-
1 поверх
-
2 поверх
I п`оверхтехн. эта́жII пов`ерхсве́рху -
3 лава-поверх
ла́ва-эта́ж -
4 міжфермовий поверх
межфе́рменный эта́жУкраїнсько-російський політехнічний словник > міжфермовий поверх
-
5 надземний поверх
надзе́мный эта́жУкраїнсько-російський політехнічний словник > надземний поверх
-
6 підвальний поверх
подва́льный эта́жУкраїнсько-російський політехнічний словник > підвальний поверх
-
7 технічний поверх
техни́ческий эта́жУкраїнсько-російський політехнічний словник > технічний поверх
-
8 цокольний поверх
цо́кольный эта́жУкраїнсько-російський політехнічний словник > цокольний поверх
-
9 სართული
поверх -
10 etage
поверх -
11 поверхность
поверх, поверхня, (редко) верховина (Св. П.). [Рівний поверх води (Коцюб.). Поверхня землі не рівна. Верховина на суходолі (Св. П.)]. Выплывать на -ность - виринати, зринати на поверхню. Боковая -ность - бічниця. Наружная, внешняя -ность стен - около. - ность тел - поверхня тіл.* * *пове́рхня, по́верх, -у; (наружная сторона стен, здания диал.) о́коло -
12 табаға
поверх, ярус Г. -
13 floor
1. n1) підлога; настил; поміст; перекриттяdirt floor — долівка, земляна підлога
2) дно (моря тощо)3) ґрунт; підошва (виробки)4) тік (тж corn floor)5) кін. знімальний павільйон6) поверхground floor — цокольний (перший) поверх
first floor — другий поверх; амер. перший поверх
7) геол. ярус, горизонт8) мінімальний рівень (цін тощо)9) місця в залі засідань (членів парламенту тощо)10) (the floor) право виступу, слово11) аудиторія; публікаfloor dip — спорт. піднімання на руках з підлоги
floor leader — амер. керівник партійної фракції у конгресі
floor show — амер. вистава серед публіки (в нічному клубі)
to cross the floor of the House — парл. перейти з однієї партії в іншу
2. v1) настилати підлогу2) збити з ніг; повалити на підлогу; розм. подолати3) розм. поставити в тупик; примусити замовкнути; збентежити4) розсипати по підлозі; поставити (покласти) на підлогу; розстилати на підлозі5) розм. закінчити (роботу)* * *I [flxː] n1) підлога; настил; перекриття; поміст2) дно (океану, моря, печери)deep-sea /deep-ocean/ floor — абісаль
3) ґрунт; підошва ( виробки)4) тік, гумно ( corn floor)5) мop. флот6) кiнo; cпeц. знімальний павільйон, кіноательє7) виробнича площа; цех; торговельний або виставочний зал; місце в ресторані, відведене під танці; танцювальний зал у клубі8) поверхfirst floor — другий поверх; aмep. перший поверх
9) гeoл. ярус, горизонт10) мінімальний рівень (цін, ставок, зарплати)11) місця членів парламенту у залі засідань; ( the floor) право виступу, слово; аудиторія, публіка; ( to takefloor) звязи словоII [flxː] aмінімальний, найнижчийIII [flxː] v2) повалити на підлогу; збити з ніг; здолати; упоратися3) збентежити, загнати у глухий кут; змусити замовкнути4) посадити на місце (учня, що не знає урок)5) розсипати по підлозі; поставити, покласти на підлогу; розстеляти по підлозі7) aвт. тиснути на педаль, гнати машину -
14 basement
n1) основа; фундамент; підвалина2) підвал; підвальне приміщення; цокольний поверх* * *n1) основа; фундамент, цоколь, низ будинку2) підвал; ( напів)підвальний поверх; цокольний поверх -
15 third
1. n1) третина; третя частина2) (the third) третє число3) третій (про людину)you are the third to ask me about it — ви вже третій, хто мене запитує про це
4) третій учасник гри5) трійка (оцінка)6) муз. терція7) pl товар третього сорту; товар низької якості8) третій клас (транспорту)9) pl юр. третина майна померлого чоловіка, що переходить дружині10) астр. шістдесята частка секунди11) фін. третій зразок переказного векселя (тж third of exchange)2. adj1) третій (числом)third floor — четвертий (амер. третій) поверх
third legs — зоол. третя пара ніг (комахи)
third rail — зал. третя (контактна) рейка
third speed — авт. третя швидкість
2) що становить третю частину; що дорівнює третій частині3) третій (черговий)4) третьосортний, низької якості3. numthird party — юр. третя сторона
