    to be caught with one's hand in the till — бути пійманим на місці злочину, бути схопленим за руку

    III [til] v
    класти гроші в ящик, у касу
    IV [til] n; геол. V [til] prep
    1) вказує на момент, аж до якого відбувається дія до

    till now [then] — до цих [до тих]пір

    till morning [evening] — до ранку [до вечора]

    from. till — з/від /... до

    2) вказує на момент, аж до якого дія не відбувалася або не буде відбуватися ( після заперечень) до, ( тільки) після
    3) icт., дiaл. указує на досягнення певного місця до

    till the end — до кінця; досягнення певного результату

    VI [til]
    2) що вказують на момент часу до якого відбувалася дія ( доти) поки (не)

    wait till the rain has stopped /stops/ — почекайте, поки (не) пройде дощ; аж до якого дія не відбувалася (звичн. після заперечень) ( тільки) після того як, перш ніж

    he will not come till you invite him — він не прийде, поки ви його не запросите

    3) дії, що вказують на інтенсивність, до (того, що)

    to laugh till one cries — сміятися до сліз aмep. вказує на час без

    5) до
    6) у той час як, поки

    enjoy the roses till they flourish — насолоджуйтеся трояндами, поки вони квітнуть

    7) (після scarcely, barely y головному реченні) як

    he scarcely reached home till the rain started — не встиг він добратися додому, як пішов дощ

    8) ( для того) щоб
    ••

    till the cows come home — дуже нескоро; невідомо коли; ніколи; = коли рак свисне

    VII [til]
    частка, що вживається замість to

    English-Ukrainian dictionary > till

  • 42 покинуть

    lasciare, abbandonare
    * * *
    сов. В
    1) abbandonare vt, lasciare vt

    поки́нуть семью — abbandonare / lasciare la famiglia

    поки́нуть город — lasciare / abbandonare la citta

    поки́нуть службу — lasciare <l'impiego / il servizio>

    2) перен. ( исчезнуть) lasciare vt, abbandonare vt, scomparire vi (e)

    силы поки́нули его — le forze lo abbandonarono

    ••

    поки́нуть на произвол судьбы — abbandonare alla sua sorte; piantare in asso ( бросить неожиданно)

    * * *
    v
    gener. piantare, lasciare in abbandono

    Universale dizionario russo-italiano > покинуть

  • 43 évacuer

    vt.

    1. (le contenu) — удаля́ть/удали́ть, выводи́ть/вы́вести ◄-ду, -ет, -'вел►; отводи́ть ◄-'дит-►/отвести́* ce canal évacue Peau du bassin — э́тот кана́л отво́дит во́ду из водоёма;

    évacuer le pus d'un abcès — выпуска́ть/вы́пустить <удали́ть> гной из нары́ва; on évacua tous les blessés — эвакуи́ровали <отпра́вили в тыл> всех ра́неных; la population a été évacuée — населе́ние бы́ло эвакуи́ровано
    2. (le contenant) оставля́ть/оста́вить; покида́ть/поки́нуть; освобожда́ть/освободи́ть ◄pp. -жд-►;

    les troupes ont évacué la ville — войска́ ∫ оста́вили <поки́нули> го́род <ушли́ из го́рода>;

    les passagers évacuent le navire — пассажи́ры покида́ют <оставля́ют> су́дно; la police a fait évacuer la salle — поли́ция заста́вила собра́вшихся поки́нуть <оста́вить> зал, поли́ция очи́стила <освободи́ла> зал от собра́вшихся
    3. absolt. méd. опорожня́ться/опорожни́ться
    ■ pp., adj. et n évacue, -e оста́вленный, поки́нутый; эвакуи́рованный;

    une ville évacue — оста́вленный <поки́нутый> жи́телями го́род;

    une usine évacue — эвакуи́рованный заво́д; il faut reloger les évacus — на́до ∫ размести́ть эвакуи́рованных <найти́ жильё эвакуи́рованным>

    Dictionnaire français-russe de type actif > évacuer

  • 44 until

    I prep
    1) момент, аж до якого здійснюється дія до
    2) момент, аж до якого дія не здійснювалася або не здійснюватиметься (після заперечень, слів barely, scarcely) до
    II
    cj вводить складнопідрядні речення, обставинні обороти, вказуючі на
    1) момент, аж до якого здійснюється дія (доти) поки (не)

    he walked slowly until he was out of sight — він йшов поволі, поки не сховався із виду

    2) момент, аж до якого дія не здійснювалася, не здійснюватиметься після того, як; перш ніж; у пропозиціях із запереченням

    he did not arrive until the concert was over — він прийшов ( тільки) після того, як концерт закінчився

    he didn't reach the station until after the train had left — він прийшов на станцію вже після того, як потяг пішов

    it wasn't long until we heard the front door open — пройшло небагато часу, ми почули, як відкрилися вхідні двері

    often years pass until experiments give the expected results — часто проходять роки, перш ніж експерименти дають очікувані результати

    3) інтенсивність дії до того що; отже

    he gripped the iron bar until his fingers were white — він вхопився за залізну щаблину так міцно, що у нього побіліли пальці

