(покепкувати)

1. n

1) містифікація; трюк; розіграш

2) обман, обдурювання

3) фальшива тривога (чутка)

2. v

1) містифікувати, розігрувати; кепкувати

2) обдурювати; ошукувати; водити за носа; користуватися чиїмсь довір'ям

* * *

1. n

1) козеня; цапеня

2) козлятина

3) лайка (шкіра)

4) pl амер. лайкові рукавички

5) розм. дитина, дитятко; малюк, маля

6) розм. обдурювання; блеф; шахрайство

7) в'язка хмизу; пучок лози

8) мор. чан; обріз; бачок

2. v

1) ягнитися, котитися

2) покепкувати (з когось); дурити, ошукувати (когось)

3) зв'язувати хмиз (сучки); робити в'язки хмизу

* * *

1) козеня

2) козлятина

3) лайка ( шкіра); pl; aмep. лайкові рукавички; шевро

4) маля, дитина, дитя; aмep. юнак, хлопець

5) вiйcьк.; жapг. ( the Kid) другий пілот

6) (the Kids, the K.) дві маленькі зірки в сузір'ї Візника

1) лайковий

2) молодший

3) дитячий; придатний для дітей

1) розігрувати, дурити ( кого-небудь); дражнити (тж. kid around)

2) жартувати ( над ким-небудь); дражнити ( кого-небудь)

1) окозамилювач, шахрай

2) насмішник, любитель познущатися, покепкувати; містифікатор

1. n

1) спорт; спортивні ігри

2) pl спортивні змагання

3) полювання; рибна ловля

4) розвага; гра; забава, утіха; жарт

5) витівка; каверза

6) посміховисько; об'єкт кепкування (жартів, глузування)

7) розм. молодець

8) амер., розм. (азартний) гравець; болільник

9) розм. спортсмен

10) фат, франт, хлюст

11) біол. мутація; різновид; відхилення від нормального типу

2. v

1) розм. виставляти напоказ; хизуватися

2) пустувати; гратися

3) жартувати; кепкувати; глузувати (з — with)

4) займатися спортом (спортивними іграми, полюванням)

5) розважатися, веселитися, бавитися

6) розтринькувати, марнотратити (гроші)

7) біол. давати мутацію

* * *

1) спорт, спортивні ігри; pl спортивні змагання

2) любительське полювання, рибний лов

3) забава, розвага, гра

4) жарт, витівка; глузування, кепкування

5) посміховисько, об'єкт жартів, кепкувань

6) cл. спортсмен; людина, яка володіє моральними якостями, що властиві хорошому спортсмену

7) молодчина; відмінний хлопець; друг, приятель

8) cл. азартний гравець (у карти, на перегонах)

9) cл. чепурун, франт; гульвіса

1) виставляти напоказ; хизуватися ( чим-небудь)

2) гратися

3) ( with) жартувати, висміювати

4) займатися спортом, спортивними іграми, полюванням, т. п.

5) тринькати, витрачати; смітити (грошима; часто sport away)

1) окозамилювач, шахрай

2) насмішник, любитель познущатися, покепкувати; містифікатор

насмеяться над кем, чем сміятися, насміхати(ся) и (редко) насміватися, насміяти(ся) з кого, з чого, (редко) кому, чому, посмішкувати, посмішк(ов)уватися, напосмішкуватися, глузувати, поглузувати, глумувати, поглумувати, глумитися, наглумитися, кепкувати, покепкувати (пров.) кпити(ся), накпити(ся), закпити, (редко) шкилювати, шкилити з кого, з чого, (поднимать на смех) на глузи (на глум, на кпи(ни), на сміх) брати, взяти кого, що, сміхи збивати, збити з кого; сміх собі робити з кого. [Чи не люблю тебе щиро, чи з тебе сміявся? (Шевч.). Не чує, не бачить, як вороги сміються їй (Шевч.). Може демон який насміхається з мене? (Франко). Зневажливо насмівається з нього (Крим.). Насміялась татарва з бідного Микити (Шевч.). Щоб ви нашому пісному борщеві не насміялися (Зміївщ.). Стали з їх сусіди насміхати (Метл.). З мертвих насміхали (П. Тичина). Хотів я, мати, з сироти насміяти (Чуб. V). З наших сліз вони глузують (Самійл.). З хазяїна кепкує (Грінч. III). Було не кпити з бідного Микити (Номис). Хоч ти сильний, а зі смерти ти даремно кпишся (Рудан.). Маруся з козака накпила (Грінч. III). З усіх моїх фантазій ти гарненько вмів закпити (Крим.). Любила шкилювати з школярів (Яворн.). Шкилить та й шкилить цілий ранок з баби (Чернігівщ.). Щоб сіячів твоїх їх власне покоління на глум не брало і на сміх (Франко). Чого ти сміхи збила із моєї хати? (Гол. I)].

