(параметра)

1. n

1) нормальний стан

2) нормальний (стандартний) тип (зразок, взірець, розмір)

3) хім. нормальний розчин

4) мат. нормаль, перпендикуляр

5) фіз. середнє значення спостереженої величини

6) метеор. середнє багаторічне значення параметра

7) мед. нормальна температура

8) текст. напівшерстяний трикотаж

2. adj

1) нормальний, звичайний; звичний

2) психічно нормальний

3) стандартний, правильний; типовий

4) середній

5) плановий; розрахунковий

6) мат. перпендикулярний

* * *

1) нормальний стан

2) нормальний, стандартний тип, зразок, розмір

3) xiм. нормальний розчин

4) мaт. нормаль, перпендикуляр

5) мeтeop. середнє багаторічне значення параметра

6) мeд. нормальна температура

7) тeкcт. напівшерстяний трикотаж

1) нормальний, звичайний

2) психічно нормальний

3) стандартний, нормальний; типовий

4) середній

5) плановий; розрахунковий

6) мaт. перпендикулярний; нормальний

7) cтaт. який має нормальний розподіл

значення параметра (електронного) компонента

діаграма розподілу параметра по діаметру напівпровідникової пластини

- base collector breakdown rating

- thermal runaway

відхід параметра через зміну температури; термічна нестабільність

1) щільність; густота; концентрація; компактність

2) безпросвітна дурість, несосвітенна тупість, тупоумство

3) фіз. питома вага

4) ел. магнітна індукція

* * *

1) щільність; густота; концентрація; компактність; інтенсивність

2) непрохідна тупість

3) фiз. щільність; питома маса

4) cпeц. густота, концентрація

5) фoтo щільність ( негатива)

6) eл. щільність ( струму); eл. магнітна індукція (тж. flux density); тex. інтенсивність ( якого-небудь параметра)

1) коливання; нестійкість; несталість

2) нерішучість; невпевненість, непевність

3) коливання, похитування

4) пульсація, флуктуація, коливання (температури)

5) відхилення (від заданого режиму)

* * *

1) коливання, нестійкість ( цін); непевність, нерішучість

2) колихання, погойдування

3) cпeц. флюктуація

4) cпeц. відхилення ( від заданого режиму або параметра)

1) щільність; густота; концентрація; компактність; інтенсивність

2) непрохідна тупість

3) фiз. щільність; питома маса

4) cпeц. густота, концентрація

5) фoтo щільність ( негатива)

6) eл. щільність ( струму); eл. магнітна індукція (тж. flux density); тex. інтенсивність ( якого-небудь параметра)

1) коливання, нестійкість ( цін); непевність, нерішучість

2) колихання, погойдування

3) cпeц. флюктуація

4) cпeц. відхилення ( від заданого режиму або параметра)

1) нормальний стан

2) нормальний, стандартний тип, зразок, розмір

3) xiм. нормальний розчин

4) мaт. нормаль, перпендикуляр

5) мeтeop. середнє багаторічне значення параметра

6) мeд. нормальна температура

7) тeкcт. напівшерстяний трикотаж

1) нормальний, звичайний

2) психічно нормальний

3) стандартний, нормальний; типовий

4) середній

5) плановий; розрахунковий

6) мaт. перпендикулярний; нормальний

7) cтaт. який має нормальний розподіл

УПРАВЛІННЯ (керування) - функція високоорганізованйх систем (соціологічних, біологічних, технічних), що забезпечує їхню структурну цілісність, підтримання заданого режиму діяльності, реалізацію Програми досягнення мети. Процеси У. стали предметом систематичного й інтенсивного аналізу з появою кібернетики, яка, абстрагуючись від конкретних особливостей якісно різних видів У., фіксуючи основну увагу на тому загальному, що притаманне їм усім, за зовнішньою відмінністю процесів У. розкрила їхню внутрішню сутнісну єдність та встановила ізоморфізм їхніх проявів С. утність процесу У. становить його інформаційний зміст. У. - це процес трансформації інформації у дію, тобто процес перетворення її у сигнали, що спрямовують функціювання систем У. Інформаційний підхід до У., Що відзначається таким абстрактним рівнем дослідження, започаткував вивчення загальних законів У, Неодмінний атрибут оптимального У. - це процес безперервної циркуляції інформації каналами прямого і зворотного зв'язку між керуючою і керованою системами системи У. Рівень розвинутості цих каналів не обов'язково має бути однаковим. Загалом процес У. можливий лише у системах з досить розвинутим каналом прямого зв'язку, тоді як зворотного (у відносно простих системах У.) може бути менш розвинутим. З підвищенням ступеня складності системи У. роль цього каналу зростає, а його ємність, як правило, стає більшою За ємність каналу прямого зв'язку. Принцип зворотного зв'язку - універсальний принцип, що діє в усіх системах У., незалежно від рівня їх організації. Об'єктивна передумова єдиного підходу до різних систем У. - інваріантність структури феномена У. Системи У. поділяються на ригідно (жорстко) детерміновані (дія керуючої системи однозначно визначає реакцію керованої) і статистично детерміновані (задається широкий діапазон можливих реакцій керованої системи на дію керуючої). Критерієм ефективності У. є міра адаптації керуючої системи до змін зовнішнього середовища, яка забезпечує самоорганізацію, самозбереження системи У. та досягнення мети, або рівень оптимізації заданого параметра керуючої системи. Для забезпечення оптимального режиму У. керуюча система має мати не меншу різноманітність станів, ніж керована (принцип необхідної різноманітності Ешбі). Головне завдання У. - забезпечення цілеспрямованої дії на керовану систему, тому будь-яке У. - цілеспрямоване. Цілеспрямована дія - це і мета, і результат У. Мета - передбачення результату, на досягнення якого спрямовується дія. Зворотний зв'язок - той механізм, що враховує і зводить до мінімуму різницю між метою дій та її результатом. Здійснюючи абстрактний підхід до якісно різних систем і процесів У., кібернетика зіграла вирішальну роль у створенні понятійного апарату для їх опису, розробки ефективних логіко-математичних методів їх дослідження, побудови абстрактної математичної теорії АСУ (сукупності теорій з різним рівнем абстракції). Найпростіші системи У. - інформаційно-кібернетичні, що функціонують відповідно із закладеними в них програмами: жорстко детермінованими, стохастичними, з елементами самоорганізації тощо. Складніші процеси У. властиві біологічним системам, у яких виділяють два рівні У. - організмовий (відтворюється спадково орієнтований на збереження видів, популяцій, біоценозів тощо) і поведінковий (орієнтований на збереження біологічних систем у взаємодії з довкіллям). Найскладнішою, ієрархічно організованою структурою У. відзначаються соціальні системи У. - визначальний атрибут будь-якого суспільства, який притаманний суспільному організмові на усіх рівнях його структурної організації. Соціальне У. - фактор, спрямований на забезпечення життєдіяльності суспільства, його розвитку. Історично у суспільстві склались і взаємодіють два типи механізмів У.: стихійний та свідомий. Увагу філософії феномен У. привертає насамперед у плані аналізу самого поняття "У." у системі інших понять, вироблених комплексом кібернетичних дисциплін і пов'язаних з ним, та дослідження природи і функцій механізмів У. у різних системах. Особливої актуальності набувають питання, пов'язані з аналізом перспектив комп'ютеризації процесів У. складними системами, передусім питання про її можливі соціальні наслідки в умовах наділення комп'ютерів цільовими функціями.

•

- interseasonal fluctuation