    he ran until he was breathless — він біг, поки не став задихатися

    English-Ukrainian dictionary > until

  • 45 не

    1) отриц. частица - не. [Не русалонька блукає: то дівчина ходить (Шевч.). Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів (Шевч.). Не ходи, не люби, не залицяйся, не люблю, не піду, не сподівайся! (Пісня). Не рідний він, хоч водяного роду (Л. Укр.). Не за-для соболів, не для казни подався на Москву небіжчик батько! (Л. Укр.)]. Не был, не дали - не був, не дали. Не пьёт, не ест - не п'є, не їсть. Не будь этих звуков, вокруг царила бы мёртвая тишина - коли-б (якби) не ці звуки (коли-б или якби не було цих звуків), навколо (навкруги) панувала-б мертва тиша. Не будь я - а) (пусть я не буду) (не)хай я не буду; б) (если бы я не был) коли-б (якби) я не був. Не без греха - не без гріха. Он сердит и не без причины - він сердитий, і (та й) має рацію (или та й не без рації). Не в подъём и т. п. - см. Невподъём и т. п. Не так глуп - не такий дурний. Не так скоро - не так швидко. Не слишком много - не надто багато, не надто. Она была не недовольна - вона була не незадоволена. Я не мог не засмеяться - я не міг не засміятися. Брат не брат, а сродни - брат не брат, а (але) родич. Воз не воз; дерево не дерево, а, кажется, что-то шевелится (Пушкин) - віз не віз, дерево не дерево, а, здається, щось ворушиться. Кум не кум, а в горох не лезь - чи (хоч) кум, чи не кум, а в горох не лізь. Идёт-нейдёт, да и едет-не едет - йти (йде)-не йде, та й їхати (їде)-не їде. Лай не лай, а хвостом виляй - хоч (чи) гавкай, хоч (чи) не гавкай, а хвостом крути (махай). Рад не рад, а… - радий чи не радий, а…; чи радий, чи не радий, а… Шить не шьёт, а только иглой тычет - шити не шиє, а тільки (зап. а лише) голкою тикає. Праздник не в праздник - свято не (в) свято. Сон не в сон - сон не (в) сон. Вовсе не - зовсім не, ані. [Ані думав цього робити (Звин.)]. Если не - коли (як, якщо) не. Если бы не - коли-б (якби, якби-що) не. Ещё не - ще не. Когда бы не - см. Когда 4. Кто бы не - хто-б не. Неужели не? - невже не? Пока не - а) (если в аподосисе тоже есть не) поки не; доки не. [Доки він не прийде, не прийду й я (Київ)]; б) (если аподосис не содержит отрицания) поки, доки. [Не дві ночі карі очі любо цілувала, поки слава на все село недобрая стала (Шевч.). Ні, я ще побуду, поки ви заспокоїтесь (В. Підмог.)]. Разве не? - хіба не? Что бы не - що-б не. Чтобы не - щоб не. Не кто, не на кого, не от кого, не у кого, не к кому, не с кем и т. п.; см. Некто. Не что, не из чего, не от чего, не за что, не к чему, не о чем, не с чем и т. п. - см. I. Нечто. Не кто иной, как - не хто (инший), як; см. Кто 3. Не что иное, как - не що (инше), як. Не - ли - чи не. [Горпина огляділася, чи не видко де дочки (Крим.)]. Не вы ли взяли книгу? - чи не ви взяли книжку? Не - ни - не - ні (ані, не). Не от тучи, ни от грома, ни от солнышка - не від хмари, ні (не) від грому, ні (ані, не) від сонечка. Не - но (а) - не - а, не - ба. Не - а наоборот - не - а навпаки, не - ба. [Ці слова не підбадьорили його товаришів, а навпаки ще додали їм страху (Остр. Скарбів). Іспити зминули для X. не нещасливо, ба деякі навіть з виблиском (Крим.)]. Не только - но и - не тільки - а й (ба й). Приходите, не то я обижусь - приходьте, а то я ображуся. Не то, чтобы - не то, щоб (що). Не то, чтобы - не то, чтобы - не то (щоб, що) - не то (щоб, що). [Вулиця не то дуже крива, не то дуже й рівна, - так собі (Звин.)]. Не сегодня, так завтра - (як) не сьогодні, то (в)завтра. Не столько из любви к вам, сколько из тщеславия - не стільки (не так) з любови до вас, скільки (як) через пиху. Сам не свой - сам не свій, (исступлённый) несамовитий. Не в себе - сам не свій. Не по себе - а) см. выше не в себе; б) чувствовать себя не по себе - почувати себе ніяково. Мне как-то не по себе - мені якось ніяково; (жутко) мені якось моторошно. Не тут то было - де там; срв. Куда (5) там. Не наша сила - нечиста сила;
    2) (в сложении) - а) (отрицание признаков, обознач. простыми словами) не, (спорадически) без, безне, напр.: Недоверие - недовіра, недовір'я. Невинный - невинний, без(не)винний; б) (противоположение этим признакам) не, напр.: Недруг - неприятель. Непогода - негода; в) (сходство с ними, но как бы с из'яном) па, напр.: Неклен - паклен. Несын - пасинок; г) (в составе неопредел. местоим.) ні, нема(є), напр.: Негде - ніде, нема(є) де;
    3) нрч. (народн.) - ні, (диал., зап.) нє; см. Нет 2.
    * * *
    I част.
    не

    не дали́ — не да́ли

    не уходи́ — не йди

    рад не рад, а... — рад не рад, а...; ра́дий чи не ра́дий, а

    сон не в сон — сон не [в] сон

    не будь э́того — коли́ б (якби) не це

    не бо́лее, как — не більш, як

    не до ко́го-чего́ кому́ — не до ко́го-чо́го ко́му

    не то бу́дет, не то нет — мо́же бу́де, може [й] ні

    не могу́ не согласи́ться — не мо́жу не пого́дитися

    II
    (отделяемая часть мест.) ні, нема́є, нема́

    не за что — см. что I 1)

    не о ком — ні про кого, нема́є (нема) про ко́го

    не о чём — ні про що, нема́є (нема) про що

    не с кем — ні з ким, нема́є (нема) з ким

    не от ко́го — ні від ко́го, нема́є (нема) від ко́го

    не у ко́го — ні в ко́го, нема́є (нема) в ко́го

    не к че́му, не для че́го — см. что I 1)

    III
    ( нет) диал. ні

    Русско-украинский словарь > не

  • 46 никогда

    нрч. ніколи, (диал., зап.) нігди, ніґди[е], (-да в жизни, в век, во веки) зроду, зроду- (з)віку, ні з роду, ні зроду-(з)віку, ніколи в світі, ні в світі, (до смерти) довіку, повік, увік, поки віку, до суду-віку, до віку-суду, поки світа, поки світ-сонця, (диал.) аж нікуди. [Ніколи ми неволі не терпіли (Грінч.). Не забувай мене ніколи (Грінч.). Юзя її ніколи не любила (Л. Укр.). Він ніколи не буває дома (Київ). Хто росте в наші роки, той до старого ніколи вже не вернеться (Епік). Бідному нігди нічого не мати (Номис). З ляхом ніґди не ділитись (Рудан.). Це дерево ніґде не цвіте (Житом.). Копієчки громадської зроду не заняв (Грінч.). Я ще зроду такого не чув (Тобіл.). Хто не знає, зроду-віку не подумає, що вони наймити (Кониськ.). Зроду-звіку козак не був і не буде катом (Номис). Зроду-звіку не пойму віри, що він ізрадив (Грінч.). За гроші ні зроду так жваво не робитимуть (Кониськ.). Ніколи в світі я Цвітецькою не була! (Крим.). Щоб я свого не доказав? - ні в світі! (Куліш). Не забути вам того довіку (Мирний). Тії слави козацької повік не забудем (Шевч.) Раз добром налите серце ввік не прохолоне (Шевч.). До віку-суду не виплатили-б (проценту) (Кониськ.). Поки світ-сонця вороги-б Київа не достали (ЗОЮР I). Хіба-ж він коли жінку послухав? - аж нікуди! (Звин.)]. -да ещё - ніколи ще; зроду, зроду-(з)віку. [Зроду-віку не було такого (Поділля)]. -да уже - ніколи вже, довіку (вже).
    * * *
    нареч.
    ніко́ли; (при отрицательном сказ.) зві́ку, відві́ку, вік, уві́к, зві́ку-зро́ду, зро́ду, ніко́ли в сві́ті, зро́ду-ві́ку, зро́ду-зві́ку

