Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(подписью)

  • 1 за

    предл. с вин. и с твор. пп.
    1) а) за що. [Узяв її за рученьку. Паничу, я вас за чуба посмичу (Номис)]. Вступиться за кого - оступитися, обстати за ким и за кого. Она вышла за военного - вона віддалася за військового. Ручаться за кого - ручитися за кого; б) (на вопрос куда) за, по-за що. [Ховається за чужі плечі. Вивозити гній на степок по-за місто (за город)]. Сесть за стол - сісти до столу (и за стіл); в) (о вознаграждении) за що. [Гроші за роботу]; (принимая в соображение что) по чім. [По такій роботі треба не такі гроші брати]; г) (о замещении) за кого, замість кого. [Послав сина замість себе]. За что браться - до чого братися. [До науки бралися. Козаки, до шабель! До роботи взялися];
    2) а) (на вопрос где) за, по-за чим. [За синім-би морем милого знайшла (Шевч.). Скрізь і перед нами і по-за нами бриніють чоловічі шапки (Г. Барв.). По-за межами нашої країни = за пределами нашей страны]. За чем (о занятии) - за чим, (зап.) при чому. [Сидить за шитвом чи за прядивом. На лаві при вечері вся сім'я сиділа (Рудан.)]; б) один за другим, друг за другом - один по одному. [Усі, один по одному, повиходили з хати. Мрія спливала по мрії (Грінч.)]. Шаг за шагом - ступінь по ступеню. Идти вслед за кем - іти слідом за ким. Гнаться за кем, за чем - гнатися за ким, за чим. Охотиться за волком - полювати на вовка, за вовком. Пойти за кем, за чем - піти по кого, по що. [Біжіть швидше по лікаря. Поїхав у ліс по дрова, а я пішла по воду]. Пойти за делом - піти за ділом (а не по ділу). Оставить кого далеко за собою - залишити кого далеко позад себе. Он уехал вскоре за мной - він поїхав незабаром після мене;
    3) (на вопрос: за сколько) за, через. [Виплакала карі очі за чотири ночі. За останні два роки (или за останніх двох років) він написав кілька гарних оповіданнів. Денис через усю дорогу хоч-би пару з уст пустив (Квітка)]. За неделю перед этим - тиждень перед цим, перед тижнем. За год раньше - рік наперед, перед роком. Ему за сорок лет - йому років понад сорок. За две версты от города - за дві верстві від міста. За пятнадцать рублей - за п'ятнадцять карбованців. Найти за кем - знайти на кому. [На йому не знайшли ніякої провини (Н.-Лев.)]. Следовать за кем (по времени) - іти за ким, бути під ким. [Ця дівчинка - старша, а під нею оцей хлопчик]. За ним это водится - за ним це буває (поводиться). За глаза - позаочі. [Се не позаочі люди кажуть, а в вічі (Г. Барв.)]. Теперь очередь за мной - тепер моя черга. Запишите это за мной - запишіть це на мене. Будет за мной - буде за мною. За неимением - не маючи; бо не маю, через брак, для браку чого. [Не маючи грошей, не можу купити. Не можу купити, бо не маю грошей. Не друкується через брак місця]. За исключением - з винятком чого, виймаючи що, окрім чого, кого. За недосужностью, за болезнью, за старостью и т. п. - через нікольство, через х(в)оробу, через старощі и т. п. За подписью секретаря - з підписом секретаря. Что за чудо, удивление! - що за диво!
    * * *
    предл.
    1) с вин. п.

    за (кого-що); вы́йти за дверь — ви́йти за две́рі

    ему́ за со́рок — йому́ по́над (за) со́рок, йо́му більш як со́рок, йому́ мину́ло со́рок; (при обозначении предмета, около которого располагается кто-л. для какого-л. действия, занятия) за (що), до (чого)

    сесть за роя́ль — сі́сти за роя́ль

    сесть за стол — сі́сти за стіл (до сто́лу); ( при указании на переход границы времени) за (кого-що), по (кому-чому)

    за по́лночь — за пі́вніч, по пі́вночі; (при обозначении промежутка времени, в течение которого что-л. совершается) за, у, в (що)

    за отчётный пери́од — за зві́тний пері́од; (минуя кого-что-л.) за, по́за (кого-що)

    вы́йти за воро́та — ви́йти за (по́з) воро́та; ( при обозначении расстояния посредством предметов - где) че́рез; ( при обозначении объекта действия) до (чого), за (що)

    взя́ться за рабо́ту — узя́тися до робо́ти (за робо́ту, до пра́ці, за пра́цю)

    2) с твор. п.

