Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

(первой)

  • 1 первой

    перший СЛ, СК; эн первой найперший СК; первойдэн т'ель- приходити найпершим СЛ.

    Урумско-украинский словарь > первой

  • 2 Первой(җа)

    прізв.

    Урумско-украинский словарь > Первой(җа)

  • 3 величина

    1) великість, більшина, (огромная) величінь (р. -іни); розмір, міра. Одной величины - однієї міри, однаковий завбільшки. Звезда первой величины - першорядна зоря. Величиною - завбільшки, завбільш, убільшки, збільшки, більшиною з кого, з що, як хто, як що, (редко) в що. [Убільшки з вола, з теля. Завбільшки як хата. Намисто більшиною в горіх лісовий];
    2) (матем.) величина.
    * * *
    1) ( объём) величина́, вели́кість, -кості, величі́нь, -ні; ( размер) ро́змір, -у

    величино́й (величино́ю) с кого́-что (в кого́-что) — завбі́льшки (завбі́льш, ро́зміром) з ко́го-що

    2) мат. величина́
    3) перен. величина́

    Русско-украинский словарь > величина

  • 4 встреча

    зустріч (р. -чи), зустріча (р. -чі), стріча (р. -чі); (случайная) спіткання, спотичка; (встречание) стрівання, стрічання. Встреча условленная (свидание) - сходини. При первой встрече - з першої зустрічи, навстріч. [Вона його навстріч не злюбила]. На встречу кому, чему - назустріч кому, чому, устріть кого, чого, проти, против. Выйти на встречу кому - перестріти кого.
    * * *
    зу́стріч, -і, стрі́ча, стріча́ння; диал. стріть, -ті; (неожиданная, случайная) спітка́ння

    Русско-украинский словарь > встреча

  • 5 закусывать

    закусать
    I. 1) кого (загрызать, заедать) - загризати, загризти, заїдати, заїсти кого;
    2) почати (взяти, стати) кусати що. Он -сал губы - він почав (узяв) кусати губи.
    II. Закусывать, закусить -
    1) что - закушувати (закусувати, закусювати), закусити (напр., губу, язика). [Руфін закушує з досади губу (Л. Укр.). Неласкаво одгризнувсь я, закусуючи губу (Крим.)]. Он больно -сил язык - він боляче прикусив (укусив) язика. -сить язык (замолкнуть) - прикусити язика (язик), укуситися за язик. -сить удила - заїсти (стиснути) вудила, вгризтися в вудила;
    2) что (заедать) - закушу[сю]вати, закусити чим, заїдати, заїсти чим; (теснее: завтракать) снідати, поснідати; (вообще подкрепиться) підживлятися, підживитися. [Уже закушував смачненько, хто добре пінної лигнув (Котл.). Довго що випивали та закусювали (Грінч.). Оддала хазяйці чарку в руки, закусивши хлібом та салом (Н.-Лев.). Сидить собі коло столу, вишняк попиває, що висмалить, їдну чарку, то і заїдає (Руданськ.)]. По первой не -вают - по одній (по першій) не закушують (Номис). Закушенный - закушений, прикушений, заїджений.
    * * *
    I несов.; сов. - закус`ить
    ( зажимать зубами) заку́шувати и заку́сувати, закуси́ти, -кушу́, -ку́сиш

    \закусывать сить язы́к — перен. прикуси́ти язика́ (язи́к), удержа́ти язика́ (язи́к) [за зуба́ми], припну́ти язика́ (язи́к)

    II несов.; сов. - закус`ить
    1) (есть немного, наскоро) заку́сувати, закуси́ти, -кушу́, -ку́сиш, перехо́плювати, перехопи́ти; сов. попої́сти, -ї́м, -їси́; ( перед обедом) підобі́дувати, -дую, -дуєш, підобі́дати; ( перед ужином) підвече́рювати, -рюю, -рюєш и підвечі́ркувати, підвече́ряти; (сов.: перед завтраком) підсні́дати
    2) (заедать выпитое, съеденное) заку́шувати и заку́сувати, закуси́ти, заїда́ти, заї́сти
    3) ( надкусывать) надку́шувати, надкуси́ти