    как \никогда да́ — як ніко́ли

    Русско-украинский словарь > никогда

  • 47 quitte

    adj.
    1. (libéré d'une dette) свобо́дный от до́лга; ничего́ не до́лжный;

    donnez-moi 100 francs et vous serez quitte — да́йте мне сто фра́нков и вы мне бо́льше не должны́;

    nous sommes quittes — мы кви́ты, мы рассчита́лись; je suis quitte envers vous — я с ва́ми в расчёте ║ jouer à quitte ou double — игра́ть ipf. на квит и́ли удво́енный про́игрыш, рискова́ть ipf. всем; всё ста́вить/по= на ка́рту
    2. (libéré d'une obligation) свобо́дный (от + G); отде́лавшийся (от + G);

    je suis quitte avec ma conscience ∑ — моя́ со́весть чиста́;

    vous en êtes quitte à bon compte — вы легко́ < дёшево> отде́лались; il en a été quitte pour la peur (une contravention) — он отде́лался испу́гом (штра́фом); vous en serez quitte pour 100 francs — вы отде́лаетесь со́тней фра́нков; il en a été quitte pour être grondé — он отде́лался тем, что его́ побрани́ли; je vous tiens quitte de tous ces détails — я изба́влю вас от [всех э́тих] подро́бностей;
    quitte à... риску́я... (+), с ри́ском; да́же е́сли; пусть [да́же];

    j'avouerai quitte à être puni — пусть я бу́ду нака́зан, но я признаю́сь; я признаю́сь, да́же е́сли меня́ нака́жут;

    je finirai demain quitte à me lever plus tôt — пусть мне придётся встать пора́ньше, во за́втра я всё ко́нчу QUITT|ER vt.
    1. (qn.) оставля́ть/ оста́вить, расстава́ться ◄-таю́-, -ёт-►/ расста́ться ◄-'ну-► (с +);

    j'ai quitteé mon collègue à midi — я расста́лся с колле́гой в двена́дцать часо́в дня;

    permettez que je vous quittee — позво́льте, я пойду́
    ║ (abandonner) броса́ть/бро́сить кого́-л., расходи́ться/разойти́сь с кем-л.;

    sa femme l'a quitteé — его́ бро́сила <поки́нула littér.> жена́; жена́ разошла́сь с ним;

    il l'a quitteée pour toujours — он расста́лся с ней навсегда́; ● il ne l'a pas quitteé des yeux — он не своди́л с него́ глаз
    2. (un lieu> покида́ть/поки́нуть littér., оставля́ть/оста́вить, уходи́ть ◄-'дит-►/уйти́*, уезжа́ть/ уе́хать ◄уе́ду, -'ет►, выходи́ть/вы́йти* (из + G); броса́ть (abandonner);
    se traduit selon l'objet;

    il a quitteé son village natal — он поки́нул родну́ю дере́вню, он уе́хал из родно́й дере́вни;

    il a quitteé le théâtre — он оста́вил теа́тр; il a quitteé l'école à 15 ans — он бро́сил шко́лу в пятна́дцать лет; il ne quittee plus le lit — он бо́льше не встаёт [с посте́ли]; il ne quittee plus la chambre — он бо́льше не выхо́дит из ко́мнаты; quitte la table — встать <вы́йти> pf. из-за стола́; quitte la vie — уйти́ pf. из жи́зни; il a quitteé ce monde — он поки́нул <оста́вил> э́тот мир; je quittee la partie fig. — я выхожу́ из игры́, я бо́льше в э́том не уча́ствую; là vous quitteez la route — там вы свора́чиваете с доро́ги; quitte le droit chemin — сойти́ <сби́ться> pf. с пути́ и́стинного, заблужда́ться ipf., ошиба́ться ipf.; ● ne quitteez pas [l'écoute]! — не ве́шайте тру́бку 1; не отходи́те от телефо́на!
    3. (un vêtement) снима́ть/снять ◄сниму́, -'ет, -ла►;

    quitte sa veste — снима́ть ку́ртку;

    quitte ses souliers — снима́ть ту́фли, разува́ться/разу́ться; quitte le masque — сбра́сывать/сбро́сить ма́ску; quitte le deuil — перестава́ть/переста́ть носи́ть тра́ур
    4. (sujet nom de chose) оставля́ть/оста́вить; расстава́ться (с +);

    cette pensée ne le quittee jamais — э́та мысль никогда́ не оставля́ет <не покида́ет> его́;

    la fièvre ne le quittee pas ∑ — у него́ всё ещё температу́ра; son parapluie ne le quitteait jamais ∑ — он никогда́ не расстава́лся со свои́м зо́нтиком; l'avion a quitteé la piste — самолёт взлете́л <оторва́лся от взлётной по́лосы>; la voiture a brusquement quitteé la route — маши́на внеза́пно съе́хала <сверну́ла> с доро́ги
    ■ vpr.
    - se quitter

    Dictionnaire français-russe de type actif > quitte

  • 48 ташландыклык

    сущ.
    бро́шенность, забро́шенность; поки́нутость (жилья, двора, колодца и т. п.)

    ташландыклык кыяфәте — вид забро́шенности, поки́нутости; забро́шенный, поки́нутый о́блик

    Татарско-русский словарь > ташландыклык

  • 49 ташлау

    перех.
    1)
    а) броса́ть/бро́сить; поброса́ть; швыря́ть/швырну́ть || броса́ние, швыря́ние (небрежное, не нацеленное)

    суга ташлау — броса́ть в во́ду

    б) направля́ть/напра́вить (взгляд, силы, средства)

    бөтен көчне чәчүгә ташлау — бро́сить все си́лы на сев

    в) броса́ть/бро́сить (адресова́ть) ( кому)

    шелтә ташлау — броса́ть/бро́сить упрёк

    сүз ташлау — бро́сить ре́плику

    г) броса́ть/бро́сить, рвать/порва́ть, разорва́ть, прерва́ть (любовные связи, узы дружбы и т. п.)

