-
1 первая полоса
пе́рша полоса́ -
2 первая производная
пе́рша похідна́Русско-украинский политехнический словарь > первая производная
-
3 первая четверть
пе́рша чверть -
4 первая полоса
пе́рша полоса́ -
5 первая производная
пе́рша похідна́Русско-украинский политехнический словарь > первая производная
-
6 первая четверть
пе́рша чверть -
7 полоса
1) астр., техн., физ. ( продолговатая часть чего-л) сму́га- боковая полоса
- взлётная полоса
- вращательная полоса
- дискретная полоса
- дифракционная полоса
- диффузная полоса
- заполненная полоса
- запрещённая полоса
- защитная полоса
- зодиакальная полоса
- интерференционная полоса
- инфракрасная полоса
- колебательная полоса
- комбинационная полоса
- лучистая полоса
- муаровые полосы
- отрицательная полоса
- передаваемая полоса
- поглощающая полоса
- положительная полоса
- полоса запирания
- полоса захватывания
- полоса испускания
- полоса непрозрачности
- полоса ослабления
- полоса отвода
- полоса поглощения
- полоса проводимости
- полоса пропускания
- полоса согласования
- полоса удержания
- полоса частот
- полоса эмиссии
- разрешённая полоса
- ротационная полоса
- светящаяся полоса
- составная полоса
- спектральная полоса
- стартовая полоса
- теллурическая полоса
- узкая полоса
- фраунгоферова полоса
- характеристическая полоса
- хвостовая полоса
- эмиссионная полоса - горячекатаная полоса
- катаная полоса
- сваренная полоса
- холодновысадочная полоса
- холоднокатаная полоса3) техн. ( газетная) полоса́- первая полоса
- печатная полоса
- спусковая полоса -
8 производная
матем., сущ.похідна́, -но́ї- алгебраическая производная
- аналитическая производная
- аппроксимативная производная
- асимптотическая производная
- бесконечная производная
- верхняя производная
- внешняя производная
- вторая производная
- выводящая производная
- высшая производная
- индукционная производная
- ковариантная производная
- конормальная производная
- контравариантная производная
- косая производная
- левая производная
- логарифмическая производная
- локальная производная
- мультипликативная производная
- направленная производная
- нильпотентная производная
- нормальная производная
- обобщённая производная
- объёмная производная
- односторонняя производная
- первая производная
- полная производная
- полярная производная
- приближённая производная
- производная матрицы
- радиальная производная
- регулярная производная
- сильная производная
- слабая производная
- смешанная производная
- собственная производная
- субстанциональная производная
- тангенциальная производная
- формальная производная
- функциональная производная
- центральная производная
- частная производная -
9 четверть
-
10 полоса
1) астр., техн., физ. ( продолговатая часть чего-л) сму́га- боковая полоса
- взлётная полоса
- вращательная полоса
- дискретная полоса
- дифракционная полоса
- диффузная полоса
- заполненная полоса
- запрещённая полоса
- защитная полоса
- зодиакальная полоса
- интерференционная полоса
- инфракрасная полоса
- колебательная полоса
- комбинационная полоса
- лучистая полоса
- муаровые полосы
- отрицательная полоса
- передаваемая полоса
- поглощающая полоса
- положительная полоса
- полоса запирания
- полоса захватывания
- полоса испускания
- полоса непрозрачности
- полоса ослабления
- полоса отвода
- полоса поглощения
- полоса проводимости
- полоса пропускания
- полоса согласования
- полоса удержания
- полоса частот
- полоса эмиссии
- разрешённая полоса
- ротационная полоса
