-
101 stance
n1) поза, положення2) спорт. стійка3) перен. позиція4) буд. місце, майданчик* * *n1) cпopт. стойка; положення ніг (гольф, крикет); поза, положення2) позиція, установка -
102 maintain
v1. підтримувати (партію, рух тощо)2. захищати, відстоювати (точку зору, думку тощо)3. зберігати, утримувати (контроль тощо)4. підтримувати, зберігати- to maintain an amendment відстоювати поправку, відмовитись зняти поправку- to maintain an attitude притримуватись якоїсь позиції; відстоювати позицію- to maintain the common cause надати підтримку спільній справі- to maintain contact(s) підтримувати зв'язок/ контакти- to maintain a cooperative association with smbd. підтримувати стосунки співпраці з кимсь- to maintain correspondence вести переписку, переписуватись- to maintain a dangerous position стояти на небезпечній позиції- to maintain diplomatic relations підтримувати дипломатичні стосунки- to maintain friendly relations підтримувати/ зберігати дружні стосунки- to maintain military bases зберігати військові бази- to maintain nuclear guarantees зберігати ядерні гарантії- to maintain an open mind бути неупередженим, зберігати об'єктивність- to maintain the original position утримати початкову позицію; не поступитися- to maintain peace зберігати/ відстоювати мир- to maintain a reservation залишити в силі домовленість- to maintain one's rights захищати свої права- to maintain supremacy зберігати/ утримувати вищість/ верховенство- to maintain trade relations підтримувати торговельні стосунки -
103 pozycja
ж1. позиція, положення, поза, постава тіла;2. позиція; розташування; місцезнаходження; положення;3. позиція; кут зору; ставлення;4. позиція (війс);5. стаття; пункт -
104 платонізм
ПЛАТОНІЗМ - традиція філософування, яка виходить із вчення Платона, в різних формах бере його за основу або слідує його головним теоретичним настановам. У П. вирізняють два головних значення. 1) П. у власному сенсі слова охоплює античний філософський дискурс, що продовжує платонівське вчення або використовує його теоретичний потенціал як основу власних концепцій С. хематично еволюція П. вкладається у три головні періоди: академічний, середній, новий. Академічний П. охоплює час безперервного існування платонівської Академії від смерті Платона (347 р. до н. е.) і до її зруйнування (у 86 р. до н. е. під час штурму Афін) та занепаду. Вже Ціцерон поділив історію Академії на два головних періоди: Стару і Нову академії (межею між ними є 265 р. до н. е., коли схолархом став Аркесилай). Пізніше виділяли Стару, Середню (від Аркесилая) та Нову (від Карнеада, бл. 160 р. до н. е.) академії; існували й інші поділи. П. до Аркесилая (Стара академія) перебував під значним впливом піфагорійської складової платонівського вчення (див. піфагореїзм) та розвивав передусім космологічні сюжети діалогу "Тимей". Схоларх Ксенократ (339 - 314 рр. до н. е.) увів поділ філософії на діалектику, фізику та етику, який став загальновживаним за доби еллінізму. Його наступники Полемон і Крантор зосередилися переважно на етичній проблематиці (трактат останнього "Про скорботу" започаткував жанр "утішань"). Завдяки Аркесилаю Академія і П. набували нового спрямування - через перехід на позиції скептицизму. Це було пов'язано з потребами теоретичної критики стоїцизму, засобом якої виступала діалектика. Новий етап цієї інтелектуальної боротьби припав на Карнеада (серед. II ст. до н. е.), котрому протистояв найвидатніший після Зенона лідер стоїцизму Хрисип (карнеадівська самооцінка - "без Хрисипа не було б і Карнеада"). Карнеад відмовився від категоричності Аркесилая у цілковитому запереченні "схоплюючих уявлень". Він вчить про три щаблі вірогідності (розважливості) суджень; останні слід не відкидати, а лише використовувати у статусі вірогідного знання. Академічний скепсис залишався панівним до поч. І ст. до н. е.; перегляд скептичної позиції намітився у схоларха Філона з Лариси (110/109 - 88? до н. е.) і повний відхід від неї мав місце у наступника Філона - Антиоха з Аскалона (висунув девіз "слідувати старожитному" - тобто відновити