    мин сине сөйдем тиң итеп, син ташладың ким итеп — ( песня) люби́ла тебя́, счита́я ро́вней, а ты бро́сил меня́, счита́я недосто́йной

    2) броса́ть/бро́сить || броса́ние; перестава́ть/переста́ть занима́ться ( чем)

    бер башлый, бер ташлый — то начина́ет, то опя́ть броса́ет

    тәмәкене (тәмәке тартуны) ташлау — переста́ть (броса́ть) кури́ть

    укуны ташлама — не броса́й учёбу

    ташлагыз әле! — бро́сьте! переста́ньте!

    3) дать, подава́ть/пода́ть || пода́ча ( небрежным движением); кида́ть/ки́нуть || кида́ние; см. тж. ыргыту

    миңа ташла — пода́й (кинь) мне

    4) выбра́сывать/вы́бросить, выки́дывать/вы́кинуть || выбра́сывание, выки́дывание ( выборочное)

    алганыңны ал, алмаганыңны ташла — бери́, что на́до, и вы́брось, чего́ не на́до

    ташларга кирәк моны — на́до э́то вы́кинуть

    5)
    а) оставля́ть/оста́вить, покида́ть/поки́нуть || оставле́ние, покида́ние ( родных мест)

    шәһәрне ташлап авылга кайту — оста́вить го́род и пое́хать в дере́вню

    б) броса́ть/бро́сить || броса́ние, покида́ть/поки́нуть || покида́ние на произво́л судьбы́ (кого-л.)

    гаиләсен ташлаган кеше — челове́к, бро́сивший (поки́нувший) семью́

    6) в словосочет. с исх. п. лиша́ть/лиши́ть || лише́ние (внимания, благосклонности)

    хәер-догадан ташлама — не лиша́й нас благослове́ния

    7) с определительными сл. заки́дывать/заки́нуть || заки́дывание; раски́нуть

    артка ташлау — заки́нуть наза́д

    кулларын як-якка ташлап — раски́нув ру́ки в сто́роны

    8) накида́ть/наки́нуть || наки́дывание (на кого, что-л.)

    элмәк ташлау — наки́нуть пе́тлю

    кармак ташлау — заки́нуть у́дочку

    җылым ташлау — заки́нуть се́ти

    9) перен. (далеко́) оставля́ть/оста́вить за собо́й ( в соревнованиях)

    ун адымга ташлау — оста́вить за собо́й на де́сять шаго́в

    10) перен.; разг. выки́дывать/вы́кинуть, де́лать/сде́лать вы́кидыш ( о животных)

    авыр эштән колын ташлау — сде́лать вы́кидыш жеребёнком из-за тяжёлой рабо́ты ( о кобыле)

    11) в роли вспом. гл. в сочет. с деепричастиями на -ып, -еп, -п выраж.
    а) реши́тельность; полноту́ (вместе с тем и грубость, небрежность) де́йствия

    йолкып ташлау — вырыва́ть/вы́рвать с ко́рнем; соверше́нно уничто́жить ( до основания), разгроми́ть

    өзгәләп ташлау — растерза́ть

    б) быстроту́ и энерги́чность де́йствия

    өй салып ташлау — (бы́стро) сооруди́ть, отгро́хать дом

    в) неуме́ренность, чрезме́рность, превыше́ние ме́ры в де́йствиях

    сүгеп ташлау — обруга́ть (сгоряча́)

    кыйнап ташлау — приби́ть, отколоти́ть

    әйтеп ташлау — сказа́ть (что-л.) некста́ти, не обду́мавши; прост. сморо́зить, сказану́ть

    Татарско-русский словарь > ташлау

  • 50 far

    1. n
    далека відстань

    from far — здалека, здаля

    2. adj (comp farther, further; sup farthest, furthest)
    1) далекий, дальній; віддалений
    2) віддаленіший

    a far cry — велика відстань; великий проміжок часу; велика різниця

    far in years — літній, у літах

    3. adv (comp farther, further; sup farthest, furthest)
    1) далеко; на великій відстані (тж far away, far off, far out)

    that far — так далеко; на такій відстані

    2) давно; в далекому минулому (майбутньому); під кінець, наприкінці

    far in the day — наприкінці дня; під кінець дня

    3) значно, набагато

    far the best of all — значно кращий від усіх; найкращий

    as far as — до; наскільки

    so far (as) — доти, поки; досі; наскільки

    by far — набагато, значно

    far and away — незрівнянно, набагато, значно; безсумнівно

    far and near — усюди, скрізь

    far and wide — всебічно; повсюди

    far from it — зовсім ні, аж ніяк

    4. v
    віддаляти
    * * *
    I a
    (farther, further; farthest, furthest)
    1) далекий; дальній
    2) ( більш) віддалений
    II adv
    (farther, further; farthest, furthest)
    1) далеко, на великій відстані (far away, far off, far out)

    thus far — дотепер; давно; в далекому минулому або майбутньому; на кінець, наприкінці ( якого-небудь періоду)

    2) набагато, значно
    3) iм. далека відстань

    so far (as) — до, до цього часу, доти поки наскільки far and away незрівнянно, набагато, значно безсумнівно

    far and near — усюди, скрізь

    English-Ukrainian dictionary > far

  • 51 trouble

    1. n
    1) неспокій, хвилювання; тривога

    to give smb. trouble — завдавати комусь клопоту, непокоїти когось

    2) утруднення; складність
    3) неприємність; горе, лихо, біда
    4) турбота, клопіт, морока, рахуба

    to take (the) trouble — узяти на себе турботу

    to take much trouble — старатися, клопотатися

    no trouble at all — ніякого клопоту; це не важко (відповідь на прохання)

    5) перешкода; джерело неприємностей; причина занепокоєння
    6) заворушення, безпорядки
    7) хвороба, недуга
    8) розм. пологи
    9) тех. порушення (режиму роботи); аварія, пошкодження
    10) геол. скид, дислокація

    trouble man — амер. аварійний монтер

    trouble spots — райони із загостреною обстановкою; райони безпорядків

    what's the trouble? — у чому справа?, що трапилося?