- светящаяся полоса
- составная полоса
- спектральная полоса
- стартовая полоса
- теллурическая полоса
- узкая полоса
- фраунгоферова полоса
- характеристическая полоса
- хвостовая полоса
- эмиссионная полоса - горячекатаная полоса
- катаная полоса
- сваренная полоса
- холодновысадочная полоса
- холоднокатаная полоса3) техн. ( газетная) полоса́- первая полоса
- печатная полоса
- спусковая полоса -
11 производная
матем., сущ.похідна́, -но́ї- алгебраическая производная
- аналитическая производная
- аппроксимативная производная
- асимптотическая производная
- бесконечная производная
- верхняя производная
- внешняя производная
- вторая производная
- выводящая производная
- высшая производная
- индукционная производная
- ковариантная производная
- конормальная производная
- контравариантная производная
- косая производная
- левая производная
- логарифмическая производная
- локальная производная
- мультипликативная производная
- направленная производная
- нильпотентная производная
- нормальная производная
- обобщённая производная
- объёмная производная
- односторонняя производная
- первая производная
- полная производная
- полярная производная
- приближённая производная
- производная матрицы
- радиальная производная
- регулярная производная
- сильная производная
- слабая производная
- смешанная производная
- собственная производная
- субстанциональная производная
- тангенциальная производная
- формальная производная
- функциональная производная
- центральная производная
- частная производная -
12 четверть
-
13 возлюбленный
1) (прич.) улюблений, злюблений, укоханий. [Мати-ж моя улюблена];2) (сущ.) улюблений, любий, любко, любчик, милодан, укоханий, коханий, коханець, коханок, кохання (ср. р.), закохання (ср. р.), ладо (ср. р.); (о любовнике) коханець, полюбовник. Возлюбленная - улюблена, люба (р. люби и любої), любка, люблянка, милованка, милоданка, коханка, кохання (ср. р.), закохання (ср. р.), ладо (ср. р.). Первая -ная - первітка, люба-перволюба.* * *1) прич., в знач. прил. улю́блений, уко́ханий2) в знач. сущ. коха́ний, -ого, лю́бий, ми́лий; ( любовник) коха́нець, -нця, коха́нок, -нка, диал. люба́с -
14 дочь
дочка. Д. первая - первачка. Д. последняя - мізинка, мізиночка. Д. единственная - одиниця, одиначка, єдиниця. Д. вдовы - удовівна. Д. короля - королівна. Д. писаря - писарівна. Д. купца - крамарівна. Д. портного - кравцівна. Д. воеводы - воїводянка. Д. гетмана - гетьманівна. Дочь Павленка - Павленківна. Д. Янчука - Янчуківна и т. д. Д. уважаемых родителей - хазяйська дочка, добрих батьків дочка. Д. взрослая (на выданьи) - відданиця, на відданні. См. ещё Дочурка.* * * -
15 любовница
1) коханка, (по)любовниця, любаска, (шутл.) сестра з Остра, (грубо) бахурка. [Він хотів у Ганні мати коханку, а не жінку (Грінч.). Ой, поїду я селом улицею, здибаюся з полюбовницею (Чуб. V)]. Первая -ца (театр.) - перша коханка;2) см. Возлюбленная.* * *1) коха́нка; полюбо́вниця; диал. люба́ска, люба́нка2) ( влюблённая женщина) зако́хана, -ої; ( возлюбленная) коха́на, лю́ба, ми́ла -
16 любовь