third person — третя особа; юр. третя сторона, свідок
third degree — амер. допит третього ступеня; допит з тортурами
third echelon maintenance — військ. ремонт матеріальної частини похідними майстернями
4. advтретім5. v1) ділити на три частини2) бути третім* * *I n5) третя частина; одна третя, третина7) aмep. третя швидкістьsilent third — aвт. третя безшумна швидкість
8) мyз. терціяmajor [minor] third — більша [мал терція]
9) pl товар третього сорту, низької якості10) звичн. pl; юp. третина майна, що переходить до дружини померлого чоловіка12) eк. третій зразок перекладного векселя (тж.- of exchange)II a1) третій ( по рахунку)third floor — четвертий поверх; aмep. третій поверх
third legs — зooл. третя пара ніг ( комахи)
third rail — ж-бyд. третя /контактна/ рейка
third speed /gear/ — третя швидкість
to shift into third gear — перейти на третю швидкість, включити третю швидкість; що становить одну третю частину
2) третій (з тих, що йдуть один за одним)third form — третій клас ( у школі)
3) третьосортний, низької якостіarticles of third quality — товари третього сорту; третій
third degree — третій ступінь ( чогось) [див.; тж. О]
4) третій (за величиною, значенню)5) гpaм. третійthird person — третя особа [див.; тж. a]
third conjugation — третя дієвідміна б. третій; сторонній, що не є особисто учасником ( конфлікту)
third person — юp. третя сторона, свідок [див.; тж. 5]
third degree — aмep. допит із пристрастю; допит третього ступеня (примусового заходу, що застосовуються органами правопорядку з метою домогтися зізнання обвинувачуваного) [див.; тж. 3,;]
III advthe third house — aмep. "третя палата", кулуари /лобі/ конгресу
третім класом, у купе або каюті третього класуIV vto travel third — їздити /подорожувати/ третім класом
2) бути третім3) виступати третім на користь (законопроекту, пропозиції); підтримувати -
16 floor
I [flxː] n1) підлога; настил; перекриття; поміст2) дно (океану, моря, печери)deep-sea /deep-ocean/ floor — абісаль
3) ґрунт; підошва ( виробки)4) тік, гумно ( corn floor)5) мop. флот6) кiнo; cпeц. знімальний павільйон, кіноательє7) виробнича площа; цех; торговельний або виставочний зал; місце в ресторані, відведене під танці; танцювальний зал у клубі8) поверхfirst floor — другий поверх; aмep. перший поверх
9) гeoл. ярус, горизонт10) мінімальний рівень (цін, ставок, зарплати)11) місця членів парламенту у залі засідань; ( the floor) право виступу, слово; аудиторія, публіка; ( to takefloor) звязи словоII [flxː] aмінімальний, найнижчийIII [flxː] v2) повалити на підлогу; збити з ніг; здолати; упоратися3) збентежити, загнати у глухий кут; змусити замовкнути4) посадити на місце (учня, що не знає урок)5) розсипати по підлозі; поставити, покласти на підлогу; розстеляти по підлозі7) aвт. тиснути на педаль, гнати машину -
17 на
предл.I. 1) с вин. п. - а) на вопрос: куда, на кого, на что (для обозначения предмета, на который направлено действие) - на кого, на що. [На слуги свої, на турки яничари зо-зла гукає (Ант.-Драг.). Подивися в воду на свою вроду (Приказка). Напосівся на мене, щоб дав йому грошей (Сл. Гр.). Сонце гріє, вітер віє з поля на долину (Шевч.)]. Указывать на кого пальцем - пальцем на кого показувати. Смотреть на кого - дивитися на кого. Закричать на кого - закричати на кого. Доносить, клеветать на кого - доказувати (доносити) на кого, клепати, набріхувати на кого, обмовляти кого. Жаловаться на кого - скаржитися на кого, (зап.) оскаржувати кого. Подать жалобу иск на кого - скласти скаргу, позов на кого. Сердиться, роптать на кого - сердитися (гніватися, ремствувати) на кого. Я надеюсь, полагаюсь, рассчитываю на вас - я маю надію (надіюся), покладаюся (здаюся), рахую на вас. Я беру это на себя - я беру це на себе. Он много берёт на себя - він (за)багато бере