    to ask for (to look for, to seek) trouble — поводитися необережно, лізти на рожен

    man is borne unto trouble — бібл. людина народжується для страждання

    2. v
    1) тривожити, непокоїти, розстроювати
    2) турбуватися, хвилюватися; розстроюватися
    3) мучити, завдавати болю (страждань)
    4) утруднювати; приставати, чіплятися; набридати
    5) просити, турбувати (як ввічливе прохання)

    may I trouble you to shut the door? — зачиніть, будь ласка, двері

    may I trouble you for the salt? — передайте, будь ласка, сіль

    6) даватися з труднощами
    7) старатися; робити зусилля
    8) розбурхувати; баламутити
    9) тех. порушувати, пошкоджувати

    don't trouble trouble until trouble troubles you — присл. не буди лиха, поки воно спить

    * * *
    I n
    1) неспокій: хвилювання; тривога

    to give smb trouble — заподіювати кому-н. тривогу

    2) неприємність, біда, горе; напасті

    to be in trouble, to have trouble — бути в біді [див.; тж. є]

    to get into trouble — потрапити в біду [див.; тж. є]

    to make /to — саыse/ trouble for smb, to get smb

    into trouble — заподіяти кому-н. шкоду [див.; тж. О]

    to get smb out of trouble — визволити кого-н. з біди

    to keep out of trouble — уникати неприємностей; прагнути не псувати собі життя

    to tell smb one's troubles — розповісти кому-н. про свої знегоди /пригоди/; he has been through much trouble у нього були великі неприємності /было велике горе/; till this great trouble came upon them до тих пір, поки до них не прийшла ця біда; скандал; неприємності

    he'll make trouble if you don't agree — він заварить ( таку) кашу /покаже тобі гарне життя/, якщо ти не погодишся

    there will be trouble — скандалу не минути; тепер неприємностей не оберешься; = справа пахне смаженим

    3) затруднення, трудність

    to get to the root of the trouble — зрозуміти, в чому корінь трудності

    to meet trouble halfway — дивитися труднощам в обличчя; зустрічати трудність обличчям до обличчя; = не боятися труднощів, не бігати від труднощів

    he opened the safe without any trouble — він дуже легко відкрив сейф; турботи, клопіт; праця, зусилля

    to take the trouble (to do smth). to go to the trouble (of doing smth) — узяти на себе працю (зробити що-н.)

    to take much trouble — старатися, клопотати

    to save oneself the trouble of doing smth — позбавити себе праці робити що-н.

    he did it to spare you trouble — він зробив це, щоб позбавити вас клопоту

    I don't like putting you to so much trouble /giving you so much trouble/ — мені не хотілося б так затрудняти вас

    it's not worth the trouble — це не коштує ( нашої) праці /не виправдає ( витрачених) зусиль/; he's had a lot of trouble/all this trouble/ for nothing всі його зусилля пішли прахом /закінчились нічим/

    4) перешкода, джерело неприємностей; причина неспокою

    life is full of petty troubles — в житті багато дрібних неприємностей; недолік, вада

    the trouble with this view is that... — цей погляд поганий тим, що...

    the trouble is he believes it — погано те, що він вірить цьому

    5) хвилювання, безлад

    labour trouble (s) — хвилювання серед робочих, страйку

    trouble spots — райони з неблагополучною обстановкою; райони безладу, зіткнень

    there was trouble in the streets — на вулицях було неспокійно; ( the trouble) pl хвилювання, хвиля насильства в Ольстері

    6) хвороба, недуг

    he has eye [liver] trouble — у нього погано з очима /з зором/ [з печінкою]; what's the trouble є що у вас болитьє, на що ви скаржитесяє [див.; тж. є]

    7) дiaл. пологи
    8) тex. порушення ( правильного ходу роботи); аварія, перешкода, пошкодження; несправність, неполадки

    to locate /to trace/ the trouble — встановити причину неполадок

    9) гeoл. скидання, дислокація є what's the troubleє у чому справа [див.; тж. 6]

    to ask for /to look for, to seek/ trouble — поводитися необережно, напрошуватися на неприємності

    to be in trouble — бути вагітною ( про незамужню жінку); сидіти у в'язниці; [див.; тж. 2]

    to get into trouble — завагітніти ( про незамужню жінку); потрапити у в'язницю; [див.; тж. 2]

    to get a girl intotrouble — зробити дівчині дитину; обрюхатити дівча

    to borrow trouble — заздалегідь турбуватися, даремно хвилюватися

    troubles never come singly — пpиcл. біда ніколи не приходить одна; = прийшла біда -відчиняй ворота

    don't trouble trouble till trouble troubles you = не буди лихо, поки спить тихо / пока лихо спить/; man is borne unto trouble — peл. людина народжується /народжена/ для страждання

    II v
    1) хвилювати; турбувати

    her failure to remember the address troubled her — вона була засмучена тим, що ніяк не могла пригадати адресу

    don't trouble your head about it — хай у вас не болить голова з цього приводу; турбуватися, хвилюватися

    without troubling about the consequences — ( аніскільки) не турбуючись про наслідки

    2) турбувати, мучити; заподіювати біль, страждання

    he is much troubled by gout [with neuralgia] — його сильно мучить подагра [невралгія]

    how long has it been troubling you — є давно це вас турбує /болить у вас/є

    3) затрудняти, приставати, набридати

    I shan't trouble you with the details — не стомлюватиму вас /набридати вам/ деталями

    will it trouble you to drop this letter in the box — є вам не важко буде кинути цей лист в поштову скринькує; просити про позику

    may I trouble you to pass the salt — є передайте, будь ласка, сіль

    I fear I must trouble you to come upstairs — пробачте, мені доведеться попросити вас піднятися вгору

    I'll trouble you to hold your tongue — я б попросив вас замовкнути /притримати язик/

    5) (у запер. реченнях) старатися, трудитися; робити зусилля

    if it is inconvenient to come, don't trouble — не приходьте, якщо вам незручно

    6) розбурхувати, баламутити
    7) тex. порушувати, пошкоджувати

    English-Ukrainian dictionary > trouble

  • 52 unless

    1. n
    застереження
    2. prep
    крім, за винятком

    no other metal unless iron can be used here — тут не може бути використаний ніякий інший метал, крім заліза

    3. conj
    якщо не, хіба тільки, поки не

    you are his father unless I am mistaken — ви його батько, якщо я не помиляюся

    unless and until — поки не, якщо не

    * * *
    I
    cj
    1) якщо не, поки не
    2) хіба тільки, якщо тільки; не вважаючи
    3) iм. "якщо не", обмовка
    II prep; іст.
    окрім, за виключенням