1) к кому (страсть, любовн. влечение) кохання, ласк. коханнячко, любов (-бови), любощі до кого, любість (-бости), (влюблённость) закохання в кому, (симпатия) милування. [Кохай, поки серце кохає, усе за кохання віддай (Грінч.). Ой, боже, боже, що та любов може! (Пісня). Хто не знає закохання, той не знає лиха (Пісня). Се на мене любощі напали (Квітка). На милування нема силування (Приказка)]. Пылкая, пламенная -бовь - палке кохання, жагуча любов. Безумная -бовь - шалене (за)кохання. Первая -бовь - перше (за)кохання, перша любов. -бовь мужчины, женщины - чоловіче, жіноче кохання, чоловіча, жіноча любов. Нежная -бовь - ніжне кохання, ніжна любов. Искренняя, настоящая -бовь - щире кохання, щира любов. Возбудить в ком -бовь - збудити кохання в кому, закохати кого в собі и в себе. Вспыхнуть -вью - спалахнути любов'ю, коханням. Воспылать -вью - зайнятися (запалати) коханням, любов'ю, розкохатися. [Бідахи розкохались аж з лиця спали, схнуть (М. Вовч.)]. Об'ясняться в -ви - освідчувати кохання кому, освідчуватися (про кохання) перед ким и кому. Об'яснение в -ви - освідчення (про кохання). Жениться, выйти замуж по -ви - дружитися (заміж піти) з любови (и по любові), до сподоби, по любості, взяти жінку до любови. [Та узяв жінку не до любови (Пісня). Заміж пішла по любості (М. Вовч.)]. Брак по -ви - шлюб до (з) любови (до сподоби). С -вью - до любови, кохано; срв. Любовно. [Кріпко до любови поцілувались (Г. Барв.). Його сонечко пестить кохано (Л. Укр.)]. Мне не дорог твой подарок, дорога твоя -бовь - не дороге дарування(чко), дороге твоє кохання(чко). Старая -бовь долго помнится - давнє кохання все перед очима. Умирать, погибать от -ви - помирати, гинути з кохання, з любови. [Нехай будуть люди знати, як в любови помирати (Пісня)]. -бовь сильнее смерти - кохання дужче (могутніше) за (над) смерть. Нашим новобрачным совет да -бовь! - нашим молодятам не сваритися та любитися;2) (любовн. ласки, утехи) любощі, пестощі, милощі (-щів), милування, любість (- бости), ласка, кохання. [Пестощі, любощі, сяєво срібнеє хвиля несе в подарунок йому (Л. Укр.). Болять мене руки, ноги, болять мене кості, гей, якби то од роботи, а то од любости (Пісня)];3) (предмет любви) кохання(чко), милування(чко), закохання(чко). [Кохання моє, я тобі світ зав'язав! (М. Вовч.). Любчику мій, милуваннячко моє (Крим.). Нема мого миленького, нема закохання (Пісня)];4) (нравственн. чувство) любов (-бови), люба. [Чи ж я не смію домагатися любови та щирости од дітей? (Крим.). Хто не любить - не пізнав бога, бо бог - любов (Єванг.)]. Вера, надежда, -бовь - віра, надія, любов. Родительская -бовь - батьківська любов. Сыновняя -бовь - любов до батьків, синівська любов. Братская -бовь - братерська (братерня, братня) любов. Супружеская -бовь - подружня любов, подружнє кохання. -бовь к ближнему - любов до ближнього, братолюбність (-ности). [У братолюбності треба жити (Міущ.)]. Пребывать в -ви - пробувати в любові. Приобрести чью -бовь - здобути чию любов, (симпатию) підійти кому під ласку. [Підійдеш йому під ласку (Куліш)]. Из'являть -бовь к кому - виявляти любов (ласку, прихилля) до кого, жалувати кого;5) (наклонность) замилування, любов, нахил, охота, хіть (р. хоти, диал. хіті) до чого, прихильність, прихилля до кого. [З їх естетизмом та замилуванням до краси (Єфр.)]. Заниматься чем с -вью - працювати коло чого з любов'ю, залюбки, з замилуванням. Питать -бовь к чему - кохатися в чому. [Щиро кохався пан у горілках та медах (Грінч.). Кохається він у гарних конях (Грінч.)]. Он относится к вам с -вью - він ставиться до вас з любов'ю, з прихильністю, прихильно.* * *любо́в, -і; (преим. влечение к лицу другого пола, любовные отношения) коха́ння, лю́бощі, -щів, ми́лість, -лості, жениха́ння -
17 награда