    Русско-украинский словарь > закусывать

  • 6 звезда

    1) зоря (р. мн. зір), зірка, зірниця, (архаич. и зап.) звізда. -зда вечерняя - вечірня (вечерова) зоря, вечірня зірниця, вече[і]рниця, вечірка. Восходящая -зда - (бытов.) зірка на сході; (астроном.) східна зірка, (переносно) нова зірка. Заходящая -зда - зірка навзаході, (астрон.) західна зірка, (переносно) зблякла (пригасла) зірка. Угасающая -зда - пригасла зірка. Потухшая -зда - згасла зірка. Переменная -зда - мінлива зірка. Двойная -зда - двоїста зірка. -зда падающая (падучая) - падуча зірка, летюча зірка. -зда первой величины - першорядна зірка. -зда путеводная - провідна зоря (зірка, зірниця). Утренняя -зда - світова зоря (зірниця), досвітня зоря. Северная -зда - північна зоря (зірниця), опівнічна зірниця (Хот.). -зда с хвостом (комета) - хвостата зірка; віха, мітла. Смотреть на -зды - дивитися, заглядатися на зорі, зорювати. -зды с неба хватать - зорі з неба збивати (стягати) (Приказка); бога за бороду (за ноги) ловити (Приказка). Верить в свою -зду (счастливую судьбу) - вірити в свою щасливу зірку, покладатися на долю. Пятиконечная -зда - п'ятикутня, п'ятиріжна зірка. -зды сыплются (от удара) - свічки стоять в очах. Сиять, засиять -дой - зоріти, зазоріти. [Зоре моя, де це ти зоріла? (Шевч.). Ти воскреснеш, зазорієш (Тичина)]. Морская -зда, зоол. Asterias - морська зірка;
    2) (орден) звізда, зірка, відзнака;
    3) морская -да - звіздунка.
    * * *
    1) зоря́, зі́рка; зори́на; диал. звізда́; (утренняя и вечерняя поэз.) зірни́ця
    2) ( знаменитость) зі́рка

    Русско-украинский словарь > звезда

  • 7 каждый

    1) (всякий, все) кожний, кожен, (диал.) кождий, (всякий) усякий, усяк, (без обозн. лица) кожне, кожде, усяке. [Тільки товариша мого кожен міг-би впізнати (Коцюб.). Кожда квітка кидала йому одну перлу під ноги (Самійл.). Сяду з челяддю обідати - кожне од мене ніс верне (Коцюб.). Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке тепер знає і не треба їх тут наменовувати (Грінч.)]. На -дую душу приходится - на кожного припадає. -дый, кто (сделает это) - кожне, що (це вчинить). -дый без исключения - кожнісінький, кождісінький, кожне без ви(й)нятку. [Поновляв я в своїй пам'яті аж до найменшої дрібниці, аж до кожнісінького слівця (Крим.)]. На -дом шагу - на кожнім кроці; що не крок, (то)… С - дого (по раскладке) - від душі. [На сході постановили: покупити машину в Київі, а гроші на це зібрати од душі (Звин.)];
    2) (и тот и другой и третий, каждый следующий) кожний, кожен, кождий. [Один чоловік нараяв їй іти до кожного (судді) додому (Квітка). У кождій палі угорі дірка продовбана (Квітка)]. -дого десятого (пороть) - що-десятого (бити, сікти). дый из нас - кожний (кожне) з нас. Календарь на -дый месяц - календар на кожний (кожен) місяць. На -дые два, три (приходится) - що два, що три, то й… [Що п'ять верстов, то й коршомка (Рудан.)]. На -дый (что ни… то и) - що… то. [Що байрак, то й козак (Приказка)]. При -дом выезде - при кожнім виїзді. -дые пять станций буфет - що п'ять станцій буфет; буфет - що (кожні) п'ять станцій. С -дым разом (чем далее) - де-далі, чим-раз. [Де-далі все трудніше і трудніше ставало знайти якусь роботу (Коцюб.)];
    3) (в обознач. времени) кожний, кожен, кождий, що; а) именит., вин. и твор. пад. (-дый, -дую, -дым) передаётся через род. или именит. п. (кожен, кожного, кожної) или «що» с род. или именит. п. [Кожної неділі ходили в гості (Ніков.). Кожних чверть (що-чверть) години нюхав табаку (Херсонщ.). Що- день божий довбе ребра (Шевч.) Чуже поле поливають що-дня і що-ночі (Шевч.). Тужу-ж я тужу що-день, що-година (Чуб.)]. -дый раз, час, день, вечер, месяц, год - що-разу, що-раз, раз-у-раз, (постоянно) усе, (ежечасно) що-година, що-години, що-дня, що-день, день-у- день, день-при-день, що-вечір, що-вечора, що-місяця, що-рік, що-року. -дую ночь, минуту, неделю - що-ночи, що-тижня, що-хвалини. -дым летом - кожного літа, що-літа, що-літо. -дое утро, воскресенье - що-ранку, кожного ранку, кожен ранок, що-неділі, що-неділя; б) вин. пад. с предлогом «в», «через» (-дый, -дую) и твор. пад. с предл. «с» передаётся род. пад. с предл. «за» или род. без предлога от «кожний» или «що» с род. или именит. падежём. [За кожної доби бували катастрофи (Ніков.). Кожної хвилини я готовий (Крим.) Кожних пів- години. До церкви ходив що-другої неділі (Стеф.)]. В -дую среду (приходите) - кожної середи (приходьте). В -дую минуту - кожної хвилини, (гал.) в кождій хвилі. Через -дый понедельник - що-другого понеділка. С -дым годом - що-рік, що-року, що-году, від року в рік. С -дой минутой - що-хвилина. С -дым разом (хуже) - що-раз (то гірше), чим-раз (гірше), (за) кожного разу (все гірше).
    * * *
    ко́жний, кратк. ф. ко́жен, -жна, -жне, усилит. кожні́сінький; ( всякий) уся́кий; (в сочетании с существительными, преим. обозначающими отрезок времени, обычно передаётся наречием с первой составной частью що...)