вчення Старої академії). На цій підставі період від Філона інколи називають Четвертою академією. Вона керувалась антиохівським проектом подолання розбіжностей головних філософських шкіл і поєднання їх у спільній теоретичній позиції; це призвело до торжества еклектизму. Відродження Академії після понад двохсотлітньої перерви припало на 176 р., було здійснене імператором Марком Аврелієм. Від цього часу вона проіснувала ще майже чотири століття і була заборонена у 529 р. візантійським імператором Юстиніаном С. ередній П. припадає на період від серед І. ст. до н. е. до поч. III ст. Після зруйнування Академії в Афінах П. був відроджений Евдором у Александрії. Для середнього П. характерна увага до трансцендентального, надчуттєвого світу ідей, що трактувалися в основному як думки Бога та іманентні форми речей. Переважає етична проблематика, але її розробка пов'язується з засадничим принципом "слідування Богу". Серед представників середнього П.: у І ст. - Трасилл, який розподілив платонівські діалоги по тетралогіях, і Філон Александрійський - засновник методу екзегетики; у II ст. - моралісти Плутарх Херонейський і Апулей, ритор Максим, автор "шкільного" викладу платонівського вчення Альбін, критик християнства Цельс та ін. Для більшості з прихильників цієї філософської школи П. є не систематично розроблюваним вченням, а загальнофілософською основою світогляду, яка стимулює оригінальну творчість. Середній П. існував, переплітаючись із неопіфагореїзмом. Становлення нового П. (неоплатонізму) пов'язане з Алексан-' дрійською школою платоніка Аммонія Саккаса (межа II - III ст.), учнями якого були Лонгін, Ориген, а також Плотин, котрий вважається його засновником О. днак, за свідченням Порфирія, основні плотинівські ідеї були сформульовані вже Аммонієм. Новий П. синтезував увесь тисячолітній розвиток античної філософії, інтегрувавши численні ідеї з інших пізньоантичних учень. Окрім Плотина, головними представниками нового Ц. є Порфирій, Ямвліх, Прокл В. ід 432 р. неоплатонізм стає вченням, прийнятим у афінській Академії. Переважно через неоплатонізм антична філософська традиція була засвоєна християнською думкою. Розроблений неоплатоніками теоретичний інструментарій став основою теологічних праць християнської патристики (Августин, Григорій Ниський та ін.). 2) П. у широкому сенсі слова охоплює всі ті вчення і напрями думки, що виникали під впливом філософії Платона та його античних послідовників (передусім неоплатоніків); інколи використовується також для позначення наближеності теоретичної чи світоглядної позиції до метафізичних настанов платонівського вчення. У цьому сенсі говорять про П. класичної патристики (особливо августинівської спадщини) чи середньовічного реалізму. Прикладом свідомого відродження вчення Платона є діяльність Флорентійської академії за доби Ренесансу (XV ст.), коли П. стає знаряддям теоретичної боротьби зі схоластизованим аристотелізмом.С. Пролеєв -
105 політологія
ПОЛІТОЛОГІЯ, політична наука - у сучасному розумінні терміном "П." (політична наука) позначають цілу сукупність різних галузей дослідження та різних теорій, спрямованих на пізнання політики. Розгалуженість на розділи та науки є причиною того, що часто говорять не про одну політичну науку, а про політичні науки. До найважливіших політичних наук належать: політична історія, політична соціологія, політична психологія, політична економія (економіка), політична географія, політична демографія, політична антропологія та компаративні політичні дослідження О. крім того, до основних розділів П. сьогодні відносять особливі ділянки дослідження: політичні установи, політичну поведінку, державне адміністрування, міжнародні відносини. Назвою "П." сьогодні об'єднують різноманітні політичні дослідження, які відрізняються не тільки предметно, а й теоретично та методологічно. Термін "політична наука" був уведений у слововжиток, аби протиставити позитивну науку про політику політичній філософії. До політичної науки у період її становлення ставили такі самі вимоги, як і до природничих наук: її