Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

(подряд)

  • 1 подряд

    I. 1) (сделка) підряд, ряда. -ряд на поставку муки, хлеба - підряд постачати борошно, хліб. Строить что-н. -дом - будувати що-небудь підрядом, з підряду;
    2) (сапож.) - см. Поднаряд.
    II. Подряд, нар. - поспіль, поряду, уряд, од ряду. [Три дні поспіль ішов дощ. Кілька годин уряд не одривався од роботи. Став книги вряд, поряду].
    * * *
    I сущ.
    підря́д, -у

    \подряд на строи́тельство — підря́д на будівни́цтво

    II нареч.
    по́спіль, вряд, підря́д, ( сряду) зря́ду

    Русско-украинский словарь > подряд

  • 2 Наподряд

    сщ.
    I. порядження и порядіння, згодження и згодіння, поєднання; срв. Наподряжать.
    II. Наподряд, нрч.-
    1) (от сщ. Подряд) - з (під)ряду. Отдавать, отдать работу -ряд - віддавати, віддати роботу з (під)ряду. Брать работу -ряд - брати роботу з (під)ряду, рядитися робити що. [Рядимося вугіль із станції возити (Київщ.)];
    2) (от сщ. Ряд) - уряд, поряду, поспіль; срв.
    II. Подряд, Сряду. Все -ряд - усі поспіль (уряд), (все решительно, все как один) геть-чисто всі, усі як один, усі як на підбір. [Усі огірочки як на підбір - зелені та тверді (Луб.)]. Брать -ряд - брати вряд. [Не вибирайте, беріть уряд! (Богодух.)].

    Русско-украинский словарь > Наподряд

  • 3 вообще

    взагалі, загалом, загально, огулом, (подряд) поспіль. Вообще говоря - загалом кажучи (беручи).
    * * *
    нареч.
    взагалі́; ( в общем) загало́м

    \вообще говоря́ — загало́м (взагалі́) ка́жучи (беручи́)

    Русско-украинский словарь > вообще

  • 4 всплошную

    всплошь зуспіль, щільно, суцільно.
    * * *
    нареч.; тж. всплошь
    суці́льно, поспіль, щі́льно; ( подряд) підря́д, уря́д; ( весь) геть уве́сь, геть-чи́сто весь

    Русско-украинский словарь > всплошную

  • 5 годами

    в знач. нареч.
    2) ( в некоторые годы) де́якими рока́ми, в де́які роки́

    Русско-украинский словарь > годами

  • 6 зауряд

    нрч. під один ряд, (сплошь) поспіль. Все зауряд - голова в голову. [Капуста - голова в голову однаковісінька (Сл. Гр.)].
    * * *
    нареч.
    1) (с кем-чем - на ряду, рядом) по́ряд, по́руч (з ким-чим, кого-чого); ( наравне) нарі́вні и нарівні́, врівні (з ким-чим)
    2) (подряд, непрерывно) безпере́рвно, непере́рвно

    Русско-украинский словарь > зауряд

  • 7 кряду

    нрч. поспіль, уряд; срвн.
    II. Подряд. [Поспіль три дні не ходив до школи (Київщ.)].
    * * *
    нареч.
    підря́д; вряд, по́спіль

    Русско-украинский словарь > кряду

  • 8 под

    I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.
    II. и Подо предл.
    1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;
    2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.
    * * *
    I сущ.
    під, род. п. по́ду; ( русской печи) чері́нь, род. п. чере́ні (ж.) и череня́ (м.); диал. пе́чище, ва́тра
    II предл.; тж. п`одо
    1) с вин. п. під (кого-що)

    бра́ть под защи́ту — бра́ти під за́хист (під оборо́ну)

    взя́ть под уздцы́ — взя́ти за узде́чку

    получи́ть под зало́г — оде́ржати (діста́ти) під заста́ву

    под аккомпанеме́нт роя́ля — під акомпанеме́нт (під су́провід) роя́ля

    пейза́ж под Левита́на — пейза́ж під Левіта́на

    подбира́ть под ма́сть, под па́ру, под цве́т — добира́ти до ма́сті, до па́ри, до ко́льору (під ко́лір)