    English-Ukrainian dictionary > unless

  • 53 yet

    1. adj
    теперішній; нинішній; який поки що існує
    2. adv
    1) ще, все ще
    2) уже
    3) досі, до цього часу
    4) до того часу, до того моменту; ще
    5) коли-небудь ще; все-таки
    6) ще (крім того, додатково)
    7) навіть; навіть більше

    he will not accept help nor yet advice — він не прийме ні допомоги, ні навіть поради

    8) проте, все ж

    it seems proved, and yet I doubt — це, здається, доведено, але все ж я сумніваюся

    it is strange and yet true — це дивно, проте правильно

    3. conj
    але, проте, однак; все ж, все-таки; незважаючи на це

    he is old, yet energetic — він старий, проте енергійний

    * * *
    I [jet] adv
    1) до цього часу; (e/і) досі; ( все) ще; на той час, до того часу
    2) вже ( тепер); досі; ( досі) ще (у питальних, заперечних реченнях)
    3) ( все) ще
    4) досі, до цього часу, будь-коли
    5) коли-небудь, ( коли-небудь) ще; все ж ( таки)
    6) ще (крім того, на додаток)
    7) ще; навіть ( більш)
    8) проте, все ж, все-таки
    9) (не тільки...) (зі зворотом not... nor...) та/але е не
    10) пoeт.

    I haven't done it yet — я (е) е досі ще цього не зробив

    I have lived some thirty years on this planet, and I have yet to hear valuable advice — я прожив на землі вже тридцять років, досі ще ніхто не дав мені цінної поради

    as yet we have not made any plans for the holiday — ще е досі / ( все) ще у нас немає ніяких планів на свята

    never yet — ніколи ще не...

    there was never yet philosopher that could endure the toothache patiently (Shakespeare) — нема такого філософа на світі, щоб зубний біль спокійно зносив

    when I came he had not yet got up — коли я прийшов, він ще був в ліжку

    they're not selling tickets yet — квитків ( досі) ще не продають

    he loves her yet — он ( все) ще її кохає

    he may surprise you yet — він ще ( коли-небудь) може вас здивувати

    yet another attempt — ще одна /нова/ спроба

    a yet harder task — ( навіть) ще важче завдання

    nearer and yet nearer — все ближче, ближче

    the wind was strong yesterday, but today it's stronger yet — вчора був сильний вітер, але сьогодні він ще сильніший

    she would not do it for him, nor yet for me — вона не хотіла зробити це для нього, навіть для мене

    I have never voted for him, nor yet intend to — я ніколи не голосував за нього, та, не збираюсь

    strange and yet very true — дивно, проте вірно

    not finished nor yet started — не тільки не закінчене, але, не почате

    not me nor yet you — не я, але, не ви

    II [jet]
    cj проте, однак; все ж, все-таки; незважаючи на це (часто and yet, but yet, yet nevertheless)

    the work is good, yet it could be better — робота хороша, однак (все ж таки) могла б бути краще

    it seems proved, yet I doubt it — хоча це неначе, доведено, але /проте/ однак я сумніваюся

    he worked well, (and) yet he failed — він добре працював, проте /незважаючи на це програв

    although he didn't promise, yet I think he'll do it — хоча він, не обіцяв, я думаю, він це зробить