    \каждый ую весну́ — щовесни́, ко́жної весни́, ко́жну весну́

    \каждыйые два дня — що два дні, ко́жні два дні

    Русско-украинский словарь > каждый

  • 8 луна

    1) (светило) місяць (-ця), ласк, місяченько, (метаф.) козацьке сонце, бурлацьке сонце, білолиций; срв. Месяц. [Ой, місяцю-місяченьку, і ти, зоре ясна, ой, світіть там на подвір'ї, де дівчина красна (Чуб. V). І ти, білолиций, по синьому небу вийдеш погулять (Шевч.)]. Серп -ны (полумесяц) - місяць-перекрій (-рою), місяць-перекруг, місяць-ріжок, ріжкатий місяць, серп місяця. [Ти місяцю-перекрою, зайди за комору, нехай же я з своїм милим трохи поговорю (Пісня). Ой, місяцю-ріжку, світи нам доріжку! Ой, місяцю ріжкатий, світи нам до хати (Вес. пісня)]. Фаза (четверть) -ны - кватира (квадра) місяцева. [Кватир місяцевих чотири: перша, друга, трутя (або гнила, гнилуша) та четверта (темна). Не можна трусити сажі з комина на першій кватирі (Звин.). На четвертій квадрі буває дощ, саме вже перед молодиком, - то кажуть, щоб молодик обмивавсь (Звин.)]. Фазисные названия -ны: в первой четверти т. е. новолуние - молодик, новак, новик, (во второй) підповня, повня, місяць у повні, повний місяць, (в третьей и отчасти четвёртой) щербатий місяць, (видимый поутру) старик. -на ущерблённая, на ущербе - місяць щербатий, місяць на скрузі (на сході), місяць-недобір (-бора). [Як підстригати коси на молодику, то швидко ростимуть (М. Грінч.). Світить молодик срібнорогий (Куліш). Зійшов місяць ще й новик (Чуб. V). Сіють на підповні (М. Грінч.). Повновида, як повний місяць (Н.-Лев.). Йому на скрузі голова болить (Канівщ.). Ой, місяцю-недобору, зайди за комору (Чуб. V)]. Делать что-л. при -не - робити щось до місяця, при місяці, за місяцем. [Жалую було світла, до місяця пряду (М. Грінч.). Так поспішалися, що й при місяці хліб убирали (Луб.)]. Затмение -ны - місяцева міна (затьмарення, затьма). Ничто не ново под -ною - нема нічого нового під місяцем і сонцем, усе старе на нашій бабусі-землі;
    2) см. Лунация;
    3) супутник (планети). [У Марса два супутники].
    * * *
    1) мі́сяць, -ця; ласк. поэз. місяче́нько
    2) (спутник какой-л. планеты) супу́тник, мі́сяць