    за (ким-чим); сиде́ть за столо́м — сиді́ти за столо́м (при столі́); (по ту сторону, позади кого-чего-л.) за; (преим. с оттенком протяжённости) по́за (ким-чим)

    за горо́й — за горо́ю; (при указании на последовательность, постепенность) за (ким-чим), по (кому-чому)

    чита́ть кни́гу за кни́гой — чита́ти кни́жку за кни́жкою (кни́гу за кни́гою); (при указании лица, предмета, которые нужно достать, добыть, привести) по (кого-що), за (ким-чим)

    ходи́ть за гриба́ми — ходи́ти по гриби́ (за гриба́ми); (во время, вблизи чего-л.) за (чим), при (чому); ( при подчёркивании временного значения) під час (чого)

    за обе́дом — за обі́дом, при обі́ді, під час обі́ду; (при обозначении причины чего-л.) че́рез (що); за (чим)

    за отсу́тствием (за неиме́нием) све́дений — че́рез брак відо́мостей, за бра́ком відо́мостей; (после глагола "ухаживать") за (ким-чим), бі́ля, ко́ло (кого-чого); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    уха́живать за больны́м — догляда́ти хво́рого (за хво́рим), ходи́ти за хво́рим (бі́ля хво́рого, коло хво́рого); (при обозначении чьего-л. свойства, ощущения) у (кого-що), за (ким-чим); (иногда переводится вин. п. без предлога)

    чу́вствовать за собо́й вину́ — почува́ти за собо́ю прови́ну (вину́), почува́ти себе́ ви́нним; почува́тися до вини́ (до прови́ни)

    3) в знач. нареч. за

    выска́зывания за и про́тив — висло́влювання (ви́словлення) за і про́ти

    Русско-украинский словарь > за

  • 2 крепить

    1) (укреплять силы, здоровье и т. п.) зміцняти, зміцнювати, крі[е]пити. [Віра кріпила завзяття (Маковей). Вже-б і помер, та зміцнює мене надія вас побачити (М. Вовч.)];
    2) -пить железными полосами болтами, гвоздями и т. п. - скріпляти, скріплювати, стягати залізними штабами, шворенями (шрубами), цвяхами и т. п. -пить нитку - закріпляти нитку. -пить паруса - ключувати вітрила. -пить имущество за кем - закріпляти майно за ким. -пить подписью - скріпляти підписом. -пить желудок - твердити, скріпляти, запирати, заколоджувати шлунок. [Сливи не твердять шлунка, а груші твердять (Чернігівщ.). Добрий борщ оскомистий приставляє, живіт козаків скріпляє (Чуб. V)].
    * * *
    1) кріпи́ти; ( скреплять) скріплювати, скріпля́ти; ( закреплять) закрі́плювати, закріпля́ти
    2) (перен.: укреплять, усиливать) змі́цнювати, зміцни́ти, міцни́ти, кріпи́ти
    3) мед. скрі́плювати, скріпля́ти, кріпи́ти