* * *

1) (природа) натура, природа;

2) (врождённые свойства, наклонности) натура, (ум. натуронька), природа, (естество) єство, (сущность) істота, (характер) вдача; срв. Природа 2. [Маєм ми натуру преледачу (Самійл.). То вже в них натура мабуть, щоб покепкувати (Рудан.). Мало спільности, мало солідарности: індивідуалістична натура перемагає (Грінч.). Така вже вдача собача (Номис). Ти моєї вдачі (у тебя такая же -ра, как у меня): не любиш ходити по гостях (Звин.). Оригінальний, чутливої вдачі (с чуткой -рой) поет (Рада)]. Впечатлительная, нежная, сильная -ра - вразлива (сприйнятлива), ніжна, сильна (потужна, твёрдая: тверда) вдача (натура). По -ре - а) (по своим врождённым качествам) з натури, з природи, зроду, натурою, природою, на натуру. [Чистий лірик з натури (Рада). Гарний хлопець на натуру (Пісня)]; б) (по нраву кому) до (по) мислі, під мислі кому. -ра хлебного зерна - натура (природа) зерна (збіжжя, пашні). Привычка - вторая -ра - звичка - друга натура;

3) (натуральная повинность, поставка вещами) натура. [Платити робітникам натурою (Пр. Правда)]. Получать жалованье, квартиру -рою - одержувати (здобувати, діставати) платню натурою (в натурі), мати ква(р)тиру в натурі (натурою);

4) (у художников) натура, живовзір (-зору); (натурщик, -щица) натурник, -ниця. Писать (красками) с -ры - малювати з натури (з живовзору). [Малюватиме з живовзору, дивуючи професорів і товаришів (Д. Пісочинець)].

* * *

над кем поглумитися, поглумувати, поглузувати, покепкувати, покпити з кого, з чого. [Знаю вашу славу - поглузують, покепкують та й кинуть під лаву (Шевч.)].

* * *

подсмеяться (подсмеивать, подсмеять) над кем сміятися, насміятися з кого, на сміх (на глум) брати, взяти кого, глузувати, поглузувати з кого, з чого, кепкувати, покепкувати з кого, з чого, смішки з кого строїти (робити).

* * *

несов.; сов. - подсме`яться

подтрунить над кем кепкувати, покепкувати, кпити(ся) (кплю, кпиш), покпити(ся), глузувати, поглузувати з кого, на глузи брати, на глузи взяти кого, шкилювати, шкилити з кого, підшкильнути кого. Срв. Подсмеиваться, Подшучивать (над кем).

* * *

несов.; сов. - подтрун`ить

поглузувати, покепкувати з кого. Срв. Зубоскалить.

* * *

над кем) познущатися, поглумитися, поглузувати, покепкувати, покпити(ся), (вдоволь) назнущатися, наглумитися, накпити(ся), накепкуватися з кого, з чого, позбиткуватися над ким.

* * *

1) посміятися, пореготати(ся) и пореготіти, (усилит.) попосміятися, попореготати и попореготіти. [Тії листи що-дня вичитує, - і попоплаче над ними, і попосміється (М. Вовч.)];

2) кому и над кем - посміятися, насміятися, поглузувати, поглумувати, покепкувати, покпити з кого, сміх собі зробити з кого. Срв. Смеяться.

* * *

1) посмія́тися; ( много) попосмія́тися

2) ( над кем-чем - подшутить) посмія́тися, насмія́тися, поглузува́ти, покепкува́ти (з кого-чого, над ким-чим); ( издеваясь) поглуми́тися (з кого-чого, над ким-чим)

над кем посміятися, поглузувати, покепкувати, пошкилювати з кого, з чого.

* * *