    not very good, yet not bad — не дуже добре, але, не погано

    he is old, yet energetic — він старий, але енергійний

    English-Ukrainian dictionary > yet

  • 54 время

    час (р. часу), пора, час-пора, часина, година, доба (р. доби), діб (ж. р.) (р. доби). Короткое время - малий час, часочок, часинка, мала часина. В короткое время - за малий час, не за великий час, за малу часину. Продолжительное время - великий час, довший час. Во время (во времена) кого, чего - за кого, за чого, за часів кого, чого, під що, підчас чого, при чому, по-при що, серед чого (и просто орудн. пад.). [Був ще за панського права кухарем (Грінч.). То було за царя Панька, як земля була тонка. За часів Соломона. За часів наростання народньої сили, письменство вело за руку наш народ (Єфр.). Мочила коноплі під холод та захолодила ноги (Тесл.). При добрій годині всі куми й побратими. Серед бурі страшно на морі. Це діялося постом = во время поста]. Во-время - см. ниже В своё время. Со времени - від часу, від часів. [Від часу революції]. До времени - до якогось часу, покіль-що. С какого времени? - відколи? з якого часу? С этого времени - відтепер, з цього часу. С того времени - відтоді, відтогді, з того часу, з тих часів. С давнего времени - з давніх часів, здавна, з давньої давнини, з давнього давна, з давніх давен, од найдавніших давен. С незапамятных времён - з-поконвіку, з передвіку, з правіку. С того времени, как - з того часу як, відколи, одколи. [Відколи прийшов, ще й слівцем не прохопивсь]. В какое время? - якого часу? Около того времени - близько того часу. В это время - в цей час, під цей час, сей час, тут, у цю пору, в ці пори. А в это время - аж тут, аж під цей час. В то время - тоді, того часу, в той час, під той час, тими часами, на той час, на ту пору. В то же время - рівночасно, одночасно, в той-таки час, в той самий час. В одно время - заразом. [Не всі бо заразом! Я думаю й слухаю заразом]. В одно и то же время - за одним заходом, одночасно. [Франко мусів бути за одним заходом і воїном, і робітником (Грінч.)]. Тем временем - тимчасом, поки-що. В то время, как - як, тимчасом як. [Як були ми в його, бачили його брата]. Всё время - раз-у-раз, раз-по-раз. В своё время - за свого часу, свого часу, в свій час, (своевременно) на свій час. Не в своё время - не в час, невчасно, не свого часу. Всему своё время - на все свій час. Для своего времени - як на свій час, як для свого часу. Во всякое время - повсякчас, повсякчасно, на всяку діб. Это было не в наше время - це ще не за нас було, не в наші часи те діялося. В недавнее время - недавніми часами. В прежнее время - попередніми часами, за попередніх часів, давніших літ, перше, попереду, (вульг.) допреж сього, спрежду. В последнее время - останнім часом, останніми часами. В старое время - за давнього часу, в старовину. По теперешним временам - як на тепер, як на ці часи. До последнего времени - до недавна. В другое время - иншим часом. До сего времени - досі, до сього часу. До того времени - доти, доті[и]ль, (диал.) дотля. До поры до времени - поки-що, доки-що, до слушного часу, до часу. [До часу глек воду носить (посл.)]. До позднего времени - допізна, до пізньої години. Раньше времени - без часу. На-время - на час, до часу, про час. [Хай буде про час і така, навпослі я зроблю гарну]. На некоторое время - на якийсь час. На определ. время - на безрік. На вечные времена - на вічні часи, на безвік, в вічний час. Спустя, через некоторое время - згодом, згодя, перегодом, з- перегодом, перегодя, небавом, незабаром, невдовзі, невзадовзі, далі-подалі, далі-далі, по якійсь годині, за якимсь часом. Спустя долгое время - по довгому часі. В непродолж. времени - см. Вскоре. С течением времени - де-далі, з часом. В течении некоторого времени - на протязі (протягом) якогось часу. В течение непродолжит. времени - не за великий час, на протязі (протягом) недовгого часу. От времени до времени - час од часу, з часу до часу. По временам, время от времени - часами, десь-не-десь, коли-не-коли, десь- колись. В ночное время - уночі, нічною добою, нічної доби, вночішнього часу. Время предрассветное - досвіток. Время дообеденное - задобіддя, задобідня година. В обеденное время - в обіди. Время послеобеденное - пообідній час, сполуденок (р. -нку). Время перед вечером - підвечірок (р. -рку). Время, когда ложатся спать - ляги, обляги, вляги, лягмо, лягови, (нареч.) облягома. [Іде він до неї о пізніх лягах. Облягома приїхав. Були пізні лягма. У пізні лягови пряду]. Время вставания - устанок. [Робив од устанку до смерку]. Утреннее время - зарання, заранок. [Півень співа поки зарання, а потім спить]. Время года - пора, доба року. Время после зимы, когда ещё возвращаются зимние явления - відзимка. Время между весною и летом - залітки. Время, когда греет солнце - вигріви. Время пахания - оранка. Время уборки сена - косовиця, гребовиця. Время перед новой жатвой, перед новым хлебом - передні[о]вок (р. -вка). Время жатвы - жнива. Время возки копен - возовиця, коповіз (р. -возу). Время рождения овец - обкіт (р. -коту). Время, когда пасётся скот - пасовиця. Время роения пчёл - рійба, ройовиця. Время собирания мака - макотрус. Время опадания листьев - листопад. В свободное время - на дозвіллі, гулящого часу, вільного часу, на гулянках, гулянками, гуляючи. Есть время - є коли. Отсутствие свободного времени - нікольство. Не хватать, не доставать времени - ніколитися. [Не поможу тобі, бо й самому ніколиться]. Нет времени - нема коли, ніколи, не маю часу. Удобное, благоприятное время - добра нагода, добра година, слушний час, сприятлива година. Надлежащее время - слушний час. Неблагоприятное, бедственное время - лихий час, лихоліття, лиховщина, тяжка година, знегіддя, знегода. В условное время - в належиту годину. В лучшие времена - за кращих часів. Определённое время - визначений (призначений) час (термін). В определённое время (в опред. сроки) - певними речінцями. Теперешнее время - теперішні часи, сьогочасність (р. -ности). Старые времена - старі часи, давнина, старовина, старосвітчина. Время, в которое жили деды - дідівщина, дідизна. Настоящее время - час теперішній (и грамм.). В настоящее время - тепер, тепереньки, теперечки, сейчас, нині. До настоящ. времени - донині, дотепер. Время прошлое, давно минувшее - час минулий, давній, давно минулий (и грамм.), давні часи, давня давнина. Время будущее - час майбутній, прийдешній (и грамм.). На будущее время - на далі, на дальший час, на потомні часи. В давние времена - давньою порою, давніми часами, у давні давна. Относящийся к этому, к тому, к новому времени - сьогочасній, тогочасній, тоговіковий, тодішній, новочасній. Условленное время, проведенное в обучении ремеслу - термінування. Время летит - час біжить, час не змигнеться. Требующий, отнимающий много времени - забарний, загайний, бавний, забавний. Время прибавочное (для работы) - надробочий час. Время упущено - проминуто час, (шутл.) пора перепорилася.
    * * *
    час, -у; (пора дня, года и пр.) пора́, годи́на, доба́

    времена́ — мн. часи́, -сі́в

    Русско-украинский словарь > время

  • 55 выводить

    I. вывести
    1) виводити (реже вивожати, вивождати), вивести; (выпроваживать) - випроваджувати, випровадити. [Вивів босу на морозець. Дуків-срібляників за лоб брали, із-за стола, наче волів, вивождали. Письменник виводить перед нами людей. Хочу тебе вивести з клопоту = из затруднения. Вона нитку виводить тонку та довгу];
    2) в. детей (о животных, птицах) - плодити, виплоджувати, виплодити, виводити, вивести, навести, вилуплювати, вилупити [Кицька навела киценят. Ой біда, біда чайці-небозі, що вивела чаєняток при битій дорозі], (детей в люди) виводити (вивести) дітей в люди, на кого. [Треба буде дітей годувати та в люди виводити (Крим.). Скільки потягся мій батько, поки на вчителя вивів мене (Тесл.)];
    3) выводить истребляя, уничтожая - вибавляти, вибавити, обавляти, обавити, витлумлювати, витлумляти, витлумити. [Повибавляй плями з одежі. Витлумила мухи з хати. Вибавили кукіль з пшениці];
    4) в. заключение, вывод - висновувати, виснувати, робити (зробити) висновок, висновки;
    5) в. голосом - виводити (вести) голос, пісню, спів. [Виводить голос, як лляну тонку нитку (Неч.-Лев.)];
    6) в. стену - класти, скласти; (каменную, кирпичную) мурувати, змурувати;
    7) в. из терпения - позбавляти, позбавити кого терпцю, уривати, урвати кому терпець;
    8) в. на чистую воду - вивести на світ, на чисту воду, на слизьке;
    9) в. из себя - дратувати, роздратувати;
    10) в. верх (напр. в стоге) - вивершувати, вивершити. С невыведенным (незаконченным) верхом - недовершений.
    II. виводити, обводити. [Виводила по всіх київських горах. Поки обводила, поки обходила ввесь садок, то й сонце сіло (Мирн.)].
    * * *
    I в`ыводить II вывод`ить
    несов.; сов. - в`ывести
    виво́дити, ви́вести и мног. повиво́дити; (преим. о птицах) плоди́ти и випло́джувати, ви́плодити; ( пятна) вибавля́ти, ви́бавити

    Русско-украинский словарь > выводить

  • 56 mahame

    (мн.) поки́нутое ме́сто; поки́нутая дере́вня и́ли поки́нутый го́род

    Суахили-русский словарь > mahame

  • 57 покидать

    I св разг
    to throw/to toss some or all the things somewhere

    покида́ть ве́щи в чемода́н — to toss one's things into the suitcase

    II vt; св - поки́нуть
    оставлять to leave, to abandon, to desert

    покида́ть зал перегово́ров — to walk out of the talks

    не покида́й меня́! — don't leave me!

