(письменно)

листовно[е], листом, письмовно, на письмі. -но излагать - списувати. -но отвечать - відписувати, на письмі відповідати, від(по)віщати.

* * *

ответить

1) відповідати, відповісти, (только словом) відказувати, відказати, відмовляти, відмовити, відрікати, відректи, відвітувати и відвічати, відвітити, (редко) відговорювати, відговорити, відвертати, відвернути кому на що, (отозваться) обзиватися, обізватися до кого. -чать, -тить письмом, письменно - відписувати, відписати, повідписувати кому, відвістити кому. Спрашивайте а я буду -чать - питайте, а я відповідатиму (відказуватиму, відмовлятиму и т. д.). -чать урок, заданное - проказувати, проказати вивчене, завдання. Ученик хорошо -чал из географии - учень добре відказував з географії. Резко -тить кому - відрізати, відрубати, відчеркнути кому. На дружбу -чают дружбой - за приязнь платять приязню. -тить на поклон кому - відклонитися кому;

2) за что чем - відповідати, відповісти, відвічати, відвітити и одвічати, одвітити за що чим, (платиться) відбувати, відбути за що. Срв. Ответ 2, Ответственность и Ответствовать 2. -чать головою за что - а) ручитися головою; б) головою накладати за що;

3) відповідати. См. Соответствовать. Отвечающий чему - відповідний до чого - см. Соответствующий.

* * *

несов.; сов. - отв`етить

изложить викладати, викласти и виложити, виповідати, виповісти, виповіщати, виповістити, (выражать) висловлювати, висловити що. [Викладав свої погляди гостям (Коцюб.). Ясно й широко виповіщу свою справу (Куліш). Свої думки висловлюйте зрозуміло (Київ)]. -ть неясно - викладати невиразно, висловлювати незрозуміло, неясно. -ть своими словами - переказувати, переказати, переповідати, переповісти, викладати, викласти що своїми словами. -ть письменно - викладати, виложити (викласти) на письмі, списувати, списати що. [Хмельницький списав на папері, чого козаки од короля бажають (Куліш)]. -ть подробно (обширно, обстоятельно), коротко, сжато - викладати, висловлювати докладно (просторо, широко), коротко, стисло. -ть подробности, причины - подавати, наводити подробиці, причини. -ть своё мнение - висловлювати свою думку. -ть дело - викладати справу. Изложенный - викладений, виложений, висловлений, переказаний. [Систематично виложена теорія (Київ). Стисло висловлений зміст промови (М. Грінч.)]. Об -ном сообщается для сведения - про зазначене подається до відома. -ться - викладатися, висловлюватися, бути викладеним, висловленим.

* * *

-ся см. Написывать, -ся.