узагальнення повинні ґрунтуватися на фактах (бути індуктивними); П. повинна бути здатною здійснювати передбачення, які можна підтверджувати (спростовувати) з допомогою фактів; П. повинна бути ціннісно-нейтральною ("об'єктивною", "позаідеологічною"). У 50 - 60-ті рр. XX ст. методологічною основою політичної науки став біхевіоризм. Хоча біхевіоризм виник у 20-ті рр. XX ст. у США як напрям емпіричної психології (Вотсон, Скінер), але у 50 - 60-ті рр. методи біхевіоризму були застосовані у П.; у такий спосіб прагнули подолати переважання психологічних, моральних та формально-правових підходів. Біхевіоризм відіграв корисну роль у підвищенні уваги до поведінки, зокрема до поведінки груп, у різних ситуаціях, підвищив роль емпіричних методів у П. - в тім числі застосування кількісних, математичних методів. Але позитивістська обмеженість біхевіоризму призвела у П. до втрати її методологічної цілісності та до появи цілої серії різних методологій та теорій - теорії груп, системного та структурно-функціонального аналізу, теорії прийняття рішень, теорії раціонального вибору, теорії ігор, економетрики тощо. Безсумнівно, сьогодні існують безперечні підстави вважати, що П. існує, принаймні, як певна дисципліна. Мається на увазі певний інтелектуальний рух, кооперація людей, які називають себе політичними науковцями; ця кооперація ґрунтується на визнанні певних критеріїв професійності та етичних норм, прийнятих у науковій діяльності. Ці норми знаходять своє реальне втілення у наявності певного простору спілкування, в існуванні комунікативної спільноти: існує велика кількість періодичних видань, проводяться круглі столи, конференції, конгреси, в тім числі на міжнародному рівні. Важливу роль у координації цього руху та в його самоусвідомленні відіграє Міжнародна асоціація політичних науковців (IPSA - International Political Science Association). П. є предметом викладання, і в цьому розумінні вона теж є дисципліною. Потреби викладання підштовхують науковців до визначення хоча б у загальних рисах її структури та змісту. Одначе існування П. як дисципліни ще не означає, що вона є чимось цілісним у методологічному та теоретичному відношенні З. аперечення ідеї єдності методу (методологічної єдності суспільних наук) стало важливою додатковою обставиною, яка привела до змін у розумінні того, що слід вважати теорією в суспільних науках З. окрема, визнання того, що у суспільних науках не можна нехтувати інтенціональністю (тобто інтересами, уявленнями, ціннісними орієнтаціями, які мотивують будь-який вчинок), спричинилося до підвищення ролі герменевтичних методів у суспільних науках. Серед тих позицій, які визнають можливість політичної науки як такої, можна виокремити принаймні три найважливіші. Першу обстоюють ті науковці, які намагаються забезпечити методологічну єдність політичної науки, пропонуючи певний варіант теорії, що, з їхнього погляду, здатна виконувати роль об'єднувальної парадигми для П. Одначе домінування тих чи тих парадигм переважно означене часовими та географічними межами. Визнання цього безперечного факту привело до утвердження позиції плюралізму, коли вислів "політичні науки" вважають висловомпарасолькою, який позначає тільки деяку сукупність різних методів та теорій. Таку позицію, зокрема, можуть розвивати в руслі філософії деконструктивізму К. райній формі плюралізму методологій та теорій протистоїть поміркованіша та більш виправдана позиція. Її суть полягає в погляді на різні методології та теорії як на взаємодоповнювальні (її також визначають як "синергетичну" різних методологій та теорій).В. Лісовий -
106 closed position
врівноважена позиція; закрита позиція; збалансована позиція ( у валютних операціях) -
107 outstanding position
непогашена позиція; неврегульована позиція; незакрита позиція -
108 key
1. n1) ключ (від замка тощо)2) ел. важільний перемикач, кнопка4) визначник (рослин, тварин)5) роз'яснення; розгадка6) ключова позиція7) правильний шлях до чогосьkey to the heart — вірний шлях (ключ) до серця