1) (действие) - см. Награждение 1;2) нагорода, (зап.) надгорода, (вознаграждение) винагорода, заплата, (від)дяка. [Душа не безсмертна, ніякої кари або нагороди їй немає (Крим.). Академія присудила за Грінченкового словника нагороду (Рада). Варті ми за все від Польщі надгороди, а не кар (Франко). Подружжя чесне матиме заплату на небесах (Л. Укр.)]. Первая -да - перша нагорода. Денежная -да - грошева нагорода, нагорода грошима. Достойная -да - гідна нагорода (винагорода). Надлежащая -да - належна нагорода (винагорода). В -ду за это ему дали - як нагороду (у віддяку) за це йому дали (дано). Вот тебе -да - ось тобі заплата (дяка). Это ли -да за мою преданность, службу? - чи це (так оце) заплата (дяка) за мою відданість, службу?* * *нагоро́да; ( благодарность) подя́ка; ( вознаграждение) винагоро́дав \награда ду — в нагоро́ду, як нагоро́ду; в подя́ку, як подя́ку
-
18 начало
1) (в пространстве) початок (-тку) и (зап.) початок (-тку). [От початок дошки, а от кінець її (Київщ.). Нитки так попереплутувалися, що й не знайдеш ні початку, ні кінця (Київщ.). Початок (Шевченкової) поеми «Княжна» (Доман.)]. В -ле книги - на початку книжки (книги). От -ла до конца - від початку (від краю) до кінця (до краю). [Перейдімо поле від початку до кінця (від краю до краю) (Київщ.)]. -ло долины - верхів'я (початок) долини. Брать -ло - починатися, (реже) зачинатися. [Наша річка зачинається десь дуже далеко (Звин.)];2) (во времени) початок и (зап.) початок, почин (-ну), починок (-нку), начаток (-тку), (зачало) зачало, зачаток (-тку). [Початок і не можна знать, відкіля взявся (Номис). Був початок осени (Грінч.). Перед початком учення (Васильч.). Тихо лину до ясного краю, де нема ні смерти, ні почину (Грінч.). Починок словесности руської (Куліш)]. Не иметь ни -ла, ни конца - не мати ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю). Нет ни -ла, ни конца - нема(є) ні початку (ні почину), ні кінця (ні краю, ні кінця- краю), нема(є) початку (почину) і кінця (краю, кінця-краю). [Душі почину і краю немає (Шевч.)]. В -ле - см. Вначале. В -ле чего - на початку чого. [На початку нового семестру (Київ)]. В самом -ле чего - а) на самому початку, наприпочатку чого; б) з почину, з починку; срв. ниже С самого -ла а и Сначала; в) (в зародыше) в зародку, в зароді, (в корне) в корені. [Удар, що мав їх усі (надії) в зароді розбити (Франко)]. В -ле жизни - на початку (свого) життя. В -ле своего поприща - на початку свого життьового шляху (своєї кар'єри). -ло весны - початок весни, провесна, провесень (-сни). В -ле весны - на початку весни, на провесні. -ло года - початок року. В -ле года, месяца - на початку року, місяця. -ло мира - початок (первопочаток) світу. [До початку сього світа, ще до чоловіка (Рудан.). Допитувався про первопочаток світу (Крим.)]. От -ла мира - від початку світа, відколи світ настав (зачався). -ло пятого (часа) - початок на п'яту (годину). В -ле пятого - на початку п'ятої. Для -ла (для почина) - на початок, на почин, для почину. [Дав йому п'ятсот карбованців на початок господарства (Грінч.). Дайте нам на почин (Грінч. III). Коли досі не бив ні разу, то виб'ю для почину (Мова)]. О -ле этого ещё и не думали - про початок цього ще й не думали, ще й заводу того нема(є) (не було). От -ла - з початку, з почину; срв. Искони. [Не заповідь нову пишу вам, а заповідь стару, котру маєте з почину; заповідь стара, се слово, котре ви чули з почину (Біблія)]. От -ла до конца - від (з) початку (з почину) до кінця, (диал.) з початку до останку. [Чоловікові не зрозуміти всього з почину та й до кінця (Куліш). З початку до останку він цілий вік не вилазить з чужої роботи (Звин.)]