    Русско-украинский словарь > луна

  • 9 молодость

    молодість (-дости, зв. п. молодосте), молодецтво, (с конкретным значением: избыток молодых сил, молодые годы, дни младости) молодощі (-щів и -щей). [Щаслива молодість днем нинішнім живе (Франко). А молодість не вернеться, не вернеться вона (Гліб.). Дак що, що він молодий, - молодецтво те зрівняється: йому вісімнадцять і мені вісімнадцять (Борз.)]. Веселися-ж, молодику, в молодощах твоїх (Еккл.). Вона мені співала про любов, про молодощі, радощі, надії (Л. Укр.)]. Бурно проведенная -дость - бурхливо перебута молодість. В -сти - замолоду, за молодого віку, у молодому віку, молодого віку. [Коли й погуляти, як не замолоду та ще в неділлю? (Кониськ.). Чи ти хочеш замолоду м'ясо їсти, чи на старість кістки гризти? (Рудч.). І часто аж до сліз її доводив, як згадував про халепи страшенні, що дознавав за молодого віку (Куліш). Добре у молодому віку, а в старих віках… (Гуманщ.). Чиє серце стрепенеться од слова живого, що співав я, віщував я віку молодого? (Куліш)]. С ранней -сти - з перш[в]ого молоду, з первомолоду. [Старий мій ще з первого молоду та був такий, що як скаже слово або два, то так уже й буде (Харк.)]. Не первой -сти - не першої молодости, не перволіток. [Пані наша була не перволіток, та й не яка стара (М. Вовч.). Хоч вона не молода, та й я вже не перволіток, - будемо до пари (Звин.)]. Ошибки -сти - помилки молодости (молодого віку). -дость должна перебеситься - нехай молоде пиво переграє (перешумує).
    * * *
    мо́лодість, -дості; мо́лодощі, -щів; поэз. юнь, род. п. ю́ні

    в мо́лодости — за́молоду, за молоди́х літ, в мо́лодості

    Русско-украинский словарь > молодость

  • 10 необходимость

    конечність, доконечність, потрібність, невід[од]мінність, неминучість, (в филос. яз.) необхідність (-ости), (нужда) потреба. [Доконечність задуманої роботи (Н.- Лев.). Жене мене до того неминучість (Грінч.). Щиро віруючи в їх необхідність, людина виконує норми морали (Наш). Геґель був перший, що правильно визначив відношення між свободою й необхідністю; для його свобода є розуміння необхідности (Азб. Ком.). Пора жорстока й потреба вимага від мене служби (Куліш)]. Крайняя -мость - крайня (конечна, неминуча, необхідна) потреба, крайня конечність, конечна необхідність, конечна річ (р. речи). [Так схотілося авторові, але конечної потреби в цьому нема ніякої (Гр. Думка). Неминучая потреба та, що і державців володарську волю лама (Грінч.). Вимага того потреба необхідна (Грінч.). Ніхто не осмілювався без крайньої конечности взяти на себе ту страшну гідність (Франко)]. Настоятельная -мость - пекуча потреба. [Відчуваємо аж надто пекучу потребу мати свій університет (Діло)]. Иметь -мость в чём - потребувати чого, мати потребу чого. Имеется -мость в чём - є потреба на що. Нет -ти - нема(є) потреби; не треба. По -ти - з конечности, з потреби, (по принуждению) з примусу, (диал.) з мусу. [З конечности бере артист роботу (Л. Укр.)]. Покориться -ти - скоритися конечності (неминучій потребі, диал. мусові). Поставить в -мость кого - змусити, примусити, приневолити кого. Предметы первой -ти - речі (най)першої потреби. При -ти, в случае -ти - в потребі, якщо є потреба.
    * * *
    1) необхі́дність, -ності; [доконе́чна] потре́ба, доконе́чність; немину́чість, -чості; неодмі́нність
    2) филос. необхі́дність

    Русско-украинский словарь > необходимость

  • 11 оказия

    1) оказія, нагода. По первой -зии - при першій нагоді. При сей верной -зии - при цій добрій оказії, при цій нагоді;
    2) пригода, притичина. Эка -зия! - от так притичина! от так штука! от тобі й маєш!
    * * *
    1) ( благоприятный случай) наго́да; ока́зія

    Русско-украинский словарь > оказия

  • 12 подача

    1) подавання, подання. -ча голосов - голосування. [Вселюдне, безпосереднє, рівне, таємне голосування];
    2) см. Подачка;
    3) (кушанье) потрава, страва. После первой и третьей -чи угощают вином - по першій і по третій потраві (страві) частують вином.
    * * *
    пода́ча; ( действие) подання́, подава́ння

    Русско-украинский словарь > подача

  • 13 Надлунный

    надмісячний, (в первой четверти) надмолодиковий.