8) тех. клин; шпонка; засув, чека9) архт. замок склепіння (арки)10) бот. крилатка11) муз. ключ; тональністьkey tone — тоніка, основний тон
12) клавіша; клапанthe keys of a pianoforte — клавіші (клавіатура) фортепіано
13) тон мови14) стиль мови15) жив. тон, відтінок (у барвах)16) заст. набережна17) заст. піщана мілинаkey actor — амер. провідний актор
key bed (groove, seat, way) — тех. шпоночна канавка
key lighting — кін. основне освітлення
key line — амер., розм. заголовок в один рядок; виноска, що пояснює умовні знаки
key man — незамінний (провідний) працівник; фахівець
key move — дебют; перший хід (у розв'язанні шахової задачі)
key signature — муз. ключовий знак
key word — ключове слово; колонтитул
to deliver one's keys — здаватися, визнавати себе переможеним
to give smb. the key of the street — виселити когось з квартири, викинути когось на вулицю
to hold the key of smth. — тримати щось під контролем, мати повну владу над чимсь
2. v1) замикати на ключ2) використовувати умовні позначки3) тех. заклинювати, закріпляти шпонкою4) тел., рад. працювати ключем5) муз. настроювати музичні інструментиkey up — збуджувати, накручувати, напружувати
* * *I [kiː] n1) ключ ( від замка); ключ (для заводу годинникового механізму, настроювання мyз. інструмента е т. п.); гайковий ключ; eл. ключ, кнопка, важільний перемикач2) ключ (до вправ, розв'язання задач); підрядковий переклад, дослівник; визначник (рослин, тварин); роз'яснення, розгадка3) ключова позиція (що забезпечують доступ, вхід, контроль) вірний шлях ( до чого-небудь), ключ4) тex. клин; шпонка; чека, засув5) бyд. клинчаста цегла; apxiт. замок, ключ склепіння або арки6) бoт. крилатка7) aмep. студент привілейованого університету ( за нагрудним значком у вигляді ключа)8) обч. клавішаgolden /silver/ key — хабар; підкуп
II [kiː] athe power of the keys — Папська влада; право відпущення гріхів
1) головний, основний, ведучий, провідний2) ключовий, опорний3) кiнo, фoтo основний4) cпeц. дескрипторний5) визначальний, розпізнавальнийIII [kiː] v2) використовувати умовні позначки, значки, символи3) тex. заклинити, закріпити шпонкою4) радіо, тeл. працювати ключемIV [kiː] n1) клавіша; клапан ( духового інструмента); pl клавіатура (рояля, комп'ютера)2) мyз. ключ, тональність3) тон мовиall in the same key — монотонно; стиль мови; тон, відтінок (кольору, фарби)
4) "ключ", тональність (фотознімка, кінокадру)V [kiː] v1) настроювати музичний інструмент (тж. key up)2) пристосовувати ( до чого-небудь); приводити у відповідність ( із чим-небудь)3) cпopт. (on) наглядати за відповідним номером команди супротивника; "опікувати" (супротивника; футбол, хокей)VI [kiː] n; амер.острівець, кораловий риф ( біля узбережжя Флориди е Вест-Індії)VII [kiː] n; сл.кілограм (особл. марихуани або героїну) -
109 neutral
1. n1) нейтральна держава2) нейтрал, громадянин нейтральної держави3) людина, що займає нейтральну позицію4) нейтральний (сіруватий) колір; безбарвність5) авт. нейтральна позиція важеля коробки передач2. adj1) нейтральний; що не бере участі у війні2) нейтралістський; позаблоковий3) середній; непевний; проміжний4) байдужий5) безсторонній6) невиразний; сіруватий; чистий, без інших відтінків (про колір)7) бот., зоол. безстатевий8) неполяризований* * *I n2) нейтрал, громадянин нейтральної держави; судно нейтральної держави; людина, яка займає нейтральну, байдужу або проміжну позицію3) нейтральний, невизначений, сіруватий колір; безбарвність4) eл. нейтраль; нульовий або нейтральний провід5) aвт. нейтральне положення важеля коробки передач6) фiз. нейтрал, незаряджена частинкаII a1) нейтральний, який не бере участі у війніneutral officer — ( військовий) посередник; нейтралістський; який не приєднався, який не бере участі у блоках
2) середній, невизначений; проміжний3) байдужний4) безсторонній, неупереджений5) ( про колір) нейтральний, невизначений, сіруватий; чистий, без інших відтінків6) бoт., зooл. безстатевий7) cпeц. нейтральний; неполяризований; зрівняльний8) фiз. нейтральний, незаряджений -
110 perpendicular