. По -лу - з початку, з почину. [З почину знати, яких нам треба ждати справ (Самійл.)]. Судить по -лу о чём - робити з (на підставі) початку висновок про що, висновувати (сов. виснувати) з (на підставі) початку що. С -ла существования чего - відколи існує що. С -ла существования мира - відколи існує світ, як світ стоїть (настав), як світ світом. С самого -ла - а) з (від) самого початку (почину), з почину, з починку, з (самого) зачала, з самого першу; см. ещё Сначала. [З самого початку виявився іронічний погляд на діячів у комедії (Грінч.). Російська держава від самого почину була заразом азійською державою (Куліш). З почину були самовидцями (Куліш). Він щось почав був говорити, да судді річ його з починку перебили (Греб.). Треба усе з зачала і до ладу вам розказати (М. Вовч.). Якби я знав (це) з самого першу, то я-б тоді сказав (Квітка)]; б) (прежде всего) з самого початку, насамперед, всамперед, передусім, передовсім. [Насамперед я перекажу вам зміст книжки (Київ)]; в) (сразу, немедленно) з самого початку, зразу, відразу. [Ми тільки-що наткнулись, він так-таки зразу і почав лаятись (Новомоск.)]. Начать с самого -ла - почати з самого початку (від самого краю). [Я почну від самого краю (Кониськ.)]. С -лом двадцатого столетия - з початком двадцятого століття (Вороний). Брать (вести) -ло - брати початок (почин), (роз)починатися. Иметь -ло в чём - мати початок (почин) у чому, починатися в чому и з (від) чого. Полагать, положить, давать, дать -ло чему - покладати (робити), покласти (зробити) початок чому и чого, давати, дати початок (почин) чому, (редко) скласти (закласти, зложити) початки чого, (основывать) засновувати, заснувати, закладати, закласти що; (показывать пример) давати, дати привід. [Шекспір поклав початок сьогочасної комедії (Рада). Я не скупий на подяку і, щоб зробити початок, пораджу… (Куліш). Леся Українка дає почин індивідуалістичній поезії (Рада). Я діла власного зложив початки (Біл.-Нос.). Другу тисячу доклав, а хліб продам, то з баришів закладу третю (Тобіл.). Як ви дасте привід, то й инші сядуть на коней (Н.-Лев.)]. Получать, получить -ло от чего - починатися, початися, ставати, стати з (від) чого, походити, піти, виходити, вийти, по(в)ставати, по(в)стати з чого; срв. Происходить 2. [З тої коняки і почалися наші коні (Рудан.). Як і від чого все стало? (Самійл.)]. -ло этого идёт от чего - це бере початок (почин) (це починається) з (від) чого. -ло этого рода идёт от такого-то - цей рід походить (іде) від такого-то. Доброе -ло полдела откачало (- половина дела) - добрий початок - половина справи (діла); добрий початок (почин) до кінця доведе; добре почав, добре й скінчив. Не дорого -ло, а похвален конец - не хвались починаючи, а похвались кінчаючи. Лиха беда -ла - важко розгойдатися, а далі легко;3) (причина) початок, причина, (источник) джерело. [В цих оповіданнях землю показано, як невичерпне джерело вічної астрономічної казки (М. Калин.)]. -ло -чал - початок початків, причина причин, джерело джерел, первопочаток (-тку), первопричина, перводжерело. -ло света (оптич.) - (перво)джерело світла. Вот -ло всему злу - от початок (причина, корінь) всього лиха (зла);4) (основа) основа, (возвыш.) начало, (принцип) принцип (-пу), засада. [Життьова основа людини є той самий принцип, що надихає природу (М. Калин.). Охопити в статті цінності великої культури, щоб у тисячі рядків нерозривно сплелися порізнені начала (М. Калин.)]