* * *

спадщина, спадок (-дку) и (мн.) спадки (-ків), (гал.) дідицтво; специальнее: (от предков) предківщина, (от деда) дідизна, дідівщина, (от бабки) бабизна, бабівщина, (от отца) батьківщина, отцівщина, (от матери) материзна, (от брата) братовизна, братівщина, (от сестры) сестрівщина, (от свёкра) свекрівщина, (от тестя) тестівщина; срв. Наследие. [Після (Вольфової) смерти він зробився паном усієї його спадщини (Франко). Я спадок мав од батька: виногради, і ниву добру, і садок, і дім (Л. Укр.). Спадків по вас я не сподіваюся мати (Харківщ.). Йому, сироті, нігде узяти, тільки що спадками живитись (Квітка). Мале дідицтво, велике головництво (уголовщина) (Франко). Нам батьківщини не ділити (Приказка)]. В -ство, по -ству - у (на) спадщину, у (на) спадок, у спадку. [Мали власну землю і передавали її в спадщину (Доман.). Взяли собі у спадок всі пісні його (Л. Укр.). По ньому світ зоставсь на спадок иншим (Крим.)]. Вступать вступить в -ство - обіймати, об(ій)няти спадщину. Доставаться, достаться в -ство, по -ству кому от кого - припадати, припасти, спадати, спасти кому (спадщиною, спадком, у спадщину, у спадок, у спадку), діставатися, дістатися кому спадщиною и т. п. по кому (реже після кого). [Отець умер, на мене спав маєток (Куліш). Од якоїсь тітки у спадку йому дістався (М. Вовч.)]. Лишать, лишить -ства кого - позбавляти позбавити спадщини кого, не давати, не дати спадку кому, (об отце по отнош. к сыну ещё) висиновляти, висиновити кого. Оставлять, оставить в -ство - (за)лишати, (за)лишити спадком (у спадщину, у спадок), (завещать, словесно) відказувати, відказати, приказувати, приказати, (письменно) відписувати, відписати кому що. [Вмираючи, усе господарство приказала дочці (Квітка). Знай: спадщини тобі я ввік не відпишу (Самійл.)]. Отказ, отречение от -ства - зрікання, оконч. зречення спадщини (спадку), відмовляння, оконч. відмовлення (відмова) від спадщини. Отказываться, отказаться от -ства - зрікатися, зректися спадщини (спадку), відмовлятися, відмовитися від спадщини. Открытие -ства - відкриття спадщини. Получать, получить -ство - діставати, дістати, одержувати, одержати, відбирати, відібрати спадщину (спадок, спадки). [Одержавши невеличку спадщину від родича (Грінч.)]. Получить в -ство что - дістати, одержати, відібрати, здобути, прийняти, перейняти у (на) спадщину (у и на спадок, у спадку, спадщиною, спадком) що, (гал.) одідичити що. [Уклад життя, одібраний од батьків у спадщину (Рада). Перейняла добро на спадщину од своєї мами (Н.-Лев.). Одержаний у спадку по батькові фільварочок (Франко). Одібрав його (капітал) в спадку (Крим.)]. Утверждение в правах -ства - стверджування (оконч. ствердження) прав(а) на спадщину.

* * *

1) спа́дщина, спа́док, -дку; (имущество, полученное от деда) діди́зна; ( полученное от отца) ба́тьківщина, отчи́зна; ( полученное от матери) матери́зна

2) см. наследование 2)

обязаться зобов'язуватися, зобов'язатися, обов'язуватися, обов'язатися, брати, взяти на себе обов'язок. -ся письменно - законтрактуватися, підписатися. [Законтрактувався довозити будівельне дерево (Франко). Підписалися (турки) до Почаїва що-году дань давати].

* * *

несов.; сов. - обяз`аться

1) відповідь (-ди), відказ (-зу), відмова, (устар.) відвіт (-ту), обзив (-ву), (только письменный) відпис (-су), відписка, відповість (-вісти). Каков вопрос, таков и -вет - яке питання, така й відповідь (відмова, відповідання). У него на всё есть -вет - він на все відповідь (відказ) має, має що відказати. В -вет - на відповідь, на відказ, на відмову кому. Давать, дать -вет кому - відповідь давати (дати), відказ держати, (только письменно) відписувати, відписати, дати відписку, сов. відвістити, відповістити кому; срв. Отвечать. Жду вашего -та - жду (чекаю) на вашу відповідь (на вашу відповість, на ваш відпис), жду (чекаю) вашої відповіди (відповісти, відпису). В -вет на ваше письмо - відповідаючи на листа вашого. Утвердительный -вет - згода. Он дал утвердительный -вет - він подав свою згоду. Отрицательный -вет - незгода, відмовна відповідь;

2) відповідь, відвіт. Принять что на свой -вет - взяти що на свою відповідь. См. Ответственность. Быть в -те - відповідати за що. См. Отвечать 2.

* * *

1) ( устраняться) зно́ситися, -ситься, бу́ти (бу́де) зне́сеним

2) страд. несов. зно́ситися; перено́ситися; зру́буватися, -бується, стина́тися; зрі́зуватися, -зується