1. n1) перпендикуляр, перпендикулярна лінія; перпендикулярна площина2) вертикаль3) перен. тверда позиція4) буд. висок5) розм. прийом, де їдять стоячи; а-ля-фуршет2. adj1) перпендикулярний, вертикальний2) крутий, прямовисний3) прямий, негнучкий4) розм. стоячий* * *I n1) мaт. перпендикуляр; перпендикулярна пряма; перпендикулярна площина2) вертикаль3) вертикальне, пряме положення; тверда позиція4) cл. прийом a-ля фуршетII a1) перпендикулярний, вертикальний2) стрімкий, крутий3) прямий, який не гнеться, не згинається; негнучкий4) cл. стоячий -
111 platform
1. n1) платформа, поміст; перон2) площадка3) трибуна, сцена4) політична платформа, позиція5) передвиборна платформа6) військ. гарматна платформа7) геогр. континентальне платоplatform launcher — тех. пусковий стіл
2. v2) виступати з трибуни* * *I ['plʒtfxːm] n1) платформа; поміст; площадка; вiйcьк. артилерійська площадка, позиція; вiйcьк. гарматна платформа2) зaл. платформа; перон3) трибуна; сцена; президія ( зборів); трибуна, форум; трамплін4) політична платформа, позиція; передвиборна платформа5) площадка (трамвая, автобуса); cл. тамбур ( пасажирського вагона); вестибюль6) гeoгp. ( континентальне) плато; тераса, уступ; височина, висота7) вишка9) підошва черевиків типу "платформа"; черевики на товстій підошві, на "платформі"10) cпeц. інерціальна платформа ( для визначення положення космічного корабля)II [`plʒtfxːm] a III [`plʒtfxːm] v1) піднімати, поміщати на платформу, поміст4) намічати, планувати -
112 positional
-
113 positioning
n1) розстановка, розміщення, розташуванняpositioning of players — спорт. розстановка гравців
2) тех. установка у певному положенні3) спорт. вибір позиції* * *n1) розміщення [див. position2]2) cпeц. встановлення в певному положенні, позиціонування; регулювання положення; юстирування3) cпopт. вибір позиції4) aв., кocм. орієнтація, визначення положення ( у просторі) -
114 prime
1. n1) початок, початковий період2) розквіт, найкращий час3) поет. весна; початок4) найкраща частина (чогось)5) церк. утреня6) муз. прима, основний тон7) спорт. перша позиція (у фехтуванні)8) мат. просте число2. adj1) початковий2) первісний, вихідний; первинний3) простий, нескладовийprime number — мат. просте число
4) головний, найважливіший, перший5) чудовий, відмінний, першокласний, найкращийprime meridian — геогр. нульовий меридіан
3. v1) повторюватися через короткі інтервали (про приплив і відплив)2) підрізувати (дерева)3) вистрибувати з води (про рибу)4) запалювати6) вставляти запал7) напоїти, нагодувати досхочу8) заздалегідь забезпечувати інформацією; інструктувати; муштрувати9) ґрунтуватиprime the pump — стимулювати, заохочувати; викликати зростання економічної активності
* * *I [praim] n1) початок, початковий період; пoeт. весна ( the prime of the year); розквіт, кращий час2) краща частина ( чого-небудь)3) цepк. заутреня ( у католиків); світанок4) мyз. прима; основний тон5) мaт.; cкop. вiд prime number [див. prime2 2]; прим, знак штриха (')6) фехт. прим-позиція, перша позиція7) = primeroII [praim] a1) первіснийprime — саыse першопричина; первинний, вихідний
prime cost — eк. собівартість
2) простий, нескладенийprime number — мaт. просте число
3) головний, найважливіший; перший, основний4) чудовий, відмінний, першокласний, кращої якостіIII [praim] v2) тex. заправляти ( двигун); підкачувати паливо ( у карбюратор); заливати ( насос) перед пуском; наповнювати водою ( котел)3) напоїти, нагодувати досита4) заздалегідь забезпечувати інформацією; інструктувати; натаскувати5) cпeц. ґрунтувати; робити первинну обробку ( дорожнього покриття) в'яжучим матеріалом7) бioxiм. служити затравкою8) тex. відносити вологу паром9) мaт. позначати знаком штриха (')IV [praim] vповторюватися через ( більш) короткі інтервали (про приплив, відплив)V [praim] v -
115 sit
In1) розм. місце, служба, робота2) сидіння3) тех. осіданняto be at the sit — розм. займатися кишеньковими крадіжками у транспорті
IIv (past і p.p. sat)1) сидіти2) садовити, саджати, садити, усаджувати (когось)3):4) засідати, проводити засідання5) розглядати, розслідувати (справу)7) залишатися, перебувати, бутиto sit at home — а) сидіти, склавши руки; нічого не робити; б) сидіти вдома