на себе. Жребий пал на него - жереб (жеребок) упав на його (випав йому). На него наложен денежный штраф - на нього накладено грошову пеню, його оштрафовано. Посягать, посягнуть на чью жизнь - на чиє життя важити, поважитися, робити, зробити замах на кого. Оскалить зубы на кого - вищірити зуби на кого, проти кого. Итти войной на кого - іти війною на (проти) кого. Отправлять, -ся в поход на кого - виряджати, іти в похід на кого, проти кого; (реже) під кого. [Виряджали нас в похід під турка (Грінч. II)]. Собака лает на воров - собака гавкає (бреше) на злодіїв. Грех да беда на кого не живёт - з ким гріха та лиха не буває! Он похож на отца, на мать - він схожий (скидається) на батька, на матір, він подібний до батька, до матери. Итти, всходить, взойти, ехать на гору - іти, сходити, зійти, їхати на гору. [На гору йду - не бичую, а з гори йду - не гальмую (Пісня)]. Взлезть на стену, на дерево - вилізти на мур (на стіну), на дерево. Выйти на крыльцо - вийти на ґанок. Намазать масло на хлеб - намазати масла на хліб, намазати маслом хліб. Сесть на землю, на пол - сісти долі, сісти на землю, на поміст (на підлогу). Бросить кого на землю - кинути кого на(об) землю. Наткнуться на камень - наткнутися на камінь. Положить на стол - покласти на стіл. Окна выходят на улицу - вікна виходять на вулицю. Это действует на здоровье, на нервы - це впливає (має силу) на здоров'я, на нерви. Броситься кому на шею - кинутися кому на шию. Сесть кому на голову, на шею - на голову, на шию кому сісти. Приходить на ум - спадати на думку; см. Приходить 1. Иметь притязания на ум - мати претенсію на розум. Ум на ум не приходится - розум до розуму не приходиться. Говорить на ухо - говорити на ухо. Стать на колени - см. Колено 1. Кто назначен на это место? - хто призначений (кого призначено) на цю посаду. Верить, надеяться на слово - вірити, мати надію на слово чиє, (реже) на слові чиїм. [Маючи надію на твоїм слові (Сл. Гр.)]. Ссылаться на закон - посилатися (покликатися) на закон (на право). Отвечать на письмо - відповідати (відписувати) на лист (на листа). На что это похоже! - що це таке! на що це (воно) схоже! Положить стихи на музыку - покласти вірші на музику. Переводить на украинский язык - перекладати на українську мову. Писать на украинском языке - писати українською мовою, (зап.) в українській мові. Вариации на тему - варіяції на тему. Всплывать на поверхность воды - спливати поверх води, випливати на- поверха. [Наче дровиняка, спливає поверх води його загоріле тіло (Мирн.)]. Посадить на хлеб и на воду - посадити на самий хліб і воду. Он на все руки - він на все (до всього) придався, він на все здатний. Несмотря на - не вважаючи (не зважаючи) на; см. Несмотря; б) на вопрос: куда (для обозначения предела движения, цели) - на що, (реже) до чого. [Ой, полети, галко, ой, полети, чорна, на Дін риби їсти (Пісня)]. Держать путь на север - простувати (прямувати) на північ (до півночи). Оборотись на восток, на запад - повернися на схід, на захід (сонця). [Повернувся на схід сонця (Сл. Гр.)]. Путешествие на Восток - подорож на Схід. Я еду в Париж на Берлин и на Кельн - я їду до Парижу на (через) Берлін і на (через) Кельн. На базар, на ярмарку - на базар (на місто), на ярмарок и у базар (у місто), у ярмарок. [Наймичка разів зо три бігала в базар і щось приносила цілими в'язанками (Мирн.). Заплакала Морозиха, ідучи на місто (Грінч. III)]. Карета въехала на двор - карета в'їхала (заїхала) у двір. Перейдите, станьте на эту сторону - перейдіть, станьте на цей бік (по цей бік, з цього боку), (по)при цей бік. Идти на середину избы, комнаты - йти насеред хати, кімнати. [Вона тихо встає і йде насеред хати (Грінч.)]. Выйти на работу - піти на роботу, (к работе) до роботи. [Сини пополуднали і пішли знов до роботи (Н.-Лев.)]. Пойти, поехать на охоту - піти, поїхати на полювання (на лови). [Раз в-осени пан поїхав на лови (Рудч.)]