. Доброе, злое -ло - добра, недобра основа, (возвыш.) добре, недобре начало. Духовное и плотское -ло - духова (духовна) і матеріяльна основа, духовий (духовний) і матеріяльний принцип. -ла жизни - життьові основи (засади). -ло возможных перемещений - принцип можливих переміщень;5) -ла (мн. ч.) - а) (основные принципы науки, знания) основи, засади чого. -ла космографии, математики - основи (засади) космографії, математики. Основные -ла - основні засади (принципи); б) (первые основания, элементы) початки (-ків) чого; срв. Начатки 2 а. -ла знания - початки знання; в) (основания) основи, підстави (-тав), засади (-сад), принципи (-пів). [Перебудування світу на розумних основах (М. Калин.). Ми збудували нову армію на нових засадах, для нових завдань (Азб. Комун.)]. -ла коллегиальные, комиссионные, компанейские, корпоративные, паритетные, полноправные - засади (реже підстави) колегіяльні, комісійні, компанійські (товариські), корпоративні, паритетні (рівні, однакові), повноправні. На коллегиальных, комиссионных -лах - на колегіяльних засадах (колегіяльно), на комісійних засадах. На -лах хозрасчета - на підставі госпрозрахунку. Вести дело на компанейских -лах - провадити підприємство (справу) на компанійських засадах;6) (коренное вещество) основа, (материя) речовина, матерія, надіб'я (-б'я). Горькое -ло - гірка основа (речовина), гіркота. Красящее - ло - фарбовина, фарбник (-ка и -ку), красило. Коренное -ло кислоты - корінна основа кислоти;7) (химич. элемент) елемент (-та);8) - а) (власть) влада, уряд (-ду), зверхність (- ности); срв. Начальство 1. Быть, находиться под -лом кого, чьим - бути (перебувати) під владою (рукою) в кого, чиєю, бути під урядом (проводом) чиїм, бути під зверхністю чиєю, бути під ким. Держать -ло, править -лом - перед вести; (править) керувати, правити ким, чим, де, старшинувати над ким, над чим, де; см. Начальствовать 1; б) см. Начальник;9) церк. - а) (начальные слова, -ные молитвы) початок молитви, початкові молитви, (возвыш.) начало. Творить -ло - правити начало; б) (первая ступень иночества) новоначало, новопочаток (-тку). Положить -ло - закласти новопочаток, взяти постриг, постригтися в ченці (о женщ.: в черниці). Быть под -лом - бути (перебувати) під чиєю рукою, бути під керуванням (під наглядом) у кого, чиїм, бути на покуті. [Під рукою того старця перебувало троє послушників (Крим.)]. Отдать кого под -ло кому - здати кого під чию руку (під чиє керування);10) -ла (чин ангельский) церк. - начала (-чал), початки (-ків).* * *1) поча́ток, -тку, почи́н, -у, почина́ннядать \начало ло чему́-либо — да́ти поча́ток чому-не́будь
в \начало ле го́да — на поча́тку ро́ку
в \начало ле пя́того [ча́са] — на початку п'ятої [години]
\начало ло улицы — початок вулиці
от (с) \начало ла до конца — від (з) початку до кінця (до останку); ( из конца в конец) від (з) краю до краю
2) (первоисточник, основа) осно́ва, пе́рвень, -вня; ( причина) причина, початокжизненное \начало ло — життєва (життьова) основа
организующее \начало ло — організуюча основа
сдерживающее \начало ло — стримуюче начало, стримуюча основа
3)\начало ла — (мн.: первые сведения, знания) початки, -ків; ( элементы) елементи, -тів; ( основные положения) основи, -нов, засади, -сад, пе́рвні, -нів; ( принципы) принципи, -пів
\начало ла математики — початки (елементи; основи) математики
4)\начало ла — (мн.: способы, методы осуществления чего-л.) засади, начала, основи