8) уміщувати, бути розрахованим на якусь кількість місцьthe hall sits four hundred people — цей зал уміщує чотириста чоловік; цей зал розрахований на чотириста місць
9) (on, upon) обтяжувати (когось, щось), давити (на когось, на щось)12) сховатися, причаїтися (в засідці)13) бути розташованим14) заст. проживати, мешкати15) облягати, тримати в облозі, взяти в облогу17) позувати (художнику)19) займати посаду; бути членом (комісії тощо)20) представляти (у парламенті когось — for)21) сидіти (про одяг)22) личити, годитися, пасувати, бути до лиця (тж перен.)23) сидіти на яйцях, висиджувати (пташенят)26) спорт. мати правильну позицію (про весляра)27) стояти (про судно)sit back — а) відкидатися (на спинку стільця тощо); б) байдикувати
sit down — а) сідати, займати місце; б) ав., розм. приземлятися, робити посадку; в) оселятися, влаштовуватися; г) братися (до роботи); д) миритися (з чимсь — with); є) терпіти, зносити (щось — under); є) іст. почати облогу; ж) обложити (фортецю тощо — before)
sit in — а) доглядати дитину під час відсутності батьків; б) засідати; брати участь у роботі (комісії тощо)
sit on — а) бути членом (комісії); б) розглядати (справу); в) розм. вилаяти; обірвати
sit out — а) висидіти (до кінця); б) сидіти осторонь, не брати участі (у чомусь); в) пересидіти (когось)
sit through — висидіти, витримати до кінця
sit under — відвідувати (слухати) чиїсь проповіді
sit up — а) підвестися, сісти (в ліжку); б) не лягати спати; засиджуватися до пізньої ночі; в) робити стійку, служити (про собаку); г) випрямлятися, випростуватися
to sit in judgement — а) бути суддею, засідати в суді; б) ухвалювати вирок, засуджувати
to sit at smb.'s feet — бути чиїмсь учнем (послідовником); прислухатися до чиєїсь авторитетної думки; учитися у когось
to sit on one's hands — а) ледарювати, за холодну воду не братися; б) утримуватися від схвалення (чогось)
to sit on the fence (on the rail) — вичікувати, займати нейтральну позицію
to sit still — поводитися мирно; бути тихим
* * *I [`sit] n1) припасування, підгонка ( під фігуру)2) місце, служба, робота3) сидіння4) тex. осадка; осіданняII ['sit] v( sat)1) сидіти; саджати, садовити; ( with) сидіти з ким-небудь, доглядати за ким-небудь; працювати нахожою нянькою; сидіти, залишатися з ( чужими) дітьми ( за плату); ( through) висиджувати до кінця2) засідати, проводити засідання; розбирати, розглядати; розслідувати; засідати в суді, бути суддею3) зосереджено займатися ( чим-небудь); сидіти ( над чим-небудь); учитися, навчатисяto sit for an examination — готуватися до іспиту; складати іспит
4) залишатися, знаходитисяto sit at home — сидіти вдома; нічого не робити, сидіти склавши руки; знаходитися, стояти
5) уміщати, бути розрахованим на яку-небудь кількість місць6) (on, upon) обтяжувати, тиснути7) (on) придушувати ( чий-небудь опір); ставити на місце8) канц. (on) затягувати, відкладати; маринувати9) засісти, влаштувати засідку; причаїтися10) знаходитися, бути розташованим11) пoeт. виходити ( звідки-небудь); мати який-небудь напрямок12) (on) приховувати, засекречувати; протидіяти публікації, гласності14) бути членом ( якої-небудь комісії); посідати посаду ( в якій-небудь установі)to sit on a jury — входити в журі; бути присяжним засідателем; ( for) представляти ( у парламенті)
16) висиджувати ( пташенят); сидіти на яйцях; саджати на яйця18) cпopт. мати правильну позицію ( про весляра) -
116 station
1. n1) місце; місцеположення2) станція; центр; (головний) пункт; постcentral station — електростанція; мор. центральний пост
3) амер. поштове відділення4) залізнична станція; вокзал5) стоянка6) військ. пост7) пункт розквартирування8) гарнізон9) авіабаза10) військово-морська база (тж naval station)12) суспільне становище; професія; звання13) ареал; місце поширення; ділянка мешкання14) геод. візирний пункт15) тех. вузол (агрегату)16) етап (виробничого потоку)17) спорт. місце на старті18) розм. вівчарська ферма; овече пасовищеstation yard — зал. станційні колії
Stations of the Cross — церк. зупинки (Христа) на хресному шляху