. Итти на войну - іти на війну. Ехать на воды - їхати на води. Вести на казнь - вести на страту (на скарання). Вызвать на поединок - викликати на дуель (гал. на поєдинок). Звать на свадьбу - закликати (запрош[х]увати) на весілля; в) на вопрос: когда (для обозначения будущего времени или вообще определённого момента времени) - на що; срв. О, об 2. На другой день - другого дня, на другий день. На третью ночь - третьої ночі, на третю ніч. [А на третю нічку вийшла на зорі (Грінч. III)]. На новый год, на пасху - на новий рік (нового року), на великдень (великоднем). [На новий рік прибавилось дня на заячий скік (Номис). На великдень, на соломі проти сонця, діти грались собі крашанками (Шевч.)]. На завтра - на(в)завтра. На следующий год - на той рік, на наступний рік. На будущее время - на прийдешній (на дальший) час. В ночь с 4-го на 5-е июля - уночі з четвертого на п'яте липня. В ночь на 5-е июля - уночі проти п'ятого липня. С понедельника на вторник - з понеділка на вівторок. Со дня на день - з дня на день, з днини на днину (на другу), день відо дня; г) на вопрос: на сколько времени - на (який час). [На рік пішов з дому (Сл. Гр.). По два карбованці, мовляв, косареві на день (Г. Барв.)]. Едешь на день, а хлеба бери на неделю - їдеш на день, а хліба бери на тиждень. Отпуск на двадцать восемь дней - відпустка на двадцять вісім день. На несколько дней - на кілька (декілька, скількись) день. На два года - на два роки; ґ) на вопрос: на что, на сколько (для обозначения количества, меры, цены) - на що, за що. [Не на те козак п'є, що є, а на те, що буде (Приказка). Що в дівчат ума й за шеляг нема (Лавр.)]. Я купил это на свои собственные деньги - я купив це на (за) свої власні гроші. Променять что на что - проміняти що на що. [Проміняв на личко ремінець (Приказка)]. Помножить пять на четыре - помножити п'ять на чотири. На половину меньше - на половину менше. Убавить на треть, на половину - зменшити на третину, на половину. Разделить на двое - розділити (поділити) на двоє, на дві частини[і]. На четыре, на пять миль вокруг чего - на чотири, на п'ять миль круг (навкруг, навколо) чого. [Круг містечка Берестечка на чотири милі мене славні запорожці своїм трупом вкрили (Шевч.)]. На всё небо - на все небо. [Хмара розпливалася на все небо (Васильч.)]. Обед был накрыт на четырёх - обід був накритий на чотирьох (на чотири душі). Купить на три рубля, на пять рублей - (по)купити на три карбованці, на п'ять карбованців чого. Я купил книг на сто рублей - я (по)купив книжок на сто карбованців. Один на один - сам на сам; (с глазу на глаз) на дві пари очей; д) на вопрос: как, для чего на что (для обозначения цели, обстоятельства) - на що, про що, до чого. [Христа ради дайте на дорогу (Шевч.). Мабуть бог так дає про те, щоб менше люди грішили (Г. Барв.). Молодим до читання, старішим до розумного рахування (Куліш)]. На это платье пошло много материи - на це убрання пішло багато (чимало) краму. Он много тратит на книги - він багато витрачає на книжки. Отдать, взять вещь на хранение - віддати, узяти річ на перехованку (на сховок, на схорону). Играть на деньги, не на деньги - грати на гроші, не на гроші (так собі). Смолоть пшеницу на муку - з[по]молоти пшеницю на борошно. [Помололи пшеницю на борошно (Сл. Гр.)]. Осудить на смерть кого - засудити на смерть (на голову, на скарання) кого. На помощь голодным - на допомогу голодним. Шить рубаху на праздник - шити сорочку про свято. На чёрный день - про чорний день, про лиху годину. На случай - про случай; на випадок чого. На случай несчастья, пожара - на випадок нещастя, пожежі. На ваш счёт - на ваш рахунок, вашим коштом. Пройтись на чей счёт (переносно) - (до)кинути про кого, (шутл.) водою бризнути на кого. На риск - на риск, на відчай. На жизнь и на смерть - на життя і на смерть. Убить, -ся на смерть - забити, -ся на смерть. [На смерть порубав (Желех.)]