    Русско-украинский словарь > крепить

  • 3 печать

    1) печать (-ти), печатка. [Ствердили підписами й сенатською печаттю (Куліш). Перстень з печаткою]. Именная -чать - іменова печать. -чать молчания - печать мовчання. Наложить -чать - наложити, покласти печать. [Ухвалили печать наложить на язик мій, на душу (Франко)]. С приложением -ти - з притисненням (з відтисненням) печати. Подписью и приложением -ти свидетельствую - підписом і відтиском печатки свідчу. Приложить -чать к чему - печать (печатку) притиснути до чого, відтиснути на чому. -чать взломана - печать зламана. Взлом -чатей - порушення (зірвання) печатей;
    2) (переносно: знак) знак, ознака, знамено, печать, (клеймо) тавро. [Печать буденщини лягла на них (Єфр.). Смерть виразно поклала свою страшну похмуру ознаку на зсохлому змученому обличчю (Грінч.)]. Быть отмеченным -тью чего-л., носить -чать чего-л. - бути позначеним чим, мати на собі печать (ознаку) чого. Его сочинения носят на себе -чать гения (гениальности) - його твори мають на собі печать генія (позначені геніяльністю). Наложить свою -чать - покласти свій знак (свою печать, свою ознаку, своє тавро. -чать позора - тавро ганьби;
    3) друк, (пресса) преса, Приготовить к -ти - виготовити (обробити) до друку. Разрешить, одобрить к -ти (к печатанию) - дозволити, ухвалити до друку. Отдавать книгу в -чать - віддавати книгу до друку, пускати книгу в друк. Книга вышла из -чати - книга вийшла з друку. Опубликовывать, -ковать в -чати - друком подавати, подати, оголошувати, оголосити друком. [Про їх не записано ні одної пісні, ні одного переказу, а що подавано було друком, те було фальсифікатом (Куліш). Оголосив я друком не одно вже своє і чуже компонування (Куліш)]. Появиться в -чати - з'явитися (появитися) друком. Периодическая -чать - періодична преса. Этот вопрос обсуждается в -чати - це питання обмірковується в пресі. Свобода -чати - воля друку (преси). Постановления относящиеся к -чати - постанови про пресу (про друк);
    4) (шрифт) друк, літери, письмо. Мелкая -чать - дрібний друк. Убористая -чать - тісний (густий) друк. Крупная -чать - буйний друк. [Друк у цій книзі не читкий (не розбірний)]. Церковная -чать - (церковно-)слов'янський друк, (церковно-)слов'янські літери, (церковно-)слов'янське письмо, слов'янка. Гражданская -чать - руський друк, руські літери, руське письмо.
    * * *
    1) печа́тка, печа́ть, -ті
    2) перен. печа́тка; ( отпечаток) відби́ток, -тку; ( знак) знак, -у; ( след) слід, -у
    3) ( печатание) дру́к, -у
    4) ( о шрифте) дру́к
    5) ( пресса) пре́са

    соломо́нова \печать — бот. купина́, соломо́нова печа́тка

    Русско-украинский словарь > печать

  • 4 подписной

    1) підписний. [Підписний лист];
    2) передплатний. [Передплатний рік на видання]. -ная цена - ціна за передплатою.
    * * *
    1) підписни́й; передпла́тний

    \подписной лист — підписни́й лист

    подписна́я цена — передпла́тна ціна́

    2) ( снабжённый подписью) підпи́саний

    Русско-украинский словарь > подписной

  • 5 роспись

    1) ( действие) розмалюва́ння, (неоконч.) розмальо́вування
    2) (сюжетные изображения, орнаменты) малюва́ння; ( узоры на бытовых предметах) мере́жання, мереження
    3) ( письменный перечень) ро́зпис, -у; (список) спи́сок, -ску

    \роспись сь госуда́рственных дохо́дов — и

    расхо́дов — ро́зпис держа́вних прибу́тків і вида́тків

    4) ( текст с подписью) на́пис, -у; ( подпись) пі́дпис; ( расписка) розпи́ска

    Русско-украинский словарь > роспись

См. также в других словарях:

  • скрепивший подписью — прил., кол во синонимов: 8 • подмахнувший (11) • подписавший (22) • подписавшийся …   Словарь синонимов

  • скрепивший своей подписью — прил., кол во синонимов: 9 • зарукоприкладствовавший (2) • подмахнувший (11) • …   Словарь синонимов

  • скрепление подписью — рукоприкладство Словарь русских синонимов. скрепление подписью сущ., кол во синонимов: 1 • рукоприкладство (17) Словарь синонимов A …   Словарь синонимов

  • скреплявший подписью — прил., кол во синонимов: 8 • подмахивавший (13) • подписывавший (22) • подписывав …   Словарь синонимов

  • скреплявший своей подписью — прил., кол во синонимов: 8 • подмахивавший (13) • подписывавший (22) • подп …   Словарь синонимов

  • скрепить подписью — поставить подпись, приложить руку, скрепить своей подписью, подписать, расписаться, подписаться, подмахнуть, поставить свою подпись Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • скреплять подписью — подписывать, расписываться, подписываться, ставить свою подпись, ставить подпись, подмахивать, скреплять своей подписью, прикладывать руку Словарь русских синонимов …   Словарь синонимов

  • одостоверявший подписью — прил., кол во синонимов: 1 • удостоверявший (24) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • снабженный подписью — прил., кол во синонимов: 2 • подписанный (11) • подписной (3) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • СКРЕПЛЕНИЕ ПОДПИСЬЮ — В страховых операциях: требование о наличии подписи агента или представителя страховщика на страховом полисе. Скрепление подписью необходимо для подтверждения того, что договор страхования действует …   Страхование и управление риском. Терминологический словарь

  • канал обмена сообщениями с подписью — — [http://www.rfcmd.ru/glossword/1.8/index.php?a=index&d=4386] Тематики защита информации EN signature channel …   Справочник технического переводчика

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»