2. v1) ставити на певне місце2) розташовувати; приміщати; визначати позицію (для військ тощо)3) розміщувати за спискомto station oneself — влаштовуватися, розташовуватися; займати позицію (пост)
* * *I n1) місце, місцеположення, місце розташування2) станція; центр, ( головний) пунктfilling / сл. gas/ station — бензоколонка
central station — електростанція; мop. центральний пост; радіостанція
station designator — позивні радіостанції; cл. поштове відділення
3) вокзал; залізнична станціяstation bus — автобус готелю, що зустрічає постояльців на станції; стоянка
4) вiйcьк. постbattle station — бойовий пост; пункт розквартирування; гарнізон
5) авіаційна база, авіабаза; військово-морська база7) місце проходження служби ( відрядженого); країна або місто перебування ( дипломата)9) cпopт. місце на старті10) гeoд. візирний пункт11) тex. вузол ( агрегату); етап ( технологічного потоку)12) cпeц. ареал, місце поширення, станція, ділянка місцеперебування13) aвcтpaл. овече пасовище14) стояче положення; постава15) відділок ( поліцейський)16) пожежне депо17) cл. додатковий номер ( комутатора)II vставити на передбачене місце; направляти на місце роботи; поміщати, розміщати; визначати позицію (для військ, кораблів); розміщати за списком -
117 stationary
adj1) нерухомий; закріплений; стаціонарний2) постійний, незмінний; стійкий; стабільний3) що не змінює місцеперебуванняstationary waves — фіз. стоячі хвилі
4) що не змінює місця проживання5) позиційний (про війну)stationary take-off — ав. зліт з місця
* * *a1) нерухомий; закріплений, стаціонарний2) постійний, незмінний, стаціонарний, стабільний3) який не міняє місцезнаходження; який не міняє місця проживання; позиційний ( про війну) -
118 untenable
adj1) непридатний для проживання; нежитловий2) неспроможний; необгрунтований, непереконливий3) військ. непридатний для оборони* * *a1) непридатний для житла; нежилий2) неспроможний ( про теорію)untenable position — неспроможна позиція [див. 3]
an opinion untenable by those who know the facts — думка, неприйнятна для тих, хто знає факти
3) вiйcьк. непридатний для оборони; що не обороняєтьсяuntenable position — невигідна позиція [див. 2]
-
119 war
1. n1) війна; бойові діїshooting war — гаряча (справжня) війна
war of siege — блокада; позиційна війна
to go to war (against) — вдаватися до зброї (проти когось); починати війну (з кимсь); іти на фронт (на війну)
to wage (to make, to levy) war on (against) smb. — вести війну (воювати) з кимсь
2) боротьба; ворожнеча; ворожістьwar of the elements — боротьба стихій, стихійне лихо
3) поет. зброя; війська4) поет. битваwar bonds — фін. облігації воєнних позик
war brides — амер. дружини американських військовослужбовців, що одружилися під час служби за межами США
W. Book — військ. мобілізаційний розклад
war build-up — військ., розм. воєнні приготування; зосередження військ
war cabinet — військовий кабінет; уряд воєнного часу
W. College — військовий коледж
W. Department — військове міністерство (у США)
war eagle — орн. беркут
war effort — мобілізація усіх сил на оборону країни; робота для потреб фронту
war fever — мед. висипний («воєнний») тиф
war footing — воєнне становище; бойова готовність
war guilt — відповідальність (вина) за розв'язування війни
war hawk — амер. палій війни
W. House — військ., розм. військове міністерство
war loss — військ. воєнні втрати; корабель, що потонув під час воєнних дій
W. Office — військове міністерство (у Великій Британії)
war outfit — військове майно; бойова техніка; озброєння і обмундирування воєнного часу
war room — мор. командний пункт
war strength — бойовий склад; чисельність за штатами воєнного часу
war to the knife — військ. війна на винищення
war usage — юр. звичай війни
private war — кровна помста; самочинні воєнні дії
* * *I [wxː] n1) війна; бойові діїwar of siege — позиційна війна; icт. облогова війна; блокада
he fought in the Second World War /in World War Two/ — він учасник другої світової війни
War between the States — aмep.; icт.;громадянська війна в США (між Північчю та Півднем 1861-1865 pp.)