. На смерть испугал ты меня - до смерти (на смерть) налякав (перелякав) ти мене. Покупать на вес - купувати на вагу що. На беду - на біду, на лихо, на нещастя. На встречу - см. Навстречу. На силу - см. Насилу. На память - а) на пам'ять, на спомин, на згадку; б) (наизусть) на пам'ять; см. Память 2. На голодный, желудок - на голодний шлунок, на голодне черево, (натощак) на тще серце;2) с предл. п. - а) на вопрос: где, на ком, на чём - на кому, на чому. [Ой, на горі та женці жнуть (Пісня). На сонці полотно сушили (Сл. Гр.). У латаній свитиночці, на плечах торбина (Шевч.)]. Пасти лошадей на лугу - пасти коні на луці (на леваді). Сидеть на стуле - сидіти на стільці. Книга лежит на столе - книжка лежить на столі. Я не могу писать на этом столе, он слишком высок - я не можу писати на цьому столі (за цим столом), він (аж) надто високий. Рана на руке - рана на руці. Нести, держать ребёнка на руках - нести, держати дитину на руках. Сухарь хрустит на зубах - сухар хрумтить на зубах. Со слезами на глазах - із слізьми в очах, з очима сповненими слізьми (сльозами). Это происходило на моих глазах - це відбувалося перед моїми очима (у мене перед очима, при моїх очах). Стой на месте, будь на глазах - стій на місці, будь на очах. У меня не то на уме - в мене не те на думці. На небе и на земле - на небі і на землі. На небосклоне - на обрії. На Севере, на Востоке, на Кавказе - на Півночі, на Сході, на Кавказі. Города, лежащие на Днепре - міста, що лежать (по)над Дніпром. На берегу озера - на березі (над берегом) озера. На дне бутылки - на дні пляшки. На всех углах улиц - на (по) всіх ріжках вулиць. На каждом шагу - на кожному ступені (кроці); де ступну (ступнеш и т. п.). Быть на обеде, на ужине, на балу у кого - на обіді, вечері, на балі у кого бути. [На обіді в його був (Сл. Гр.)]. Быть, купить что на базаре, на ярмарке - бути, купити що на (у) базарі, у (на) ярмарку. Жить на конце улицы - жити (сидіти) на (в) кінці вулиці. Мы живём на конце села - ми сидимо кінець села (на край села). Я живу на улице Ленина - я живу на вулиці Леніна. На ней было бархатное платье - на їй було оксамитове вбрання, вона була в оксамитовому вбранні. Вся работа на мне, на моей обязанности - уся робота на мені (на моїй голові, за мною). [Свекруха тільки піч витопить, а то вся робота за мною (Черніг.)]. На вас есть должок - за вами невеличкий борг. Остерегайтесь этих людей: это обманщик на обманщике - стережіться цих людей: це шахрай на шахраєві (це самі шахраї). На его месте - на його місці, бувши їм. Быть женатым на ком - бути жонатим (одруженим) з ким, держати кого. Основываться на законе - спиратися на законі (на праві и на закон, на право), ґрунтуватися на законі (на праві). Он на этом помешался - він на цьому збожеволів. Спасибо и на этом - дякую (дякуємо) і за це. Резать на меди - різьбити (вирізувати, рити) на міді. Писать на бумаге - писати на папері. Держаться. плавать на воде, на поверхности воды - держатися, плавати на воді (поверх води, на поверхах). Переправиться через реку на пароме, на лодке - переправитися (перевезтися) через річку пороном (на пороні), човном (у човні). Ехать на лошадях - їхати кіньми, (верхом) їхати (верхи) на конях. Ехать на почтовых - їхати поштарськими (кіньми), їхати поштою (поштаркою). Я еду на своих лошадях - я їду своїми кіньми. Плыть на парусах, на вёслах - плисти під вітрилами, на веслах. Драться на шпагах - битися на шпадах. Передать на словах - переказати на словах (словесно). Играть, ваиграть на чём (на скрипке на рояле и т. п.) - грати, заграти на що и на чому (напр. на скрипку и на скрипці, на роялі). [Дай заграю я на дудку, а то давно вже грав (Драг.). На бандурці виграває: «Лихо жити в світі» (ЗОЮР I)]. Ходить на костылях - ходити на милицях (з ключками). Пальто на вате, на