5) (научный закон, правило) принцип6) (ед.: о начальнике, главе) начальникбыть под \начало лом чьим (у кого) — бути (перебувати) під керівництвом чиїм (кого); бути (перебувати) під орудою кого, бути (перебувати) під чиєю рукою
под \начало лом чьим (у кого) работать (служить) — під керівництвом чиїм (кого) працювати (служити); під началом кого працювати (служити)
-
19 новолуние
(когда луна обращена к земле неосвещ. стороной) нів (р. нову), новомісяччя (- ччя); (первая четверть) молодик, новик, новак (-ка), новий (молодий) місяць. В -ние - на нову, в новомісяччя; на молодику. Сегодня -ние - сьогодні молодик настає.* * *молоди́к, -а, нови́й (молоди́й) місяць (-ця)в \новолуние ние — під час ново́го (молодо́го) мі́сяця, на молодику́
-
20 постановка
1) (действие) ставлення и ставляння, оконч. поставлення, уставлення; (представление) виставляння, оконч. виставлення чого; вистава. [Виставляння в театрі трагедій у греків було ще дуже простацьке (Єфр.)]. -вка памятника, машины - поставлення, уставлення пам'ятника, машини. Первая -вка оперы - перша вистава опери. - вка лесов для стройки - риштування;2) постава. Пьеса будет представлена в новой -вке - п'єса буде виставлена в новій поставі. -вка вопроса (о чём) - постава питання (про що). -ка голоса - поставлення голосу. Срв. Посадка, Позиция.* * *1) ( действие) ста́влення, поста́влення, постано́ва, поста́ва2) (положение, манера держать какую-л. часть тела) поста́ва3) (организация чего-л.) постано́ва4) ( спектакль) виста́ва, постано́ва, поста́ва
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Первая — Первая: Первая (приток Большой Сатки) река в России, протекает в Республике Башкортостан, Челябинской области, Свердловской области. Первая (приток Сороминской) река в России, протекает в Ханты Мансийском АО. Первая (река на… … Википедия
первая — • первая красавица … Словарь русской идиоматики
Первая — 1.1. Первая группа «исходные данные» включает: длительности интервала планирования (месяц, квартал, полгода, год); срок жизни проекта (число временных интервалов шагов); дату начала проекта (год начала проекта или 0). 1.2. В состав второй группы… … Словарь-справочник терминов нормативно-технической документации
Первая мировая война — Первая мировая война … Википедия
Первая Балканская война — Балканские войны Вверху: Картина Василиоса Хадзиса … Википедия
Первая Македонская война — Македонские войны … Википедия
Первая Мировая Война — По часовой стрелке: британский танк Mark IV, пересекающий траншею; линкор королевского флота HMS «Irresistible» (англ.), погружающийся после взрыва морской мины в битве у Дарданелл; пулемётный расчёт в противогазах и биплан Albatros D.III … Википедия
Первая Мировая война — По часовой стрелке: британский танк Mark IV, пересекающий траншею; линкор королевского флота HMS «Irresistible» (англ.), погружающийся после взрыва морской мины в битве у Дарданелл; пулемётный расчёт в противогазах и биплан Albatros D.III … Википедия
Первая мировая война на Западном фронте — Первая мировая война Западный фронт Окопы на западном фронте Дата 1914 1918 … Википедия
Первая мировая война 1914—1918 — Первая мировая война По часовой стрелке: британский танк Mark IV, пересекающий траншею; линкор королевского флота HMS «Irresistible» (англ.), погружающийся после взрыва морской мины в битве у Дарданелл; пулемётный расчёт в противогазах и биплан… … Википедия
Первая Санкт-Петербургская классическая гимназия — Первая Санкт Петербургская классическая гимназия … Википедия