W. of Independence, Revolutionary W. — aмep.; icт. війна за незалежність (1775-1783 pp.)
the Thirty Years' War — icт. Тридцятирічна війна
War of the Roses — icт. війна Червоної, Білої троянди
2) боротьбаwar of nerves — війна нервів, психологічна війна
war of the elements — боротьба стихій; буря, стихійне лихо
3) ворожнеча, антагонізм4) icт. військаwar to the knife — вiйcьк. війна на винищування; боротьба не на життя, а на смерть
private war — кровна помста; самочинні військові дії ( без санкції уряду)
II [wxː] vto carry the war into the enemy's camp — переносити війну на територію супротивника; наступати; переходити в натиск ( у спорі)
1) книжн. воювати, вести війнуto war down — завоювати, підкорити
2) (with, against) боротися (з кимось, чимось)3) ворогувати, конфліктуватиIII = worse III IV = worse I V = worst IV -
120 yield
1. n1) урожай, плоди2) виробіток; вихід (продукції); видобуток3) дебіт (води)4) улов (риби)5) гірн. осідання (покрівлі)6) текучість (матеріалу)7) ек. дохід; дохідність; відсотковий дохід8) кількість вироблюваної продукції9) амер. сума зібраного податку з вирахуванням витрат на його збір10) військ. потужність (атомного боєприпасу); тротиловий еквівалент; калібр11) тех. корисна робота2. v1) виробляти; давати (плоди, урожай, доходи)2) перен. віддавати (належне)3) відходити; здавати (позицію тощо); здаватися4) поступатися; погоджуватисяto yield the pas — спорт. відмовитися від переваги
5) передати слово іншому промовцю; уступити трибуну6) дати згоду (дозвіл)7) піддаватися; не витримувати8) пружинити; прогинатися; осідати9) розтягуватися (про тканину тощо)10) відплачувати, віддячуватиto yield up the ghost — віддати богу душу, померти
* * *I [jiːld] n1) плоди, врожай2) вироблення; вихід ( продукції); дебіт ( води); улов ( риби); врожайність ( crop yield)5) eк. дохід; прибутковість6) cл. сума зібраного податку за вирахуванням витрат на його збір7) вiйcьк. потужність ( ядерного боєпріпасу); тротиловий еквівалентthe actual barn yield of a crop — кількість заготовленої /покладеної на зберігання/ сільськогосподарської продукції
milk yield — удій, надій (egg yield c-г яйценосність)
animal yield — c-г приплід
livestock yield — c-г вихід худоби; продуктивність худоби
yield of bread — припік, вихід хліба ( з муки)
II [jiːld] vto increase the yield of the soil — покращувати родючість / врожайність/ грунту
1) родити, давати (плоди, врожай, прибуток); icт. віддавати2) відступати; здавати ( позицію тощо); здаватися3) поступатися; погоджуватися; (to) поступитися трибуною; передати слово іншому оратору (тимчасово; to yield the floor); усн. дати згоду, дозвіл4) піддаватися; не витримувати; пружинити; прогинатися, осідати; розтягуватися ( про тканину тощо)5) бути причиною, викликати/спричинювати щось6) icт. відплачувати, віддаватиthis land yields well/poorly — ця земля добре/погано родить
these flowers yield a sweet scent — ці квіти розливають пахощі /добре пахнуть
to yield due praise to smb — віддавати належне /хвалу комусь
to yield ground /a position/ a fortress to the enemy — здати территорию/ позицію/фортецю ворогові
to yield consent — дати ( вимушену) згоду
to yield a ready consent — охоче /відразу ж/ погодитися
to yield to force — підкорятися силі, відступити перед силою
we will never yield — ми ніколи не відступимо /не здамося
the dye will not yield to soap or soda — цю фарбу не бере ні мило, ні сода
to yield a point in a debate — визнати правоту опонента, поступитися в якомусь питанні
to yield to entreaties /to demands/ to urgent solicitations/ to remonstrances — поступитися благанням /вимогам /наполегливим проханням/ напученням
to yield to circumstances — відступити /поступитися під тиском обставин
to yield to pressure /to temptation/ to persuasion — піддатися тиску /спокусі/ вмовлянням
to yield the championship /the track — cпopт. поступитися першістю /доріжкою
to yield to none in smth — нікому не поступатися чимось (зазвич. красою, добротою тощо)
I yield to none in my enthusiasm for the plan — я ставлюся до цього плану з не меншим ентузіазмом ніж усі інші
will the Senator yield — є чи не зволить сенатор передати слово іншому ( ораторові)є to yield to do smth погодитися щось зробити
to yield that smth should be done — дати згоду /дозвіл, щоб щось було зроблено
См. также в других словарях:
позиція — ї, ж. 1) Положення, постава тіла; поза. || У музикантів – певне положення рук, пальців під час гри на музичних інструментах. || У спорті – положення тіла, поза під час яких небудь вправ, при рухах. || У танцях – певне положення рук, ніг. Позиції… … Український тлумачний словник
позиційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
позиційність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
позиціонування — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
позиціонувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
позиціонуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
позиційний — а, е. 1) військ. Який ведеться на довгочасних бойових позиціях. 2) Стос. до позиції (у 5 знач.). 3) лінгв. Обумовлений місцем у слові (про звуки мови). •• Позиці/йна систе/ма чи/слення мат. система числення, яка ґрунтується на тому, що одна й та… … Український тлумачний словник
позицієнезалежний — а, е. Який не залежить від позиції … Український тлумачний словник
позиційність — ності, ж. Стан за знач. позиційний … Український тлумачний словник
позиційно — Присл. до позиційний … Український тлумачний словник
позиціювання — я, с., спец. 1) Переміщення і відновлення робочого органа пристрою в певну позицію. 2) У системах обробки інформації – встановлення вказівника на певний запис у базі даних … Український тлумачний словник