    под кра́сное де́рево — під черво́не де́рево; (куда, вдоль подо что-л.) під, по́під (що, чим)

    взлете́ть под небеса́ — злеті́ти під (попі́д) небеса́

    ле́чь под сте́ну — лягти́ під (попі́д) сті́ну, лягти́ під (попі́д) стіно́ю (від стіни́)

    упа́сть под копы́та — впа́сти під (попі́д) копи́та; ( при обозначении времени) під (що); (со словами "вечер", "утро") над, по́над и пона́д (що), пе́ред (чим); ( накануне) про́ти (чого)

    под ве́чер — над ве́чір; ( к вечеру) на́двечір, пі́двечір

    под у́тро — пе́ред ра́нком (сві́том), над ра́нок

    под — воскресе́нье про́ти неді́лі, під неді́лю

    под коне́ц дня, го́да — під кіне́ць дня, ро́ку; ( в конце) наприкінці́ дня, ро́ку

    под Но́вый год — проти Ново́го ро́ку, під Нови́й рі́к; под

    о́сень — під о́сінь

    под ста́рость — на ста́рість, на ста́рості літ, на схи́лі ві́ку; (приблизительно: о весе, возрасте) бли́зько, ко́ло (чого); ( о возрасте) під (що); ве́сом

    под то́нну — ваго́ю бли́зько (ко́ло) то́нни

    под со́рок [лет] — під со́рок [ро́ків]; бли́зько (ко́ло) сорока́ [ро́ків]; ( при указании на назначение предмета) під, на (що), для (чого)

    ба́нка под варе́нье — ба́нка для варе́ння (на варе́ння)

    отда́ть дом под посто́й — відда́ти буди́нок на пості́й

    отда́ть зе́млю под сад — відда́ти зе́млю під сад

    2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

    под вла́стью — під вла́дою

    под влия́нием — під впли́вом

    под кры́шей — під да́хом

    под кома́ндой — під кома́ндою

    под но́сом — під но́сом

    подо мно́й — підо (піді) мно́ю

    под откры́тым не́бом — про́сто (про́ти) не́ба

    под предло́гом — під при́водом

    под председа́тельством — за (під) головува́нням

    под — реда́кцией за реда́кцією; под секре́том під секре́том

    под стра́хом сме́ртной ка́зни — під стра́хом сме́ртної ка́ри

    под тридца́тым гра́дусом се́верной широты́ — під тридця́тим гра́дусом півні́чної широти́

    под э́тим сло́вом сле́дует понима́ть — під цим сло́вом слід розумі́ти

    останови́ться под Ки́евом — зупини́тися під Ки́євом, зупини́тися бі́ля (ко́ло, бли́зько, поблизу́) Ки́єва

    сраже́ние под Москво́й — би́тва під Москво́ю

    уча́сток под карто́фелем — діля́нка під карто́плею

    это ещё под вопро́сом — це ще під зна́ком пита́ння; ( при названии приправы к блюду) з (чим)

    поросе́нок под хре́ном — порося́ з хрі́ном; (у основания, у нижней части) під, по́під (ким-чим)

    под горо́й — під (по́під) горо́ю

    под о́кнами — під (по́під) ві́кнами, попідвіко́нню

    под окно́м — під ві́кном

    под глаза́ми — під (по́під) очи́ма

    Русско-украинский словарь > под

  • 9 подряжать

    подрядить рядити, порядити, згоджувати, згодити, підгоджувати и підгоджати, підгодити, підряджати, підрядити, єднати, з'єднати, поєднати, під'єднати, (о мног.) поєднати кого. [Порядив столярів, мулярів. Згодив візника]. Подряженный - поряджений, згоджений, підгоджений, з'єднаний, поєднаний, підряджений. Извощики -жены - візників поряджено, згоджено.
    * * *
    несов.; сов. - подряд`ить
    підряджа́ти, підряди́ти, найма́ти, найня́ти и понайма́ти; догово́рювати, договори́ти, несов. ряди́ти, ладна́ти; диал. годи́ти, згоди́ти, поряджа́ти, поряди́ти, зряджа́ти, зряди́ти, підгожа́ти, підгоди́ти