шёлковой подкладке - пальто на ваті, на шовковій підбивці. Карета на лежачих рессорах - карета на лежачих ресорах. На ходу, на лету, на скаку - на ходу, на ле[ьо]ту, на скаку. Телега тяжела на ходу - віз важкий на ходу и до ходу. На коленях - см. Колено 1. На цыпочках - см. Цыпочки. На четвереньках - см. Четвереньки. На корточках - см. Корточки. Компания на акциях - акційне товариство; б) на вопрос: где (для обозначения должности или состояния) - на чому. Быть на службе - бути (перебувати) на службі (на посаді). Стоять на часах - бути на варті (на чатах). На побегушках - см. Побегушки. На смертном одре - на (при) смертельній постелі, на божій дорозі, відходячи світу сього; в) на вопрос: когда, как (для обозначения времени, поры, состояния, обстоятельства) - на чому. На этой, на прошедшей неделе - на цьому (на цім) тижні, на тому (на минулому, на тім, на минулім) тижні и цього тижня, того (минулого) тижня. [На тім тижні зроблю (Липовеч.)]. На днях - цими днями. На святках - святками. На досуге - на дозвіллі. На отъезде - на від'їзді, від'їздячи. Жениться на тридцатом году - оженитися на тридцятому році;3) (в сложных словах) на, у, про, ви. На жёстком матраце не долго належишь - на твердому матраці не довго влежиш (вилежиш). С голодным желудком не долго наработаешь - з голодним шлунком не довго проробиш (виробиш).II. На -1) (мн. нате), глаг. нрч. - (ось) на! (ось) нате! ось маєш! ось маєте! ось візьми! ось візьміть! (с вин. п.). [На тобі паляницю, на тобі й другу! (Звин.). Нате-ж вам і ніж (ножа)! (Київ). На, їж! (Київщ.)]. На, это тебе на водку - ось на, це тобі на горілку. На, возьми! - на, візьми! ось візьми! ось маєш! На, отнеси это письмо на почту - (ось) на, віднеси цього листа (цей лист) на пошту;2) междом. - о! диви! дивіть! [Дивіть! Як дитина примічає (Звин.)]. На, да ты уж здесь! - о (оце тобі)! та ти вже тут! Вот тебе на! - от тобі й маєш! ото маєш! от тобі й на! (поговорка) от(т)ака ловися! [За правду б'ють, за брехню віри не дають, - оттака ловися! (Основа 1861)]. На вот, что наделал! - диви ти (ось тобі й на), чого накоїв!* * *I предл.1) с вин. п. на (кого-що)положи́ть кни́гу на сто́л — покла́сти кни́жку (кни́гу) на стіл
сесть на ме́сто — сі́сти на мі́сце
глу́х на одно́ ухо́ — глухи́й на одно́ (на одне́) ву́хо
ста́рше на шесть лет — ста́рший на шість ро́ків
взять на не́которое вре́мя — узя́ти на яки́йсь (на де́який) час
на бу́дущее вре́мя — на майбу́тній час, на майбу́тнє; ( впредь) нада́лі
на за́втра — на завтра
помножить на два — помно́жити на два; (при словах, обозначающих время, в сочетании с прилагательными "следующий", "другой" и т. п. обычно переводится конструкциями без предлогов); на (що)
на сле́дующий день — см. день; (при обозначении срока, непосредственно предшествующего чему-л.) на (що), про́ти (чого)
в ночь на пя́тое ию́ня — в ніч на пя́те че́рвня, вночі про́ти п'я́того че́рвня; (после глаголов "идти", "сзывать", "вставать) на (кого-що), до (чого)
идти́ на работу — іти́ на роботу (до робо́ти)
сзыва́ть на бой — склика́ти на бій (до бо́ю); (при указании цели, назначения чего-л.) на (що), про (що)
учи́ться на сле́саря — учи́тися на слю́саря
отре́з на пальто́ — відріз на пальто́
ве́домость на вы́дачу зарплаты — відомість на ви́дачу зарпла́ти
на вся́кий слу́чай — см. всякий
на пра́здник — на свя́то; ( для праздника) про свя́то
2) с предложн. п. на (кому-чому)лежа́ть на кровати — лежа́ти на лі́жку
на его́ отве́тственности — на його́ відповіда́льності
выступа́ть на съе́зде — виступати на з'ї́зді; ( при обозначении разного рода обстоятельственных отношений) на (кому-чому), при (кому-чому), (чого), перед (ким-чим); (при передаче образа действия иногда переводится также наречием; при обозначении отрезка времени, в пределах которого совершается действие, переводится также конструкциями без предлогов)
служи́ть на фло́те — служи́ти на (у) фло́ті