    Русско-украинский словарь > Надлунный

  • 14 эн

    I
    ширина Г, СГС; энине бойуна уздовж і впоперек — ушир і вздовж Г.
    II
    рукав Б; пор. йен, йең.
    най-; эн бӱйӱк найбільший Г; эн бол найбільш просторий Г; эн гӱзель бала найгарніша дитина СБ; эн ийиси найкращий з них СЛ; эн кичиги найменша з них Б; эн пӱсӱр атлар найгірші коні Б; эн кичии наймолодший з них Г; эн кӱчӱк хызым моя наймолодша дочка М; эн первой найперший СК; эн пӱсӱр найгірший Б; эн севд'илим моя найулюбленіша СЛ; эн уҗузлух та бин алтына сатылый найдешевше може бути проданий за тисячу золотих СК; Ашых Ғарибин эн кӧзӱндэт'и чырағым я найближчий товариш Ашиха Гаріба СЛ; пор. эң.

    Урумско-украинский словарь > эн

См. также в других словарях:

  • ПЕРВОЙ — Первой, холоп Пиросского пог. 1495. Писц. I, 433. Первыш, холоп в Которском пог. 1498. Писц. IV, 93. Первой, холоп в Дубровенском пог. 1498. Писц. IV, 191. Первой, холоп в Должинском пог. 1539. Писц. IV, 436. Первой Елисеев сын, устюжский… …   Биографический словарь

  • ПЕРВОЙ — ПЕРВОЙ, первая, первое (прост.). То же, что первый. «Не я первой, не я последний их суд услышу над собой.» Пушкин (о читателях). Первой, другой обчелся. ❖ Не в первой см. впервой. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • Первой руки — (иноск.) перваго сорта, степени, выдающійся чѣмъ. Ср. Этотъ приказчикъ былъ мошенникъ и плутъ первой руки: кромѣ того, что онъ развращалъ сына и отца обкрадывалъ. Григоровичъ. Въ ожиданіи парома. Ср. Это былъ добрѣйшій малый, честный, веселый,… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • первой марки — с большой буквы, настоящий, чистейшей воды, на все сто, подлинный, истый, стопроцентный, отъявленный, чистой воды, каких мало, высшей марки, истинный, заправский, не из последних, самый что ни на есть, в полном смысле слова, без подмесу, с головы …   Словарь синонимов

  • первой руки — большой руки, записной, завзятый, густопсовый, прожженный, отъявленный, матерый, высшей пробы, чистопробный, махровый, патентованный, чистой пробы, девяносто шестой пробы Словарь русских синонимов. первой руки прил., кол во синонимов: 13 •… …   Словарь синонимов

  • ПЕРВОЙ ПО РОСЕ ПРОШЛА КРАСАВИЦА — «ПЕРВОЙ ПО РОСЕ ПРОШЛА КРАСАВИЦА», СССР, БЕЛАРУСЬФИЛЬМ, 1979, цв., 28 мин. Новелла. По мотивам рассказа В.Кобликова «Баюн трава». Настя, вдова средних лет, принимает на постой квартиранта Виктора Ивановича, ученого энтомолога, заехавшего в эти… …   Энциклопедия кино

  • Первой яйцо от черной курицы спасает скот в поле от волка. — (западн.). См. ЖИВОТНОЕ ТВАРЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Первой, другой, согнул дугой... — Первой, другой, согнул дугой; три, четыре прискочили; пять, шесть бьют шерсть; семь, восемь сено косим; девять, десять девок весить; одиннадцать, двенадцать некуда деваться (конаются). См. КОНАНЬЕ ЖЕРЕБИЙ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Первой касатке не верь. — Первой касатке (Одной ласточке) не верь. См. ОСТОРОЖНОСТЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • первой части сложных слов пишется слитно — первой части сложных слов пишется слитно …   Орфографический словарь-справочник

  • первой необходимости — прил., кол во синонимов: 1 • инфериорный (5) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»