    он давно́ поки́нул семью́ — he abandoned/deserted his family long ago

    уве́ренность поки́нула её — her confidence left/deserted her

    Русско-английский учебный словарь > покидать

  • 58 хадар

    післяйм. до певної міри, кількості, до, в межах, близько; о сычанын кичиги — ат хадарын бӱйӱгӱ найменша з тих мишейє більшою за ту, котра ростом з коня НМ; абеле хадар ӧсей, болғаны хадар да ӧсей росте до такої висоти, росте, як звичайно НМ; абу хадар от стільки ВН; бир афта хадар близько тижня К; бир саат хадар до години, з годину К; бу хадар стільки; паасы бу хадар коштує стільки Г; не хадар скільки; не хадар хойас, о хадар да т'етий скільки покладеш, стільки й витрачається П; не хадар хыймети? яка його ціна? скільки це коштує? ВН; о хадар стільки СЛ, СМ, Г, СК; не хадар стэсе, о хадар верий о скільки захоче, стільки він і дасть СГ; о хадар иш стільки роботи ВН; о хадар т'амиль настільки кмітливий СМ; о хадар севийсин йа аж так ти кохаєш СГ; мен сеэн хадар бильмем я стільки, як ти, не знаю СБ; бири бирине җевап биле вермеэ хадар оламадылар вони не змогли навіть щось відповісти один одному Кб.; бир айаын алынҗес хадар ӧбӱрӱн кӧпек ашай поки одну ногу підніме, другу собаки з'їдять Б, Г; у сениң хадар болғанчах сен дэве хадар болус поки воно стане завбільшки з тебе, ти будеш з верблюда СБФ; о меэм хадар болғанчерек, мен дэве хадар болум поки воно стане таким, як я, я буду з верблюда СМ; у хадар коп так багато СБ; хороз хадар убільшки з півня ВН; пор. адар, ғадар, кадар.

    Урумско-украинский словарь > хадар

  • 59 derelict

    derelict [ˊderəlɪkt]
    1. a
    1) поки́нутый владе́льцем
    2) поки́нутый, бро́шенный; бесхо́зный; беспризо́рный
    3) амер. наруша́ющий (долг, обязанности)
    2. n
    1) отщепе́нец, изго́й; отве́рженный; бездо́мный, неиму́щий
    2) что-л., бро́шенное за него́дностью, особ. су́дно, бро́шенное кома́ндой

    Англо-русский словарь Мюллера > derelict

  • 60 fail

    fail [feɪl]
    1. n прова́л, неуда́ча на экза́мене
    ◊

    without fail наверняка́, непреме́нно, обяза́тельно

    2. v
    1) потерпе́ть неуда́чу; не име́ть успе́ха;

    my attempt has failed моя́ попы́тка не удала́сь

    2) провали́ть(ся) на экза́менах;

    to fail in mathematics провали́ться по матема́тике

    3) измени́ть; поки́нуть;

    his courage failed him му́жество поки́нуло его́

    ;

    his heart failed him у него́ се́рдце упа́ло, он испуга́лся

    4) не сбыва́ться, обма́нывать ожида́ния, не удава́ться;

    the maize failed that year кукуру́за не удала́сь в тот год

    ;

    I will never fail you я никогда́ вас не подведу́

    5) не испо́лнить, не сде́лать;

    to fail in one's duties пренебрега́ть свои́ми обя́занностями

    ;

    don't fail to let me know не забу́дьте дать мне знать

    ;

    he failed to make use of the opportunity он не воспо́льзовался э́той возмо́жностью

    ;

    don't fail to come обяза́тельно приходи́те

    ;

    I fail to see your meaning не могу́ поня́ть, о чём вы говори́те

    6) ослабева́ть, теря́ть си́лы;

    his sight has failed of late его́ зре́ние ре́зко уху́дшилось за после́днее вре́мя

    7) переста́ть де́йствовать; вы́йти из стро́я
    8) недостава́ть, не хвата́ть; име́ть недоста́ток (в чём-л.);

    words fail me не нахожу́ слов

    ;

    this novel fails in unity в э́том рома́не нет еди́нства

    ;

    time would fail me я не успе́ю, мне не позво́лит вре́мя

    Англо-русский словарь Мюллера > fail

Страницы

См. также в других словарях:

  • поки — После принятия христианства кельтская мифология постепенно угасла, превратившись в своего рода сборище фей, эльфов и т. п.; в частности, поки считались феями в Уорчестершире (см. также глава 26). (Источник: «Кельтская мифология. Энциклопедия.»… …   Энциклопедия мифологии

  • поки — до тех пор, пока ; см. пока, диал. покида – то же. Элемент да Бернекер (IF, 10, 157) сравнивает с польск. niedaktory никто , ср. в. н. iezuo теперь . Но ср. да в куда …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • поки — После принятия христианства кельтская мифология постепенно угасла, превратившись в своего рода сборище фей, эльфов и т. п.; в частности, поки считались феями в Уорчестершире (см. также глава 26) …   Кельтская мифология. Энциклопедия

  • поки — і покля/, зах. 1) присл. У даний момент, зараз. || Тим часом. || Протягом певного часу, на деякий час. Я поки зачекаю. || До певного часу, якийсь час. || До цього часу. || Коли то ще (про невизначений і тривалий час настання чогось). •• По/ки що… …   Український тлумачний словник

  • поки́нуть — ну, нешь; прич. страд. прош. покинутый, нут, а, о; сов., перех. (несов. покидать2). 1. Перестать находиться с кем л., уйти от кого л. Мысль, что ее все покинули, что она осталась одна в этих комнатах и никто никогда к ней не придет, ужаснула ее.… …   Малый академический словарь

  • поки — присл. (до якогось, певного часу), доки, допоки …   Словник синонімів української мови

  • поки — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • поки що — сполука незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • поки-то — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • поки́дывать — аю, аешь; несов., перех. или чем. разг. Время от времени кидать; побрасывать. Меринок бойко побежал, покидывая, точно играя, из под копыт комками снега к нам в дровни. Подъячев, В трудное время. Деревенские девки поглядывали на него испуганно… …   Малый академический словарь

  • поки́нутость — и, ж. Свойство по знач. прил. покинутый. Раненого охватывает в потемках чувство покинутости, одиночества. Астафьев, Сашка Лебедев …   Малый академический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»