    Русско-украинский словарь > подряжать

  • 10 подряжаться

    подрядиться рядитися, порядитися, згоджуватися, згодитися, підгоджуватися (підгоджатися), підгодитися, підряджатися, підрядитися, єднатися, під'єднатися, поєднатися. [Порядився парові печі строїти (Квітка)]. -диться в извоз - стати під хуру.
    * * *
    несов.; сов. - подряд`иться
    підряджа́тися, підряди́тися, найма́тися, найня́тися и понайма́тися, става́ти, ста́ти, догово́рюватися, договори́тися, несов. ряди́тися, ладна́тися; диал. поряджа́тися, поряди́тися

    Русско-украинский словарь > подряжаться

  • 11 сплошь

    нареч.
    суці́льно, су́спіль, суці́ль; (совершенно, решительно весь) геть уве́сь, геть-чи́сто весь; ( подряд) по́спіль, по́котом; ( целиком) цілко́м; ( насквозь) на́скрізь; ( полнейший) цілкови́тий

    и́збы стоя́т \сплошь шь — хати́ стоя́ть су́спіль

    траву́ \сплошь шь вы́косили — траву́ геть усю́ (геть-чи́сто всю) ви́косили

    \сплошь шь — и

    (да) ря́дом — ча́сто, ча́сто-гу́сто, ча́сто й гу́сто; ( то и дело) раз у раз

    Русско-украинский словарь > сплошь

  • 12 сряду

    нареч.
    зря́ду, уря́д; ( подряд) по́спіль

    Русско-украинский словарь > сряду

См. также в других словарях:

  • подряд — подряд …   Орфографический словарь-справочник

  • подряд — См …   Словарь синонимов

  • ПОДРЯД — 1. ПОДРЯД1, подряда, муж. Договор, по которому кто нибудь обязуется выполнить за определенную цену какую нибудь работу или доставить какие нибудь товары, материалы. Постройка по подряду. Подряд на поставку товара. || Работа по такому договору.… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПОДРЯД — 1. ПОДРЯД1, подряда, муж. Договор, по которому кто нибудь обязуется выполнить за определенную цену какую нибудь работу или доставить какие нибудь товары, материалы. Постройка по подряду. Подряд на поставку товара. || Работа по такому договору.… …   Толковый словарь Ушакова

  • ПОДРЯД — в гражданском праве договор, по которому одна сторона (под рядчик) обязуется выполнить за свой риск определенную работу по заданиюдругой стороны (заказчика) из ее или своих материалов, а заказчик обязу ется принять и оплатить выполненную работу.… …   Финансовый словарь

  • Подряд — см. Внутрихозяйственный арендный подряд; Договор бытового подряда; Договор подряда; Договор строительного подряда; …   Энциклопедия права

  • Подряд — Подряд: Подряд  один из рангов, в таксономической иерархии находящийся ниже рода, но выше вида. Подряд  вид договора …   Википедия

  • ПОДРЯД — см. Договор подряда …   Юридический словарь

  • Подряд — англ. contract договор, по которому одна сторона (подрядчик) принимает на себя обязательство выполнить определенную работу по заданию другой стороны (заказчика) за вознаграждение. Подрядчик выполняет работу по своему усмотрению и имеет право… …   Словарь бизнес-терминов

  • ПОДРЯД — ПОДРЯД, в гражданском праве договор, по которому одна сторона (подрядчик) обязуется за свой риск выполнить определенную работу по заданию другой стороны (заказчика) из ее или своих материалов, а заказчик обязуется принять и оплатить выполненную… …   Современная энциклопедия

  • ПОДРЯД — в гражданском праве договор, по которому одна сторона (подрядчик) обязуется за свой риск выполнить определенную работу по заданию другой стороны (заказчика) из ее или своих материалов, а заказчик обязуется принять и оплатить выполненную работу.… …   Большой Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»