на мои́х глаза́х — на моїх оча́х, у ме́не пе́ред очи́ма, пе́ред мої́ми очи́ма
на ста́рости лет — на (при) ста́рості літ
на [э́тих] днях — см. день
на той (на бу́дущей) неде́ле — см. неделя
на той (на про́шлой) неде́ле — см. неделя; (при обозначении орудия или средства, с помощью которых совершается действие) на (чому, що), у (що)
игра́ть на свире́ли — грати на сопілці (на сопі́лку, в сопі́лку)
игра́ть на роя́ле — гра́ти на роя́лі; (при глаголах "ехать", "переправляться" для обозначения способа передвижения) на (кому-чому); чаще переводится конструкциями без предлогов
е́хать на парохо́де — ї́хати паропла́вом (на паропла́ві)
прилете́л на самолёте — прилеті́в літако́м (на літаку́); ( при указании признака) на (кому-чому), з (ким-чим)
стол на трёх но́жках — стіл на трьох ні́жках (з трьома́ ні́жками)
матра́с на пружи́нах — матра́ц на пружи́нах; (в значении предлога "за") на (чому), за (що)
спаси́бо на до́бром сло́ве — спаси́бі на до́брому сло́ві (за до́бре сло́во); (выражения "говорить", "читать", "писать" на том или ином языке переводятся без предлога)
говори́ть на не́скольких языка́х — говори́ти кількома́ мо́вами
обуча́ться на родно́м языке́ — навча́тися рі́дною мо́вою
II част.писа́ть на украи́нском языке́ — писа́ти украї́нською мо́вою
нана, возьми́! — на, візьми́!
вот тебе́ [и] на, вот те на́ — см. вот
III част.на́-ка, на́-поди, да и на́-поди — диви́сь, диви́сь ти, ти диви́сь, диви́, диви́но, ти диви́, глянь, ти глянь
како́й (что) ни на е́сть — см. ни I 2)
-
18 Надкладывать
надкласть и надложить1) накладати, накласти, (о мног.) понакладати що поверх чого, на що;2) см. Надстраивать. Надкладенный, Надложенный - накладений, понакладаний поверх чого, на що. -ться - накладатися, бути накладаним, накладеним, понакладаним поверх чого, на що;2) см. Надстраиваться 1. -
19 atop
1. advнагорі, угорі, наверху; на вершині2. prepнад; поверх* * *I advнагорі, зверхуII prepна; поверх; над -
20 blind-storey
napx. поверх без зовнішніх вікон, глухий поверх
См. также в других словарях:
поверх — поверх … Орфографический словарь-справочник
ПОВЕРХ — чего, предл. В Сибири золото поверх земли лежит! Поверх лесу стоячего, пониз облака ходячего, сказка. Поверх плеши ума не пришьешь. Поверху, то же, но ближе к наречию и часто говорят о движении. Там золото поверху лежит. Поверху ворона летала, а… … Толковый словарь Даля
ПОВЕРХ — ПОВЕРХ, предлог с род. 1. На что нибудь, сверху. Надеть плащ поверх шубы. 2. Выше, в некотором расстоянии от поверхности, от вершины, над чем нибудь. Пролететь поверх горы. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
поверх — поверху, сверх, сверху, через Словарь русских синонимов. поверх см. сверху 1 Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова. 2011 … Словарь синонимов
поверх — перший: другий поверх [VI,VII] … Толковый украинский словарь
поверх — (не рекомендуется поверх) … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
ПОВЕРХ — кого (чего), предл. с род. Сверху кого чего н., на поверхность чего н. Надеть пальто п. рубашки. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
поверх — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
поверх — служ., употр. сравн. часто 1. Если что либо набрасывается, кладётся поверх чего либо, то это означает, что что либо помещается на поверхности чего либо, на чём либо. Надеть свитер поверх рубашки. = сверху 2. Если что либо делается поверх чего… … Толковый словарь Дмитриева
поверх — Ряд приміщень у будинку, що знаходяться на одному рівні, розташовуючись над або під таким же рядом. Залежно від розташування П. розрізняються на підвальні й напівпідвальні, підземні і надземні, а останні називають у чисельному порядку (перший,… … Архітектура і монументальне мистецтво
поверх — пове/рх, нареч. и предлог с род. Надеть пиджак поверх рубашки … Слитно. Раздельно. Через дефис.